У сучасному суспільстві відбувається трансформація соціальних цінностей, серед яких усе частіше домінують турбота про здоров'я, гармонійний розвиток людини. Провідними чинниками таких змін є порушення екологічного балансу в природі й забруднення навколишнього середовища, серійне виробництво на підприємствах продуктів сумнівної якості, збільшення частки розумової праці в економічному секторі, що спричиняє гіподинамію. Зазначені процеси зумовлюють актуальність дослідження феномена здоров'я. Особлива увага приділяється формуванню здорового способу життя учнів початкової школи, оскільки основи культури здоров'я особистості, дотримання режиму дня закладаються в ранньому віці.Водночас надмірне використання сучасних інформаційних технологій, зменшення рухової активності школярів, деструкція в ціннісній свідомості, вікові функціональні зміни в діяльності різних систем організму, особливо учнів молодшого шкільного віку, спричинили погіршення стану здоров'я дітей. Саме тому актуалізується проблема формування здорового способу життя учнів початкової школи як однієї з ключових компетентностей, зазначених у Державному стандарті початкової освіти.Конструктивний пошук шляхів формування здорового способу життя школярів у галузі педагогічної, культурологічної, валеологічної освіти недостатньо висвітлений в історико-педагогічних дослідженнях, що ускладнює створення цілісної картини наукових поглядів на цю проблему.Об'єкт дослідження – процес формування здорового способу життя школярів. Предмет дослідження – зміст, форми і методи формування здорового способу життя учнів початкової школи в другій половині XX – на початку XXІ століття. Мета дослідження – на основі цілісного ретроспективного аналізу розкрити зміст, форми і методи формування здорового способу життя учнів початкової школи в другій половині XX – на початку XXІ століття та визначити основні напрями екстраполяції конструктивного досвіду в сучасну освітню галузь.Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що його результати відображені в спецкурсі «Здоровий спосіб життя – здорова нація» та методичних рекомендаціях «Зміст, форми і методи формування здорового способу життя школярів: історико-педагогічна ретроспектива». Розроблені матеріали можуть використовуватися в закладах вищої освіти під час підготовки вчителів початкових класів та вчителів фізичної культури, у системі післядипломної педагогічної освіти та при організації роботи з педагогами закладів загальної середньої освіти.Ключові слова: здоров'я, здоровий спосіб життя, формування здорового способу життя, учні початкової школи, молодші школярі.^UIn modern society there is a transformation of social values, among which are increasingly dominated health care, harmonious human developments. The leading factors of such changes are the violation of the ecological balance in nature and environmental pollution, mass production of products of dubious quality at enterprises, the increase in the share of intellectual labor in the economic sector, which entails hypodynamia. These processes determine the relevance of the study of the phenomenon of health. Particular attention is paid to the formation of a healthy lifestyle of primary school pupils, as the fundamentals of a personal health, culture, compliance with the regime of the day are made at an early age.At the same time, the influence of modern information technologies, reduction of motor activity of schoolchildren, destruction in the value consciousness, age-related functional changes in the activities of various body systems, especially primary school pupils, led to deterioration in the health of children. That is why the problem of forming a healthy lifestyle of primary school pupils as one of the competencies of the State Standard of primary education is actualized.The object of research is the process of forming a healthy lifestyle of pupils. The subject of research is the content, forms and methods of formation of a healthy lifestyle of primary school pupils in the second half of XX – early XXI century. Research aim – on the basis of a holistic retrospective analysis of pedagogical theory and practice to reveal the content, forms and methods of formation of a healthy lifestyle of primary school pupils in the second half of XX – early XXI century and to determine the main directions of extrapolation of constructive experience in the modern educational industry.The practical significance of the results of the research lies in the fact that its results are reflected in the special course «Healthy lifestyle – healthy nation» and methodological recommendations «Content, forms and methods of forming a healthy lifestyle of pupils: historical and pedagogical retrospective». The developed materials can be used in institutions of higher education in the training of primary school teachers and teachers of physical culture, in the system of postgraduate pedagogical education and in the organization of work with teachers of General secondary education.Key words: health, healthy lifestyle, formation of healthy lifestyle, primary school pupils, primary school schoolchildren.

Проведено дослідження історіософської спадщини І.Лисяка-Рудницького у контексті вивчення проблем формування української нації та державності. Проаналізовано еволюцію та основні підходи щод визначення змісту понять "народ", "нація" та "модерна нація", досліджено історичні умови їх виникнення та розвитку. Реконструйовано процес становлення української нації як прояву загальноєвропейського національного руху. Розглянуто елементи культури, що суттєво вплинули на формування української нації. Проаналізовано концепцію націостановлення І.Лисяка-Рудницького, з'ясовано внутрішні та зовнішні чинники тривалого бездержавного статусу українського суспільства.

  Скачати повний текст

Вперше науково обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах, якими є впровадження інтегрованої навчально-вихованої програми; спрямування змісту практичної діяльності учнів на розширення їх уявлень про поліетнічність української нації, історичну єдність і спадкоємність традицій у формуванні сучасної української держави; поєднання у навчально-виховному процесі традиційних й інноваційних форм, методів і засобів розвитку особистості, зміст яких пов'язаний з вихованням національної самосвідомості школярів. Розкрито зміст поняття "національна самосвідомість" як самоідентифікації особистості, що виражається в усвідомленні підлітками належності до поліетнічної української нації, осягненні національних цінностей, історії, традицій, мови та звичаїв свого народу, спільності історичної долі та майбутнього. Удосконалено методику виховання підлітків за умов позашкільних навчальних закладів, що передбачає проведення навчально-виховної роботи за певною системою з дотриманням принципів наступності та логічної єдності навчання та виховання. Розкрито сутність понять "нація", "етнос", "самосвідомість", "ідентифікація". Розроблено критерії та визначено рівні вихованості національної самосвідомості підлітків. З'ясовано, що найбільш сприятливим соціокультурним середовищем для виховання національної самосвідомості підлітків є гуртки декоративно-ужиткового мистецтва позашкільних навчальних закладів. Розроблено й апробовано нові форми та методи виховної роботи з учнями позашкільних навчальних закладів, обгрунтовано педагогічні умови їх реалізації, впровадження яких сприяє збільшенню кількості учнів експериментальної групи з високим рівнем національної самосвідомості.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему виховання національної самосвідомості старшокласників у процесі вивчення іноземної мови. Здійснено теоретичний аналіз поняття "національна самосвідомість" на міждисциплінарному рівні наукового знання. Систематизовано сучасні підходи щодо тлумачення сутності понять "нація" та "самосвідомість" як базових категорій національної самосвідомості. Розроблено критерії, показники та рівні сформованості даної якості з урахуванням специфіки її вияву у таких сферах: інформаційно-когнітивній, емоційно-чуттєвій та рефлексивній. Вперше розроблено модель виховання національної самосвідомості старшокласників у процесі вивчення іноземної мови як систему взаємопов'язаних компонентів: когнітивного (змістовно-інформаційного), технологічного, соціально-педагогічного (виховного), аксіологічного (емоційно-ціннісного). Доведено, що впровадження запропонованої моделі сприяє підвищенню рівня національної самосвідомості учнів старшого шкільного віку. Сформовано комплекс вимог щодо добору українознавчого компонента змісту з іноземної мови. Удосконалено форми, методи навчання та виховання національної самосвідомості старшокласників.

