Розглянуто питання наукової та практичної проблеми взаємозв'язку та взаємовпливів політичної глобалізації та соціально-економічної відсталості національних держав і суспільств. Вперше в українській політичній науці здійснено цілісну наукову спробу переосмислення витоків, причин і суті новітніх конфліктних ситуацій на глобальному, регіональному та національному рівнях. Доведено, що колишнє системне протистояння соціалізму і капіталізму, Сходу і Заходу замінюється на конфлікт між бідною та багатою частинами національних та інтегрованих учасників міжнародних відносин, умовно названими Півднем і Північчю. Проведено систематизацію існуючих концепцій та дефініцій глобалізації та бідності, на підставі чого розроблено концепцію та дефініції. Охарактеризовано концепцію відносності політичної глобалізації на її сучасному етапі з акцентом на висновку про те, що штучна де-факто відторгненість багатьох держав від розробки і прийняття фундаментальних політичних рішень міжнародних, зокрема, економічних організацій створює нові джерела конфліктності. Зроблено прогноз основних форм глобальної конфліктності у ХХІ ст.та подано пропозиції щодо їх запобігання та усунення.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі осмислено державницькі погляди Андрея Шептицького, зокрема, його критичне ставлення до комунізму, соціалізму, «пацифікації» та нацизму. Розглянуто міркування митрополита Галицького про необхідні передумови побудови сильної незалежної України, його уявлення про реформування органів державної влади, війська, церкви, закладів освіти. У дисертаційній роботі детально проаналізовано пастирські послання А. Шептицького, в яких осмислюються проблеми державотворення та ідеологічна спрямованість політичних партій, рухів й засуджується імперська політика країн-завойовниць українських земель. У дисертаційному дослідженні розглянуто листи митрополита Галицького до державних діячів та священнослужителів, а також відповіді на них респондентів задля увиразнення державницького світогляду Владики. Екуменічні ідеї А. Шептицького трактуються в роботі як надійне підґрунтя національно-духовного відродження України, окреслюється бачення митрополитом ролі Української греко-католицької церкви у процесі становлення української державності. Простежено в дисертації еволюцію державницьких ідей А. Шептицького в період Другої світової війни, акцентовано на засудженні митрополитом Галицьким політичного режиму А. Гітлера, з'ясовано церковно-політичні погляди А. Шептицького стосовно польської шовіністичної політики . А. Шептицький створив своєрідну світоглядну модель щасливого суспільства, підґрунтям якого повинні бути християнські цінності, міцна родина, різні громадські об'єднання, що мали б на меті морально-інтелектуальний розвиток особистості, сприяння її самореалізації в колективі шляхом втілення в життя євангельських заповідей. Митрополит Галицький акцентував на європейських цінностях, протиставляючи їх російській ментальності, засудив комуністичну та нацистську ідеології, а також явище «пацифікації».^UThe dissertation is devoted to statehood ideas of Andrey Sheptyckyy, his critical attitude to communism, socialism, pacification and Nazism.It was considered the thoughts of Galician metropolitan about the necessary building basis of strong independent Ukraine, his ideas about the reforming of state authority, army, churches and educational institutions. In this thesis pastor dispatches of A. Sheptyckyy were analyzed in details. These dispatches show the problem of state-building and ideological orientation of political parties, movements and the imperial politics of countries-conquerors of Ukrainian territories were condemned. In this research the letters of Galician metropolitan to statesmen and clergymen and also the replies on them are considered for clear description of state outlook of Lord. Ecumenical ideas of A. Sheptyckyy are interpreted as reliable basis of national and spiritual revival of Ukraine, metropolitan vision of the role of Greek-Catholic church in the formation of Ukrainian statehood is outlined. It was tracked the evolution of statehood ideas of A. Sheptyckyy of the World War II period; it was emphasized on condemning of Hitler's political regime by Galician metropolitan; it was found out political and church ideas of A. Sheptyckyy as regards Polish chauvinistic politics. A. Sheptyckyy created a kind of world outlook conception of happy society, the basis of which would have to be Christian values, strong family, different civil association the goal of which was moral and cultural development of personality, assistance of their self-realization in group with the help of evangelical commandments. Galician metropolitan emphasized on European values opposing to Russian mentality, condemned communistic and Nazism ideology and also such phenomenon as “pacification”.

