Досліджено функціонально-семантичні особливості адвербіального епітета в поетичному дискурсі представників національно-культурного відродження 1960-х рр. Визначено зумовленість стилістичного потенціалу прислівника його категоріальними ознаками та з'ясовано загальні особливості, яких набуває прислівник, виконуючи стилістичну функцію адвербіального епітета. Прислівникові епітети структуровано за 4-ма основними групами значень: емпіричні, раціональні, посилювальні та порівняльні. Проаналізовано кожну окрему семантичну групу та визначено найпродуктивніші з них для поетичного мовлення шістдесятників. Встановлено лексико-семантичні зв'язки між адвербіальними епітетами (синонімія, антонімія). Охарактеризовано функції адвербіальних повторів у творах шістдесятників і особливості використання таких повторів на різних рівнях мовної системи (фонетичному, лексичному та синтаксичному), досліджено прислівникові епітети-оказіоналізми в семантичному та морфологічному аспектах. Розкрито значення адвербіального епітета для формування стилістичних фігур - антитези, градації, ампліфікації. Виявлено роль прислівникового епітета як невід'ємного семантико-стилістичного складника метафоричного контексту.

  Скачати повний текст

Уперше в українському мовознавстві здійснено комплексний аналіз локативних синтаксем української мови. З'ясовано ознаки локативності як семантично-синтаксичної та когнітивної категорії. Визначено місце локативних синтаксем у системі семантико-синтаксичних одиниць і кваліфіковано їх як предикатні одиниці, що називають просторові характеристики дії, процесу, стану, перебування предмета у навколишній дійсності. Обгрунтовано лексико-граматичний статус прислівників і прийменників як носіїв просторового значення. З використанням поняття просторовості визначено основні варіанти локативних синтаксем, а саме: семантичні, комбінаторні, морфологічні, позиційні, кожен з яких виявляє специфіку структури, семантики, засобів реалізації, оформлення та позиційного вживання в системі семантико-синтаксичних одиниць української мови. Виявлено особливості фразеотворчих і дериваційних процесів у системі локативних одиниць. Установлено ядерні та периферійні засоби та способи вираження локативного значення. З'ясовано основні моделі реалізації просторових семантико-синтаксичних відношень у сучасній українській мові.

  Скачати повний текст

Виявлено засоби репрезентації категорії оцінки у морфемно-словотвірній структурі слова, установлено словотвірний потенціал слів усіх граматичних класів російської мови щодо їх здатності утворювати оцінні похідні. Визначено основні способи творення евалюативних іменників, прикметників, прислівників, дієслів та структурних слів: афіксація, складання, графіксація. У межах диференціації понять "аксіологічність" і "евалюативність", "об'єктивна" та "суб'єктивна оцінка" охарактеризовано різновиди квалюативів. З'ясовано, що найбільша кількість евалюативів мотивується іменниками, прикметниками, прислівниками; значно менша - дієсловами, вигуками, частками, займенниками. Зовсім не утворюють оцінних похідних числівники, сполучники, прийменники, дієслова-зв'язки, модальні слова. Зауважено, що у творенні евалюативів домінують суфіксальні афікси, а також можуть приймати участь префікси, префіксоїди, повторення основ. Зазначено, що конкретне значення поліфункціональних афіксів уточнюється контекстом.

