Виявлено синкретизм власне поетичного, живописного та музичного начал, взаємопроникнення прийомів у поетиці І.Северянина. Встановлено, що синестетичність є основним фактором формування структури поетичного образу. Проведено паралелі між естетикою лірики поета та живописом кінця XIX - початку XX ст. (російського та західноєвропейсього). Вперше здійснено аналіз живописно-зображального начала в творчості літератора, докладно розглянуто особливості відтворення пейзажу, портрету, інтер'єра, колористики, а також своєрідно перенесені до поетичної сфери живописні прийоми, що в них застосовуються. Розглянуто музичність лірики митця - від звуків до музичних асоціацій, виділено віршовий твір ("Друга симфонія"), композиція якого створена відповідно до законів сонатно-симфонічної форми. Досліджено психологізм, визначено основні особливості структури образів і прийомів художньої типізації. Визначено вплив скандинавського імпресіонизму на лірику І.Северянина.

  Скачати повний текст

Досліджено способи вираження авторської позиції у романах "Звичайна історія", "Обломов", "Обрив" І.О.Гончара. Наголошено на значеннєвому співвідношенні: автор - твір - читач, єдністю якого зумовлений зміст художньої творчості. Проаналізовано романи письменника у контексті проблеми авторської позиції. Показано, що автор-творець даних романів є значеннєвим центром, втіленням активної творчої енергії, що формує ставлення до людини у світі. Сюжетно-композиційна організація романів визначається розвитком думки автора, волею авторської свідомості. Висвітлено еволюцію форм оповіді у творчості І.О.Гончара, яка відбувалась від стилістично не вираженого, але явно присутнього суб'єкта, що оповідає, в романах "Звичайна історія" та "Обломов", до організації оповіді у контексті свідомості духовно близького авторові героя Райського в "Обриві". Естетичні погляди персонажа яскраво проявляються у зіставленні з естетичними поглядами автора-оповідача: їх позиції то наближуються, то розходяться. На підставі проведеного дослідження показано, що своєрідність вираження авторської свідомості у романах І.О.Гончарова полягає у відборі художнього матеріалу, у способах зображення персонажів, в оповідній організації романів, в основних позасюжетних елементах - пейзажі, портреті.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розгляду насамперед розпланування Києва упродовж ХІХ та початку ХХ століття, зважаючи на аспекти архітектурного проєктування, землевпорядкування, міської забудови, транспортування, зеленого будівництва, законодавства, містобудівних теорій та концепцій. Окрему увагу приділено висвітленню прикмет столичного модусу міста Києва зазначеного періоду. Сформульовано принцип циклічного обертання композиційно-роз­пла­нувальних засобів містобудування на столітньому відтинку: від романтично-пейзажного, майже барокового ставлення до міста на межі XVIII та ХІХ століть – до регулярних засобів впорядкування «хаотичної» київської забудови в першій половині ХІХ століття, і знов повернення до романтичних поглядів на «належний» міський пейзаж на межі ХІХ і ХХ століть.^UThe dissertation focuses primarily on the layout of Kyiv in the nineteenth and early twentieth centuries, taking into account aspects of architectural design, land management, urban development, transportation, green building, legislation, urban planning theories and concepts. Particular attention is paid to highlighting the features of the Kyiv metropolitan modus of this period. The author formulates the principle of cyclical rotation of compositional and planning means of urban planning over a century: from a romantic landscape, almost baroque attitude to the city at the turn of the eighteenth and nineteenth centuries to regular means of ordering the "chaotic" Kyivan buildings in the first half of the nineteenth century, and again to a return to romantic views of the "proper" cityscape at the turn of the nineteenth and twentieth centuries.

