Досліджено антропологічні основи сучасного проповідування основних християнських конфесій на території України - православ'я, католицизму та протестантизму. Методологічно обгрунтовано та практично розроблено методику якісного контент-аналізу антропологічної проблематики християнської проповіді, який дозволив охарактеризувати зміни змісту проповідей, форми та прийоми конфесійного проповідництва. Біблійне вчення про людину та соціальні доктрини церков є антропологічною основою змісту сучасної християнської проповіді. На їх підставі виділено антропологічну проблематику, загальну для проповідей усіх християнських церков. За допомогою порівняльного аналізу соціальних доктрин церков окреслено загальні проблеми та завдання, які ставить перед проповідниками всіх конфесій "виклик часу" на межі тисячоліть. Аналіз гомілетики дозволив визначити формальні ознаки та богословсько обгрунтовані критерії християнської проповіді, які в кожній конфесії визначають "норму", відносно якої відбуваються трансформації проповідування за сучасних умов. На підставі контент-аналізу православних, католицьких і протестантських проповідей, матеріалів конкретних опитувань та інших соціологічних досліджень виділено конфесійний інваріант сучасного християнського проповідування.

  Скачати повний текст

На підставі аксіологічної та феноменологічної методологій проаналізовано ідею духовного творення людини та розуміння її сутності в межах екорелігійних впливів на ціннісний світ особи. Показано, що сучасна плюралістична релігійність має межу, окреслену Іншим, що дозволяє відродити та оновити релігійну духовність, подолати сучасну антропологічну кризу. Доведено, що релігійність, яка визначена як людська здатність до самовизначення та самотворчості, вихід за межі наявного буття, вказує на неутилітарну ціннісну спрямованність людини до творчості ціннісно-смислової форми буття у світі та є способом самовизначення, самоактуалізації, самоздійснення людини. Зроблено висновок, що на шляху до майбутньої цивілізації зміна релігійних парадигм неминуча, що пов'язано з необхідністю оновлення та збереження національних традиційних цінностей.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємини між Греко-католицькою (ГКЦ) та Римо-католицькою церквами (РКЦ) у контексті суспільно-політичного, національного та духовного життя українського порубіжжя 1939 - 1946 рр. Висвітлено еволюцію державної політики в релігійній і етноконфесійній сферах залежно від геополітичних обставин і воєнних подій. Проаналізовано позицію греко-католицьких і римо-католицьких ієрархів і духовенства щодо протистояння своїх вірних у період війни. Розкрито релігійний аспект українсько-польського трансферу 13939 - 1946 рр. На підставі результатів дослідження зроблено висновки, що трансформація відносин між ГКЦ і РКЦ у роки Другої світової війни здійснювалась під впливом суспільно-політичних чинників. Етноконфесійні зміни на українсько-польському порубіжжі у 1939 - 1946 рр. певним чином зумовили сучасну національну та релігійну ситуації в Україні та Польщі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано філософську інтерпретацію творчості Т.Г.Шевченка в українській діаспорі як складову української філософії. Виявлено основні об'єкти та проблеми діаспорних досліджень стосовно відношення "людина і світ" у творчості Т.Г.Шевченка. Висвітлено діаспорні інтерпретації за категоріальним принципом, розглянуто категорії, що розкривають філософський зміст творчості поета: "світу", "людини", "суспільства", "Бога", "зла", "морального ідеалу". Обговорено суспільно-релігійні погляди поета щодо взаємодії об'єктивного та суб'єктивного в його творчості. Доведено спорідненість всього діаспорного шевченкознавства зі світовим гуманітарно-філософським дискурсом.

  Скачати повний текст

Досліджено аспект взаємозв'язків київських чоловічих монастирів і Війська Запорізького Низового у XVII - XVIII ст. З'ясовано причини обрання низовими козаками Межигір'я як парафіяльного монастиря. Показано різні сфери діяльності межигірських ченців на території Запоріжжя. Досліджено проблему поділу "духовної" влади над січовиками між ставропігійним Межигірським і кафедральним Св.-Софійським монастирями. Розглянуто місце начальників січових церков, настоятелів амарського монастиря та старокодацьких намісників у структурі управління церковними справами Війська Запорозького Низового. Установлено, що у період "атакування Січі" Церква на Запоріжжі була підконтрольна Київським митрополитам. З'ясовано, що інші київські чоловічі обителі не брали участь в управлінні Церквою на Запоріжжі. З'ясовано умови збору милостині та Січі київськими монахами, а також розглянуто зворотний бік зв'язку - постриг запорожців у ченці та їх паломництва до київських святинь. Спростовано традиційний погляд на виключну релігійність низових козаків у порівнянні з іншими верствами населення тогочасної України.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено вплив християнства на становлення писемної культури Русі-України з позицій системного розгляду етноконфесійних проявів її будови. Обгрунтовано зв'язок писемної культури з історичною свідомістю, її непересічну роль у збереженні етнічної та політичної самосвідомості Русі-України. Розглянуто роль мови, писемності, рукописної, друкованої книги, монастирської бібліотеки як складових системи писемної культури, що свідчать про пізнавальні, естетичні, духовно-релігійні потреби народу та є своєрідним засобом відтворення духовного та релігійного життя соціуму, національного стилю мислення та менталітету.

