За результатами дослідження функціональних особливостей центральної нервової (ЦНС) та серцево-судинної систем у підлітків виявлено кореляційну залежність низки показників від вмісту ртуті, свинцю та кадмію у фізіологічно стабільних тканинах (волоссі) у межах, або незначно вище умовної норми, більш виражену для ЦНС. При цьому найбільш широкий спектр дії на дані системи характерний для ртуті. Виявлено кореляційний зв'язок потужності частотних компонентів ЕЕГ з вмістом токсичних металів: позитивний з потужністю низько- та середньочастотних ритмів (ртуті, кадмію). Показано, що більш високий вміст металів супроводжується збільшенням латентного періоду появи когнітивних викликаних ЕЕГ-потенціалів N1, P300 (ртуть), P1 (кадмій, свинець). Встановлено, що у разі більш високого вмісту ртуті в організмі в більшій мірі виражається ворожість, невротизм, і менше - "психічна стійкість", почуття неповноцінності. Збільшення вмісту кадмію також супроводжується більшою виразністю почуття ворожості. Показано, що за умов фонової експозиції, коли вміст ртуті, кадмію та свинцю знаходиться в межах умовної норми, у стані фізіологічного спокою не виявляється який-небудь зв'язок функціональних показників серцево-судинної системи з вмістом цих металів. Однак надання функціонального навантаження виявляє такий зв'язок для кадмію та ртуті, що може свідчити про компенсовану напругу адаптації та відповідає теоретичним уявленням про механізми пристосування до тривалої дії низьких доз.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми історії жанру української літературної балади XIX ст. на матеріалі трьох основних груп зразків балад фольклорно-морфологічної, побутової та історичної. На підставі аналітико-синтетичного дослідження з'ясовано специфічні риси, характерні баладному жанру, визначено його місце та роль у літературному процесі. Виділено жанрові різновиди, що утворилися на зрізі міжжанрової співдії, - твори, споріднені з баладами, а також твори, в яких наявні баладні мотиви та інтонації. Визначено типологічні риси балад та їх модифікації. Проаналізовано вплив національної історії, філософії, дуалізму, менталітету, моралі та етики українців на розкриття внутрішньо-почуттєвої структури характеру баладного героя, боговорено особливості психологізму жанрових зразків, їх зв'язок із проблемами національного буття, народним світорозумінням і світосприйняттям.

