Розглянуто методологічні засади місця та ролі релігійних організацій серед суб'єктів адміністративного права. Проаналізовано поняття "релігійна організація" у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі та законодавстві. Визначено основні ознаки релігійних організацій, запропоновано класифікацію релігійних організацій за різними критеріями. Встановлено роль і компетенцію суб'єктів, уповноважених здійснювати державний контроль та нагляд за створенням, діяльністю та припиненням релігійних організацій. Проаналізовано адміністративно-процесуальний порядок припинення релігійних організацій у судовому порядку.

  Скачати повний текст

Досліджено основні аспекти діяльності василіанських монастирів на теренах Перемишльської єпархії впродовж кінця XVII - XVIII ст. Вивчено інституційний розвиток чернецтва, виокремлено певні періоди: фундації (кінець XIII - XVII ст.), перехід до унії (кінець XVII - початок XVIII ст.), утворення Святопокровської провінції та входження до неї унійних монастирів єпархії (1739 - 1745 рр.), пореформенний період (1745 - 1772 рр.). Вивчено економічне підгрунтя функціонування чернечих обителей, яке відобразилося в організації певних господарсько-фінансових відносин: введенні фільваркового господарства, наявності різного роду допоміжних промислів і участь у тогочасних фінансово-кредитних відносинах. Розглянуто внутрішню, релігійну діяльність ченців. З'ясовано основні засади духовної формації чернецтва східного обряду, які в аналізований період зазнали певних змін від єпархіальної до централізованої системи управління з чітко регламентованим уніфікованим монастирським уставом та Конституцією ЧСВВ. Визначено чинники, які впливали на провадження духовного вишколу ченців: кіновіяльний (спільний) уклад життя, поміркованість у їжі, скромність в одязі, молитва, піст, реколекції та інші духовні практики. Зокрема, домінували внутрішні студії з риторики, філософії та богослов'я, які у другій половині XVIII ст. спричинилися до піднесення освітнього рівня василіанського чернецтва на теренах єпархії. Досліджено душпастирську працю отців-василіан, яка відобразилася в утриманні парафій, провадженні реколекцій, місій, проповідей, оповідей, служінні в жіночих монастирях та при єпископській кафедрі. Визначено внесок василіанських монастирів у розвиток духовної культури Підгір'я, який висвітлено в аспекті функціонування освітньо-культурних осередків - скрипторіїв, хорових капел, шкіл.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано філософські засади релігійного та світського розуміння суті духовності суспільства й особистості, що може бути критерієм у визначенні аксіології духовності. Відзначено, що як найважливіший фактор, що забезпечує формування та розвиток духовно здорового суспільства, є релігійна культура, яка базується на християнських цінностях, освічених духовним світлом православ'я. Зазначено, що за теперішніх часів актуальною є православна духовність, у якій чітко вибудована ієрархія життєвих цінностей. Обгрунтовано, що досвід духовно-морального виховання, що базується на православній етиці, особливо значимий для сучасних пошуків шляхів досягнення духовної цілісності людини. Показано, що християнським філософам, релігійним аналітикам християнське людинознавство, його уявлення про Бога, світ і людину імпонує своєю давністю, близькістю Біблії, що для них само по собі є умовою істинності та повчальної цінності.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу архівних документів, статистичних матеріалів, здобутків вітчизняної та зарубіжної історіографії у регіональному вимірі досліджено етноконфесійні процеси в Автономній Республіці Крим (АРК). До наукового обігу введено значний масив першоджерел, в яких відображені етнічна та релігійна структури населення автономії. Висвітлено особливості етноконфесійного та міжконфесійного життя національних меншин автономії, еволюції етноконфесійних відносин і процесів в АРК, співвідношення національної, етнічної та релігійної ідентичностей населення Криму.

  Скачати повний текст

Розглянуто народно-педагогічні традиції виховання підростаючого покоління єврейського народу, досліджено джерела виникнення єврейської народної педагогіки, до яких належать фольклор, релігійна, морально-дидактична література, традиції, звичаї. Сформульовано основні положення виховання єврейської етнопедагогіки у контексті загальнолюдських цінностей і національних особливостей народу. Досліджено зміст народно-педагогічних традицій підготовки підростаючого покоління до життя. Визначено внесок єврейської інтелігенції в становлення та розвиток педагогічної науки на основі народних традицій виховання та навчання дітей. Проаналізовано просвітницьку та педагогічну діяльність єврейської інтелігенції в XIX - на початку XX ст., її роль у відродженні духовної спадщини народу.

