Досліджено процес формування й особливості функціонування українського інформаційного простору. Відзначено, що національний інформаційний простір на сучасному етапі потребує особливої уваги держави, а також кожного індивіда. Процес вибудови національного символічного середовища у межах інформаційного простору складний і досить тривалий. Зазначено, що кожна інформаційно розвинена держава намагається створити досконалу культурно-комунікативну систему (ККС), яка фактично є чинником розвитку суспільства та держави. ККС діє в межах національного інформаційного простору, який не є замкнений, він взаємодіє, співіснує з інформаційними просторами інших країн. Відзначено, що однією з головних функцій ККС є формування інформаційної культури особи. Формування інформаційного простору України доцільно здійснювати на традиційних, притаманних українцям, духовних цінностях.

  Скачати повний текст

З'ясовано філософсько-лінгвістичні, психологічні та лінгводидактичні передумови навчання. Уточнено терміни "діалог", "діалогічне мовлення", "соціокультура", "соціокультурна компетентність" у шкільній лінгводидактиці, зміст навчання діалогічного мовлення та розвитку соціокультурної компетентності. Визначено критерії та рівні сформованості діалогічного мовлення на соціокультурній основі учнів VI, VII класів. Розроблено систему вправ, спрямовану на формування та вдосконалення відповідних умінь і навичок у продуктивних видах мовленнєвої діяльності. Побудовано лінгводидактичну модель розвитку діалогічного мовлення учнів середніх класів у процесі реалізації соціокультурної змістової лінії на когнітивній, комунікативно-діяльнісній і функціонально-стилістичній основі, що охоплює принципи, методи, прийоми та засоби навчання.

  Скачати повний текст

Виявлено чинники патоморфозу психічних розладів у разі епілепсії на підставі порівняльного вивчення особливостей клінічного перебігу захворювання, результатів інструментальних досліджень, а також соціальних, вікових, спадкових, етнічних та інших характеристик стаціонарних і амбулаторних пацієнтів різних вікових груп. Вперше встановлено, що у тимчасовій виборці 1980-х років переважали пацієнти з розладами особи та поведінки внаслідок епілепсії та неспецифічними для епілепсії розладами особи з помірнопрогредієнтним перебігом. Виявлено відмінності в клініці амбулаторної та стаціонарної групи пацієнтів за всіма клінічними та параклінічними даними. Вперше встановлено, що клініка психічних розладів у разі епілепсії у сучасної групи хворих характеризується переважанням деменції у стаціонарній групі. Виявлено, що різниця в клініці епілепсії різних етносів Криму обумовлена не генетичними, а соціально-економічними та культуральними особливостями. Вперше показано пріоритетне значення в трансформації клініки захворювання лікарського й соціокультурального чинників. Обгрунтовано необхідність розширення амбулаторної допомоги хворим на епілепсію з метою поліпшення перебігу хвороби. Наведено рекомендації щодо оптимізації системи діагностики, лікування та реабілітації даного контингенту хворих.

  Скачати повний текст

У процесі обстеження 100 біоенергоінформаційних цілителів, 150-ти пацієнтів цілителів із загальної популяції та 55-ти хворих з галюцинаторно-параноїдними розладами виявлено мікро- та макросоціальні чинники, що сприяють розповсюдженню й популярності цілительства та спричинюють звернення до цілителів осіб з психотичними розладами. Запропоновано принципи культурально-чутливого підходу до кваліфікації психічних станів, що виникають у зв'язку з практикою зцілювання. Розроблено критерії диференційної діагностики маревних ідей та непатологічних надцінних світоглядних переконань. Описано психотерапевтичну складову біоенергоінформаційного зцілювання. Досліджено характер впливу зцілювання на перебіг та тяжкість психотичної симптоматики. Визначено головні завдання оптимізації взаємовідносин між психіатрією та біоенергоінформаційним цілительством.

  Скачати повний текст