Досліджено основні аспекти феномену релігійної свідомості. Здійснено історичний огляд становлення проблеми щодо даного феномену та критичний аналіз наявних підходів до її вирішення. Наголошено на необхідності міждисциплінарного дослідження релігійної свідомості. Сформульовано критерії її визначення, головним з яких є релігійне мислення. У контексті змісту даної свідомості розкрито проблему релігійної істини. Грунтовно проаналізовано функціональні компоненти релігійної свідомості, а саме: релігійне мислення, релігійну мову, релігійний світогляд, релігійну віру, релігійний досвід, ритуальні практики. Визначено основні чинники, які впливають на розвиток релігійної свідомості, якими є вікова динаміка розвитку, стать, характер і темперамент, та відносин з батьками, іншими близькими родичами чи опікунами. Критерієм психологічної норми розвитку релігійної свідомості визнано її соціальну адаптивність і сприяння психологічній цілісності особистості. Зроблено висновок, що релігійна свідомість є головним інтегративним фактором релігійних систем.

  Скачати повний текст

У дисертації вперше в українському журналістикознавстві досліджено релігійну пресу Галичини другої половини XIX ст. – першої третини ХХ ст. як самобутній феномен історії української журналістики. Розкрито передумови виникнення та функціонування українських релігійних пресодруків у Галичині в період Австро-Угорської імперії та Польської Республіки. Встановлено коло редакторів, видавців, авторів, окреслено тематико-типологічну атрибутику досліджуваних видань. Здійснено комплексне вивчення концепції, структури та контенту часописів релігійного спрямування. Проаналізовано й систематизовано тематичний зріз змістового наповнення релігійних періодичних видань. Розкрито декларативне та фактичне функціональне цільове призначення аналізованих видань у структурі галицького соціуму в окреслений період. Виявлено ідейно-тематичні домінанти публікацій релігійних часописів Галичини, що дають змогу змоделювати семантичне поле, в межах якого на зламі століть представники галицького духовного стану та світської інтелігенції реалізовували власні пресовидавничі ініціативи, генерували проєкти творення нової соціокультурної та політичної дійсності^UThis thesis is specifically concerned with the peculiarities of the formation and functioning of the Ukrainian religious press in Galicia in from 1853 to 1939. The structural-functional, thematic, and typological attributes of the system of Galician religious periodicals have been analyzed.The preconditions of the origin, and peculiarities of the formation of the Ukrainian religious press in Galicia in the Austro-Hungarian Empire and the Polish Republic have been revealed. Peculiarities of creation, development, and functioning of periodicals for Greek-Catholic, Protestant, and Orthodox readers have been considered.The conceptual principles, the nature of the content, Ukrainian religious press releases in Galicia in the period of Austria-Hungary and the Republic of Poland, the circumstances of their initiation, and the reasons for closure have been determined. The names of the founders of publishing projects of religious magazines have been determined, information on the basic circle of publishers, editors, and authors have been established. The role played by the Ukrainian religious press in the process of formation of Ukrainian society in Galicia during the outlined historical period have been outlined.The scientific novelty of the work is that for the first time: the massif of the religious press of Galicia as an integral phenomenon of the Ukrainian journalistic process of the XX century has been considered. Theoretical and methodological approaches to the study of the history of the origin and functioning of the Ukrainian press in general and the complex of religious publications published in Galicia have been improved.A typological scheme of division of the complex of religious journals that functioned during the historical periods of the Austro-Hungarian Empire and the Republic of Poland have been developed. On the basis of these three groups of periodicals, determined according to their readership, the ideological and thematic dominants of each of them are outlined. The expediency of using the terms «religious press», «press for the laity», «press for church ministers», «press for theologians» to define the typological features of the Ukrainian religious press in Galicia in the period of 1853–1939 has been argued. Successful press publishing strategies of the religious media process of Galicia in 1853–1939 were found, the tools of conveying religious rhetoric to different readers have been revealed. The analysis of program principles is carried out, the peculiarity of the content of religious magazines intended for a wide range of readers, professional press publications for Church ministers, theological press releases, which functioned during 1853–1918 have been traced.The functions of the religious press published during the interwar period are outlined, the problem-thematic dominants of magazines for laypeople, for Church ministers, and theologians have been analyzed. The role of this type of press in adapting modern scientific trends to the spiritual model of the Galician Ukrainian worldview has been determined.The practical significance of the obtained results lies in the fact that the theoretical positions, methodological tools, and factual basis represented in the research can become a basis and a model for further study of worldview periodicals of the past and present.The materials of the dissertation research can become a methodical basis for the implementation of new domestic publishing religious projects and a source of information for the pastoral work of the ministers of the Church today. Theoretical and practical components of the research results can potentially be used in the formation of educational programs of higher education institutions, in particular in the development of lecture courses on the history of journalism, theory and history of religious journalism, theory and history of social communications, for example, a specialized course «Ukrainian Religious Press of XIX–XX centuries»