Проведено комплексні гігієнічні дослідження, спрямовані на вивчення біологічних шкідливостей у комбікормовому виробництві, а саме: контамінацію виробничого середовища, кормів та їх інгредієнтів мікроорганізмами; особливостей формування мікробного пейзажу у виробничих приміщеннях залежно від потужності підприємства, технологічного обладнання, сировинного матеріалу, пори року, а також дослідження в установленні спектра токсиноутворювальних мікроміцетів у повітрі виробничого середовища, в сировині та готовій продукції. Вивчено продукування мікотоксинів найбільш поширеними штамами грибів. Визначено роль мікроорганізмів та їх токсинів у формуванні професійних захворювань. Встановлено, що мікроорганізми, їх спори та токсини, які широко контамінують виробниче середовище комбікормових підприємств, можуть негативно впливати на здоров`я та самопочуття працівників даної галузі, а також служити ризиком у виникненні професійних захворювань робітників. Розроблено та запропоновано санітарно-гігієнічні заходи щодо зниження мікробного забруднення виробничого середовища комбікормових підприємств.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанню підвищення ефективності діагностики та лікування гіпертрофії язикового мигдалика (ГЯМ) у пацієнтів з ЛОР патологією. При обстеженні 119 пацієнтів основної групи з ГЯМ виявлено: хронічний фарингіт 72 (60,5 %), хронічний тонзиліт 42 (35,3 %), хронічний риносинусит 5 (4,2 %). Встановлено особливості клінічного перебігу ГЯМ. Проаналізовано супутні захворювання, які найбільш часто зустрічаються. Визначено диференціальні критерії і статистично достовірні відмінності цих показників у пацієнтів. Дана порівняльна оцінка мікробного пейзажу, цитології ротоглоткового секрету, гістологічного, імунологічного, інструментального дослідження пацієнтів з ГЯМ і 30 пацієнтів без ГЯМ. У пацієнтів з ГЯМ діагностована висока частота персистенції герпесвірусної, Heliсobaсter pylori інфекції, фонових ендокринних станів. Отримані результати досліджень стали основою стартової лікувальної тактики пацієнтів основної групи. При відсутності нормалізації показників, у 76 пацієнтів проведено кріохірургічне лікування в амбулаторних умовах. Динамічні зміни, які були проаналізовані через 1 місяць і 1 рік після втручання, виявили у 58 (76 %) осіб хороші, а у 18 (24 %) задовільні 15 результати. Консервативне лікування групи 43 осіб показало нестійкість результатів, необхідність динамічного спостереження і повторення курсів консервативного лікування.^UThe dissertation is devoted to the issue of improving the efficiency of diagnosis and treatment of lingual tonsil hypertrophy (LTH) in patients with ENT pathology. Examination of 119 patients of the main group with LTH revealed 72 chronic pharyngitis (60.5%), 42 chronic tonsillitis (35.3%), chronic rhinosinusitis 5(4.2%). Clinical-laboratory methods were used to establish the features of the clinical course of LTH. The most common concomitant diseases were analyzed. Differential criteria and statistically significant differences of these indicators in patients were determined. The most common concomitant diseases were analyzed. Differential criteria and statistically significant differences of these indicators in patients were determined. A comparative assessment of the microbial status, salivary cytology, histological, immunological, instrumental studies in patients with LTH and in 30 patients with similar complaints, but without LTH is given. Patients with LTH were diagnosed with a high frequency of persistence of herpes virus, Heliсobaсter pylori infections, and background endocrinological conditions. The obtained research results formed the basis for the starting treatment tactics of the patients of the main group. In the absence of normalization of indicators after conservative treatment, 76 patients underwent cryosurgical treatment on an outpatient basis. Dynamic changes analyzed after 1 month and 1 year after the intervention showed good results in 58 (76%) people, and satisfactory results in 18 (24%) people. Conservative treatment of a group of 43 people showed instability of the results, the need for dynamic observation and repetition of courses of conservative treatment.