  Скачати повний текст

Дисертаційну роботу присвячено проблемі виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності.У першому розділі визначено зміст і структуру музично-естетичної культури; здійснено історико-педагогічний аналіз проблеми взаємодії музичного й естетичного феноменів у вихованні особистості; розкрито культурно-виховний потенціал конкурсно-фестивальної діяльності; обґрунтовано та спроєктовано структурно-змістову модель технології виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності. Музично-естетична культура майбутнього вчителя музичного мистецтва це динамічне інтегративне особистісне утворення, що проявляється у сформованості музично-естетичних знань, у розвитку естетичної свідомості (почуттів, потреб, інтересів, смаків, ідеалів); наявності комплексу методичних знань з музично-естетичного виховання дітей та молоді, що проявляється у здатності застосовувати їх у майбутній професійно-педагогічній та художньо-естетичній діяльності. Структура музично-естетичної культури особистості визначена, з огляду на її розуміння як системного інтегративного явища, з виокремленням її структурних та функціональних компонентів: розуміння культури як стану, як процесу і як результату творчого освоєння особистістю музично-естетичних цінностей та набуття художньо-естетичного досвіду.У другому розділі «Експериментальна перевірка технології виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності» проаналізовано стан музично-естетичного виховання студентів педагогічних закладів освіти, зокрема спеціалістів музичного напряму; здійснено поетапне впровадження технології виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва в освітньо-виховний процес педагогічних закладів освіти; проведено аналіз результатів дослідження. На основі визначення й обговорення фахівцями, залученими до експериментального дослідження, сучасних вимог до професійної освіти вчителів музичного мистецтва була розроблена та обґрунтована технологія виховання музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивально-конкурсної діяльності. Технологія представлена як поетапний процес формування загально-художніх, мистецтвознавчих, професійних знань; емоційно-ціннісних орієнтацій, мотивів саморозвитку; розвитку музично-естетичних потреб та здібностей через набуття досвіду художньо-творчої діяльності, що проявляється в самореалізації у різних формах музично-естетичної активності і забезпечує ефективне музично-естетичне виховання майбутніх педагогів-музикантів. Результатом науково-дослідної роботи стало впровадження в освітній процес педагогічних закладів вищої освіти педагогічної технології, яка була розроблена відповідно до вимог педагогічного експерименту та передбачала такі етапи: мотиваційно-цільовий (усвідомлення майбутніми вчителями музичного мистецтва значущості музичної освіти, набуття позитивної мотивації та стійкого інтересу до майбутньої професії), організаційно-педагогічний (оволодіння студентами мистецтвознавчими та професійними знаннями, що сприяють вихованню компонентів музично-естетичної культури в процесі навчальної, позааудиторної роботи, педагогічної практики з набуття студентами відповідних методичних знань та виконавських технік), виконавсько-творчий (залучення студентів до участі у конкурсах (фестивалях) для максимального розкриття творчої індивідуальності виконавця, що передбачає власну інтерпретацію програмового матеріалу, втілення оригінального творчого задуму) та рефлексивно-коригувальний (аналіз рівнів сформованості кожного з компонентів музично-естетичної культури на основі рефлексії та індивідуальної самокорекції для подальшої самоосвіти та самовиховання). Дослідження проводилося у таких напрямах: оптимізація та використання виховного потенціалу навчальних дисциплін за умов гуманітаризації та гуманізації освітнього процесу; музично-естетична спрямованість позааудиторної роботи завдяки участі у фестивально-конкурсній діяльності; самовиховання та самовдосконалення майбутніх педагогів-музикантів у різних формах музично-естетичної активності.Упроваджена технологія виховання музично-естетичної культури сприяла культурно-духовному розвитку та набуттю майбутніми педагогами-музикантами музично-естетичних знань, сформованих цінностей, художньо-творчого досвіду, що дозволило значно підвищити результативність музично-естетичного виховання майбутніх педагогів. Отримані дані засвідчують позитивні зрушення, що відбулися в експериментальній групі в процесі формувального етапу експериментальної роботи.^UThe dissertation work deals with the issue of educating the musical and aesthetic culture of future musical art teachers by means of festival-competitive activities. In the first chapter the content and the structure of musical and aesthetic culture is defined; the historical and pedagogical analysis of a problem of interaction of musical and aesthetic phenomena in the education of the person is carried out; the cultural and educational potential of the competition-festival activity is revealed; the structural-semantic model of technology of education of musical-aesthetic culture of future teachers of musical art by means of festival-competitive activity is substantiated and designed. The musical and aesthetic culture of the future teacher of musical art is a dynamic integrative personal formation, which is manifested in the formation of musical and aesthetic knowledge, in the development of aesthetic consciousness (feelings, needs, interests, tastes, ideals); availability of a set of methodological knowledge on the musical and aesthetic education of children and youth, which is manifested in the ability to apply them in future professional and pedagogical and artistic and aesthetic activities. The structure of musical and aesthetic culture of the individual is determined based on its understanding as a systemic integrative phenomenon, with the separation of its structural and functional components: understanding of culture as a state, as a process and as a result of creative development of musical and aesthetic values and acquiring artistic and aesthetic experience. The components of musical and aesthetic culture of future music art teachers are defined as cognitive, axiological, activity; its criteria and relevant indicators: spiritual and ideological (the formation of a system of theoretical and practical knowledge for musical and aesthetic activities; the development of figurative thinking, associative creative imagination; erudition in the field of art); emotional and value (system of value orientations of the teacher-musician, developed aesthetic feelings, the presence of musical and aesthetic preferences, expressed in certain aesthetic views, tastes, and needs); creative activity (formation of artistic and creative abilities, artistic qualities, the need for self-realization, mastery of performing skills, activity in the forms of musical and aesthetic activities of musical creativity and performing activities). Based on the definition and discussion by experts involved in the experimental study of modern requirements for the professional education of music art teachers, we have developed and substantiated the technology of education of musical and aesthetic culture of future music teachers by means of festival-competition activities. Technology is presented as a gradual process of formation of general artistic, art, professional knowledge; emotional and value orientations, motives of self-development; development of musical and aesthetic needs and abilities through the acquisition of experience in artistic and creative activities, which is manifested in self-realization in various forms of musical and aesthetic activity and provides effective musical and aesthetic education of future music teachers. The result of research work was the introduction of the pedagogical technology into the educational process of pedagogical higher education institutions , which was developed in accordance with the requirements of pedagogical experiment and provided the following stages: motivational-target (future music teachers awareness of the importance of music education, future profession), organizational and pedagogical (mastering by students of art and professional knowledge that contribute to the education of components of musical and aesthetic culture in the process of educational, extracurricular work, pedagogical practice for students to acquire relevant methodological knowledge and performing techniques), executive and creative (involving students in participation in competitions (festivals) for the maximum disclosure of the creative individuality of the performer, which involves their own interpretation of the program material, the implementation of the original creative idea) and reflexive-corrective (analysis of the levels of formation and each of the components of musical and aesthetic culture based on reflection and individual self-correction for further self-education and self-education). The research was conducted in the following areas: optimization and use of the educational potential of academic disciplines in terms of humanitarization and humanization of the educational process; musical and aesthetic orientation of extracurricular work due to participation in festival and competition activities; self-education and self-improvement of future music art teachers in various forms of musical and aesthetic activity.

Проаналізовано духовні засади політичного процесу, їх складові, що визначають його якість, тенденції та перспективи модернізації. Уточнено поняття "політичний процес", визначено його функції, місце та роль у політичній сфері. Систематизовано наукову методологію питання політичних процесів та їх духовної складової, які формувалися в сучасній політичній науці. Проаналізовано структурно-функціональні зв'язки духовної складової політичного процесу (політична духовність як синтез політичної ідеології, моралі та психології; політичні почуття та їх роль у забезпеченні політичного процесу; осмислення ціннісних аспектів політики тощо). Досліджено генезис духовних засад політичного процесу в Україні, їх соціально-культурне підгрунтя та проаналізовано проблеми легітимності влади, формування політичної духовності нації у контексті поєднання сукупності моральних, культурологічних і технологічних властивостей еліти й її здатності задовольнити нагальні потреби особи, суспільства, держави відповідно до вимог соціуму.

