На підставі даних психотерапевтичного анкетування вивчено роль хронічного психоемоційного стресу у розвитку функціональної стресіндукованої галактореї (ФГс) та виявлено особливості проявів передменструального й імунопатологічних синдромів за цього захворювання. Уперше проаналізовано три індекси стресу в основній групі хворих на ФГс та їх відмінності залежно від стадії розвитку хвороби. Розроблено бальну систему поділу жінок з ФГс на групи на підставі анамнестично-клінічних даних, функціонального, клітинного, гормонального індексів стресу (ІС1, ІС2, ІС3), з урахуванням вмісту спонтанного та стимулювального пролактину у сироватці крові, що уможливлює вчасне диференційне лікування ФГс. Уперше комплексно вивчено асоціації нейрогормональних та імунологічних процесів у хворих. Доведено, що галакторея, яка не супроводжується підвищенням вмісту пролактину у сироватці крові, виникає на тлі хронічного стресу. Завдяки імунореактивним властивостям пролактину виявлено формування умов переходу імунодефіцитного синдрому до автоімунного стану. З'ясовано головну роль оксиду азоту та вторинної месенжерної системи циклічних нуклеотидів у порушенні нейроендокринно-імунної осі за умов ФГс. Уперше розроблено і введено до практики певні схеми комплексної терапії за умов ФГс залежно від стадії розвитку хвороби.

  Скачати повний текст

Вивчено про- та протизапальні цитокіни за умов хронічної серцевої недостатності (ХСН) у взаємозв'язку з нейрогормональною активацією та систолічною дисфункцією лівого шлуночка (ЛШ). Визначено можливості та клініко-патогенетичну значущість терапевтичної корекції цитокінової активності. Визначено, що порушення систолічної функції ЛШ у разі ХСН тісно пов'язано зі зростанням активності цитокінів в більшій мірі, ніж з нейрогуморальними параметрами. Зниження сироваткових рівнів цитокінів у динаміці лікування відзначено лише за умов використання інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту в дозах, максимально наближених до цільових, і супроводжується більш вираженим покращанням функціонального стану хворих і систолічної функції ЛШ.

  Скачати повний текст

Уперше доведено, що хронічний алкоголізм з біохімічної точки зору можна охарактеризувати як синдром гіпоендорфінізм-індукованого апоптозу. На значному клінічному матеріалі встановлено різке пригноблення системи ендогенних опіоїдів у хворих на хронічний алкоголізм, що корелює зі стадією захворювання й рівнем циркулюючої фрагментованої ДНК. Зміна енкефалінергічної активності перекладає гомеостатичні функції організму на інший рівень регуляції, що показано на прикладі електролітного балансу й індукції апоптозу. За умов хронічної алкологізації перебудовується вся система гіпоталамус-гіпофіз-гонади, про що свідчать дані гормонального спектру у хворих на хронічний алкоголізм і наркоманію. Уперше встановлено молекулярно-структурні зміни води гідрата й динаміку її перерозподілу між вільною, гідрованою та кристалічною фракціями у хворих на хронічний алкоголізм і наркоманію, що дозволило обгрунтувати застосування ЯМР-релаксації протонів тканинної води біологічних рідин у діагностиці й лікуванні захворювань, пов'язаних з дисбалансом у нейрогормональній регуляції.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності терапії хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) з супутнім абдомінальним ожирінням (АО). З'ясовано роль інсуліноподібного фактора росту-1 (ІФР-1) і мозкового натрійуретичного пептиду (МНУП) у процесах ремоделювання серця та у виборі оптимальної схеми патогенетичного лікування. Визначено, що особливістю розвитку ХСН у хворих з супутім АО є виснаження системи натрійуретичних пептидів на фоні великих значень індекса гемодинаміки, вуглеводного, ліпідного обмінів у хворих на ХСН залежно від наявності АО. Установлено позитивний взаємозв'язок індексу інсулінорезистентності НОМА та МНУП у хворих на ХСН з нормальною вагою тіла, що доводить про наявність адекватних компенсаторних механізмів. У хворих з АО на фоні зростання індексу НОМА плазмова концентрація МНУП зменшується, що вказує на швидке виснаження адаптаційних механізмів ХСН. З'ясовано, що більш виразні процеси гіпертрофії міокарда у хворих на ХСН з наявністю АО у порівнянні з хворими без АО, взаємпов'язані з підвищенням активності ІФР-1 внаслідок стимулювальних ефектів інсуліну на фоні інсулінорезистентності. Визначено особливості гуморального та гемодинамічного ефектів двох схем терапії хворих на ХСН з АО: з застосуванням інгібіторів ангіотензинперетворювального фермента (ІАПФ) лізоприлу та комбінації ІАПФ лізоприлу й антагоністів рецепторів ангіотензину II, враховуючи більш виразний позитивний ефект щодо гуморальних і метаболічних показників у порівнянні з застосуванням ІАПФ.