  Скачати повний текст

У кваліфікаційній роботі проаналізовано феномен геополітичного переформатування в умовах транзитивності і кризовості глобалізованого суспільства, нелінійності розвитку світ-системи.У контексті зростаючих масштабних глобальних викликів, таких як зміна клімату, пандемії, відсутність продовольчої безпеки та нераціональне використання енергії, повномасштабної війна Росії проти України, доведено важливість дослідження теми геополітичних змін, особливо в науковому дискурсі соціально-філософських методологій, які дозволяють виявити першопричини кризових геополітичних та соціальних станів сучасності.Зв’язок роботи з науковими програмами й темами. Дисертація виконана у межах науково-дослідної роботи кафедри філософії, публічного управління та соціальної роботи.Тема дисертації затверджена науково-технічної Радою Запорізького національного університету (протокол № 4 від 16 листопада 2017 р.).Метою дисертаційної роботи є здійснення соціально-філософського аналізугеополітичного переформатування в умовах транзитивності глобалізованого суспільства.Відповідно до мети визначено такі дослідницькі завдання:- визначити теоретико-методологічні засади дослідження феномена геополітичного переформатування;- дефініціювати поняття, структуру, моделі геополітичних переформатуван;- з’ясувати смисли, наслідки, обумовленість, ступінь раціональності геополітичних переформатувань сучасного глобалізованого світу;- визначити детермінанти змін та соціально-політичні тенденції сценаріїв геополітичного переформатування;- обгрунтувати значимість економоцентричних складових розвитку сучасного світу і показати їх вплив на формування геополітичних інтересів держав;- дослідити особливості геополітичного переформатування України;- визначити детермінанти оптимізації, що формують геополітичні вектори українських геостратегій.Об’єктом дисертаційного дослідженняє різноманітність сучасних суспільств і відносини між ними, які пов'язані з контролем над територіями, виробництвом та рухом капіталу.Предметом дослідження виступає проблематика геополітичного переформатування як соціально-філософського знання, пов'язаного з світоглядно-просторовою зміною соціального світу.Методи дослідження. Методологія дослідження завбачує використання в процесі аналізу теорії критичної геополітики, системно-історичного, цивілізаційного, світ-системного, синергійного підходів до аналізу феномена геополітичного переформотування. Аналіз різних підходів до процесів геополітичного переформотування актуальний в практичному плані у зв'язку з необхідністю концептуалізації феномену геополітичного переформотування та його структур, зокрема, сучасна реальність обумовлена глобальною інтенсифікацією взаємодії між цивілізаціями, з різними комбінаціями етнонаціональних, громадянсько-політичних, релігійно-культурних компонентів. Тому незахідні типи сучасності формуються не просто в результаті копіювання або імітації західних зразків, вони інкорпорують західний досвід у свою цивілізаційну динаміку та модернізаційні процеси, що призводить до формування нового світового порядку.Реалізація мети і завдань дисертаційної роботи зумовила необхідність залучення таких засадничих філософських та пізнавальних принципів, підходів, методів як: методологічний плюралізм, принципи історизму та порівняння, методів аналізу і синтезу, праксеологічного, діалектичного, системного та структурно-функціонального підходів. Так, принцип історизму та порівняння уможливив дослідження генези розуміння геополітики і геополітичних змін. Метод синтезу використано у контексті соціально-філософського дослідження, реалізація якого дала змогу здійснити узагальнення результатів попередніх підходів. Застосування праксеологічного методу дозволили дефініціювати поняття геополітичного переформатування, визначити структуру і моделі-сценарії геополітичних змін. На засадах діалектичного методу постулюється єдність раціонального та ірраціонального в сучасній геополітиці, коли ми звертаємо увагу, що сучасний гібрідний світ конфліктів і симуляції заснован на емоціях страху, приниження, ненависті та надії.Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що в ній вперше у вітчизняній філософії здійснено соціально-філософську концептуалізацію феномена геополітичного переформатуванняНаукова новизна отриманих результатів розкривається у таких теоретичних положеннях, які виносяться на захист:уперше:- визначено на основі соціально-філософського аналізу, поняття геополітичного переформатування світу, як інноваційний концепт, що означає трансформацію ціннісно-світоглядних орієнтирів геополітичного простору, в якому ідеологія є інструментом геополітичного порядку. Геополітичні переформатування призводять до змін в розподілі влади, в економічних і військових можливостях держав, в зовнішньополітичних стратегіях, появі альянсів між націями, регіонами або міжнародними акторами, і поява нових глобальних викликів;...^UThe qualifying work analyzed the phenomenon of geopolitical reformatting in the conditions of transitivity and crisis of the globalized society, non-linear development of the world-system.In the context of growing large-scale global challenges, such as climate change, pandemics, lack of food security and irrational use of energy, the full-scale war of Russia against Ukraine, the importance of researching the topic of geopolitical changes, especially in the scientific discourse of socio-philosophical methodologies that allow identifying the root causes of crisis geopolitical and social conditions of our time.Connection of work with scientific programs and topics. The dissertation was completed as part of the research work of the department of philosophy, public administration and social work.The topic of the dissertation was approved by the Scientific and Technical Council of the Zaporizhia National University (protocol No. 4 dated November 16, 2017).The purpose of the dissertation is to carry out a socio-philosophical analysis of geopolitical reformatting in the conditions of transitivity of a globalized society.According to the goal, the following research tasks are defined:- to determine the theoretical and methodological foundations of the study of the phenomenon of geopolitical reformatting;- to define the concept, structure, models of geopolitical reformatting;- to find out the meanings, consequences, conditioning, degree of rationality of geopolitical reformatting of the modern globalized world;- to determine the determinants of changes and socio-political trends of scenarios of geopolitical reformatting;- justify the significance of the econocentric components of the development of the modern world and show their influence on the formation of the geopolitical interests of states;- to investigate the peculiarities of the geopolitical reformatting of Ukraine;- to determine the determinants of optimization that form the geopolitical vectors of Ukrainian geostrategies.The subject of the dissertation research is the diversity of modern societies and the relations between them, which are related to control over territories, production and movement of capital.The subject of the study is the issue of geopolitical reformatting as socio-philosophical knowledge related to the worldview-spatial change of the social world.Research methods. The research methodology provides for the use in the process of analysis of the theory of critical geopolitics, systemic-historical, civilizational, world-systemic, synergistic approaches to the analysis of the phenomenon of geopolitical reformation. The analysis of different approaches to the processes of geopolitical reformation is relevant in practical terms due to the need to conceptualize the phenomenon of geopolitical reformation and its structures, in particular, the modern reality is caused by the global intensification of interaction between civilizations, with various combinations of ethno-national, civil-political, religious-cultural components. Therefore, non-Western types of modernity are formed not simply as a result of copying or imitating Western models, they incorporate Western experience into their civilizational dynamics and modernization processes, which leads to the formation of a new world order.The realization of the goal and objectives of the dissertation necessitated the involvement of such basic philosophical and cognitive principles, approaches, and methods as: methodological pluralism, principles of historicism and comparison, methods of analysis and synthesis, praxeological, dialectical, systemic, and structural-functional approaches. Thus, the principle of historicism and comparison made it possible to study the genesis of the understanding of geopolitics and geopolitical changes. The synthesis method was used in the context of socio-philosophical research, the implementation of which made it possible to generalize the results of previous approaches. The application of the praxeological method made it possible to define the concept of geopolitical reformatting, to determine the structure and models-scenarios of geopolitical changes. On the basis of the dialectical method, the unity of rational and irrational in modern geopolitics is postulated, when we pay attention to the fact that the modern hybrid world of conflicts and simulation is based on emotions of fear, humiliation, hatred and hope.The scientific novelty of the dissertation lies in the fact that, for the first time in domestic philosophy, a socio-philosophical conceptualization of the phenomenon of geopolitical reformatting has been carried out in itThe scientific novelty of the obtained results is revealed in the following theoretical propositions, which are presented for defense:first:...

