Здійснено дослідження та наповніше видання текстів актів і документів Галицько-Волинського князівства. Запропоновано оригінальні та копійні автентичні акти та документи, реконструйовані акти з літописів і літописців, сумнівні щодо достовірності документи, а також документи тогочасних і пізніших століть, у яких згадуються відомі та невідомі досі документи князівства. Опрацьовано 225 актів і документів і згадок про них. Опубліковані матеріали різні за змістом і дипломатичною формою, видавалися багатьма особами й інституціями у різних місцевостях князівства. Розкрито умови формування Галицько-Волинського князівства, його соціально-економічні відносини та політичний лад, контакти з іншими землями та державами, внесок у боротьбу з кочівниками, слугують матеріалом для вивчення правових відносин, мови, побуту, культури давньоруських дипломатичних служб. Виняткове значення мають документальні пам'ятки, які відображають внутрішнє життя країни, розвиток торговельних відносин з іншими землями, князівські міжусобиці. Значну увагу приділено тривалій боротьбі князів з боярством.

  Скачати повний текст

Досліджено літературу українського середньовіччя як феномен нового типу вербальної комунікації з певними культурними кодами. Цей тип комунікації інтерпретовано в контексті християнської культури та її діалогу з фольклорною традицією. Християнську аскезу розглянуто як модель дискурсу, взаємопов'язану з прагматикою літературного тексту та комунікативним середовищем. Проаналізовано трансляцію в східнослов'янську цивілізацію духовного досвіду христянського досвіду християнського Сходу та перебіг формування нової культурної традиції, що є суттєвим чинником національного літературного процесу наступних епох. Визначено специфіку використання аскетичних мотивів у сюжетиці літописних, житійних, проповідницьких творів. Дискурсивну стратегію аскетичної літератури визначено як подолання влади слова над автором.

  Скачати повний текст

Проаналізовано віршовану творчість для дітей М. Підгірянки, О. Олеся, М. Вороного в аспектах педагогічної спрямованості та поетикальної майстерності. З'ясовано місце пісні та музики у поезії М. Підгірянки, охарактеризовано виховні концепти та художні особливості віршиків поетеси у контексті їх жанрової специфіки та діалогічних засад. Проаналізовано драматичну казку "В чужому пір'ю", особливу увагу приділено сюжету та його параболізації, образу перекинчика та драматургічній майстерності авторки. Образ квітів у ліриці О. Олеся інтерпретовано у контексті дитячого сприймання. Охарактеризовано провідні педагогічні мотиви лірики та вірошованих казок, розкрито їх естетичну оригінальність. Книгу "Княжа Україна" розглянуто як художньо-навчальний феномен літератури для підлітків. Проведено дослідження ліро-епічних творів М. Вороного, запропоновано інтерпретацію поеми "Євшан-зілля" на філософському, психологічному, ейдетичному, хронотопічному рівнях авторської художньої рецепції літописної легенди. Охарактеризовано образ панни у ліриці поета, громадські та віталістичні аспекти мотиву юнацтва.

  Скачати повний текст

Досліджено формування військової інфраструктури Волинського князівства в XI - XIV ст., охарактеризовано військово-гюлітичну ситуацію в регіоні, висвітлено прилучення цієї землі до Київської держави. Доведено, що внаслідок цього прилучення відбувся синтез місцевих і середньо подніпровських елементів в основних компонентах оборонної інфраструктури: фортифікації, озброєнні та дружинному спорядженні, духовній сфері воїнства та його соціальній структурі. Відзначено присутність західнослов'янських, скандинавських і степових запозичень у військовій культурі Волині. Вивчено початки кам'яного оборонного будівництва у волинських містах, встановлено етапи його розвитку. Простежено територіальний розвиток мережі стратегічних шляхів та укріплень, літописних міст, вивчено їх оборонну структуру. Відзначено, що військова інфраструктура Волинського князівства була складовою частиною давньоукраїнських державних утворень.