Вперше проведено комплексне дослідження історії становлення та розвитку Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР) від періоду формування перших гуртків до повного припинення її діяльності за межами України. Досліджено особливості формування світоглядних принципів і партійної ідеології на базі поєднання основних теоретичних положень марксизму, революційного російського народництва та українського національно-політичного вчення, зокрема драгоманівського соціалізму. Доведено пріоритетне значення парламентської фракції УПСР в добу Центральної Ради у порівнянні з центральним комітетом партії. Наведено нові факти, аргументи та висновки щодо партійної структурної диференціації та розколу. Доведено закономірність та об'єктивність виникнення даних явищ, зумовлених ідейними розходженнями щодо способів вирішення національного та земельного питань і відмінністю реакції на суспільно-політичні події та розвиток Української революції. Відзначено типовість поділу революційної демократії на радикальну та помірковану для переважної більшості політичних сил даного історичного періоду. Доведено, що ідея трудової демократії домінувала у поглядах і програмових документах українських есерів протягом Української революції, а у період Директорії трансформувалась у вимогу "трудового принципу". Більш повно у порівнянні з попередніми дослідженнями відображено діяльність УПСР за межами України, зокрема її закордонного Комітету на чолі з М.Шаповалом. Конкретизовано місце та роль УПСР в Українській революції та політичній історії України XX ст. Доведено, що УПСР належала до партій соціалістичної орієнтації та виступала за якнайшвидше перетворення суспільства на соціалістичних засадах реформістськими та революційними шляхами.

  Скачати повний текст

Здійснено системне вивчення процесу національного самоствердження Т.Шевченка та його впливу на становлення національної ідентичності українців. Уперше за нотатками книг вражень відвідувачів могили митця, у контексті суспільно-політичних змін в Україні (кінець XIX ст.- середина 1920-х рр.) визначено точний період зміни усвідомлення дописувачами постаті поета як духовного національного "батька" спільноти у "борця" за ідеали соціальної рівності, ідеології соціалізму та комунізму. Розглянуто радянські ідеологічні новотвори стосовно потрактування творчої спадщини Т.Шевченка з метою її денаціоналізації та нав'язування радянською владою відповідно до її постулатів. Уперше комплексно досліджено найважливіші сутнісно-змістові аспекти ідентитетів та ідентифікатів з застосуванням методології інтент-аналізу та контент-аналізу до Шевченкової творчої спадщини, листів до нього сучасників та книг вражень відвідувачів його могили, висвітлено процес розвитку національної ідентичності українців.