  Скачати повний текст

Проведено релігієзнавчий аналіз взаємодії навколишнього сердовища та релігії. На підставі дослідження історії розвитку наукових уявлень щодо географічного фактору й аналізу сучасної екологічної ситуації обгрунтовано необхідність нового осмислення його ролі у релігієзнавчих дослідженнях. Зроблено спробу подолати однобічність у дослідженнях і показати діалектичний процес взаємодії релігії та географічного середовища. Досліджено вплив навколишнього середовища на різні типи релігій, визначено роль географічного фактора в розвитку та поширенні релігійних поглядів. Доведено, що вплив навколишнього середовища на формування релігійних поглядів збільшується у разі послаблення технологічної бази даної культури. З'ясовано, що у сучасних світових релігіях даний вплив довести складно, хоча й збереглися факти, які засвідчують його наявність. Визначено місце людини та природи в основних релігійних системах світу. Обгрунтовано твердження, що космології є окремим архетипом релігійної екологічної етики. Проаналізовано типи взаємодії людини та природи, що формуються відповідно до її місця у споконвічній релігійній картині світу. Проведено дослідження різних напрямків розвитку сучасної екологічної етики, виявлено їх специфіку та запропоновано теологами різних релігійних систем.

  Скачати повний текст

Проведено соціологічний аналіз особливостей функціонування релігійної сфери сучасного українського суспільства, місця у ній новітніх релігійних організацій. Розглянуто основні теорії та концепції дослідження сучасної релігійної сфери та процесів, що в ній відбуваються. Наведено класифікацію неорелігійних організацій, що діють на території України, а також специфіку їх регіонального поширення. На прикладі неопротестантських груп проаналізовано особливості їх організаційної структури. Висвітлено церковно-державні відносини в Україні у контексті системи "традиційні релігійні інститути - держава - новітні релігійні організації". На підставі аналізу релігійних автобіографій розглянуто характерні мотиви й особливості приходу індивіда в релігійну групу, а також механізм його релігійного навернення.

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження гостинності як цілісного соціокультурного явища, визначено її місце і роль в українській побутовій культурі XIX ст. Узагальнено основні теоретичні підходи щодо осмислення даного феномена, вивчено історіографію проблеми та її джерельну базу. Визначено чинники, що впливали на характер гостинності як складової української побутової культури XIX ст. Уточнено культурологічний зміст основних понять (гість, гостинність, гостина, гостинець; селянська, міська гостинність). У понятійно-категоріальному апараті виокремлено дві змістові групи, що характеризують сутність гостинності. Визначено основні ознаки гостинності (релігійність, символічність, комунікативність, сакральність), розглянуто її структуру та функції. Досліджено прояви буденної, святкової, родинної, громадської, церковно-монастирської гостинності. Охарактеризовано етапи її розвитку, форми та види. Показано специфічні особливості гостинності різних верств населення.

  Скачати повний текст

Висвітлено релігійно-церковну політику окупаційної адміністрації, спрямовану на обмеження ролі церкви у громадсько - політичному житті та її впливу на народні маси. Розглянуто структурні модифікації та організаційні засади Галицької митрополії Греко-католицької церкви (ГКЦ), рішення архієпархіальних соборів як нормативно-дорадчої структури церкви. Значну увагу приділено культурно-просвітницькій праці ГКЦ, діяльності Богословської академії, Богословському науковому товариству, релігійній пресі. Проаналізовано діяльність ГКЦ, спрямовану на консолідацію українського церковного життя, зміцнення екуменічного руху. Розкрито місце ГКЦ у процесі національно-державного відродження українського народу. Широко висвітлено питання ставлення ГКЦ до окупаційної, соціальної, демографічної та культурної політики німців на окупованих землях.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено аналізу політичної діяльності Директорії УНР на першому етапі існування. Висвітлюються передумови та причини її створення, перебіг подій, за яких вона прийшла до влади. Досліджується процес становлення та функціонування державних інститутів УНР наприкінці 1918-у першій половині 1919 рр. У сфері внутрішньої політики аналізуються аграрні, промислові, фінансові, релігійні, культурні та інші реформи республіканського уряду. Зовнішньополітична активність Директорії висвітлюється на тлі геополітичної ситуації довкола Ураїни, розглядаються причини, котрі обумовили зміни у міжнародній політиці УНР. Зроблено спробу проаналізувати суспільно-політичну атмосферу в республіці та її вплив на політику українського уряду. Водночас простежено зміни у складі Директорії та кабінету міністрів УНР, їхній зв'язок з подіями в Україні, показані причини, характер і наслідки урядової кризи, що спіткала республіку навесні 1919 року.

