Об’єкт – життєве самовизначення студентів; мета – визначити психологічну специфіку ціннісно-смислової саморегуляції особистості студента у його життєвому самовизначенні; методи – теоретичні (аналіз, систематизація та узагальнення), емпіричні, математико-статистичні методи обробки даних; новизна – уперше показана специфіка життєвого самовизначення студентів в залежності від типу ціннісних та регулятивно-смислових орієнтацій особистості; уперше визначений регулятивний потенціал домінування професійних цінностей, цілеспрямованості і осмисленості життя; уперше виявлені компоненти життєвого самовизначення в якості предикторів психологічного благополуччя особистості студента, серед яких узгодженість життєвої перспективи, кар’єрна орієнтація на інтеграцію стилів життя та прагнення до переваги над іншими; розширено уявлення про життєве самовизначення особистості студентів як зумовлене низкою цінностей та смислів життєтворчості, релевантних життєвій перспективі, сценарію та стратегії; розширено уявлення про ціннісні орієнтації студентів через встановлення їх суперечливого поєднання за умови ціннісного конфлікту та гармонійного – за умови балансу цінностей; розширено уявлення про типологічні особливості ціннісно-смислової саморегуляції студентів; дістали подальшого розвитку засоби психологічного супроводу сприяння життєвому самовизначенню студентів; результати – концептуалізовано феномен життєвого самовизначення студентів із урахуванням ціннісно-смислових регуляторів їх життєтворчості; розширені наукові знання про структуру та типологічні особливості ціннісної та регулятивно-смислової сфер особистості студентів; поглиблені уявлення про регулятивний потенціал типологічних профілів ціннісно-смислової саморегуляції студентів; охарактеризовано термінальні та інструментальні цінності студентів в залежності від їхніх ціннісних та регулятивно-смислових профілів; виявлено особливості життєвого самовизначення студентів в залежності від їхніх ціннісних та регулятивно-смислових профілів; визначено роль детермінант життєвого самовизначення у становленні психологічного благополуччя; розроблено й апробовано розвивальну програму, спрямовану на сприяння життєвому самовизначенню студентів, ефективність якої доведено і яку можна застосовувати у діяльності психологічної служби закладів вищої освіти. Результати дисертаційного дослідження впроваджені у навчальний процес закладів вищої освіти України; галузь – психологія.^UObject – life self-determination of students; goal – to determine the psychological specificity of the value-meaning self-regulation of the student's personality in his life self-determination; methods – theoretical (analysis, systematization and generalization), empirical, mathematical-statistical data processing methods; novelty – the specificity of life self-determination of students is shown for the first time depending on the type of value and regulatory-semantic orientations of the individual; the regulatory potential of the dominance of professional values, purposefulness and meaningfulness of life is determined for the first time; components of life self-determination as predictors of psychological well-being of a student's personality are identified for the first time, including consistency of life perspective, career orientation on the integration of lifestyles, and striving for superiority over others; the idea of life self-determination of students' personality as determined by a number of values and meanings of life creativity, relevant to the life perspective, scenario and strategy, is expanded; the idea of value orientations of students is expanded through the establishment of their contradictory combination under the condition of value conflict and harmonious – under the condition of balance of values; the idea of the typological features of value-semantic self-regulation of students is expanded; means of psychological support and promotion of life self-determination of students are received further development; results – the phenomenon of life self-determination of students is conceptualized, taking into account the value-meaning regulators of their life creativity; scientific knowledge about the structure and typological features of the value and regulatory-semantic spheres of students' personality is expanded; ideas about the regulatory potential of typological profiles of value-meaning self-regulation of students are deepened; terminal and instrumental values of students are characterized depending on their value and regulatory-semantic profiles; the peculiarities of life self-determination of students are revealed depending on their value and regulatory-semantic profiles; the role of determinants of life self-determination in the formation of psychological well-being is determined; a development program aimed at promoting students' life self-determination is developed and tested, the effectiveness of which has been proven and which can be used in the activities of the psychological service of higher education institutions. The results of the dissertation research are implemented in the educational process of higher education institutions of Ukraine; area – psychology.

Уперше на підставі комплексного обстеження проведено оцінку клініко-функціонального стану хворих на певних етапах хірургічного лікування та спостереження у віддаленому післяопераційному періоді у дорослих хворих з тетрадою Фалло (ТФ). Установлено наявність позитивного клінічного та функціонального результатів, одержаних внаслідок анатомічної корекції вади у дорослих. Виявлено, що патологічні зміни мікроструктури міокарда, адаптивні механізми (розвиток колатерального кровообігу, політермія), вторинна патологія серця (аортальна недостатність, гіпертрофія правового шлуночка) та інших органів (печінки, нирок, мозку) у дорослих пацієнтів супроводжуються підвищенням госпітальної летальності, збільшенням частоти післяопераційних ускладнень, підвищенням частоти порушень серцевого ритму та раптової смерті у віддаленому періоді. Відзначено, що толерантність до фізичних навантажень, працездатність і якість життя у віддаленому після втручання періоді у дорослих знижені у порівнянні з хворими, оперованими у дитинстві. Визначено закономірності вікового ремоделювання міокарда правого шлуночка у дорослих хворих на ТФ. Виявлено фактори ризику, що ускладнюють перебіг післяопераційного періоду та погіршують результати хірургічного лікування ТФ у ранньому та віддаленому періоді спостереження.

