Досліджено правову природу суміжних прав, проаналізовано права виконавців, виробників фонограм і відеограм, організацій телерадіомовлення. Суміжні права розглянуто з позиції окремого інституту права інтелектуальної власності. Визначено специфічні ознаки суміжних прав та критерії творчості у діяльності суб'єктів суміжних прав. Надано поняття термінів "суміжні права", "аудіовізуальні твори", "фіксація", "запис", "повідомлення виконання", "відеограма". Обгрунтовано позицію щодо введення до сфери правової охорони суміжних прав на аудіовізуальні твори, аранжування, інструментовку, оркестровку, оперу, оперету, сценографію.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та виявлено сукупність засобів, за допомогою яких в процесі виконання музичного твору здійснюється взаємодія диригента і музичного колективу; відбувається обмін смисловою інформацією; чиниться психологічний і художній вплив диригента на музичний колектив; відображаються особливості інтерпретації та психофізіологічні якості диригента. У зв'язку з тим, що діяльність диригента є єдністю управління (комунікативної функції) і виконання (художньої функції), принципи поєднання цих функцій також висвітлено в роботі.Обґрунтовано, що психофізіологічними засадами художньо-невербальних комунікативних засобів є: художнє мислення; емоційно-образне переживання музичного змісту; уявлення художнього результату застосовуваного виразного руху.Встановлено, що творча діяльність диригента базується на особистісному підході до опрацювання музичного твору та психофізіологічних складових, які складають підґрунтя для взаємодії та порозуміння між учасниками музичного колективу та диригентом. Відомо, що рухові механізми управління колективом відходять на другий план, проте в основу управління музичним колективом покладено психологічний підхід.Зазначено, що крім творчої діяльності диригент повинен проявляти себе як психолог, який здатний перекласти музичний ряд у психомоторну та психоемоційну площину звучання музики, що відтворює широкі можливості для художньої інтерпретації партитури та стилю виконання.Основу творчої діяльності диригента створює особистісний підхід до опрацювання музичного твору та психофізіологічні аспекти, які складають підґрунтя для взаєморозуміння між учасниками творчого процесу та для інтонування музичного твору.Доведено, що невербальне спілкування в музичному мистецтві набуває колективних ознак, коли слухачі, виконавці і диригент реагують синхронно та однаково на жести, міміку, створюючи єдину емоційну атмосферу при прослуховуванні та відтворені музичного твору через нотний текст партитури, яку було опрацьовано диригентом під час попереднього аналізу музичного твору.^UIn the dissertation work the theoretical substantiation is carried out and the set of means by means of which in the course of performance of a musical work interaction of the conductor and musical collective is carried out is revealed; there is an exchange of semantic information; there is a psychological and artistic influence of the conductor on the musical group; features of interpretation and psychophysiological qualities of the conductor are reflected. Due to the fact that the activity of the conductor is the unity of management (communicative function) and performance (artistic function), the principles of combining these functions are also covered in the work.It is substantiated that the psychophysiological principles of artistic and non-verbal means of communication are: artistic thinking; emotional and figurative experience of musical content; representation of the artistic result of the applied expressive movement.It is established that the creative activity of the conductor is based on a personal approach to the development of a musical work and psychophysiological components, which form the basis for interaction and understanding between the members of the musical group and the conductor. It is known that the motor mechanisms of team management take a back seat, but the basis of music group management is a psychological approach by introducing psychophysiological factors in the context of creative team management.In addition to creative activity, the conductor must prove himself as a psychologist who is able to translate the musical series into the psychomotor and psycho-emotional plane of music, which reproduces ample opportunities for artistic interpretation of the score and style of performance.The basis of the conductor's creative activity is created by a personal approach to the processing of a musical work and psychophysiological aspects, which form the basis for mutual understanding between the participants of the creative process, and the creation of intonation of a musical work.It is proved that non-verbal communication in music acquires collective features when listeners, performers and conductor react synchronously and equally to gestures, facial expressions, creating a single emotional atmosphere when listening to and reproducing a piece of music through a score of musical text. musical work.