  Скачати повний текст

Розглянуто психоаналітичну модель художньої творчості (ХТ) та визначено модифікаційні процеси післяфрейдівського періоду. Викладено типологію ХТ ("невротичний" - "шизофренічний" типи) та сформовано "портрет" митця у контексті "невротичної особистості нашого часу": "відсторонена особистість", неприйняття почуттів, усамітнене життя, "страх невизнання", аскетизм, "творча совість" на основі досліджень представників "глибинної" психології (К.-Г. Юнг) і неофрейдизму (К. Хорні, Е. Фромм). Розкрито значення патографії як засобу виявлення прихованих мотивів і стимулів ХТ. Вивчено український психоаналітичний досвід, що за сучасних умов сконцентрований на проблемах естетики психоаналізу, ХТ в контексті видової специфіки мистецтва та патографії.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено наявність зв'язку між типом реагування на захворювання та здатністю до антиципації в осіб з особливими потребами в юнацькому віці. Уточнено чинники, які пов'язані з порушенням антиципаційної спроможності та впливають на адаптаційні можливості особистості з особливими потребами: обмеження в кар'єрі, матеріальні збитки, обмеження у вільному часі, почуття неповноцінності. Вдосконалено питання про вплив антиципаційної спроможності на формування життєвих перспектив осіб з особливими потребами.

  Скачати повний текст

У дисертації вперше здійснено наукове узагальнення проблеми формування моральних цінностей в шкільній освіті Ізраїлю. Дослідження присвячене становленню особистісної і соціальної компетентності школярів у контексті формування морально спрямованої особистості, здатної до забезпечення повноцінної життєдіяльності в соціальному середовищі. Мета дослідження передбачала теоретичний аналіз процесу формування моральних цінностей в шкільній освіті Ізраїлю та розроблення й обґрунтування моделі формування моральних цінностей шляхом використання досвіду Ізраїлю з упровадженням у закладах загальної середньої освіти України. У дисертації вперше здійснений історико-педагогічний аналіз розвитку системи шкільної освіти Ізраїлю; виявлене спільне і відмінне у формуванні моральних цінностей в ізраїльській та українській шкільній освіті; визначена сутність поняття «формування моральних цінностей в шкільній освіті» («наскрізний процес, що ґрунтується на взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу і полягає у становленні моральної самосвідомості на основі врахування мотиваційного, пізнавального і діяльнісного компонентів моральних цінностей як моральних орієнтирів формування особистісної компетентності»). Встановлені етапи формування моральних цінностей в шкільній освіті: мотиваційно-стимулювальний, змістово-процесуальний, освітньо-організаційний). Розроблена й обґрунтована модель формування моральних цінностей у здобувачів освіти в шкільному середовищі на прикладі досвіду Ізраїлю з імплементацією в українську шкільну освіту, яка окреслює структурні компоненти моральних цінностей (мотиваційний, пізнавальний, діяльнісний); визначені принципи формування моральних цінностей в шкільній освіті (гуманізму, систематичності, послідовності, неперервності); схарактеризовані педагогічні умови формування моральних цінностей у шкільному середовищі (стимулювання позитивної мотивації суб’єктів освітнього процесу щодо формування моральних цінностей, насичення пізнавально-розвивальним моральним контентом освітнього процесу шкільної освіти (з урахуванням вікових особливостей), організація в шкільному середовищі систематичних форм активності учнів, спрямованих на формування моральних цінностей). На підставі здійсненого теоретичного аналізу уточнено і розширено зміст ключових понять: «моральні цінності» (багатоаспектний соціально-психологічний феномен, сутність і формування якого розглядається як особистісне утворення, що виражається в дотриманні моральних норм і моральних принципів, прийнятих у суспільстві на основі розвитку стійких моральних знань / переконань, моральних почуттів та емоцій і навичок моральної поведінки, що відображається на становленні моральної самосвідомості особистості.); «моральне виховання» (спроєктована в освітньому середовищі цілеспрямована взаємодія морального змісту між педагогом і здобувачами освіти, що полягає у формуванні моральних цінностей шляхом застосування ефективного педагогічного інструментарію); «формування моральних цінностей» (наскрізний процес, що ґрунтується на взаємодії всіх суб’єктів закладів загальної середньої освіти і полягає у становленні моральної самосвідомості на основі врахування мотиваційного, пізнавального й діяльнісного компонентів моральних цінностей як моральних орієнтирів формування особистісної компетентності), які є концептуальною основою формування моральних цінностей в шкільній освіті. Подальшого розвитку набули положення аксіологічного (самовдосконалення й самореалізація особистості), системного (цілісний розгляд явищ у взаємозв’язку), діяльнісного (організація освітнього процесу здобувача загальної середньої освіти), діалогічного (гуманістична взаємодія учасників освітнього процесу), компетентнісного (компетентнісно орієнтована освіта) та культурологічного (методологічна основа сучасної освіти) підходів. Практичне значення дослідження полягало в розробленні та впровадженні в практику закладів загальної середньої освіти єврейських громад книги для літературного читання в початковій школі «Читанка» (2-й клас), апробації моделі формування моральних цінностей у здобувачів освіти в шкільному середовищі на прикладі досвіду Ізраїлю з імплементацією в українську шкільну освіту, розробленні опитувальника «Навігатор моїх моральних цінностей (НММЦ)», що стане в пригоді практичним психологам і соціальним педагогам закладів загальної середньої освіти для визначення сформованості моральних цінностей у здобувачів освіти. Матеріали дисертації можуть бути використані у процесі професійної підготовки майбутніх учителів у закладах вищої освіти та впровадженні теоретичного і практичного матеріалу, джерельної бази дослідження у зміст лекційних та практичних занять із курсів «Педагогіка», «Історія педагогіки», «Порівняльна педагогіка», «Основи педагогічної майстерності», «Теорія та методика виховання».^UThe thesis is the first to provide a scientific generalization of the problem of the formation of moral values in Israeli school education. The study is devoted to the formation of personal and social competence of students in the context of the formation of a morally oriented personality, capable of ensuring a full life in the social environment. The purpose of the research involved a theoretical analysis of the process of formation of moral values in school education in Israel and the development and justification of a model of formation of moral values by using the experience of Israel with implementation in general secondary education institutions of Ukraine. The thesis is the first to carry out a historical and pedagogical analysis of the development of the Israeli school education system; identifies common and different in the formation of moral values in Israeli and Ukrainian school education; defines the essence of the concept of “formation of moral values in school education” (“a cross-cutting process based on the interaction of all subjects of the educational process and consists in the formation of moral consciousness based on the consideration of the motivational, cognitive and activity components of moral values as moral guidelines of the formation of moral values in school education”). The stages of formation of moral values in school education are established: motivational and stimulating, content and procedural, educational and organizational). A model of the formation of moral values of students in the school environment has been developed and substantiated on the example of Israeli experience with implementation in Ukrainian school education, which outlines the structural components of moral values (motivational, cognitive, and activity); the principles of formation of moral values in school education (humanism, systematicity, consistency, continuity) have been determined; pedagogical conditions for the formation of moral values in the school environment (stimulation of positive motivation of subjects of education) have been characterized. On the basis of the theoretical analysis, the author clarifies and expands the content of key concepts: “moral values” (a multidimensional socio-psychological phenomenon, the essence and formation of which is considered as a personal formation, which is expressed in the observance of moral norms and moral principles accepted in society on the basis of the development of stable moral knowledge/beliefs, moral feelings and emotions and skills of moral behavior, which is reflected in the formation of moral consciousness of the individual); “moral education” (purposeful interaction of moral content between the teacher and students in the educational environment); “moral education” (purposeful interaction of moral content between the teacher and students in the educational environment) (a cross-cutting process based on the interaction of all subjects of general secondary education institutions and consisting in the formation of moral consciousness based on the motivational, cognitive and activity components of moral values as moral guidelines for the formation of personal competence), which are the conceptual basis for the formation of moral values in school education. The provisions of the axiological (self-improvement and self-realization of the individual), systemic (holistic consideration of phenomena in interconnection), activity (organization of the educational process of a general secondary education student), dialogical (humanistic interaction of participants in the educational process), competence (competence-based education) and cultural (methodological basis of modern education) approaches were further developed. The practical significance of the study was the development and implementation of a book for literary reading in primary school “Chytanka” (2nd grade) in the practice of general secondary education institutions of Jewish communities, testing the model of formation of moral values in students in the school environment on the example of Israeli experience with implementation in Ukrainian school education, development of the questionnaire “Navigator of my moral values (NMV)”, which will be useful for practical psychologists and social educators of general secondary education institutions for the development of moral values. The materials of the thesis can be used in the process of professional training of future teachers in higher education institutions and the introduction of theoretical and practical material, the source base of the study in the content of lectures and practical classes in the courses “Pedagogy”, “History of Pedagogy”, “Comparative Pedagogy”, “Fundamentals of Pedagogical Skills”, “Theory and Methods of Education”.