  Скачати повний текст

Доведено тезу про те, що як філософсько-світоглядні засади дослідження релігійної освіти має виступати філософія освіти. Розкрито інституційні засади релігійної освіти як специфічного різновиду освіти, який спирається не лише на авторитет науки, але й церкви, хоча за змістом переважна більшість інституційних засад релігійної освіти збігається з відповідними засадами інших різновидів освіти - державно-політичні, економічні, моральні, правові тощо. Визначено перспективи інституційного забезпечення релігійної освіти за сучасних умов модернізації освіти в Україні, як залежні передусім від потенціалу розвитку наявних духовних ВНЗ (більшість яких функціонує в структурі православної церкви), а також від розвитку релігійної освіти в межах світських ВНЗ. Зазначено, що релігійна освіта має тенденцію стати обов'язковою складовою в усіх ВНЗ системи вищої освіти України.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні етапи життя та діяльності архієпископа Катеринославського, Херсонського, Таврійського Гавриїла Розанова, визначено його особистісні якості як типового представника тогочасної духовної еліти. На підставі комплексного вивчення та аналізу історичної спадщини архієпископа визначено фактори, що впливали на становлення його як ученого-історика. З'ясовано, що зацікавленість історичною наукою виникла задовго до прибуття Гавриїла на Південь України, де загальна атмосфера культурного росту сприяла реалізації його дослідницьких планів. Визначено недоліки та переваги історичних праць Г.Розанова, доведено їх історико-археографічну цінність. Висвітлено досягнення архієпископа у сфері церковного будівництва та організації внутрішнього управління єпархією, досліджено його участь у боротьбі з сектантами та розкольниками. Показано особливості духовної освіти та релігійного виховання досліджуваного історичного періоду, показано їх суттєвий вплив на діяльність архієпископа, який започаткував виникнення паламарських шкіл і був ініціатором створення в регіоні першого жіночого навчального закладу.

  Скачати повний текст

Здійснено цілісний аналіз мусульманського права як філософсько-релігієзнавчого феномену. Запропоновано його визначення як сукупності внутрішньо узгоджених, взаємопов'язаних, соціально-однорідних релігійно-правових засобів, за допомогою яких здійснюється морально-регулятивний, організаційний і стабілізувальний вплив на соціальні відносини й поведінку людей шляхом ісламізації правової практики. На підставі розгляду філософсько-раціоналізованих і містичних підходів щодо фікху та шаріату з'ясовано, що виникнення арабо-ісламської філософії як раціоналістичного спрямування думки обумовлено ідейними рухами у богослов'ї та фіхту та пов'язано з питаннями відповідальності людини за свої вчинки, свободи її волі, передвизначеності й детермінованості усього того, що відбувається, а також питаннями про втручання Бога у мирські справи. З'ясовано, що реалізація ранніми релігійно-правовими школами методів вирішення духовно-правових питань відбувається шляхом ісламізації раціональних прийомів їх вирішення як початково передбачених Кораном і сунною, наслідком якої є релігійна легітимізація норм мусульманського права, виведених на базі раціональних логічних методів. Наведено результати дослідження визначного раннього ісламського релігійно-правового документа малікітського мазхабу - твору Маліка ібн Анаса "Муватта". Розкрито філософсько-релігієзнавчий зміст мусульманського права в контексті сучасного цивілізаційного процесу, аспектами якого є узгодження мазхабів або повна відмова від них.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на грунті расової, національної чи релігійної ворожнечі. Визначено расову, національну чи релігійну ворожнечу як об'єкт криміналістичного дослідження та проаналізовано елементи криміналістичної характеристики злочинів проти особи, що вчиняються на грунті расової, національної чи релігійної ворожнечі. Визначено особливості порушення кримінальних справ, типових слідчих ситуацій та планування початкового етапу розслідування, особливості проведення окремих слідчих дій, призначення типового комплексу судових експертиз, основи профілактики злочинів. Надано пропозиції спрямовані на вдосконалення діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинами проти особи, які вчинені на даній ворожнечі.

  Скачати повний текст

Визначено пізнавальні межі філософської віри та досліджено роль безумовного, межового досвіду у житті людини. Визначено свободну суть почуття віри як бази процесу пізнання людини чи знання істини шляхом визначення поняття "філософська віра" у контексті його співвідношення з поняттям "релігійна віра". Досліджено особливості суб'єкт-об'єктивних відносин у досвіді філософської віри. Показано буттєву підставу віри, абсолютний взаємозв'язок того, хто пізнає, і пізнавального. Показано механізм здійснення досвіду філософської віри як абсолютної форми абсолютного знання. Обгрунтовано віру як іншу форму іншого знання. Висвітлено комунікативну спрямованість віри та з'ясовано роль комунікативних засобів у процесі асиміляції досвіду віри в екзистенціальному просторі. Розглянуто характер співвідношення понять "віра", "довіра", "надія". Проаналізовано характер підстави невір'я.

