Розглянуто процес духовно-релігійного відродження в Україні на початковому етапі становлення державної незалежності. Проаналізовано прояви язичницько-християнського синкретизму в духовній культурі, виявлено локальні особливості язичницьких традицій, висвітлено процес появи та поширення неоязичництва як одного з проявів духовного розвитку української нації. Акцентовано увагу на важливому значенні язичницьких світоглядних засад для сучасників, оскільки переважання матеріальних інтересів у житті суспільства призводить до морального занепаду. Значну увагу приділено критиці праць ідеологів неоязичництва.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 023 – Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. Київ, 2022.Дисертаційна робота є першим комплексним дослідженням київської Експериментальної майстерні художньої кераміки другої половини ХХ ст. Усебічне вивчення зазначеної теми здійснено на базі фондів і експозицій одинадцяти музеїв і наукових інституцій, а також п’яти приватних колекцій. Здійснено натурні обстеження архітектурної кераміки споруд громадського призначення і житлових будинків у Києві, в інших містах і селах Київської, Чернігівської, Черкаської, Полтавської, Миколаївської, Херсонської обл. Досліджено документи Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України та Центрального державного архіву вищих органів України. Проведено інтерв’ювання трьох митців: О. Грудзинської, Г. Севрук, Н. Крутенко. Комплексно досліджено історію ЕМХК, життєвий і творчий шлях Н. Федорової, встановлено важливі факти її біографії, визначено її вплив як керівника і технолога на формування і розвиток новаторських тенденцій в майстерні та керамопластиці. Проаналізовано винайдення і застосування в ЕМХК окремих технологій виготовлення полив, глазурей, емалей, розписів, зокрема докладно описано історію відродження рецепту і технології червоних глазурей на основі сполук міді у відновному вогні («бичача кров») та інші. На основі багатьох музейних і приватних збірок, натурних обстежень побудована класифікація матеріалу, виявлено ключові типи і види архітектурної та декоративної кераміки, визначено провідну тематику і жанри, що знайшло відображення, зокрема, в ілюстративних додатках. Проаналізовано стилістичні риси кераміки та виокремлено творче надбання професійних художників і народних майстрів, введено до наукового обігу нові відомості про керамістів ЕМХК. Введено до наукового обігу і здійснено атрибуцію низки творів з колекцій київських Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Державного музею іграшки, Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В. Г. Заболотного, приватної збірки з Канева. Введено до наукового обігу, проаналізовано і частково атрибутовано авторство кераміки в оздобленні фасадів громадських і житлових будівель Києва, Дніпро-Інгулецької насосної станції, реконструйованих історичних споруд (Київ, Переяслав-Хмельницький, Чернігів). Проаналізовані у дисертації матеріали можна використати при написанні відповідних розділів історії українського мистецтва другої половини XX ст., навчальних посібників, методичних розробок тощо.Ключові слова: кераміка, професійна кераміка, технологія виготовлення, «бичача кров», гончарство, традиції, народний орнамент, символообраз, орнітосимвол, атрибуція, реставрація, Ніна Федорова, Оксана Грудзинська, Галина Севрук, Людмила Мєшкова.^UDissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in specialty 023 – Fine art, decorative art, restoration. - National Academy of Fine Arts The dissertation is the first comprehensive study of the Kyiv Experimental Workshop of Art Ceramics of the second half of the twentieth century.The dissertation is the first comprehensive study of the Kyiv Experimental Workshop of Art Ceramics of the second half of the 20th century. A comprehensive study of the mentioned topic was carried out on the basis of funds and expositions of eleven museums and scientific institutions, as well as five private collections. On-site inspections of architectural ceramics of public buildings and residential buildings in Kyiv, other cities and villages of Kyiv, Chernihiv, Cherkasy, Poltava, Mykolaiv, and Kherson regions were carried out. The documents of the Central State Archive-Museum of Literature and Art of Ukraine and the Central State Archive of Higher Bodies of Ukraine were studied. Three artists were interviewed: O. Grudzynska, H. Sevruk, N. Krutenko.The history of the workshop, the life and creative path of N. Fedorova were comprehensively researched, important facts of her biography were established, and her influence as a manager and technologist on the formation and development of innovative trends in the workshop and ceramics was determined. The invention and application of certain technologies for the production of glazes, enamels, and paintings at the workshop are analyzed, in particular, the history of the revival of the recipe and technology of red glazes based on copper compounds in reduction fire («bull's blood») and others are described in detail. On the basis of many museum and private collections, field examination, a classification of the material was built, key types and types of architectural and decorative ceramics were identified, leading themes and genres were determined, which was reflected, in particular, in illustrative appendices. The stylistic features of ceramics were analyzed and the creative heritage of professional artists and folk craftsmen was singled out, and new information about ceramicists of the EWAC was introduced into scientific circulation. A number of works from the collections of the Kyiv National Museum of Ukrainian Folk Decorative Art, the State Toy Museum, and the State Scientific Architecture and Building Library named after V. Zabolotny, private collection from Kanev. Introduced into scientific circulation, analyzed and partly attributed the authorship of ceramics in the decoration of the facades of public and residential buildings in Kyiv, the Dnipro-Ingulets pumping station, reconstructed historical buildings (Kyiv, Pereiaslav-Khmelnytskyi, Chernihiv).The materials analyzed in the dissertation can be used when writing relevant sections of the history of Ukrainian art of the second half of the 20th century, teaching aids, methodological developments, etc.Key words: ceramics, professional ceramics, production technology, «sang de boeuf», pottery, traditions, folk ornament, symbolic image, bird symbol, attribution, restoration, Nina Fedorova, Oksana Grudzinska, Halyna Sevruk, Lyudmila Meshkova.