Дисертацію присвячено проблемним питанням доказування наявності мотиву расової, національної чи релігійної нетерпимості при вчиненні злочинів окремих видів, використанні особливостей їх криміналістичної характеристики.У роботі визначені особливості таких елементів криміналістичної характеристики злочинів проти життя і здоров'я особи, мотивом яких є расова, національна чи релігійна нетерпимість, які визначають особливості предмету доказування: особа злочинця і потерпілого; місце, час і спосіб вчинення; сліди, які несуть в собі ознаки мотиву. Підкреслюється, що встановлення наявності мотиву расової, національної чи релігійної нетерпимості повинно здійснюватися саме через встановлення наведених характеристик, які визначають особливості предмету доказування у справах даної категорії.Визначаються типові слідчі ситуації, які впливають на доказування наявності вказаного мотиву в діях злочинця, формулюються тактичні завдання щодо встановлення ознак мотиву та засоби їх вирішення. Наведені особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій (огляду місця події, допитів, обшуку, призначення експертиз).^UThe dissertation is devoted to the problematic issues of proving the existence ofa motive of racial, national or religious intolerance in the commission of certain typesof crimes, using the features of theirforensiccharacteristics.The paper defines the features of such elements of the forensic characteristicsof crimes against human life and health, the motive of which is racial, national or re- ligious intolerance, which determine the characteristics of the subject of proof: the identity of the criminal; the identity of the victim; ways of crimes, accompanied by humiliation of the victim because of his belonging to a certain ethnic group; traces- signs of the motive. It is concluded that the proof of the existence of a motive of ra- cial, national or religious intolerance should be carried out precisely through the es- tablishment of the above characteristics, which determine the features of the subjectof proof in cases of this category.It is emphasized that the proof of the motive for the crimes of this category oc-curs by conducting investigative (search) actions aimed at identifying traces in which the motive of the criminal's actions manifested itself. In this regard, the features of the inspection of the scene of the incident, the interrogation of the victim, witnesses and the suspect, the search, the appointment of forensic linguistic and psychologicaland linguistic examinations have been determined.

У роботі на основі комплексного аналізу опублікованої літератури та нововиявлених архівних джерел уперше визначено місце і роль Почаївського Успенського монастиря в історії і культурі українського народу унійного періоду (XVIII – 30-х років XIX ст.). Обгрунтовано основні напрями церковно-релігійної діяльності Почаївського монастиря, сутність його релігійних практик, особливості проповідницької діяльності обителі та його насельників, культ почаївських святинь та їх значення для насельників і паломників обителі. Доведено, що церковно-релігійна діяльність Почаївського монастиря синтезувала практики Православної та Уніатської Церков. Досліджено функціонування монастиря в культурно-освітній сфері (навчальні заклади, бібліотека, іконописна майстерня). Охарактеризовано репертуар Почаївської друкарні, мову видань та їх особливості, рівень мистецького оформлення та контакти з іншими видавничими осередками. Доведено, що книговидавнича діяльність Почаївського монастиря унійного періоду склала потужний внесок в культурну скарбницю українського народу і служила важливим консолідуючим фактором українських земель. Церковно-релігійна та культурно-освітня діяльність Почаївського монастиря засвідчувала явище поліморфізму в українській культурі і визначала, у підсумку, його роль як важливого центру міжконфесійних взаємин.^UIn the submitted paper, the place and role of the Pochayiv Assumption Monastery in the history and culture of the Ukrainian people of the Unia period (XVIII – 30 yearsof the XIX c.) was defined for the first time, on the basis of a comprehensive analysis of published literature and complex investigation the newly discovered archival sources. The main directions of the church and religious activity of the Pochayiv Monastery, the essence of its religious practices, features of the preaching activities of the monastery and its inhabitants, the cult of the holy sites and their significance for inhabitants and pilgrims of the monastery are substantiated.It was proven that the church-religious activity of the Pochayiv Monastery synthesized the practices of the Orthodox and Uniate Churches. The investigation of the monastery'activity in the cultural and educational sphere (educational institutions, library, icon painting workshop) is explored. Described are the repertoire of Pochayiv printing house, the language of its publications and their peculiarities, the level of artistic design and contacts with other publishing centers. It was proven that the book publishing activity of the Pochayiv Monastery of the Uniate Period was a powerful contribution to the cultural treasury of the Ukrainian people and served as an important consolidating f actor for Ukrainian lands.