Визначено домінування дистимічно-дисфоричної симптоматики з надцінною ідеєю бути в грі, тривогою, депресією, почуттям провини, формальністю суджень, декларативним визнанням своєї провини, показним каяттям. У розвитку патологічної схильності до азартних ігор (ПСАІ) виокремлено дві стадії: субкомпенсації та декомпенсації. Встановлено, що у формуванні ПСАІ, на відміну від інших форм адитивної поведінки, обов'язковою є нооетична складова, яка виражається в наявності екзистенційного вакууму, відсутності цілей у житті, незадоволення власним життям. Визначено, що делінквентні тенденції, низький рівень соціального контролю та негармонійні характерологічні та дезадаптивні особистісні особливості сприяють розвитку та реалізації адиктивної поведінки у формі ПСАІ. Ідентифіковано біологічні, психологічні та психосоціальні чинники ризику розвитку ПСАІ, які ранжовані за інтенсивністю впливу на предиспонуючі, сприяючі та підтримуючі та диференційовані на загальні та специфічні саме для розвитку ПСАІ. Обгрунтовано модель лікувально-реабілітаційної допомоги особам із ПСАІ, яка складається з трьох етапів: діагностичного, активної терапії та підтримувальної терапії та соціальної реабілітації. Розроблено систему комплексного лікування та реабілітації ПСАІ, що поєднує два базових напрямки: психофармакологічний та психотерапевтичний та ефективність доведена річним спостереженням.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст, структуру та вікові особливості формування моральної самосвідомості підлітків, визначено шляхи та запропоновано засоби консультативного впливу на її розвиток. Проаналізовано існуючі теоретичні підходи щодо вивчення проблем розвитку моральної самосвідомості та психологічного консультування пілітків у зарубіжній і вітчизняній психології, обгрунтовано методичні засади вивчення зазначеного утворення. Представлено результати дослідження структурних компонентів моральної самосвідомості (когнітивного, емоційно-ціннісного та поведінкового), визначено критерії її оцінки, якими є осмислення моральних якостей, моральна рефлексія, інтроспекція, моральні цінності, почуття відповідальності, емпатія, самоконтроль, моральні дії, вчинки та рівні (високий, середній, низький) розвитку. Уточнено сутність поняття "моральна самосвідомість" і "моральна рефлексія". Обгрунтовано й апробовано модель консультативної роботи з розвитку моральної самосвідомості підлітків, що включає різні форми консультування (групову та індивідуальну, домашні завдання). На підставі впровадження моделі консультативної роботи виявлено динаміку розвитку компонентів моральної самосвідомості підлітків, що доводить ефективність її застосування.