Узагальнено основні теоретичні підходи до визначення суті категорії відродження сільського господарства та розглянуто шляхи відродження сільського господарства передгірної та гірської зон Карпат з урахуванням історичного та світового досвіду. Досліджено особливості відроджувальних процесів у сільському господарстві у передгірній і гірській зонах Карпат. На підставі результатів комплексного дослідження стану сільськогосподарського виробництва у цих зонах визначено механізм відродження сільського господарства. Обгрунтовано напрями стимулювання відроджувальних процесів у сільському господарстві у передгірній і гірській зонах Карпат.

  Скачати повний текст

У дисертації проведено дослідження формування циклу фортепіанних мініатюр як найважливішого жанру української музики початку ХХ століття. Процес становлення цього жанру розглядається в ракурсі філософських, естетичних та стильових концепцій 1900 - 1920-х років, що зумовило його винятковість за умов того часу, а також сильний вплив на фортепіанне мистецтво усього ХХ століття аж до сьогодення.Актуальність теми дисертації ґрунтується на комплексному дослідженні змістовних, жанрово-стильових та інноваційних особливостей циклу фортепіанних мініатюр початку ХХ століття в українській музиці зазначеного періоду. Цикл фортепіанних мініатюр у цей час постає однією з основних форм у творчості багатьох видатних українських композиторів початку ХХ століття. Існуючі стильові координати цієї форми опрацьовували С. Людкевич та С. Борткевич. Поряд з тим, В. Барвінський Н. Нижанківський та Л. Ревуцький йшли далі, збагачуючи свою музичну мову сучасними їм засобами композиції. Творчий шлях низки інших митців був взірцем пошуку найновіших принципів і прийомів збагачення музичного висловлювання. Тенденції, закладені цими композиторами у циклах фортепіанних мініатюр, багато в чому передували аналогічним знахідкам у світовому фортепіанному мистецтві або впроваджувались водночас із зарубіжними сучасниками. Фортепіанна творчість цих композиторів – В. Ребікова, Ф. Якименка, М. Рославця – стала підґрунтям дисертаційного дослідження.Відповідно до мети сформульовано основні завдання дослідження.Перше завдання – висвітлити стан розробки української фортепіанної музики як важливої складової європейської музичної культури у мистецтвознавчих дослідженнях та виявити важливі риси її розвитку наприкінці XIX – на початку ХХ століття.Для вирішення поставленого завдання було: проаналізовано базу джерел та відзначено досягнення фортепіанної європейської та української музики початку ХХ століття; розглянуто стильові пошуки цього періоду, загальне та особливе у творчості композиторів, які прагнули модернізації музичної мови та виходу за межі традиційної гармонії та форми; акцентованоувагу на особливостях творчості окремих композиторів цього періоду, проаналізовано шляхи їх подальшого втілення.Друге завдання – проаналізувати становлення фортепіанного циклу мініатюр як одної з найважливіших форм початку ХХ століття, а також розкрити причини його високої затребуваності серед вітчизняних композиторів.Для вирішення цього завдання було необхідно: позначити особливості вивчення циклів фортепіанних мініатюр як найважливішої форми музичного мистецтва зламу століть; розглянути його витоки та джерела популярності, а також розвиток в Україні до початку ХХ століття; дослідити певні унікальні риси жанру, завдяки яким він став одним із головних підґрунть українського та європейського модернізму.Третє завдання полягало в розробці періодизації розвитку циклів фортепіанних мініатюр на теренах українського музичного простору на прикладі творчості композиторів, які відзначились найсуттєвішим та різновекторним внеском у модернізацію музичної мови.Відповідно до цього, проаналізовано стильову різноманітність творчості українських композиторів початку ХХ століття; виявлено шлях усталення важливих тенденцій в українській музиці на зламі століть. У дисертації констатовано, що одними з перших творів, в яких впроваджено та закріплено найцінніші знахідки європейської музичної практики, були фортепіанні мініатюри В. Ребікова, Ф. Якименка та М. Рославця.Четверте завдання – проаналізувати найважливіші в контексті тематики даної роботи твори зазначених митців, а також виділити фундаментальні стильові тенденції, на яких засновуються концепції цих мініатюр. Конкретизувати часові та історичні рамки, які пов'язують твори В. Ребікова, Ф. Якименка та М. Рославця з музикою їх європейських та американських колег (Ч. Айвз та Г. Коуелл). Встановлено важливі напрямки у музичному мистецтві, відображені у циклах фортепіанних мініатюр українських композиторів; визначено їх специфічні риси, позначеновзаємозв’язок європейської та української музики у контексті модернізації музичної мови та відображення цих трансформацій у жанрі фортепіанної мініатюри. Виявлено специфіку процесів стильових змін під впливом соціальних та політичних умов, які прямо чи опосередковано впливали на процеси пошуку новітніх виразних засобів тощо.П’яте завдання – це спроба позначити взаємозв’язок стильових пошуків композиторів початку ХХ століття з новітніми тенденціями у літературі, живописі, театрі та архітектурі, окреслити взаємини між пріоритетними напрямами культури України та її музичним простором, у тому числі й фортепіанного мистецтва, а також охарактеризувати передумови виходу фортепіанної творчості за межі традиційних засобів виразності кінця ХІХ – початку ХХ століття, розглянути результат цього процесу, як один із чинників відродження вітчизняного музичного мистецтва.