  Скачати повний текст

Проаналізовано правове регулювання відносин між радянською державою та Православною церквою в 1917 - 1941 рр. на матеріалі Донеччині. Розглянуто законодавство про релігію та визначено особливості його впровадження в регіоні. Розкрито роль партійних і державних органів у розв'язанні жорстокої антирелігійної війни та досліджено причетність більшовицького керівництва до розколу Православної церкви й розпалювання міжконфесійної ворожнечі. Визначено структуру органів, що формували та здійснювали релігійну політику, функції їх місцевих підрозділів, а також масштаби та наслідки репресивних заходів уряду проти православних християн.

  Скачати повний текст

Висвітлено роль релігійного чинника (православ'я) в житті людини під час кризових суспільних явищ, спричинених Другою світовою війною. Вперше завдяки сучасним методологічним засадам об'єктом дослідження була православна віруюча людина, яка зазнала соцільно-психологічної травми, спричиненої більшовицькою антирелігійною кампанією, обставинами війни. Проаналізовано роль релігійної свідомості населення в еволюції політики правлячих режимів - радянської та окупаційної німецько-фашистської влади. Аргументовано, що від врахування релігійного чинника у формуванні суспільної свідомості залежить стан соціо-владних відносин. Зроблено висновок, що внаслідок еволюції радянської політики щодо питань релігії за умов Другої світової війни релігійна свідомість православного населення України з внутрішньої опозиції більшовицькій владі перетворилась на її підтримку та стала значущим чинником перемоги СРСР над гітлерівською Німеччиною.

  Скачати повний текст

Розкрито основні питання формування та розвитку релігійної віри як форми світовідчуття. Визначено предмет, зміст, основні складові та функціі релігії як однієї з форм світовідчуття. Доведено, що релігійна віра за механізмом функціонування є інтегрованим соціально обумовленим почуттям у структурі релігійного світогляду, а за функціями - різновидом релігійного світовідчуття, що виникає шляхом підкорення ідеї існування надприродного за наявності у віруючого психологічної установки "віри-довіри" до авторитету релігійного. Обгрунтовано соціально-психологічні засади впливу релігійної віри на формування світовідчуття релігійної особистості та виявлено роль і значення релігійної віри як інтегрованого соціалізованого почуття в структурі релігійного світогляду. Проаналізовано психологічні мотиви формування релігійної віри. Розкрито особливості формування Божественного локусу контролю релігійної людини та його значення для віруючого.

  Скачати повний текст

Розглянуто вплив релігійної віри на суїцидальні тенденції у середовищі студентської молоді. Доведено, що оптимістичність релігійного вирішення основної людської проблеми - життєвої скінченності чинить могутній антисуїцидальний вплив на свідомість і поведінку сучасного студенства. Розроблено анкету для діагностики релігійної віри та наявності суїцидальних тенденцій. Розглянуто програму групової профілактично-коригувальної роботи зі студенством. Запропоновано орїєнтовну схему індивідуальної психопрофілактичної бесіди з потенційним суїцидентом з використанням антисуїцидального потенціалу релігійної віри.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність феномену релігійної громади, визначено його джерела та основні форми. Встановлено наявність універсального алгоритму релігійної громади, який проявляється у причинах виникнення та механізмах її формування. Розглянуто особливості утворення релігійної громади в архаїчному суспільстві й античному полісі. Визначено роль релігійного чинника у формуванні касти. Проаналізовано співвідношення релігійної громади з релігійним виміром таких понять, як "релігійна група", "релігійна спільнота", "релігійна організація", досліджено їх взаємозв'язок. Досліджено процес формування буддійської санги. Здійснено історичну реконструкцію різних форм вияву буття релігійних громад. Розкрито їх сутність та особливості на прикладі формування релігійних громад давнього світу та їх функціонування у світових релігіях. Доведено наявність спільних тенденцій і специфічних особливостей у розвитку християнської та мусульманської громад.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив релігійної освіти в Україні на формування суспільної моралі. Розглянуто історичну ретроспективу, сучасний стан і тенденції розвитку даної освіти. Вивчено стан навчально-виховного процесу у духовних навчальних закладах різних конфесій (православ'я, католіцизму, протестантизму), спрямованого на моральне виховання учнів зазначених навчальних закладів згідно до морально-етичних норм, що базуються на християнстві та розкриваються у змісті богословських предметів і комплексі духовних практик, пов'язаних з культовою діяльністю Церкви. Її специфіка полягає у конфесійній підготовці високоосвічених та глибоковіруючих випускників на потребу Церкви як основної складової механізму поширення Слова Божого та зміцнення моралі парафіян. Визначено, що Церква домагається використовувати освіту як найбільш ефективний засіб морального виховання на основі християнської етики та поширенні віровчення. Узгодження світської та релігійної освітніх систем в Україні - закономірний процес розвитку демократичного суспільства, у якому релігії та Церкві відводиться поважне місце. Вмотивованими напрямками взаємовпливу світської ра релігійної освітніх систем в Україні є запровадження християнської етики як навчально-виховної дисципліни до змісту української школи та відкриття загальноосвітніх навчальних закладів під опікою Церкви.

