Проаналізовано архіви українських часописів як джерела з історії редакційно-видавничої діяльності кінця ХІХ - початку ХХ ст. Доведено, що національна видавнича галузь була дійовою підтримкою українському національному рухові та культурі, орієнтованих на національну самобутність. Висвітлено етапи формування національної видавничої галузі. Визначено тематичне спрямування українських часописів та специфіку видавничо-редакційного процесу в Україні. Проаналізовано внесок видавців, редакторів та редакцій у процеси видання української національної періодики.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку лінгокультурних аспектів варіантно зумовленої концептуалізації дійсності з використанням головних лексико-фразеологічних засобів, регіональна маркованість яких є проекцією формування відповідних картин світу у свідомості носіїв американського, австралійського та канадського національно-територіальних різновидів сучасної англійської мови. Виявлено й описано основні варіантно зумовлені культурні концепти сучасної англійської мови як однієї з форм відображення дійсності її носіями. Значну увагу приділено вивченню вербально реалізованих базових концептів, які складають ядро ціннісної системи американців, австралійців і канадців та сприяють глибшому розумінню різноманітних об'єктів, процесів і явищ, що є підгрунтям для концептуалізації ними навколишнього світу. Досліджено лексикографічний і текстовий матеріал і показано, що проаналізовані концепти можна репрезентувати як лінгвокультурологічні поля, самобутність яких визначає наявні варіантно зумовлені особливості у концептуальних картинах світу носіїв сучасної негомогенної англійської мови.

  Скачати повний текст

Досліджено співвідношення політики та релігії як диференційованих форм інституалізації суспільства в єдиному соціокультурному просторі, виявлено еволюційні зміни у взаємодії політичних і релігійних структур, що репрезентують провідні тенденції сучасного розвитку духовного життя. Визначено головні тенденції у взаємовідносинах політики та релігії у період трансформації суспільства: політизація церковно-релігійного середовища та десекуляризація культурно-політичної сфери. Показано суперечливість духовного життя в епоху глобалізації, що концептуально виокремлює єдність та взаємоперехід протилежностей духовного життя у формі секуляризації (політизації) та десекуляризації (сакралізації) суспільної свідомості. Обгрунтовано, що протилежність тенденцій секуляризації - десекуляризації по-різному проявляється у різних сферах духовності, відображуючи у теоретичній свідомості історичні форми єдності або протистояння у взаємовідносинах між церквою та державою. Розкрито критеріальні ознаки тенденції десекуляризації: проникнення теїстичних ідеологем, релігійних норм, ідеалів щодо суспільної свідомості, що викликано її поворотом до культуроцентричності, зміщенням акценту на етнорелігійну самобутність. Доведено, що надмірна політизація та десекуляризація духовної сфери мають межі існування у соціокультурному просторі: межі десекуляризації - містифікація масової свідомості, ірраціональна бездуховність та ін., що руйнує саму релігійну свідомість; межі політизації - у свідомому або несвідомому поглинанні сакральних моральних норм, ідеалів, релігійних ідей та ін. раціональними конструкціями соціального порядку. Встановлено взаємозв'язок політичних і релігійних критеріїв в українському просторі: історія відносин політики та релігії, держави та церкви свідчить, що у період занепаду державності релігія виступала вагомим критерієм самоідентифікації українського народу, впливала на процеси державотворення. Показано, що за умов розбудови української державності, національного та духовно-культурного відродження взаємодія політики та релігії є складною, суперечливою: кризові процеси відчутно позначились на міжконфесійних відносинах, призвели до світоглядної невизначеночті, політизації церковно-релігійного середовища.