^UThe dissertation researches the formation of the cycle of piano miniatures as the most important genre of Ukrainian music in the early 20th century. The process of formation of this genre is considered in the perspective of philosophical, aesthetic and stylistic concepts of the 1900 - 1920s, which determined its exclusivity the conditions of that time, as well as a strong influence on the piano art of the entire 20th century up to the present day.The relevance of the research topic is based on a comprehensive study of the substantive, genre-stylistic and innovative features of the cycle of piano miniatures in Ukrainian music of the early 20th century. At this time, the cycle of piano miniatures appears as one of the main forms in the work of many prominentIn accordance with the goal, the main tasks of the study are formulated as:The first task is to highlight the state of Ukrainian piano music development as an important component of European musical culture in art studies and to identify important characteristics of its development at the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries.In order to solve the task, the source base was analyzed and the achievements of European and Ukrainian piano music of the early 20th century were noted; the searches of the style features of this period are have been studied, common and special in the work of composers who sought to modernize the musical language and go beyond traditional harmony and form; attention is focused on the peculiarities of individual composers of this period creativity and the ways of their further implementation are analyzed.The second task is to analyze the formation of the piano cycle of miniatures as one of the most important forms of the early 20th century, as well as to reveal the reasons for its high demand among national composers.To solve this task, it was necessary: to indicate the peculiarities of cycles of piano miniatures study as the most important form of musical art at the turn of the century; to find out its origins and sources of popularity, as well as its development in Ukraine until the beginning of the 20th century; to explore certain unique features of the genre, that made it one of the main foundations of Ukrainian and European modernism.The third task was to develop a periodization of the cycles of piano miniatures development in Ukrainian musical space on the examples of the pieces of composers who were distinguished by the most significant and multi-vector contribution to the musical language modernization.Accordingly, the stylistic diversity of Ukrainian composers oeuvre in the beginning of the 20th century was analyzed; the way of important trends establishment in Ukrainian music at the turn of the century was revealed. The dissertation stated that one of the first works, in which the most valuable findings of European musical practice were implemented and consolidated, were the piano miniatures of V. Rebikov, F. Yakymenko, and M. Roslavets.The fourth task is to analyze the most important works of these artists in the context of the topic of this work, as well as to highlight the fundamental stylistic trends on which the concepts of these miniatures are based. To specify the time and historical frameworks that connect the works of V. Rebikov, F. Yakymenko and M. Roslavets with the music of their European and American colleagues (C. Ives and H. Cowell). Important directions in musical art, reflected in the cycles of piano miniatures of Ukrainian composers, have been established; their specific features are determined, the relationship between European and Ukrainian music is identified in the context of the musical language modernization and the reflection of these transformations in the genre of piano miniatures. The specifics of the processes of stylistic changes under the influence of social and political circumstances, which directly or indirectly influenced the processes of searching for the newest means of expression, etc., were revealed.The fifth task is an attempt to indicate the relationship between the stylistic searches of the early 20th century composers and the latest trends in literature, fine arts, theater and architecture, to outline the connection between Ukrainian music, including piano art, and other priority areas of Ukrainian culture, as well as to characterize the preconditions for going piano art going beyond the late 19th and early 20th centuries traditional means of musical expression, to consider the result of this process as one of the factors of the Ukrainian musical art revival.

Проведено комплексне дослідження церковно-адміністративної та громадсько-політичної діяльності митрополита Антонія (Храповицького) в Харківській єпархії (травень 1914 - червень 1918 рр.). Наведено основні адміністративні заходи, які проводилися владикою Антонієм у Харківській єпархії. Досліджено діяльність Антонія з організації внутрішньої та зовнішньої місії православного духовенства Харківської єпархії. Розглянуто особисту участь Владики в організації благодійництва, проаналізовано її основні напрями, форми та результати. Визначено погляди владики Антонія щодо статусу та функцій Православної Церкви в нових післяреволюційних суспільно-політичних умовах, його роль у реформуванні церковного управління та відродження Патріаршества. Охарактеризовано відносини митрополита з українськими національними урядами, розглянуто позицію Владики щодо створення Української Автокефальної Православної Церкви. Зазначено, що митрополиту Антонію належить гідне місце серед видатних православних релігійних діячів.