Розглянуто основні етапи життя та діяльності архієпископа Катеринославського, Херсонського, Таврійського Гавриїла Розанова, визначено його особистісні якості як типового представника тогочасної духовної еліти. На підставі комплексного вивчення та аналізу історичної спадщини архієпископа визначено фактори, що впливали на становлення його як ученого-історика. З'ясовано, що зацікавленість історичною наукою виникла задовго до прибуття Гавриїла на Південь України, де загальна атмосфера культурного росту сприяла реалізації його дослідницьких планів. Визначено недоліки та переваги історичних праць Г.Розанова, доведено їх історико-археографічну цінність. Висвітлено досягнення архієпископа у сфері церковного будівництва та організації внутрішнього управління єпархією, досліджено його участь у боротьбі з сектантами та розкольниками. Показано особливості духовної освіти та релігійного виховання досліджуваного історичного періоду, показано їх суттєвий вплив на діяльність архієпископа, який започаткував виникнення паламарських шкіл і був ініціатором створення в регіоні першого жіночого навчального закладу.

  Скачати повний текст

Розкрито вплив трансформаційних процесів на релігійну свідомість сучасного молодого покоління. Розроблено термінологічну базу та проаналізовано різні підходи до поняття релігійної свідомості. З'ясовано її місце у структурі всього релігійного комплексу. У контексті аналітичних можливостей релігієзнавчого підходу, його принципів і критеріїв осмислення досліджено проблему релігійної свідомості, її сутнісні риси та форми прояву. Виявлено зміни у розумінні релігієзнавчого тлумачення релігійної свідомості, що донедавна зводилось до відображальних і пасивних характеристик інтелектуальної сфери, у зв'язку з чим вона втрачала креативність і здатність до трансформації. Доведено, що оптимальне розуміння релігійної свідомості, яке базується на класичному визначенні її як певної структурованої або неструктурованої сукупності ідей, поглядів, теорій, враховує необхідність доповнення об'єктивованих у відповідній релігійній культурі норм і правил релігійного мислення та поведінки суб'єктивованими через релігійну та конфесійну самоідентифікацію ознаками релігійності свідомості. Виділено догматично-теологічний і ціннісно-орієнтаційний елементи релігійної свідомості з урахуванням її соціокультурних і якісних характеристик і взаємопов'язаних з цим філософських рефлексій.