Досліджено теоретичні засади, форми практичної реалізації, суспільні функції та особливості розвитку баскського націоналізму як політичного феномену та його вплив на еволюцію конфлікту в Країні Басків. Розкрито сутність націоналізму, зокрема, проаналізовано співвідношення понять "етнос", "нація", "національна держава". Сформовано понятійно-категоріальний апарат дослідження націоналізму. Систематизовано та класифіковано концептуально-теоретичні підходи щодо вивчення націоналізму, виявлено закономірності функціонування даного явища в житті суспільства. Визначено передумови зародження націоналізму в Країні Басків та основні чинники радикалізації баскського націоналізму в контексті трансформації внутрішньонаціонального політичного простору Іспанії. Розглянуто етнонаціональні причини виникнення конфлікту в Країні Басків та простежено загальнополітичний контекст його розвитку. Визначено на концептуальному рівні вплив європейської інтеграції на розвиток баскського націоналізму та показано роль інтеграційних процесів у політичній сфері функціонування баскської автономії. На підставі аналітичних моделей з'ясовано характер розвитку етнонаціонального конфлікту в Країні Басків. Проаналізовано та систематизовано основні політико-правові механізми врегулювання конфлікту та окреслено перспективи його розв'язання.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз концепції особи в українознавчо-освітніх дослідженнях С. Русової. Доведено, що її твори є важливим джерелом української освітньої думки, яке містить ідеї та підходи, що відповідають потребам сучасної трансформації системи освіти в Україні. Встановлено, що як предмет українознавчо-філософського аналізу освіти погляди С. Русової недостатньо досліджені. Відзначено щодо наявності спроб, зроблених з метою визначення особливостей світоглядно-філософського підгрунтя творів С. Русової та тлумачення в них особи. Зазначено про методологічну значущість для освіти та виховання особи ідей С. Русової, яка визначається їх пиродовідповідним, державницьким, правовим і гуманістичним змістом відповідно до єдності концентрів: Україна - етнос; Україна - природа; Україна - мова; Україна - нація та держава; Україна у міжнародних відносинах; Україна - ментальність, доля; Україна - історична місія. Обгрунтовано, що людина постає в освітній системі С. Русової як мікрокосм і розглядається у аспекті її суті, саморозвитку. Відзначено, що С. Русова ототожнює тип нової людини з сильною національно-орієнтованою особистістю, яка занурена в глибини національного світобачення, а також широко відкрита до досягнень європейської духовної культури. Визнаючи людський організм фізіологічним носієм, суть особи С. Русової вбачала у соціокультурній діяльності, яка спрямовує здібності організму до реалізації у певному національно-культурному середовищі. Розкрито вирішальну роль освіти як основного способу включення людини в соціокультурний простір та способу засвоєння загальнолюдських і національних моральних цінностей і норм у становленні особи. Згідно з вченням С. Русової, саме школа є одним з могутніх факторів виховання особи, формування її життєвих компетентностей і орієнтирів, духовності, моральності, національної гідності та патріотизму. Враховуючи залежність освіти від держави, вирішення проблеми соціокультурного спрямування освіти С. Русова знаходила в її гуманітаризації. Показано теоретичну та практичну значущість одержаних результатів і можливості їх використання для подальшого дослідження освітніх процесів в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено мову наукових і художніх творів І. Франка. Проаналізовано структуру лексико-семантичного поля (ЛСП) "народ", змодельованого на підставі вивчення текстів даних творів, розглянуто асоціативні семантичні зв'язки його складників. Визначено семантику багатозначної лексеми народ за словниками й авторськими текстами, досліджено лексичний склад описуваного поля, синонімічні й антонімічні відношення між складниками ЛСП, проаналізовано структуру метафоричних словосполучень з відповідними лексемами, розглянуто метонімічні перенесення у лексико-семантичних групах (ЛСГ), порівняння. Простежено вплив контексту на реалізацію семантичної структури слів народ, нація, люди, народність, національність, показано специфіку функціонування досліджуваних лексем у наукових і художніх текстах І. Франка. Узагальнено наукові здобутки лінгвістів у галузі досліжнення лексики за полями. Обгрунтовано визначення понять "лексико-семантичне поле" й "асоціативне поле". Розглянуто ЛСП як множину близьких за семантикою однорідних елементів, об'єднаних спільним родовим значенням. Асоціативне поле, змодельоване на матеріалі наукових і художніх текстів І. Франка, детерміновано сукупністю вторинних значень слів, складників відповідного ЛСП.