  Скачати повний текст

Досліджено історію давньоруського віча та рецепцію цього явища в літописах XI - XIII ст. Проаналізовано літописні записи, які грунтуються на концепції побудови історичного наративу хронікального типу. Встановлено, що записи про віче відбивають безпосередньо факти соціального та політичного життя, містять наративні схеми. На підставі визначених нормативних моделей і системного аналізу давньоруської соціальної термінології реконструйовано соціальну природу та компетенцію віча. З'ясовано, що віче було зібранням соціальної верхівки, а склад його найчастіше ототожнювався з усією дружиною князя. Визначено основні напрямки його діяльності. Розкрито характерні риси уявлень про віче, які у своїй більшості були складовою частиною уявлень про князя.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему інтерпретації образу гетьмана Івана Мазепи в українській, російській (царській) і зарубіжній історіографії, фольклорі та літературі. Зазначено, що у фольклорі та давній українській літературі образ Івана Мазепи трактувався як образ зрадника, запроданця-авантюриста. В історичних піснях ім'я гетьмана супроводжувалося епітетом "проклятий", що пішло від анафеми, але не за зраду російському царю, а за арешт Палія. У літературі XVII - XVIII ст. ім'я гетьмана возвеличувалось у панегіриках, складених наближеними до його особи людьми. Після переходу Мазепи на бік шведів ті ж самі "друзі" створюють вірші-прокльони на адресу гетьмана. Історичні події періоду гетьманування Мазепи знайшли своє відображення у козацьких літописах та "Історії Русів", де образ гетьмана трактується неоднозначно. Докорінних змін зазнає трактування постаті Івана Мазепи у творчості Т.Шевченка, але радянська історіографія коментує ці скупі Шевченкові згадки про нього лише у негативному світлі. Відмічено, що лише з Другим найціональним відродженням змінюється погляд на особу гетьмана Мазепи, образ якого сприймається як образ-символ, образ борця за державну незалежність.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості суспільно-політичної кризи в Українській державі в першій половині 60-х рр. XVII ст. та політику гетьмана Павла Тетері, спрямовану на її подолання. На підставі документальних матеріалів, мемуарів, хронік і літописів проаналізовано головні напрями політичної програми українського уряду. Розглянуто політичну програму гетьмана та визначено основні причини її краху. Значну увагу приділено дослідженню геополітичних аспектів життя держави, ходу національно-визвольної та соціальної боротьби в період правління П.Тетері.

  Скачати повний текст

З використанням маловивченого історіографічного та архівного матеріалу зроблено спробу реконструювати систему поглядів діячів Історичного товариства Нестора-літописця в галузі російської історії. Поглиблено наукову розробку еволюції концепцій вчених, наголошено на спадковості поглядів представників Київської документальної школи та їх наступників, наявності "зламів" у історичній творчості російських і українських вчених, які опинилися між парадигмами російської та української схем східнослов'янської історії. Проаналізовано витоки поглядів членів Товариства на питання внутрішнього та зовнішнього розвитку Московської держави та Російської імперії. Досліджено зміни світоглядних засад наукової творчості вчених під впливом політичних реалій, а також вплив національно-політичного фактора на доробок діячів установи. По-новому структуровано погляди вчених на російський історичний процес як на гармонізуючу складову загальноцивілізаційного.

  Скачати повний текст

Вивчено літературні образи в хронологічному, функціональному та жанровому аспектах. Розглянуто особливості києворуської книжності. Обгрунтовано нову її періодизацію та проаналізовано світоглядні й естетичні засади літератури Раннього та Високого Середньовіччя. Вивчено питання інтеграції біблійного дискурсу в києворуський контекст. Досліджено парадигму образу святості, руську модель образу в літописанні й авторських творах. Вперше досліджено еволюцію образу автора у книжності Києворуської держави.

  Скачати повний текст

Досліджено військово-політичну, адміністративно-господарську та духовно-культурну діяльність князів, бояр і педставників вищого духовенства Переяславля Руського в контексті з позиції їх впливу на суспільно-політичне життя Русі другої половини ХІ - середини ХІІІ ст. Вперше проаналізовано життєдіяльності всієї еліти Переяславля Руського та висвітлено її роль в історії Русі. На основі аналізу масиву літописних, агіографічних, археологічних, сфрагістичних та топонімічних джерел з'ясовано місце переяславської еліти в суспільно-політичному житті Русі, а також вплив Переяславля Руського на формування становлення представників цієї еліти та на їх подальшу долю.