Дисертацію присвячено дослідженню хорової поліфонії як явища та вчення в контексті індивідуально-стильових систем ХХ століття. Актуальність теми обумовлена необхідністю узагальнення закономірностей хорової поліфонії, наявних в композиторській творчості ХХ століття та їх жанрово-стильових проявів у хоровому мистецтві; обґрунтування хорової поліфонії як категорії сучасного хорознавства. Вивчення хорової поліфонії як специфічної системи мислення в музичній культурі ХХ століття має велике практичне значення для хормейстерів – інтерпретаторів складних хорових партитур, що містять сутнісну виконавсько-стильову відмінність від зразків хорових жанрів європейської музики попередніх епох, обумовлюючи прагматичний «резонанс» актуальності теми пропонованого дослідження. Об'єкт дослідження – хорове мистецтво в єдності композиторської творчості та виконавства; предмет – хорова поліфонія як засаднича константа стильового мислення композиторів ХХ століття. Матеріалом дисертації слугують: 1) партитури: «Canticum sacrum» І. Стравінського; Реквієму «Коли на дворі перед будинком цвів цієї весни бузок» П. Гіндеміта, хорових фуг з кантатно-ораторіальних творів П. Гіндеміта; хорової симфонії «Узнай себе» тa хорового циклу а cappella «Слобожанські піснеспіви» О.Щетинського; 2) окреміокремі контекстуальноконтекстуально залученізалучені творитвори Д.Д. Лігеті,Лігеті, А.А. Шнітке,Шнітке, І.І. Щербакова,Щербакова, Д.Д. Бочарова;Бочарова; 3) наявнінаявні аудіозаписиаудіозаписи творів.творів.^UThe dissertation is devoted to the research of choral polyphony as a phenomenon and doctrine in the context of individual style syst ems of the 20th century. The urgency of the topic is stipulated by the need to generalize the laws of choral polyphony, available in the composing creativity of the 20th century and their genre and style manifestations in choral art; substantiation of chor al polyphony as a category of modern choral studies.The study of choral polyphony as a specific system of thinking in the musical culture of the 20th century is of great practical importance for choirmasters inter preters of complex choral scores, which contain essential erforming and stylistic differences from samples of choral genres of European music of previous epochs thus determining determining thethe pragmaticpragmatic "resonance""resonance" ofof thethe relevancerelevance ofof thethe topictopic ofof thethe proposedproposed researesearch. The object of the research is choral art in the unity of composing creativity and performance; the subject is choral polyphony as a fundamental constant of stylistic thinking of composers of the 20th century. The material of the dissertation is as follows: 1) scores: "Canticum sacrum" by I. Stravinsky; Requiem When Lilacs Last in the Dooryard Bloom'd by P. Hindemith, choral fugues from cantata and oratorio compositions by P. Hindemith; O. Shchetynsky's choral symphony "Know Yourself" and the choral cycle a cappella "Slobozhansky Songs"; 2) some contextually involved compositions by G. Ligeti, A.Schnittke, I. Shcherbakov, D. Bocharov; 3) available audio recordings of the compositions.

Проаналізовано процес адаптації хасидського руху Хабад до суспільно-політичних і соціокультурних реалій українського соціуму. З'ясовано, що як і поява всього східноєвропейського хасидизму, Хабад не був детермінований винятково соціальними умовами. Доведено, що хасидизм сформував нову парадигму духовно-практичного освоєння традиційного іудаїзму. Встановлено, що Хабад Любавич як органічна частина феномену хасидизму відрізняється збалансованим поєднанням емоційної та раціональної складових. Виявлено, що на початку третього тисячоліття Хабад Любавич стає головною силою відновлення релігійної традиції на всьому пострадянському просторі, зокрема в Україні. Встановлено, що Хабад Любавич зміг імплементувати до сучасного українського контексту механізми залучення світського єврейства до релігійного життя, актуалізувати духовну, культурну та соціальну роль релігійної громади у сучасному соціумі. Доведено, що Хабад Любавич репрезентує цінності ортодоксального іудаїзму, в якому традиціоналізм і консерватизм не трансформується в агресивний фундаменталізм і ксенофобію. Зроблено висновок, що спрямованість на активний діалог з суспільством дає можливість руху Хабад Любавич успішно конкурувати і перемагати інших представників іудаїзму в Україні.

