Розкрито механізми формування національної самосвідомості залежно від стадіальної позиції соціуму. Здійснено теоретичну інтерпретацію та емпіричний аналіз рівнів сформованості національної самосвідомості мешканців Донеччини залежно від їх соціально-демографічних характеристик. Визначено емпіричні індикатори рівнів даної самосвідомості. Проведено дослідження можливих версій її еволюції, на підставі якого проаналізовано ступінь консолідованості сучасного українського соціуму.

  Скачати повний текст

На базі ідей споріднених гуманітарних наук - лінгвістики, семіотики, культурної антропології, соціології, з використанням структурно-семіотичного підходу комплексно досліджено український фольклор як соціокультурний феномен. Запропоновано модель образної системи українського фольклору, конститутивними категоріями якої є суб'єктність етносу, соціуму й індивіда, семіосфера фольклору; трансмісія традиційного смислу, наратив як функція фольклорного тексту. У функціональній парадигмі досліджень фольклорний текст розглянуто як семіотичну одиницю фольклору, як засіб моделювання різних видів реальності за правилами комунікативного слідкування носіїв традиції. Основним текстотвірним чинником фольклорного факту є комунікативна інтенція адресата, втілена через прагматику тексту, серединний елемент діалогу. Він моделює інтерсуб'єктну структуру, актанти якої - автор-виконавець і реципієнт. У цьому аспекті колективність розглянуто у безпосередньому зв'язку з конвенційністю фольклорної ситуації. Виявлено синтезувальні чинники конвенційності та варіативності наративу. Визначено функції фольклорного наративу, завдяки яким виникає явище його варіативності, але водночас зберігається традиційний смисл. Обгрунтовано методологічну доцільність вивчення фольклорного феномену у двох контекстах: як функцію (з її процесуальними характеристиками) і як текст (з його дискурсивними характеристиками). До наукового обігу фольклористики введено категорію суб'єктності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано духовні засади політичного процесу, їх складові, що визначають його якість, тенденції та перспективи модернізації. Уточнено поняття "політичний процес", визначено його функції, місце та роль у політичній сфері. Систематизовано наукову методологію питання політичних процесів та їх духовної складової, які формувалися в сучасній політичній науці. Проаналізовано структурно-функціональні зв'язки духовної складової політичного процесу (політична духовність як синтез політичної ідеології, моралі та психології; політичні почуття та їх роль у забезпеченні політичного процесу; осмислення ціннісних аспектів політики тощо). Досліджено генезис духовних засад політичного процесу в Україні, їх соціально-культурне підгрунтя та проаналізовано проблеми легітимності влади, формування політичної духовності нації у контексті поєднання сукупності моральних, культурологічних і технологічних властивостей еліти й її здатності задовольнити нагальні потреби особи, суспільства, держави відповідно до вимог соціуму.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язок етнокультури та комунікації, зазначено про об'єднувальну роль культури в поліетнічному соціумі. Виявлено значення етнокультури та культури етноса в процесах побудови нації в епоху глобалізації. Проаналізовано механізми адаптації етнокультури до інформаційного суспільства, технологій передачі та збереження культурної інформації. Доведено процес інтенсифікації міжетнічних контактів як безпосередніх, так і через посередництво комп'ютерних технологій. Висвітлено етнокультуру в контексті, що посилює ефективність міжкультурної комунікації на загальнолюдських принципах. Акцентовано увагу на взаємозв'язку теоретичних основ із практикою національно-культурних товариств на прикладі проекту "Литовский след на Крымской земле". Доведено доречність діяльності культурних товариств, їх діалог, полілог у комунікаційному просторі поліетнокультурного Криму.