  Скачати повний текст

Досліджено, що філософія нації в історії соціальної філософії може формуватися як альтернатива класично універсалістським проектам. Визначено, що філософія нації виступає безпосередній прояв людства, його "тіла", тому розглядається як явище нелінійного глобалізму. Висвітлено, що сучасний рівень цивілізації знаходиться лише на самому початку науки про людство на основі фундаментальної "етичної інфраструктури" в процесі становлення глобального етосу. Зазначено, що філософія нації є не лише раціональним конструктом недавнього модернізму, а й наративом історико-філософського напряму. Встановлено, що саме через взаємодію націй людство почало усвідомлювати свою планетарність та продовжує дані процеси у формі глобалізації. З'ясовано, що глобалізаційні проекти лише тоді можуть зреалізуватися, коли нація буде відігравати ще й свою творчо-філософську місію.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження політики консолідації держави в умовах системної кризи в Україні. Політика консолідації держави визначена як цілеспрямована та практико-орієнтована стратегія розвитку України, що має впроваджуватися шляхом якісних практик державних інститутів і недержавних інституцій задля інваріантизації - знаходження українським суспільством власного інваріанту (спільного мотиваційного концепту через «винесення за дужки» всіх розбіжностей) навколо принципів і функцій соціальної держави. Акцентовано, що в українському суспільстві за сучасних кризових умов, програми єднання України частіше ґрунтуються на основі негативних, оборонних стратегій (суспільна конфронтація, зовнішній ворог тощо). Акцентовано, що з часу проголошення незалежності політична система України не визначила і не побудувала модернізаційну модель, якої прагне і послідовно формує. Відповідно і відсутня публічна система заходів модернізації Україна, яка б була зрозумілою громадянам і до здійснення якої вони б були причетні. Тому система здатна продукувати лише сценарії циклічного розвитку. За таких умов держава стає асоціальною. На відміну від таких програм має бути сформована спільна політика держави і суспільства по консолідації України навколо єдиного і позитивного за змістом інваріанта – концепту, що не містить розбіжностей потрактування, негативних конотацій та формує спільність влади, громади і бізнесу. Структуру дослідження обумовила наступна наукова гіпотеза. За умов системної кризи, держава стає вразливим суб'єктом міжнародних відносин, посилюється внутрішній конфлікт між державними інститутами і недержавними інституціями, активізується потреба нових практик консолідації нації навколо не тільки ціннісної парадигми, а й соціально-економічних індикаторів розвитку системи.У дисертації доведено, що українська політична система перебуває у стані системної трансформаційної кризи, періодичні загострення якої завдають суттєвої шкоди рівню легітимності і стабільності владних інститутів та міжнародним позиціям України. З-поміж низки індикаторів системної кризи авторкою було обрано три компоненти, довкола яких побудовано об'єкт дослідження: криза легітимності державної влади і політичних інститутів, соціально-економічні показники розвитку та динаміка настроїв українців щодо своїх перспектив і оцінок сучасності.Визначені ключові фактори ерозії державної влади та кризи легітимності державних інститутів в Україні. Обґрунтовано твердження, що сформована в Україні модель соціально-економічних відносин самою своєю суттю перманентно продукує різноманітні кризи: економічні, інституційні, конституційні, світоглядні, які розвиваються в руслі трансформаційної кризи.Обґрунтовано, що вихід системи із кризи можливий за умови побудови державної політики у спосіб згуртування, об'єднання, консолідації суспільства і держави та активізації громадянського сектору. У межах категоріального апарату, за допомогою вказаних наук і наукових напрямів, а також на основі вивчення стану суспільних відносин в Україні та домінуючих сценаріїв відтворення наявною ціннісною парадигмою реальної політичної практики поступу держави, визначено такі етапи побудови інваріанту «держава-нація» внаслідок консолідації українського суспільства: консолідація-адаптація, консолідація-ідентифікація і консолідація-трансформація. Запропоновано інженерію моделювання політики консолідації держави в умовах системної кризи як модель консолідації держави-нації. На першому рівні деполітизації діалогу суспільства і держави навколо цінності Людини має бути сформований стратегічний план дій по консолідації усіх професійних і вікових, етнокультурних та інших груп інтересів.На другому рівні – соціально-економічної консолідації – має відбутися аудит наявних ресурсів, проблем, прогалин управління та акумуляція потенціалу.З-поміж основних завдань третього рівня моделі консолідації суспільства – соціокультурного єднання, передбачено, зокрема: міжкультурний діалог, напрацювання та розвиток громадських і культурних зв'язків та обмінів між громадами і територіями; зміцнення державного статусу української мови; формування інформаційного простору, що наповнюється власним порядком денним; зменшення цивілізаційних розбіжностей та об'єднання громадян країни на основі соціальних, а пізніше й національних цінностей.