Здійснено комплексне дослідження етнополітичних процесів, які є в АР Крим у контексті теорій міжетнічних комунікацій, визначено специфіку міжетнічних комунікацій народів регіону в політичному та соціокультурному аспектах. Визначено параметри, форми та фактори міжетнічних комунікацій, що спостерігаються в республіці. Обгрунтовано положення про те, що репатріація депортованих народів Криму є специфічним макросоціальним суперечливим процесом, що має свої суб'єкти, особливості, динаміку. Розкрито розуміння національного руху кримських татар як соціокультурного феномену, з властивим йому комплексом ознак: обгрунтовано значення національного руху як основи формування сучасної етнічної еліти. Уточнено взаємозв'язок макрополітичних і макросоціальних процесів з внутрішньоетнічними та внутрішньогруповими; специфічність етнічних інститутів з притаманними їм технологіями участі та мобілізації своїх етнічних груп. Систематизовано підходи та версії інтегративних моделей, запропонованих кримському соціуму політичними й етнічними елітами.

  Скачати повний текст

На прикладі жителів Києва та Київщини проведено комплексне історико-соціальне дослідження окремої спільноти громадян України, які в роки Другої світової війни перебували на примусовій праці в нацистській Німеччині та належали до категорії остарбайтерів. Визначено передумови створення системи примусової праці іноземців у нацистській Німеччині, встановлено причини та обставини залучення в економіку Третього рейху трудових ресурсів з України. Розкрито особливості нацистської окупаційної політики та функціонування радянської репатріаційної системи на Київщині. Здійснено перевірку існуючих статистичних даних щодо завербованих та репатрійованих жителів Київщини. Розглянуто зміни в соціальній структурі, правовому статусі, життєвих циклах, настроях, поведінковій стратегії остарбайтерів у часовому проміжку від вивезення на територію Третього рейху до повернення й початкового етапу соціальної адаптації на батьківщині.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості капітуляції, полонення та інтернування Квантунської армії у 1945 р. Розглянуто специфіку трудового використання японських військовополонених та їх репатріації протягом 1946 - 1956 рр. Висвітлено зміст ідеологічного перевиховання у таборах для військовополонених Міністерства внутрішніх справ СРСР та окремих робочих батальйонах Міністерства оборони СРСР. Вперше в Україні здійснено систематизацію наявної історіографічної та джерельної бази дослідження. Встановлено залежність становища японської армії від завдань економічного та військового зміцнення далекосхідного регіону СРСР за наявності протистояння між Радянським Союзом і США у повоєнний період. У хронологічній послідовності висвітлено процес репатріації військовополонених Квантунської армії до Японії та проаналізовано причини, що перешкоджали його здійсненню. Узагальнено досвід політичної роботи серед військовополонених.

  Скачати повний текст

Висвітлено наслідки примусової репатріації радянських громадян і політичного іміджу СРСР у світі. Визначено та проаналізовано політичні, соціально-економічні, національні та релігійні причини, що призвели до небажання повертатися в СРСР частини радянських осіб. Український вектор репатріації обгрунтовано тим, що саме УРСР прийняла й пропустила через свою територію основний потік повоєнних репатріантів. Охарактеризовано методи та механізми здійснення репатріації, особливості перевірки та фільтрації репатріантів. Спростовано міф, створений радянською історіографією, про добровільне повернення усіх без виключення радянських громадян до СРСР. Зазначено, що більшість примусових репатріантів після повернення в СРСР тривалий час піддавалася дискримінації.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження соціально-демографічних процесів у Донбасі в 1943 - 1955 рр. На підставі аналізу даних поточної статистики населення регіону та України загалом, матеріалів опублікованих статистичних збірок і результатів найближчих переписів населення (1939, 1959 рр.) показано зміни в чисельності населення регіону на час визволення від окупації у порівнянні з довоєнним періодом. Відзначено високу інтенсивність заселення Донбасу, досліджено міграційну специфіку регіону. На підставі вивчення статистичних джерел і відповідних документів партійних і радянських органів розглянуто міграційні потоки не лише за місцем виходу, прибуття, а й сформованих під впливом державних механізмів - трудові та учбові мобілізації, оргнабір, сільськогосподарські переселення, демобілізація, репатріація. Показано позитивний вплив міграції на прискорення процесів відбудови промисловості та сільського господарства. Охарактеризовано роль таких найбільш характерних для післявоєнного періоду міграцій як демобілізація та репатріація, що суттєво поповнили населення Донбасу та його трудовий потенціал. Проаналізовано особливості воєнного та повоєнного заселення регіону у контексті вивчення найсуттєвіших відбудовчих процесів, за грандіозними успіхами яких часто ігнорувались людські інтереси та доля окремих осіб.

  Скачати повний текст