Вперше досліджено адміністративно-територіальну лексику української мови. Зібрано лексику на позначення одиниць світського територіального поділу, зафіксовану в пам'ятках писемності XIV - XVIII ст. і новій українській літературній мові, здійснено її класифікацію за тематичними групами. Проаналізовано склад адміністративно-територіальної лексики щодо походження, досліджено семантичні процеси, що супроводжували її розвиток. З'ясовано вплив екстралінгвальних факторів на появу окремих назв та зміни у семантичній структурі лексем. Простежено динаміку розвитку семантики лексем. Вивчено особливості стилістичного використання лексем на позначення територіальних одиниць і пам'яток у сучасній українській мові. У межах досліджуваної лексики простежено спадкоємність між старим і новим варіантами української літературної мови.

  Скачати повний текст

Розглянуто складне речення як один з синтаксичних засобів оформлення мовленнєвого висловлювання в акті мовної комунікації, зокрема, досліджено можливості різних структурно-семантичних розрядів складного речення у структуруванні відповідного змісту у мовленнєвій діяльності. Встановлено основні комунікативні типи висловлювань, що утворюються на його грунті. Проаналізовано засоби оформлення лінійно-динамічної структури складного речення, особливості його функціонування в тексті. Висвітлено основні положення вчення щодо актуального членування речення, що розкривають природу даного явища та його призначення.

  Скачати повний текст

Вивчено антропонімікону пам'яток історіографічного жанру другої поливини XVII - XVIII ст., які до цього часу не залучались до антропонімійних студій. Всі зафіксовані в досліджуваних текстах антропоніми класифіковано за структурними особливостями: виділено одно-, дво-, три-, чотирилексемні та антропонімійно-апелятивні найменування, в межах яких визначено внутрішньотипові формули, диференційовані на центр та периферію. Проаналізовано фонетичні, словотвірні, морфологічні, лексичні, синтаксичні, графемно-орфографічні варіанти, визначено функціональне навантаження антропонімів у цілому та кожного з компонентів антропонімної формули зокрема.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження староукраїнської біологічної і медичної лексики лікарських порадників XVI - XVIII ст. у етимологічному, семантичному й структурному аспектах. Максимально повно представлено староукраїнські назви рослин і тварин, назви форм ліків та лікарських препаратів. З'ясовано, що основу досліджених груп лексики становить власне українська лексика, ряд слів успадковано з праслов'янської мови, незначну частину складають іншомовні запозичення. Встановлено, що ботанічні, зоологічні й медичні назви мають свої структурні й морфологічні особливості, є семантично мотивованими і немотивованими.

  Скачати повний текст

Вивчено діалектну систему болгарської зорянської говірки, проаналізовано особливості її функціонування. Досліджено і визначено походження і актуальну діалектну належність даної говірки. Наведено типологічний аналіз фонетико-фонологічної, морфологічної та лексичної систем у болгарському переселенському діалекті мішаного типу в зіставленні з болгарським діалектним континуумом метрополії, болгарською літературною мовою, а також з діалектами і літературними мовами слов'янських народів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано семантичні мотивації лексичних назв емоцій у сучасній українській літературній мові. Уперше цілісно відтворено походження назв емоцій. Встановлено тематичні групи лексики, на базі яких з'являються назви. Виявлено метонімічні та метафоричні моделі, відповідно до яких номінуються емоції. Визначені закономірності підкріплено семантичними паралелями з інших слов'янських і неслов'янських мов, а також даними синтаксичної та фразеологічної сполучуваності лексичних назв емоцій. На основі психологічних знань про емоції наведено пояснення семантичних мотивацій. Запропоновано нові підходи до деяких остаточно невирішених проблем загальної теорії внутрішньої форми слова.

  Скачати повний текст

Наведено порівняльну характеристику галузевої термінології в Словниках української мови в 11-ти та 20-ти томах. На підставі комп'ютерних версій даних праць здійснено відбір такої лексики. Висвітлено шляхи та способи поповнення термінологією СУМа-20: морфологічне словотворення, семантичну деривацію та запозичення. Досліджено способи творення доданих термінологічних одиниць, виявлено їх продуктивні словотвірні типи й основні значення. Розглянуто процес термінологізації, який зумовлює появу нових термінологічних значень у загальновживаних словах. Виявлено найчисельніші галузі знань за кількістю запозиченої термінолексики.

  Скачати повний текст

Розглянуто внутрішньослівну семантичну деривацію предикатів української та російської мов у етнолінгвістичному аспекті. Виявлено зумовленість процесів семантичного розвитку традиційною культурою українського та російського народів. Показано вплив ціннісної картини світу на формування оцінних предикатів і метафоричних моделей. Уточнено суть поняття "символ метафори" завдяки проведеним когнітивним дослідженням. Розглянуто роль магічної практики у формуванні образних значень предикатів. Проаналізовано зв'язки між лексичною та фразеологічною підсистемами мови, побудовано когнітивно-генетичну типологію фразеологічних одиниць.