Політика консолідації держави має розглядатися як багатоаспектний, пролонгований в часі і здатний до трансформації і коригування комплекс механізмів нової політики та філософії державного управління.^UA comprehensive study of the policy of state consolidation under the conditions of the system crisis in Ukraine. The state consolidation policy is defined as a purposeful and practice-oriented strategy of Ukraine's development, which should be implemented through qualitative practices of state institutions and non-state institutions for invariance i.e. finding Ukrainian society's own invariant (common motivational concept through "brackets" of all differences and welfare state). It is emphasized that in Ukrainian society under modern crisis conditions, Ukraine's unification programs are more often based on negative, defensive strategies (social confrontation, external enemy, etc.). It is emphasized that since the proclamation of independence, the political system of Ukraine has not defined or built a modernization model, which it seeks and forms consistently. Accordingly, there is no public system of modernization measures in Ukraine, which would be understandable to citizens and in the implementation of which they would be involved. Therefore, the system can produce only the scenarios of cyclical development. Under such conditions, the state becomes antisocial. In contrast to such programs, a common policy of the state and society to consolidate Ukraine should be formed around a single and positive invariant i.e. a concept that does not contain differences of interpretation, negative connotations and forms a community of government, people, and business.The structure of the study was determined by the following scientific hypothesis. Under the system crisis, the state becomes a vulnerable subject of international relations, the internal conflict between state and non-state institutions intensifies, and the need for new practices of nation consolidation around not only the value paradigm but also socio-economic indicators of system development indicators.The thesis proves that the Ukrainian political system is in a state of system transformation crisis, the periodic exacerbations of which cause significant damage to the level of legitimacy and stability of government institutions and international positions of Ukraine. Among several indicators of the system crisis, the author chose three components around which the object of study is built: the crisis of legitimacy of state power and political institutions, socio-economic indicators of development and the dynamics of the attitudes of Ukrainians towards their prospects and assessments of modernity. The key factors of erosion of state power and the crisis of legitimacy of state institutions in Ukraine have been identified. The statement that the model of social and economic relations formed in Ukraine by its nature permanently produces such crises as economic, institutional, constitutional, worldview, which develop during the transformation crisis, is substantiated.It is substantiated that the way out of the crisis is possible if the state policy is built in a way of uniting, uniting, consolidating society and the state and activating the civil sector.Within the categorical apparatus, with the help of these sciences and research areas, as well as on the basis of studying the state of public relations in Ukraine and the dominant scenarios of reproduction of the existing value paradigm of real political practice of state progress, the following stages of invariant as the result of Ukrainian society consolidation: consolidation-adaptation, consolidation-identification and consolidation-transformation.The engineering of modeling the state consolidation policy in the conditions of system crisis as a model of nation-state consolidation is offered. At the first level of depoliticization of the dialogue between society and the state around the value of Human, a strategic action plan should be formed to consolidate all professional, age, ethnocultural, and other interest groups.At the second level - socio-economic consolidation - there should be an audit of available resources, problems, management gaps and capacity building.Among the main tasks of the third level of the model of society consolidation - socio-cultural unity, are provided, in particular: intercultural dialogue, development of social and cultural ties and exchanges between communities and territories; strengthening the state status of the Ukrainian language; formation of an information space that is filled with its own agenda; reduction of civilizational differences and unification of citizens of the country on the basis of social and after that national values.State consolidation policy should be considered in time and capable of transformation and adjustment of a set of mechanisms of the new policy and philosophy of public administration.