  Скачати повний текст

Обстежено та проліковано 26 пацієнтів з хронічною венозною недостатністю на стадії C4-C6EsAs,pPr за класифікацією CEAP. Встановлено, що згортальна система знаходиться у стані підвищеної активності з одночасним виснаженням фібринолітичної системи. Визначено, що рівень показника D-димеру корелює з активністю згортальної системи. Виявлено, що у 33-х пацієнтів мікрофлора ранової поверхні трофічної виразки у 13,8 % спостережень представлено монокультурою, а у 86,2 % - три-п'ятикомпонентними асоціаціями з переважанням грампозитивної флори. Зазначено, що застосування еубіотика А-бактерину сприяє санації ранової поверхні трофічної виразки на 5-6-ту добу лікування, що було показанням до ксенодерматопластика ранової поверхні трофічної виразки. Встановлено, що на 5-7-му добу після останньої санації створюються оптимальні умови для проведення оперативного втручання на венозній системі. Зазначено, що ліквідацію вертикального та горизонтального рефлюкса з одночасною корекцією клапанного апарата авальвульованої глибокої вени провели у 58-ми пацієнтів. Висвітлено переваги відеоскопічного методу переривання горизонтального вено-венозного рефлюкса, що призводить до зниження післяопераційних ускладнень і супроводжується прискореною реабілітацією хворих.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На основі дослідження тенденцій розвитку міст-центрів Донецько-Макіївської агломерації, аналізу практики їх проектування та реалізації, визначення проблем та завдань більш ефективного управління розвитком науково обгрунтовано переадресування формування структур міст - центрів агломерацій, за умов довгострокового сталого розвитку. Запропоновано альтернативні варіанти та визначено пріоритетний напрямок розвитку Донецька та Макіївки як центрів надвеликої міської агломерації, за умов обмеження ресурсних можливостей, екологічних негараздів та соціально-економічної та містобудівної динаміки. Розроблено цільову ресурсно-нормативну модель, нормативи, методи та методику, шо забезпечують поетапні та різнорівневі підходи до забезпечення довгострокового сталого розвитку досліджуваних міст.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність поняття "читання з листа нотного тексту" як складного різновиду гри по нотах, інформаційно-пошукової та пізнавальної діяльності, заснованої на одержанні, переробці та реалізації у звучанні музичної інформації шляхом перетворення зорових сигналів у музичні уявлення, що проявляються в адекватних їм виконавських рухах, а також як комплексу спеціальних навичок, що передбачають виконання певних дій і вправ і є автоматизованими компонентами свідомої діяльності особи. Досліджено особливості організації та специфіку навчального процесу з формування навичок читання з листа хорових партитур, яка полягає у комунікативно-пізнавальній діяльності студентів, смисловому аналізі музичного тексту, виконанні ряду когнітивних операцій - структуруванні музичної інформації, групуванні, стисненні та розгортанні матеріалу, вмінні порівнювати, аналізувати, узагальнювати, встановлювати взаємозв'язок між окремими елементами музичних творів. Досліджено сучасний стан і проблеми формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих мистецьких навчальних закладів, визначено критерії та рівні їх сформованості у майбутніх диригентів-хормейстерів. З метою удосконалення процесу набуття студентами музичних знань, а також забезпечення їх музичного розвитку та саморозвитку обгрунтовано необхідність удосконалення організації їх роботи з музичним текстом, піднесення рівня читацької культури. Розроблено й експериментально перевірено методику формування навичок читання з листа хорових партитур у майбутніх диригентів-хормейстерів, наведено рекомендації для викладачів фахових дисциплін вищих мистецьких навчальних закладів щодо її використання.

