Досліджено склад, чисельність, структуру та організацію, озброєння, бойові можливості українського козацького війська, військових формувань українських князів та коронних контингентів, які формувалися в українських землях, їх порівняно з військами основних противників - Оттоманської імперії та Кримського ханства. Висвітлено участь українських військ у протистоянні кримсько-турецькій експансії, зокрема сухопутних і морських походах, а також експедиціях до Молдови та Угорщини. Розглянуто також політичний фон цих подій, взаємини запорізького та донського козацтва, їх вплив на політику держав Східної та Центральної Європи, спроби уряду реформувати запорізьке козацтво, причини та наслідки морських походів та зазначених експедицій. Уточнено деталі походів і битв, зокрема здобуття Кафи у 1616 р. Зроблено загальну оцінку військової справи в українських землях у другій половині XVI - початку XVII ст.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз історіографії та наукових джерел стосовно питань інформаційно-психологічного впливу (ІПВ) на війська та населення противника у 1939 - 2000 рр. Визначено його потенційний апарат. Розглянуто досвід ведення такої пропаганди у роки Другої світової війни (1939 - 1945 рр.), організації та проведення психологічних операцій (ПсО) США у війнах і збройних конфліктах у 1946 - 1991 рр. і спецпропаганди СРСР під час бойових дій в Афганістані у 1979 - 1989 рр. Значну увагу приділено хронологічному висвітленню розвитку ІПВ у локальних війнах і збройних конфліктах (1992 - 2000 рр.). Вивчено офіційні документи армії США та визначено зміст і особливості ПсО на сучасному етапі. На підставі наукового аналізу історії становлення та розвитку ІПВ сформульовано практичні рекомендації щодо врахування світового досвіду ІПВ за умов реформування сучасних Збройних сил України.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано положення, що хоча історично поширення католицизму у В'єтнамі пов'язане з колоніальною експансією європейців, водночас це був неоднозначний, суперечливий процес, бо руйнувалися традиційні культурні цінності, але разом з тим відбувалася взаємодія з іншою культурою, яка несла світоглядні засади та гуманістичні цінності європейської цивілізації. З використанням компаративістських методик розглянуто особливості сприйняття світу, світовідчуття та праксеологію цінностей католицизму, буддизму, конфуціанства та традиційних народних релігій В'єтнаму. Визначено причини релігійних конфліктів, особливості національної ментальності та соціально-політичних позицій прихильників та противників католицизму в контексті подій, що мали місце в переломні періоди історії В'єтнаму. Розкрито на прикладі в'єтнамської історії проблеми, що виникають у зв'язку з толерантною плюралістичною позицією представників державної влади стосовно релігійних інститутів, соціальної поведінки представників різних релігій, а також доведено можливість поширення принципів толерантності та плюралізму на міжрелігійні відносини.

  Скачати повний текст

Розроблено методику використання геопросторової інформації для визначення раціональних маршрутів пересування частин і підрозділів сухопутних військ. Набув подальшого розвитку комплекс задач оптимізації маршрутів за критеріями мінімального часу пересування, мінімальної ймовірності виявлення (ураження) рухомих об'єктів противником, що є підставою для визначення можливих втрат під час здійснення маршу у директивний час. Запропоновано алгоритми їх розв'язання. Удосконалено модель векторної оптимізації маршруту за рівноважливими критеріями, що дозволяє планувати пересування за умов існування небезпеки блокування противником певних ділянок шляхової мережі. Запропоновано методику використання геопросторової інформації для підтримки рішення щодо здійснення пересування частин і підрозділів сухопутних військ у призначені райони, яка, на відміну від відомих, більш повно враховує характеристики рельєфу місцевості, використовує показники прихованості маршруту, вогневого ураження, можливість блокування противником маршрутів руху.

  Скачати повний текст

Здійснено оцінку негативних соціально-економічних і політичних явищ внаслідок установлення у краї радянської влади, націоналізації фабрик, заводів, транспорту, зв'язку, землі, нав'язування комуністичної ідеології, переслідування громадян за політичні, релігійні та націоналістичні погляди, за заможний майновий стан, службу в державних органах Румунії, невдоволення діями нової влади, за спроби протестувати проти беззаконня, яке чинилося в області, належність до політичних патій, національних культурно-просвітніх, студенських чи спортивних товариств, а також за відстоювання ідеї стосовно Самостійної Соборної Української Держави. Показано руйнівну, антиукраїнську діяльність ВКП(б) та її репресивних органів. На підставі архівних документів висвітлено справжні людські втрати регіону у Другій світовій війні. Розкрито причини, які спонукали громадян краю почати національно-визвольну боротьбу. Висвітлено аспект щодо мобілізованих буковинців і бесарабців у Червоній армії та арміях її противників. Показано внесок Чернівецької області у перемогу над німецьким нацизмом і японським мілітаризмом.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання застосування збройних сил і засобів у процесі проведення спеціальних операцій під час вирішення військових конфліктів після Другої світової війни. Відзначено відсутність узагальненого матеріалу з бойового застосування загальновійськових частин і сил спеціального призначення за даних умов і встановлено практичну цінність набутого досвіду на сучасному етапі формування Збройних сил України, так як деякі їх підрозділи та частини беруть участь у проведенні миротворчих операцій у багатьох регіонах планети. Обгрунтовано необхідність спеціального та комплексного дослідження методів проведення спеціальних операцій. Розглянуто основні аспекти збройної боротьби незаконних іррегулярних загонів з урядовими військами. Досліджено тактику їх дій, розкрито джерела формування, організаційну структуру та інфраструктуру. Розкрито характерні риси протиповстанської боротьби, визначено особливості підготовки та проведення спеціальних операцій. Висвітлено сучасні наукові уявлення щодо їх сутності, простежено основні тенденції розвитку форм і способів збройної боротьби з військовими формуваннями противника. Проаналізавоно фактори, що визначають тактику дій військ під час проведення ними спеціальних операцій. Розроблено рекомендації щодо застосування результатів наукового дослідження за сучасних умов формування Збройних сил України.