  Скачати повний текст

Визначено новий напрям наукового дослідження, у якому церковну дерев'яну архітектуру розглянуто як складову народної культури, об'єкт етнології й архітектури, багатогранне явище, одержане внаслідок історичного освоєння етносом середовища. По-новому осмислено досвід дослідження церковного дерев'яного будівництва, проаналізовано його культурно-традиційний аспект, виявлено чинники, які істотно вплинули на формування та поширення власних типів церков на українській етнічній території. Визначено їх самобутність, подано системну картину становлення та розвитку церковної дерев'яної архітектури українців Карпат. Розроблено концепцію генези основних об'ємно-планувальних рішень карпатських церков і методику визначення архітектурно-етнографічних районів за об'єктами церковного будівництва. Вперше здійснено архітектурно-етнографічне районування Карпат, визначено основні типи та групи церков, їх особливості та межі поширення. Охарактеризовано школи народного храмового будівництва. Розширено науковий термінологічний апарат, необхідний для висвітлення архітектурно-етнографічних аспектів теми та відродження української сакральної будівельної термінології.

  Скачати повний текст

Вперше введено в науковий обіг поняття "освітній гуманізм", яке сприяє дослідженню ролі гуманності в сучасному суспільстві, що трансформується. Виявлено, що процес глобалізації висвітлив недоліки та приховані загрози концепції утопічного гуманізму, в якій ідея свободи визначається в дусі антропоцентризму як контроль та панування людини в світі. Глобалізація призвела до радикальних змін в ідеологічній структурі суспільства, що виражається у переважанні матеріальних цінностей над духовним. Саме в цій ситуації актуальнішою виступає концепція нового гуманізму, заснована на ідеях духовного відродження, морального вдосконалення та нового діалогу людини з природою. Уточнено роль та місце цінностей освітнього гуманізму, які обумовлюють підготовку гармонійної, моральної особистості.

  Скачати повний текст

Розглянуто художні моделі українського абстрактного живопису протягом 1980 - 2010 рр. Розглянуто дане питання та розширено уявлення про місце та значення живописної абстракції в Україні даного періоду в загальному розвитку українського мистецтва та в контексті його взаємин з культурою Заходу та Росії. Визначено основні мистецькі напрями та явища абстрактного живопису. Встановлено, що дослідження розвитку відродженої живописної абстракції спонукає до наголошення на сучасних наукових методах, насамперед феноменологічного вчення, та використання порівняльно-історичного мистецтвознавчого аналізу з метою розкрити специфіку творчості провідних українських художників, виявити їх творчі орієнтації. Висвітлено систематизацію теоретико-мистецтвознавчих підходів до розвитку абстракції й її відродження в Україні в дану добу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості художнього осмислення національної самосвідомості в історичній прозі Ю.Мушкетика. Визначено головні чинники формування національної самосвідомості, простежено її еволюцію в українській філософії та літературі, показано особливості прояву в історичній прозі Ю.Мушкетика. Розглянуто проблему міфологізації козаччини та процес відродження національної самосвідомості шляхом зображення спільності та структури Запорозької Січі. Показано, що історія козацької звитяги, художньо осмислювана Ю.Мушкетиком, надала можливість відтворити маловідомі історичні факти та епічний контекст формування національної самосвідомості. Встановлено пріоритетне значення мотивів народного обранництва та побратимства в "козацькому епосі" письменника. Проаналізовано варіативність у художній інтерпретації Ю.Мушкетика історичного генотипу нації. Особливу увагу приділено вивченню трансформації сковородинського типу мандрівного філософа, своєрідності соціальної моделі жіночого начала та характерництва як національного феномену.

  Скачати повний текст

Досліджено процес національної та еклезіальної самоідентифікації українських греко-католиків у контексті взаємин між державою та українською греко-католицькою церквою (УГКЦ). Проаналізовано філософські та конституційно-правові аспекти державно-церковних стосунків, розглянуто питання взаємозв'язку національного та релігійно-духовного відродження. Розкрито основні напрямки діяльності УГКЦ за умов сучасного державотворчого процесу в Україні. З'ясовано вплив даної церкви на формування системи морально-етичних цінностей українського суспільства та її роль у подоланні духовної кризи, спричиненої пануванням тоталітарного політичного режиму. Охарактеризовано соціальну доктрину УГКЦ, джерела міжконфесійних конфліктів, а також запропоновано моделі міжцерковного діалогу.

  Скачати повний текст

Уперше з'ясовано особливості художньої індивідуальності М.Кармінського, притаманні йому способи постановки, осмислення та вирішення творчих завдань. Висвітлено природу композиторського обдарування, певну роль позамузичних чинників у процесі народження ідей. На конкретному матеріалі (балеті "Рембрандт" та його трансформації у фортепіанних партитах М.Кармінського) вивчено проблему формування та реалізації художнього задуму. На підставі аналізу тематизму, фактури, темпової та образно-інтонаційної драматургії, жанрових і композиційних особливостей обраних музичних творів в аспекті "відродження іманентної "історії" тексту" з'ясовано специфіку роботи композитора. Виявлено чинники, що єднають п'ять фортепіанних партит у макроцикл, який втілює авторську концепцію людини.