  Скачати повний текст

Проаналізовано лексику на позначення географічних об'єктів, з'ясовано її основні лексичні, семантичні, дериваційні ознаки у взаємозв'язку із сучасною українською літературною мовою, іншими українськими говорами, а також суміжними слов'янськими мовами. На прикладі 970 термінів (у тому числі і фонетико-морфологічні варіанти), зібраних у 217 населених пунктах Волині та розподілених за трьома лексичними класами, простежено формування системи географічної термінології досліджуваного регіону, а також з'ясовано основні закономірності та особливості даної системи. Встановлено, що поданий фактичний матеріал відображає цілісну картину географічної лексики Волині.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження горизонту сподівань та його функціонування в українському літературному процесі 1920 - 1930-х рр. Систематизовано основні концепції рецептивних теорій XX ст. в зарубіжному (Р.Інгардена, Г.Г.Гадамера, М.Бахтина, Г.Р.Яусе, В.Ізера) та вітчизняному (І.Франка, О.Потебні, Б.Грінченка, О.Білецького) літературознавстві. Конкретизовано зміст поняття горизонту сподівань та простежено його функціонування в радянській літературі. Виокремлено три типи дискурсів, характерних для української літератури 1920 - 1930-х рр. - аванградистський, пролетарський, соцреалістичний. Встановлено, що основними чинниками, які об'єднали такі відмінні на перший погляд літературні дискурси, є перегляд літературних традицій, створення нових уявлень про значення мистецтва в суспільному житті, пошук і виховання власного читача.

  Скачати повний текст

Запропоновано та верифіковано на базі репрезентативного масиву українських дієслів, опрацьованих у тлумачному Словнику української мови в 11-ти томах (К., 1970 - 1980 рр.), універсальну інформаційно-лексикографічну модель для представлення та опису їх граматичної та лексичної семантики, побудовано комп'ютерні реалізації зазначеної моделі у вигляді низки лексикографічних баз даних. З використанням методологічних засад розробленого інструментарію представлено досліджуваний матеріал у вигляді однорідних угруповань - від найзагальніших граматичних класів до окремих лексико-семантичних груп. Установлено систему лексикографічних параметрів граматичної та лексичної семантики дієслів української мови, одержано нові лінгвістичні класифікації дієслів за різними параметрами, розроблено лінійний (табличний) формат для представлення дієслівних формул тлумачення, побудовано нові типи словників.

  Скачати повний текст

Висвітлено суспільно-просвітницькі джерела та орієнтири виникнення громадсько-освітнього руху в Україні. Розглянуто освітню діяльність і науково-педагогічну спадщину учасників національного громадсько-просвітницького руху ХІХ ст., їх педагогічний досвід, теоретичні узагальнення, надбання в царині виховання, демократизації та націоналізації освіти, ролі української мови у розвитку дитини, які збагатили українську педагогічну думку, сприяли піднесенню її до рівня європейської. Обгрунтовано висновок, що основу педагогічних поглядів української інтелігенції склала ідея народності у вихованні. На основі зібраних і систематизованих архівних матеріалів, документів, посібників, довідників та епістолярної спадщини розкрито форми та способи поширення освіти серед широких верств населення. Визначено роль і місце найвизначніших представників громадсько-просвітницького руху (В.Білозерського, О.Кониського, М.Костомарова, П.Куліша, І.Нечуя-Левицького, О.Потебні,П.Чубинського та ін.) у формуванні національної самосвідомості українського народу.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено визначальні риси граматичної структури болгарських переселенських говірок в Україні шляхом вивчення їх динаміки внаслідок дії внутрішньомовних і позамовних факторів. Встановлено, що функціонування болгарських говірок понад два століття в оточенні інших слов'янських мов з типологічно відмінною граматичною структурою у відриві від діалектного континууму метрополії зумовило трансформацію таких власне балканських рис, як артикль, енклітичні форми займенників, посесивний датив, редуплікація, балканський кондиціонал, аналітичний спосіб творення вищого ступеня порівняння, майбутнього часу дієслів, да-конструкції. Відзначено більш послідовне функціонування архаїчних рис у діалектичному мовленні у порівнянні з літературною мовою та суттєві зміни і дебалканізацію говірок. Виявлено посилення даних процесів у 1950 - 1960 рр. з появою нового покоління з видозміненим мовним мисленням. Досліджено зміни категорії дейксису та втрату просторових артиклів. Відзначено сталість клішованої форми та відсутність подальшого розвитку артикля у досліджуваних говірках та його посилене вживання при власних іменах. Дебалканізацію з різним ступенем інтенсивності виявлено в різних підсистемах переселенських говірок. Доведено, що найбільш суттєвими є зміни серед лексичних балканізмів, а в граматичній структурі - в артиклевій системі та поступове заміщення загальних форм відмінковими.