  Скачати повний текст

Показано, що в 1939 - 1941 рр. польське військово-політичне підпілля, представлене Армією Крайовою (АК) і структурами емігрантського уряду, на території Західної України провадило боротьбу проти радянської влади, а в 1941 - 1944 рр. - німецьких окупантів. Зазначено, що головною метою боротьби польського підпілля в Західній Україні полягала у звільненні цієї території та включенні її до складу повоєнної Польської держави. Зауважено, що окрім СРСР та Німеччини противником поляків у Західній Україні виступив також український національно-визвольний рух, що прагнув до утворення власної держави. Через різний підхід до справи державної приналежності цієї території, між українськими та польськими силовими структурами дійшло до гострого збройного конфлікту, а також трагедії місцевої цивільної людності. Охарактеризовано його причини, хід, форми, за яких він відбувався, та наслідки. Зроблено висновок, що за тогочасних умов виявилося неможливим досягти компромісу, який задовольнив би обидві сторони. Доведено, що кульмінаційним пунктом боротьби АК в Західній Україні стала акція "Бужа", що мала посприяти розв'язанню проблеми спірних територій на користь Польщі. Однак вона не дала полякам очікуваних політичних результатів. Західноукраїнські території виявилися для них назавжди втраченими.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено німецькі абстрактні іменники в діахронії, зокрема абстрактні іменники - поняття Реформації 1518 - 1525 рр., які увійшли до сучасних терміносистем. Теоретично обгрунтовано новий методологічний підхід до проблем розмежування абстрактних та конкретних значень та дослідження абстрактної лексики в діахронії. Лексичну абстракцію розглянуто як польову структуру в семантиці, запропоновано шкалу для визначення ступеня абстрактності лексичних одиниць та їх окремих значень. Всебічно проаналізовано абстракті іменники - словотвірні та семантичні неологізми ранньонововерхньонімецької (РНВН) мови, розглянуто їх тематичні групи, екстра- та інтралінгвістичні причини їх появи, порівняно значення періоду РНВН у різних авторів - прибічників і противників реформації. Проведено статистичний аналіз вживання неологізмів в текстах РНВН, частотності способів словотвору та видів семантичної деривації. За результатами дослідження визначено ключове значення РНВН для формування сучасного німецького словника абстрактної лексики та розвитку лексичної абстракції в семантичній системі взагалі. Уточнено роль окремих авторів Реформації в процесі формування нових терміносистем, визначено деякі характерні закономірності словотвору та семантичної деривації німецьких багатозначних абстрактних іменинників в діахронії.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу джерел висвітлено суть і спрямованість унійних пошуків єпископів Львівської та Пермської єпархій. Систематизовано основні чинники локального та загального супільно-політичного та соціально-релігійного характеру, що призвели до унії Руської православної церкви (Київської митрополії) з Римською апостольською столицею. Унаочнено модусну двовекторність сприйняття ідеї унії у православному середовищі Речі Посполитої, що найбільшою мірою увиразнена в інвективності позиції єпископів Гедеона Балабана та Михайла Копистенського, перших унійних натхненників, а відтак - непримиренних противників церковного поєднання. Розкрито суть унійних заходів у Львівській та Пермській єпархіях. З'ясовано причини, форми та методи переведення цих єпархій на унію з Римською церквою за умов політичної та релігійної експансії з боку Речі Посполитої та Російської імперії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано реформаційні процеси в іудаїзмі, що відбувалися на території Російської імперії в середині XVIII - на початку XX ст. З'ясовано, що складна політико-економічна ситуація та духовний занепад в іудействі, викликані зовнішніми причинами, сприяли поширенню месіанських рухів та обумовили виникнення нової релігійної течії - хасидизму. Розкрито вплив хасидизму на реформування зовнішніх проявів релігії та її демократизацію, досліджено його поширення на території Російської імперії у межах осілості іудеїв і за кордоном. З'ясовано, що поступово на більшості територій хасидизм перетворився на цадикізм, сутність якого полягає в обожнюванні цадика, розкрито його роль як регресивної сили в іудействі. Встановлено, що боротьба хасидів з їх противниками міснагідами за домінування в єврейській спільноті закінчилась перемогою хасидизму та руйнацією традиційної єврейської общини. Доведено, що даний процес був поглиблений асиміляторською політикою царського уряду щодо іудеїв, яку підтримали представники єврейського просвітницького руху Гаскала. Зроблено висновок, що хасидизм, який у початковий період свого формування був релігійним реформаційним рухом, призвів до руйнації традиційної єврейської общини.