  Скачати повний текст

Розроблено новий аспект дослідження семантики "чужого" тексту в сучасній музиці. Вивлено сутність і рівні прояву неоміфологічних інтенцій художнього мислення в музичних композиціях XX - початку XXI ст. з включенням "чужого" тексту. Досліджено особливості взаємодії неоміфологічних і ксенологічних тенденцій сучасної культури. Проаналізовано прояви феномену "чужого" тексту в сучасній музиці у широкому філософському, культурологічному та літературознавчому контексті. Виділено новий аспект композиторської інтерпретації "чужий" текст як генетичний код твору, розроблено його типологію та досліджено подібність зі структурними принципами неоміфологічної прози. У науковий обіг введено поняття неоміфологічних інтенцій художнього мислення. На прикладах творів Л.Грабовського, Д.Лігеті, О.Грінберга, В.Сильвестрова, О.Нарбутайте, В.Балея розглянуто їх відображення в індивідуальних композиторських концепціях на структурному, семантичному та естетичному рівнях.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено формулюванню основних рис співацько-виконавського стилю Й. Кауфманна з точки зору феноменологічного підходу. Актуальність теми полягає також у розробці в межах інтерпретології концепції феномену особистості. Наукова проблематика пропонованого дослідження зумовлена відсутністю наукового опису творчості Й. Кауфманна як найяскравішого представника сучасного вокального виконавства. Співак перебуває на злеті своєї кар'єри і в його доробку – оперні ролі та камерні програми з творів майже всієї світової класики, співпраця з видатними виконавцями, режисерами, диригентами. Другий аспект актуальності теми полягає в дослідженні процесу формування виконавського (зокрема, співацько-виконавського) стилю. Методологія дослідження базується на теоретичному обґрунтуванні аналізу виконавського стилю через позиції феноменології творчості (дослідження Е. Гуссерля, О. Лосєва, М. Аркадьєва, Г. Ципіна, Т. Іваннікова). Застосування системного підходу обумовило залучення теорії виконавського стилю (дослідження І. Єргієва, О. Катрич, В. Медушевського, В. Москаленка, Ю. Ніколаєвської, О. Стахевича, І. Сухленко, Л. Шаповалової) у ракурсі специфіки вокальної творчості на сучасному етапі. Матеріалом дослідження є аудіо-, відеозаписи опер за участі Й. Кауфманна: «Осудження Фауста» Г. Берліоза, «Фіделіо» Л.ван Бетховена, «Кармен» Ж. Бізе, «Лоенгрін», «Валькірія», «Зігфрід», «Парсифаль» Р. Вагнера, «Травіата», «Трубадур», «Аїда», «Дон Карлос», «Сила долі», «Отелло» Дж. Верді, «Фаyст» Ш. Гyно, «Андре Шеньє» У. Джордано, «Так діють всі» В.А. Моцарта, «Ніна» Дж. Паізіелло, «Богема», «Тоска», «Дівчина з Заходу» Дж. Пуччіни, «Фьоррабрас» Ф. Шуберта; окремі арії з опер Дж. Пуччіні, Г. Доніцетті, Дж. Верді, Р. Вагнера, У. Джордано та ін. (концертні виконання, сольні альбоми), оперет (Й. Штраус), CD-записи «Зимового шляху», «Прекрасної мірошниці» Ф. Шуберта, «Арії веризмy», Arias from Mozart, Schubert, Beethoven and Wagner (2009); лідерабенди з пісень Ф. Шyберта, Г. Малера, Р. Штраyса, Г. Вольфа; також залучені аудіозаписи окремих партій та арій у виконанні Л. Браунлі, П. Бечади, Ван Чуаньює, Ші Іте. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що у дисертації вперше досліджується співацько-виконавський стиль з точки зору феноменологічного підходу; сформульовано аспекти дослідження феноменології особистості через позиції інтерпретології; запропоновано періодизацію творчої біографії Й. Кауфманна; проаналізовано основні приклади виконавських версій Й. Кауфманна; сформовано стильову систему як єднання стабільних та мобільних рис виразності та метасистему співацько-виконавського стилю Й. Кауфманна. В результаті представлено його творчість як феномен музичного мистецтва межі ХХ-ХХІ століть; з точки зору виконавського аналізу та порівняльної інтерпретології запропоновані описи виконавських версій Й. Кауфманна, Л. Браунлі, Ші Іте, П. Бечади, Ван Чуаньює.^UThe research methodology is based on the theoretical substantiation of theanalysis of the performing style through the positions of the phenomenology ofcreativity (research by E. Husserl, O. Losev, M. Arkadyev, G. Tsypin, andT. Ivannikov). The application of a systematic approach led to the involvement ofthe theory of the performing style (research by I. Yergiyev, O. Katrych,V. Medushevsky, V. Moskalenko, Y. Nikolayevska, O. Stakhevych, I. Sukhlenko,and L. Shapovalova) in the perspective of the specifics of vocal creativity at thepresent stage.The material of the research is audio and video recordings of operas with theparticipation of J. Kaufmann: «Condemnation of Faust» by G. Berlioz, «Fidelio»9by L. van Beethoven, «Carmen» by J. Bizet, «Lohengrin», «Valkyrie»,«Siegfried», «Parsifal» by R. Wagner, «La Traviata», «Troubadour», «Aida»,«Don Carlos», «The Force of Fate», «Othello» by G. Verdi, «Faust» by S. Gino,«Andre Chenier» by U. Giordano, «This is How Everyone Works» byV. A. Mozart, «Nina» by G. Paisiello, «Bohemia», «Longing», «Girl from theWest» by G. Puccini, «Fiorabras» by F. Schubert; separate arias from operas byG. Puccini, G. Donizetti, G. Verdi, R. Wagner, U. Giordano, and others (concertperformances, solo albums), operettas (J. Strauss), CDs of «Winter Road», «TheMiller's Beautiful Wife» by F. Schubert, «Arias of Verism», Arias from Mozart,Schubert, Beethoven and Wagner (2009); Liederabends from songs by F. Schubert,G. Mahler, R. Strauss, G. Wolf; also involved audio recordings of individual partsand arias performed by L. Brownlee, P. Bechadi, Wang Chuanyue, and Shi Ite.The scientific novelty of the obtained results is that in the dissertation forthe first time the singing-performing style is investigated from the point of view ofthe phenomenological approach; we have formulated aspects of the study of thephenomenology of personality through the positions of interpretology; theperiodization of J. Kaufmann's creative biography has been offered; the mainexamples of J. Kaufmann's performance versions are analysed; we have formed astylistic system as a combination of stable and mobile features of expression and ametasystem of singing and performing style of J. Kaufmann. As a result, hiscreative work is presented as a phenomenon of musical art at the turn of the 20th21st centuries; from the point of view of the performance analysis and comparativeinterpretology, the descriptions of the performance versions by J. Kaufmann,L. Brownley, Shi Ite, P. Bechada, and Van Chuanyue have been proposed.