  Скачати повний текст

Дисертація є комплексним дослідженням проблеми морально-етичного виховання дітей у дусі співжиття і комфортного співіснування людини і світу живого, невід’ємною частиною якого вона є, і від розв’язання якої певною мірою залежить майбутнє всього людства. У цьому контексті особливої уваги заслуговує проблема взаємовідносин між людиною/дитиною та твариною. Нині вона постала як актуальна. Аби усвідомити всю її злободенність та гостроту маємо звернутися до її витоків і засад, здобутків, напрацювань і прорахунків, які її супроводжували впродовж усього історичного розвитку. Розбудова відповідного сучасного освітньо-виховного простору вимагає опертя на історико-педагогічне знання, вивчення його складу, структури, тобто нерозривного зв’язку минулого, сучасного і майбутнього у загальному русі до розв’язання зазначених питань. Дисертація носить міждисциплінарний характер, дотична до декількох галузей наук – насамперед освітніх, літературознавчих, правових, а також природничих, медичних, сільськогосподарських, в яких тварини виступають об’єктом або суб’єктом дослідження чи виконання професійних завдань. Відтак, вибір історико-педагогічної теми дослідження, її міждисциплінарність спонукали нас до пошуку, залучення, вивчення та класифікації досить широкого кола джерелознавчої літератури та джерел, аналіз яких дозволив здійснити цілісну об’єктивну й неупереджену оцінку розвитку обраної теми.Обрані підходи до дослідження, й насамперед хронологічно-системний надали змогу прослідкувати появу і розвиток різних концепцій щодо виховання у дітей гуманного ставлення до тварин, охарактеризувати їх залежність від багатьох чинників, а саме: ставлення до цих проблем у суспільстві, ролі громадської думки, спрямованості освітнього процесу, насамперед його змістового наповнення, віку дитини, відображення питань життя і поведінки тварин в літературі для дітей, роль авторитетного дорослого (вчителя, батька/матері, дитячого письменника, літературного героя) тощо, тобто розглянути це явище у контексті соціально-культурних, педагогічних і почасти суспільно-політичних детермінант. Саме цей підхід дав змогу прослідкувати наступність і перервність у розвитку цієї тематики, зникнення у певні роки через те, що перед освітою і вихованням постали завдання, не притаманні дитинству. Як інструментарії застосовано історіографічний, герменевтичний, мікроісторичний, біографічний підходи, що були реалізовані через такі методи як аналіз, синтез, узагальнення та ін. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: – темою обрано генезу формування у дітей ціннісного ставлення до тварин як окрему педагогічну і освітньо-виховну проблему, розроблено концептуальні засади і методологію цього феномена з опорою на достатню джерельну базу, що у своїй сукупності дозволило системно і цілісно прослідкувати процеси становлення і розвитку комплексу гуманістичних ідей щодо поводження з тваринами засобами навчально-пізнавальної та дитячої літератури, освітнього процесу, позакласної та позашкільної діяльності, візуальних джерел з кінця ХІХ до початку ХХІ століття;– розкрито подальший розвиток поєднання морально-етичних, емоційно-ціннісних і діяльнісних складників як головної умови виховання у дітей почуття піклувального і бережливого ставлення до світу живого, насамперед до свійських тварин;– визначено й охарактеризовано концепції, що панували в різні віки і десятиліття: романтично-ідеалізовану (для найменших) і пізнавально-співчутливу (для старших) (кінець ХІХ – початок ХХ ст.); соціально-утилітарно-прагматичну (радянський період ХХ ст.), усвідомлено-відповідально-діяльнісну (кінець ХХ –початок ХХІ ст.), які, часом, надавали приклади ставлень, протилежних панівним.Подальшого розвитку в дослідженні набули:– розкриття ідей гуманного ставлення до всього живого, яке висловлювали в своїй педагогічній, художній, публіцистичній творчості та в епістолярній спадщині видатні педагоги й письменники (І. Горбунов-Посадов, Б. Грінченко, В. Сухомлинський, К. Ушинський,);– класифікація, систематизація і аналіз джерел з проблематики дослідження, до якої були широко залучені бібліографічні видання-каталоги, як цінні ресурси розкриття розглядуваної проблеми.У ході дослідження уточнено:– понятійно-категоріальний апарат дослідження (тварина, світ живого, співчуття, милосердя, відповідальність, антропоморфізм, анімалізм, література, для дітей, популяризаторська література);– роль і значення дитячої літератури і підручників для читання; науково популярної та пізнавальної літератури; хрестоматій та антологій дитячої літератури крізь призму екологічної етики, гуманізації освіти, її морально-етичного потенціалу у вихованні етичного ставлення до світу живого.^UThis scientific work is comprehensive research of the issue of moral and ethical education of children that promotes cohabitation and comfortable coexistence of humans and living world an integral part of which they are, and the solution of which, to an extent, determines the future of the humanity. In this context, a special attention should be given to the issue of the relations between a human/child and an animal. This issue is very relevant nowadays. To understand its urgency and acuteness we need to look at its origins and backgrounds, achievements, best practices, and miscounts that followed it during the historical development. Building a relevant modern educational space requires drawing on historical and pedagogical knowledge, examination of its composition, structure, in other words, relating past, present, and future in the general movement toward solving the mentioned issues. This paper is multidisciplinary, adjacent to several science dimensions, primarily, education, literature, law, as well as natural science, medicine, agriculture, in which animals are involved, to solve professional tasks. Therefore, the choice of this historic and pedagogical topic for research, its multidisciplinary spurred the search, engagement, study, and classification of quite broad spectrum of source literature, as well as sources, the analysis of which allowed for wholesome, objective, and non-bias evaluation of the subject of choice.The approaches chosen for the research with chronologic and history one being the primary, enabled us to trace the emergence and development of different concepts to develop humane treatment of animals by children, describe their conditioning upon many factors, namely, how these issues are viewed in the society, the role of public perception, the focus of educational process, and its contents, first of all, child’s age, reflection of the issues of animal life and behavior in children’s literature, the role of a trusted adult (a teacher, parents, children’s book writer, literature character) etc., in other words, look at the phenomena in the context of social and political factors. This is the approach that helped to see the succession and discontinuity in the development of this theme, its disappearance in some years since education fulfilled atypical for childhood tasks. Historiographic, hermeneutic, microhistory and biographical approaches were used as tools and implemented through such methods as analysis, synthesis, generalization, etc.Scientific novelty of the research lies in the fact, that for the first time ever: –selected as the topic was the genesis of developing value-based attitude toward animals as a dedicated pedagogical and educational problem, developed were the conceptual backgrounds and methodology of this phenomenon with the basis on sufficient source base which in its aggregate allowed for systematic and wholesome study of the processes for establishing and developing the framework of humanistic ideas with regard to treating animals using the tools of educational and cognitive as well as children’s literature, educational process, extra curriculum activity of the late ХІХ to the early ХХІ centuries; – discussed was the further development of combination of moral and ethical, emotional, and value-based, as well as activity components, as the main prerequisite to teach children the importance of care and careful treatment to the living world and domestic animals, first of all;– defined and described were the concepts that dominated in different years and decades: romantic and idealistic (for the youngest), and cognitive and sympathy (for the 20 oldest) (late ХІХ – early ХХ century); social-utilitarian-pragmatic (Soviet era), conscious-responsible-active (late ХХ – early ХХІ century), which, with time, set examples of attitudes that were different from those dominant. The following was further developed in the research: – discussing the ideas of humane treatment of all living that were voiced out in their pedagogical, literary and publicity works and epistolary heritage by infamous pedagogues and writers (I. Horbunov-Posadov, B. Hrinchenko, V. Sukhomlynskyi, K. Ushytskyi); – classification, systematization and analysis of sources and problems of the research to which we included bibliographic catalogues as valuable resources for the discussion of the issue under consideration.The following were clarified in the process of the research: – conceptional and category framework (animal, living world, sympathy, compassion, responsibility, anthropomorphism, animalism, literature for children, promotional literature); – role and significance of children’s literature and reading textbooks; popular scientific literature through the lens of environmental ethics, humanization of education, its moral and ethical potential in bringing up ethical attitude to living world.