  Скачати повний текст

Уточнено зміст нової парадигми системи цінностей і ціннісних орієнтацій молоді, які формуються в контексті ствердження України як незалежної, суверенної держави, враховує ментальність українського народу, його традиції, культуру, забезпечує дієвість і творчу активність молоді. Визначено, що проблема ціннісних орієнтацій молоді є традиційною у філософії і одночасно, новою й актуальною, особливо для трансформаційних суспільств, які характеризуються змінною динамікою розвитку, руйнацією усталених, пошуком та утвердженням новітніх світоглядно-ціннісних пріоритетів. Доведено, що поняття "цінності" , зберігаючи традиційно визначений філософсько-світоглядний зміст, в трансформаційному суспільстві одночасно доповнюється новими характеристиками, обумовленими своєрідним духом епохи, логікою перемін, які дозволяють говорити про "нову парадигму цінностей", що утверджується у цьому суспільстві. Проаналізовано основні змінні характеристики нової парадигми цінностей української молоді (ринкові та демократичні орієнтації, утвердження незалежної держави, зміцнення її авторитету на міжнародній арені, відродження національної культури, утвердження пріоритету особистості, вільного вибору, творчості). Вперше у філософській літературі здійснено спробу побудувати структуру системи цінностей української молоді, що сформувалась за роки незалежного розвитку. В центрі цієї системи стоять моральні цінності, які регулятивно впливають на усі інші - економічні, політичні, побутові. Визначено основні фактори соціальної динаміки цінностей сучасної молоді у відповідності з трансформаційними (внутрішніми і зовнішніми) процесами, що відбуваються в Україні і в світі. Обгрунтовано, що визначальними напрямами соціальної динаміки цінностей молоді є перехід від тоталітарних до демократичних пріоритетів; від економічного централізму до ринкових відносин; від моноідеологізму до реального плюралізму думок, поглядів, мислення і дії; від "бездержав'я" до патріотичного усвідомлення національних інтересів державності. Доведено суперечливість і непослідовність соціальної динаміки базових напрямів нової парадигми цінностей. Суперечливості цього процесу розгортаються як за лінією самовизначення різноманітних груп молоді (студенти, робітнича молодь, молода творча еліта тощо), так і одночасно, за кількістю представників цих груп, які дотримуються принципів нової парадигми цінностей. Наведено рекомендації щодо вдосконалення системи соціальної роботи з молоддю, спрямованої на формування нової парадигми їх ціннісних орієнтацій; показано роль освіти і виховання як ціннісних пріоритетів молоді, і, одночасно, як головних механізмів утвердження нової системи ціннісних орієнтацій молоді.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження процесів генезису та розвитку української правової традиції у сфері оподаткування в період державного відродження України в 1917 - 1920 рр. Визначено сутність поняття "українська правова традиція у сфері оподаткування" як невід'ємного елементу правової культури українського народу, що проявляється через наступництво в його національній правосвідомості та відображає особливості правовідносин, які склалися на основі комплексу звичаєвих, адміністративно-прецедентних і законодавчих норм регулювання порядку виокремлення матеріальних засобів для утримання апарату публічної влади легітимним шляхом. Виявлено загальні закономірності та регіональні особливості формування та розвитку перших фіскальних інститутів на етнічних українських територіях. З'ясовано організаційно-правові засади утворення української національної системи оподаткування. Досліджено вплив центрального державного апарату Російської та Австро-Угорської імперій на організаційну побудову та діяльність місцевих податкових органів на українських землях. Висвітлено нормативно-правові засади організаційного устрою центральних і місцевих податкових органів української національної державності в 1917 - 1920 рр. Проаналізовано особливості кадрової політики та стану матеріального забезпечення службовців тогочасної податкової адміністрації, визначено форми та методи їх практичної діяльності. Узагальнено історичний позитивний вітчизняний досвід у сфері оподаткування та сформульовано рекомендації щодо удосконалення сучасної організації та службової діяльності податкових органів України.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію формування та консолідації української політичної нації у контексті сучасних політичних процесів. Охарактеризовано теоретико-методологічні засади дослідження етнонаціональних процесів і відродження нації. Здійснено аналіз процесів формування та консолідації нації в єдності економічного розвитку країни, змін у соціальній структурі, функціонування та відродження мови як консолідуючого фактора, національної ідеї - основи державотворення, етнонаціональної ідентичності - передумови формування та консолідації нації.

  Скачати повний текст

Запропоновано підхід до розкриття суті національної господарсько-економічної культури. Розглянуто передумови її відродження, розкрито основні компоненти, сфери прояву, форми, функції та показано її місце в системі соціально-економічних та організаційно-економічних відносин. Зроблено висновок, що господарсько-економічна культура є фактором економічного зростання, регулятором економіки. Проаналізовано причини низького рівня розвитку господарсько-економічної культури населення України. Показано роль, яку відіграють сім'я, школа, наукові заклади у процесі формування та розвитку національної господарсько-економічної культури. Доведено необхідність реформування системи економічної освіти в Україні, захисту сім'ї, освіти, науки відповідно до потреб та можливостей сучасного розвитку економічної системи та згідно з соціальними орієнтирами на майбутнє. Підтверджено висновок, що всі високоефективні економіки виростають на власній національній культурі.

