В довготривалих стаціонарних дослідах на дерново-слабкопідзолистому глинисто-піщаному грунті вивчався вплив систематичного внесення органічних і мінеральних добрив з вапнуванням грунту доломітом в умовах польових сівозмін на основні показники його родючості, врожайність культур та якість продукції рослинництва. Вивчалась порівняльна ефективність щорічного і запасного внесення фосфорних добрив при довготривалому їх застосуванні в сівозміні за впливом на фосфатний режим грунту і продуктивність культур. Розрахована економічна та енергетична ефективність засобів хімізації в сівозмінах. Встановлено, що найбільш оптимальною в дослідах була помірна система мінерального удобрення рослин при повній нормі вапна за гідролітичною кислотністю, що обумовлює врожай сільськогосподарської продукції з якістю, яка задовольняє споживача, забезпечує продуктивність сівозміни з максимальним виходом умовних одиниць з гектара сівозмінної площі при помірних затратах на вирощування культур і як наслідок - високу економічну і енергетичну ефективність.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено наукові основи інтенсивних сівозмін і систем добрив, які забезпечили оптимальні параметри грунтової родючості, високу продуктивність культур і охорону навколишнього середовища в північному Степу України. Обгрунтовано граничну доцільність насичення сівозмін озимою пшеницею, кукурудзою та цукровим буряком з урахуванням збереження грунтової родючості. Встановлено вплив різних видів сівозмін на потенціальну й ефективну родючість грунту. Обстежено фітосанітарний стан посівів, виявлено дію окремих видів добрив та їх сполучень на продуктивність, економічну та біоенергетичну ефективність сівозмін. Проведено екологічну оцінку становища грунту та рослин за умов систематичного внесення добрив. Визначено основні напрямки підвищення ефективності сівозмін і раціонального використання добрив. Рекомендовано для виробництва науково обгрунтовану систему добрив з врахуванням досягнутої родючості грунту в спеціалізованих сівозмінах північного Степу України.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень, виконаних протягом 1983 - 2000 рр., визначено основні принципи ведення біологічного землеробства за умов України, розроблено теорію комфортного живлення сільськогосподарських культур, опрацьовано нові оригінальні способи використання традиційних і нетрадиційних видів органічних і мінеральних добрив, які забезпечують отримання високоякісної екологічно чистої та біологічно повноцінної рослинницької продукції. Виявлено закономірності транслокації з грунту в сільськогосподарські культури елементів живлення за умов формування в орному шарі зон трофічного комфорту. Досліджено особливості змін показників родючості чорнозему типового в біологічному землеробстві. Запропоновано систему застосування органічних і мінеральних добрив у сівозмінах Лівобережного Лісостепу для отримання екологічно чистої та біологічно повноцінної рослинницької продукції.

  Скачати повний текст

Зазначено спрямованість наукової творчості П.В. Будріна на вирішення проблем ефективності внесення штучних добрив у грунти різного механічного складу, вивчення системи удобрення в сівозмінах, започаткування наукових підходів стосовно використання люпину як зеленого добрива, що є складовою так званого сучасного біологічного землеробства. Наведено результати дослідження наукового доробку вченого з питань селекції основних польових рослин та одержання стійких врожаїв зернобобових культур, відпрацювання технологічних підходів до вирощування льону-довгунця як монокультури, лляних сівозмін та впровадження наукового підходу до травосіяння у грунтозахисному землеробстві. Розглянуто роль вченого в організації сільськогосподарської дослідної справи та освіти держави. Проаналізовано наукові та педагогічні праці вченого, відзначено актуальність наукових програм і вчення П.В. Будріна.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано напрямки інтенсифікації сільськогосподарського виробництва на засадах біологізації агротехнологій, оптимізації кругообігу біогенних елементів, регулювання трансформації органічної речовини, відтворення родючості та енергетичного стану грунтів в агроекосистемах. Визначено фактори керування родючістю дерново-підзолистого грунту, чорнозему опідзоленого та чорнозему типового у разі тривалого застосування органічних, мінеральних та органічно-мінеральних систем удобрення. Розкрито закономірності трансформації органічної речовини, напрямки біологічних процесів і динаміки вмісту гумусу у грунті залежно від співвідношення вуглецю й азоту за різних систем удобрення у зерно-картопляних і зерно-бурякових сівозмінах. Встановлено енергетичну компоненту грунтів у загальному балансі енергії за мінеральних, органічних та органо-мінеральних систем удобрення. Висвітлено умови ефективного використання антропогенної енергії та підвищення окупності ресурсів промислового походження в агроекосистемах. Наведено інтегровані критерії та показники оцінки енергетичної ефективності та сталості агроекосистем з метою запобігання непродуктивним втратам енергії, органічної речовини та біогенних елементів. Формалізовано виявлені закономірності, технологічні процеси та окремі блоки агроекоситеми, розроблено алгоритми та комп'ютерний інформаційно-обчислювальний комплекс "Агроекосистема" для розробки екологічно збалансованих моделей агроекосистем із заданим рівнем продуктивності, енергетичної та економічної ефективності.