  Скачати повний текст

У дисертації з'ясовано історіографічні, теоретико-методологічні та практично-емпіричні атрибути охоплення, структурування, систематизації і порівняння еволюції, чинників, параметрів, процедур, регламентацій, складових і наслідків історичних й чинних етапів становлення та розвитку систем й органів місцевого самоврядування, локального суспільно-політичного процесу і адміністративно-територіального устрою в умовах спершу централізації, а згодом децентралізації влади у Республіці Польща й Україні. Це реалізовано внаслідок розв'язання ключових дослідницьких завдань, зокрема: оцінювання історіографії тематики місцевого самоврядування і місцевого розвитку в умовах децентралізації влади у Польщі та Україні, в тому числі на тлі особливостей становлення і поступу означеної проблематики у регіонах Центрально-Східної та Східної Європи; систематизації понятійних, концептуальних та загалом теоретико-методологічних засад і підходів до дослідження тематики сутності, видів, моделей, структури, легітимності, розвитку, повноважень, функціоналу та відповідальності місцевого самоврядування в умовах демократизації і розмаїтості форм, типів й ефектів децентралізації влади; з'ясування і порівняння особливостей та наслідків децентралізації влади у рамках процесів становлення, поступу і чинного стану розвитку засад формування й уповноваженості системи та органів місцевого самоврядування і складових адміністративно-територіального устрою у Польщі та їхнього впливу на Україну; структурування виявів, практик і показників ефективності передачі державних повноважень «згори вниз» за наслідками децентралізації влади та їхнього впливу на формування і функціонування місцевого самоврядування як на рівні громад у Польщі й Україні, так і на подальше збільшення ефективності децентралізації влади, місцевого самоврядування й місцевої політики у нашій країні.У дисертації встановлено і доведено, що чим більш успішною, демократизованою та євроінтегрованою є та чи інша країна або частина світу, тим більш розвиненою та запозичуваною у ній є теорія і практика місцевого самоврядування у контексті децентралізації влади, чим забезпечується географічне і геополітичне (але поступово послаблюване й вирівнювальне) переважання умовних «Заходу» над «Сходом» (зокрема Західної Європи над Центрально-Східною і Східною та Центрально-Східної Європи над Східною). Саме тому аргументовано, що місцеве самоврядування та децентралізація влади – це фільтри локальних інтересів, мобілізатори й промоутери інституційних, соціально-економічних і демократичних реформ та цінностей тощо.На цій підставі продемонстровано, що деякі громади характеризуються низькою стабільністю і високою інституційною ефективністю, а деякі навпаки, хоч усереднено кращою є ситуація зі стабільністю, а не ефективністю громад у виконанні базових завдань. Існує часткова залежність між інституційною ефективністю місцевого самоврядування в громадах й стабільним виконанням ними поставлених функцій і завдань. При цьому, у Польщі, на відміну від України, успішність реформ місцевого самоврядування та децентралізації влади зумовлена їхнім швидким ініціюванням та реалізацією відразу після краху режиму «реального соціалізму», бо майже автоматично встановлено, а згодом імплементовано впливовий функціонал громад, навіть попри спроби рецентралізації влади. Крім того, у Польщі на рівні громад (але не на вищому рівні) традиційно (фактично і формально) властива персоналізація політики через деполітизацію, департизацію і технократизацію, а в Україні – персоналізація політики через політизацію, партизацію і регіоналізацію, через що довіра до влади на рівні громад є вищою у першій країні, а не в другій.Хоча водночас аргументовано, що найкращої, універсальної і єдиної моделі децентралізації влади не існує, а натомість конкретні моделі розвитку місцевого самоврядування треба виробляти з огляду на особливості соціального, економічного, політичного, культурного, історичного і навіть географічного розвитку, але крізь призму їхнього охоплення засобами політичної, адміністративної і фіскальної децентралізації влади та в рамках політичного й інституційного дизайну і умов соціально-економічного розвитку. Адже децентралізація влади змінює відносини влади між місцевими жителями, органами місцевого самоврядування, надавачами послуг та вищими/центральними рівнями урядування, а тому динамічно, а не статично встановлює нові чи модифікує чинні правила політичної гри та міжінституційних відносин.^UThe dissertation clarifies historiographical, theoretical, methodological, practical and empirical attributes of coverage, structuring, systematization and comparison of evolution, factors, parameters, procedures, regulations, components and consequences of historical and current stages of the formation and development of local government systems and bodies, local socio-political process and administrative-territorial structure in the conditions of primary centralization and later decentralization of power in the Republic of Poland and Ukraine. This is due to the solution of key research tasks, in particular: assessment of the historiography of local government and local development in the context of decentralization of power in Poland and Ukraine, including at the background of the peculiarities of the formation and progress of these issues in the regions of East-Central and Eastern Europe; systematization of categorical, conceptual and generally theoretical and methodological principles and approaches to the study of the essence, types, models, structure, legitimacy, development, powers, functionality and responsibility of local government in the conditions of democratization and variety of forms, types and effects of decentralization of power; elucidation and comparison of features and consequences of decentralization of power within the processes of formation, progress and current state of development of the principles of formation and authorization of the system and bodies of local government and the components of administrative-territorial organization in Poland and their impact on Ukraine; structuring the manifestations, practices and indicators of the efficiency of transfer of state powers «from top to bottom» as a result of decentralization of power and their impact on the formation and functioning of local government at the communities' level in Poland and Ukraine as well as on further increase of the effectiveness of decentralization of power, local government and local politics in Ukraine.The dissertation proved that the more successful, democratized and integrated to the European Union is a country or a part of the world, the more developed and borrowed in it is the theory and practice of local government in the context of decentralization of power, thus providing geographical and geopolitical (but gradually weakened and equalizing one) dominance of the conditional «West» over the conditional «East» (including Western Europe over East-Central and Eastern Europe and East-Central Europe over Eastern Europe). That is why it is argued that local government and decentralization of power are filters of local interests, mobilizers and promoters of institutional, socio-economic and democratic reforms and values, etc.Based on this, it was demonstrated that some communities are characterized by low stability and high institutional efficiency, and some communities – on the contrary, although the situation with stability is better on average than the situation with the efficiency of communities in performing basic tasks. There is a partial relationship between the institutional effectiveness of local government in communities and the stable performance of their functions and tasks. Thus, the success of local government reforms and decentralization of power in Poland, unlike in Ukraine, is due to their rapid initiation and implementation immediately after the collapse of the regime of «real socialism», because given these the influential function of communities was almost automatically established and subsequently implemented, even despite the attempts to recentralize power. In addition, Poland at the community level (but not at the higher levels) is traditionally (actually and formally) characterized by the personalization of politics through depoliticization, departization and technocratization, and Ukraine – by the personalization of politics through politicization, partization and regionalization, as a result the level of trust in governance at the community level is higher in the first country than in the second.Although it was argued that there is no the best, universal and unified model of decentralization of power, but instead specific models of local government and development should be established taking into account the peculiarities of social, economic, political, cultural, historical and even geographical development, but through the prism of their coverage by the means of political, administrative and fiscal decentralization of power and in the framework of political and institutional design and the conditions of socio-economic development. Since decentralization of power changes the power relations between locals, bodies of local governments, service providers and higher/central levels of governance, and therefore dynamically rather than statically establishes new or modifies the existing rules of the political game and inter-institutional relations.

Реконструйовано образ націонал-соціалістичної Німеччини 1933 - 1939 рр. у суспільній свідомості українців Галичини на підставі аналізу матеріалів періодичної преси та публіцистики даного періоду, а також мемуарів сучасників досліджуваних подій, комплексу опублікованих та архівних документів, наукової історичної літератури. Визначено чинники, засоби формування й основні напрями розвитку української суспільно-політичної думки. Досліджено ставлення українців Галичини до феномену націонал-соціалізму, його шляху до влади та встановлення нацистської диктатури у Німеччині. Проаналізовано особливості відображення та трактування українськими політичними та громадськими організаціями внутішньополітичних процесів у Німеччині під владою націонал-соціалізму. Висвітлено еволюцію поглядів української спільноти на зовнішньополітичний курс націонал-соціалістичного режиму: ревізіоністську політику 1933 - 1936 рр. і перехід Третього Рейху до актів анексії та підготовки завойовницької війни за умов спричинених ним міжнародних криз 1938 - 1939 рр. Розкрито роль німецького чинника у формуванні зовнішньополітичних концепцій українських партій Галичини, досліджено його вплив на українсько-польські взаємини.