Досліджено новий етнополітичний феномен - модель етнонаціональної політики на прикладі держав пострадянського та постсоціалістичного простору. Здійснено комплексний політологічний аналіз етнічності у аспекті формування даної політики окремої країни. Наведено визначення поняття етнонаціональної політики як цілеспрямованої діяльності стосовно врегулювання взаємовідносин між націями, етносами, етнічними групами, меншинами, зафіксованої у політичних документах і правових актах. Розкрито її діалектичний взаємозв'язок з етнонаціональними процесами, які коригуються за допомогою етнонаціональної політики, а також впливають на неї та зумовлюють вектор її розвитку. Досліджено особливості формування моделей етнонаціональної політики окремих країн постсоціалістичного простору, зумовлені історичним досвідом. Показано, що більшості з них доводилося розв'язувати аналогічні етнонаціональні завдання за різними шляхами, зумовленими особливостями етнонаціональних процесів. Виявлено подібні/відмінні риси, особливості моделей етнонаціональної політики кожної країни та здійснено їх типологію і класифікацію. Досліджено правову базу такої політики постсоціалістичних країн. Запропоновано політичні та правові шляхи виходу зі складних етнополітичних ситуацій, які гальмують розвиток країни та консервуються наявною моделлю етнонаціональної політики.

  Скачати повний текст

Кудін А. А. Правова система України в парадигмі романогерманської та англосаксонської правових сімей. – Кваліфікаційна науковапраця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії заспеціальністю 081 «Право» (галузь знань 08 «Право»). – Київськийуніверситет інтелектуальної власності та права, Київ, 2023.У дисертації на основі комплексного аналізу теорії права, нормзаконодавства, поглиблених наукових позицій та практики діяльності органівдержавної влади розкрито правову систему України в парадигмі романогерманської та англосаксонської правових сімей і сформовано нові науковотеоретичні та практичні висновки, узагальнення й рекомендації.Актуалізовано наукові положення щодо взаємного впливу джерелкласичного англосаксонського права до нормандського завоювання 1066 р. тавітчизняної правової пам’ятки Руської правди на правову систему Українищодо визнання владою соціальних ідеалів і моделей суспільного устрою, якізасновані на чеснотах поваги до свободи й честі приватних осіб та захисту їхвід різного виду небезпеки завдяки недобрій волі чиновників, а ефективномутиску суспільства на владу, що підкріплений належною правовою культуроювільних людей при справедливій участі правосуддя.Доведено, що найбільш слушними в умовах сьогодення є витоки ранніхзаконів англосаксонського права, зокрема що влада має турбуватися простабільність держави, щоб діяли справедливий закон і справедливі суди, щобнікому не могло бути відмовлено у справедливому суді. Кожна людина маєбути гідною народного права – як бідна, так і багата. Усі люди є рівними взахисті законом. Кожен, хто стає свідком, має дати клятву, що він ніколи – аніза гроші, ані за привілеї, ані зі страх – не заперечить нічого з того, свідком чогобув, і не заявить нічого іншого за винятком того, що він бачив чи чув. Коженпозов має кінцевий термін. Якщо трапилося, що хтось постраждав від наказів,влада має виправити це якнайшвидше.Зроблено висновок, що класичне римське право за своєю сутністю таджерелами (кодекси Юстиніана) як група правових ідей та принципів, щозапозичувались у процесі рецепції європейськими націями, оформленими всуверенні держави, стало не тільки основою загального права (Ius Commune),а на перших порах – нормами прямої дії для врегулювання правових відносину сфері власності на землю та майно, торгівлі, морської тасільськогосподарської промисловості, громадянства, злочинів, покарань ізбереження миру. У подальшому суверенні держави ухвалювали національнікодекси, а римське право стало теорією права. В умовах сьогодення воно єоднією з найважливіших складових історії держави та права зарубіжних країн.Удосконалено наукове розуміння історико-правових аспектів інститутуюристів у римському праві як еліти суспільства, що забезпечуваласудочинство, відстоювала інтереси громадян і формувала теорію права, таінституту покарання за злочини, вагомою складовою якого було широкевикористання засобів стримування нових правопорушень.Доведено, що структура правової системи України інтегративного типускладається з ідеології людиноцентризму, панування принципу верховенстваправа, визнання й застосування в публічному адмініструванні перевагизаконних приватних інтересів над публічними, розбудови розвиненогогромадянського суспільства, використання окремих найкращих правовихінструментів справедливості англосаксонського права.Удосконалено наукове розуміння правової системи України, якахарактеризується належністю її до романо-германської правової сім’ї, щопобудована на цінностях ЄС, панування принципу верховенства права,пріоритету приватного інтересу над публічним, боротьби з пережиткамиминулого в публічному адмініструванні та з наповненням її певнимиправовими положеннями англосаксонського права.^UKudin Anelia. The Legal System of Ukraine in the Paradigm of theRomano-Germanic and Anglo-Saxon Legal Families. – Qualifying scientificwork on manuscript rights.Dissertation for obtaining the scientific degree of PhD in specialty 081 «Law»(field of knowledge 08 – «Law»). – Kyiv University of Intellectual Property and Law,Kyiv, 2023.Based on the complex analysis of the theory of law, legislative norms,scientific provisions and the practice of state authorities, the dissertation reveals thelegal system of Ukraine in the paradigm of the Romano-Germanic and Anglo-Saxonlegal families. This scientific work forms new theoretical and practical conclusions,generalizations and recommendations.There is evidence for the mutual influence of the classical Anglo-Saxon law(before the Norman conquest in 1066) and the Russian Truth on the legal system ofUkraine. It has been proven that the origins of the early laws of the Anglo-Saxonlegal system are the most relevant. State authorities should be concerned about thestability of the state. Just law and just courts must be established. No one can berejected in a fair trial. Every individual regardless of being poor or wealthy shouldbe worthy of people's rights. All people are equal in being protected by the law.Everyone who becomes a witness must take an oath that they will never deny formoney, love or fear anything that they have witnessed and declare nothing exceptwhat they have seen or heard. Each lawsuit has a deadline and an end point. If ithappens that someone is hurt by orders or words, the state authority should correctthat as soon as possible.Roman law by its nature and sources (the Code of Justinian), and as a groupof the legal ideas and principles borrowed in the process of reception by theEuropean nations formed into sovereign states, set not only the basis of common law(Jus commune), but also the first norms for the regulation of legal relations in thefollowing spheres: land and property ownership, trade, maritime and agriculturalindustry, citizenship, crimes and punishments, the preservation of peace.Subsequently, sovereign states adopted national codes, and Roman law became thetheory of law. In the present conditions, Roman law is one of the most important andfoundational components of the history of state and law of foreign countries. Thedissertation advances the scientific understanding of the historical and legal aspectsof the institution of lawyers in the Roman law, the elite of the society who formedthe judiciary, defended the interests of citizens, formed the theory of law and theinstitution for the punishment of crimes (the important component of which was thewide use of means for deterring new offenses).The present work demonstrates thatthe structure of the legal system of Ukraine has an integrative type and consists ofideology of “people-centeredness”, the principle of the supremacy of law,recognition and application of the superiority of legitimate private interests overpublic ones in public administration. The Ukrainian legal system targets thedevelopment of advanced civil society and makes use of some of the best legalinstruments of justice of the Anglo-Saxon law. The work provides further insightinto the scientific understanding of the legal system of Ukraine characterized by itsbelonging to the Romano-Germanic legal family, which is built on the values of theEuropean Union, the principle of the supremacy of law, superiority of legitimateprivate interests over public ones, the struggle with the remnants of the past in publicadministration and its filling with certain legal aspects of the Anglo-Saxon law.