  Скачати повний текст

Визначено сучасний стан, проблеми та перспективи галузі вітчизняного зернового господарства в пореформеному агропромисловому комплексі України. Визначено ключовою проблемою формування й удосконалення організаційно-технологічного й економічного механізму ведення зернового виробництва, який би забезпечив сприятливі умови для адаптації суб'єктів господарювання в галузі виробництва зерна до структурної перебудови, відповідав вимогам природно-технологічних і економічних законів і враховував світові тенденції у сфері зернопродуктових ринків. Одержано ряд наукових результатів, які стали основою для фундаментальних теоретичних і практичних висновків і внесення пропозицій щодо розвитку зернового виробництва та відновлення позицій України як зернової держави, проведення інтеграційних заходів виробництва сировини, її переробки та реалізації кінцевих продуктів споживання. Подано наукове обгрунтування, проведено практичні розрахунки та запропоновано рекомендації щодо підвищення ефективності зерновиробництва за рахунок факторів науково-технічного прогресу. Обгрунтовано шляхи відродження зернопродуктового підкомплексу держави та просування українського зерна на світовий продовольчий ринок.

  Скачати повний текст

Розроблено напрямки формування соціально-економічних передумов розвитку сільських територій з метою створення життєздатного середовища, сприятливого для високоефективного аграрного виробництва. Уточнено критерії та класифікацію сільських територій і регіонів, охарактеризовано структуру органів самоуправління у соціальній сфері регіональних агросистем, обгрунтовано шляхи раціонального поєднання їх діяльності з галузевим і територіальним управлінням аграрної економіки. Визначено роль, основні параметри й особливості сільських територій, показано значення різних форм господарювання у формуванні середнього класу на селі. Обгрунтовано доцільність впровадження технології кластерного управління економікою в соціальній і господарській діяльності. Запропоновано модель соціально-економічного розвитку сільських територій на базі кластеризації. Розроблено моделі виробничих і соціальних кластерів, з'ясовано їх роль у подальшому розвитку сільських територій. Удосконалено механізми соціального захисту сільського населення, виявлено економічні й організаційні фактори відродження села. Визначено перспективні напрями утворення кластерних об'єднань на мікрорівні щодо відновлення та формування належної соціальної інфраструктури сільських територій та підвищення зайнятості сільського населення.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що рукописи О. Селівачова, як правило, повніші за публікації, оскільки при підготовці до друку здійснювалися цензурна правка, редакційні скорочення та втручання. Зазначено, що в умовах демократичного суспільства гостро постає необхідність повернення у простір культурного буття сучасної України незаслужено забутих історичних постатей, особливо тоді, коли це зумовлено обставинами тоталітарного минулого, що внесли викривлення в різні форми комеморативних практик.Акцентовано увагу на потужному мистецькому, професійному і духовному потенціалі кільканадцяти поколінь одного роду. Встановлено, що при всій істотності родинної традиції, яка дає дитині, разом зі шкільною освітою, культурний ґрунт, найважливішим є особиста природна схильність, оскільки діти тих самих батьків обирали не завжди ту саму професію чи рід діяльності. І, нарешті, коли рід продовжувався кілька віків (без огляду на характер занять його представників), тільки це вже створювало саму можливість вивчення закономірностей і випадковостей вітчизняної історії та культури крізь генеалогічну призму. Такий підхід завжди переконує живою конкретикою.Спостержена нами своєрідна «зміна віх» у текстах О. Селівачова після 1917 року не зумовлена політичною кон'юнктурою, адже в тогочасному Харкові 1918–1919 рр. влада найдовше належала не більшовикам, а німцям, гетманцям, денікінцям. Ідеться про загальне усвідомлення кінця культури імперського періоду. Імена уявних ідейних союзників, які залучає Селівачов, показують широке коло критиків і класики, й фольклорної традиції, котрі представляють усі напрями культурно-соціологічної думки ХІХ століття. Тут і революціонери-демократи (В. Бєлінський, М. Добролюбов, Д. Писарєв), ліберали (І. Бунін, М. Гершензон, І. Тургенєв), консерватори містичних і слов'янофільських відтінків (М. Гоголь, О. Міллер, В. Соловйов, О. Соболевський), шукачі релігійного відродження (Д. Мережковський, М. Неплюєв, Л. Толстой). При цьому вплив багатьох із них відчувається в текстах молодого харківського вченого.Розглянуто тексти О. Селівачова, які відбивали ідейні суперечності революційної доби щодо ставлення до класики та новітніх форм художньої творчості в аспекті пріоритету естетичних або морально-дидактичних критеріїв. Виявлено, що тексти молодого харківського вченого відображали, якими саме шляхами глорифікація наприкінці XIX ст. фольклорної та поетичної класики швидко змінювалася на початку наступного століття критичним ставленням. І сприяли цьому найрізноманітніші чинники у широкому спектрі від консервативних антипрогресистських ідей – до модерністських і авангардних інтенцій радикального оновлення.