Теоретично визначено й експериментально підтверджено характер токсичної дії регуляторів росту рослин (РРР) - похідних N-оксид піридину за умов гострих і хронічних інтоксикацій, встановлено залежність "доза-час-ефект" та критеріальну значущість виявлених ефектів для оцінки їх шкідливої дії. З'ясовано, що досліджені РРР - метильні похідні N-оксид піридину, їх комплекси з органічними кислотами та солями є помірно- або малотоксичними сполуками для щурів, мишей та інфузорій зі слабовираженими кумулятивними властивостями. Виявлено суттєвий кумулятивний вплив на інфузорії речовин, що мають у своїй структурі Zn. Доведено, що за умов хронічної дії івін, триман, тетран, ди(N-оксид-2-метилпіридин)цинк(II) йодид та N-оксид-2-метилпіридин чинять переважно інгібуючий вплив на ріст популяції інфузорій, а ди(N-оксид-2-метилпіридин)бурштинат - індукуючий. Встановлено, що виявлені ефекти мають різну спрямованість і не залежать від концентрації, часу дії та фази розвитку інфузорій. Доведено, що залежність токсичного ефекту від концентрації має моно-, бі- або полімодальний характер. З'ясовано, що специфічною особливістю досліджених РРР є прояв мембранотропної та мітотичної активності, зміни білок-синтетичних процесів за умов низького рівня доз. Доведено, що зміни стану мембран та білок-синтетичних процесів пов'язані з адаптивними реакціями, мають моно- або бімодальний характер та є лімітуючими показниками для оцінки їх шкідливої дії. Запропоновано регресійні рівняння для прогнозування гострої токсичності похідних піридину та N-оксид піридину. Удосконалено метод визначення гострої токсичності ксенобіотиків на інфузоріях та екстраполяції даних на тваринах.

  Скачати повний текст

В дисертації підведено підсумки багаторічної роботи в Донецькому басейні, де виконані детальні дослідження теплового потоку. Встановлено фон та виявлено аномалії, які проінтерпретовано. Побудовано теплову модель кори та верхніх шарів мантії. Цю модель було порівняно із існуючими даними сейсмології, гравіметрії, магнітометрії, гідрогеохімії, ізотопії гелію та новітніх і сучасних рухів поверхні Землі. Розглянуто історію глибинних процесів та теплового поля регіону та проведено її зіставлення з реальними геологічними подіями, що зафіксовано в будові регіону. Зведено дані із стратиграфії, тектоніки, результати, отримані за допомогою петрографічних, мінералогічних та геохімічних методів. На підставі розгляду мінералогічного складу мантійних ксенолітів та геохімічного складу магматичних утворень доведено специфічність складу мантії напередодні герцинської активізації та виказано гіпотезу впливу складу мантії на можливість та протікання процесів активізації.

  Скачати повний текст

Народно-оркестровий тембр подано як історичну категорію, змінювану у часі, відповідно до умов використання оркестрів обох напрямків, яка поєднує власне колористичні ознаки звучання окремих інструментів, груп чи їх мікстувань та локальні темброві особливості, зумовлені використовуваним реєстром, динамікою й артикуляцією. На підставі цього виведено основні закономірності у тембровій еволюції народно-оркестрової музики в Україні, визначено характерні особливості в інструментуваннях для оркестрів зі струнно-щипковою та струнно-смичковою основами. Досліджено взаємовплив тембру, фактури та форми, а також характерні методи вибору тембрових еквівалентів під час перекладання з партитур інших складів чи оркестрування клавірів.