  Скачати повний текст

Дослідження ґрунтується на теоретико-методологічних засадах психодинамічної парадигми та аналізі емпіричного матеріалу психокорекційних груп активного соціально-психологічного пізнання (далі – АСПП). Дисертацію присвячено розв'язанню проблеми відображення вини у малюнках тату в процесі глибинного пізнання. Подано результати теоретичного й емпіричного дослідження феномену вини з використанням малюнків тату в процесі глибинного пізнання психіки; психоаналіз емпіричного матеріалу дав змогу простежити взаємозв'язок між виною і тенденцією до самопокарання, що проявляється у таких деструктивних психічних станах, як тривога, фрустрація, ригідність, агресія тощо.Глибинне пізнання спирається на закони функціонування цілісної психіки в єдності свідомого й несвідомого незалежно від їхньої функціональної асиметрії. Метод АСПП підпорядковується закону позитивної дезінтеграції і вторинної інтеграції психіки суб'єкта на більш високому рівні його розвитку. Діагностико-корекційний процес спрямований на розв'язання особистісної проблеми учасника АСПП (внутрішньої стабілізованої суперечності), до якої відноситься почуття вини, що має архаїчне походження.^UThe study is based on the theoretical and methodological principles of the psychodynamic paradigm and the empirical material of psycho-correctional groups of active socio-psychological cognition (hereinafter – ASPC). The dissertation is devoted to solving the problem of deep knowledge of the phenomenon of guilt under the conditions of its reflection in tattoo drawings. The results of theoretical and empirical research of the phenomenon of guilt with the use of tattoo drawings in the process of deep cognition of the psyche are presented; the relationship between guilt and the tendency to self-punishment, which manifests itself in such destructive mental states as anxiety, frustration, rigidity, aggression, etc., has been experimentally traced.Deep cognition is subject to the laws of functioning of the whole psyche in the unity of conscious and unconscious in the presence of their asymmetry with constant following the law of positive disintegration and secondary integration of the subject's psyche at a higher level of its development. The method of ASPC is aimed at solving the personal problem (internal stabilized contradiction) of the participant of the psycho-correctional process, which includes guilt of archaic origin (preconditions).

Досліджено творчі доробки, суспільно-політичні погляди, політичну доктрину та теоретичну спадщину та діяльність М.М.Аркаса. Надано характеристику процесу становлення громадсько-політичних поглядів М.М.Аркаса за умов соціально-економічного та політичного розвитку українських земель кінця XIX - початку XX ст. та показано роль родинного виховання у формуванні національно-патріотичних почуттів громадського діяча. Висвітлено взаємодію М.М.Аркаса з відомими сучасниками, здебільшого активними учасниками національного руху, з політичними та громадськими організаціями та рухами, ступінь впливу його ідей на громадсько-політичну думку та свідомість українського народу. Розглянуто головні напрямки громадсько-політичної діяльності М.М.Аркаса на ниві національно-культурного відродження кінця XIX - початку XX ст. Розглянуто процес заснування, діяльність та склад Миколаївського товариства "Просвіта", ініціатором створення якого та головою був М.М.Аркас. Проаналізовано вплив просвітницької діяльності товариства у процесі популяризації української культури, історії, мови у південному регіоні України. Розглянуто соціально-політичні передумови написання "Історії України-Руси", визначено її роль і місце в українській політичній думці.

  Скачати повний текст

Висвітлено оцінно-емотивний аспект експресивності сучасних іспанських аналітичних статей. Запропоновано визначення аналітичної статті як прагматично-орієнтованого тексту оцінно-емотивного характеру, метою створення якого є здійснення мовленнєвого впливу на свідомість, почуття та емоції адресата з метою стимулювання змін у його світогляді та соціальній позиції. До групи аналітичних жанрів включено власне статтю, коментар, колонку, критику, листи до редактора та огляд преси. З'ясовано, що адресант є ключовою фігурою у створенні тексту, що знаходить відображення в акцентованому характері експресивності, відкритій оцінності та емотивній насиченості матеріалу. Показано роль оцінної програми як домінанти аналітичної статті, зокрема доведено, що негативна оцінка є частиною комунікативності стратегії адресанта. Показано можливості здійснення за допомогою аналітичної публікації глибокого взаємопроникнення таких лінгвопрагматичних аспектів експресивності, як оцінність та емотивність, що утворюють оцінно-емотивну домінанту. На підставі вивчення композиційно-змістової структури аналітичної статті у контексті прагматики встановлено прагматично навантажені композиційні блоки тексту (інтродуктивну та заключну частини). Розкрито значення різних видів повтору (морфемного, лексичного та синтаксичного) та їх комбінування, риторичних питань та діалогізмів як способів інтенсифікації оцінно-емотивної домінанти змісту висловлювання іспанської статті аналітичного жанру.