  Скачати повний текст

Розглянуто народно-педагогічні традиції виховання підростаючого покоління єврейського народу, досліджено джерела виникнення єврейської народної педагогіки, до яких належать фольклор, релігійна, морально-дидактична література, традиції, звичаї. Сформульовано основні положення виховання єврейської етнопедагогіки у контексті загальнолюдських цінностей і національних особливостей народу. Досліджено зміст народно-педагогічних традицій підготовки підростаючого покоління до життя. Визначено внесок єврейської інтелігенції в становлення та розвиток педагогічної науки на основі народних традицій виховання та навчання дітей. Проаналізовано просвітницьку та педагогічну діяльність єврейської інтелігенції в XIX - на початку XX ст., її роль у відродженні духовної спадщини народу.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено формуванню цілісної концепції конституційно-правового регулювання духовно-культурних відносин, здатної стати доктринальною основою для відповідних політико-правових реформ в Україні..У роботі охарактеризовано духовно-культурні відносини як предмет конституційно-правового регулювання в загальнотеоретичному аспекті, розкрито проблеми взаємодії конституції та ідеології в аспекті регулювання духовно-культурних відносин. Обґрунтовано тезу про те, що духовно-культурна підсистема суспільного ладу є важливим елементом загального предмета конституційно-правового регулювання. Виокремлено особливості конституційно-правового регулювання духовно-культурної сфери; до них віднесено: а) неоднорідність сфери культури як предмета правового регулювання, що зумовлює необхідність прийняття значної кількості нормативно-правових актів; б) складно-підпорядкованість сфери культури як предмета регулювання, що зумовлює потребу в розмежуванні повноважень між органами державної влади і місцевим самоврядуванням розподіляє й національне законодавство в сфері культурі на два рівні правових актів: загальнодержавні та місцеві; в) протекціоністський характер державної політики в галузі культури, що виражається у вирішенні державою завдань з підтримки національної культури, поширення культурних цінностей, підтримки програм та ініціатив щодо її розвитку; г) значною мірою декларативний характер правових актів, що приймаються у духовно-культурній сфері, особливо стратегій та концепцій; д) багатоманітність методів правового регулювання духовно-культурних відносин. Відзначено, що в демократичному суспільстві людина є самоцінною та автономною, і внутрішній світ належить тільки їй, тож завдання держави і права зводиться до того, щоб створити максимально комфортні умови для духовно-культурного розвитку особистості людини. Натомість спроби держави підпорядкувати духовно-культурну сферу інтересам державного будівництва є проявом тоталітаризму і призводять до грубих порушень прав людини.Продемонстровано, що в основі конституційно-правового регулювання духовно-культурних відносин лежать як загальні принципи засад конституційного ладу, так і особливі принци¬пи, що стосуються виключно даної підсистеми суспільного ладу. Залежно від специфіки політичного режиму і політичної системи для спеціальних принципів духовно-культурної системи характерна бінарність: ідеологічний плюралізм / ідеологічний монізм; свобода творчості / партійність творчості; державний полілінгвізм / державний монолінгвізм; світська держава / релігійна (клерикальна) держава тощо.Обґрунтовано тезу про те, що ключову роль при визначенні конституційних засад духовно-культурних відносин відіграє співвідношення між конституцією та ідеологією. Визначено, що предмет конституційно-правового регулювання духовно-культурної системи в сучасних державах складають три основні групи суспільних відносин: а) відносини щодо створення матеріальних та духовних цінностей культури; б) відносини щодо освоєння досягнень культури; в) відносини щодо охорони матеріальних та духовних культурних цінностей. Надано розгорнуту характеристику системи культурних прав і свобод людини і громадянина за чинною Конституцією та поточним законодавством України. Звертається увага на деталізацію основних культурних прав у Законі України «Про культуру».Обґрунтовано висновок про те, що за роки незалежності в Україні відбулася суттєва зміна взаємовідносин держави і сфери культури: від моделі держави-інженера, характерної для багатьох країн Східної Європи, до престижно-просвітницької моделі, що притаманна розвиненим державам Західної й Центральної Європи (наприклад, Франції). У законодавстві це виявилося в зміні «Основ законодавства про культуру» 1992 р. на Закон України «Про культуру» 2010 р. Сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання духовно-культурних відносин в Україні; зокрема, запропоновано: а) доповнити Конституцію України окремою статтею, присвяченою культурі та її значенню для розвитку українського суспільства; б) перелік основних культурних прав людини і громадянина в Конституції України доповнити правом на доступ до культурних цінностей; в) у Законі України «Про культуру» передбачити легальне визначення понять «культурна послуга», «мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами», «центр культурних послуг», запровадження моніторингу та оцінювання реалізації державної культурної політики; г) процес децентралізації публічної влади поширити на духовно-культурну сферу.^UThe dissertation is devoted to the formation of a holistic concept of constitutional and legal regulation of spiritual and cultural relations, which can become a doctrinal basis for relevant political and legal reforms in Ukraine.The paper characterizes spiritual and cultural relations as a subject of constitutional and legal regulation in the general theoretical aspect, reveals the problems of interaction of the constitution and ideology in the aspect of regulation of spiritual and cultural relations.The thesis that the spiritual and cultural subsystem of the social system is an important element of the general subject of constitutional and legal regulation is substantiated.The peculiarities of the constitutional and legal regulation of the spiritual and cultural sphere are highlighted; these include: a) the heterogeneity of the cultural sphere as a subject of legal regulation, which necessitates the adoption of a significant number of regulations; b) the complexity of the cultural sphere as a subject of regulation, which necessitates the separation of powers between public authorities and local governments and divides national legislation in the field of culture at two levels of legal acts: national and local; c) the protectionist nature of the state policy in the field of culture, which is expressed in the state's solution of tasks to support national culture, dissemination of cultural values, support programs and initiatives for its development; d) largely declarative nature of legal acts adopted in the spiritual and cultural sphere, especially strategies and concepts; e) diversity of methods of legal regulation of spiritual and cultural relations.It is noted that in a democratic society a person is self-sufficient and autonomous, and the inner world belongs only to him, so the task of the state and law is to create the most comfortable conditions for spiritual and cultural development of the individual. Instead, the state's attempts to subordinate the spiritual and cultural sphere to the interests of state-building are a manifestation of totalitarianism and lead to gross violations of human rights.It is shown that the constitutional and legal regulation of spiritual and cultural relations is based on both the general principles of the principles of the constitutional order and special principles relating exclusively to this subsystem of the social order. Depending on the specifics of the political regime and political system for the special principles of the spiritual and cultural system is characterized by binary: ideological pluralism / ideological monism; freedom of creativity / partisanship of creativity; state polylingualism / state monolingualism; secular state / religious (clerical) state, etc.The thesis that the relationship between the constitution and ideology plays a key role in determining the constitutional principles of spiritual and cultural relations is substantiated.It is determined that the subject of constitutional and legal regulation of the spiritual and cultural system in modern states are three main groups of social relations: a) relations for the creation of material and spiritual values of culture; b) relations for the development of cultural achievements; c) relations concerning the protection of material and spiritual cultural values.A detailed description of the system of cultural rights and freedoms of man and citizen under the current Constitution and current legislation of Ukraine is given. Attention is paid to the detail of basic cultural rights in the Law of Ukraine "On Culture".The conclusion is substantiated that during the years of independence in Ukraine there has been a significant change in the relationship between the state and culture: from the model of the engineer state, typical of many Eastern European countries, to the prestigious educational model of developed Western and Central European countries. France). In the legislation it was manifested in the change of the "Fundamentals of Legislation on Culture" in 1992 to the Law of Ukraine "On Culture" in 2010.Specific proposals for improving the legal regulation of spiritual and cultural relations in Ukraine have been formulated; in particular, it is proposed: a) to supplement the Constitution of Ukraine with a separate article on culture and its significance for the development of Ukrainian society; b) to supplement the list of basic cultural rights of a person and a citizen in the Constitution of Ukraine with the right of access to cultural values; c) in the Law of Ukraine "On Culture" to provide a legal definition of "cultural service", "minimum standards for providing cultural services", "cultural services center", the introduction of monitoring and evaluation of state cultural policy; d) the process of decentralization of public power to extend to the spiritual and cultural sphere.