Дисертаційна робота присвячена вивченню гендерних особливостей та національних рис відтворення об'єктивної реальності на матеріалі фрагментів художньої прози із дескрипцією природи. Пейзажні контексти акумулюють інформацію про сенсорний досвід людини, а тому є цінним матеріалом, що надає доступ до когнітивних механізмів, нюансів світобачення та його вербалізації письменниками/письменницями представниками різних культур. У дисертації вперше здійснено комплексний аналіз інтерпретації кольору, звуку, запаху природних елементів і об'єктів у межах одного дослідження на матеріалі слов'янської (української та російської), германської (англо-американської) і романської (французької) культур у гендерному співставленні. Природа розглядається з позиції чуттєвого сприйняття, а саме відповідно до сенсорних каналів людини: візуального (кольоробачення), звукового та ольфакторного (сприйняття запахів). Результати аналізу фактологічного матеріалу свідчать про національні та індивідуально-гендерні спільні та відмінні риси у категоризації та інтерпретації реальності, зокрема природи.^UThe thesis is devoted to investigating gender peculiarities and national features of the objective reality reproduction based on nature description fragments of Ukrainian, Russian, English, American, and French belles-lettres prose. Landscape contexts accumulate information about sensory experience of a person, being useful material that gives access to hidden cognitive mechanisms, nuances of worldview, and its verbalization by male and female writers, representatives of different cultures.For the first time, a complex analysis of colour, sound, and smell of nature elements/objects interpretation within one research based on the material of Slavic (Ukrainian and Russian), Germanic (English and American), and Romanic (French) cultures in a gender comparison has been made. Nature is viewed on the basis of sensory perception, in particular according to human sensorial channels: visual (colour differentiation), acoustic (sound distinction), and olfactory (smell perception).The illustrative material thorough analysis revealed gender and national similarities and differences in categorization and interpretation of the reality, namely objects and phenomena of nature.

Досліджено джерела та еволюцію художніх образів у китайській поезії доби Тан (618 - 907), розкрито сутність та специфіку образу як такого в естетичній системі та літературній думці давнього Китаю. На підставі вивчення танської поезії у контексті системи світосприйняття давніх китайців визначено сутність художнього образу у китайській літературі й особливості образного мислення китайських поетів. За допомогою контекстно-описового методу філологічного аналізу досліджено функціонування образотворчого інструментарію танської поезії (метафори, гіперболи, градації, алегоричного зачину), розглянуто специфіку зображення пейзажу та вираження почуттів у китайській ліриці дотанського періоду. Визначено особливості зародження пейзажної лірики (IV ст.) та її подальшого розвитку до танської доби включно. Висвітлено вплив даоського та буддійського віровчень, а також концепції простору на танську поезію, простежено еволюцію основних образів природи у пейзажній ліриці доби Тан. На підставі дослідження генези художніх образів визначено спільні та відмінні риси образотворення й образних конотацій поезії дотанського та танського періодів.