  Скачати повний текст

Подано теоретичні та експериментальні відомості, що обгрунтовують планування засобів загальної та спеціальної спрямованості у підготовці кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються зі спортивної ходьби. За результатами проведеного дослідження виявлено зміни гормонального статусу, які відбуваються протягом менструального циклу (МЦ), обумовлюють складну перебудову нейрогормональної регуляції функцій систем організму, що супроводжується зміною дихання, кровообігу, кисневої ємності крові, направленості метаболічної адаптації. Знайдені результати, які характеризують залежність прояву функціональних можливостей та ефективність виконання специфічних навантажень від стану організму спортсменок під час різних фаз МЦ слугували підставою розробки програм тренувальної та змагальної діяльності в мікро- та мезоциклах. Запропоновано систему ототожнення менструального циклу різної тривалості з мезоциклами, що складаються з мікроциклів, які відрізняються за обсягом та інтенсивністю навантаження.

  Скачати повний текст

Вивчено механізми адаптації організму здорових людей і хворих на стабільну стенокардію (СС) до фізичного навантаження. З'ясовано, що фізичне завантаження не спричинювало тривалих негативних зрушень гіпофізарно-адреналової системи за адекватної реакції симпато-адреналової системи, а саме: підвищення її функціональної активності. У хворих на СС за фізичного навантаження виявлено компенсаторну перенапругу симпато-адреналової системи й обмеження її компенсаторних резервів, збільшення вмісту кортизолу, а також зниження його рівня у крові протягом першої години реституції. У здорових людей за максимального, а у хворих на СС за інтенсивного фізичного навантаження виявлено імунодепресію клітинної ланки імунітету. На підставі одержаних даних розроблено аналітичну математичну модель, яка дає змогу кількісно оцінити зміни функціонального стану гіпофізарно-надниркової, симпато-адреналової та імунної систем, а також їх реактивності та захисних і пристосувальних резервів організму за фізичного навантаження.

  Скачати повний текст

Експериментально доведено, що тяжкість перебігу та кінцевий результат травматичної хвороби у випадку черепно-мозкової травми визначається реакцією нейрогуморальних систем як способу прояву індивідуальної резистентності організму. Виявлено, що найбільш значимими ланками патогенезу порушень нейрогормональної регуляції є гіпокальціємія, надлишкова секреція вазопресину й адренокортикотропного гормону, а також посттравматичний гіпотиреоз. З'ясовано саногенетичний механізм виходу з критичного стану, що проявляється у вигляді циклічної зміни нейрохімічного балансу гіпоталамуса, в результаті якої змінюється фазова активність систем нейрогуморальної регуляції.

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення ефективності лікування хворих на ускладнені форми увеїтів шляхом обгрунтування та застосування патогенетично орієнтованих медикаментозно-хірургічних методів корекції метаболічних, імунологічних і нейрогормональних порушень. Вивчено роль даних порушень у розвитку увеїтів, ускладнених набряком макулярної області з наступними хоріоретинальними дистрофіями, увеальною катарактою, офтальмогіпертензією та увеальною глаукомою. Сформульовано концепцію формування ускладнених форм увеїтів, розроблено основні напрямки та проаналізовано результати комплексного лікування хворих з увеїтами, ускладненими офтальмогіпертензією та увеальною глаукомою, увеальною катарактою та набряком макулярної області з наступними хоріоретинальними дистрофіями.