Висвітлено роль релігійного чинника (православ'я) в житті людини під час кризових суспільних явищ, спричинених Другою світовою війною. Вперше завдяки сучасним методологічним засадам об'єктом дослідження була православна віруюча людина, яка зазнала соцільно-психологічної травми, спричиненої більшовицькою антирелігійною кампанією, обставинами війни. Проаналізовано роль релігійної свідомості населення в еволюції політики правлячих режимів - радянської та окупаційної німецько-фашистської влади. Аргументовано, що від врахування релігійного чинника у формуванні суспільної свідомості залежить стан соціо-владних відносин. Зроблено висновок, що внаслідок еволюції радянської політики щодо питань релігії за умов Другої світової війни релігійна свідомість православного населення України з внутрішньої опозиції більшовицькій владі перетворилась на її підтримку та стала значущим чинником перемоги СРСР над гітлерівською Німеччиною.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу архівних документів, статистичних матеріалів, здобутків вітчизняної та зарубіжної історіографії у регіональному вимірі досліджено етноконфесійні процеси в Автономній Республіці Крим (АРК). До наукового обігу введено значний масив першоджерел, в яких відображені етнічна та релігійна структури населення автономії. Висвітлено особливості етноконфесійного та міжконфесійного життя національних меншин автономії, еволюції етноконфесійних відносин і процесів в АРК, співвідношення національної, етнічної та релігійної ідентичностей населення Криму.