У дисертації вперше представлено наукове осмислення теоретичних і методичних засад формування соціальної успішності підлітків у діяльності учнівського самоврядування. Здійснено психолого-педагогічний аналіз проблеми формування соціальної успішності підлітків у діяльності учнівського самоврядування, уточнено сутність понять: «соціальна успішність» як особистісної характеристики, яка передбачає достатній рівень володіння соціальною інформацією, оптимістичні соціальні уявлення, уміння налагоджувати комунікацію і працювати в команді на спільний результат, наявність позитивного досвіду протистояння труднощам і негативним впливам та здатність до самостійних і відповідальних рішень в ситуаціях непевної повсякденності; «формування соціальної успішності підлітків» як діалогова взаємодія суб’єктів освітнього процесу, результатом якої є інтеріоризація соціально схвалюваних уявлень про успіх, розвиток оптимістичного світобачення та вольової сфери, вироблення мотивації досягнень, виховання впевненості у власних можливостях досягнення цілей (позитивна Я-концепція) й спрямованості на саморозвиток, розширення соціальної компетентності; «формування соціальної успішності підлітків у діяльності учнівського самоврядування» визначається як партнерська взаємодія педагогів і підлітків щодо набуття ними ключових життєвих навичок та компетентностей у просторі діяльності учнівського самоврядування, яке створює умови для самовиховання, самоорганізації, самоуправління, самоконтролю, самооцінки, самодіяльності, самореалізації, самовдосконалення підлітків і сприяє досягненню ними особистісних, професійних та соціальних цілей. Узагальнено основні наукові погляди провідних вітчизняних та зарубіжних учених на трактування соціальної успішності особистості й встановлено, що досліджувана проблема є актуальною та недостатньо розробленою у сучасних умовах розвитку освітнього процесу.Охарактеризовано основні психофізіологічні особливості підліткового віку та його сенситивність в контексті формування соціальної успішності у діяльності учнівського самоврядування. Зокрема, визначено, що підлітковий вік є періодом, який характеризується перехідним етапом від дитинства до дорослішання та проявляється інтенсивними фізичними, психічними, соціальними змінами, які впливають на особистісний розвиток, самопізнання, самооцінку, самовизначення, соціалізацію, прагнення до інновацій; збагачення духовного світу; поява почуття дорослості та прагнення до його визнання; чутливість до засвоєння правил, цінностей, способів існування; самостійність та незалежність; здатність ставити мету, складати план дій та підібрати засоби його реалізації; самосвідомість та саморефлексія; зацікавленість іншими, аналіз дій, переживань, почуттів та думок оточуючих. Сенситивність даного віку щодо формування соціальної успішності зумовлена інтегративним поєднанням інтенсивного розвитку та прагненнями до незалежності, самоусвідомлення, самореалізації, бажання приймати рішення та самопрояву.Досліджено особливості досвіду роботи закладів позашкільної та загальної середньої освіти в контексті формування соціальної успішності підлітків у діяльності учнівського самоврядування. З’ясовано ставлення педагогів до важливості формування соціальної успішності підлітків та організації їх навчання методами та прийомами, які б сприяли її формуванню у підлітків.Зважаючи на актуальність досліджуваної теми, рекомендовано: запровадити методичний супровід педагогів, залучених до діяльності учнівського самоврядування і учнівського активу до формування соціальної успішності підлітків у закладах освіти усіх типів і форм власності; передбачити в системі післядипломної педагогічної освіти проведення активностей з питань організації формування соціальної успішності підлітків в освітньому процесі.^UThe dissertation presents for the first time a scientific understanding of the theoretical and methodological foundations of the formation of the social success of adolescents in the activity of pupil self-government. A psychological-pedagogical analysis of the problem of the formation of social successfulness of adolescents in the activity of pupil self-government has been carried out, the essence of the concepts has been clarified: "social successfulness" as a personal characteristic that implies a certain level of possession of social information, optimistic social ideas, the ability to establish communication and work in a team for a common result, positive experience of facing difficulties and negative influences and the ability to make independent and responsible decisions in uncertain everyday situations; "formation of the social successfulness of adolescents" as a process of subjective interaction between teachers and adolescents, its result is the internalization of socially approved ideas concerning success, the development of an optimistic worldview and volitional sphere, the elaboration of achievement motivation, the cultivation of confidence in one's own abilities to achieve goals (positive self-concept) and focus on self-development, expansion of social competence; "formation of social successfulness of adolescents in the activity of pupil self-governance" is defined as the partnership interaction of teachers and adolescents regarding their acquisition of key life skills and competencies in the space of activity of pupil self-governance, which creates conditions for self-education, self-organization, self-management, self-control, self-evaluation, self-activity, self-realization, self-improvement of adolescents and assists them to achieve their personal, professional and social goals.The main scientific views of leading domestic and foreign scientists concerning the interpretation of the social successfulness of an individual are summarized and it is established that the researched problem is relevant and insufficiently elaborated in the modern conditions of the development of the educational process. The main psychophysiological features of adolescence age and its sensitivity in the context of the formation of social successfulness in the activity of pupil self-government are characterized. In particular, it is determined that adolescence age is a period characterized by a transitional stage from childhood to adulthood and is manifested by intense physical, mental, and social changes that affect personal development, self-knowledge, self-esteem, self-determination, socialization, and the inspiration for innovation; enrichment of the spiritual world; the emergence of a sense of adulthood and the aspiration for its recognition; sensitivity to assimilation of rules, values, ways of existence; autonomy and independence; the ability to set a goal, draw up an action plan and select means of its implementation; self-awareness and self-reflection; interest in others, analysis of actions, experiences, feelings and thoughts of people around. The sensitivity of this age to the formation of social successfulness is determined by an integrative combination of intensive development and aspirations for independence, self-awareness, self-realization, the desire to make decisions and self-expression. Peculiarities of the work experience of out-of-school and general secondary education institutions in the context of the formation of social successfulness of adolescents in the activity of pupil self-government have been researched. The attitude of teachers to the importance of the formation of the social successfulness of adolescents and the organization of their education with methods and techniques that would contribute to its formation in adolescents has been clarified.Taking into account the relevance of the research topic, it is recommended: to introduce methodical support for teachers involved in the activities of pupil self-government and pupil activity for the formation of social successfulness of adolescents in educational institutions of all types and forms of ownership; to foresee in the system of post-graduate pedagogical education for conducting activities concerning issues of organizing the formation of the social successfulness of adolescents in the educational process.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішено важливе наукове завдання щодо формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України.У першому розділі висвітлено теоретичні основи формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України, зокрема охарактеризовано соціально-комунікативну компетентність як предмет наукових досліджень, розкрито історико-педагогічні та компаративістські засади професійної підготовки фахівців пенітенціарної системи, висвітлено сутність, структуру і зміст соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України.У другому розділі представлено науково-методичні засади формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України, визначено її критерії, показники та рівні, з’ясовано стан сформованості цієї професійно важливої властивості, обґрунтовано педагогічні умови її формування.У третьому розділі подано зміст і методику впровадження педагогічних умов формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України, результати формувального етапу експерименту, а також методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам щодо формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України.Визначено, що соціально-комунікативна компетентність офіцера кримінально-виконавчої служби є інтегративною особистісною властивістю, що охоплює особистісні характеристики та мотиви професійної діяльності, спеціальні знання і вміння, необхідні для налагодження соціально-комунікативної взаємодії з різними категоріями осіб, зокрема колегами, ув’язненими, їхніми родичами та громадськістю. У структурі соціально-комунікативної компетентності офіцерів кримінально-виконавчої служби виокремлено особистісно-комунікативний, інформаційно-пізнавальний та діяльнісно-результативний компоненти.З урахуванням структури соціально-комунікативної компетентності офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України для діагностики її сформованості запропоновано три критерії: особистісний, когнітивний та діяльнісний, і відповідні показники. Подано результати педагогічного експерименту щодо формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України.Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше: обґрунтовано педагогічні умови формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України); удосконалено: діагностичний апарат для з’ясування стану сформованості соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України завдяки використанню критеріїв (особистісного, когнітивного та діяльнісного), відповідних їм показників та характеристики рівнів (початкового, достатнього та оптимального); сутність поняття «соціально-комунікативна компетентність майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України»); подальшого розвитку набули наукові уявлення про зміст і структуру соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України (як єдності особистісно-комунікативного, інформаційно-пізнавального та діяльнісно-результативного компонентів) і особливості її формування шляхом моделювання цього процесу і створення відповідної структурно-функціональної моделі.Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблено методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам щодо формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби України у процесі професійної підготовки, в яких запропоновано використовувати комунікативні практики та несилові інструменти впливу на засуджених, а також застосовувати методи ненасильницької комунікації в місцях відбування покарань. Підготовлено та впроваджено в систему професійної підготовки навчально-методичні матеріали з навчальних дисциплін «Українська мова за професійним спрямуванням», «Пенітенціарна педагогіка», «Пенітенціарна психологія», «Професійна етика», «Риторика», «Іноземна мова за професійним спрямуванням» з урахуванням особливостей професійної діяльності та комунікації у пенітенціарній системі. Запропоновано систему змодельованих типових ситуацій професійної діяльності на засадах проблемності та інтерактивних і діалогічно-дискусійних технологій навчання для набуття курсантами досвіду соціально-комунікативної взаємодії з різними категоріями осіб (засудженими, їхніми родичами, представниками громадськості).^UTheoretical generalization is made and an important scientific task concerning the issue of forming social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine is solved in the thesis.Theoretical fundamentals of the process of forming social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine are highlighted in the first section. In particular, social and communicative competence as a subject of research is characterized. Historical and pedagogical as well as comparative principles of penitentiary staff professional training are revealed. The essence, structure and contents of social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine are highlighted. Scientific and methodological principles of the process of forming social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine are presented in the second section. Its criteria, indicators and levels are defined. State of this professionally important property formation is clarified. Pedagogical conditions of its forming are substantiated.The contents and methods of implementing pedagogical conditions for forming social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine, the results of the formative stage of the experiment, as well as guidelines for academic staff on forming social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine are presented in the third section.It was found out that penitentiary officer’s social and communicative competence was an integrative personality trait, covering personal characteristics and motives of professional activity, special knowledge and skills necessary for establishing social and communicative interaction between various categories of persons, including colleagues, prisoners, their relatives and the public.In the structure of penitentiary officer’s social and communicative competence, personal-communicative, information-cognitive and activity-productive components are distinguished.Taking into account the structure of social and communicative competence of the officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine in order to diagnose its level of forming, three criteria are proposed. They are personal, cognitive and active ones.The results of pedagogical experiment on forming social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine are presented.Scientific novelty of the obtained results is that for the first time: pedagogical conditions of forming social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine in the process of their professional training were substantiated; diagnostic apparatus in order to determine the state of forming social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine by using criteria (personal, cognitive and activity), corresponding indicators and level characteristics (initial, sufficient and optimal); the essence of the concept of “social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine” were improved; scientific ideas about the essence and structure of social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine (as a unity of personal-communicative, information-cognitive and activity-productive components) and peculiarities of its forming by modeling this process and creating appropriate structural functional model were further developed.Practical significance of the obtained results is that the guidelinens for academic staff concerning forming social and communicative competence of future officers of the State Criminal and Executive Service of Ukraine in the process of professional training have been developed. It is offered to use communicative practices and non-power tools to influence convicts as well as training methods of nonviolent communication in penal institutions. Teaching materials for such academic disciplines as: “Ukrainian Language for Professional Purposes”, “Penitentiary Pedagogics”, “Penitentiary Psychology”, “Professional Ethics”, “Rhetoric”, “Foreign Language for Professional Purposes” were prepared and implemented in the system of professional training taking into account the peculiarities of professional activity and communication in the penitentiary service. The system of modeled typical professional situations on problems basis and interactive and dialogical-discussion learning technologies is proposed for cadets to gain experience of social and communicative interaction with different categories of persons (convicts, their relatives, members of the public).