  Скачати повний текст

Проведено клініко-теоретичне обгрунтування та запропоновано нове розв'язання найважливішої проблеми гінекологічної ендокринології шляхом створення патогенетично обгрунтованого інтегрованого підходу для збереження якості життя жінки, зниження частоти та ступеня тяжкості клімактеричного синдрому за природної та хірургічної менопаузи у пацієнток з безплідністю, невиношуванням вагітності в анамнезі, розробки алгоритмів діагностики, принципів диференційованого лікування, профілактики тромбоемболічних ускладнень на підставі результатів вивчення системних змін (нейрогормональних взаємовідносин, ролі монооксиду азоту, антифосфоліпідного синдрому). За результатами дослідження у жінок з природною або хірургічною менопаузою доведено, що виникаюча патологія є, незважаючи на спільність клінічної симптоматики, проявом ранніх за патогенезом гінекологічних захворювань, що ускладнюють перебіг перименопаузи.

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексного вивчення емоційно-особистісних характеристик, особливостей нейрогормональних процесів під час вагітності та пологів доведено, що головними психологічними предикторами акушерських ускладнень у жінок з патологією серцево-судинної системи є особистісна тривожність, низька маскулінізація психотипу, інтроверсія й емоційна лабільність. Зроблено висновок про актуальність психологічної підтримки у вагітних з серцево-судинними захворюваннями. Згідно з розробленою схемою патогенезу обгрунтовано доцільність психопрофілактичної допологової підготовки сімейних пар та проведення сімейних пологів для вагітних жінок з такими захворюваннями. Впроваджено даний комплекс заходів у межах програми "Сімейні пологи", що забезпечило зниження частоти аномалій скоротливої діяльності, епізіотомій та ревізій порожнини матки.

  Скачати повний текст

На підставі клініко-психопатологічного, експериментально-психологічного, біохімічного, ретроспективного досліджень одержано дані щодо особливостей клінічного патоморфозу невротичних і неврозоподібних розладів у підлітків, оцінено мікросоціальні, біологічні, конституціонально-психологічні чинники, що сприяють формуванню невротичних і неврозоподібних розладів за сучасних умов. Виявлено характер нейрогормональних змін у підлітків, а саме, епіфізарно-адренокортикальні відносини у разі невротичних розладів. Наведено дані, що підтверджують участь мелатоніну в реалізації адаптивної ролі епіфазу за умов емоційного стресу. Проаналізовано вплив мелатоніну на кору надниркових залоз. Виявлено стійкий стримуючий характер епіфізарних впливів внаслідок патологічного посилення адренокортикальної активності, яка організує розлади в емоційний сфері, що супроводжують стрес. Складено диференційно-діагностичну таблицю досліджених станів, виведено критерії, що дозволяють кількісно виразити одержані розходження, тобто іх діагностичну значимість.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено нові додаткові механізми розвитку функціональної диспепсії (ФД), серед яких - порушення нейрогормональної регуляції (концентрації мелатоніну), зміни рівня окремих макроелементів (магнію, кальцію), психоемоційні та нейровегетативні розлади. Вперше встановлено кореляційні зв'язки між станом вегетативної регуляції та психоневрологічним статусом хворих із різними клінічними варіантами ФД і характером секреторної функції шлунка. Вперше за умов амбулаторних закладів за даними ультрасонографічноіо дослідження виявлено особливості порушень моторно-евакуаторної функції шлунка у хворих із різними клінічними варіантами ФД. Обгрунтовано патогенетичну роль зниження продукції мелатоніну та дисбалансу мелатонін - магній у розвитку психовегетативних розладів за даної патологіїі. Вперше подано клініко-патогенеткчне обгрунтування диференційованого застосування в комплексному лікуванні ФД препаратів сульпірид, магне-B6, віта-мелатонін.