  Скачати повний текст

Висвітлено творчість видатного українського філософа, соціолога, правознавця кінця XIX - початку XX ст. Б.О. Кістяківського . Виявлено методологічні принципи суспільного пізнання та теоретичну модель суспільства, розроблені у працях філософа. Показано, що методологія соціального пізнання Б.О. Кістяківського спиралась на філософію неокантіанства, але мала й оригінальні риси. Встановлено, що він розрізняв два способи пізнання суспільства (соціально-філософський, який виявляв нормативний компонент суспільного життя, та соціально-науковий, який був спрямований на виявлення необхідних причинних зв'язків). Описано теоретичну модель суспільства Б.О. Кістяківського як вияв взаємодії причинних зв'язків і нормативної зумовленості життя людей. Показано, що відношення між цими чинниками філософ розглядав як відношення між засобом і метою. Встановлено, що він визнавав історичний прогрес, який вбачав у поступовому здійсненні норм і цінностей. Проаналізовано нормативні ідеї філософа (правовий стан суспільства, етичний соціалізм і вільний розвиток національної культури).

  Скачати повний текст

Проведено всебічний аналіз широкого кола джерел з історії Київського державного університету (КДУ), документів і матеріалів його діячів (1933 - 1941 рр.). Відзначено, що процес відновлення та становлення КДУ у 1933 - 1941 рр. відбувався за умов оформлення радянських засад системи вищої освіти, згідно з якими університет розглядався не як автономний центр розвитку науки та культури, а як своєрідна "кузня кадрів" і "ділянка ідеологічного фронту". У кінці 1930-х рр. Київський університет перетворився на звичайний радянський вищий учбовий заклад з уніфікованою системою викладання, слухняною професурою та вірним справі побудови соціалістичного суспільства студентством. Науково-педагогічна та громадсько-політична діяльність представників професорсько-викладацького та науково-допоміжного складу, співробітників, студентів і аспірантів Київського університету у 1933 - 9141 рр. відбувалась у контексті наступу влади на інтелігенцію, розгортання репресій щодо неї. Установлення тотального контролю над вищою школою супроводжувалося винищенням її найкращих представників. Політичні репресії проти діячів КДУ у досліджений період були складовою частиною централізаторської політики Кремля, метою якого було створення химерного суспільства "будівничих соціалізму" та побудова уніфікованої тоталітарної держави. Політичні репресії негативно вплинули на розвиток провідного вищого закладу УРСР, внаслідок чого було втрачено ціле покоління талановитих педагогів і науковців.

  Скачати повний текст

Визначено та науково обгрунтовано основні періоди й етапи еволюції системи державного управління освітою в рамках наявної на сьогодні періодизації (1946 - 1959 рр. - період повоєнного відновлення системи освіти та управління нею; 1959 - 1991 рр. - період розвитку державного управління освітою часів "побудови розвиненого соціалізму", в якому виділено три етапи: 1959 - 1965 рр. - етап пошуків нових форм і методів державного управління; 1965 - 1991 рр. - етап жорсткої (абсолютної) централізації, посилення авторитарних, бюрократичних методів управління; 1991 - 2001 рр. - період формування нової моделі державного управління). Визначено характерні особливості державного управління освітою відповідно до виявлених періодів розвитку системи даного управління. Уточнено понятійний апарат в аспектах авторського тлумачення й розкриття змісту базових понять (державне управління освітою, державна політика в галузі управління освітою), висвітлено мету, структуру та функції центральних органів управління освітою. Проаналізовано зміст і форми управління, виявлено основні тенденції, принципи та закономірності його розвитку за досліджуваний період. Наведено пропозиції та практичні рекомендації щодо можливості використання історичного досвіду в умовах реформування системи державного управління освітою.

  Скачати повний текст

Досліджено підхід Б.Кістяківського до методології неокантіанства як інструменту вивчення явищ суспільного життя. Виявлено особливості трактування вченим центрального поняття неокантівської методології - поняття цінностей. Як цінності він розуміє смисли, значення життєвого світу людей, історично установлені у конкретному суспільстві, які індивід переживає у своєму досвіді як свій світ, що сягає своїм корінням національної культури та історії. Визначено зміст категорії належного у соціально-філософських поглядах Б.Кістякіського. Показано, що ця категорія використовується філософом як загальний принцип, що об'єднує соціальне значення, подібне до того, як поняття природної необхідності об'єднує всі природничі науки. Розкрито методологічну роль, яку відіграє у соціальній концепції Б.Кістяківського ідеально-родове поняття "ідеальний тип" держави. Показано, що це теоретична схема, призначена для розкриття суті феномену держави шляхом зіставлення його з ідеальною теоретичною моделлю. З'ясовано значення другого важливого родового поняття "соціальний ідеал". Зазначено, що як соціальний ідеал Б.Кістяківський розумів історичну мету дердави, якою є здійснення солідарних інтересів людей. Досліджено ідеологічну позицію вченого у контексті поєднання у його соціально-політичних поглядах елементів лібералізму та теорії соціалізму. Аргументовано твердження, що він критично осмислив ліберальну та соціально-демократичну концепції. Обгрунтовано тезу, що найбільш точно позицію Б.Кістяківського можна визначати як належність до соціалістично-федералістичного руху, який, за І.Франком, був альтернативою соціал-демократії. З'ясовано, що цей підхід найбільш повною мірою відповідав прагненню Б.Кістяківського обгрунтувати такий державний устрій, який створив би реальні умови для збереження та розвитку української суспільності за умов тодішньої російської держави.