  Скачати повний текст

Досліджено англійські фразові дієслова - комплексні лексеми, що складаються з монолексемного дієслова та післядієслівного компонента прислівниково-прийменникової природи, який внаслідок послаблення прислівникової або прийменникової функції утворює з дієсловами відносно стійкі семантичні та синтаксичні сполучення. Розглянуто дієслова з постпозитивними компонентами on і off, визначено їх спільні та диференційні семантичні та дериваційні ознаки. Запропоновано семантичну класифікацію дієслів з постпозитивними компонентами та виділено у семантичних системах розглянутих одиниць спільні типові та специфічні значення, антонімічні та синонімічні значення, визначено їх кількісні ознаки та ступінь продуктивності. Проаналізовано дериваційні процеси у складі дієслів з постпозитивними компонентами onv і off та визначено шляхи їх утворення від відповідних вихідних дієслів за допомогою постпозитивного компонента on і off (словотвірна деривація) та за рахунок розвитку семантичної структури комплексних дієслів (семантична деривація). Установлено типи семантичної кореляції між вихідними дієсловами й утвореними від них дієсловами з постпозитивними компонентами on і off (словотвірна деривація). З'ясовано типи семантичної деривації та виявлено їх кількісні ознаки.

  Скачати повний текст

Досліджено типологічне зіставлення еквівалентів слова (ЕС) української та російської мов. Розроблено та застосовано методику, що враховує особливості форми вираження та внутрішньої організації зазначених мовних елементів і дозволяє виявити статус, місце та причини появи прислівникових та інших класів ЕС у системах порівнених мов. Встановлено закономірності формування прислівникових еквівалентів і проаналізовано властивості їх форми вираження та внутрішньої організації. Виявлено типові явища та визначено тенденції їх розвитку. Розкрито лінгвистичну суть розглянутих морфологізованих одиниць, що є ознакою динаміки лексико-граматичної системи. За результатами опису зовнішньої та внутрішньої форм прислівникових еквівалентів запропоновано шляхи набування статусу морфологізованих одиниць іншими знаковими структурами перехідного характеру в українській і російській мовах.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження категорії епістемічної модальності у діахронному аспекті, розкрито шляхи формування та еволюції системи мовних засобів (морфологічних, синтаксичних, лексичних) її вираження у середньоанглійській мові у контексті граматичних засобів реалізації достовірності/недостовірності у давньоанглійській мові та у порівнянні з системою форм суб'єктивної модальності сучасної англійської мови. Встановлено динаміку розвитку значень категорії епістемічної модальності (достовірності/недостовірності, гіпотетичної модальності (припущення, передбачення) та модальності логічної необхідності, сформульованої як висновок на основі міркувань мовця про очевидні для нього факти, попередніх знань, звичайного стану речей, свідчень очевидців) в історії англійської мови. Показано процеси переходу від оформлення модальних значень закінченнями дієслова до вираження їх модальними прислівниками, частками, модальними словами, засобами складнопідрядного зв'язку у реченнях, за допомогою контексту.

  Скачати повний текст

На базі рукописних пам'яток і стародруків, опублікованих текстів XI - XVIII ст. історіографічного, художнього, ділового та частково конфесійних стилів, а також матеріалів різного типу лексикографічних праць (нормативних, діалектних, історичних, етимологічних української та інших слов'янських мов), на підставі аналізу 8 000 слововживань, відібраних з 90-та джерел, вивчено історію та динаміку розвитку фонетичних, словотвірних, семантичних і граматичних характеристик прислівників місця в українській мові цього періоду, охарактеризовано процес адвербіалізації як основне джерело поповнення прислівникової системи та визначено моделі їх творення у різні періоди розвитку мови. Погруповано прислівники місця залежно від місця протягом всього періоду їх розвитку. Висвітлено особливості формування та функціонування прислівників місця різних зразків творення (відзайменникового, відприкметникового, відіменникового, відчислівникового та віддієслівного походження) у формально-граматичному аспекті від індоєвропейського періоду до сучасного стану мови. Проаналізовано семантичну динаміку локативів протягом їх часу формування. Описано граматичні властивості дослідженої групи слів. Виконано порівняльно-зіставний аналіз різночасових станів лексико-граматичного класу локативів адвербальної системи української мови.