  Скачати повний текст

Визначено електропунктурну семіотику для злоякісних та доброякісних новоутворень гортані, хронічного тонзиліту та синуситів, цілорічного та сезонного алергічних ринітів. Запропоновано алгоритм електропунктурної діагностики для пухлинних, запальних та алергічних захворювань в експрес-режимі. Виявлено кореляційний взаємозв'язок між впливом діалізатів на імунологічні показники хворих на рак гортані in vitro та результатами електропунктурної діагностики - тестування пацієнтів, що відкриває перспективу індивідуального прогнозування ефективності терапії. Розроблено новий спосіб визначення мікробного пейзажу у хворих на синусити та тонзиліт, запропоновано методику неінвазивного визначення алергенів за алергічних ринітів (цілорічного та сезонного). Запропоновано новий спосіб визначення патоморфологічних змін в гортані у разі наявності злоякісних і доброякісних новоутворень без застосування біопсії. Доповнено дані про етіологію та патогенез хронічного тонзиліту, синуситів на основі вивчення мультифакторних змін в організмі хворих з даною патологією методом електропунктурної діагностики.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні етапи історичного розвитку української урбаністичної лірики. Простежено еволюцію літературознавчих підходів до виокремлення й аналізу урбаністичної тематики та поетики. Досліджено та систематизовано наявний у сучасному літературознавстві понятійно-термінологічний апарат, який застосовується для аналізу творів на урбаністичну тему (урбанізм, міський пейзаж, міський текст, метатекст, міфогеографія, символіка та міфологія міського тексту). Уточнено, семантично поглиблено й адаптовано для практичних потреб літературознавчого аналізу зміст понять "дискурс міста", "топос міста", "часово-просторова та предметно-тематична локалізація міського топосу". Охарактеризовано принципи сюжетної та предметно-образної організації міського поетичного топосу. Розроблено топологію аксіологічно-оцінних настанов, що визначають авторську концепцію міста у творі. Висвітлено основні семантичні моделі розгортання міського топосу у вітчизняній урбаністичній ліриці кінця XIX - середини XX ст.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності лікування хворих на піодермії з урахуванням стану периферичного кровообігу, мікробного пейзажу шкіри, визначення їх ролі у розвитку патологічного процесу, шляхом застосування диференційованої терапії.Доведено, що у хворих на гострі піодермії як поверхневого, так і гострого характеру спостерігаються тотожні зміни периферичного кровообігу, котрі полягають у збереженні функціональних можливостей васкуляризації в підпахвовій і поверхневій стегновій артеріях і порушенні її стану в плечовій, підколінній, ліктьовій, променевій, передній і задній великоберцовій артеріях, тобто мають ознаки сегментарності.Показано, що у хворих на хронічні піодермії, незалежно від клінічного перебігу інфекції, відбуваються тотальні зміни васкуляризації як верхніх, так і нижніх кінцівок, котрі полягають в уповільненні Vps і Ved, S/D-дисбалансі, пригніченні опірності судин і їх пульсаційній інертності.З'ясовано, що домінуючим учасником мікробних асоціацій у вогнищах ураження при гнійничкових процесах на шкірі виступає S.aureus.Під спостереженням знаходились 111 хворих на піодермії (69 чоловіків і 42 жінки) у віці від 16 до 64 років. Групу контролю становили 15 здорових осіб, різних за статтю та віком.Більшість хворих раніше лікувались у медичних закладах або самостійно стандартизованими засобами та методами. Ефективність терапії була незначною, тимчасовою або відсутньою.ДС периферичного кровообігу проведено у 103 хворих людей. Досліджувались підпахвова, плечова, ліктьова, променева, поверхнева стегнова, підколінна, передня та задня великоберцові артерії. Визначались Vps, Ved, S/D, PI, RI. В групу контролю відібрано 15 здорових осіб.У якості засобів, коригуючих стан периферичного кровообігу та, відповідно, сприяючих усуненню клінічних проявів піодермій, було застосовано нафтидрофурил («Енелбін 100-Ретард») і стандартизований екстракт Гінкго білоби («Білобіл»), котрі володіють вазомодулюючою активністю. З метою уточнення їх впливу на васкуляризацію проведений аналіз доцільності їх призначення у порівнянні з використанням лише стандартизованої терапії. Тому, всі хворі були розподілені на 2 групи (порівняльну та основну), співставимі за клінічним перебігом інфекції. Порівняльний контингент склали 45 пацієнтів (14 – з стафілококовим імпетиго, 15 – з хронічними поверхневими піодерміями та 16 – з хронічними глибокими піодерміями). Ці хворі отримували лише стандартизоване лікування згідно інструктивно-методичних рекомендацій, а саме: цефазолін, доксициклін, «Рибомуніл», метилурацил, хімотрипсин, пекорутин, місцево – «Бактробан», «Фузідерм», аплікації чистого іхтіолу, метилурацилова та солкосерилова мазі.Проведене після терапії дослідження стану периферичного кровообігу засвідчило відсутність цілеспрямованого коригуючого впливу стандартизованого лікування на васкуляризацію, як верхніх, так і нижніх кінцівок.Основну групу склали 58 хворих. У 15 з них діагностовані фурункули, у 21 – хронічні поверхневі, а у 22 – хронічні глибокі піодермії. Цей контингент пацієнтів отримував наведену вище стандартизовану терапію та нафтидрофурил. Хворим з хронічними (як поверхневими, так і глибокими) піодерміями додатково, послідовно, у якості протирецидивного засобу, призначався стандартизований екстракт Гінкго білоби.Встановлено, що у хворих на фурункули основної групи досягнутий відчутний вазомодулюючий ефект. Зокрема, в підпахвовій і поверхневій стегновій артеріях як швидкісні, так й індексні показники зберігали свої референтні значення. В той же час, в плечовій, ліктьовій, променевій, підколінній, передній і задній великоберцові артеріях Vps, Ved, S/D, RI та РІ піддавались вірогідній корекції, сягаючи контрольних величин. При хронічних поверхневих піодерміях на верхніх кінцівках ці показники також набували фізіологічних значень. Але, відбувалось певне уповільнення, незважаючи на достовірність корекції, стану кровообігу усіх ділянок нижніх кінцівок. Тотожні вірогідні зміни реєструвались і у пацієнтів з хронічними, глибокими піодерміями.