  Скачати повний текст

Розроблено пристрій для проведення активації ліофілізованого ксенодермотрансплантатного (ЛКДТ) біогальванічним струмом та доведено доцільність клінічного застосування методики активації ЛКДТ. Встановлено біофізичний еквівалент цитофізіологічних змін в ліофізілізованих ксенодермотрансплантатів, активованих біогальванічним струмом (ЛКАБС) поляризаційно-флуоресцентним методом, в тому числі з використанням спектрального аналізу, як свідчення позитивних змін на клітинно-молекулярного і квантово-електронного рівнях. Розроблено спосіб ефективного капілярного гемостазу у разі проведення ранньої хірургічної некроктомії (РХН) у хворих з дермальними поверхневими опіками. Встановлено позитивні морфологічні зміни в ранах у разі використання ЛКАБС, як свідчення оптимізації репаративних процесів. Встановлено в процесі раннього хірургічного лікування з використанням ЛКАБС позитивну динаміку показників вегетативного гомеостазу, компенсаторно-пристосувальних реакцій, природної резистентності організму, гуморальної і клітинної ланок імунітету.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженням особливостей застосування лапароскопічної методики, біогемосорбції в лікуванні хворих із механічною жовтяницею доброякісного генезу, що ускладнена гострою печінковою недостатністю (ГПН). Вивчено вплив кріоконсервованих ксеногепатоцитів, окремо та в комбінації з фрагментами ксеноселезінки, на біохімічні, імунологічні показники та тривалість життя щурів після п'яти- і семидобової експериментальної механічної жовтяниці. В експерименті було використано 273 тварини. Висвітлено результати лікування 79 хворих, із них у 62 (79,1%) виявлена ГПН II ст., а у 17 (20,9%) - III ст. Хворим застосовували передопераційну лапароскопічну декомпресію жовчних шляхів, оперативне лікування, післяопераційне екстракорпоральне підключення кріоконсервованих ксеногепатоцитів окремо і в комбінації з фрагментами ксеноселезінки. Розроблена раціональна тактика лікування хворих із механічною жовтяницею доброякісного генезу, ускладненою гострою печінковою недостатністю. Застосування лапароскопічних методик та біогемосорбцій дозволило зменшити кількість ускладнень та летальних наслідків на 17,8% при оперативному лікуванні.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу комплексно вивчити ксенофобію в Україні. Досліджено еволюцію даного феномену від біологічного інстинкту до соціально-політичного чинника. Проаналізовано сучасну множинну парадигму розуміння ксенофобії. Висвітлено проблему ксенофобії у наукових теоріях та інтерптерації її поняття в політичних і соціальних практиках. Запропоновано трактування ксенофобії як несприйняття будь-яких виявів "чужого", розширивши традиційні межі етнічного, релігійного та расового розуміння цього явища. Розкрито роль ксенофобії в Україні й історичні передумови ксенофобії у сучасному українському соціумі. Проаналізовано соціологічний вимір ксенофобії. Охарактеризовано індекс ксенофобії, його динаміку й особливості обчислення. Здійснено концептуальний аналіз причин, які призводять до підвищення рівня ксенофобії в Україні. Увагу приділено аналізу її конкретних проявів: від етнофобії (на прикладі стосунків між спорідненими етносами) до різновидів політичної ксенофобії. Досліджено особливості політичної ксенофобії, зокрема, використання її як політичного механізму тиску на опонентів або свідомість виборців. Вивчено динаміку й особливості антисемітизму як виду ксенофобії. Визначено правові засади та політичні механізми протидії всім її видам, перспективи подальшого вдосконалення нормативно-правової бази та політичних практик (утвердження толерантності, полікультурності).

  Скачати повний текст

Визначено особливості структурних змін брижових лімфатичних вузлів (БЛВ) у разі парентерального введення ксеногенної спинномозкової рідини (СМР). Наукове дослідження проведено на 144-х білих лабораторних щурах лінії Вістар з використанням морфологічних (описової макроскопії, органометричних методів, гісто- та цитоморфометрії, електронномікроскопічного методу) методів і способів статистичної обробки одержаних результатів, зокрема, методу дисперсійного двофакторного аналізу. Встановлено, що парентеральне введення СМР викликає значні морфологічні зміни на гістологічному та цитологічному рівнях БЛВ щурів, ступінь вираженості яких залежить від тривалості онтогенетичного періоду тварин-реципієнтів і кратності введення СМР. З'ясовано, що дані зміни відбуваються у лімфоїдному компоненті лімфатичних вузлів (специфічні зміни) та стромальних структурах і синусних просторах (неспецифічні зміни). Виявлено, що морфологічні зміни БЛВ у разі парентерального введення ксеногенної СМР тваринам раннього постнатального періоду характеризуються ознаками імунологічної супресії з активацією адаптаційних процесів. Зроблено висновок, що подібні зміни лімфатичних вузлів тварин періоду статевої зрілості свідчать про підвищення реактивності лімфатичного вузла як органу імуногенезу.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження in vivo інтенсивності перебігу пероксидного окиснення ліпідів, стану антиоксидантної системи та цитогенетичних показників за умов сумісної дії на організм ксенобіотиків, розповсюджених у промислових регіонах України. Встановлено відмінності в інтенсивності перебігу різних рівнів процесу пероксидації ліпідів за умов дії на організм досліджуваних ксенобіотиків і радіації. Вперше виявлено тканинно специфічні зміни в прооксидантно-антиоксидантній системі залежно від природи пошкоджуючих факторів і тривалості їх впливу. Показано зміни в антиоксидантному статусі тканин і порушення їх регулюючих функції щодо процесу пероксидного окиснення ліпідів за умов дії ксенобіотиків. Вперше встановлено кореляційні залежності між показниками прооксидантно-антиоксидантної системи та цитогенетичними параметрами за умов дії досліджуваних ксенобіотиків.