  Скачати повний текст

Об'єкт – політична пропаганда як складова політико-владних відносин. Мета - з'ясувати сутність та роль політичної пропаганди в різноманітних вимірах соціально-політичної взаємодії на основі дослідження теоретико-методологічних аспектів її осмислення, а також висвітлити специфіку її реалізації у важливих сферах регулювання політичних відносин. Методи – герменевтичний, конструкціоністський, ціннісно-нормативний, технологічний, культурологічний, соціологічний, інституційний, комунікативний, психологічний, системний підходи, генетичний, компаративістський та функціональний методи. Доведено, що політична пропаганда – це процес систематичного та цілеспрямованого ефективного здійснення впливу на свідомість та поведінку мас із метою здобуття, утримання та реалізації влади через залучення необхідної кількості прибічників та нейтралізації противників. Сутністю політичної пропаганди є здатність та можливість знайти та інтенсифікувати переконливі та мобілізуючі для широких мас смисли, щоб у здобутті влади чи прийнятті тих чи тих суспільно важливих рішень забезпечити перемогу одних політичних сил над іншими. Одним із найбільш розповсюджених варіантів інтенсифікації смислів є конструювання пропагандою в політичному сприйнятті громадськості політичного простору як арени зіткнення, напруженості та боротьби через визначення друзів та ворогів. Визначено, що політична пропаганда діє в декількох вимірах одночасно, використовуючи ідеологічні, символічні, міфологічні, вербальні, візуальні, емоційні, раціональні, комунікативні, розважальні, віртуальні, освітні інструменти впливу на сприйняття цільової аудиторії, що допомагає їй проникати в усі сфери соціальної взаємодії, включаючи й політичні відносини. Сфера – діяльність вищих органів державної влади, інститутів місцевого самоврядування, політичних партій і громадських організацій, засобів масової інформації, навчальний процес.^UThe object is political propaganda as a component of political power relations. The aim is to find out the essence and role of political propaganda in various dimensions of socio-political interaction on the basis of the study of theoretical and methodological aspects of its understanding, as well as to highlight the specifics of its implementation in important areas of political relations. Methods – hermeneutic, constructionist, value-normative, technological, cultural, sociological, institutional, communicative, psychological, systemic approaches, genetic, comparative and functional methods. It is proved that political propaganda is a process of systematic and purposeful effective implementation of influence on consciousness and behavior of masses for the purpose of conquest, retention and realization of the power through attraction of necessary number of supporters and neutralization of opponents. The essence of political propaganda is the ability and opportunity to find and intensify convincing and mobilizing for the masses meanings in order to gain power or make certain socially important decisions to ensure the victory of some political forces over others. One of the most common options for the intensification of meanings is the construction of propaganda in the political perception of the public political space as an arena of confrontation, tension and struggle for the definition of friends and enemies. It is determined that political propaganda operates in several dimensions simultaneously, using ideological, symbolic, mythological, verbal, visual, emotional, rational, communicative, entertainment, virtual, educational tools to influence the perception of the target audience, which helps it to penetrate into all spheres of social interaction, including political relations. Sphere – the activities of the supreme bodies of state power, local government institutions, political parties and public organizations, the media, the educational process.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 – экономика и управление национальным хозяйством. – Классический приватный университет, Запорожье, 2020.Диссертация посвящена систематизации теоретических основ и обосновании практических рекомендаций по развитию направлений и стратегий ресурсоэффективности в нефтегазовом секторе экономики Украины.Усовершенствовано определение понятия «ресурсоэффективная стратегия», которое рассматривается как долгосрочный комплекс направлений деятельности, позволяющий обеспечивать конкурентные преимущества, реагировать на изменение внешней среды, рационально использовать ресурсы с применением инновационных технологий. Предложена трактовка понятия «стратегия отрасли» как комплекса мероприятий, целевых программ, которые ориентированы на определение приоритетов и направлений формирования ресурсоэффективности отрасли, обеспечение ее динамичного развития. Предложена концепция формирования ресурсоэффективних стратегий отрасли, которая позволяет осуществлять диагностику и мониторинг для своевременного реагирования по оценке эффективности разработанных стратегий развития отрасли.Исследованы тенденции и приоритеты развития нефтегазового сектора Украины. Проанализированы государственное регулирование и факторы определения ресурсных потребностей в нефтегазовом секторе.^UDissertation is devoted to the systematization of theoretical foundations and the substantiation of practical recommendations for the development of resource efficiency strategies in the oil and gas sector of Ukraine's economy.The author has improved the definition of «resource-efficient strategy» – as a long-term set of activities that provide competitive advantage, respond to changes in the external environment, rational use of resources using innovative technologies and proposes to define the «strategy of the industry» as a set of measures, targeted programs that focus on determining the priorities and directions of development of resource efficiency of the industry, ensuring its dynamic development.The author proposed the concept of forming resource-efficient strategies of the industry, which also allows diagnosing and monitoring for timely detection of effective strategies. The author investigated the trends and priorities of development of the gas and oil sectors of Ukraine and analyzed government regulation and analysis of factors determining resource needs in the oil and gas sector.We have developed a model for diagnosing resource efficiency (IRE) in the oil and gas sector of the Ukrainian economy, and price equilibrium scenarios in the oil and gas sector using the Leontief intersectoral model. An economic assessment of the consequences of resource conservation was conducted based on the IRE model.

Дисертацію присвячено вирішенню наукового завдання щодо з'ясування психологічних особливостей розвитку практичного мислення офіцерів-артилеристів тактичної ланки управління у ході реалізації ними провідного виду діяльності – виконання вогневих завдань. Актуальність завдання зумовлена сучасними тенденціями ведення збройної боротьби, постійним збільшенням темпу бойових дій, високим рівнем автономності артилерійських підрозділів, гібридним та асиметричним характером ведення бойових дій, а також збільшенням частки артилерії у загальній системі вогневого ураження противника. Набутий бойовий досвід, сучасні вимоги до засад підготовки та застосування військ (сил) на основі принципів і стандартів НАТО, бойової та спеціальної підготовки персоналу, підвищення його фахової майстерності вказують на те, що нагальним завданням сьогодення є розвиток практичного мислення офіцерів-артилеристів.Аналіз та узагальнення теоретичних джерел, у яких розглянуто проблему психологічного забезпечення професійної діяльності військових фахівців, дали підстави констатувати, що психологічне забезпечення розвитку їх фахової компетентності є недостатньо науково обґрунтованим, а щодо фахової діяльності саме офіцерів-артилеристів таких досліджень немає взагалі. Доведено, що поняття «практичне мислення» є психологічною категорією з чітким методологічним і теоретичним підґрунтям, психологічними закономірностями, механізмами, особливостями функціонування та перебігу, а також власним психічним змістом. З'ясовано, що практичне мислення фахівців у психологічній науці було досліджено в кілька етапів: на першому етапі основну увагу звернуто на наочно-дійове мислення і практичний інтелект; на другому – закладено методологічні та теоретичні засади розуміння його природи; на третьому – сучасному – відбувається конкретизація досліджень і з'ясування психічних механізмів практичного мислення, особливостей його розвитку та функціонування у різних фахівців. Водночас визначено, що проблема практичного мислення військових фахівців, у тому числі офіцерів-артилеристів, залишається практично не дослідженою. Доведено, що перспективними методологічними підходами, на основі провідних принципів і вимог яких доцільно досліджувати та розвивати практичне мислення офіцерів-артилеристів як суб'єктів специфічного виду військово-професійної діяльності є суб'єктно-діяльнісний і контекстний. Надано ґрунтовну психологічну характеристику, визначено зміст, суперечності, закономірності, функції та психологічні особливості функціонування і перебігу практичного мислення офіцерів-артилеристів.^UThe thesis is devoted to solution of scientific task for clarification of psychological peculiarities of practical thinking development of artillery officers of the tactical level of management throughout their main activity – fire missions performance. The relevance of task is caused by the modern trends of the armed struggle maintenance, the constant increase in pace of warfare, the high level of autonomy of artillery units, the hybrid and asymmetric character of the conduct of hostilities as well as the increase in the number of artillery in the general system of fire defeat of the enemy. The analysis and generalisation of combat experience, the modern demands to training and combat emoloyment of troops (forces), based on the NATO principles and standards, the combat and special training of personnel, improvement of their professional competence indicate that the pressing challenge now is to develop practical thinking of artillery officers. The analysis and generalisation of theoretical sources concerning the problem of psychological support of the professional activity of military professionals has made it possible to state that the psychological support of development of their professional competence is insufficiently scientifically sustained, and there is no researches on the professional activity of artillery officers.It was found out, that the definition «practical thinking» is a psychological category with methodological and theoretical foundations, psychological regularities, mechanisms, peculiarities of function and development, as well as its own psychological content. It was defined, that the practical thinking of professionals in the psychological science was studied in several stages: the main attention was focused on visual active thinking and practical intelligence at the first stage; methodological and theoretical foundations of understanding its nature were sustained at the second stage; during the third stage, psychological mechnisms of practical thinking, features of its development and functioning of professionals in various fields were found out . It was determined that the problem of practical thinking of military professionals, including artillery officers, remains virtually unexplored.It was proved that promising methodological approaches, based on the guiding principles and requirements on which the practical thinking of artillery officers as subjects of specific kind of military and professional activity schoud be studied and developed, are subject active and contextual.The substantial psychological characteristics is given, the content, contradictions, regularities, functions and psychological features of functioning and development of artillery officers' practical thinking are determined.