  Скачати повний текст

Концептуалізовано факторну зумовленість формування субкультури футбольних хуліганів на пострадянському просторі. З застосуванням субкультурного підходу до вивчення футбольного хуліганізму проаналізовано субкультурну проблематику у творчості Т. Парсона, С. Ейзенштадта, О. Тоффлера, М. Мід. Розглянуто футбольних хуліганів як "peer group" та визначено футбольний хуліганізм як специфічну асоціальну субкультуру, головними цінностями якої є братерство, яке грунтується на почутті належності до певного футбольного клубу, та як колективні насильницькі практики. Концептуалізовано цю субкультуру, розроблено категоріально-понятійний апарат, розкрито суть понять "футбольний хуліганізм", "футбольний фанатизм", "навколофутбольні практики". Виокремлено відвідувачів футбольних змагань, а саме: "ситуативні глядачі", "любителі футболу", "футбольні фанати" та "футбольні хулігани". Виділено "південний" і "північний" стилі навколофутбольних практик. За критерієм наслідування певного стилю цих практик виокремлено три покоління пострадянських футбольних хуліганів. Як чинники формування даної субкультури футбольних хуліганів на пострадянському просторі виділено мета-, макро-, мезо- та мікросомальні фактори. За результатами порівняння медійного та реального образу футбольних хуліганів показано, що у медійному дискурсі створено неадекватні уявлення про досліджений об'єкт, що ускладнює вивчення зазначеного феномену. Доведено, що субкультура футбольних хуліганів потребує подальшого наукового аналізу та виваженого контролю суспільством і державою.