  Скачати повний текст

Об'єкт дослідження: зіскрібки слизової оболонки вагіни, вагінальний вміст, кров осіб, які звернулися до гінеколога для профілактичного огляду або з приводу скарг на дискомфорт в області геніталій різного ступеня прояву. Мета дослідження: підвищити ефективність діагностики та прогнозування розвитку бактеріального вагінозу шляхом визначення впливу нейрогормональної регуляції, імунного статусу та місцевих факторів колонізаційної резистентності на біоценоз піхви. Методи дослідження: бібліосемантичний (вивчення сучасної міжнародної літератури з проблеми); загально-клінічні (аналіз скарг хворих, даних анамнезу хвороби, результатів клінічного обстеження та особливостей перебігу хронічних запальних процесів жіночої статевої сфери); мікроскопічні (дослідження морфологічних і тинкторіальних властивостей бактерій в забарвлених препаратах; визначення «ключових клітин» за допомогою світлового мікроскопа); фізико-хімічні: імунотурбідіметричний метод визначення компонентів системи комплементу; вивчення рН вагінального секрету спектрофотометричне визначення та реєстрація результатів ІФА; імунологічні (визначення фагоцитарної активності нейтрофілів крові людини та вагінального секрету, індексу ФАЛ, рівнів імуноглобулінів і лізоциму в крові й вагінальному секреті, вивчення фракцій лімфоцитів; імунобіологічні (вивчення рівнів гормонів в крові, визначення концентрації гамма-інтерферону, інтерлейкінів, інших цитокінів: TNFα, TGF-1β, в крові та вагінальному секреті; молекулярно-генетичні (вивчення видового складу представників вагінального мікробіоценозу, ідентифікація вагінальної мікрофлори та визначення кількості геном-еквівалентів за допомогою Real-time ПЛР); аналітичні та медико-статистичні. Обладнання: вакуумна система типу «Vacutiner», центрифуга К23 (Німеччина), чотирьохканальний ампліфікатор «Терцик» (РФ), флуоресцентний детектор «Джин» (РФ), ПЛР-прилад DTLite (РФ), спектрофотометр SPECORD - 200 (Німеччина), планшетний рідер «Multiscan EX» (Фінляндія), турбідіметр "2100 N IS» («Hach», USA), мікроскоп Granum L20 (Україна). У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та експериментально-клінічне обґрунтування вирішення актуальної наукової проблеми, а саме підвищення ефективності діагностики і точності прогнозування розвитку бактеріального вагінозу шляхом визначення впливу нейрогуморальної регуляції, імунного статусу та місцевих факторів колонізаційної резистентності на вагінальний мікробіоценоз. Рекомендовані лабораторні критерії для клінічної діагностики вагінальних дисбіозів. Ступінь упровадження: 7 актів впровадження, 1 патент. Сфера (галузь) використання: охорона здоров'я (медицина: мікробіологія, лабораторна діагностика, гінекологія).^UThe object of research: scrapings of the vaginal mucosa, vaginal contents, blood of persons who consulted a gynecologist for a preventive examination or complaints of discomfort in the genital area of varying severity. The purpose of research: to increase the effectiveness of diagnosis and prediction of bacterial vaginosis by determining the impact of neurohormonal regulation, immune status, and local factors of colonization resistance on the biocenosis of the vagina. Research methods: bibliosemantic (study of modern literature on the problem); general clinical (analysis of patients' complaints, medical history, results of clinical examination and features of chronic inflammatory processes of the female genital area); microscopic (study of morphological and tinctorial properties of bacteria in stained preparations; determination of "key cells" using a light microscope); physicochemical: immunoturbidimetric determining complement system's components; the vaginal secretions pH studying, spectrophotometric determination and registration of ELISA results; immunological (determination of phagocytic activity of human blood neutrophils and vaginal secretions, FAL index, levels of immunoglobulins and lysozyme in blood and vaginal secretions, study of lymphocyte fractions; immunobiological (study of hormone levels in the blood, determination of the concentration of gamma-interferon, interleukins, other cytokines: TNFα, TGF-1β , in blood and vaginal secretion); molecular genetic (study of the species composition of the vaginal microbiocenosis, identification of vaginal microflora and determination of the number of genome equivalents using Real-time PCR); analytical and medical statistics. Equipment: vacuum system type "Vacutiner", centrifuge K23 (Germany), four-channel amplifier "Terсyk" (RF), fluorescent detector "Gin" RF), PCR device DTLite (RF), spectrophotometer SPECORD - 200 (Germany), tablet reader "Multiscan EX" (Finland), turbidimeter "2100 N IS" (USA), microscope «Granum» (Ukraine). Dissertation includes the theoretical generalization and experimental-clinical substantiation of the decision of actual scientific problems, namely improving the efficiency of diagnosis and accuracy of predicting the development of bacterial vaginosis by determining the impact of neurohumoral regulation, immune status, and local factors of colonization resistance to vaginal microbiocenosis. Laboratory criteria for the clinical diagnosis of vaginal dysbiosis are recommended. The extent of implementation: 7 acts of implementation, 1 patent. The field (industry) of use: healthcare (medicine: microbiology, laboratory diagnostics, and gynecology).