Дисертація є комплексним науковим дослідженням здійснення політичного терору воєнно-політичними режимами Херсонської та Одеської губерній протягом 1918-1922 рр. На основі залучення широкого кола джерел та опрацювання наукової спадщини, у дисертації проаналізовано передумови та наслідки використання різних форм і методів політичного терору задля реалізації політичної та соціальної мети різними воєнно-політичними режимами. Розглянуто фактори, які спонукали владу за різних режимів застосовувати каральні заходи до своїх політичних противників та опонентів, серед яких визначальними були засади комуністичного будівництва відповідно до програмних положень РКП(б). Простежено еволюцію політичного терору більшовицької влади, оскільки ця влада пройшла три етапи свого становлення, а терор її каральних органів був найбільш масштабним та кривавим. Досліджено особливості каральної політики комуністичної влади в умовах переходу до НЕПу, коли запровадження продподатку не змінило форм та методів терору щодо селянства, яке продовжувало уникати виконання плану хлібозаготівель.^UThe dissertation is a complex academic research of political terror perpetrated by the military-political regimes of Kherson and Odesa provinces during 1918-1922. Based on the wide range of sources and academic research materials, the dissertation analyzes the prerequisites and consequences of various forms of political terror, committed by various military-political regimes in order to achieve their political and social goals. During the period of Odesa Soviet Republic, the Bolshevik leaders encouraged spontaneous chaotic terror. The most terrible consequences of terror were executions of innocent victims. The atmosphere of terror and class hatred towards “the exploiting classes” terrified all the strata of the population. In March-April 1918, the local authorities of the UPR did not have the capacity for coercion, not to mention terror, due to the lack of both full-fledged state security authorities and the philosophy of compliance with legal norms. On the other hand, in the Ukrainian State of Hetman P. Skoropadsky, the units of the State Guard actively fought against numerous threats to the state system, giving priority to countering Bolshevism, which posed the greatest danger. The second period of Bolshevik power in the Odesa region was marked by systematic political terror and the creation of OHNK and official proclamation of “red terror”. The investigated sources revealed the names of 270 victims, executed in OHNK dungeons. In August 1919 and in 1920-1922 the penal authorities of the Bolshevik power initiated terror against the participants of the uprising of German colonists. The evidence is provided by OHNK rulings, containing death penalty sentences or imprisonment in the concentration camp. During the Denikin regime, courts-martial became the embodiment of an “institutional” or “sanctioned” form of white terror, and the “hysterical” or “unauthorized” form of white terror was enacted by counterintelligence. At least 145 people fell victim to white terror between August 1919 and February 1920. Poor “class awareness” of Odesa proletariat became a serious obstacle for political Bolshevik dictatorship. The Odesa Social Democratic Party committee enjoyed the support of the major part of Odesa proletariat. The position of the Mensheviks contradicted the concepts of the Bolsheviks' ideas, leading to the repressions against this party. The Bolshevik party pursued the policy of ousting the bourgeoisie from politics and particularly from economic sphere. Extremely tough was the campaign of confiscating personal belongings from wealthy bourgeois households. The relations between the Bolsheviks and Ukrainian peasants were extremely antagonistic. The response of the authorities was the campaign against the so-called kurkuli (well-to-do farmers). The peasants were deprived of their land, cattle, agricultural tools and were forced to become members of collective farms. In 1920, Bolshevik started an openly hostile policy towards persons of Polish nationality, many of whom were hostile to this government as well. The manifestations of anti-Polish terror were the mandatory registration of all Poles and subjects of the Polish state, who were then put under surveillance, detention and arrest, hostage-taking, imprisonment in concentration camps, and executions as the most severe punishment. The end of 1920 – beginning of 1921 was marked by the strengthening of the peasants' protests, caused by the elimination of the well-to-do farmers and forced confiscation of harvest in order to satisfy the needs in food primarily in Moscow and Petrograd. To suppress the active and passive peasants' resistance the authorities started using regular military forces, which attacked and liquidated numerous rebellious detachments. The prospect of introducing fixed food tax and subsided protest movement in the second half of 1921 resulted in the cancellation of collective liability and imposition of individual liability of peasants. Implementation of the new forms of terror was exercised by mobile regional revolutionary tribunal. At the same time transition to food tax failed to eliminate violence towards the peasants, because they continued to organize resistance and avoid taxes. 1921 was the final year when the leaders of the national liberation movement in Ukraine and abroad undertook a desperate attempt to restore Ukrainian People's republic and overthrow the communist occupational regime. In 1921 in Odesa region, similarly to other regions, the network of underground anti-Bolshevik organizations continued its activities. The authorities called the network “Petlyura organizations” and tried to liquidate them, imposing arrests and punishing hundreds of people. It was a proof that “the builders of the new fair regime” realized that the young generation with their ideals of freedom and dignity presented the biggest threat for the communist power.