  Скачати повний текст

У дисертації теоретично обґрунтовано проблему виховання почуття Батьківщини в старшокласників під час вивчення кримськотатарської літератури, що дозволило створити модель формувального процесу, розробити й експериментально перевірити методику та педагогічні умови виховання почуття Батьківщини в старшокласників засобами кримськотатарської літератури.Мета дослідження полягає в теоретичній розробці та обґрунтуванні методичної системи виховання почуття Батьківщини в старшокласників у процесі вивчення творів кримськотатарської літератури, а також експериментальній перевірці її ефективності.Об'єкт дослідження: патріотичне виховання учнів у шкільному курсі кримськотатарської літератури (старша школа).Предмет дослідження: зміст, форми, методи, засоби виховання почуття Батьківщини в старшокласників під час вивчення ліричних творів кримськотатарської літератури. Для виконання завдань використано такі методи дослідження: теоретичні – пошуково-бібліографічний (для систематизації філософських, культурологічних, літературознавчих, психолого-педагогічних, методичних та ін. джерел); аналізу й синтезу, порівняння, узагальнення та конкретизації, систематизації та класифікації (для опрацювання джерел, розробки й обґрунтування методичної системи, формулювання завдань дослідження та висновків за його результатами); історико-ретроспективний (для розгляду етапів розвитку методичної науки з досліджуваної проблеми); проблемно-прогностичний (для визначення та використання в дослідженні надбань методичної науки та шкільної практики); категоріальний (для уточнення педагогічних термінів і понять); емпіричні – спостереження за навчально-виховним процесом на уроках кримськотатарської літератури; усне й письмове опитування вчителів та учнів з досліджуваної проблеми; розробка, проведення, аналіз та оцінювання учнівських контрольних робіт у ході експериментальної роботи; метод статистичної обробки експериментальних даних педагогічного експерименту з метою одержання кількісно-якісних характеристик ефективності пропонованої методичної системиНаукова новизна результатів дослідження: уперше: розроблено й науково обґрунтовано методичну систему виховання почуття Батьківщини в старшокласників під час вивчення кримськотатарської літератури, що містить методи, форми, засоби та педагогічні умови і базується на філософських засадах людиноцентризму в освіті, єдності свідомості й почуттів, ціннісної настанови; психологічних теоріях розвитку особистості в навчально-виховному процесі, з урахуваннням особливостей сприймання художнього твору та вікових психо-розумових особливостей старшокласників; педагогічних ідеях духовного розвитку і патріотичного виховання, технологізації освіти в контексті особистісно орієнтованої парадигми та компетентнісно-діяльнісного підходу до навчання і виховання, операційного підходу до формування почуттів, інтерсуб'єктного навчання та виховання читацької культури; визначено критерії з показниками (літературні знання: обізнаність із програмовими творами та їх авторами; визначення основних образних компонентів виучуваних текстів; читацькі вміння: здатність визначати в тексті художні картини та пояснювати їх значення; вміння аналізувати весь твір; особистісно ціннісні ставлення: здатність до естетичного сприйняття твору; особистісне ставлення до цінностей, виражених митцем) й рівні вихованості почуття Батьківщини в старшокласників унаслідок засвоєння ідейно-особистісного потенціалу вивчених ліричних творів; уточнено і поглиблено поняття «Батьківщина», «патріотизм», «патріотичне виховання», схарактеризовано сутність феномена «виховання почуття Батьківщини в старшокласників під час вивчення кримськотатарської літератури»; набули подальшого розвитку педагогічні ідеї особистісно орієнтованого, технологізованого, діяльнісного і компетентнісного навчання та виховання в шкільному курсі кримськотатарської літератури. Практична значущість результатів дослідження полягає в розробці апробованої системи навчально-виховних завдань для виховання почуття Батьківщини в старшокласників засобами кримськотатарської літератури, а також методичних рекомендацій щодо навчально-виховного процесу в шкільному курсі кримськотатарської літератури (старша школа). Ступінь упровадження – висока. Сфера (галузь використання) – педагогічна, загальноосвітні заклади.^UThe thesis presents the theoretical substantiation and practical realization of the problem of raising a sense of the Motherland in high school students during the study of the Crimean Tatar literature, which made it possible to create a model of the formation process, to develop and experimentally test the methodology and pedagogical conditions of raising a sense of the Motherland in high school students by means of Crimean Tatar literature. The purpose of the study is to develop and substantiate the methodical system of raising the feelings of the Motherland in high school students in the process of studying the works of the Crimean Tatar literature, as well as experimentally checking its effectiveness.Object of research: the patriotic education of students in the school course of the Crimean Tatar literature (high school).Subject of research: content, forms, methods, means of educating the sense of Homeland among high school students in the process of studying the lyrical works of the Crimean Tatar literature.To solve the problems, the following research methods were used: theoretical - search and bibliographic (for systematization of philosophical, cultural, literary, psychological, educational, methodical and other sources); analysis and synthesis, comparison, generalization and concretization, systematization and classification (for processing sources, developing and justifying a methodological system, formulating research objectives and conclusions from its results); historical retrospective (to consider the stages of development of methodological science on the studied problem); problem prognostic (to identify and use in the study the achievements of methodical science and school practice); categorical (to clarify pedagogical terms and concepts); empirical - observation of the educational process at the lessons of the Crimean Tatar literature; verbal and written questioning of teachers and students on the problem being studied; development, implementation, analysis and evaluation of student test papers in the course of experimental work; a method of statistical processing of experimental data of a pedagogical experiment in order to obtain quantitative and qualitative characteristics of the effectiveness of the proposed methodological system.The scientific novelty of the results of the research: for the first time: the methodical system of raising a sense of the Motherland in high school students is developed and scientifically substantiated during the study of the Crimean Tatar literature containing methods, forms, means and pedagogical conditions and is based on the philosophical foundations of human-centeredness in education, the unity of consciousness and feelings; psychological theories of personality development in the educational process, taking into account the peculiarities of the perception of the artistic works and the age-old psycho-mental characteristics of high school students; pedagogical ideas of spiritual development and patriotic education, technology education in the context of a personally oriented paradigm and competence-activity approach to education and training, operational approach to the formation of feelings, inter-subject learning and education of the reader's culture; criteria are determined with indicators (literary knowledge: a) awareness with program products and their authors; b) definition of the main figurative components of the learned text; reader skills:а) the ability to define art pictures in the text and explain their meaning; b) the ability to analyze the whole work; personality values relations:а) the ability to aesthetic perception of a work; b) personal attitude to the values expressed by the artist) and the level of education in high school students of patriotic feelings as a result of the assimilation of the ideological and personal potential of the studied lyrical works. The concept of «Fatherland», «patriotism», «patriotic education» is elaborated and deepened; to characterize the essence of the phenomenon of «raising a sense of the Motherland during the study of the Crimean Tatar literature»; acquired the further development of pedagogical ideas of personally oriented, technologized, activity and competence education and education in the school course of the Crimean Tatar literature.Practical value of results of the thesis research is to develop a proven system of teaching and educational objectives of education by means of the Crimean Tatar literature at the high school students the sense of the Motherland, and also methodical recommendations for educational process in the school course of the Crimean Tatar literature (high school). The degree of implementation - high. Scope (the area of use) - educational, educational Institutions.

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування й практичне вирішення наукового завдання щодо розвитку естетичної компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у фаховій підготовці. У процесі наукового пошуку виявлено, обґрунтовано педагогічні умови розвитку естетичної компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у фаховій підготовці; розроблено й теоретично обґрунтовано структурно-функціональну модель розвитку естетичної компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, яка містить комплекс взаємозв'язаних блоків; визначено поняття «естетична компетентність майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти» як здатність до естетичного сприймання, переживання, оцінювання та перетворення світу за законами краси, сформованість естетичного ідеалу, смаку, цінностей, наявність розвинених естетичних почуттів, суджень, знань у галузі естетики, дошкільної педагогіки і психології та вмінь застосовувати їх в естетичному вихованні дітей; структуру естетичної компетентності майбутніх вихователів у складі мотиваційного, особистісного, когнітивного, діяльнісного, рефлексивного компонентів, однойменні їм критерії; удосконалено зміст, навчально-методичне забезпечення фахової підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах закладу вищої освіти.^UThe dissertation deals with the theoretical substantiation and practical solution of the scientific task of developing aesthetic competence of preschool education institutions teachers in their professional training. In the theses the pedagogical conditions of developing the aesthetic competence of intending preschool education institutions teachers in their professional training were revealed and substantiated; the structural-functional model of developing the aesthetic competence of intending educators of preschool education institutions containing the complex of interconned blocks, was developed and theoretically substantiated; the concept of “aesthetic competence of intending educators of preschool education” was defined as the ability to aesthetic perception, experience, evaluation and transformation of the world according to the laws of beauty, forming aesthetic ideal, taste, values, possessing developed aesthetic feelings, judgments, knowledge in aesthetics, preschool pedagogy and psychology and skills to apply them in the aesthetic education of children; the structure of aesthetic the competence of intending educators in the composition of motivational, personal, cognitive, activity, reflective components (with the same criteria); the content, educational and methodical support of professional training of intending preschool education institutions teachers in their professional training in the conditions of the higher education institution were improved.

