Теоретично обгрунтовано та практично доведено необхідність введення амаранту в культуру Лівобережного Лісостепу України, а також розроблено основні елементи технології його вирощування. З метою виділення найбільш перспективних видів для вирощування в Лівобережному Лісостепу України вивчено 19 видів амаранту, одержаних у різних ботанічних садах та ВІР. На підставі аналізу впливу кліматичних умов зони на ріст, розвиток та продуктивність рослин, вивчення біологічних особливостей видів, їх адаптивного потенціалу, напрямку використання виявлено три види амаранту: A. cruentus - для вирощування на кормові цілі, A. hybridus і A. hypochondriacus - універсального використання кормового та насіннєвого спрямування. Доведено можливість селекційного поліпшення амаранту шляхом застосування методів добору, внутрішньовидової та міжвидової гібридизації. Теоретично обгрунтовано схему селекційного процесу, базуючись на використанні періодичного добору з проведенням оцінки потомства, практичну значимість якої доведено створенням семи сортів амаранту різних напрямків використання, занесених до Державного реєстру сортів рослин України. На підставі результатів вивчення впливу окремих елементів технології вирощування на рівень реалізації продуктивного потенціалу видів, перспективних для умов Лівобережного Лісостепу України, розроблено технологічну схему вирощування з урахуванням фенологічних фаз розвитку рослин. Визначено перспективні напрямки використання зеленої маси та насіння.

  Скачати повний текст

Досліджено питання формування й функціонування популяцій інвазійних рослин в антропонізованих екосистемах, пов'язаних з агросферою. Шляхом детального аналізу автотрофної ланки степових екосистем за градієнтом деградації - від природоохоронних (заповідники) до повністю трансформованих (агроекосистеми) досліджено синекологію цих угруповань. Показано, що з посиленням порушеності рослинного покриву знижується кількість еколого-ценотичних груп видів, видова різноманітність, маса рослинних решток у грунті та вологість останнього. На підставі результатів дослідження демекології інвазійних видів-експлерентів показано, що за нових умов дані рослини набувають рис віолентності, що дає змогу їм витісняти місцеві види та на 1 - 3 роки затримувати прогресивну сукцесію в антропізованих екосистемах, які є частиною агроландшафту. Зазначено, що агресивність інвазійних видів зумовлена взаємодією чинників: відсутністю консументів, високою алелопатичною активністю, меншою чутливість до загущення та впливу фітофагів. Виявлено два типи субстратегії експлерентів - детермінантні (Д) й індетермінантні (ІД) види, наведено їх характеристику. Показано, що завдяки цим субстратегіям інвазійні рослини мають додаткові переваги в заміщенні менш шкодочинних аборигенних видів. Виявлено значну видову різноманітність карантинного бур'яну Ambrosia artemisiifolia L. На прикладі цього виду показано, як наявність гетеркарпії та континуума форм дає змогу йому займати гіперпростір ніш у місцезростаннях і формувати досить стійкі угруповання. Грунтуючись на результатах синекологічних досліджень, розроблено метод фітоценотичного контролю адвентивних видів у двох основних варіантах - підбір і створення на вогнищах заносних бур'янів штучних фітоценозів із багаторічних трав та стійких до вторгнення адвентивних видів однорічних культур, а також для Д-видів бур'янів - пізнє скошування травостою останніх (в період бутонізації). Установлено, що цей прийом сприяє швидкому відновленню місцевих видів, які самі витісняють чужинні види. Відзначено, що застосування фітоценотичного контролю в плодових садах, агрофітоценозах польових культур та на закрайках полів сприяє підвищенню буферних властивостей агросистем, очищенню грунту від насіннєвих зачатків бур'янів, зниженню враження плодових культур хворобами та шкідниками й захисту полів, що не вкриті снігом, за умов створення на закрайках останніх екологічного каркасу з багаторічних травосумішок, від вторгнення чужинних видів.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено причини стабільної шкодочинності каліфорнійської щитівки в садах України, уточнено зони розвитку одного та двох поколінь. Проведено аналіз видового складу ентомофагів щитівки та визначено їх роль у регулюванні чисельності виду в різних регіонах нашої держави. Розроблено режими захисту посадкового матеріалу та прищепно-підщепних комбінацій проти заселення щитівкою за допомогою фітоверму. Створено методику визначення плодючості самок та встановлено динаміку виходу личинок (бродяжок) з використанням ловильних смужок. Виявлено, що частина зимуючих личинок щитівки навесні не активізується, а залишається у стані діапаузи протягом усього вегетаційного періоду. Обгрунтовано можливість відміни ранньовесняної обробки саду пестицидом "ДНОК" залежно від умов зимівлі та встановлено доцільність використання інсектицидів для захисту рослин проти каліфорнійської щитівки. З'ясовано, що для короткострокового прогнозу розмноження шкідника навесні достатнє уявлення дають відомості про виживання щитівки після зимівлі.