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку суспільно-політичної лексики (СПЛ) української мови в новітній період на матеріалі україномовних ЗМІ політичного спрямування. Проведено комплексний аналіз процесів, які впливають на динаміку лексико-семантичної системи української мови, зокрема СПЛ. Визначено екстралінгвальні чинники динамічних процесів, розглянуто їх вплив на розвиток СПЛ. Охарактеризовано роль сучасних ЗМІ у відображенні динаміки СПЛ української мови. Встановлено основні тенденції розвитку СПЛ у політичному дискурсі, який репрезентований у сучасних україномовних ЗМІ.

  Скачати повний текст

Відтворено динаміку фонологічної (фонетичної), морфологічної та лексичної систем українських східнослобожанських говірок за різні проміжки часу - сто та п'ятдесят років. Виявлено чинники змін даних систем, встановлено індекс динаміки одиниць різних мовних рівнів та розроблено типологію змін у говірках. Серед типів змін досліджуваних явищ встановлено найбільшу поширеність появи нових функціонально ідентичних, але формально відмінних явищ, зникнення мовних одиниць, які функціонували 50 років тому, функціональне звуження одного й розширення іншого явища, повної субституції одного явища іншим. Обгрунтовано, що екстралінгвальними чинниками розвитку фонологічної, морфологічної та лексичної систем українських східнослобожанських говірок є гетерогенність соціумів та контактність з говірками російської мови. З'ясовано, що внутрішньомовними чинниками розвитку діалектних систем є тенденція до самозбереження структури та збереження комунікативної здатності говірки.

  Скачати повний текст

Розглянуто активні процеси в розвитку лексики, семантики та словотвору української мови другої половини 1980 - 1990 рр. на матеріалі мови засобів масової інформації. Висвітлено основні поза- та внутрішньомовні чинники, що сприяли інтенсифікації якісних і кількісних змін у словниковому складі національної мови, досліджено головні механізми лексичної номінації, показові для аналізованого періоду. На основі проведених досліджень залучено до наукового обігу широкий масив неопрацьованого й недослідженого лексичного матеріалу. Встановлено, що в контексті динамічних процесів українського лексикону кінця XX ст. центральне місце посідає неологізація. Уточнено традиційне визначення неологізмів, з'ясовано етапи освоєння їх у мові, проаналізовано структурно-семантичну і стилістичну функцію оказіоналізмів у лінгвальній практиці сучасних мас-медіа. Описано найважливіші тематичні групи лексико-семантичних інновацій. На основі лексикографічного та лексико-семантичного аналізу здійснено класифікацію неологізмів та актуалізованих, денотативно-конотативно переорієнтованих і пасивізованих слів. Визначено корпус актуалізованої лексики, семантико-стилістичні особливості соціально переорієнтованих одиниць, розглянуто підгрупи пасивізованих слів. Грунтовно досліджено способи й засоби словотворення, виявлено використання продуктивних словотвірних типів у інноваційних процесах. Проаналізовано явища модифікацій семантичної структури слів, охарактеризовано особливості входження, адаптації та джерела поповнення словника української мови означеного періоду новими іншомовними одиницями.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонування дискурсивних слів (ДС) турецького походження (ТП) у текстах сучасних болгарських мас-медіа. З'ясовано, що вживання ДС ТП зумовлене тенденцією наслідування сучасними мас-медіа особливостей усного спілкування. Визначено прагматичні, комунікативні, структурні та сполучні характеристики ДС, запозичених із турецької мови. Охарактеризовано їх функціонально-семантичні групи. Розкрито значення ДС для вивчення питань формально-граматичної та змістової зв'язності мас-медійних текстів, їх комунікативної спрямованості.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемам еволюції антропонімійної системи. Вперше в українській і слов'янській ономастиці комплексно досліджено історію антропонімоформул слов'ян, здійснено реконструкцію праслов'янської системи власних назв особи, проаналізовано мотиви, механізми і хронологію трансформації однолексемної антропосистеми в систему антропонімоформул. Дослідження виконано на основі 60-тисячної картотеки власних назв офіційно-ділового стилю, що репрезентують усі слов'янські мови, які мають нині статус національних: української, російської, білоруської, сербської, хорватської, болгарської, македонської, словенської, польської, чеської та словацької. Встановлено причини формування дво- та трилексемних офіційних антропонімоформул в окремих слов'янських мовах. Досліджено вплив екстралінгвальних факторів (традицій, релігії, держави, віку, статі, моди тощо) на вибір формули іменування особи.

  Скачати повний текст

Визначено й умотивовано місце метафори в сучасних семасіологічних, ономасіологічних і лінгвокогнітивних дослідженнях мовних явищ. Встановлено, що еволюцію художньої метафори представлено діахронічними змінами засобів її мовного вираження та потенційною відкритістю метафоричної моделі на синхронічному рівні функціонування мови. Висвітлено механізм появи метафоричного значення слова в архаїчній мовній картині світу. Виділено базові метафори, засвідчені найдавнішими писемними джерелами. Окреслено типологічні риси української метафори. Відзначено, що особливості національно-мовного сприйняття довкілля знаходять своє відображення у культурологічних метафорах. Впроваджено поняття метафоричної парадигми як наслідок еволюції базової метафори та спосіб становлення образної системи та лексичного складу української мови.

  Скачати повний текст