Узагальнено теоретичні та обгрунтовано науково-методичні підходи до забезпечення формування ринку праці регіону за рахунок підвищення якості людських ресурсів. Виявлено взаємозалежності між процесами управліня розвитком ринку праці регіону, який заснований на якісних характеристиках людського потенціалу та особливостях соціально-економічного розвитку. Запропоновано вдосконалити розвиток регіональних ринків праці з урахуванням засад соціального маркетингу, зокрема, використання принципів соціального партнерства, захисту материнства та дитинства, розвитку інтелектуального рівня людини. Визначено методичні основи та обгрунтовано методичні підходи до розвитку стратегії підвищення якості ринку праці регіону за рахунок інвестицій у розвиток людини. Набула подальшого розвитку пропозиція розрахунку індексу людського розвитку з урахуванням показника науково-технічного прогресу, а також розуміння інститутів професійного розвитку людини та інфраструктури соціально-економічної спрямованості.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування психологічної готовності жінки до материнства. Виявлено високий рівень особистісної тривожності у вагітних з гестозами, причиною виникнення якої є стан процесів у центральній нервовій системі, низький рівень нервово-психічної стійкості та невирішені внутрішньоособистісні конфлікти, які виникли, здебільшого, у дитинстві вагітної. Виявлено вплив особистісної зрілості на формування психологічної готовності жінки до материнства. Показано зв'язок рівня психологічної готовності до материнства з виникненням гестозів та варіантами можливих стилів майбутнього виховання дитини, які обирають вагітні. Розглянуто біологічні, психологічні, сімейні, соціальні та духовні фактори, які впливають на формування психічної готовності жінки до материнства. Запропоновано технологію психологічної підтримки вагітних, що підвищує рівень їх психологічної готовності до материнства в результаті формування свідомого ставлення вагітних до себе, материнства, дитини.

  Скачати повний текст

Об’єкт – психологічна безпека освітнього середовища учасників освітнього процесу основної школи; мета – визначити психологічні особливості та умови формування психологічної безпеки учасників освітнього процесу основної школи у межах діяльності психологічної служби; методи – теоретичні (аналіз, систематизація та узагальнення), емпіричні, математико-статистичні методи обробки даних; новизна – уперше описана специфіка психологічної безпеки освітнього середовища учнів основної школи, яка виявляється у прямих зв’язках із мірою сприятливості психологічного клімату та соціометричного статусу школяра, оптимізмом та задоволеністю життя, а також зворотніми зв’язками із стрес-факторами навчальної діяльності, тривожністю, агресивністю, деструктивним типом самоствердження та віктимністю; уперше виявлена специфіка психологічної безпеки освітнього середовища учителів основної школи, яка виявляється у прямих зв’язках із мірою діалогічності педагогічного спілкування, задоволеністю працею та зворотніми зв’язками із емоційним вигоранням та комунікативною інтолерантністю; уперше визначені регулятивні предиктори психологічної безпеки освітнього середовища учасників освітнього процесу основної школи; розширено уявлення про психологічну безпеку освітнього середовища основної школи у єдності її матеріально-просторової, соціально-психологічної та психолого-педагогічної складових; розширено уявлення про психолого-педагогічні засади забезпечення психологічної безпеки освітнього середовища основної школи психологічною службою; розширено уявлення про типологічні особливості психологічної безпеки освітнього середовища через характеристику співвідношення в учнів та учителів рівнів інструментальної, власне психологічної безпеки та проявів булінгу в основній школі; дістали подальшого розвитку засоби психологічного супроводу розвитку психологічної безпеки освітнього середовища основної школи у діяльності психологічної служби; дістала подальшого розвитку психодіагностика психологічної безпеки освітнього середовища основної школи; результати – концептуалізовано феномен психологічної безпеки освітнього середовища основної школи та визначено психолого-педагогічні засади його забезпечення психологічною службою школи; створено психодіагностичний комплекс дослідження психологічної безпеки освітнього середовища основної школи; визначено типологічні особливості, специфіку та низку регулятивних детермінант психологічної безпеки освітнього середовища основної школи учасників освітнього процесу; адаптовано методики психодіагностики психологічної безпеки освітнього середовища основної школи; створена програма психологічного супроводу забезпечення психологічної безпеки освітнього середовища основної школи, ефективність якої доведено і яку можна застосовувати у діяльності її психологічної служби. Результати дисертаційного дослідження впроваджені у навчальний процес закладів середньої та вищої освіти України; галузь – психологія.^UObject – the psychological safety of the educational environment of participants in the educational process of the primary school; goal – to determine the psychological features and conditions for the formation of psychological safety of participants in the educational process of the primary school within the scope of the psychological service; methods – theoretical (analysis, systematization and generalization), empirical, mathematical-statistical data processing methods; novelty – the specificity of the psychological safety of the educational environment of primary school students is described for the first time, which is manifested in direct connections with the measure of the favorable psychological climate and sociometric status of the schoolchild, optimism and life satisfaction, as well as feedback links with the stress factors of educational activities, anxiety, aggressiveness, destructive type of self-assertion and victimhood; the specificity of the psychological safety of the educational environment of primary school teachers is revealed for the first time, which is manifested in direct connections with the degree of dialogicity of pedagogical communication, job satisfaction and feedback links with emotional burnout and communicative intolerance; regulatory predictors of psychological safety of the educational environment of participants in the educational process of the primary school are identified for the first time; the idea of psychological safety of the educational environment of the primary school in the unity of its material-spatial, social-psychological and psychological-pedagogical components is expanded; the idea of the psychological-pedagogical principles of ensuring the psychological safety of the educational environment of the primary school by the psychological service is expanded; the idea of typological features of psychological safety of the educational environment is expanded through the characteristics of the ratio of students' and teachers' levels of instrumental, actual psychological safety and manifestations of bullying in primary school; means of psychological support for the development of psychological safety of the educational environment of the primary school in the activities of the psychological service are received further development; psychodiagnostics of the psychological safety of the educational environment of the primary school is received further development; results – the phenomenon of psychological safety of the educational environment of the primary school is conceptualized and the psychological-pedagogical principles of its provision by the school's psychological service are determined; a psychodiagnostic complex of research on the psychological safety of the educational environment of the primary school is created; typological features, specificity and a number of regulatory determinants of psychological safety of the educational environment of the primary school participants in the educational process are determined; the methods of psychodiagnosis of the psychological safety of the educational environment of the primary school are adapted; a program of psychological support to ensure the psychological safety of the educational environment of the primary school is created, the effectiveness of which has been proven and which can be used in the activities of its psychological service. The results of the dissertation research are implemented in the educational process of secondary and higher education institutions of Ukraine; area – psychology.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й вирішення такої наукової проблеми, як формування психологічних меж особистості підлітків у сім'ях із різним стилем виховання. З урахуванням підходів, які існують у загальній психології, в психоаналізі, в сімейній, педагогічній й віковій психології та завдяки аналізу зарубіжної та вітчизняної літератури у дисертації визначено теоретико-методологічні засади дослідження проблеми внутрішніх і зовнішніх психологічних меж, їх властивості та функції.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше а) обґрунтовано, чому підлітковий період є одним із сензитивних періодів для формування психологічних меж особистості (поряд із періодами раннього та дошкільного дитинства); б) систематизовано функції психологічних меж, які забезпечують ті чи інші їх конституційні особливості; уточнено в) роль процесуінтеріоризації дитячо-батьківських відносин у розвитку зовнішніх і внутрішніх психологічних меж підлітку; г) психологічні захисти опосередковують властивості та функції психологічних меж; д) як особливості зовнішніх і внутрішніх психологічних меж Я підлітка пов'язані зі стилями дитячо-батьківських відносин; отримало подальший розвиток є) уявлення провластивості та функції зовнішніх і внутрішніх психологічних меж. Теоретичне значення зумовлено тим, що: розроблено уявлення прозовнішні психологічні межі та внутрішні психологічні межі або Я-відмежування як про контур Я, що підтримує форму Я; систематизовано фактори, що обумовлюють рівні особистісної організації підлітків; сформульовано принципи щодо взаємозв'язку психологічних меж і систем психічного захисту. Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці програми психоаналітичного тренінгу щодо формування гармонійної системи внутрішніх і зовнішніх психологічних меж учасників, який містив групові заняття (протягом 100 годин) та індивідуальну роботу з підлітками (30 годин індивідуальних зустрічей з кожним підлітком – учасником тренінгу). Психоаналітичний тренінг може використовуватись як в роботі шкільних психологів з учнями середніх і старших класів, так і в практичній роботі сихотерапевтів психоаналітичного напряму при груповій роботі з підлітками.^UIn this dissertation a theoretical generalization and solution for such a scientific problem as the formation of psychological boundaries of adolescents' personalities in the families with different parenting styles is carried out. With reference to the approaches currently available in general psychology, in psychoanalysis, in couple and family psychology, in pedagogical and developmental psychologies, and in virtue of the analysis of foreign and national literature, the theoretical and methodological background to studying the issue of internal and external psychological boundaries, their properties and functions are determined in the dissertation.The scientific novelty of the study is as follows: a) for the first time it is justified why the adolescence is one of the sensitive periods for the formation of psychological boundaries of personality (along with the periods of early infancy and pre-school childhood); b) the functions of psychological boundaries which provide their certain constitutional features are systematized; c) the role of interiorization of parent-childrelationships in the development of the external and internal psychological boundaries of adolescent is clarified; d) it is specified that psychological defenses mediate the properties and functions of psychological boundaries; e) it is clarified how features of external and internal psychological boundaries of the adolescent's ego are related to the styles of parent-child relationships; f) the idea of the properties and functions of external and internal psychological boundaries is further developed.The theoretical relevance resulted from the fact that: the concepts of external and internal psychological boundaries or ego-delimitation as the ego-contour supporting the form of the ego are developed; the factors which determine the levels of personal organization of adolescents are systematized; the principles on the relationship between psychological boundaries and psychic defense systems are defined.The practical relevance of the findings involves the development of a program for psychoanalytic training on the formation of a harmonious system of internal and external psychological boundaries of participants, which included group classes (100 hours) and individual work with adolescents (30 hours of individual meetings with each adolescent participating in the training). Psychoanalytic training can be used bothfor the work of school psychologists with middle and high school pupils, and for the practical work of psychotherapists of psychoanalytic orientation in group work with adolescents.