Висвітлено питання віри, релігії й атеїзму, богоявлення та богоборства у поезії символістів і зроблено висновок, що ліричні герої розглядуваних О. Ф. Селівачовим авторів у неприйнятті пересічності, банальності – по-новому розвивали сформовані ще раніше ідеї: «поет і натовп», обожнення реальності й обоготворення власної особистості. Молодий учений, попри свою швидше консервативну світоглядну позицію, захоплено вітав ще не визнане всіма сучасниками мистецтво модерністів, передусім як талановите, багате новими формами й смислами художнє явище, сумнівався в справедливості застосовуваного до неї ярлика «декаданс», усвідомлював відсутність прямої відповідності між естетико-художніми преференціями, політичними й релігійними переконаннями.^UIt is found out that O. Selivachov's manuscripts, as a rule, are more completethan publications. This is explained by the fact that censorship, editorialabbreviations and pruning, as well as interposition were embodied during the printingpreparation process. Additionally, it is noted that in democratic societycircumstances, there is an urgent necessity in returning undeservedly forgottenhistorical figures to the cultural life space of modern Ukraine, especially whenit is predetermined by totalitarian past conditions, which distorted various formsof commemorative practices.A special emphasis is placed on the powerful artistic, professional and spiritualpotential of several generations of the same ancestry. It is established that familytradition is important in providing a child not only with school education, but culturalbasis as well. Herewith, along with all this, the most important is personal naturalinclination, because children of the same parents did not always choose the sameprofession or occupation. And finally, when the ancestry lasted for several centuries(regardless of the activity nature of its representatives), only this created theopportunity itself to study the regularities and coincidences of blighty history andculture through the genealogical prism. As a rule, such an approach always convinceswith living concreteness.An observed specific "change of milestones" in O. Selivachov's works since1917 is not conditioned by the political conjuncture, taking into account the fact thatfor the longest time in Kharkiv of those years (1918–1919) the power belonged not tothe bolsheviks, but to the Germans, hetmans, denikinets. This applies to the generalawareness of the culture end of the imperial period. Used by O. Selivachov names ofimaginary ideological allies show a wide range of reviewers of both classic andfolklore traditions, which represent all trends in cultural and sociological thought of8the XIX cent. Among them some prominent figures can be enumerated, such asrevolutionary democrats (V. Bielinskyi, M. Dobroliubov, D. Pysariev), liberals (I.Bunin, M. Hershenzon, I. Turheniev), conservatives of mystical and Slavophileshades (M. Hohol, O. Miller, V. Soloviov, O. Sobolevskyi), researches of religiousrevival (D. Merezhkovskyi, M. Nepliuiev, L. Tolstoi). At the same time, the influenceof many of them is felt in the texts of young Kharkiv scientist.In this study O. Selivachov's texts that reflect ideological contradictions of therevolutionary era in relation to the classic and latest forms of artistic creativity,particularly, in terms of aesthetic or moral didactic criteria priority, are researched. Itis revealed that texts of this young Kharkiv scientist reflect those ways in whichfolklore and poetic classic glorification of late XIX cent. was quickly changing intocritical attitude at the beginning of the next century. All this was facilitated by avariety of factors in a wide range, from conservative anti progressive ideas tomodernist and avant-garde intentions of radical renewal.The issues of faith, religion and atheism, Epiphany and god-fightingin symbolists' poetry are highlighted. According to this, it is concluded thatthe authors' lyrical heroes researched by O. F. Selivachov are characterised by theirmediocrity rejection and banality, in such a way creatively developing previouslyformed ideas in a new way: "a poet and a crowd", reality deification and ownpersonality deliberation. Despite some kind of conservative worldview, the youngscientist enthusiastically welcomed the modernists' art that was not recognised by allcontemporaries, considering it as a talented in rich forms and meanings artisticphenomenon. He doubted the validity of the applied label "decadence", and wasconscious of the lack of a direct correspondence between aesthetic and artisticpreferences, political and religious beliefs.