  Скачати повний текст

Вперше надано та обгрунтовано визначення концепту національних міфів, який складається з наступних компонентів: понятійно-категоріального апарату концепту з авторськими визначеннями головних рядотвірних (насамперед, понять "міф", "нація", "національний міф") та похідних понять; переліку видів національних міфів, адаптованого до емпіричної верифікації під час дослідження сучасних суспільств; типології соціальних функцій національних міфів та їхній зміст і наповнення за сучасних умов; типології національних ідентичностей як наслідок специфікації національної ідеї в межах суспільства, що пов'язана зі ступенем впливу та поширеністю національних міфів. Проаналізовано роль і місце національних міфів у підтриманні існування соціальної системи: забезпечення дотримання ритуалів, легітимізація існування нації, надання престижу нації, підтримання національної солідарності, нав'язування моделей поведінки (авторитарності, ксенофобії, самопожертви, самообмеження).

  Скачати повний текст

Дослідження присвячено проблемі синтезу музики і танцю у мистецтві другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Схарактеризовано синтез музики і танцю у мистецтві як мистецтвознавчо-теоретичну проблему. Окреслено поняттєво-термінологічний апарат дослідження. Систематизовано історіографічну базу дисертації за чотирма групами за хронологічним і проблемним критеріями. З’ясовано історичні особливості розвитку синтезу мистецтв та виявлено сутнісні характеристики останнього за первісних часів, а також в роки Середньовіччя, Відродження, Романтизму. Розглянуто взаємозв’язок мистецтв кінця ХІХ – початку ХХ століття та його особливості на початку ХХІ століття. Висвітлено можливі шляхи синтезу музики і танцю з різними видами мистецтв та встановлено, музика спроможна взаємодіяти із просторовими (архітектура, живопис), тимчасовими (література) та просторово-часовими (театр, кіно) видами мистецтв. Танець здатний до синтезу із просторовими (архітектура, живопис, скульптура, графіка, декоративно-прикладне мистецтво), тимчасовими (література), просторово-часовими (театр) видами мистецтв. Результатом синтезу музики та просторових видів мистецтв є створення мультимедійних інсталяцій. Синтез танцю з архітектурою передбачає використання простору як полотна для танцю. Синтез танцю та живопису передбачає створення відповідних спектаклів. Результатом синтезу музики і танцю з літературою є лібрето до балету чи опери. Розглянуто генезу та особливості синтезу мистецтва музики і танцю. Аргументовано, що синтез музики і танцю має тривалу історію, яка зародилася за первісних часів та стародавніх цивілізацій. Вагоме значення для синтезу мистецтва музики і танцю мала поява балету, який об’єднав представлені види мистецтва у стилізовано-формалізовану манеру, котра відзначається технічно складною хореографією, що поставлена на класичну музику. Продемонстровано сутність синтезу мистецтв музики і танцю в роки модернізму та його особливості за постмодерного часу. Проаналізовано взаємозв’язок музики і танцю на прикладі балетного та оперного мистецтва. Встановлено, яскравого поєднання музика і танець набуває в балетному спектаклі, який демонструє взаємозв’язок хореографії та музикальності, де танцювальні рухи гармоніюють з ритмом, мелодією та динамічними відтінками музики, яка створюється спеціально для спектаклю. Здійснивши аналіз найбільш яскравих балетних зразків (Жізель», «Дон Кіхот», «Лебедине озеро», «Баядерка», «Спляча красуня», «Лускунчик», «Весна священна», «Ромео і Джульєтта», «Попелюшка», «Сон літньої ночі») встановлено, останні тісно поєднують музику і танець. Балетні сцени демонструють складну танцювальну техніку, яка цілком відповідає музичним варіаціям, що забезпечує цілісну і синхронізовану сюжетну лінію спектаклю. Спосіб інтеграції танцювального руху до загальної основи постановки, де центральне місце займають музика і драматургія, відображено в оперних спектаклях, а саме: «Весілля Фігаро», «Дон Жуан», «Чарівна флейта», «Ріголетто», «Травіата», «Аїда», «Кармен», «Мадам Баттерфляй», «Турандот». Доведено, танцювальні сцени в зазначених операх не тільки взаємодіють із музичним супроводом, а й візуально доповнюють та посилюють сюжетну лінію спектаклю. Виявлено специфіку синтезу музики і танцю на сучасній сцені Китаю. З’ясовано, інноваційні комп’ютерні технології стали частиною мистецтва, зокрема танцювальних постановок. Останні синтезують в собі не тільки музику і танець, а й технології інноваційного характеру, серед яких першість належить проекційному мапуванню, технології захоплення руху та інтерактивним мультимедійним засобам. Проаналізовано сучасні китайські танцювальні постановки «Відлуння вічності» та «Перезавантаження» та доведено, синтез музики і танцю посилюється за рахунок використання світлодіодного екрану, який виступає фоновим оформленням спектаклів, а також завдяки технології захоплення руху, сутність якої полягає в тому, що рухи танцівників перетворюються на анімацію в реальному часі, яка взаємодіє з зображенням на екрані, створюючи безшовний синтез не тільки між фізичним і цифровим світом, а й мистецтвом музики і танцю. Крім того, синтез музики і танцю в запропонованих постановках полягає в тому, що хореографія синхронізована з осучасненою музичною партитурою, яка реагує на рухи танцівників.