Вперше в українській фольклористиці проведено комплексне дослідження проблеми психологізму народнопісенної лірики. Розглянуто психологізм як психологічне зображення, тобто передачу художньо-поетичними засобами думок, почуттів, переживань ліричного героя, розкриття його внутрішнього світу у тексті. Висвітлено значний вплив на створення образу людини у ліриці генетично споріднених з зазначеним жанром голосінь, історичних пісень та балад. Психологічний аналіз народних ліричних пісень здійснено на чотирьох взаємопов'язаних рівнях: структурному, композиційному, лінгвістичному та семантичному. Виявлено закономірності психологізму народних пісень, виділено основні тенденції розвитку досліджуваного фольклорного явища, а також окреслено перспективні напрямки вивчення усної народнопоетичної творчості в аспекті психологізму.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу за умов загальноосвітньої школи. Здійснено аналіз філософських, психологічних і педагогічних досліджень, присвячених окремим аспектам даного процесу. Відзначено важливу роль моральних почуттів у формуванні сучасної особистості. Для діагностики вихованості моральних почуттів молодших школярів виділено 4 критерії: понятійний, емоційно-оцінний, емоційно-регулятивний, поведінковий, до кожного з них критеріїв розроблено показники. За результатами констатуючого експерименту визначено вихідні рівні вихованості моральних почуттів молодших школярів: високий, середній та низький. Кожний рівень характеризувався певними якісними ознаками, виявленими на підставі кількісних результатів. Науково обгрунтовано та практично апробовано педагогічну модель виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу. Педагогічну модель розроблено на основі визначених педагогічних умов: створення фону оптимізму, виявлення морального імпульсу казки й осмислення його динаміки, забезпечення рольового перевтілення школярів у казкових героїв. Розроблено дефініції понять "фон оптимізму", "моральний імпульс" і "ситуація ролі". Розкрито методи та прийоми реалізації виявлених педагогічних умов.

  Скачати повний текст

Визначено та обгрунтовано зміст та структурні компоненти музично-естетичної культури молодших школярів (інформаційний, почуттєво-емоційний, комунікативний), критерії та рівні сформованості музично-естетичної культури, а також педагогічні умови її формування у молодших школярів під час дозвілля. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено та впроваджено у практику цілісну методику організації музично-естетичної діяльності дітей у клубному об'єднанні на основі розвитку їх творчо-пізнавальної активності.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено структуру почуття відповідальності у молодших школярів, основним складниками якого є когнітивний, емоційно-ціннісний і поведінковий компоненти. Визначено й експериментально відображено процес і результати експериментального дослідження формування цього почуття, педагогічними умовами якого є спрямованість виховного процесу на розвиток особистісних цінностей, що зумовлюють відповідальну поведінку; насичення виховувального середовища за умов його емоційного фону доброзичливості, взаєморозуміння та співробітництва; достатнє осмислення дітьми молодшого шкільного віку знань, норм і правил поведінки, оволодіння прийомами планування, оцінювання, аналізу вчинків і ситуацій, які характеризують моральний обов'язок особистості; розвиток емоційної сфери, внутрішньої мотивації; включення молодших школярів до різноманітних видів діяльності (навчально-пізнавальної, предметно-перетворювальної, комунікативної, оцінно-орієнтаційної, доброчинної) з урахуванням індивідуальних інтересів і здібностей; координація життя та діяльності школярів органами учнівського самоврядування; поетапний розвиток почуття відповідальності дітей з систематичним діагностуванням і корекцією негативного досвіду; єдність зусиль батьків і педагогів у вихованні даного почуття.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження процесів формування та реалізації політичного міфу як одного з феноменів сучасної політичної свідомості. Наведено системне обгрунтування політичного міфу, відповідно до якого дане явище має концепт, структуру та елементи. З'ясовано, що концептом виступає будь-яка міфологізована ідея політичного характеру, структурою - сформовано під її впливом система цінностей, а елементами є конкретні уявлення, що їх репрезентують. Встановлено, що структура політичного міфу є дворівневою, в зв'язку з його реалізацією на повсякденному та спеціалізованому рівнях політичної свідомості. Виявлено, що на кожному з зазначених рівнів свідомості становлення та функціонування політичного міфу забезпечують два різні за спрямованістью та водночас взаємообумовлені структуроутворюючі відношення. Встановлено, що на повсякденному рівні політичної свідомості такими структуроутворюючим відношенням є віра, а на спеціалізованому - цільова спрямованість політичного міфу. Визначено позитивну та негативну функції політичного міфу. Виявлено, що у процесі його формування та подальшого впливу на свідомість адресата поряд з загальними механізмами логічного мислення активізуються також механізми художнього мислення, під дією яких починає функціонувати сфера свідомості, що відповідає за почуття та творчі процеси в цілому. Показано, що усвідомлення реальної сутності та можливостей політичного міфу сприяє більш продуктивному використанню свідомістю його позитивних можливостей і захисту психіки особистості від негативного впливу даного явища.

  Скачати повний текст