  Скачати повний текст

Досліджено розповсюдження та шкодочинність вірусів печериць за умов довкілля, а також виробництва. Показано нерівномірність розповсюдження патогенів у регіонах Полісся, Лісостепу, Ботанічних садах України та біотехнологічних центрах. Враховано деструкцію органел клітин та зміни у габітусі рослин, які були експериментально інфіковано паличкоподібним вірусом печериць. Розглянуто основні властивості вірусів, які інфікують печерицю двоспарову (Agaricus bisporus (J. Lge) Imbach). За умов біоценозів та штучних екосистем вивчено поширення паличкоподібного патогену, який мав певну серологічну спорідненість із вірусом тютюнової мозаїки. Розроблено систему відбору здорового посівного матеріалу грибів, яка включає ступеневий вірусологічний контроль усього біотехнологічного циклу їх вирощування. На підставі використання діагностику вірусів за методом Ухтерлоні, ІФА, електронномікроскопічний та інші методи проаналізовано локалізацію патогенів у грибах, посівному матеріалі, грунті, а також фекаліях тварин. Доведено, що вірусні хвороби печериць знижують урожай плодових тіл грибів у 1,5 - 3 рази, а їх збудники викликають патологічні зміни міцелію та плодових тіл. Запропоновано ключ-схему для оцінки посівного матеріалу та плодових тіл грибів, що ростуть за умов природних регіонів та вирощуються у штучних екосистемах з урахуванням симптомів хвороб, властивостей вірусів у динаміці росту та розвитку грибів. Розглянуто стійкість до вірусних хвороб різних штамів печериць. На основі властивостей збудників та їх циркуляції в екологічних нішах розроблено комплекс профілактичних заходів боротьби з вірусними інфекціями.

  Скачати повний текст

Виявлено види карії в парках, ботанічних садах і лісових насадженнях України, уточнено їх таксономічну належність і морфологічні особливості. Досліджено розвиток карії у порівнянні з породами з її природного ареалу, що набули поширення в лісових насадженнях, а також особливості плодоношення та якість насіння різних видів карії. Вивчено будову, ріст та фізико-механічні властивості деревини карії стосовно її використання в господарстві України. Розроблено технологію підготовки насіння до сівби та вирощування садивного матеріалу. Узагальнено досвід вирощування лісових культур за участю карії та запропоновано типи їх створення за різних лісорослинних умов. Обгрунтовано варіант догляду за лісовими культурами з урахуванням їх біолого-екологічних особливостей.

  Скачати повний текст

Установлено видовий склад кліщів родини Phytoseiidae, що мешкають на рослинах дендропарків і ботанічних садів Лісостепу України у порівнянні з видовим скадом кліщів-фітосеїд на рослинах природного Канівського заповідника. З'ясовано ступінь подібності їх локальних фаун. Визначено екологічні характеристики видів кліщів-фітосеїд та їх комплексів у досліджених дендропарках, ботанічних садах і заповіднику. Фоновим за чисельністю особин і частотою трапляння видом є вид Euseius finladiccus у всіх місцях досліджень. Як загально розповсюджений та пластичний вид E. finlandicus не виявляє вибірковості під час заселення рослин різного типу рослинності ні за природних умов, ні в культурних ландшафтах. Знайдено та описано невідомого раніше самця виду Anthoseius (Mumaseius) victorovi Wainsten і запропоновано ознаки ідентифікації двох пар морфологічно близьких видів роду Amblyseius та роду Typhlodromus. Для кліщів родини Phytoseiidae доведено перший випадок інтразональної інвазії, успішної акліматизації та формування локальної популяції виду середземноморської фауни Typhlodromus beglarovi, яка виникла у північній частині Лісостепу внаслідок випадкової непередбачуваної інтродукції кліщів з рослинним посадковим матеріалом.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності утилізації зрізаних гілок плодових дерев в ущільнених садах шляхом обгрунтування технологічної схеми та параметрів робочих органів пристрою для їх подрібнення. Теоретично й експериментально визначено раціональні режими його роботи. Визначено залежності якості подрібнення гілок та енергоємності процесу від частоти обертання роторів, питомої маси валка та поступальної швидкості агрегату. Виготовлено макетний зразок подрібнювача. З'ясовано, що у даному випадку затрати питомої роботи на процес подрібнення становлять 10,6 кДж/кг. Показано, що впровадження нової технології утилізації зрізаних гілок у садах ущільненого типу з використанням розробленого подрібнювача деревини сприяє зменшенню витрат праці в 1,4 рази, палива у 2,6 рази, експлуатаційних витрат в 1,9 рази у порівнянні з традиційною технологією спалювання деревини.