  Скачати повний текст

Показано діяльність урядів арабських країн Близького Сходу та Магрибу на шляху вирішення питання стосовно статусу жінки-мусульманки у 1975 - 1995 рр. Для закріплення на міжнародному, а потім і національному законодавчому рівні положення щодо встановлення тендерної рівності організацією розроблено низку міжнародних нормативно-правових актів, які стали основою цього процесу. Підсумки проведення Десятиліть жінки ООН показали, що нерівноправність чоловіків і жінок у країнах Близького Сходу та Магрибу - гостра соціальна проблема, яка залишається пріоритетним завданням як ООН, так і національних урядів, однак на шляху до подібного співробітництва постає проблема менталітету арабського суспільства. Норми шаріату, релігійні й історичні традиції стають значною перешкодою на шляху співробітництва та реалізації прав і свобод жінок, ліквідації будь-яких проявів їх дискримінації, навіть за наявності такого консультанта та контролера, як ООН.

  Скачати повний текст

Проаналізовано діяльність конфесій баптистів, євангельських християн, адвентистів сьомого дня та християн євангельської віри в перші десятиліття радянської влади в Україні. Розглянуто їх реакцію на зміну політичного устрою країни, розкрито причини швидкого зростання кількості членів громад, підраховано їх чисельність. Доведено, що зазначені протестантські конфесії в досліджуваний період утворили в Україні автономні від загальносоюзних церковні об'єднання. Проаналізовано їх внутрішній розвиток і міжконфесійну діяльність. Розглянуто різні аспекти антипротестантської політики Радянської держави періоду 20 - 30-х рр. XX ст. Розкрито роль партійно-державного апарату та спецслужб у руйнуванні церковних організацій протестантів на теренах України.

  Скачати повний текст

Розглянуто духовне християнство як явище релігійного життя України протягом XVIII - першої половини XIX ст. До напрямку духовних християн належать релігійні течії духоборів, молокан, христовірів, скопців, наявні в українських землях у період нового часу. Проаналізовано джерельну базу та історіографію проблеми XIX - початку XXI ст. і показано, що духобори та малокани виникли в Україні раніше, ніж у Російській імперії загалом у середині, а христовіри та скопці - наприкінці XVIII ст. Основними осередками мешкання духовних християн в Україні були території певних сучасних адміністративних територіальних утворень, а саме: Харківської, Дніпропетровської, Полтавської, Херсонської, Луганської, Чернігівської областей, а також Автономної Республіки Крим. Важливим чинником впливу на їх розвиток було російське імперське законодавство у релігійній сфері. Чинні в країні правові норми впливали на чисельність послідовників духовного християнства, їх кількість коливалась від 3 - 4 до 10 - 12 тис. його послідовників власне українських територій. Внаслідок наявності зовнішніх і внутрішніх чинників у середовищі духовних християн відбувався закономірний процес їх еволюції за трьома напрямками, а саме: розширенням соціального складу релігійних общин; нововведенням у віровченні, змінами у ставленні до центральної та місцевої влади. Послідовники духовного християнства в Україні створили оригінальну ідеологію, яка відображає їх бачення ідеалу суспільного та державного устрою, специфічні уявлення про навколишній світ і місце людини в ньому.

  Скачати повний текст

Проаналізовано духовно-ціннісні орієнтації особистості у контексті філософсько-релігійних традицій. Доведено, що релігійні цінності є не єдиною основою для становлення моралі та моральності в Україні. Значну увагу приділено динаміці світоглядних орієнтацій української молоді. У процесі дослідження з'ясовано проблеми зіткнення інтересів буддизму, ісламу, християнства, ідуаїзму, нетрадиційних культів на теренах сучасної України. Розкрито специфіку функціонування релігійних цінностей у культурі українського народу, зміни у світоглядних установах сучасної людини, проаналізовано характерні особливості вірувань, звичаїв, ритуалів, традицій. Визначено, що емоції, переживання, почуття, у тому числі релігійні, є духовними цінностями, а також основою для подальшого розвитку людини. Показано, що цінності конкретизуються за трьома рівнями: всезагального, загального, індивідуального.