У дисертації порушено проблему формування готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до педагогічної взаємодії з сім'ями дітей внутрішньо переміщених осіб в умовах ЗДО.Актуальність дослідження соціально детермінована, оскільки, унаслідок вимушеної міграції загострюється низка соціальних, педагогічних, психологічних проблем. Зокрема, саме діти із таких сімей є особливо вразливою категорією, адже їхня емоційна сфера лабільна, що викликає інтенсивні реакції. Кризові процеси в соціумі негативно впливають на психічний стан дошкільників, породжують тривожність, напруженість, почуття невпевненості в завтрашньому дні, стомленість від нестабільності, а, інколи, й жорстокість. Таким чином, перед педагогічними колективами ЗДО постають складні завдання і щодо сімей, і щодо дітей. А саме: допомогти адаптуватися до нових умов; створювати сприятливе середовище для всебічного особистісного розвитку дітей, задоволення їхніх соціокультурних потреб та інтересів у різних видах діяльності в ЗДО; систематично надавати допомогу родинам у складних життєвих ситуаціях задля успішного вирішення внутрішніх сімейних проблем.У контексті, зазначеному вище, особливе методологічне значення має низка законодавчих та нормативних документів. Зокрема, до правових належить: Конституція України (2014), Загальна декларація прав людини (1948), Декларація про права дитини (1959), Конвенція ООН про права дитини (2014), Національна стратегія у сфері прав людини на період до 2020 року (2021), Закон України «Про охорону дитинства» (2021), «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (2014), «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (2021); Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах (2004); Конвенція про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці (2000); Сімейний кодекс України (2021); Постанови Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (2020), «Про затвердження Комплексної державної програми щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, на період до 2017 року» (2017), «Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» (2021), «Про поліпшення матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» (1998), «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» (2003); освітньої сфер: Закон України «Про освіту» (2017), «Про дошкільну освіту» (2001), «Про вищу освіту» (2014), Постанови Кабінету Міністрів України «Про державну національну програму «Освіта» («Україна XXI століття»)» (1996), «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад» (2003), Державний стандарт дошкільної освіти України «Базовий компонент дошкільної освіти в Україні» (2021), Національна доктрина розвитку освіти (2002), Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (2013), Лист Міністерства освіти і науки «Щодо прийому до дошкільних навчальних закладів дітей, які прибули з Донецької та Луганської областей на постійне або тимчасове проживання до інших населених пунктів України» (2014).^UThe dissertation raises the issue of forming the readiness of future educators of preschool institutions for pedagogical interaction with the families of children of internally displaced persons in the conditions of PEI. The relevance of the study is socially determined, because, as a result of forced migration, several social, pedagogical, psychological problems are exacerbated. In particular, children from such families are a particularly vulnerable category, because their emotional sphere is labile, which causes intense reactions. Crisis processes in society negatively affect the mental state of preschoolers, cause anxiety, tension, feelings of insecurity in the future, fatigue from instability, and sometimes cruelty. Thus, the pedagogical teams of PEI face difficult tasks both for families and for children. Namely: to help adapt to new conditions; to create a favorable environment for the comprehensive personal development of children, meeting their socio-cultural needs and interests in various activities in the child; systematically provide assistance to families in difficult life situations to successfully solve internal family problems. In the context mentioned above, many legislative and regulatory documents are of particular methodological importance. In particular, the legal ones include: the Constitution of Ukraine (2014), the Universal Declaration of Human Rights (1948), the Declaration of the Rights of the Child (1959), the UN Convention on the Rights of the Child (2014), the National Strategy for Human Rights until 2020 (2021 ), The Law of Ukraine “On Child Protection” (2021), “On Ensuring the Rights and Freedoms of Internally Displaced Persons” (2014), “On Ensuring Organizational and Legal Conditions for Social Protection of Orphans and Children Deprived of Parental Care” (2021); Optional Protocol to the Convention on the Rights of the Child on the Involvement of Children in Armed Conflict (2004); Convention on the Prohibition and Immediate Action for the Elimination of the Worst Forms of Child Labor (2000); Family Code of Ukraine (2021); Resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On Registration of Internally Displaced Persons” (2020), “On Approval of the Comprehensive State Program on Support, Social Adaptation and Reintegration of Citizens of Ukraine Relocated from the Temporarily Occupied Territory of Ukraine and Areas of Anti-Terrorist Operation to Other Regions of Ukraine to 2017” (2017), On approval of the Procedure for granting the status of a child affected by hostilities and armed conflicts (2021), On improving the material security of orphans and children deprived of parental care (1998), On improving the upbringing, education, social protection and material security of orphans and children deprived of parental care” (2003); Educational Spheres: Law of Ukraine “On Education” (2017), “On Preschool Education” (2001), “On Higher Education” (2014), Resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On the State National Program“ Education ” (“ Ukraine of the XXI Century ”) (1996), On approval of the Regulations on preschool education (2003), State standard of preschool education of Ukraine “Basic component of preschool education in Ukraine ” (2021), National Doctrine of Education Development (2002), National Strategy for Education Development in Ukraine period until 2021 (2013), Letter of the Ministry of Education and Science “On admission to preschool educational institutions of children who came from Donetsk and Luhansk regions for permanent or temporary residence in other settlements of Ukraine” (2014).