  Скачати повний текст

В дослідженні, спираючись на наукову спадщину Чичеріна і літературу про нього, вивчений життєвий шлях мислителя, його погляди на проблеми конкретно-історичного і суспільно-політичного розвитку Росії. Розроблена періодизація життєвого і творчого шляху Чичеріна, проаналізовані його філософсько-історична та державницька концепція, ставлення до самодержавства, станів та міжстанових відносин, історичного розвитку общини, земських соборів, питання місцевого самоврядування і феодально-кріпосницького ладу. Висвітлюється проблема прав і свобод особи, співвідношення їх з державою і суспільством, проблема власності, оцінка революції, соціалізму та ін. Робиться висновок про орігінальність чичерінської концепції та значимість його поглядів для сучасності.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження чинників, тенденцій динаміки й особливостей політичної ідентичності в Україні у завершальний період кризи "розвинутого соціалізму" та на початку становлення суверенної Української держави. На підставі евристичного потенціалу категорій "ідентичність" і "політична ідентичність", з урахуванням можливостей сучасних методів суспільного пізнання, здобутків інших науковців, статистичних даних про політичну участь, з використанням результатів соціологічних досліджень та інформації з інших джерел з'ясовано соціально-психологічні засади, раціональні та ірраціональні чинники та характеристики політичної ідентичності в Україні всередині 1980-х - на початку 1990-х рр. Розкрито особливості цієї ідентичності та тенденції її динаміки, зумовлені історичним досвідом населення, впливом соціально-економічних і політичних змін, ідеологічних засобів та ціннісно-моральних імперативів суспільних відносин.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст українського націонал-комунізму, проаналізовано витоки націонал-комуністичних ідей в Україні й еволюцію даного напряму політичної думки на різних етапах її становлення. З'ясовано, що український націонал-комунізм є наступником громадівського соціалізму та продовженням традиції "суверенного марксизму" перших українських політичних організацій, а частково - наслідком російського більшовицького впливу. Доведено, що незважаючи на відсутність організаційної та тактичної єдності, основні ідейні засади українського націонал-комунізму 1920 - 1930-х рр були спільними: його представники обгрунтовували можливість власного українського шляху побудови соціалізму, а їх діяльність була спрямована на досягнення дійсно політичного суверенітету, територіальної цілісності, економічної незалежності УРСР і сприяла українському національному культурному відродженню. Зроблено висновок, що 1930-ті рр. були останнім етапом існування даного політичного напряму. Визначено відмінності світоглядно-теоретичних конструкцій українського націонал-комунізму 1920 - 1930-х, 1960 - 1970-х та 1990-х рр.

  Скачати повний текст

На тлі аналізу наслідків геополітичних змін кінця XVIII ст. на Сході Європи, ходу самоорганізації Новоєвропейської цивілізації досліджено політичні, соціально-економічні процеси, що мали місце на українських землях впродовж XIX ст. і які обумовили приєднаня українців до західноєвропейського націотворчого процесу. На основі вивчення інтелектуальної спадщини - оригінальних праць, споминів, щоденників, автобіографій, партійних програм, конституційних проектів, епістолярію - як добре відомих, так і менш знаних, а то й зовсім невідомих представників української політичної думки - виділено етапи розвитку політичного мислення інтелектуальних кіл українських земель як у складі Російської, так і Австро-Угорської імперій. Показано, що на зламах XIX-XX ст., в період найвищої політизації українського націонольно-визвольного руху, провідною ідеєю політичної думки стала ідея створення Української держави. В дисертації проаналізовано особливості взаємовпливу напрямів політичної думки (соціалізму, лібералізму, націоналізму) на ідейно-теоретичному рівні. За допомогою системного підходу з'ясовано структуру та зміст ідеї державності, витвореної представниками цих напрямків.