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-філософський зміст релігійної свідомості у сучасному українському суспільстві. Виявлено основні тенденції даної свідомості. З'ясовано специфічні особливості впливу основних історико-культурних і сучасних соціокультурних чинників на процеси трансформації релігійної свідомості в Україні. У порівняльному аспекті проведено філософський аналіз основних теоретичних підходів до визначення соціальної ролі релігійної свідомості. На підставі дослідження віровчень та культової практики неорелігійних рухів доведено наявність проявів "кризових культів". Розкрито суть ідейних принципів, які зближують традиційну релігійну та світську ідеологію, а саме: цілісність, всезагальність, синкретичність і морально-етичні домінанти свідомості, колективізм і солідаризм як антиподи конкуренції та відчуження. Доведено, що зазначені аспекти відображають особливості функціонування релігійної свідомості у сучасному українському суспільстві, притаманні колективістському типу суспільства. Визначено особливості зазначеного процесу за умов українського суспільства як конструюючо-відновлювальні, морально-ціннісні та світоглядні, а також компенсаторні відносно наслідків маргінального положення особистості на стику різнокультурних ціннісних впливів. Уточнено понятійно-категоріальний апарат та висвітлено методологічні принципи дослідження. Розглянуто особливості сучасного стану релігійної свідомості українського суспільства.

  Скачати повний текст

Розроблено структурно-типологічний підхід до аналізу релігійної свідомості та релігійного досвіду. З застосуванням цього підходу створено типологію релігійної свідомості та релігійного досвіду, запропоновано нову інтерпретацію тенденції в еволюції релігійності населення сучасної України. Проаналізовано співвідношення автономного та гетерономного релігійного досвіду та використання релігії як інструменту ідентифікації за сучасних мов. Піддано критичному аналізу ідеологему "релігійного відродження" як аналога проекту "національного відродження" відповідно до моделі "етнонації". Сформульовано практичні рекомендації щодо розробки стратегії державної політики у релігійно-конфесійній сфері, які стосуються подолання негативних тенденцій у даній сфері України та використання релігії як важливого інструменту ідентифікації у проекті формування української національної держави й української політичної нації.

  Скачати повний текст

Розкрито вплив трансформаційних процесів на релігійну свідомість сучасного молодого покоління. Розроблено термінологічну базу та проаналізовано різні підходи до поняття релігійної свідомості. З'ясовано її місце у структурі всього релігійного комплексу. У контексті аналітичних можливостей релігієзнавчого підходу, його принципів і критеріїв осмислення досліджено проблему релігійної свідомості, її сутнісні риси та форми прояву. Виявлено зміни у розумінні релігієзнавчого тлумачення релігійної свідомості, що донедавна зводилось до відображальних і пасивних характеристик інтелектуальної сфери, у зв'язку з чим вона втрачала креативність і здатність до трансформації. Доведено, що оптимальне розуміння релігійної свідомості, яке базується на класичному визначенні її як певної структурованої або неструктурованої сукупності ідей, поглядів, теорій, враховує необхідність доповнення об'єктивованих у відповідній релігійній культурі норм і правил релігійного мислення та поведінки суб'єктивованими через релігійну та конфесійну самоідентифікацію ознаками релігійності свідомості. Виділено догматично-теологічний і ціннісно-орієнтаційний елементи релігійної свідомості з урахуванням її соціокультурних і якісних характеристик і взаємопов'язаних з цим філософських рефлексій.

  Скачати повний текст