  Скачати повний текст

Проаналізовано еволюцію та форму гротеску в прозі М.О.Булгакова на матеріалі його фейлетонів, ранніх оповідань, сатиричних повістей, роману "Мастер и Маргарита". Вперше в літературознавстві здійснено цілісне дослідження гротеску в епічних творах письменника на підставі єдиного системного підходу. Відзначено, що гротеск у прозі М.О.Булгакова вивчено на різних функціональних рівнях тексту (сюжет, композиція, образна система, час, простір, мова тощо). Встановлено функції гротеску в творчості М.О.Булгакова, роль гротескних форм в організації художнього світу митця та формуванні жанрової своєрідності його творів. Гротеск як спосіб художньої типізації, засіб аналізу соціальної дійсності та психології людини у прозі письменника розглянуто у зв'язках з етнотрадицією, традиціями російської та світової літератури та культури. Уточнено теоретичне поняття гротеску, визначено своєрідність його конкретно-історичних форм у літературі XX ст. на прикладі прози М.О.Булгакова. Показано самобутність художнього методу, в якому виявлено тенденцію до взаємодії та модернізму, поєднання досягнень минулих епох з естетичними відкриттями письменника.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію формування кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва у XV - першій половині XX ст., проведено його комплексне дослідження як принципово важливого та характерного різновиду національної художньої культури. Сформовано концепцію декоративності кримськотатарського мистецтва з урахуванням різних історико-культурних нашарувань, усього художнього досвіду, набутого протягом віків населенням Криму. Простежено еволюцію художньо-виражальних засобів творення форм і декору виробів. Визначено типи виробів і розроблено класифікацію орнаментів кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва, проведено їх аналіз як цілісної художньої системи, до наукового обігу введено широкий фактологічний матеріал. Наведено характеристику кримськотатарського символічного контексту основних орнаментальних мотивів. Створено мистецтвознавчий словник кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва й орнаментики відповідно до лексичного звучання, побутового призначення та символічного контексту. З'ясовано, що національну самобутність кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва від часів прийняття Ісламу визначили етнічні традиції, стиль і канони ісламського мистецтва. Зроблено висновок про необхідність урахування у процесі вивчення мистецької й архітектурної спадщини кримськотатарського народу його етнічних традицій, що склалися у взаємозв'язку з сусідніми причорноморськими народами та традицій мусульманської культури, що сформувалися протягом століть.

  Скачати повний текст

Вперше в українському літературознавстві досліджено проблеми жанру псалма у теоретичному аспекті й експліковано його генезу, адаптацію та трансформацію у гено- та поетологічній перспективі. Розмежовано біблійний і літературний псалом як два самостійні жанри. На підставі аналізу художніх творів українських поетів виокремлено основні риси жанру літературного псалма, виявлено його національну самобутність. Шляхом аналізу гено- та поетологічних аспектів обгрунтовано генезу, місце та значення модифікації жанру псалма у літературній полісистемі. За ознакою кореляції точності/адекватності та вільності/прийнятності відтворення першоджерела визначено конкретні генологічні модифікації творів, жанрова структура яких має риси біблійного псалма: канонічні переклади - переспіви - наслідування - стилізації - варіації. Окреслено специфіку національної спрямованості псалмової лірики, етапність і послідовність її еволюції у діахронічному та синхронічному аспектах. Проаналізовано синтетичні моделі модифікації жанру літературного псалма (псалом-ода, псалом-елегія, псалом-дума), визначено особливості та національну своєрідність актуалізації псалмових мотивів в українському літературному дискурсі.

  Скачати повний текст

Розглянуто прозорову спадщину маловідомого англійського письменника пізньоренесансної доби Ніколаса Бретона. Комплексне дослідження його художнього доробку, в якому найяскравіше вирізняються діалогічні твори, дозволило виявити сутність жанротворчих експериментів письменника. У процесі теоретичного осмислення ряду питань, пов'язаних із діалогічною жанровою моделлю, були виявлені її принципово значимі риси (діалогічне ядро і діалогічна периферія). Наведено характеристику жанрової моделі ренесансного діалогу, виявлено соціокультурні та гносеологічні чинники, які зумовили інтерес Бретона до жанру діалогу. Проаналізовано найпрезентативніші зразки діалогічних творів Бретона з морально-дидактичною домінантою. Розкрито жанрову самобутність Бретонових діалогів розважальної орієнтації з акцентом на новаціях письменника.