Аналіз клінічної ефективності запропонованої диференційованої терапії показав більш обнадійливі результати її призначення у порівнянні із застосуванням лише стандартизованих засобів. Так, «клінічне одужання» було досягнуто в усіх 15(100,0%) хворих на фурункули, у 15(71,4%) осіб з хронічним поверхневим та у 13(59,1%) – з хронічними глибокими піодерміям. «Значне покращення» відмічалось у 6(28,6%) пацієнтів з хронічними поверхневими та у 8(36,4%) – з хронічними глибокими піодерміями.Отже, диференційована терапія дозволяє істотно підвищити ефективність лікування хворих на піодермії за рахунок цілеспрямованого коригуючого впливу на стан периферичного кровообігу та, відповідно, клінічний перебіг патологічного процесу.^UThe dissertation is devoted to increase of efficiency of treatment of patients with pyoderma, taking into account the state of peripheral circulation, microbial landscape of the skin, determination of their role in the development of pathological process, using differentiated therapy.It is proved that in patients with acute pyoderma, both superficial and acute, there are identical changes in the peripheral circulation, which consist in preserving the functional possibilities of vascularization in the submandibular and superficial femoral arteries and in violation of its condition in the shoulder, popliteal, elbow, radial, anterior and posterior large-cell arteries, that is, they have signs of segmentation.It is shown that patients with chronic pyoderma, regardless of clinical course of infection, undergo total changes in vascularization of both upper and lower extremities, which consist in slowing down Vps and Ved, S / D imbalance, suppression of vascular resistance and their pulsation inertia.It was revealed that S.aureus acts as the dominant participant of microbial associations in the foci of lesions with pustular processes on the skin.Under observation, there were 111 patients with pyoderma (69 men and 42 women) aged 16-64 years. The control group comprised 15 healthy individuals, gender-specific.Most patients were previously treated in medical institutions or on their own by standardized means and methods. The effectiveness of the therapy was negligible, temporary or absent.DC peripheral blood flow was performed in 103 patients under observation. The subfamily, shoulder, elbow, radial, superficial femur, popliteal, anterior and posterior large hematopoietic arteries were studied. Vps, Ved, S / D, PI, RI were determined. The control group was formed by 15 healthy individuals.As a means of adjusting the state of peripheral circulation and, accordingly, contributing to the elimination of clinical manifestations of pyoderma, naftirofuryl ("Enelbin 100-Retard") and standardized extract of Ginkgo biloba ("Bilobyl"), which have vasodilatory activity, were used. In order to clarify their effect on vascularization, an analysis of the appropriateness of their purpose was made comparing with the use of standardized therapy alone. Therefore, the observed patients were divided into 2 groups (comparative and basic), comparable to the clinical course of the infection. The comparative contingent was 45 patients (14 with staphylococcal impetigo, 15 with chronic superficial pyoderma and 16 with chronic deep pyodermia). These patients received only standardized treatment in accordance with the guidelines, namely: cefazolin, doxycycline, "Ribomunil", methyluratsil, chymotrypsin, pecorutin, locally - "Bactroban", "Fusiderm", applications of pure ichthyol, methyluratsilum and solcoserilum ointment.The post-therapy investigation of the state of peripheral circulation revealed a lack of targeted corrective effect of standardized treatment on vascularization, both upper and lower extremities.The main group consisted of 58 patients. In 15 of them, boils were diagnosed, 21 were chronic superficial, and 22 were chronic deep pyoderma. This contingent of patients received the above standardized therapy and naphthyrrofuryl. Patients with chronic (both superficial and deep) piodermia additionally, consistently, as against a relapse, a standardized extract of Ginkgo biloba was prescribed.It was established that patients with boils of the main group achieved a significant vasodilating effect. In particular, in the submandibular and superficial femoral arteries, both high-speed and index values retained their reference values. At the same time, Vps, Ved, S / D, RI and RI in the shoulder, elbow, radial, popliteal, anterior and posterior vesicle arteries were subject to probable correction, reaching control values. In chronic superficial pyoderma on the upper extremities, these indicators also acquired physiological values. However, there was a certain slowdown, despite the accuracy of the correction, blood circulation of all sections of the lower extremities. These probable changes were registered in patients with chronic, deep pyoderma.The analysis of the clinical efficacy of the proposed differentiated therapy showed more encouraging results of its appointment compared with the use of only standardized means. Thus, "clinical recovery" was achieved in all 15 (100.0%) patients with boils, in 15 (71.4%) persons with chronic superficial and in 13 (59.1%) - with chronic deep pyoderma. "Significant improvement" was noted in 6 (28.6%) patients with chronic superficial and in 8 (36.4%) patients with chronic deep piodermia.Thus, differentiated therapy can significantly improve the efficiency of treatment of patients with pyoderma due to targeted corrective effect on the state of peripheral circulation and, accordingly, the clinical course of the pathological process.