  Скачати повний текст

У дисертації розв’язується проблема наукової реконструкції та джерелознавчої актуалізації документальних комплексів служб Альфреда Розенберґа у структурі Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини: Зовнішньополітичного відомства (1933–1942) та Cлужби Уповноваженого фюрера у справі нагляду за загальним духовним і світоглядним навчанням та вихованням (1934–1945). Для цього охарактеризовано систему політико-ідеологічних поглядів А. Розенберґа як світоглядну доктрину націонал-соціалізму, її вплив на організацію та зміст діяльності його партійних служб, склад і зміст створених ними документальних архівних комплексів, більша частина яких нині зберігається у Федеральному архіві Німеччини та у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України. Визначено їхню джерелознавчу репрезентативність, повноту, взаємопов’язаність, компліментарність. Проаналізовано структуру та функції цих служб Розенберга у НСДАП, методи їхнього впливу на формування колективної свідомості німецького народу через діяльність в галузі культури (література, театр, музика, образотворче мистецтво тощо) і науки (історія, археологія, етнографія та ін.), контролю за системою освіти та ідеологічного виховання у НСДАП, їхню видавничу діяльність, висвітлено внесок співробітників цих служб у розробку різних аспектів ідейної основи націонал-соціалізму. Визначено, що було два основних етапи існування служб А. Розенберґа у НСДАП, пов’язані з двома історичними періодами. Перший охоплює 1933–1939 рр., коли відбувся прихід нацистів до влади у Німеччині, була розгорнута підготовка її до зовнішньої експансії; другий – роки Другої світової війни (1939–1945 рр.). Перший характеризується визначенням структури і функцій цих служб, розширенням їхнього штату, розвитком напрямів їхньої діяльності. Приватну канцелярію Розенберґа було перетворено на його партійну канцелярію і почалося формування її діловодного архіву, де з роками було зібрано документи про широку діяльність Розенберґа та його публікації. Зовнішньополітичне відомство та Служба Уповноваженого у цей час займалися поглибленням ідей Розенберґа, їх опрацюванням для подальшої практичної реалізації, а також намагалися встановити ідеологічний контроль не лише у НСДАП, а й поширити його у суспільстві. Другий етап пов’язаний з періодом Другої світової війни, коли ідеологічна робота служб Розенберґа поширюється на Вермахт і окуповані нацистами території, але розповсюдження ідеологічної доктрини продовжується вже з урахуванням нових обставин. Виникають нові форми використання наукових досліджень для ідеологічної боротьби на окупованих територіях. Зросло значення Служби Уповноваженого, оскільки АПА згорнуло свою діяльність на межі 1942–1943 рр. Велася масштабна лекційна пропаганда націонал-соціалістичних ідей через спеціально створені лекторії, виставкову діяльність, що розкривала велич Німеччини через її історію, культуру і мистецтво, робота з молодіжними, жіночими та робітничими товариствами Німеччини, якими опікувалася НСДАП і які перебували у сфері діяльності служб Розенберґа. Спеціальні відділи Служби Уповноваженого готували методичні матеріали щодо підготовки лекцій і виставок, різних культурних та політичних заходів.Встановлено, що ці партійні структури А. Розенберґа були пов’язані між собою, тому документи, створені ними в результаті їхньої діяльності, утворюють цілісну документальну систему. Зв’язковою ланкою у системі цих служб була Канцелярія Розенберґа що виконувала організаційні та координуючі функції. Значна частина її фонду складається з праць самого А. Розенберґа, біографій та бібліографії за різні роки, чернеток його статей, публічних виступів тощо – все це збирали та упорядковували співробітники Канцелярії. Другу велику частину складає різноманітне листування.Охарактеризовано співпрацю Служби Уповноваженого з Вермахтом в галузі політичного навчання військовослужбовців, а також зміни тематики нацистської пропаганди під час війни: її трансформації в бік антибільшовистської та світової єврейської загрози, антиамериканізму та інших світових політичних та ідеологічних течій, розвиток досліджень історії, політики, економіки та культури окупованих країн для широкого використання у пропаганді нацистської ідеології, поширення теми критики радянського більшовизму у військовій адміністрації на окупованих територіях, а також серед чиновників цивільного управління. Висвітлено окремі ідеологічні аспекти діяльності Оперативного штабу Розенберґа та Міністерства окупованих східних територій у їхньому зв'язку з діяльністю Служби Уповноваженого фюрера у справі нагляду за загальним духовним і світоглядним навчанням та вихованням, спростовано деякі усталені погляди щодо незначної ролі А. Розенберґа та його служб у внутрішній та зовнішній політиці Третього райху.^UThe dissertation addresses the problem of scientific reconstruction and source-critical actualization of documentary complexes of Alfred Rosenberg's offices within the structure of the NSDAP: the Office of Foreign Affairs (Außenpolitisches Amt der NSDAP) (1933–1942) and the Office of the Fuehrer’s Commissioner for the Supervision of the entire intellectual and ideological schooling and training of the NSDAP, referred to in the research as the Commissioner's Office (Beauftragter des Führers für die gesamte geistige und weltanschauliche Erziehung der NSDAP) (1934–1945), along with some associated societies and unions, notably the Nordic Society and the Fighting League for German Culture.The historiography of the problem and its source base are considered. The composition and content of the Rosenberg’s NSDAP offices documentary archival complexes, which were dispersed across various countries after the war and have been recently returned to the German Federal Archives, are analyzed, and their documentary complexity, source-representativeness, completeness, interconnectivity, and complementarity are determined. The main milestones of A. Rosenberg's party-political career and his essential works ("The Future Path of German Foreign Policy" (1927), "The Myth of the 20th Century" (1930)) are highlighted.Rosenberg`s complete ideological system and the components of the worldview doctrine of National Socialism aimed at building a new "national state" and its struggle against the enemies of National Socialism (Freemasonry, Judaism, Bolshevism, liberal values, etc.) for the revival and purity of the Nordic race and the conquest of "living space," are characterized. Regarding foreign policy activities, attention was paid to some diplomatic aspects of war preparation, including neutralizing European states regarding the remilitarization of Germany, propagating National Socialist ideology abroad, and information provision about the political and economic state of various countries on the brink of the war. The influence of A. Rosenberg's ideological doctrine on the organization and content of his offices, their structure and functions, the introduction of its practical implementation in the worldview of the German people, the methods of influencing the formation of the collective consciousness through extensive publishing (monographs and collections of works, own newspapers, serial publications), and socio-cultural activities in the NSDAP, public and state institutions of the Third Reich in the fields of culture (literature, theatre, music, fine arts, etc.) and science (history of Nordic and other races, philosophy), as well as pedagogical activities (the Diplomatic School and the organization of the Higher School as the NSDAP university), and control over the education system and ideological training in the NSDAP through the preparation of methodological recommendations, instructions, and lecture courses, are revealed.The circle of the most important employees of the offices, as well as the contribution of Nazi figures to the development of various aspects of the ideological foundation of National Socialism and the means of its implementation in foreign policy activities and the domestic political life of Germany in the second half of the 1930s and during the Second World War, are established.The ideological aspects of the activities of the Rosenberg’s Special Task Force (Einsatzstab Reichsleiter Rosenberg) and the Ministry of Occupied Eastern Territories are highlighted in their connection with the activities of the Führer's Commissioner's Office in the field of National Socialist education, the confiscation of a wide range of ideological sources, library and archival collections, the creation of libraries (Western and Central libraries of the Higher School), Rosenberg’s Eastern Library, the library of the Institute for the Study of the Jewish Question, the Cultural-Political Archive, ideological purges of libraries in occupied territories, and the selection of materials for use in anti-Bolshevik propaganda.Some established views on the insignificant role of A. Rosenberg and his offices in the domestic and foreign policies of the Third Reich, aimed at implementing the ideas of National Socialism, their ideological contribution to the preparation of the Second World War and the occupation, are refuted. The documents involved in the Nuremberg Trials and the articles of accusation that determined the verdict of the International Military Tribunal are examined. The documentary complexes reflect the structure, functions, and directions of activities of Rosenberg’s offices in the NSDAP in both the domestic and foreign policies of Germany. They are characterized by integrative completeness, which lies in the theoretical and practical implementation of various components of National Socialist ideology in its systematic nature and significant contribution to the ideological preparation of the Second World War.