  Скачати повний текст

Вперше в українському мовознавсті досліджено оригінальний індивідуальний стиль поета-художника С.Гординського. Проаналізовано особливості поетичного мовомислення й систематизовано барвопозначення синкретичного (словесно-колірного) мовлення митця, визначено його місце і роль як новатора мовно-колірного стилю в українській поезії XX ст. З'ясовано, що визначною особливістю ідіостилю поета-художника С.Гординського є індивідуалізований характер новотворів, поетизація тропів та інших лексичних засобів мови, використання традиційних і створення авторських знаків національної культури та символів, самобутність авторського словника та синкретичність словесно-колірних лексико-семантичних утворень. Встановлено, що диференціація творчого життя поета на словесно-поетичну та зображувально-малярську діяльність зумовила специфіку мовнопоетичних засобів відображення дійсності, які базуються на словесно-колірній перцепції, поетико-малярському сприйманні предметів, подій та явищ навколишнього світу. З'ясовано, що мова письменника є рецептивно-медіативною: події та явища особистого, літературно-мистецького та суспільного життя у його творчості трансформуються в самобутні мовообрази, яскраво позначені індивідуальним світосприйняттям і світорозумінням, роллю українського митця в світі як носія самобутньої етнокультури, усвідомленням мети та завдань мовнопоетичної діяльності за умов еміграції. Доведено, що мовлення поета С.Гординського - дієво-іманентне.

  Скачати повний текст

Комплексно розглянуто інституціональну систему Європейського Союзу (ЄС) та проаналізовано теоретичні та практичні аспекти європейської інтеграції. Розглянуто еволюцію розширення та становлення інститутів ЄС, на підставі чого виявлено загальні закономірності розвитку інституціональної системи ЄС. Доведено, що останнє розширення ЄС є черговим етапом на шляху кількісних інституціональних трансформацій, успішна реалізація яких вимагатиме стабільно домінувального впровадження наднаціональних принципів інтеграційного будівництва. Зроблено висновок про нерівномірність і компромісний характер реформування інститутів на кожному етапі внаслідок зіткнення національних інтересів, переважального впливу боротьби за лідерство в рамках ЄС і протиріч між великими і малими країнами-членами ЄС. Обгрунтовано самобутність (унікальність) характеру інституціональних структур Союзу, що сполучають у собі риси інститутів національної держави, міжнародної організації та поступово наближаються до інститутів єдиної політичної системи. Розроблено положення, що підвищення якості керування ЄС, рівня демократичності, а також розробка Конституції Союзу свідчать про новий етап у розвитку державності ЄС. На базі розроблених положень системно проаналізовано стан і проблеми реформування інститутів ЄС у процесі роширення та можливі шляхи повноцінного залучення України до європейських політичних процесів.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості поетики історичних романів "Князь Єремія Вишневецький" та "Гетьман Іван Виговський" І.Нечуя-Левицького. Вирішено проблему поділу української історичної прози другої половини ХІХ ст. на жанрові різновиди через зіставлення факту та вимислу. Розглянуто в контексті художньо-історичної групи романи І.Нечуя-Левицького. Проаналізовано художні особливості творів письменника з застосуванням порівняльного, комплексно-системного та функціонального методів. З'ясовано основні естетичні погляди прозаїка, його самобутність і новаторство в ідейно-естетичній реалізації концепції щодо історичного твору та його стильових компонентів, висвітлено її художнє втілення. Відображено складові поетики історичних романів І.Нечуя-Левицького, ще не досліджені ("точка зору" автора та художні форми її вираження, сутність хронотопу, характеротворення). На підставі дослідження проблеми художніх особливостей історичних романів І.Нечуя-Левицького зроблено висновок: художня реалізація поетики історичних романів тісно пов'язана з реалістичною стильовою манерою прозаїка, яка відзначається пошуками митця та визначена предтечею психологічної прози кінця ХІХ - початку ХХ ст. в українській літературі.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджується феномен історіософічної концепції Б.Лепкого, особливості її художнього втілення в історичній пенталогії "Мазепа". Проводиться філологічний аналіз твору з застосуванням порівняльно-історичного і герменевтичного методів та реалізацією феноменологічного і системно-функціонального підходів, завдяки чому з'ясовуються основні історіософські погляди письменника, його самобутність і новаторство в ідейно-естетичній реалізації історіософічної концепції та її стильових компонентів, відбивається художня ідеософія автора. Вирішується проблема співвідношення в епопеї історичної і художньої правди; висвітлюється взаємозв'язок теологічного і антропологічного факторів історії; розглядається ідейно-естетичне функціонування концептуальної тріади "народ - держава - особистість". У роботі формулюється історіософський модус письменника-полігістора. На основі своєрідного аналітико-синтетичного дослідження проблеми особливостей художньої історіософії Б.Лепкого робиться висновок: історіософічна концепція пенталогії "Мазепа" являє собою "антропологічну метафізику історії", її художня реалізація тісно пов'язана з символіко-реалістичною стильовою манерою прозаїка, яка має елементи неоромантизму та імпресіонізму.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми відродження та розвитку культурної самобутності етнічних меншин Донеччини за умов становлення української державності. Проаналізовано розвиток політико-правової бази життєдіяльності етнічних меншин в Україні, відтворено процес реалізації державної етнополітики на регіональному рівні. Досліджено процеси етнічної самоорганізації греків, євреїв, німців та інших етнічних меншин області, виділено етапи їх етнічних рухів, специфіку самоорганізації росіян Донеччини. Висвітлено основні напрями діяльності національно-культурних товариств, їх роль у відродження мовної самобутності, розвитку освітнього, культурно-мистецького життя, реалізації інформаційних потреб.