Дисертацію присвячено вирішенню наукового завдання щодо висвітлення історичного процесу становлення та розвитку інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах Збройних Сил України у 1992–2014 роках. Актуальність теми дослідження зумовлена зміною характеру збройної боротьби в бік активізації використання засобів інформаційного протиборства та зростанням ролі інформаційного впливу на особовий склад своїх військ (сил); триваючою збройною агресією Російської Федерації проти України із застосуванням інформаційних і психологічних операцій; певною подібністю сучасних умов функціонування інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах Збройних Сил України після їхньої передислокації з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та умов його розвитку у 1992–2014 роках; протиріччями між гібридним характером сучасної збройної боротьби та невідповідністю інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах новим умовам; між задекларованими завданнями інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах Збройних Сил України щодо формування в особового складу стійкого морально-психологічного стану, захисту його від негативного інформаційно-психологічного впливу противника, та фактичною неготовністю протистояти агресору, зрадою і переходом на його бік значної частини військовослужбовців Військово-Морських Сил Збройних Сил України у березні 2014 р.; необхідністю підвищення ефективності інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах Збройних Сил України в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації та потребою створення нової системи комунікацій у військах (силах); відсутністю критичного аналізу здобутків і прорахунків в організації інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах Збройних Сил України у 1992–2014 роках, недостатньою науковою розробленістю теми та відсутністю комплексного історичного дослідження процесу розвитку інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах Збройних Сил України, яке б узагальнювало досвід його організації у 1992–2014 роках. Аналіз історіографії засвідчив, що обрана тема знайшла лише часткове відображення в історичних працях вітчизняних науковців. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що у дисертації вперше: узагальнено досвід інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах Збройних Сил України у 1992–2014 роках; запропоновано та обґрунтовано авторську періодизацію становлення та розвитку інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах Збройних Сил України; виявлено тенденції розвитку інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах Збройних Сил України; встановлено спрямованість заходів інформаційно-пропагандистського забезпечення у Військово-Морських Силах Збройних Сил України у 1992–2014 роках; запропоновано типологію організації інформаційного впливу на особовий склад свої сил (військ); уточнено та доповнено: відомості про умови становлення та розвитку інформаційно-пропагандистського забезпечення у ВМС ЗС України у 1992–2014 роках і чинники, що впливали на нього; положення існуючої теорії інформаційно-пропагандистського забезпечення військ (сил); статистичні данні з обраної теми; набули подальшого розвитку історіографія, джерельна база та понятійний апарат за темою дослідження.^UThe dissertation is devoted to solving the scientific task of covering the historical process of formation and development of information and propaganda support in the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine in 1992-2014. The urgency of the research topic is due to the change in the nature of the armed struggle towards the intensification of the use of means of information confrontation and the growing role of information influence on the personnel of their troops (forces); the ongoing armed aggression of the Russian Federation against Ukraine with the use of information and psychological operations; a certain similarity of modern conditions of functioning of information and propaganda support in the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine after their redeployment from the temporarily occupied territory of the Autonomous Republic of Crimea and conditions of its development in 1992-2014; contradictions between the hybrid nature of modern armed struggle and the inconsistency of information and propaganda support in the Navy with the new conditions; between the declared tasks of information and propaganda support in the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine on the formation of a stable moral and psychological state in the personnel, its protection from the negative information and psychological influence of the enemy, and the actual unwillingness to resist the aggressor, betrayal and transition to his side servicemen of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine in March 2014; the need to increase the effectiveness of information and propaganda support in the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine in the ongoing armed aggression of the Russian Federation and the need to create a new system of communications in the troops (forces); lack of critical analysis of achievements and failures in the organization of information and propaganda support in the Navy of the Armed Forces of Ukraine in 1992-2014, insufficient scientific elaboration of the topic and lack of comprehensive historical study of the development of information and propaganda support in the Navy of the Armed Forces of Ukraine, which would summarize the experience of its organization in 1992-2014. Analysis of historiography showed that the chosen topic was only partially reflected in the historical works of domestic scholars. The scientific novelty of the obtained results is that in the dissertation for the first time: the experience of information and propaganda support in the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine in 1992-2014 is generalized; the author's periodization of the formation and development of information and propaganda support in the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine is proposed and substantiated; revealed trends in the development of information and advocacy support in the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine; the orientation of information and propaganda support measures in the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine in 1992–2014 was established; the typology of the organization of information influence on the personnel of the forces (troops) is offered; clarified and supplemented: information on the conditions of formation and development of information and propaganda support in the Navy of the Armed Forces of Ukraine in 1992-2014 and the factors that influenced it; provisions of the existing theory of information and propaganda support of troops (forces); statistics on the selected topic; historiography, source base and conceptual apparatus on the research topic were further developed.

Метою дисертації є виявлення відповідності сучасних доктринальних основ та практичної близькосхідної політики Турецької Республіки національним інтересам країни. У межах дослідження дисертанткою уперше: обґрунтовано прагматичний характер активізації турецько-катарського альянсу на основі прихильності до політичного ісламу, певних релігійно-політичних сил («Брати-мусульмани», ХАМАС), наявності спільних регіональних противників (Єгипту, Саудівської Аравії, ОАЕ), особливо після початку дипломатичної та продовольчої блокади Катару у 2017 р.; досліджено зближення Туреччини та Йорданії на основі спільного розуміння регіональних викликів (проблема Палестини, зростання ролі Ірану, нестабільність в Іраку, біженці зі Сирії); при цьому такі чинники як партнерство Йорданії з Єгиптом, підтримка Туреччиною ХАМАС, а Йорданією – ФАТХ, прихильність Туреччини до «Братів-мусульман» дестабілізують турецько-йорданські взаємини; запропоновано наукові підходи до розуміння конкуренції Туреччини та Саудівської Аравії, яка на тлі «Арабської весни» отримала висхідну динаміку під впливом військового перевороту в Єгипті у 2013 р., відмінного ставлення до політичного ісламу та «Братів-мусульман», блокування Катару, убивства Дж. Хашкаджі у 2018 р.; з'ясовано причини та наслідки ідеологічної та геополітичної конкуренції Туреччини та ОАЕ під впливом катарської кризи, військових операцій Туреччини в Сирії, розміщення турецьких військ у Лівії, розвідки нафтогазових родовищ на континентальному шельфі Кіпру, конкурентних інтересів у країнах Африканського Рогу; досліджено хвилеподібний характер напруги в турецько-ізраїльських взаєминах під впливом імперативу палестинського питання при збереженні прагматичних торговельно-економічних відносин. Ставиться завдання виведення Туреччини на надрегіональний рівень завдяки відродженню політичного ісламу, османських традицій та ідеології. Однак, попри заперечення Туреччиною характеристики свого зовнішньополітичного курсу на засадах неоосманізму, він став концептуальною основою зовнішньої політики Туреччини на Близькому Сході.Початковою тактикою доктрини «Нуль проблем зі сусідами» була мирна співпраця з країнами-сусідами, однак згодом у неї було привнесено агресивні механізми. Наразі Туреччина перейшла від концепції «Нуль проблем зі сусідами» до практики «Нуль сусідів без проблем», а ізольованість Туреччини на міжнародній арені наростає.^UThe purpose of the dissertation is to identify the compliance of modern doctrinal foundations and practical Middle East policy of the Republic of Turkey with the national interests of the country. Within the research of the dissertation for the first time were developed: the pragmatic nature of the intensification of the Turkish-Qatari alliance based on commitment to political Islam, certain religious and political forces ("Muslim Brotherhood", Hamas), the presence of common regional opponents (Egypt, Saudi Arabia, OA) after the beginning of the diplomatic and food blockade of Qatar in 2017; the rapprochement of Turkey and Jordan is studied on the basis of a common understanding of regional challenges (the problem of Palestine, the growing role of Iran, instability in Iraq, refugees from Syria); at the same time, factors such as Jordan's partnership with Egypt, Turkey's support for Hamas and Fatah's support for Jordan, and Turkey's commitment to the Muslim Brotherhood destabilize Turkish-Jordanian relations; scientific approaches to understanding the competition of Turkey and Saudi Arabia, which is against the background of "Arab Spring" has received upward trend under the influence of the military coup in Egypt in 2013, a different attitude to political Islam and "Muslim Brotherhood" lock Qatar, murder J. Hashkaji in 2018; the causes and consequences of ideological and geopolitical competition between Turkey and the UAE are clarified under the influence of the Qatar crisis, Turkish military operations in Syria, the deployment of Turkish troops in Libya, exploration of oil and gas fields on the continental shelf of Cyprus, competitive interests in the Horn of Africa; the wavelike nature of tensions in Turkish-Israeli relations under the influence of the imperative of the Palestinian question while maintaining pragmatic trade and economic relations.The task is to bring Turkey to a supraregional level through the revival of political Islam, Ottoman traditions and ideology. Thus, despite Turkey's denial of neo- Ottoman characterization of its foreign policy, it became the conceptual basis of Turkey's foreign policy in the Middle East.The tactic of the doctrine of "Zero Problems with Neighbors" was peaceful cooperation with neighboring countries, but later aggressive mechanisms were introduced. Turkey has moved from the concept of "Zero problems with neighbors" to the practice of "Zero neighbors without problems" and Turkey's isolation in the international arena is growing.