  Скачати повний текст

Визначено складові сфери гостинності м.Київ. Висвітлено характер її еволюції у взаємозв'язку зі становленням та розвитком туризму як нової соціокультурної практики в Україні другої половини XIX - початку XX ст. Проаналізовано основні види масових подорожей в Україні, наявність яких зумовлює формування мережі закладів гостинності, що надають послуги відповідним категоріям подорожуючих і які за умов розвитку капіталізму в Україні та спричиненого ним національно-культурного відродження зберігаються (зокрема паломництво) або трансформуються (подорожі з торгівельною метою, краєзнавчі екскурсії) у нові форми, які набувають ознак туризму: ділового й історико-культурного. Охарактеризовано м.Київ як соціокультурну атракцію. Показано його роль як духовного та релігійного центру православ'я у контексті паломництва та релігійної гостинності. Визначено вплив, який Київ здійснив на становлення та розвиток ділового й історико-культурного туризму, еволюцію світської гостинності. Проаналізовано релігійні та світські заклади гостинності як основні складові сфери гостинності міста. Досліджено кількісну та якісну еволюцію київських готелів та інших закладів тимчасового розміщення, закладів харчування. Визначено поступальний характер цієї еволюції.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонально-семантичні особливості епітетів у конфесійному стилі сучасної української мови на базі матеріалу оригінальних і перекладних україномовних релігійних текстів. Вивчено специфіку реалізації епітетної системи в основних конфесійних жанрах. Доведено, що епітети значною мірою сприяють вербалізації релігійної картини світу, оскільки епітетні словосполучення є важливими концептуально-смисловими, аксіологічними маркерами релігійної свідомості. Описано найважливіші лексично-семантичні макрополя епітетних словосполучень. Визначено семантику домінуючих у конфесійному стилі епітетних одиниць. Розглянуто функціонування епітетів у складі інших мовно-виразових засобів і стилістичних фігур. Досліджено епітетні словосполучення, що відображають знакові релігійні символи.

  Скачати повний текст

Визначено культурно-специфічні особливості образу світу українців. Емпірично виявлено міжкультурні, міжпоколінні та регіональні особливості розповсюдженості типів соціальних аксіом, визначених М. Бондом і К. Леунгом, зокрема, соціальний цинізм, соціальна гнучкість, нагорода зусиль, контроль долі та релігійність. Наведено культурно-специфічні соціальні аксіоми, імпліцитно притаманні образу світу українців. Розроблено й апробовано опитувальник українських аксіом (УСА), виділено фактори, обумовлені особливостями української культури, зокрема, орієнтація на сімейні стосунки, пасивізм, недовіра, духовість, патерналізм.

  Скачати повний текст

Досліджено місце єгипетського жрецтва в суспільній та адміністративній структурі Єгипту доби Давнього Царства. Розглянуто особливості виникнення, організації та функціонування в суспільній структурі різних видів єгипетських жерців. Доведено, що більшість жерців у Давньому Царстві служили культу царя, який займав чільне місце в релігійній системі. На підставі аналізу чиновницьких титулатур та інших видів джерел охарактеризовано категорії жерців семів, херігебів, гему-нечер, уабів та гему-ка. Показано, що жрецтво Єгипту доби Давнього Царства ще не сформувалось як єдиний суспільний прошарок, кожна з даних категорій мала свою історію походження та займала певну нішу в адміністративній структурі та соціумі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано індоєвропейські соціофункціональні архетипи, досліджено загальноіндоєвропейські міфологеми у рефлексії української фольклорної традиції та оригінальні українські міфологеми у контексті загальноіндоєвропейського міфологічного фонду. Установлено, що українські народні думи як органічна складова індоєвропейської народноепічної традиції відбивають загальноіндоєвропейські міфоепічні теми: протиставлення етики героїзму етиці користі (мотив самогубства народів), трьох гріхів воїна. Зазначено, що в українських переказах простежується загальноіндоєвропейська міфоепічна тема "міжфункціонального конфлікту", у масиві українського фольклору - релікти релігійно-міфологічних феноменів, що знаходять численні індоєвропейські паралелі: ковальський варіант основного індоєвропейського міфу, культи священого царя-мага, амбівалетного божества та священного напою, а також уявлення про "магічний жанр".

  Скачати повний текст