  Скачати повний текст

Уточнено методологію дослідження художнього історизму в сучасному літературознавстві, визначено генезис і філософсько-естетичні засади історичного мислення в російському романтизмі. Встановлено джерела (фолькльорні, літописні, історіографічні) теми Хмельниччини та специфіку їх художніх трансформацій у російській романтичній літературі. Встановлено стильові тенденції та індивідуально-авторські стратегії в художній розробці теми Хмельниччини. Виявлено основні типи сюжетів, їх модифікації та архетипну природу у творах про добу Хмельниччини. Розкрито вплив історизму на структуру образу романтичного героя в російській літературі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано топоніми Волині від літописних часів до 1991 р. Висвітлено історичні факти, які мали безпосередній вплив на формування назв міст і сіл. Проведено історико-філологічну класифікацію топонімів за морфологічним і словотворчим принципами. Акцентовано увагу на аналізі природно-географічного середовища, в якому виникали населені пункти.

  Скачати повний текст

Досліджено процес історичного розвитку давньоруськоо населення на території межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра в XI - першій половині XIII ст. Охарактеризовано етнічну ситуацію в регіоні у другій половині I тисячоліття н.е. Висвітлено процес включення цієї території до складу Київської держави. Доведено, що у цей період на зазначеній території мешкало давньоруське населення. Проаналізовано основні компоненти його матеріальної культури. На території регіону відзначено літописні населені пункти, а саме: Василів, Онут, Кучелмін, Плав, Прут. Визначено їх соціально-економічний статус. Вивчено розвиток землеробства, скотарства, ремесел, промислів і торгівельних зв'язків у місцевих мешканців, визначено їх спільні риси й особливості у порівнянні з іншими територіями давньої Русі - України. Досліджено питання щодо християнізації місцевого населення. Охарактеризовано поховальний обряд і встановлено походження окремих ритуалів. Наведено характеристику христянських культових споруд. Значну увагу приділено християнській культовій символіці, відзначено існування язичницьких амулетів та оберегів. Охарактеризовано поширення писемності й освіченості у населення регіону. Відзначено, що середньовічне населення зазначених земель мало слов'янське походження, а матеріальне й духовна культура має аналогії серед давньоруських (давньоукраїнських) старожитностей земель Русі - України.

  Скачати повний текст

Аргументовано необхідність трактування творчості закарпатських авторів як складової частини цілісного письменства, а не як лише периферійне, крайове утворення, попри те, що друкована спадщина москвофілів (А. Кралицький, О. Гомічков, І. Сільвай, Є. Фенцик) сприймається глухим, безперспективним кутом історії української літератури, який подолав В. Гренджа-Донський та його послідовники. Встановлено походження багатьох мотивів історичної прози П. Угляренка, у дослідженні якої застосовано герменевтичний принцип прочитання текстів, висвітлено колізії між історичною та художньою правдою. Обгрунтовано застосування домислу та вимислу в історичній романістиці, простежено генезу історичних мотивів (князь Лаборець, Федір Корятович, Нестор-літописець, євангелічні персонажі та ін.) у циклізованих творах романіста. Проведено їх порівняльний аналіз з творами інших прозаїків.