Дисертаційна робота теоретично та практично досліджує проблему формування взаємовідносин старших дошкільників з синдромом Дауна. В процесі роботи здійснено детальний аналіз важливості дитинства та взаємовідносин, що формуються у дошкільників. Представлено філософський, соціологічний, педагогічний та психологічний підходи до дослідження взаємовідносин. Показано різні точки зору формування взаємовідносин відповідно до наукових концепцій різних наук, а також необхідність подальшого дослідження взаємовідносин як багатофункціональної, поліморфної та міждисциплінарної проблеми. Детально розкрито поняття «взаємовідносини» та «формування взаємовідносин старших дошкільників з синдромом Дауна» у контексті суб’єкт-суб’єктної взаємодії учасників освітнього процесу (дошкільників, батьків та педагогів, що співпрацюють з дитиною з синдромом Дауна).У теоретичній частині дослідження охарактеризовано особливості психосоціального розвитку дітей з синдромом Дауна. В результаті розроблено алгоритм формування взаємовідносин, що складається з трьох функціональних складових: взаємодія, відносини та взаємовідносини, які безпосередньо взаємопов’язані між собою та є невід’ємною частиною один одного.Також у роботі розгорнуто проаналізовано структуру взаємовідносин відповідно до компонентів та критеріїв, що їх характеризують. Перший компонент взаємовідносин – це інтрасуб’єктний, що характеризує дослідження взаємовідносин з позиції дошкільника з синдромом Дауна, тобто як дитина себе оцінює та сприймає в оточуючому світі, якими емоціями та установками керується та наскільки у взаємовідносинах відіграє роль сформованість її когнітивних функцій. Відповідно, інтрасуб’єктний компонент включає установочно-мотиваційний та когнітивно-афективний критерії оцінювання.Другий компонент – інтерсуб’єктний, що демонструє як дошкільника з синдромом Дауна сприймають однолітки та особи, що їх оточують (батьки, педагоги), особлива увага приділялась конативній (поведінковій) сфері та соціальному статусу. Інтрасуб’єктний компонент включає конативний та диспозиційний критерії оцінювання. Кожен критерій оцінювання має власні показники, відповідно до яких розроблявся діагностичний комплекс дослідження. В результаті для дослідження соціальних установок та мотивації застосовувалась методика корекції емоційних реакцій на неуспіх у дітей з інтелектуальними порушеннями за Н. Білопольською (ігрове та вольове завдання); для розумового та емоційного розвитку – методика спостереження за різними сторонами поведінки дитини (Л. Регуш); індивідуальне психолого-педагогічне обстеження (А. Маллер); корекція емоційних реакцій на неуспіх у дітей з інтелектуальними порушеннями за Н. Білопольською (інтелектуальне завдання) та методика оцінки рівня соціального розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями за параметрами соціальної компетенції (А. Закрепіної); для дослідження апатії, сугестивності, агресивності, пасивності, адекватності та позитивізму – тест – опитувальник батьківського ставлення А. Варги і В. Століна; для визначення соціального статусу – методика «Секрет» за Я. Коломінським. В результаті було здійснено кількісний та якісний аналіз отриманих даних. Щоб виявити значущість отриманих результатів було застосовано багатофункціональний статистичний критерій φ⃰ – кутове перетворення Фішера та метод рангової кореляції Спірмена. Було виявлено, що у дітей з синдромом Дауна взаємовідносини формуються із запізненням та деформовано, вони не розуміють доцільності у контакті з оточуючими і мають низку труднощів соціальної взаємодії. У процесі дослідження було враховано не тільки ступінь інтелектуальних порушень у старших дошкільників із синдромом Дауна, а й наявність-відсутність у них супутніх порушень (слуху та зору), а також гендерну приналежність. У роботі розкрито основні умови формування взаємовідносин (педагогічні, психологічні та організаційні), що допомагають структурувати процес формування взаємовідносин та визначити ключові труднощі їх формування у процесі навчання та виховання. Розроблений алгоритм формування взаємовідносин та структурно-критеріальна модель взаємовідносин розкривають їх системність та багатогранність.Констатувальний експеримент підтвердив доцільність використання алгоритму та структурно-критеріальної моделі взаємовідносин та допоміг визначити подальші шляхи здійснення корекційної роботи зі старшими дошкільниками з синдромом Дауна. Труднощі формування взаємовідносин є на всіх етапах їх становлення і полягають у нерозумінні завдань, не детальному поясненні, відсутності додаткових методів та засобів здійснення освітнього процесу та ін.Результати формувального експерименту показали позитивні результати впровадження програми формування взаємовідносин і залежність між їх формуванням та впливом супутніх порушень й гендерної ознаки.^UIn the manuscript, the author theoretically and subsequently practically investigates the formation of relationships between older preschoolers with Down syndrome. The information had been analyzed in detail the importance of childhood and the relationships that preschoolers have. In research autor substantiates philosophical, sociological, pedagogical and psychological approaches to the study of relationships. Different points of view were shown for the formation of relationships in accordance with scientific concepts of a specific science, as well as the need for further study of relationships as a multifunctional, polymorphic and interdisciplinary problem. Children with Down Syndrome have features of psychosocial development that had been emphasized by the author in the theoretical part of the study. Researcher also created an algorithm for forming relationships, which consisted of three functional components: interaction, relationships and relationships that are directly related to each other and are an integral part of each other. In the practical part of the study, two components of the relationship were identified: intrasubject and intersubject. The intrasubjective component includes the set-motivational and cognitive-affective criteria; intersubjective includes the connective and dispositive. Each criterion has its own indicators, on the basis of which research methods were selected and adapted. As a result, the method of correction of emotional reactions to failure in children with intellectual disability according to N. Belopolsky (play and volitional task) was used to study social attitudes and motivation; for mental and emotional development – methods of observation of different aspects of the child's behavior (L. Regush), individual psychological and pedagogical examination (A. Muller), correction of emotional reactions to failure in children with intellectual disability according to N. Belopolsky (intellectual task) assessing the level of social development of children with intellectual disability according to the parameters of social competence of normally developing preschool children (A. Zakripina); for the study of apathy, suggestiveness, aggressiveness, passivity, adequacy and positivism - test - questionnaire of parental attitude A. Vargoy and V. Stolin; to determine social status - the method "Secret" by J. Kolominsky. The result was a quantitative and qualitative analysis of the results obtained. The multifunctional statistical criterion φ⃰ - Fisher angular transformation and Spearman rank correlation method were used to reveal the significance of the obtained results.In the research process were taken into account not only the degree of mental retardation in pre-school age with Down Syndrom, but the presence or absence of associated abnormalities in the form of hearing and vision, as well as gender identity. As a result, on the basis of the results obtained in summative experiment has developed the relationship formation program of the senior preschool Down Syndrome children, which consisted of 20 lessons. It was also determined the level of relationship the senior preschool Down Syndrome children. The experiment results had showed the positive results of the implementation of the programme of developing relationships and the influence of concomitant disorders and gender on the formation of tavsan. The author had been analysed the conditions of forming relationships and developed recommendations on the formation of relationships for parents and teachers, working with preschool Down Syndrom children.Scientific novelty and theoretical significance of the research lies in the fact that was first obtained scientific data about the peculiarities of the psychosocial development of children of senior preschool age with Down Syndrome and defined the levels of formation of relationships among children with Down Syndrome, etc.; deepened and clarified: indicators of development of relationships in children with Down Syndrome, etc.; further development of the acquired scientific knowledge about the nature of concepts "interaction with the closest social environment of children with down syndrome" and "the relationship of preschool children with down syndrome", etc.Practical significance of the obtained results lies in the fact that: the developed correction developmental program for the formation of relationships among children of preschool age with Down Syndrome; the results of the study can be used by teachers and specialists special pre-school educational institutions and in the system of training and retraining of defectologists (theacher of the deaf and hard of hearing, specialist on mental defects, typhlopedagogy), speech therapists, practical psychologists; research materials useful for the further improvement of educational work with children with down syndrome.