  Скачати повний текст

На матеріалі сучасних слов'янських і германських мов (української, російської, англійської) здійснено загальнотеоретичний і типологічний аналіз семантико-словотвірної категорії безвідносної міри ознаки (КБМО). Визначено критерії виділення ядерних/неядерних площин КБМО у слов'янських і германських мовах, установлено структуру концентрично-кільцевої організації категорії та наповненість її кіл. Вивчено особливості парадигматичної структури КБМО, ієрархію синтетичних й аналітичних засобів вираження категорії, розглянуто продуктивність словотвірних засобів утворення безвідносно-ступеневих прислівникових/прикметникових форм у досліджених мовах. Значну увагу приділено виявленню функціонально-стилістичних особливостей безвідносних прислівникових/прикметниковх форм у слов'янських і германських мовах.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано основні характеристики сучасного медіа-дискурсу та дискурсу жіночих журналів. З'ясовано особливості жанрової моделі інтерв'ю у сучасній пресі та конститутивні риси жанру "інтерв'ю-монолог" у жіночих журналах. Досліджено риси композиційної та функціонально-смислової організації цього жанру, а також роль невербальних елементів у його структурі та композиції. Виявлено важливу роль оцінної лексики - іменників, прикметників, дієслів і прислівників - у формуванні ідеологічного потенціалу інтерв'ю-монологу. Окреслено домінантні принципи його типової організації, показано парадоксальну, діалектичну природу цього жанру, розкрито комунікативні механізми формування його маніпулятивної сутності.

  Скачати повний текст

Досліджено лексичне, граматичне та наративне втілення концепту РІВНОВАГА в сучасних американських оповіданнях. Встановлено, що відображення даного концепту за допомогою лексичних і граматичних засобів обумовлено його безпосереднім зв'язком з тілесним досвідом людини. Виявлено, що в аналізованій художній прозі мовне позначення початкової рівноваги, її порушення й відновлення спрямоване на розкриття образу персонажа як сукупності антропоморфних властивостей, які створюють у читача ефект учасника художнього дійства. Висвітлено динаміку фізичних і психічних станів персонажів, а також їх соціальної взаємодії у контексті конфлікту, що надає образу персонажа ефекту об'ємності та реалістичності. Наявність, втрату або відновлення персонажами різних видів рівноваги подано в аналізованих оповіданнях покомпонентно: іменники позначають джерело втрати або відновлення рівноваги, дієслова вказують на соматичніть і силовий компонент, які пов'язують втрату та відновлення рівноваги з дією зовнішніх чинників, а прикметники та прислівники - на вертикальність, яка є прямовисною поставою як основа рівноваги. Взаємодію зазначених лексичних засобів на рівні тексту подано інваріантною та варіативними наративними схемами.

  Скачати повний текст

Проаналізовано прислівник на словотворчому, семантичному, морфологічному та синтаксичному рівнях, тобто впроваджено комплексний підхід до вивчення цієї частини мови. Акцентовано увагу на морфологічних категоріях, що відрізняють прислівники від інших частин мови, обгрунтовано критерії класифікації адвербів, вивчено способи їх виникнення. Наведено у висновках підсумки системного опису прислівників у кримськотатарській мові. Викладено авторський варіант Словника прислівників кримськотатарської мови і таблиці.

  Скачати повний текст

На підставі використання структурно-семантичного, когнітивного та лінгвостатистичного підходів проаналізовано лексичні та семантичні компоненти авторського стилю. Виокремлено ідейно-художні домінанти лексики, які в процесі дискурсивного мислення письменника утворюють парадигматично зв'язані концепти. Вперше проведено моделювання мовної картини світу на базі статистичних даних вживання лексичних і семантичних класів слів. Запропоновано семантичну класифікацію іменників, прикметників, дієслів та прислівників в англомовних прозових творах воєнної та мирної тематики.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження лексичних і контекстуальних синонімів у поетичних дискурсах митців "Молодої Музи". Розглянуто синоніми й інтегральні риси недосліджених поетичних творів у аспекті особливостей їх мовотворчості, відображеної авторами оригінальної концептуальної картини світу, що репрезентує національно-культурні цінності українського народу. Розглянуто історію вчення синонімії як явища прямої та вторинної номінації у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві. З'ясовано особливості функціонування контекстуальних синонімів у поетичних текстах. Проаналізовано з ономасіологічного погляду лексичні синоніми, які відрізняються найтоншими відтінками значень. Розглянуто оцінний і прагматичний компоненти у синонімічних рядах слів, які належать до основних частин мови (іменника, прикметника, дієслова та прислівника). Виявлено особливості формальної та семантичної організації синонімічних рядів і характерні індивідуально-авторські прийоми текстуальної синонімізації слів у процесі вторинної номінації, що відображає поетичну функцію мови. Наведено реєстр контекстуальних синонімів.