  Скачати повний текст

На підставі результатів аналізу релігійної термінології французької мови, її генетичної й лексико-семантичної структури, аспектів функціонування релігійних термінів у різних текстових жанрах установлено: базою для творення релігійної термінології стали латинська та давньогрецька мови, а також власне французькі утворення; запозичення з інших мов складають незначну частину термінів. Відзначено, що лексико-семантичні процеси в межах релігійної термінології сучасної французької мови виявляють специфічні риси: категоріальну багатозначність, міжсистемну антонімію, дублетність синонімів. Визначено, що ядром та центром функціонально-семантичного поля сакральності є біблеїзми та християнізми, а периферії - терміни нехристиянських релігій. Частотний аналіз фунціонування генетичних пластів релігійних термінологічних одиниць (РТО) в тексті виявив перевагу РТО латинського і власне французького походження. Зазначено, що функціональною особливістю цих пластів є те, що значна частина з них належить до термінів-інтернаціоналізмів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено розробку, обгрунтування й апробацію моделі встановлення вимірів релігійної свідомості. Розкрито зміст поняття "релігійна свідомість". Запропоновано досліджувати її як цілісне утворення, що не підлягає розчленуванню. Установлено її соціологічні виміри, якими є теоретико-пізнавальний, емоційно-оціночний та діяльнісно-вольовий. Визначено принципи їх ієрархізації, критерії, прийоми та методики для визначення рівня розвитку кожного з них. Здійснено емпіричний аналіз стану релігійної свідомості та її зв'язку з соціально-демографічними характеристиками мешканців Львівщини у 2005 р.

  Скачати повний текст

Встановлено, що німецька символіка є частиною універсальної системи етносимволіки, має свої особливості розвитку з часу планового переселення німців на територію Російської імперії. Висвітлено поетапний процес розвитку символіки у німців Поволжя, Сибіру, Волині, Причорномор'я, південного заходу Російської імперії та інших місць їх комплексного поселення. Побудовано модель класифікації символіки у німців Російської імперії. Показано, що одним з визначальних чинників збереження цієї символіки є календарна обрядовість, в якій об'єднались міфологічна та релігійна символіка. Виявлено, що саме духовне життя німців Російської імперії, його регулювання з боку держави визначили еволюцію та трансформацію німецької символіки.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив релігійної освіти в Україні на формування суспільної моралі. Розглянуто історичну ретроспективу, сучасний стан і тенденції розвитку даної освіти. Вивчено стан навчально-виховного процесу у духовних навчальних закладах різних конфесій (православ'я, католіцизму, протестантизму), спрямованого на моральне виховання учнів зазначених навчальних закладів згідно до морально-етичних норм, що базуються на християнстві та розкриваються у змісті богословських предметів і комплексі духовних практик, пов'язаних з культовою діяльністю Церкви. Її специфіка полягає у конфесійній підготовці високоосвічених та глибоковіруючих випускників на потребу Церкви як основної складової механізму поширення Слова Божого та зміцнення моралі парафіян. Визначено, що Церква домагається використовувати освіту як найбільш ефективний засіб морального виховання на основі християнської етики та поширенні віровчення. Узгодження світської та релігійної освітніх систем в Україні - закономірний процес розвитку демократичного суспільства, у якому релігії та Церкві відводиться поважне місце. Вмотивованими напрямками взаємовпливу світської ра релігійної освітніх систем в Україні є запровадження християнської етики як навчально-виховної дисципліни до змісту української школи та відкриття загальноосвітніх навчальних закладів під опікою Церкви.