Дисертаційна робота присвячена проблемі розвитку психологічної готовності військовослужбовців Десантно-штурмових військ Збройних Сил України до діяльності у бойових умовах.Актуальність наукової роботи зумовлена:по-перше, необхідністю підвищеного рівня психологічної готовності військовослужбовців Десантно-штурмових військ, спроможних виконувати будь-які завдання у глибокому тилу противника, а також вести бойові дії в різних видах операцій;по-друге, досвідом виконання військовими частинами та підрозділами Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (до 2017 року – Високомобільні десантні війська) в зоні проведення бойових дій, особливо на початковому етапі російсько-української війни у 2014 році. У цей період у деяких військових частинах та підрозділах цього роду військ рівень психологічної не готовності особового складу до виконання завдань за призначенням став критичним, що відобразилося у численних відмовах військовослужбовців виконувати поставленні завдання, підвищенні рівня психогенних втрат тощо. Досвід російсько-української війни показує, що сучасна війна не тільки висуває суворі вимоги до моральних та фізичних сил людини, а й є перманентним процесом психотравматизації військовослужбовців. У сучасному збройному протистоянні виграє та зі сторін, яка не тільки фізично краще підготує особовий склад, а й правильно визначить психологічну готовність воїнів-десантників до дій у визначених умовах.по-третє, недавнім створенням Десантно-штурмових військ Збройних Сил України відповідно до Указу Президента України від 21 листопада 2017 року і специфікою виконання завдань.Аналіз стану наукової розробленості проблематики показав відсутність достатньої кількості наукових праць із дослідженням розвитку психологічної готовності військовослужбовців Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. В цілому дотичними до теми дисертаційного дослідження є роботи В. Стасюка та О. Блінова (1999 рік) щодо формування емоційної стійкості у воїнів-десантників до службово-бойової діяльності.Отже, актуальність порушеного питання, його недостатня розробленість у теорії та практиці сучасної психології, а також суперечності зумовили вибір теми нашого дослідження.^UThe dissertation is devoted to the problem of developing the psychological readiness of the Airborne Assault Troops servicemen of the Armed Forces of Ukraine to operate in combat conditions.The relevance of scientific work is determined by:firstly, the need for an increased level of psychological readiness of Airborne Assault Troops capable of performing any tasks in the deep rear of the enemy, as well as conducting combat operations in various types of operations;secondly, the experience of military units and units of the Airborne Assault Forces of the Armed Forces of Ukraine (until 2017 – High Mobility Airborne Forces) in the combat zone, especially at the initial stage of the Russian-Ukrainian war in 2014. During this period, in some military units of the airborne troops, the level of psychological unpreparedness of the personnel to perform assigned tasks became critical, which was reflected in numerous refusals of servicemen to perform assigned tasks, an increase in the level of psychogenic losses, etc. The experience of the Russian-Ukrainian war shows that the modern war not only makes strict demands on the moral and physical strength of a person, but is also a permanent process of military personnel psycho traumatization. In a modern armed confrontation, the side that not only physically better prepares the personnel, but also correctly determines the psychological readiness of the paratroopers to act in the specified conditions, wins.thirdly, the recent creation of the Airborne Assault Troops of the Armed Forces of Ukraine in accordance with the Decree of the President of Ukraine dated November 21, 2017 and the specifics of the tasks.The analysis of the scientific development state of the issue showed the lack of a sufficient number of scientific works on the study of the psychological readiness development of the Airborne Assault Forces servicemen of the Armed Forces of Ukraine. In general, the works of V. Stasiuk and O. Blinov (1999) related to the formation of emotional stability in paratroopers for service and combat activities are tangential to the topic of the dissertation research.Thus, the relevance of the raised issue, its insufficient development in the theory and practice of modern psychology, as well as contradictions determined the choice of the our research topic.