  Скачати повний текст

Досліджено семантичні та комбінаторні властивості англійських іменників-антонімів і прислівників-антонімів просторово-часового континууму в тестах художньої прози. Відповідно до ступеня усталеності частки сем темпоральності та простору, проаналізовано слова, які розподілено на 5 груп. З метою доказу антонімічності відібраних для аналізу слів визначено коефіцієнт попарної близькості досліджуваних членів антонімічних пар. Наведено основні параметри дослідження в синтагматичному аспекті - частота, поширеність, граматична сполучуваність. За результатами проведеної роботи встановлено, що іменникам і прислівникам просторово-часового континууму притаманна стійка характеристика в проаналізованих словниках: найбільша кількість досліджуваних іменників та прислівників належать до зони максимального ступеня усталеності частки сем темпоральності та простору. За коефіцієнтом попарної близькості слова, відібрані для аналізу, протиставлені певними компонентами значень цих слів. Доведено, що основним чинником, який розмежовує функціональні характеристики досліджуваних антонімів, є їх частота. У мовленні члени антонімічної пари просторово-часового континууму з "активною", "позитивною", "сильною" у психологічному аспекті характеристикою мають у переважній більшості вищу частоту, ніж елементи пари з "пасивною", "негативною", "слабкою" характеристикою. На рівні граматичної сполучуваності діє закон переваги, суть якого полягає в тому, що в мові надається первага невеликій кількості моделей граматичного зв'язку, які мають високу частоту та несуть максимум функціонального навантаження. Сукупності моделей сполучуваності антонімів просторово-часового континууму схожі за рахунок ядерних моделей і відрізняються моделями, які перебувають на периферії: коефіцієнт близькості граматичної сполучуваності моделей членів антонімічних пар у ядрі значно перевищує коефіцієнт близькості периферійних наборів моделей. Антоніми-іменники та антоніми-прислівники просторово-часового континууму мають подібну, але не еквівалентну лексичну сполучуваність, що є результатом їх семантичної подібності, з одного боку, та семантичної розбіжності, з іншого.