Науково обгрунтовано ефективність впровадження стандартів системи інфекційного контролю та розроблено практичні підходи щодо запобігання внутрішньолікарняним інфекціям (ВЛІ) у відділенні недоношених новонароджених дітей (ВННД). Вперше з використанням елементів системи інфекційного контролю (даних епідеміологічного аналізу та мікробіологічного моніторингу) проведено комплексне дослідження епідемічної ситуації у ВННД, зокрема, визначено дійсний рівень і динаміку захворюваності на гнійно-запальні захворювання в цілому та на ВЛІ зокрема, виявлено домінуючі види умовно-патогенних мікроорганізмів, які колонізували дітей у ВННД, а також пологових будинках і відділеннях інтенсивної терапії міста Суми. Встановлено, що у сучасний період знизився показник захворюваності недоношених новонароджених на локальні форми гнійно-запальних захворювань (омфаліт, кон'юктивіт, піодермія) та зріс рівень захворюваності на системні та генералізовані форми (брохопневмонія, менінгіт, некротичний ентероколіт). Вперше з використанням стандартних визначень випадку кожної нозологічної форми інфекції встановлено фоновий рівень захворюваності на ВЛІ у ВННД. Виявлено, що мікробний пейзаж цього відділення визначається переважно мікроорганізмами, які колонізували новонароджених у пологових будинках і відділеннях інтенсивної терапії. Доведено, що у ВННД відбувається патологічна колонізація новонароджених госпітальними штамами умовно-патогенних мікроорганізмів, які мали високий рівень і множинний характер стійкості до антибіотиків. Визначено корелятивний зв'язок різних ендо- й екзогенних факторів ризику з розвитком конкретних нозологічних форм інфекції. На підставі даних епідеміологічного та мікробіологічного моніторингу розроблено профілактичні й епідемічні заходи, впровадження яких дозволить знизити рівень захворюваності недоношених новонароджених дітей на ВЛІ у 2,6 раза.