  Скачати повний текст

Вивчено шляхи підвищення продуктивності озимої пшениці за умов південно-західної підзони Степу України. Встановлено можливість збільшення ефективності попередників озимої пшениці шляхом оптимального сполучення систем удобрення та способів основного обробітку грунту в сівозмінах. Наведено всебічну оцінку їх впливу на водний режим, біологічні та агрофізичні властивості грунту. Для кожного попередника розроблено рекомендації щодо розміщення озимої пшениці в сівозмінах, що орієнтовані на біологічну систему землеробства. Зазначено, що найвищий урожай зерна отримано за чорного пару (35,1 - 46,1 ц/га), після гороху, що розміщувався по озимій пшениці, він виявився на 30 %, а після інших попередників - на 42,9 - 49,2 % нижче. Доведено, що найбільш економічна та біоенергетична ефективність вирощування озимої пшениці - у ланці сівозміни з чорним паром; найбільш ефективна органо-мінеральна система удобрення грунту: збільшення урожаю за органічної всього на 3 - 6,4 % нижче, ніж за органо-мінеральної.

  Скачати повний текст

За результатами аналізу та узагальнення експериментальних даних уперше теоретично обгрунтовано доцільність сумісного застосування довготривалої ресурсоощадної системи обробітку грунту та органо-мінеральних добрив у польовій сівозміні. Установлено, що використання зазначених агрозаходів дає змогу підвищити вміст рухомого фосфору (за Кірсановим) під час вирощування озимого ячменю, льону олійного, картоплі у середньому з 35 до 294 мг/кг грунту, вуглецю - з 0,49 до 2,6 %, загального азоту - з 0,092 жл 0,299 % відповідно. Доведено позитивний вплив органо-мінеральної системи удобрення чорноземів південних та дерново-підзолистих грунтів, що дає змогу врівноважувати процеси мінералізації та гуміфікації. Показано, що за умов вирощування озимого ячменю, льону олійного та картоплі у сівозміні важливим способом відновлення родючості грунту є післяжнивне вирощування у польових сівозмінах проміжних культур для одержання сидерату, що забезпечує надходження у грунт 10 - 15 т/га зеленого добрива.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив зернобобових попередників (гороху, чини, сої та вико-вівсяної суміші) на показники родючості грунту та продуктивність і якість зерна озимої пшениці за короткоротаційних сівозмін у південно-східній частині Лісостепу України. Показано доцільність використання цих культур. З'ясовано, що у разі їх вирощування у грунті створюються сприятливі умови для розвитку рослин озимої пшениці та підвищення її урожайності.

  Скачати повний текст

В агроценозах пшениці у відкритому грунті в різних зонах дослідження та селекційних теплицях виявлено 43 види нематод трьох екотрофічних груп (фітогельмінти, мікогельмінти, сапробіонти), які належать до 33-х родів, 24-х родин і 6-ти рядів. Найбільш повною мірою представлено ряд Tylenchida, який містить 11 родин, 14 родів і 18 видів. Установлено, що у відкритому грунті більш високі показники різноманітності та вирівняності нематодних угруповань (D = 5,6 - 11,85; E = 0,18 - 0,28), ніж у закритому грунті (D = 4,98; E = 0,23). Відзначено, що до найбільш чисельних і шкодочинних на пшениці видів належать Pratylenchus pratensis, Ditylenchus dipsaci, Tylenchorhynchus dubius, Helicotylenchus dihystera та Paratylenchus nanus. З'ясовано, що динаміка чисельності фітонематод визначається грунтово-кліматичними умовами, тривалістю беззмінних посівів, попередниками в сівозміні та стадією розвитку рослини-хазяїна. Виявлено тісний зворотній зв'язок між чисельністю паразитичних нематод, біомасою рослин у різні фази розвитку й урожайністю. З використанням кореляційного та регресійного аналізу розраховано пороги шкідливості фітогельмінтів. Установлено позитивну залежність між чисельністю фітогельмінтів і розвитком некрозів кореневої системи рослин озимої пшениці. Доведено, що зниженню чисельності паразитичних нематод у відкритому грунті сприяє сівозміна взагалі та кращий попередник, а також звичайна оранка, у селекційних теплицях - вирощування огірків, помідорів та лікарських рослин як попередників озимої пшениці. Виявлено високу протинематодну ефективність протруйників насіння з фунгіцидними властивостями: для озимої пшениці - "Вітавакс 200ФФ" (3л/т), "Раксіл" (1,5 л/т), "Сумі 8 ФЛО" (1,5 л/т), "Дивідент-стар" (1,0 л/т) та "Вінцит 050 CS" (2,0 кг/т), для ярої - "Раксіл" (0,5 л/т) та "Сумі 8 ФЛО" (1,5 л/т), які знижували протягом вегетації чисельність паразитичних нематод на 42,9 - 92 %, що дозволило одержати збільшення врожаю у межах 5 - 10 %.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Завдяки здісненим польовим дослідам виявлено вплив певних агротехнічних заходів на біометричні показники рослин, фізичні властивості та поживний режим грунту, урожайність і якість насіння соняшнику, раціональність використання гібридами води, тепла та внесених мінеральних добрив. Проведено економічну й енергетичну оцінку технологій вирощування скоростиглих гібридів соняшнику в основному та проміжних посівах. Розраховано математичні моделі одержання оптимальних врожаїв скоростиглих гібридів культури в основних і проміжних посівах. Рекомендовано у разі розміщення соняшнику в сівозмінах на зрошуваних землях висівати скоростиглий гібрид "Візит", який має високий потенціал урожайності, більш ефективно використовує тепло, вологу та поживні речовини грунту. Зазначено, що для вирощування соняшнику в основних посівах (після попередника "озима пшениця на зерно"), і в ранніх післяукісних посівах (після озимих на зелений корм), слід застосовувати середній полицевий обробіток грунту на глибину 20 - 22 см. У післяукісних і післяжнивних посівах під соняшник як основний оброботок грунту доцільно застосовувати безполицевий обробіток на таку саму глибину.