  Скачати повний текст

Дисертація є комплексним діахронно-синхронним дослідженням розвитку семантичної деривації в загальновживаній релігійній лексиці української мови. За допомогою лексикографічного та контекстного аналізу окреслено основні джерела, напрями і способи наповнення релігійного словника української мови за узуальною та індивідуальною мовною практикою. Визначено головні типи й моделі внутрішньослівного семантичного зв'язку та з'ясовано його роль в оновленні релігійного лексикону. Уведено нову термінологічну опозиціюосакралення / розсакралення на позначення в українській мові процесів термінування й детермінування в лексемах із релігійним значенням.З'ясовано, що під час творення релігійної лексики в сакральній сфері активними є метонімія, семантичне звуження, менше ‒ метафора; позарелігійною сферою переважає метафора, рідше семантичне розширення й метонімія. Помічено характерну появу відтінка урочистості з поступовою нейтралізацією під час осакралення; урочистості, ліричності й іронійності ‒ під час розсакралення (нерідко через енантіосемію, виявлену вже в мові ХVІ –ХVІІ ст. та увиразнену в ХХ ст. при спробі витіснити релігійність на периферію мовної свідомості українців). Підтверджено вирівнювання аксіологічних параметрів релігійної лексики в сучасній українській мові поряд із іронійними інноваціями, які час від часу з'являються як елементи модерного мовомислення.Ключові слова: релігійна лексика, семантична деривація, семантичний дериват, полісемія, полісемант, термінування, повторне термінування, детермінування, енантіосемія.^UThis thesis is a complex diachronic-synchronic analysis of origination and development of polysemy of the Ukrainian religious lexemes in the general functional and individual speech practice. According to lexicographical sources, in modern Ukrainian there are words with meanings acquired from the religious sphere through metonymization, semantic narrowing and metaphorization. Outside the religious sphere, according to the newest explanatory sources, religious nominations functioning in the Ukrainian language, are determinolized by metaphorization, expansion of the meaning and metonymization.The main sign of desacralization is the emergence of unusual for religious lexemes stylictic adherences. It was observed in the polemical literature of the XVIth and XVIIth centuries, but their effectiveness particularly increased in the 20th century, when the flavor of irony, mockery and scorn was firmly attached to the religious vocabulary – the fact that should not be regarded as a consequence of the language natural development.Key words: religious vocabulary, semantic derivation, semantic derivative, polysemy, polysemantic word, terminologizaton, re-terminologizaton, determinologization, enantiosemy.

Розроблено структурно-типологічний підхід до аналізу релігійної свідомості та релігійного досвіду. З застосуванням цього підходу створено типологію релігійної свідомості та релігійного досвіду, запропоновано нову інтерпретацію тенденції в еволюції релігійності населення сучасної України. Проаналізовано співвідношення автономного та гетерономного релігійного досвіду та використання релігії як інструменту ідентифікації за сучасних мов. Піддано критичному аналізу ідеологему "релігійного відродження" як аналога проекту "національного відродження" відповідно до моделі "етнонації". Сформульовано практичні рекомендації щодо розробки стратегії державної політики у релігійно-конфесійній сфері, які стосуються подолання негативних тенденцій у даній сфері України та використання релігії як важливого інструменту ідентифікації у проекті формування української національної держави й української політичної нації.