  Скачати повний текст

Вперше проведено порівняльну характеристику стану здоров'я, психоемоційного статусу, загального реактивного потенціалу організму, клітинної та гуморальної ланок імунітету, мікробного пейзажу ротоглотки та товстого кишечника часто хворіючих дітей (ЧХД) з латентною формою туберкульозу та дітей з частими та рецидивуючими хворобами (ДЧРХ). За умов регіонального реабілітаційного центру вперше розроблено й оцінено програму медичної реабілітації ЧХД групи ризику з туберкульозу з комбінованим застосуванням імуномодулятора манакса та пробіотика симбітера. Встановлено, що ЧХД з віражем туберкулінової проби і тубінфікуванням, у порівнянні з ДЧРХ, у меншому ступені піддаються медико-психологічній корекції за умов цього центру. Вперше науково обгрунтовано етапний метод медичної реабілітації ЧХД залежно від хронічної характеристики ризику з туберкульозу: у регіональному реабілітаційному центрі - діти з сімейним контактом і ДЧРХ, у регіональному реабілітаційному центрі та місцевому санаторії - з віражем туберкулінової проби і тубінфікуванням.

  Скачати повний текст

Досліджено ефективність полірування цементу кореня зубів у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту легкого та середнього ступеня важкості. Застосовано прижиттєву оцінку стану оголеного цементу зубів. Описано морфологічні особливості мікрорельєфу поверхні цементу (цементогліфу) в растровому електронному мікроскопі. Вивчено клінічну ефективність полірування оголеного кореня зубів після зняття зубних відкладень. Опрацьовано методику проведення полірування оголеного цементу зубів після зняття зубних відкладень у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту легкого і середнього ступенів важкості. Проаналізовано показники стану марінального пародонта, індекси гігієни та кровоточивості ясен, мікробіологічний та цитологічний пейзаж вмісту пародонтальних кишень. Проведено мікроструктурний аналіз вмісту кальцію та фосфору в цементі та його мікротвердості. Вивчено амбразивні властивості полірувальних засобів для оголеного цементу зубів, вплив екстакту живокості на інтенсивність росту культури фібропластів. Впроваджено полірування оголеного цементу зубів у комплексній терапії хвороб пародонта.

  Скачати повний текст

Здійснено системне дослідження найважливіших жанрових і стильових особливостей історико-художньої трилогії Д.Міщенка "Синьоока Тивер", "Лихі літа ойкумени", "Розплата". Розглянуто художній синтез реалізму та романтизму, епопеїчну структуру романів, специфіку поєднання історичних фактів і авторського вимислу. З'ясовано головні засоби втілення авторської ідеї, за допомогою яких Д.Міщенко синтезував неповторну художню цілісність моделювання життя стародавніх слов'ян у VI - VII ст. н. е. Проаналізовано особливості створення галереї персонажів, а саме: диференційованих образів правителів - слов'янських князів, візантійських імператорів і аварських ханів, жіночих характерів і типів; етнопсихологічних рис їх народів і родин. Досліджено сюжетотвірні (моделювання конфліктів, зачини та кінцівки, відкритий фінал) і позафабульні чинники (пейзажи, інтер'єри, портретні штрихи, історичні коментарі, фольклорні вкраплення) й особливості письменницького ідіостилю, сповненого національним колоритом праукраїнців.

  Скачати повний текст

Розглянуто жанрово-стильові закономірності прозового доробку Є. Гуцала з огляду на багатовекторність художнього відтворення внутрішньо-екзистенційних рефлексій як основної риси творчої індивідуальності митця. Досліджено літературознавчі праці та визначено концептуальні аспекти авторського модусу національного світосприйняття. З'ясовано особливості моделювання структурних ознак малої прози через динаміку взаємозалежних компонентів рефлексії, спогаду та пейзажу. Розкрито роль лірико-психологічного, рефлексивно-споглядального й експериментального філософсько-пригодницького осягнення дійсності у великих прозових формах, досліджено вплив основоформувального новелістичного мислення на великі прозові форми. Обгрунтовано вплив постмодерної естетики та проблематики на прикладі еротичної прози автора.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному літературознавстві здійснено компаративний аналіз "Китайської подорожі" в аспекті взаємодії з традицією китайської класичної культури (філософії, лірики та графіки пейзажних мініатюр). Дослідження збірки О. Седакової в обраному аспекті дозволяє визначити "зону контакту" двох культур як естетично свідому, так і несвідому, а також вирізнити семантико-поетологічні особливості циклу в контексті розробки тем і стилів Сходу в російській літературі XX ст. та в контексті усієї творчості поета. Специфіка літературного компаративного аналізу вимагає залучення до розгляду прецедентних текстів китайської культури ("Дао-Де цзін", "Ши цзін", поезія Лі Бо, Ван Вея, Сикун Ту), а також актуалізує рецептивно-інтерпретаційне дослідження проблеми атрибуції протексту, яким є книга китайської літератури "І цзін".