Дисертаційна робота є ґрунтовним, комплексним завершеним науковим дослідженням проблематики впливу збройного конфлікту на правову систему. Сформульовано ряд наукових положень і висновків запропонованих особисто здобувачем, що характеризуються науковою новизною, мають важливе теоретичне та прикладне значення. Авторкою сформульоване розуміння природи збройного конфлікту як досягнення такого ступеня протистояння між противниками (організованими недержавними збройними групами, державами, їх збройними коаліціями), яке супроводжується використанням збройних ресурсів, що спирається на політичні, економічні та культурні спроможності сторін-противників, з метою досягнення певних політичних цілей, зокрема нав’язування противнику власних інтересів, отримання контролю над частиною території противника або завоювання суверенної держави, а також людськими жертвами та заподіянням шкоди критичній інфраструктурі. Розроблено алгоритм системного аналізу впливу збройного конфлікту на правову систему (а також аргументовано доцільність його використання): за допомогою якого вдалося виявити вплив збройного конфлікту на правові системи Югославіі та України. Відтак, здійснено правову характеристику югославського федералізму до збройного конфлікту в Югославії на основі розробленого алгоритму, в тому числі звернено увагу на співвідношення джерел права та його принципи, зміст прав та обов'язків югославського громадянина, при цьому використано порівняльно-правовий метод дослідження. У процесі дослідження виявлено порушення ідеологічної та інституційної рівноваги між суб’єктами федерації; модель югославського федералізму як спроби реалізації принципів радянської моделі федералізму, що призвело до переходу від федерації до конфедеративного союзу держав; джерело права СФРЮ, яким вважався робітничий клас та формальність управлінських інститутів; недостатню чіткість вертикальних зв'язків між союзними органами влади і органами влади суб'єктів федерації та зростання економічної самостійності республік. З’ясовано, що процес розпаду Югославії скоріше є природним, адже відбулася реальна трансформація югославської політико-правової системи в сторону демократизації та впливу ліберальних концепцій. Крім цього, зауважено що процедура утворення нових суб’єктів внаслідок збройного конфлікту в Югославії та в ході російсько-української війни має суттєві відмінності. Авторкою досліджено особливості правового регулювання в Україні під час російсько-украінської війни, а саме з’ясовано, що готовність України до зовнішньої агресії була не достатньо сформованою в частині застосування відповідних юридичних засобів під час вторгнення РФ. Проаналізовано нормативно-правові акти, які визначають статус окупованих територій та учасників збройного конфлікту та встановлюють особливий правовий режим. Крім цього, виявлено, що вплив збройного конфлікту також залежить від обраних державою методів для його протистояння та припинення, а також ступеня участі міжнародної спільноти в конфлікті та активність з метою його вирішення. У подальшому було визначено юридичні наслідки збройних конфліктів на території колишньої Югославії та російської-української війни. З’ясовано, що питання вибору та зміни правової системи, особливо в період збройних конфліктів, має очевидний внутрішньополітичний характер і пов’язане з фундаментальними умовами існування суспільства й держави. Відтак, встановлено, що у ході військового конфлікту відбувається трансформація національної правової системи, стрижнем чого виступають життєво важливі компоненти національних інтересів, зокрема забезпечення прав і свобод людини, державного суверенітету і непорушності державних кордонів. Крім цього, внаслідок незаконної анексії Криму, підтримки сепаратистів в окремих районах Донецької та Луганської областей, що переросло у повномасштабне вторгнення РФ в Україну відбувається трансформація механізмів розв’язання військових конфліктів. Ключові слова: правова система, трансформація, збройний конфлікт, типи збройних конфліктів, неконвенційна війна, югославський федералізм, військово-цивільні адміністрації.^UThe author defined armed conflict as a state of intense confrontation between opposing parties (such as organized non-state armed groups, states, or their armed coalitions) involving the use of armed resources. The conflict is based on the political, economic, and cultural capabilities of the parties involved, with the goal of achieving specific political objectives. These objectives may include imposing one's own interests on the enemy, gaining control over enemy territory, conquering a sovereign state, as well as causing human casualties and damage to critical infrastructure. Furthermore, the author expanded the list of causes of armed conflicts in modern times. In addition to social, political, economic, and religious factors, the author included national-identical causes, which arise from discrepancies between national borders and territorial borders of states. The author also emphasized the study of conflicts with an ethnic nature. Differences between armed conflicts of an internal and international nature depending on the impact on the legal system were also determined. The author then investigated the concept of unconventional warfare, which encompasses military, cyber, economic, and information warfare, as well as subversive activities conducted through networks of far-right and left-wing political, public, and religious organizations. The concept of hybrid war was also explored. To analyze the impact of armed conflict on the legal system, the author proposed a system analysis algorithm and argued for its usefulness. This algorithm enables the identification of the influence of armed conflict on the legal systems of Yugoslavia and Ukraine. The legal characterization of Yugoslav federalism before the armed conflict was based on a developed algorithm. The violation of ideological and institutional balance led to a transition from a federation to a confederal union of states. The source of law in the SFRY was considered the working class and formal management institutions. The disintegration of Yugoslavia was a natural process due to the transformation of its political and legal system towards democratization and liberal concepts. The formation of new subjects during the armed conflict in Yugoslavia and the Russian-Ukrainian war had significant differences. In Yugoslavia, amendments to the constitutions allowed republics to leave, while in Ukraine, direct aggression by Russia occurred amidst Putin's rhetoric about the collapse of the USSR. The legal regulation in Ukraine during the Russian-Ukrainian war was insufficient, lacking appropriate legal means and cooperation with international organizations. The world security system proved ineffective in the face of new challenges and the occupation of Crimea and certain areas of Donetsk and Luhansk regions. The analysis focused on legal acts determining the status of occupied territories, participants in the armed conflict, and establishing a special legal regime. The impact of an armed conflict depends on the chosen methods of confrontation, termination, and the involvement of the international community in resolving the conflict. To improve domestic legislation during the Russian-Ukrainian war, it is important to monitor compliance, enhance international cooperation, provide compensation for damages, legal assistance to affected citizens, and support military personnel through compensation and rehabilitation mechanisms. The legal consequences of armed conflicts on the territory of the former Yugoslavia and the Russian-Ukrainian war are determined. It was found that the issue of choosing and changing the legal system, especially during armed conflicts, has an obvious internal political nature and is connected with the fundamental conditions of existence of society and the state. Similarities with Yugoslavia are observed, the creation of quasi-state entities, in which Serbs were settled and appeals to Greater Serbia for military assistance, Serbs arrive in dozens for protection. The author found out that one of the forced methods of ending the Yugoslav conflict was coercion, the peacekeeping forces literally forced the conflicting parties to sit down at the negotiating table. The conflict in the East of Ukraine was characterized by the presence of formal contact between the parties in the "Minsk" format. It was established that during the military conflict, the transformation of the national legal system takes place. In addition, as a result of the illegal annexation of Crimea, support for separatists in some areas of Donetsk and Luhansk regions, which turned into a full-scale invasion of the Russian Federation into Ukraine, the mechanisms for resolving military conflicts are being transformed. Key words: legal system, transformation, armed conflict, types of armed conflicts, unconventional war, Yugoslav federalism, military-civilian administrations.