  Скачати повний текст

Розроблено понятійно-термінологічну систему географічного вивчення територіальної організації релігійної сфери регіону, надано наукову дефініцію поняття трансформації релігійної сфери. Здійснено комплексний аналіз методики релігійно-географічного дослідження регіону. Виявлено причинну зумовленість між територіальною організацією релегійної сфери регіону і різних сторін суспільного життя та діяльності, особливостями природно-географічного середовища. Проаналізовано трансформацію релігійної сфери в контексті змін принципових типів взаємодії влади і релігії в суспільстві, виявлено вплив трансформації релігійної сфери на зміни в її територіальній організації. Проаналізовано формування на Львівщині територіальної релігійної системи, особливостей територіальної організації основних (традиційних) конфесій і надано конкретні рекомендації щодо його удосконалення, здійснено інтегральне релігійно-географічне районування області.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена розкриттю специфіки релігійноїпубліцистики відомого українського громадського діяча, мислителя, журналіста,дисидента Є. Сверстюка в комунікаційному дискурсі «Суспільство – Церква».Показано роль релігії в подоланні складних життєвих обставин шістдесятника (рокитаборів, заслань за літературознавчу діяльність, трагічна загибель сина й онуки) і вйого зростанні як публіциста. Встановлено, що Є. Сверстюк одним із перших середукраїнських публіцистів радянської доби звернувся у своїй творчості до релігійноїтематики, порушив питання необхідності навернення атеїстичного суспільства доБога та створення національної церкви.Розглянуто постать Є. Сверстюка в контексті української релігійноїжурналістики. Обґрунтовано значення релігійної складової в житті і творчостідисидента. Комплексно проаналізовано газету «Наша віра» й обґрунтовано їївизнання як феномена української релігійної журналістики. Здійснено посмертнунаукову рецепцію життя та діяльності мислителя із залученням нових матеріалів.Удосконалено дослідження публіцистичних рис високої книжності на українськихземлях як важливого фактора становлення тяглості культури. Вивчено тадиференційовано релігійні мотиви в публіцистиці дисидента. Систематизованонаукові праці про життєвий і творчий шлях Є. Сверстюка та зроблено посмертнупереоцінку його постаті в історії української культури.^UThe dissertation is devoted to the disclosure of specifics in the religious journalismof famous Ukrainian public figure, thinker, journalist, dissident Y. Sverstiuk in thecommunication discourse «Society – Сhurch». It was found that religion played animportant role in overcoming the difficult life circumstances of the Sixties (the years ofthe camps, exile for literary studies, the tragic loss of a son and granddaughter) and in hisgrowth as a publicist. It was determined that Sverstiuk was one of the first amongUkrainian Soviet-era publicists to address religious issues, the need to convert an atheistsociety to God, and create a national church. The object of the dissertation is the religiousjournalism of Y. Sverstiuk. The main tasks of the study are to consider the high literatureof the times of Kievan Rus and the Baroque era in the context of the history of Ukrainianreligious communication; to trace the publicism of the texts of Kievan Rus and theBaroque era in connection with the journalistic activity of Y. Sverstiuk; to determine thefeatures of religious journalism in the age of the latest information technologies; toanalyze the religious journalism of Y. Sverstiuk as the highest level of his journalisticcreativity; describe the editorial, authorial and organizational activities of the thinker in hisreligious newspaper «Our Faith»; to identify and differentiate Christian motives inY. Sverstiuk's journalism.The figure of Y. Sverstiuk in the context of Ukrainian religious journalism isconsidered. The significance of the religious component in the life and work of thedissident is substantiated. The Y. Sverstiuk's newspaper Our Faith has beencomprehensively analyzed and substantiated as a phenomenon of Ukrainian religiousjournalism. The posthumous scientific reception of Y. Sverstiuk's life and activity with theattraction of new materials was carried out. The research of high-literary journalisticfeatures on Ukrainian lands as an important factor in the formation of cultural weight hasbeen improved; study and differentiation of religious motives in journalism byY. Sverstiuk. The systematization of scientific works on the life and creative path ofY. Sverstiuk and the posthumous reassessment of this figure in the history of Ukrainianculture were further developed.

Розкрито основні питання формування та розвитку релігійної віри як форми світовідчуття. Визначено предмет, зміст, основні складові та функціі релігії як однієї з форм світовідчуття. Доведено, що релігійна віра за механізмом функціонування є інтегрованим соціально обумовленим почуттям у структурі релігійного світогляду, а за функціями - різновидом релігійного світовідчуття, що виникає шляхом підкорення ідеї існування надприродного за наявності у віруючого психологічної установки "віри-довіри" до авторитету релігійного. Обгрунтовано соціально-психологічні засади впливу релігійної віри на формування світовідчуття релігійної особистості та виявлено роль і значення релігійної віри як інтегрованого соціалізованого почуття в структурі релігійного світогляду. Проаналізовано психологічні мотиви формування релігійної віри. Розкрито особливості формування Божественного локусу контролю релігійної людини та його значення для віруючого.

  Скачати повний текст