Проаналізовано вплив історико-культурного, соціально-політичного, релігійного чинників на формування уявлень про національний ідеал в масовій та філософській свідомості українського суспільства. Доведено, що національний ідеал розглядався вітчизняними мислителями як складна ціннісно-світоглядна категорія, що виражає прагнення до досконалості, уявлення про зразкове у суспільно-політичному та духовно-моральному бутті нації та її представників. Категорія національного ідеалу у вітчизняній філософії першої половини XX ст., втілюючи специфіку української ментальності та культури, знайшла свій прояв через два виміри - суспільно-політичний та особистісний. Зазначено, що суспільно-політичний вимір національного ідеалу характеризувався українськими філософами у контексті таких цінностей як нація, свобода, державність, а особистісний вимір знаходив свій прояв в образі української людини, яка формувалася на традиціях виховного та цінностях християнського та морально-політичного ідеалів особистості.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз впливу романтичного світобачення на формування таких понять, як держава, право, нація, громадянські засади суспільства, а також на способи, умови їх онтологізації, підсумком якого є твердження, що романтизм становив особливий вид світорозуміння, в якому відображені ідеї свободи, рівності, справедливості, ідея толерантності, самодостатності, самовизначеності держави та домінантності культурних чинників у її формуванні. Сформульовано та виокремлено основні ознаки та критерії політичного романтизму, зокрема, критерій "народності" світобачення, тобто звернення до народних, релігійних джерел; критерій відчуття цінності людського буття, суспільства, нації, держави, а також критерій надання пріоритету моралі у політиці та праві. Запропоновано авторське визначення політичного романтизму, під яким розуміється традиція трактування або ж апелювання до практики у межах розуміння державної системи, влади, політико-правових відносин, де системовизначальною основою є феномен культури, історії, релігії, нації, традицій, ментальності, психології, де стан відчуттів, переживань, захоплень може переважати раціоналізм. Проаналізовано політичні теорії І.Канта, Й.Фіхте, Ф.Шеллінга, Г.В.Гегеля. По-новому досліджено суб'єктивні (розум, рівність, свободу) й об'єктивні (політико-правові норми, систему політичних інституцій, владу) чинники трансформації системи політичних відносин, зумовлених романтичним світобаченням. З'ясовано певну подібність суспільно-політичного розвитку Німеччини XVIII - початку XIX ст. і державотворчих процесів в Україні даної доби.

  Скачати повний текст

Вперше надано та обгрунтовано визначення концепту національних міфів, який складається з наступних компонентів: понятійно-категоріального апарату концепту з авторськими визначеннями головних рядотвірних (насамперед, понять "міф", "нація", "національний міф") та похідних понять; переліку видів національних міфів, адаптованого до емпіричної верифікації під час дослідження сучасних суспільств; типології соціальних функцій національних міфів та їхній зміст і наповнення за сучасних умов; типології національних ідентичностей як наслідок специфікації національної ідеї в межах суспільства, що пов'язана зі ступенем впливу та поширеністю національних міфів. Проаналізовано роль і місце національних міфів у підтриманні існування соціальної системи: забезпечення дотримання ритуалів, легітимізація існування нації, надання престижу нації, підтримання національної солідарності, нав'язування моделей поведінки (авторитарності, ксенофобії, самопожертви, самообмеження).

  Скачати повний текст

Розкрито соціально-філософський зміст концепцій національної еліти. Проаналізовано погляди прихильників теорії еліт від античності до сучасності. Розглянуто національну еліту як феномен соціального буття, а також як соціально-філософську категорію та її зміст визначено через поняття суспільство, соціальна структура, маса, нація. Подано визначення української національної еліти. Використано структурно-функціональний аналіз для характеристики типів еліти сучасного українського суспільства. Зіставлено різні міркування щодо еліти як феномену суспільного буття та елементу соціальної структури, показу основні підходи до розуміння еліти. Висвітлено питання формування національної еліти. Розглянуто погляди мислителів української діаспори Д. Донцова та В. Липинського щодо ідеї української національної держави та еліти. Установлено, що соціальна трансформація в Україні призвела до порушення рівноваги еліт, а політична - контролює основні ресурси.

  Скачати повний текст

Досліджено цілісний мистецько-духовний феномен В.Барвінського як одного з рушіїв музично-культурних процесів України у першій третині XX ст. у контексті особливостей українського менталітету як основи національного стилю. Розглянуто стилістику митця в аспекті трьох кардинальних первнів становлення творчої особистості: автентичному, релігійному та світському у тривимірному історико-часовому континуумі (минуле - сучасне - майбутнє). Досліджено вплив на світогляд і стиль музики Б.Барвінського ментальних особливостей національного українського характеру. Розглянуто концепт природи як мегатекст українського мистецтва першої половини XX ст., його значення у творчості В.Барвінського. Розглянуто жанрову музичну палітру. Визначено роль і місце творчості В.Барвінського у становленні та розвитку багатьох жанрів національної музики. Здійснено аналіз творів різних жанрів на базі принципів формотворення, засобів виразності у аспекті поєднання національних і загальноєвропейських традицій музичного мистецтва, ступеня новаторства композитора, уперше введено до наукового обігу невідомі та маловивчені твори В.Барвінського, висвітлено нові факти з творчої біографії митця, сформульовано стильові засади композиторського письма. Розглянуто творчість митця у широкому полі художньо-естетичних напрямків першої третини XX ст., а також визначено роль В.Барвінського у структурі художнього національного стилю. Запропоновано напрямки осмислення взаємодії опозицій: "митець - суспільство", "митець - нація", парадигми "митець і час".

  Скачати повний текст

Визначено проблему етнічності в історичній ретроспективі. Встановлено основні підходи до трактування етнічності. Проаналізовано складові та категорії етнічності: етнос, нація, етнічність, етнічна група, етнічна ідентичність. Вказано на важливість дослідження поняття "етнічна група" як базового компонента етнічності в сучасних концепціях. Встановлено, що етнічність виражається через ідентичність, яка певною мірою простежує процес ідентифікації та самоідентифікації особистості в межах етнічної групи. Описано особливості формування українського національного характеру. Обгрунтовано прояв національного характеру в духовній культурі українського етносу.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні ідейні складові економічного націоналізму в програмах українських політичних партій, професійних і громадських організацій і рухів. Встановлено етапи його розвитку та практичного втілення. Визначено вплив економічного націоналізму українців на формування їх взаємин з поляками й євреями. Доведено, що основними виявами економічної конкуренції українців із даними націями є: боротьба за землю та з алкогольним бізнесом поляків та євреїв, конкуренція за встановлення домінування в містах та у сферах торгівлі та підприємництва. Зазначено, що український економічний націоналізм трактується явищем амбівалентним.