У сучасному інформаційно-цифровому суспільстві проблемаінформаційної війни є однією з найбільш актуальних. Її прояви, інструменти,причини, наслідки тощо потребують детального наукового вивчення в силузагострення протистоянь у інформаційному вимірі, зростання загроз таперманентного удосконалення технологічної складової. Інформаційна війна євикликом для всіх суспільних секторів (приватного, громадського,державного). Мішенню інформаційних атак може стати буть-який актор,організація чи країна. Відповідно, протидія інформаційному насиллю,розробка проактивних заходів є пріоритетом в сучасному інформатизованомусвіті.Для України в контексті виходу за межі гібридної і переходу докінетичної війни з РФ дослідження інформаційної боротьби набуває щебільшої значущості, адже зусилля противника з дезінформації української таміжнародної аудиторій різко зросли і вирізняються небувалою активністю.^UIn today's information and digital society, the problem of information warfareis one of the most pressing. Its manifestations, tools, causes, consequences, etc.require detailed scientific study due to the escalation of confrontations in theinformation dimension, the growth of threats and the permanent improvement of thetechnological component. Information warfare is a challenge for all social sectors(private, civil, public). Any actor, organization or country can be the target ofinformation attacks. Accordingly, combating information violence and developingproactive measures is a priority in today's informatized world.For Ukraine, in the context of going beyond the hybrid and moving to a kineticwar with Russia, the study of information warfare is even more important, as theenemy's efforts to misinform Ukrainian and international audiences have increasedsharply and are unprecedented.

Дисертація є одним з перших у вітчизняній політології спеціальним цілісним фундаментальним дослідженням інформаційних війн з позиції інтегрального підходу: феноменальність комплексного розуміння сучасних інформаційних війн полягає у тому, що одне поняття, по суті, акумулює у собі два їх різні види – інформаційно-психологічну та інформаційно-технічну війни. У науковій роботі наведено низку авторських понять, ідей та висновків, які характеризуються науковою новизною.У дослідженні висвітлено змістовні міркування щодо інформаційних війн у політичній площині: теоретичне підґрунтя, хронологічний розвиток та практичне втілення – зокрема, на прикладі агресії РФ. Розглянуто стан наукової розробленості проблеми, який характеризується незавершеністю політичної конструкції інформаційних війн. Триває наукова дискусія щодо того, чи є це поняття синтезом двох базових напрямків – інформаційно-психологічного та інформаційно-технічного, чи до нього доцільно відносити лише один із них; які методи та форми доречно відносити до інформаційних війн і яке їх співвідношення.У сучасній літературі наукова експлікація «інформаційна війна» не має однозначного трактування. Окрім розбіжностей стосовно того, що ж можна вважати «інформаційною війною», так само проблемним є тлумачення окремих її категорій. Популярним є дослідження інформаційних війн у рамках психологічної парадигми. Різні науковці пропонують свої підходи, однак, на нашу думку, найбільш вдалим є комплексне розуміння інформаційних війн. Шляхом застосування поліпарадигмального підходу, запропоновано визначення поняття: «інформаційна війна» під якою розуміється «комбінація людських або технологічних дій, призначених для присвоєння, видалення чи зміни інформації, що призводить до пошкодження або знищення критичної інфраструктури, порушення сталої роботи органів державної влади, економічних збитків у великих розмірах або порушення адекватного ментального сприйняття явищ і подій шляхом нав’язування певного бачення реальності». Попри об’єднувальне поняття, інформаційна війна має суттєву детермінацію, функціональну спрямованість на отримання різних результатів. Вона – політичний феномен, що слугує різним цілям; не одномоментний, а постійний акт насильства. Невід’ємним атрибутом інформаційних війн є інформаційна зброя.Визначено, що інформаційна війна є складовою політичної війни – маючи універсальний характер, вона може вестися у економічній, соціальній, оборонній, духовній сферах. У контексті політичної війни, інформаційну війну можна визначити як зовнішню діяльність держави, яка веде до досягнення конкретних політичних цілей, спрямованих на руйнування чи зміну ідей, поглядів, ціннісних орієнтирів та інформаційних систем противника, при цьому захищаючи свої ресурси від аналогічних дій противника.Акцентовано увагу на тому, що інформаційні війни не бувають поза межами традиційної боротьби – історія більшості конфліктів вказує на нездатність однієї лише військової міці досягнути переваги і перемоги. Зазвичай вони ведуться паралельно із традиційною війною або є складовою «гібридної війни», де слугують для того, щоб зламати головне – волю противника, нанести удар його моральному духу.^UThe dissertation forms one of the first in domestic political science to be a special holistic fundamental study of informational warfare from the standpoint of an integral approach: the phenomenality of a comprehensive understanding of modern information wars is that one concept, in fact, accumulates two different types of them – informational-psychological and informational-technical warfare. The scientific work contains a number of author's concepts, ideas and conclusions, which are characterized by scientific novelty.The research highlights meaningful considerations regarding information wars in the political plane: theoretical background, chronological development, and practical implementation – in particular, using the example of the aggression of the Russian Federation.It was explored the state of scientific development of the problem, which is characterized by the incompleteness of the political construction of informational warfare. There is an ongoing scientific debate as to whether this concept is a synthesis of two basic directions – informational-psychological and informational-technical, or whether it is expedient to refer to it only one of them; what methods and forms should be attributed to information wars and what their ratio is.The scientific explanation of informational warfare does not have an unambiguous interpretation. In addition to disagreements about what can be considered as informational warfare, the interpretation of its individual categories is equally problematic. The study of informational warfare within the framework of the psychological paradigm is popular. Different scholars offer their approaches, however, in our opinion, the most successful is a comprehensive understanding of information wars.By applying a polyparadigmatic approach, the following definition of the concept is proposed: informational warfare is a combination of human or technological actions designed to appropriate, delete or change information, which leads to damage or destruction of critical infrastructure, disruption of the stable work of state authorities, economic losses in large dimensions or violation of adequate mental perception of phenomena and events by imposing a certain vision of reality. Despite the unifying concept, informational warfare has a significant determination, a functional focus on obtaining different results. It is a political phenomenon that serves various purposes which form not a single-time, but a continuous act of violence. An integral attribute of information wars is information weapons.It was determined that the informational warfare is a component of the political war – having a universal character, it can be waged in the economic, social, defense, and spiritual spheres. In the context of political warfare, information warfare can be defined as the external activity of the state, which leads to the achievement of specific political goals aimed at destroying or changing the ideas, views, value orientations and information systems of the enemy, while protecting its resources from similar actions of the enemy.It is indicated that information wars do not occur outside the boundaries of traditional struggle – the history of most conflicts indicates the inability of military power alone to achieve superiority and victory. Usually they are conducted in parallel with traditional war or are a component of «hybrid war», where they serve to break the main thing – the will of the enemy, to strike at his morale.It is noted that the excessive number of forms of implementing informational warfare complicates the already crisis-oriented categorical apparatus of informational warfare from the point of view of the scientific worldview, in this context it is more appropriate to talk about the three most frequently used forms: information attack, information operation, information campaign.