  Скачати повний текст

Надано загальну лінгвістичну характеристику професійного дискурсу на матеріалі українських, російських і англійських спеціальних текстів (економічної, політичної, історичної, технічної, математичної, військової, лінгвістичної, літературознавчої, біологічної сфер). Визначено його інваріант, критерії професійності / непрофесійності, кваліфікаційні ознаки професійного дискурсу. З'ясовано принципи, за якими він будується. Проаналізовано лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні характеристики. Виявлено специфіку категорій "адресант" і "адресат". Охарактеризовано їх типи, визначено функції мовної особистості у професійному дискурсі. Кваліфіковано креативні та шаблонні засоби професійної номінації (українську, російську й англійську мови). З'ясовано специфіку функціонування певних лексико-граматичних категорій (дієслова, прикметника, дієприкметника, прислівника, числівника). Визначено складові поняття "професійна норма". Типологізовано порушення літературної та професійної норм у цьому дискурсі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано дію метонімії як лексико-граматичного явища у межах прикметникових і взагалі атрибутивних, прислівникових і дієслівних значень в українській мові. Досліджено метонімічні процеси у різноманітних перечленуваннях синтаксичної структури складних слів з першим атрибутивним компонентом, у переходах між атрибутивними (прикметниками) і обставинними (прислівниками) типами значень, у розвитку об'єктно-суб'єктного оточення дієслів. Запропоновано новий підхід до класифікації метонімічних процесів у мові на лексико-синтаксичній базі.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретичні засади когнітивно-ономасіологічного аналізу мотивації. Розглянуто особливості прислівникової номінації у російській мові у зв'язку з семантичними та граматичними ознаками прислівника. Досліджено різновиди пропозитивно-диктумної мотивації відсубстантивних прислівників у російській мові. Проаналізовано особливості асоціативно-термінальної мотивації російських відсубстантивних прислівників та їх функціональні властивості у тексті. Описано когнітивні кореляції модусно мотивованих відсубстантивних прислівників. Всебічно охарактеризовано мотиваційну специфіку російських відсубстантивних прислівників-полісемантів з огляду на функціонування та процеси вторинного позначення.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості наголошення прикметників, займенників, числівників та прислівників у "Енеїді" І.Котляревського, які зіставлено з правилами вживання наголосу в сучасній українській літературній мові; наголошення слів, які вийшли з ужитку зіставлено з даними, викладеними у "Словарі української мови" за редакцією Б.Грінченка. Детально проаналізовано випадки розбіжностей у наголошенні прикметників, займенників, числівників і прислівників у "Енеїді" та в сучасній українській літературній мові з залученням свідчень давніх українських пам'яток і словників, джерел, де зафіксовано дані щодо полтавських говірок, інших слов'янських мов, насамперед російської.

  Скачати повний текст

Вперше проаналізовано німецькі запозичення в угорських говірках Закарпаття в семантичному, етимологічному, словотвірному, соціолінгвістичному та лінгвогеографічному аспектах. З'ясовано, що найбільше німецьких запозичень проникло в угорські говірки Закарпаття усним шляхом (90 %). Виявлено три основні способи поповнення німецьких запозичень: за допомогою словотворення (46,9 %), словоскладання (4,6 %) та переосмислення слів (1,2 %). Встановлено, що близько 41,6 % німецьких запозичень, що проникли в угорські говірки, залишились структурно незмінними. Доведено, що основними джерелами запозичення є баварсько-австрійські (55,5 %) та середньонімецькі (45,5 %) говірки. Виявлено, що після 1945 р. германізми поступово витісняються новими словами (здебільшого з української та російської мов). Досліджено явище синонімії та лексичні паралелізми (дублети). На підставі статистичного аналізу матеріалу з'ясовано, які лексичні групи угорських говірок були найбільш проникними для німецьких запозичень і визначено кількісне співвідношення слів різних частин мови у складі германізмів. Виявлено, що серед лексичних германізмів найбільше іменників (87,2 %), значно менше дієслів (8,0 %), прикметників (4,2 %), прислівників (0,4 %) і вигуків (0,2 %), числівників, займенників, сполучників і часток не виявлено. Наведено тематичну класифікацію німецьких запозичень, виділено 24 основні тематичні групи. Проаналізовано 502 німецькі запозичення, а разом з їх фонетичними та морфологічними варіантами - 919. Досліджено особливості фонетичного засвоєння та морфологічної адаптації німецьких запозичень угорськими говірками Закарпаття. Укладено "Атлас лексичних німецьких запозичень і їх відповідників в угорських говірках Закарпаття", з якого проаналізовано 25 лінгвістичних карт.

  Скачати повний текст

Висвітлено концепції конотації лексичних одиниць, охарактеризовано оказіональну й узуальну конотації. Досліджено базові складові конотації: оцінність, емотивність, експресію й образність. Проаналізовано типові моделі значення розрядів прислівників і скласифіковано за наявністю конотативних ознак лексично та семантично оказіональні прислівники з конотативним увиразненням у площині вторинних найменувань.

  Скачати повний текст