^UThe study is devoted to the problem of synthesis of music and dance in the art of the second half of the XX – early XXI century. The synthesis of music and dance in art is characterized as an art historical and theoretical problem. The conceptual and terminological apparatus of the study is outlined. The historiographical base of the dissertation is systematized into four groups according to chronological and problematic criteria. The historical peculiarities of the development of the synthesis of arts are clarified and the essential characteristics of the latter in primitive times, as well as in the Middle Ages, the Renaissance, and Romanticism are revealed. The interrelation of the arts of the late nineteenth and early twentieth centuries and its peculiarities in the early twenty-first century are considered.The article highlights possible ways of synthesizing music and dance with different types of art and establishes that music is able to interact with spatial (architecture, painting), temporal (literature), and spatio-temporal (theater, cinema) art forms. Dance is capable of synthesizing with spatial (architecture, painting, sculpture, graphics, decorative arts), temporal (literature), and spatio-temporal (theater) arts. The result of the synthesis of music and spatial arts is the creation of multimedia installations. The synthesis of dance with architecture involves the use of space as a canvas for dance. The synthesis of dance and painting involves the creation of appropriate performances. The synthesis of music and dance with literature results in a libretto for a ballet or opera.The genesis and peculiarities of the synthesis of music and dance are considered. It is argued that the synthesis of music and dance has a long history, which originated in primitive times and ancient civilizations. The emergence of ballet, which united the presented art forms in a stylized and formalized manner, characterized by technically complex choreography set to classical music, was of great importance for the synthesis of music and dance. The essence of the synthesis of the arts of music and dance in the years of modernism and its peculiarities in postmodern times is demonstrated.The article analyzes the relationship between music and dance on the example of ballet and opera. It is established that music and dance are most vividly combined in a ballet performance, which demonstrates the relationship between choreography and musicality, where dance movements harmonize with the rhythm, melody and dynamic shades of music created specifically for the performance. Having analyzed the most striking ballet examples («Giselle», «Don Quixote», «Swan Lake», «Bayaderka», «Sleeping Beauty», «The Nutcracker», «The Rite of Spring», «Romeo and Juliet», «Cinderella», «The Midsummer Night’s Dream»), it was found that the latter closely combine music and dance. The ballet scenes demonstrate a complex dance technique that fully corresponds to the musical variations, which ensures a coherent and synchronized storyline of the performance. The way in which dance movement is integrated into the general framework of the production, where music and drama are central, is reflected in opera performances, namely: «The Marriage of Figaro», «Don Giovanni», «The Magic Flute», «Rigoletto», «La Traviata», «Aida», «Carmen», «Madama Butterfly», «Turandot». It is proved that the dance scenes in these operas not only interact with the musical accompaniment, but also visually complement and enhance the storyline of the performance.The specifics of the synthesis of music and dance on the contemporary Chinese stage are revealed. It has been found that innovative computer technologies have become part of art, in particular dance performances. The latter synthesize not only music and dance, but also innovative technologies, among which the first place belongs to projection mapping, motion capture technology and interactive multimedia. The article analyzes the contemporary Chinese dance productions «Echoes of Eternity» and «Reboot» and proves that the synthesis of music and dance is enhanced by the use of an LED screen, which acts as a background for the performances, as well as through motion capture technology, the essence of which is that the dancers' movements are transformed into real-time animation that interacts with the image on the screen, creating a seamless synthesis not only between the physical and digital worlds, but also between the art of music and dance. In addition, the synthesis of music and dance in the proposed productions is that the choreography is synchronized with a modernized musical score that responds to the movements of the dancers.