Досліджено питання конституювання та конституційно-правового розвитку Словацької Республіки у період 1989 - 2004 рр. за умов проведення демократичних суспільних перетворень і підготовки до вступу до Європейського Союзу (ЄС). Проаналізовано генезис конституційного статусу словацької державності у періоди першої та другої Чехословацької Распублік і добу соціалізму. Розглянуто особливості перебудови конституційної системи Словацької Республіки у період її становлення як незалежної держави, досліджено процес визначення форми правління. Розглянуто проблеми конституційного розвитку Словацької Республіки у період державотворення, зокрема відступу від демократичних стандартів у середині 1990-х р., розкрито зміст і технології проведення конституційної реформи у 1999 - 2001 рр. Досліджено процес формування конституційного механізму вступу Словацької Республіки до ЄС і пов'язані з цим напрями реформування її конституційної системи у період 1999 - 2004 рр.

  Скачати повний текст

Місцеве самоврядування є одним із ключових інститутів громадянського суспільства, що забезпечує право та змогу суспільства безпосередньо та через представницькі органи місцевого самоврядування здійснювати управління суспільними справами в інтересах місцевого населення. Попри глибокі демократичні традиції, усталення сучасної моделі місцевого самоврядування в Україні тісно пов'язане з транзитивними процесами. На перехідному етапі державного будівництва радянська вертикаль державного управління поступово трансформувалась у сучасну демократичну систему органів влади та місцевого самоврядування. Разом із тим, в процесі демократизації держава успадкувала деякі елементи радянської системи, синкретично поєднавши їх із сучасними інститутами демократії. Відтак, динаміка інституціоналізації місцевого самоврядування в Україні виражає дихотомію централізаційних і децентралізаційних тенденцій у контексті переходу від тоталітаризму до демократії.Отримані результати дослідження демонструють становлення та розвиток інституту місцевого самоврядування в Україні у 1990 – 2020 рр. і взаємозв'язок специфіки формування національної моделі місцевого самоврядування та суспільно-політичного контексту державотворення у відповідний історичний період.В якості теоретичного підґрунтя роботи виступають концепти «транзитивного суспільства» та «транзитивної держави», що розкривають інституційний розвиток місцевого самоврядування у вигляді трансформації від тоталітарного соціалізму до становлення структур громадянського суспільства.^ULocal self-government is one of the key institutions of civil society, which ensures the right and opportunity of society directly and through representative bodies of local self-government to manage public affairs in the interests of the local population. Despite deep democratic traditions, the establishment of a modern model of local self-government in Ukraine is closely linked to transitional processes. During the transitional stage of state building, the Soviet vertical of public administration was gradually transformed into a modern democratic system of government and local self-government. At the same time, in the process of democratization, the state inherited some elements of the Soviet system, syncretically combining them with modern institutions of democracy. Thus, the dynamics of institutionalization of local self-government in Ukraine expresses the dichotomy of centralization and decentralization tendencies in the context of the transition from totalitarianism to democracy.The results of the study demonstrate the formation and development of the institution of local self-government in Ukraine in 1990-2020 and the relationship between the specifics of the national model of local self-government and the socio-political context of state formation in the relevant historical period.