Розлади аутистичного спектра (РАС) є складним порушенням нервової системи, яке зазвичай проявляється в ранньому дитинстві, характеризується постійним дефіцитом соціальної комунікації. Ерготерапія є однією з найбільш поширених терапій, які надаються особам з РАС. Водночас для досягнення основних цілей ерготерапевтами широко використовується сенсорно-інтегративна терапія (СІТ).Мета дослідження: дослідити та порівняти особливості впливу різних підходів до ерготерапії на динаміку показників активності повсякденного життя, сенсорного профілю та якості життя дітей періоду першого дитинства з РАС впродовж реабілітаційної програми.Методи дослідження: аналіз спеціальної та науково-методичної літератури; аналіз медичних карт та документації; опитувальник Оцінка дитячої інвалідності; Короткий сенсорний профіль; Опитувальник якості життя дітей; методи математичної статистики.У першому розділі, відповідно до завдань дисертаційного дослідження, представлено результати аналізу науково-методичної літератури. Встановлено, що рання реабілітація дитини з РАС дає шанси отримати необхідні в повсякденному житті навички самообслуговування та спілкування. У другому розділі описано методи дослідження та особливості їх застосування, етапи організації дослідження. У дослідженні взяли участь 60 дітей з РАС віком від 4 до 6 років, які поступали для проходження реабілітаційної програми. Третій розділ присвячений особливостям терапевтичних втручань у програмі реабілітації дітей. Впродовж 6 місяців діти усіх груп отримували базову реабілітаційну програму. котра, зокрема, включала консультації ерготерапевта (раз у два тижні). Учасники першої основної групи (ОГ1, n=20) додатково відвідували заняття з ерготерапевтом (3 рази на тиждень), які були спрямовані на формування навичок прийому їжі, гігієни, одягання та роздягання, користування фурнітурою, вмикачами світла, замками. Діти з другої основної групи (ОГ2, n=20) додатково до терапії ОГ1 двічі на тиждень відвідували сенсорно-інтегративну терапію, котра була спрямована формування та покращення імітаційних здібностей, орієнтації у просторі, координації, а також сенсорного сприйняття. У четвертому розділі, відповідно до завдань дисертаційного дослідження, представлено результати аналізу медичних карт, активності повсякденного життя, сенсорного профілю та якості життя. Загальний бал опитувальника «Оцінка дитячої інвалідності» мав статистично однакові початкові результати у групах, а заключні оцінки були найліпшими у ОГ2 та найгіршими у КГ. Обидва додаткові ерготерапевтичні компоненти позитивно вплинули на динаміку усіх пунктів сенсорного профілю, а загальний бал сенсорного профілю був статистично кращим у групі ОГ2. Загальний бал якості життя при заключному оцінюванні був найвищим у групі ОГ2 та найменшим у КГ. У п’ятому розділі проведено аналіз отриманих результатів та їх порівняння з висновками та результатами інших досліджень, даними навчальної та методичної літератури.^UAutism spectrum disorder (ASD) is a complex disorder of the nervous system that usually manifests in early childhood, is characterized by persistent deficits in social communication. Occupational therapy is one of the most common therapies provided to individuals with ASD. At the same time, sensory integration therapy (SIT) is widely used by occupational therapists.The aim of the research to investigate and compare the specifics of the effect of different approaches to occupational therapy on the dynamics of daily life activity indicators, sensory profile, and quality of life of early childhood children with ASD during the rehabilitation program.Research methods: analysis of special and scientific and methodical literature; analysis of medical backgrounds and documentation; questionnaire Assessment of children's disability; Short sensory profile; Children's Quality of Life Questionnaire; methods of mathematical statistics.In the first chapter, in accordance with the assignment of the dissertation research, the results of the analysis of scientific and methodological literature are presented. It has been established that early rehabilitation of children with ASD provides opportunities to acquire self-care and communication skills necessary in everyday life. The second chapter describes research methods and their application traits, stages of research organization. The study involved 60 children with ASD aged 4 to 6 years who were admitted to the rehabilitation program.The third chapter is devoted to the particularities of therapeutic interventions in the rehabilitation program for children. For 6 months, children in all groups received a basic rehabilitation program, which, in particular, included consultations with an occupational therapist (once every two weeks). Participants of the first main group (MG1, n=20) additionally attended classes with an occupational therapist (3 times a week), which were aimed at forming the skills of eating, hygiene, dressing and undressing, using accessories, light switches, and locks. Children from the second main group (MG2, n=20), in addition to MG1 therapy, attended sensory integration therapy twice a week, which took place in a specially equipped room and was aimed at forming and improving imitation abilities, spatial orientation, coordination, and sensory perception. The fourth chapter, in accordance with the objectives of the dissertation research, presents the results of the analysis of medical records, activities of daily living, sensory profile and quality of life. The total score of the Children's Disability Assessment questionnaire had statistically similar initial results in the groups, and the final scores were the best in OG2 and the worst in CG. Both additional occupational therapy components had a positive effect on the dynamics of all items of the sensory profile, and the total score of the sensory profile was statistically better in the OG2 group. The overall quality of life score at the final evaluation was the highest in the OG2 group and the lowest in the CG.The fifth chapter analyzes the obtained results and compares them with the conclusions and results of other studies, data from educational and methodical literature.Key words: rehabilitation, occupational therapy, children, parental involvement, development, upper limbs, nervous system, autism, short sensory profile, coordination, social adaptation, activity of daily life, quality of life.The fifth chapter analyzes the obtained results and compares them with the conclusions and results of other studies, and data from educational and methodical literature.

Висвітлено стан охорони здоров'я населення у Харкові та показано розвиток цієї галузі протягом часу, коли місто було столицею УСРР. З'ясовано вплив історичних, соціально-економічних умов на медичну сферу. На підставі аналізу зроблено висновок щодо особливостей формування медичних установ Харкова та посилення ролі в охороні здоров'я населення міста. Відзначено позитивні та негативні моменти у вирішенні завдань поширення мережі установ охорони здоров'я, забезпечення міста медичними кадрами, боротьби з епідеміями та соціальними захворюваннями, організації та діяльності системи робітничої медицини й охорони материнства та дитинства, надання швидкої допомоги.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен художнього таланту у поетичній інтерпретації Ліни Костенко. Виявлено генетичні витоки мистецького хисту, простежено образне втілення дитинства митця та процес формування особистісного відношення до світу. Розкрито особливості емоційної та раціональної сфер, уяви та пам'яті як складових художнього таланту. Досліджено процес зародження, формування та особистісного становлення митця. Визначено психологічні особливості художнього мислення: надзвичайну душевну чутливість, імператив духовного пошуку, місткість та міцність емоційної пам'яті, що утворюють духовні феномени, втілені у поетичних образах. З'ясовано, що для реалізації мистецького потенціалу першорядне значення має цілісність особистості, сформованої у вимірах гуманістичних цінностей.