  Скачати повний текст

Оцінено еволюційні зміни агроекологічного стану та продуктивності грунтів північно-західного регіону України залежно від інтенсифікації землеробства. Запропоновано нові методичні підходи до здійснення агроекологічного моніторингу. За результатами стаціонарних польових дослідів установлено вплив тривалого застосування добрив і вапнування в сівозмінах на динаміку їх продуктивності, гумусовий стан, поживний режим, біологічні та фізико-хімічні показники дерново-підзолистого та темно-сірого опідзоленого грунтів. Проведено порівняльну оцінку різних варіантів органічних систем удобрення в сівозміні за поєднання з інтегрованим захистом рослин і без нього. З'ясовано, що лише органічна система удобрення з внесенням на 1 га сівозмінної площі 14 т гною та соломи дозволяє підтримувати бездефіцитний баланс гумусу й елементів живлення в грунті. Органічна система удобрення на основі сидератів і побічної рослинницької продукції не забезпечує відновлення родючості грунтів. Науково обгрунтовано нові, диференційовані за видами органічних і нормами мінеральних добрив системи удобрення, установлено їх вплив на родючість темно-сірого опідзоленого грунту, врожайність культур сівозміни та якість вирощеної продукції. Установлено кількісні та якісні параметри деградаційних змін агрохімічного стану грунту за тривалого використання без добрив і визначено ефективність комплексу заходів з відновлення їх родючості.

  Скачати повний текст

Виявлено вплив біологічних засобів інтенсифікації (гною, соломи, сидератів) на показники родючості грунту, продуктивність і якість бульб картоплі у короткоротаційних сівозмінах. Досліджено вплив різних видів органічних добрив на поживний режим, біологічну активність дерново-підзолистого грунту, ріст та розвиток рослин картоплі, фітосанітарний стан посівів, урожайність і якість бульб, продуктивність сівозмін та економіко-енергетичну ефективність. Установлено, що на дерново-підзолистих грунтах Полісся у короткоротаційних сівозмінах найбільш ефективним способом використання соломи на добриво є сумісне її внесення з половинною дозою гною та сидератами. Серед короткоротаційних сівозмін найбільш продуктивними за умов дерново-підзолистих грунтів є плодозмінні сівозміни. Вихід кормових одиниць з 1 га ріллі у порівнянні з зерно-картоплярською сівозміною підвищується на 46 %, а протеїну - майже у 2 рази.