У дисертації представлено результати дослідження процесу формування професійної майстерності майбутніх хореографів у процесі навчання спеціальних дисциплін. У роботі запропоновано інтерпретацію змісту понять «професійна підготовка», «професійна майстерність», та «компетентність». На основі теоретичного аналізу дефініцій поданих в роботі понять доведено, що визначення єдиного ключового поняття «професійна майстерність майбутніх хореографів» в мистецько-педагогічній поняттєвій базі не існує. В роботі представлено розроблену компонентну структуру професійної майстерності майбутніх хореографів у процесі навчання хореографічних дисциплін, а саме, було визначено, що у формуванні професійної майстерності доцільно виділити декілька основних етапів, пов'язаних з креативним, анатомічним, поведінковим, когнітивним, рефлексивним компонентами. Доведено, що професійна майстерність майбутніх хореографів, яка представлена сукупністю компонентів, є вираженням нового якісного рівня професійної діяльності фахівця-хореографа, його готовності до роботи в умовах сучасної соціокультурної сфери, що забезпечує комфортний стан особистості в професійному соціумі, сприяє професійному розвитку фахівця, його кар'єрному просуванню в умовах соціально професійного розвитку, де весь попередній накопичений досвід роботи забезпечує міцний фундамент для подальшого професійного зростання. В даному дослідженні представлено розроблену автором схематичну модель означеного процесу, що включає: постановку мети дослідження; педагогічні принципи; компоненти етнокультурної компетентності (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний); етапи формування означеного феномену (теоретико-аналітичний, навчально-організаційний, підсумково-результативний); критерії та рівні його сформованості; педагогічні умови формування професійної майстерності майбутніх хореографів; ефективні форми, методи та засоби означеного процесу. Експериментальна база формування професійної майстерності майбутніх хореографів в процесі навчання спеціальних дисциплін ґрунтується на результатах констатувального, формувального та контрольного етапів експерименту. З метою проведення констатувального етапу експерименту на основі методу теоретичного моделювання визначено критеріальний апарат у складі таких критеріїв та показників: спонукальний з показниками: здібності до оволодіння хореографічною лексикою та малюнком танцю, здібності до висловлення певної ідеї, здібності до створення хореографічного образу; здібності до просторового рішення та побудови художнього твору; когнітивно-операційний з показниками: знання системи викладання танцю; знання різних шкіл і напрямків і видів хореографічного мистецтва; знання особливостей музично-хореографічної драматургії; знання основ теорії та історії народної хореографічної творчості; знання регіональних особливостей танцю, національних традицій для відродження, збереження та розвитку традицій народної хореографічної культури, що вимагає освоєння різних соціальних ролей (комунікації) у професійній діяльності; поведінковий з показниками: здібності до освоєння техніки, стилю, манери виконання основних елементів танцю; здібностей до побудови навчальних і танцювальних комбінацій; здібностей до використання різних засобів і методів викладання танцю; здібностей до пластичної інтерпретації одного і того ж руху в залежності від обраного художнього образу та рівні (високий, достатній, середній, низький). В роботі представлено аналіз результатів констатувального експерименту. Формувальний експеримент, обчислення його результатів дозволили підтвердити доцільність та ефективність методики формування професійної майстерності майбутніх хореографів в процесі навчання спеціальних дисциплін.^UThe dissertation presents the results of the study of the process of formation professional skills of future choreographers in the process of teaching special disciplines.The paper offers an interpretation of the content of the concepts "professional training", "professional skill", and "competence". Based on the theoretical analysis of the definitions of the concepts presented in the work, it is proved that the definition of a single key concept "professional skills of future choreographers" in the artistic and pedagogical conceptual framework does not exist. The paper presents the developed component structure of professional skills of future choreographers in the process of teaching choreographic disciplines, namely, it was determined that in the formation of professional skills it is advisable to identify several main stages associated with creative, anatomical, behavioral, cognitive, reflective components. It is proved that the professional skill of future choreographers, which is represented by a set of components, is an expression of a new qualitative level of professional activity of a choreographer, his readiness to work in a modern sociocultural sphere, which provides a comfortable state of personality in professional society. promotion in the conditions of social and professional development, where all previous accumulated work experience provides a solid foundation for further professional growth. During the research the author developed a platform for determining the pedagogical conditions for the formation of professional skills of future choreographers in the teaching of special disciplines, namely: ensuring the development of students' motivation to master professional skills based on their acceptance of values of choreographic education at the initial stage of training; actualization of the value attitude of future choreographers to mastering professional skills; implementation of a personality-oriented approach in the process of forming the professional skills of future choreographers in the process of teaching special disciplines. This study presents a schematic model developed by the author of this process, which includes: setting the purpose of the study; pedagogical principles; components of ethnocultural competence (motivational, cognitive, activity); stages of formation of the specified phenomenon (theoretical-analytical, educational-organizational, final-effective); criteria and levels of its formation; pedagogical conditions for the formation of professional skills of future choreographers; effective forms, methods and means of the specified process. The experimental basis for the formation of professional skills of future choreographers in the process of teaching special disciplines is based on the results of the ascertaining, forming and control stages of the experiment. The formative experiment, calculation of its results allowed to confirm expediency and efficiency of a technique of formation of professional skill of future choreographers in the course of training of special disciplines.

Вперше виявлено та проаналізовано основні етапи формування естетичної культури особистості на підставі результатів вивчення науково-педагогічної та творчої спадщини Я.А.Мамонтова, визначено поняття естетичної культури, обгрунтовано її зміст та головні складові, розкрито вплив на різні сфери життєдіяльності людини. У процесі наукового дослідження узагальнено досвід практичної роботи педагога-митця в навчальних закладах та мистецьких колективах Харкова у 20 - 30-ті рр. XX ст., висвітлено традиційні та новаторські методи, специфічні засоби розвитку естетичної культури особистості в спадщині Я.А.Мамонтова та перспективи творчого використання досвіду педагога-митця за умов відродження національної освіти України.

  Скачати повний текст