  Скачати повний текст

У дисертації визначено складові елементи міждисциплінарної компоненти філософського підходу до правового визначення поняття «державний примус», а саме: філософія права, філософія, юридична психологія, соціологія права, юридична логіка, наука державного управління, політологія, соціологія. Суть такої міждисциплінарної компоненти філософського підходу до правового визначення державного примусу зводиться до можливості отримання якісно нових знань завдяки використанню не тільки предметності (власне контент) цих наук, а й їх методології.Вперше у вітчизняній науковій літературі на рівні докторської дисертації здійснено комплексне дослідження, у якому концептуалізуються сучасні теоретико-прикладні перспективи темпорально-просторового дискурсу реалізації державного примусу, що дало змогу проаналізувати методологічні принципи формування філософсько-правової парадигми державного примусу, такі як переконання та нормативно-правова регламентація.Обґрунтовано складники комплексного підходу до дослідження державного примусу, серед яких виокремлено системний, історико-цивілізаційний, діяльнісний, гуманістичний, антропологічний, культурологічний, аксіологічний підходи, що уможливило вивчення поняття «державний примус» з позицій: 1) впливу на свідомість людини; 2) координації діяльності органів та осіб, які здійснюють державний примус; 3) врахування й усунення чинників, що гальмують ефективну превентивну діяльність у цій сфері.Виокремлено темпоральні та просторові виклики сучасного правового підходу до визначення державного примусу в українських реаліях, що уможливило розроблення рекомендацій для України, оскільки і українське право, і його суб'єкти – громадяни, мають певні особливості з огляду на ментальність, історичне минуле та сучасний рівень життя населення тощо. Сформульовано філософсько-правову константу методу переконання, що трактується як керований процес впливу на наявні в суб'єкта стимули, метою якого є формування в нього свідомої потреби вчиняти правомірно, відповідно до вимог, прописаних у нормативно-правових актах, та верховенства права. Запропоновано авторське трактування темпорально-просторових особливостей правової сфери загалом та державного примусу, зокрема. А саме, темпоральні особливості розкрито крізь призму оперантного терміна «час»; а в контексті просторовому – такими термінами є «правова система» та «правова сім'я», а також часто вживаний у побуті, універсалізований термін «територія права».^UThe dissertation research identifies the components of the interdisciplinary component of the philosophical approach to the legal definition of the concept of state coercion. In this case, the multidisciplinary component is philosophy of law, philosophy, legal psychology, sociology of law, legal logic, science of public administration, political science, sociology. The essence of such an interdisciplinary component of the philosophical approach to the legal definition of state coercion comes down to the possibility of obtaining qualitatively new knowledge based on the use not only of the subject (actually content) of these sciences, but also of their methodology.For the first time in the dissertation, a comprehensive study was carried out in the national scientific literature, in which at the level of the doctoral dissertation modern theoretical and applied perspectives of temporal-spatial discourse of state coercion were conceptualized, which made it possible to analyze such important methodological principles of the formation of legal principles and regulations.In the dissertation the components of a comprehensive approach to the study of state coercion are substantiated, among which system, historical, civilizational, activity, humanistic, anthropological, cultural, axiological approaches are distinguished, which made it possible to study the concept of state coercion from the standpoint of: 1) influence; 2) coordination of activities of bodies and persons exercising state coercion; 3) taking into account and eliminating factors that impede effective preventive action in this field.The author defines the author's definition of the temporal-spatial features of the legal sphere in general and the state coercion in particular, which is offered to understand through the prism of the operative term "time", which refers to the features of the temporal, while in the context of the same spatial features such are "legal system" and "legal seven". I, as well as the commonly used term in the household, the term "territory of law".Legal reality was studied as a system that made it possible to isolate the kernel, the essence of the concepts of legal reality, the temporal and spatial dimension of legal reality, defining the structure of the legal reality system in the context of the dynamism of this system under the influence of temporal and spatial factors, arguing, at the same time, the necessity to include elements and subsystems finding specific relationships between them.The epistemological characterization of the temporal-spatial components of state coercion was conducted, which made it possible to identify world-view concepts of state coercion, to clarify its role in the processes of state formation and law-making, and to determine the degree of legal and legal influence of state coercion on the population.The conditions under which state coercion will facilitate the observance of legal norms and the implementation of lawful behavior are defined, which made it possible to state that several conditions are necessary in order for the state coercion to act as a peculiar instrument for motivating the observance of legal norms and implementation of lawful behavior. We formed these conditions into appropriate groups, the division into which was based on the criterion of the sphere of influence on the person (such groups as legal, psychological, political and economic).The dissertation analyzes the definition of the essence of personal freedom in the conditions of state coercion on the basis of knowledge of the relationship between individual and non – personal aspects of human existence. In this context, the thesis about the manifestation of the freedom of the individual as an individual through the prism of the collective, which is a condition for the functioning of the institutions of state coercion as a legal phenomenon, has been formed. Therefore, the possibility of achieving the purpose of state coercion as a legal process is considered provided that the individual perceives its realization as something proper and necessary, which becomes possible only under the conditions of personal freedom as an important essential characteristic of human existence as a social unit.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 033 «Філософія» (03 – Гуманітарні науки). Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2021.Дисертаційна робота присвячена концептуалізації широкого трансдисциплінарного дискурсу, пов'язаного з можливістю існування штучних істот. Для виокремлення предмету дослідження, вводиться поняття «технологічна форма життя», під якою мається на увазі істота, створена за допомогою технологій, яка здатна розвинути когнітивну й емоційну складову свідомості, має власне автономне тіло, на основі якого реалізується можливість отримання персонального досвіду та здатність якісно взаємодіяти у соціумі.Концептуалізація такого складного і багатовимірного явища зумовила звернення до трансдисциплінарної методології на засадах системного комплексного мислення, залучаючи здобутки різноманітних дисциплін, таких як феноменологія, психологія, когнітивні науки, робототехніка, нейрофізіологія та інших напрямків сучасної філософської думки.^UDissertation for acquiring the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 033 «Philosophy» (03 – Humanity sciences). Kyiv National University of Taras Shevchenko. – Kyiv National University of Taras Shevchenko, Kyiv, 2021.The dissertation is devoted to the conceptualization of a broad transdisciplinary discourse related to the possibility of the existence of artificial beings. To distinguish the subject of research, the author introduces the concept of "technological form of life", which means a being created by technology that can develop cognitive and emotional components of consciousness, has its own autonomous body, based on which the possibility of personal experience and ability to qualitatively interact in society is realized.The conceptualization of such a complex and multidimensional phenomenon has led to the appeal to transdisciplinary methodology based on systemic integrated thinking, drawing on the achievements of various disciplines such as phenomenology, psychology, cognitive sciences, robotics, neurophysiology and other areas of modern philosophical thought.

Проаналізовано сучасні філософські та психолого-педагогічні знання про феномен "дитинство" та висвітлено проблеми філософії дитинства у педагогічній спадщині В.Сухомлинського. Запропоновано трактування сутнісно-цільової ознаки дитинства як педагогічної категорії, розглянуто змістове навантаження та зроблено методологічний аналіз феномену дитинства. Досліджено генезу проблеми філософії дитинства у філософських і педагогічних системах, розкрито різні підходи до питання періодизації дитинства у людинознавчих науках. Опрацьовано теоретико-практичний досвід педагога-мислителя та його погляди на природу дитини, шляхи розв'язання проблеми створення умов для розвитку дитинства педагогічним колективом Павлиської школи. Обгрунтовано важливість періоду дитинства для розвитку нервової системи, мислення, формування світогляду дитини. Показано можливості творчого використання ідей філософії дитинства у практиці діяльності сучасних сільських шкіл. Розроблено авторську модель школи за В.Сухомлинським як екологічного середовища, необхідного для розвитку дитини.

  Скачати повний текст

Наведено результати клініко-параклінічних досліджень дітей, народжених від матерів, опромінених у дитячому та підлітковому віці. Показано, що формотворчий процес будови тіла цієї категорії дітей відбувається переважно гармонійно, але біологічна зрілість будови маси тіла відстає від мешканців "умовно чистих" територій. Установлено, що у першого покоління нащадків радіаційно опромінених у дитячому віці матерів ранній розвиток адаптаційних змін у структурі кісткової тканини, характер яких залежить від величини та виду радіаційного опромінення їх матері у дитинстві та віку у період опромінення - зі збільшенням величини дозового навантаження на організм матері у нащадків відбувається ранній розвиток остеофіброзу, остеопорозу, особливо у дівчачої статі, за менших доз - остеопенії, остеомаляції. Виявлено, що ранній вік радіаційного опромінення матері за будь-яких доз спричинює остеофіброз у нащадків з раннього дитячого віку. Відзначено, що радіаційне опромінення матері у пубертатному періоді сприяє також більш ранньому розвитку сколіозу у нащадків. З'ясовано, що ранні зміни гістоархітектоніки кісткової тканини супроводжуються не тільки змінами фізичних властивостей кісток, а й порушенням мінерального гомеостазу в організмі, змінами структурно-функціональних властивостей остеогенних клітин. На підставі комплексного вивчення структурно-функціонального стану, метаболізму, мінералізації кісткової тканини, гормональної регуляції процесів кісткоутворення, формутворення у нащадків опромінених у дитячому та підлітковому віці матерів удосконалено заходи щодо профілактики та реабілітації їх порушень з метою покращення якості локомоторних функцій.

  Скачати повний текст

Розроблено й апробовано комплексну програму фізичної реабілітації дітей віком від 7-ми до 10-ти років з важким ступенем розумової відсталості, що включає ранкову гігієнічну гімнастику, корекційні вправи, рухливі ігри, гідрокінезитерапію, розвиток комунікативних умінь, навчання навичкам самообслуговування на підставі поліпшення дрібної моторики кистей і пальців рук, масаж, бальнеотерапію, активне залучення всіх членів родини до реабілітаційного процесу за сприяння та безпосередньої партнерської участі батьків. Експериментально встановлено, що впровадження запропонованої програми фізичної реабілітації сприяє покращанню показників психомоторного розвитку, функцій самообслуговування, комунікативних умінь, що позитивно впливає на розвиток рухової сфери дітей, підвищення їх фізичної працездатності та соціалізації. Результати наукового дослідження впроваджено у практичну діяльність Асоціації захисту прав інвалідів дитинства "Надія" (м.Кузнецовськ), а також дошкільного навчального закладу N 5 для груп адаптації і корекції загального стану дітей з вадами розумового розвитку (м.Кузнецовськ), Рівненського обласного центру інвалідного спорту "Інваспорт", навчально-реабілітаційного центру "Особлива дитина" (м.Рівне), навчальний процес факультету здоров'я, фізичної культури та спорту Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. академіка С.Дем'янчука (м. Рівне).

  Скачати повний текст

Вивчено історико-психологічні передумови становлення та розвитку університетської психології в Україні першої половини XIX ст. З'ясовано місце та значущість психологічних надбань представників вітчизняної психології зазначеного періоду для тогочасної та сучасної психологічної науки. Визначено соціокультурні передумови становлення психології як галузі науки в Україні. Установлено історико-психологічні детермінанти, соціокультурні фактори розвитку антропологічних концепцій та космогонічного розуміння душі та духу людини, що складали психологічну спадщину попередніх періодів і впливали на формування психологічних ідей представників української університетської психології першої половини XIX ст. Проаналізовано праці університетських психологів даного періоду, а саме: Й.Б.Шада, А.И.Дудровича, Ф.Ф.Чанова, М.Н.Протопопова, П.М.Любовського, О.М.Новицького, П.С.Авсєнева, І.М.Скворцова. Розглянуто особливості розвитку психологічних вчених у регіональних культурно-освітніх центрах України.

  Скачати повний текст