Досліджено вплив суспільно-політичних поглядів першого прем'єр-міністра незалежної Індії Джавахарлала Неру (1889 - 1964 рр.) на становлення державності у незалежній Індії. Вивчено історичний досвід управління індійським суспільством. Викладено теоретичні та практичні рекомендації щодо управління суспільствами східного зразка. Висвітлено історію вивчення постаті політика. Розкрито питання економічної теорії та історії фінансів у роботах Д.Неру, його погляди на економічну сутність капіталізму та зовнішньоекономічні відносини. Розглянуто історико-економічні основи "курсу Д.Неру". Проаналізовано динаміку поглядів індійського політичного діяча на соціалізм, соціальну історію. Викладено теоретичні аспекти політичної історії у працях Д.Неру. Особливу увагу приділено здійсненню соціально-економічної модернізації Індії під його керівництвом.

  Скачати повний текст

Нині демократичні суспільства стикаються з низкою глобальних викликів, одним із яких є поширення популістських рухів та ідеології популізму в цілому. Причому зазначені проблеми характерні для всіх демократичних країн – незалежно від ступеня розвитку політичної системи, її національних особливостей, ефективності функціонування системи парламентаризму тощо. Великий «вибух» популізму початку ХХІ століття актуалізував проблему ефективності представницьких демократій в цілому тапредставницького правління зокрема, їх здатності реагувати на зміни, що відбуваються всередині громадянського суспільства, а також ступеня адаптивності політичних інститутів, спроможних враховувати нові запити та, паралельно, зберегти традиційні механізми узгодження інтересів в суспільстві.У дисертації здійснено науково-теоретичне обґрунтування феномену популізму у контексті історії, ідеології, технології, аналізу особливостей його застосування у сучасному політичному дискурсі та специфіки його функціонування у політичній системі України.Обґрунтовано теоретичні засади політичного популізму у контексті сучасного політичного дискурсу, що включають: уточнені дефініції, типи, цілі, передумови, результати, етапи, класифікацію, методи, технології; базові концепти в ідеологіях лібералізму, соціалізму, націоналізму; напрями зменшення негативного впливу політичного популізму під час виборів в Україні, що ґрунтуються на міжнародному досвіді та їх застосування з метою утвердження демократичних цінностей у сфері політичного управління.^UToday, democratic societies face a number of global challenges, one of which is the spread of populist movements and the ideology of populism in general. Moreover, these problems are characteristic of all democratic countries, regardless of the degree of development of the political system, its national characteristics, the effectiveness of the functioning of the parliamentarism system, etc. The big"explosion" of populism at the beginning of the 21st century actualized the problem of the effectiveness of representative democracies in general and representative government in particular, their ability to respond to changes occurring within civilsociety, as well as the degree of adaptability of political institutions capable of taking into account new requests and, in parallel, preserving traditional mechanisms coordination of interests in society.The dissertation provides a scientific and theoretical justification of the phenomenon of populism in the context of history, ideology, technology, analysis of the features of its application in modern political discourse and the specifics of its functioning in the political system of Ukraine.The theoretical foundations of political populism in the context of modern political discourse are substantiated, including: clarified definitions, types, goals, prerequisites, results, stages, classification, methods, technologies; basic concepts in the ideologies of liberalism, socialism, nationalism; directions for reducing the negative impact of political populism during elections in Ukraine, based oninternational experience and their application for the purpose of establishing democratic values in the field of political governance.

Проаналізовано духовне життя волинського села у період "розвинутого соціалізму". Охарактеризовано розвиток шкільної освіти, якісний рівень навчання, стан учительських кадрів. Розкрито зміст, форми та методи культурно-освітньої роботи, її ідеологічну та загальнокультурну спрямованість. Простежено ставлення сільського населення до впровадження на селі радянської обрядовості, визначено основні напрями діяльності бібліотек у селах Волинської області. Висвітлено форми та методи боротьби влади з релігійними громадянами та церквою, становище православних громад і протестанських об'єднань краю.

  Скачати повний текст