  Скачати повний текст

Розроблено наукові підходи щодо раціонального використання земель з урахуванням екологічних факторів. Створено математичну модель залежності норми виробітку та витрати пального на 1 га оброблюваної площі від групи поля, норми висіву, урожайності, виду операції. Встановлено вплив способу організації території земельних ділянок польових і грунтозахисних сівозмін на ефективність виробництва сільськогосподарської продукції. Сформульовано рекомендації щодо розподілу ріллі між польовою та грунтозахисною сівозмінами та виведення з її складу еродованих грунтів під консервацію. Запропоновано заходи, спрямовані на покращення якісного стану ріллі (на прикладі державного сільськогосподраського підприємства), визначено основні напрямки перерозподілу деградованих і малопродуктивних земель Харківщини. Здійснено розрахунок економічної ефективності використання земельних угідь області після проведення реорганізації площі, відведеної для ріллі.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та методологічні засади грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення степової зони. Розглянуто питання використання результатів розрахунку прибутковості та грошової оцінки з метою визначення шляхів підвищення економічної ефективності експлуатації сільськогосподарських угідь. Удосконалено методику проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення за допомогою сучасних оперативних технологій. Обгрунтовано необхідність використання та удосконалення прибуткової методики для визначення грошової оцінки сільськогосподарських угідь, а також наближення термінології та понятійного апарату оцінки до міжнародних стандартів, доведено їх тісний зв'язок з класичними економічними теоріями. Розроблено основні аспекти удосконалення методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. За допомогою коригуючих коефіцієнтів ураховано такі особливості сільськогосподарського виробництва та технологій як динаміка врожайності зернових культур, наявність чистих парів, зміна зернових культур у сівозмінах. Запропоновано використання геоінформаційних технологій у грошовій оцінці. Виконано грошову оцінку сільськогосподарських угідь підприємств і проаналізовано їх прибутковість.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості системи захисту ярого ячменю від шведських мух на основі концепції системи триотрофу (рослина - комаха-фітофаг - ентомофаг). Проаналізовано питання взаємовідносин, які еволюційно склалися між шкідниками та кормовими рослинами, а також визначено видовий склад злакових мух (6 видів) і кількісні показники шкідливості шведських мух в агроценозах ярого ячменю. Визначено вплив шведських мух на накопичення фізіолого-біохімічних метаболітів в рослинах ячменю та встановлено їх морфологічну роль в регулюванні архітектоніки агроценозу. Наведено результати дослідження впливу агротехнічного методу захисту (попередники, сівозміна, добрива тощо) на стійкість рослин ярого ячменю до шведських мух. Визначено видовий склад ентомофагів шведських мух (7 видів, які належать до 4-х родин) з домінуванням видів Rhoptromeris heptoma Htg. та Trichomalus posticus Wesm. Обгрунтовано та реалізовано у виробництві функціональну схему раціональної взаємодії різних методів в системі захисту ярого ячменю від шведських мух.

  Скачати повний текст

За результатами трирічних досліджень впливу різних заходів і систем основного обробітку грунту у короткоротаційних сівозмінах за умов вирощування соняшнику на водно-фізичні властивості грунту та фітосанітарний стан посівів даної культури встановлено особливості формування продуктивності цієї та інших культур і сівозмін у цілому за умов південного Степу України. Розраховано економічну й енергетичну ефективність вирощування соняшнику за різних систем основного обробітку грунту у короткоротаційних сівозмінах та умов догляду за посівами. Розроблено технологію з диференційованою системою обробітку грунту на фоні оптимального удобрення у короткоротаційних сівозмінах, яка забезпечує високу продуктивність і економічну ефективність соняшнику та сівозміни у цілому. Основними елементами цієї технології є: вилучення зяблевого основного обробітку грунту у пару; ярусну оранку на 35 - 49 см під соняшник; збалансовану систему удобрення на заплановану врожайність; підгортання рослин соняшнику за другої культивації міжрядь. Зазначено, що впровадження цих елементів технології вирощування соняшнику забезпечує одержання 23,8 - 24,1 ц/га якісного насіння за високої рентабельності витрат.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень стосовно впливу застосування набору різних за біологічними особливостями та технологією вирощування зернофуражних культур у короткоротаційних сівозмінах на зміну агрофізичних властивостей грунту та запасів доступної вологи, на вміст гумусу у грунті, фітосанітарний стан посівів цукрових буряків, урожайність озимої пшениці, гороху, ячменю, кукурудзи та цукрових буряків, а також на продуктивність сівозмін і економічну ефективність їх використання. На підставі результатів досліджень рекомендовано впроваджувати сівозміни з високим насиченням кукурудзою та ячменем за одночасного використання підвищених норм гною чи загортання в грунт побічної продукції зернових культур з метою запобігання збідненню грунту за органічною речовиною.

  Скачати повний текст

Уперше для специфічних умов рисових сівозмін півдня України запропоновано й апробовано культуру сої. Установлено кращі сорти культури, які за вегетаційним періодом найбільшою мірою пристосовані для вирощування у рисових сівозмінах. Визначено оптимальний режим зрошення сої. Удосконалено систему захисту її посівів від бур'янів та визначено дози мінеральних добрив, які доцільно використовувати під час вирощування культури. Розвинуто параметри оптимальної ширини міжрядь на посівах сої. Установлено статистичну залежність між факторами, наявних під час проведення дослідів, та продуктивністю рослин. Розроблено математичну модель урожаю. Визначено економічну ефективність вирощування зерна сої у рисових чеках залежно від певних факторів.

  Скачати повний текст