  Скачати повний текст

Проаналізовано витоки та основний зміст ліберальних доктрин, разглянуто самобутність українського лібералізму, а також вплив західноєвропейських ліберальних течій. Значну увагу приділено дослідженню програмових та організаційних засад української ліберальної демократії, її місцю у національно-визвольному русі, ролі її провідників та видань. Висвітлено погляди ліберально-демократичних діячів України на національну та державницьку ідеї.

  Скачати повний текст

На підстві різноманітного джерельного матеріалу відтворено творчу біографію М.Кононенка. До літературного обігу введено невідомі та маловідомі твори письменника, які дають можливість більш детально характеризувати його творчість. Розкрито національно-патріотичний та антикріпосницький пафос, езистенційну проблематику збірок "Хвилі. Книги I - V", прозових творів ("Хахол", "Злодій", "Візник"). Здійснено фахову інтерпретацію жанрово-стильової та художньої природи поетичної та прозової сторінок спадщини літератора. Виявлено своєрідність образної системи поетичних творів М.Кононенка, композиційно-сюжетні ознаки прози, самобутність письменницької манери, константність її філософської та релігійної основи. На базі мікроаналізу художньої прози письменника зроблено висновок про оригінальність його індивідуального стилю в літературному процесі кінця XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості малої прози відомого українського поета, прозаїка, публіциста й есеїста Євгена Гуцала. Ідейно-тематичне багатство, образну палітру, самобутність таланту діяча розглянуто як історично обумовлений фактор суспільного, загальнокультурного, психологічного, естетичного характеру та як складник літературного процесу, підпорядкованого загальним закономірностям розвитку та змін. Відзначено вагомий внесок письменника у перетворення та подальше вдосконалення структури жанру малої прози. Аргументовано, що використовуючи традиційну форму новели, Є.Гуцало збагатив її новим змістом, своєрідним застосуванням прийомів і засобів художньої виразності.