  Скачати повний текст

З використанням широкого кола джерельних матеріалів, зокрема, архівних і фахової літератури, вивчено особливості тематики, хронології, а також жанрову та методологічну еволюцію українських історико-літературних творів 1730 - 1780-х рр., написаних військовими канцеляристами. Проведено текстуальний аналіз, що дозволило розкрити суть певних подій вітчизняної історії, насамперед XVII - XVIII ст., висвітлити важливі питання походження й авторства кількох пам'яток української історіографії, здійснити важливі ініціативні дії з метою майбутньої якісної публікації деяких джерел. Детально досліджено козацькі літиписи як пам'ятки історичної думки, розглянуто специфіку світобачення літописців, їх політичні позиції та літературні уподобання, методику викладу ними історичних проблем. Охарактеризовано вплив козацького літописання на розвиток національної історіографії кінця XVIII - першої половини XIX ст.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено структуру літописних оповідей про хрещення Русі. Проведено текстологічний і порівняльний аналіз міфів і легенд про подорож на Русь апостола Андрія, хрещення Ольги, прийняття християнства князем Володимиром і хрещення киян у літературі часів Київської Русі. Вивчено аспекти польської історіографії XV - XVI ст. та української барокової прози, а також історичної драми. Запропоновано розглядати літературну обробку легенд про хрещення Русі як творчу перспективу. Висвітлено прояви літописної традиції старокиївського періоду в українській літературі XVI - XVIII ст.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності формування флори водоростей-макрофітів і вищих водних рослин у лиманах і морських акваторіях північно-західної частини Чорного моря (ПЗЧМ). Уперше для українського узбережжя даного моря виявлено три нових види водоростей-макрофітів, а саме: Enteromorpha kylini Bliding, Cladophora hutchinsii (Dillw.) Kutz і Vaucheria hamata (Vauch.) DC, а для ПЗЧМ - 9 видів. Зазначено 65 нових місцезнаходжень для 58-ми видів водоростей-макрофітів. Доповнено діагнози 16-ти нових та рідкісних макроскопічних водоростей району дослідження. Уперше дані про видовий склад водоростей-макрофітів та вищих водних рослин відповідних акваторій зареєстровано у Літописах природи трьох заповідних об'єктів Чорного моря. Створено кадастр водоростей-макрофітів Одещини. Проаналізовано взаємозв'язок альгофлори Чорного моря з флорами суміжних морів, а саме: Каспійського, Азовського та Середземного. Установлено, що у ПЗЧМ більша частина видів водоростей є арктотретичною за походженням і має високу спорідненість з сучасною флорою Атлантичного узбережжя Європи, проте 20 % видів району дослідження належить до субтропічного середньоморського елементу флори. Виявлено, що фізико-географічні та гідролого-гідрохімічні умови ПЗЧМ визначають певні закономірності розвитку макрофітобентосу. З'ясовано, що за напрямком з півдня на північ зростає кількість однорічних і сезонних зимових видів водоростей, збільшується відносна доля рідкісних і полісапробних видів. У донних фітоценозах посилюється роль зелених водоростей, але послаблюється - бурих і червоних. Показано, що під впливом різного роду забруднень погіршується фізіологічний стан водоростей, що є однією з основних причин скорочення видового складу макрофітів. Запропоновано водоростеві екстракти, які мають рістстимулювальну (для рослин), імуномодулювальну, седативну, бактерицидну та гепатопротекторну дію. Висвітлено результати досліджень щодо флори водоростей-макрофітів і вищих водних рослин району дослідження (265 видів).

  Скачати повний текст

Досліджено міфологічні джерела, використані авторами "Повісті врем'яних літ" у формуванні образної системи літописного тексту. На підставі результатів міфологічного аналізу даного твору встановлено, що літописці у процесі укладання тексту використовували різноманітні усні та писемні джерела, серед яких особливу увагу приділяли міфологічним (місцевим і запозиченим). Виділено такі групи міфів: східнослов'янські (автохтонні), тюркські, скандинавські, античні та біблійні. У групі автохтонних міфів проаналізовано космогонічні, топонімічні, історичні та ритуально-обрядові, мотиви й образи яких залучено до художньої структури літопису. З'ясовано, що автохтонні міфи засобами літописної образності виражають архаїчну інформацію про світоглядні та художні уявлення етносів, які населяли сучасну територію України. Доведено факт залучення до літопису інокультурного художнього досвіду, з урахуванням якого уточнено уявлення про міжетнічні, міжнародні контакти Русі протягом X - XII ст. і зроблено висновок про синтетичний характер творчості давніх літописців, їх широку обізнаність з різноманітними джерелами (усними та писемними). На підставі міфологічного аналізу "Повісті врем'яних літ" аргументовано доведено літературність літопису, поєднання у ньому художності з історизмом.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання функціонування та розвитку дієслівної та іменникової систем у пам'ятках літератури XVIII ст. і виявлено особливості такого розвитку на мовному матеріалі Єсиповського літопису. Функціонування дієслівних та іменникових форм розглянуто за списками літопису, компактно розміщеними в часі. Це дає можливість як виявити загальні тенденції, виокремити властиві тільки мові конкретного списку закономірності, зумовлені багатьма чинниками. На підставі конструктивного та зіставного аналізу з'ясовано природу взаємозамін і трансформацій досліджуваних форм за списками та типами літописних статей, виявлено й описано основні тенденції та закономірності їх розвитку.

  Скачати повний текст