  Скачати повний текст

У дисертації визначено зміст і конкретизовано структуру досліджуваних понять, розглянуто і співставлено наявні в науковій літературі методологічні підходи і позиції науковців до розуміння проблеми дослідження, механізм управління розвитком шкіл передового досвіду в системі вітчизняної медичної освіти другої половини ХХ – початку ХХІ ст.Розглянуто механізм управління розвитком шкіл передового досвіду в системі вітчизняної медичної освіти другої половини ХХ – початку ХХІ ст., структура якого організована за принципом статусно-рольової поведінки і вертикальної ієрархії влади на відміну від світових тенденцій цього періоду. У другому розділі схарактеризовано прогнозування, моделювання і створення шкіл передового досвіду, визначено історичні та соціокультурні передумови, а також етапи і тенденції управління розвитком шкіл передового досвіду в системі вітчизняної медичної освіти досліджуваного періоду.У дисертації наголошено, що підґрунтям становлення й розвитку шкіл передового досвіду в галузі вітчизняної медицини та охорони здоров'я слугує діяльність найстарішого вищого закладу освіти України – Києво-Могилянської академії. На підставі аналізу наукової літератури, а також критеріїв визначено три етапи в управлінні розвитком шкіл передового досвіду в системі медичної освіти України другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Перший етап припадає на 1950–1976 рр. у зв'язку з виникненням певних концептуальних напрямів, що визначають основи розгляду й аналізу проблеми новаторства. У дослідженні подано інформацію про діяльність на цьому етапі авторських шкіл передового досвіду, а також ініціативи на місцях, що регламентуються «Положенням про роботу шкіл передового досвіду» від 17 липня 1959 р. Вироблені на цьому етапі критерії, форми і методи управління розвитком шкіл передового досвіду проілюстровані статистичними даними, що наведені з архівних документів і матеріалів. Другий етап розпочинається з 1977 р. і триває до 1995 р., що характеризують перші спроби більш чітко дослідити проблему новаторського руху. У цей час імплементується в Україні стратегія ВООЗ «Здоров'я для всіх до 2000 року» (1977 р.). Підтверджують свою ефективність і дієвість школи передового досвіду, що відкриваються на базі закладів охорони здоров'я (лікарня, поліклініка, санаторій, аптека, СЕС), медичної служби району (міста) у цілому, а також окремих структурних підрозділів у складі цих закладів (лікувально-діагностичні лабораторії, відділення, кабінети). Ухвалюється перший офіційний документ, що регламентує роботу Всесоюзних шкіл передового досвіду, – «Положення про Всесоюзну школу передового досвіду на базі лікувально-профілактичного закладу», що підготовлене співробітниками відділу НОП ВНДІ соціальної гігієни та організації охорони здоров'я ім. М. A. Семашка і затверджене в 1979 р. Третій етап співпадає з другою половиною 90-х років ХХ – початком ХХІ ст., коли науковий інтерес до проблеми новаторства в досвіді істотно знижується через відсутність необхідної інформації про новаторів у системі медичної освіти. У третьому розділі розкрито нові форми впровадження і поширення передового досвіду як важлива умова створення інноваційного освітнього середовища в системі медичної освіти.У дослідженні наголошено, що реалії початку нового тисячоліття якнайкраще схарактеризовані в Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми «Здорова нація» (2008 р.).Спрогнозовано, що шляхи і способи розв'язання окресленої проблеми найбільш доцільно реалізовувати через відновлення мережі шкіл передового досвіду.У дослідженні розглянуто етапи застосування бенчмаркінгу, декілька поколінь його еволюції та альтернативні способи впровадження. Зміст дисертаційної праці містить перспективи впровадження передового досвіду в системі вітчизняної медичної освіти.^UThesis provides defines the content and specifies the structure of the studied concepts, the methodological approaches and positions of scientists available in the scientific literature to understand the research problem, the mechanism of management of development of schools of advanced experience in the system of domestic medical education of the second half of the XX – early XXI century are considered and compared.The mechanism of management of development of schools of advanced experience in the system of domestic medical education of the second half of the XX – early XXI century is considered, the structure of which is organized on the principle of status-role behavior and the vertical hierarchy of power in contrast to world trends of this period.In the second chapter forecasting, modeling and creation of schools of advanced experience are characterized, the historical and socio-cultural preconditions, and also stages and tendencies of management of development of schools of advanced experience in system of domestic medical education of the investigated period are defined.Thesis emphasizes that the basis for the formation and development of schools of advanced experience in the field of national medicine and health care is the activity of the oldest higher educational institution of Ukraine – National University of «Kyiv-Mohyla Academy». Based on the analysis of scientific literature, as well as criteria identified three stages in the management of the development of schools of excellence in the system of medical education in Ukraine in the second half of XX – early XXI century. The first stage falls on 1950-1976 in connection with the emergence of certain conceptual areas that determine the basis for consideration and analysis of the problem of innovation. The study provides information on the activities at this stage of the author's schools of excellence, as well as field initiatives governed by the «Regulations on the work of schools of excellence» of July 17, 1959 year. The criteria, forms and methods of management of development of schools of advanced experience developed at this stage are illustrated by the statistical data resulted from archival documents and materials. The second stage begins in 1977 year and lasts until 1995 year, which is characterized by the first attempts to more clearly explore the problem of the innovation movement. Nowadays, the WHO strategy «Health for All until 2000» is being implemented in Ukraine (1977 year). Confirm their effectiveness and efficiency of schools of best practices, which are opened on the basis of health care facilities (hospital, clinic, sanatorium, pharmacy, SES), the medical service of the district (city) as a whole, as well as individual departments within these institutions (medical-diagnostic laboratories, departments, offices). The first official document regulating the work of the All-Union Schools of Best Practices is adopted – «Regulations on the All-Union School of Best Practices on the basis of treatment and prevention facilities», prepared by the staff of the Department of Social Hygiene M. A. Semashko and approved in 1979 year. The third stage coincides with the second half of the 90s of the XX – early XXI century, when scientific interest in the problem of innovation in experience is significantly reduced due to lack of necessary information about innovators in the health education system. In the third chapter new forms of introduction and dissemination of best practices as an important condition for creating an innovative educational environment in the medical education system are revealed.The study emphasizes that the realities of the beginning of the new millennium are best described in the draft Concept of the National Targeted Social Program «Healthy Nation» (2008).It is predicted that the ways and means of solving the outlined problem should be implemented through the restoration of the network of schools of advanced experience.The study considers the stages of application of benchmarking, several generations of its evolution and alternative methods of implementation. The content of thesis contains prospects for the introduction of best practices in the system of domestic medical education.