  Скачати повний текст

Досліджено діяльність З.М.Гіппіус - поетеси, критика, прозаїка та публіциста, драматурга та мемуариста, філософа початку XX ст., творчість якої довгий час знаходилась під ідеологічною забороною. Зроблено спробу вивчення філософсько-естетичної позиції поетеси, її релігійних поглядів, які знайшли відображення в особливостях поетики її ліричних творів. Визначено особливості художньої манери поета. Простежено особливості поетики Гіппіус, що полягають у системності, якій підпорядкований художній світ поетеси, стабільність його структурних особливостей. Виокремлено теоретичне та лейтмотивне коло, що визначає її поетичну самобутність. Системність поетичного світу З.Гіппіус, вірність однаковим життєвим та естетичним принципам зумволені релігійним світоглядом поетеси та її релігійно-естетичною концепцією світобудови.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості індивідуального стилю визначного представника української неокласики Ю.Клена. Розглянуто світоглядні та історіософські основи творчості письменника, естетичну структуру художнього світу (тип сприйняття дійсності, трактування теми, формально-змістові чинники, зображально-виражальні засоби, самобутність мови). На основі текстуального аналізу творів Ю.Клена визначено різноманітні типи метафор і їх походження, естетичну природу та функціональні особливості. Наведено класифікацію метафор, зокрема, зорового класу, кольороназви, слухового, смакового та текстильного класів, одоративні та синкретичні метафори, описано метафоричні функції "вічних" та психологічних образів.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній історіографії на основі виявлених джерел та з урахуванням історіографічних надбань здійснено комплексне дослідження історії польських біженців у Росії протягом 1914 - 1917 рр. Проаналізовано причини виникнення феномену біженства, охарактеризовано нормативно-правові акти та визначено функції державних органів влади, громадських і національних організацій у справі допомоги польським біженцям, проблеми їх співпраці та досягнення. Показано прагнення біженців зберегти свою національну самобутність та розглянуто шляхи й ефективність вирішення побутових питань, форми надання трудової, культурно-освітньої та релігійної допомоги польським біженцям.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання семантико-синтаксичного та формально-граматичного аналізу предикатів відношення в українській мові. Запропоновано оригінальний метод поділу функціональних одиниць на семантико-синтаксичні поля. У складі поля якості вперше в українському мовознавстві виділено групу релятивних предикатів. Детально розглянуто їх семантичну самобутність та граматичні релевантні характеристики. Проаналізовано особливості функціонування предикатів відношення в структурі речення: характер іменних елементів, трансформаційні властивості, варіювання на рівні семантичного та граматичного оформлення конструкцій. Встановлено, що перспективність запропонованого дослідження полягає у можливості застосування одержаних результатів під час аналізу інших класів та груп функціонально-семантичних одиниць.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему національного характеру як літературознавчої категорії у творчості українських драматургів 1920 - 1930 рр. М.Куліша, І.Кочерги, О.Корнійчука, І.Микитенка, Я.Мамонтова, Я.Галана. Уперше в літературознавстві проаналізовано вияви української ментальності в драматичних, комічних і трагічних образах-характерах, розкрито естетичну природу героїв, простежено їх історико-часову зумовленість, вивчено тісний взаємозв'язок національного характеру з жанровою природою драматичного твору, його поетикою. Зроблено висновок, що у досліджений період проблема творення національних характерів стала надзвичайно актуальною, від її розв'язання залежала доля національно-культурної ідентичності української драми, яка під тиском більшовицької ідеології втрачала свою самобутність. На підставі аналізу п'єс зазначених драматургів доведено, що творення високохудожнього образу-характеру можливе на національних засадах та на базі розгляду національної проблеми як суперечностей людської природи, зумовлених певними обставинами. Зроблено висновок, що без рідної стихії, національного колориту неможливо створити художньо переконливі образи-характери, оскільки тематика, проблематика та природа української драми традиційно пов'язана з життям народу, його ідеалами, звичаями та уподобаннями. Створено концепцію розвитку української драматургії дослідженого періоду.

  Скачати повний текст