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена кількісному, функціональному і якісному аналізу і класифікації трьох видів композиційно-мовленнєвої форми "опис" - опис персонажа (портрет), опис відкритого простору (пейзаж), опис закритого простору (інтер'єр) - у науково-фантастичному тексті. Науково-фантастична література визначається як жанровий різновид художньої літератури, націлений на словесно-художнє зображення фантастичного світу як реально існуючого з дотриманням головного прийому остранення. Ефект чужинності, ірреальності зображеного світу в науково-фантастичній літературі досягається двома основними засобами: за рахунок відповідного конструювання референтного простору (що зображено) і за рахунок засобів його вербалізації (як зображено). Дослідження підтвердило жанрово детермінований характер портретних і просторових описів, що виявляється кількісними і якісними особливостями. Референтний простір науково-фантастичного тексту, предмети і істоти, які його складають, будується за принципом відхилення від норми, закону і стандартів людського буття. Особливості вербалізації референтного простору в науково-фантастичному тексті виявляються в численних структурах хезитації, порівняльних конструкціях, описових замість таксономічних номінацій, у використанні лексичних одиниць, що підкреслюють чужинність, незвичайність і частіше усього неприйняття автором (оповідачем) референтів.

  Скачати повний текст

Розглянуто культурний контекст формування концепту природи у В. Блейка і Ф. Тютчева, еволюції концепції природи в європейській філософській думці та відповідної зміни статусу пейзажу в літературно-художній творчості. Описано та проаналізовано концепт природи у В. Блейка, з'ясовано специфіку інтерпретації поетом гностичної доктрини та зумовленої нею драматичної символіки блейкового преромантичного пейзажу, еволюції способів художнього розв'язання лірики природи у В. Блейка. Досліджено процеси формування та зміни концепту природи і в пейзажній ліриці Ф. Тютчева. Встановлено правомірність застосування до його світогляду поняття "пантеїзм", простежено еволюцію поета від наївно-гедоністичного оспівування природи до християнського відчуття її "тимчасовості" й уразливості. Визначено специфіку авторського бачення природи та зміни суб'єктивно-романтичної інтерпретації природи, забезпечення останньої як з арсеналу традиційної культури в процесі подолання класицизму, так і з політично злободенного пошуку сучасності.

  Скачати повний текст

Досліджено художньо-стильові модуси в образі кримської природи у творчості художників XIX - XX ст. Розглянуто проблему зв'язку культури та людини, людини та природи як першої, основної форми буття. Розкрито значення категорії художнього образу. Обгрунтовано тезу, згідно з якою художньо-стильові модуси - основа формування цілісної художньої системи освоєння світу. Увагу приділено образу Криму у творчості українських і російських художників - значному явищу у культурному полі України (І. Айвазовського, С. Свєтославського, С. Васильківського, В. Орловського, І. Труша, А. Куінджі, К. Богаєвського, М. Волошина). Розглянуто новаторство Ф. Васильєва та О. Купріна у створенні символічного образу кримської природи. Обгрунтовано ролі М. Самокиша, організатора школи кримського образотворчого мистецтва та М. Барсамова, першого дослідника кримського пейзажного живопису як провідні. Розглянуто творчі портрети видатних кримських художників, а саме: Ф. Захарова, Я. Басова, В. Толочка, В. Бернадського. На підставі аналізу робіт Ф. Захарова зроблено висновок щодо синтезу реалізму й імпресіонізму в його художній картині світу, розкрито глибокий зв'язок Людини та Природи. Обгрунтовано художньо-стильове різноманіття творчого методу Я. Басова, романтичний модус його акварелей. На підставі культурологічного аналізу творчості В. Толочка та В. Бернадського розкрито гуманістичний характер їх образного світу, основою якого є художня правда, її запропоновано розглядати як синонім краси.

  Скачати повний текст

Визначено риси ментального простору автора та способи його втілення в картинах навколишнього світу. Виявлено найбільш репрезентативні для світогляду авторів бінарні опозиції та форми їх реалізації у творчості письменників зазначеного періоду. Встановлено види, форми, функції, динаміку, поетикальні особливості пейзажу в російській прозі XIX ст. та з'ясовано своєрідність художньої картини світу в аспекті відображення ментального простору автора. Охарактеризовано індивідуально-авторські стратегії в створенні картин навколишнього світу, розкрито взаємодію романтизму та реалізму, традицій і новаторства, індивідуального та загального, різних художніх систем у літературному пейзажі. Показано вплив ментального простору автора на жанрово-стильові особливості російської прози XIX ст.

  Скачати повний текст