  Скачати повний текст

Установлено аналітичні залежності оптимальних значень діаметра фрези, величини висування та довжини щупа від статистичних характеристик міжстовбурної смуги та відхилень стовбурів від вісі ряду. Обгрунтовано аналітичну залежність мінімальної необробленої фрезою площі навколо стовбура від характеристик міжстовбурної смуги, захисної зони та кінематичного параметра процесу обертання важеля з фрезою під час обходження стовбура. Уточнено аналітичну залежність мінімально допустимого кута установки вертикальної частини ножів фрези з урахуванням кута їх загострення та кінематичного параметра руху фрези.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження розповсюдження шарки сливи на півдні України. Встановлено, що Plum pox virus в садах передається персиковою зеленою попелицею (Myzus persicae Lulz.) на початку осені (в кінці серпня - у першій декаді вересня). Виявлено, що резерваторами вірусу є заражені дерева сливи. Встановлено, що насадження плодових кісточкових культур в Одеській області уражені хлоротичним штамом вірусу шарки сливи. Одержано очищені препарати вірусу за модифікованою методикою. Визначено раціональну схему імунізації, за якою одержано високоспецифічну антисироватку. Оптимізовано умови проведення імуноферментного аналізу. Визначено оптимальні календарні строки для виявлення вірусу у процесі масового тестування протягом року.

  Скачати повний текст

Уточнено видовий склад листовійок - філофагів в яблуневих садах Передгірного Криму. Досліджено фенологічні особливості основних видів листовійок залежно від гідротермічних умов. Вивчено видовий склад паразитів, хижаків і патогенів листовійок і роль у регулюванні їх щільності в яблуневих насадженнях. Визначено ступінь впливу хімічних і біологічних препаратів на природні популяції ентомофагів. Вивчено початкову та залишкову токсичність сучасних інсектицидів на трихограму. Визначено ефективність сучасних інсектицидів у різні фенофази яблуні та механічних прийомів проти листовійок-філофагів. Проведено оцінювання економічної ефективності заходів захисту яблуні від комплексу листовійок - філофагів.

  Скачати повний текст

Удосконалено технології застосування трихограми проти садових листокруток за умов сучасних промислових і присадибних садів з урахуванням закономірностей розвитку ентомокомплексів на біоценотичному та популяційному рівнях під дією факторів навколишнього середовища. Обгрунтовано біологізовану систему заходів, спрямованих на зниження чисельності та шкідливості садових листокруток. Досліджено видове різноманітя та структуру садових листокруток, особливості динаміки чисельності домінуючих видів та фактори, що їх зумовлюють. Проведено ідентифікацію видів роду Trichogramma Westw. в яблуневих садах Північного Лісостепу України. Досліджено особливості розвитку трихограми за природних умов. Встановлено, що активність трихограми регулюють такі чинники, як температура та відносна вологість повітря. Досліджено її пошукову здатність у кроні яблуні залежно від типу саду. Доведено найбільшу ефективність послідовного застосування гормонального препарату та трихограми (Інсегару, 25 WP з.п + трихограма) та бактеріального препарату й трихограми (лепідоциду 3 л/га + трихограма). Доведено, що використання біологізованої системи захисту саду екологічно доцільне та економічно вигідне.

  Скачати повний текст

Вперше за умов передгірного Криму проведено дослідження шкідників груші у садах різного типу. Встановлено біологічні особливості найшкідливіших видів фітофагів груші, сезонну динаміку їх чисельності, харчову спеціалізацію та причини масового розмноження. Виявлено 84 види шкідливих членистоногих, визначено ресурси корисних зоофагів і встановлено їх регулювальну роль у процесі обмеження чисельності найбільш небезпечних шкідників у різних грушевих насадженнях. Наведено оцінку сучасних елементів інтегрованої системи захису груші. Обгрунтовано доцільність застосування інсегару проти яблуневої та грушевої плодожерок, ДНОКу проти яєць і мітаку проти личинок звичайної грушевої листоблішки; золону, БІ-58 нового та базудину проти імаго грушевого плодового пильщика; Б1-58 нового та золона у боротьбі з грушевим клопом. Встановлено, що чистий прибуток за вживання сучасних засобів захисту груші від шкідників складає 5 060 грн., а рівень рентабельності - 150, 77 %.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень виявлено видовий склад шкідників сливових насаджень, вивчено їх біологію, фенологію та залежність особливостей розвитку від умов зовнішнього середовища. Установлено, що більш поширеним і шкодочинним є чорний сливовий пильщик, який зустрічається майже в усіх сливових садах, щорічно пошкоджує більше 80 % урожаю, а сливова товстоніжка та плодожерка - менш шкідливими. З'ясовано, що розвиток шкідників протягом вегетації значною мірою залежить від умов зовнішнього середовища, особливо рівня температури й опадів. Відзначено значний вплив різких коливань добових температур на інтенсивність льоту імаго, відкладання яєць пильщиком і товстоніжкою. Виявлено залежність розвитку, чисельності та шкодочинності чорного сливового пильщика від збігу з фенологією кормової рослини. Показано можливість використання кольорових клейових карток для визначення початку льоту імаго. Досліджено роль пошкоджень сливовою товстоніжкою та плодожеркою щодо біохімічного складу плодів сливи. Установлено комплексний поріг шкодочинності, що дає змогу визначати та прогнозувати втрати врожаю. Уточнено оптимальні терміни проведення захисних заходів проти чорного сливового пильщика. Вивчено ефективність біологічних препаратів з метою знешкодження досліджених шкідників.

  Скачати повний текст