  Скачати повний текст

Розкрито принцип мінливості, його сутність, зміст, форму, а також роль в розвитку соціальних систем. Обгрунтовано, що для осягнення іманентної природи цих систем правомірним і продуктивним є застосування принципу мінливості, який разом з принципами спадкоємності та добору входить до відомих законів Ч.Дарвіна. Мінливість визначено як принцип, котрий обумовлює пластичність соціальних систем, забезпечує їх оновлення шляхом набуття якісно нових станів і форм існування з метою подальшого еволюційного розвитку. Запропоновано дві евристичні моделі соціальної мінливості: перша відображає її роль і функції в культурі соціуму, друга дає можливість описати механізм дії мінливості, визначити рушійні сили, умови, фактори, що її спричинюють, а також окреслити основні альтернативні варіанти вибору системою подальшого шляху розвитку. Визначено специфіку реалізації принципу мінливості в українському соціумі як суспільстві перехідного типу, яка зумовлюється певними ментальними рисами (соціальними обмеженнями), надмірною фрагментарністю політичного поля країни та сучасним глобалізаційним тиском.

  Скачати повний текст

Вперше в українській історико-філософській науці проаналізовано феномен необароко, визначено його характеристики, ідеї та поняття. Наведено визначення феномену необароко як ціннісної складової постмодерної думки, на базі якого узагальнено культурологічні та філософські засади постмодернізму. Здійснено культурологічний та історико-філософський аналіз витоків, становлення та розвитку необарокового світовідчуття. Доведено, що феномен необароко є полідисциплінарним дискурсом історії філософії. Встановлено існування "лінії необароко", яка об'єднує архітекторів, художників, філософів, математиків і допускає перетинання, зміни, що сприяють комунікації між різними дисциплінами. З'ясовано, що теперішня необарокова дійсність є такою, де світ "реально обернений", де істинне є моментом хибного, а дійсність, яка заповнюється спогляданням вистави, змінюється і в самій собі репродукує глядацький порядок: необарокова дійсність виникає у виставі, а вистава є дійсністю. Виявлено, що феномен необароко переплітається зі сферою інформаційного соціуму. Розкрито сутність понять постмодерністської філософії "симулякр", "симуляція" і "гіперреальність". З'ясовано, що необароко наслідує у бароко тип мислення із символічно-образним навантаженням, а "віртуальна реальність" як гіперреальність постає філософською категорією, іманентною самій структурі буття.

  Скачати повний текст

Визначено основні соціокультурні підходи щодо дослідження онтології техніки у соціокультурному контексті. Розглянуто особливості сучасного етапу взаємовідношення техніки та соціуму. Проаналізовано основні тенденції становлення сучасного онтологічного технічного простору. Виявлено засоби та шляхи впливу техніки на становлення соціального типу характеру. З'ясовано значення відношень, сформованих у сфері технічного простору, для перспектив розвитку людського суспільства.

  Скачати повний текст

Розроблено комплексну методику зіставлення антропонімів в англійській та українській мовах. Проаналізовано дохристиянський, християнський і постхристиянський світовий антропонімікон в історико-культурологічному плані. Здійснено інвентаризацію антропонімів відповідно до антропонімічних формул англо-американської й української лінгвокультур. Виявлено особливості семантичної структури антропонімів як мовних знаків та як згорнутих національно-культурних текстів, що моделюють спільні та відмінні ситуації власне ідентифікації й характеристики як носіїв імені - представників американського й українського соціумів. Встановлено спільні закономірності та відмінності сучасних національних антропоніміконів США й України.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження феномена конкуренції. Розглянуто методологічний аспект її дослідження як принципу соціального розвитку, соціального інституту, механізму саморегуляції соціуму, певного виду активності соціальних суб'єктів щодо досягнення кращих результатів у порівнянні з іншими завдяки доступу до володіння, розпорядження та використання обмежених суспільних благ. Визначено та проаналізовано категоріальний ряд, який визначає зміст конкуренції. Виявлено логіку саморозвитку даного феномена в історії становлення суспільства та знайдено об'єктивний критерій виділення етапів його генезису. Проаналізовано основні види конкуренції: співробітництво, змагання, партнерство, суперництво, конфлікт, конфронтація та війна. Зазначено, що соціальними функціями конкуренції є посередницька, регулювальна, контрольна, генерувальна, стимулювальна та захисна. Виявлено та досліджено фактори оптимізації розвитку конкуренції в Україні.

  Скачати повний текст

Зроблено концептуальне осмислення етики бізнесу у контексті сучасного економічного та соціального буття українського суспільства. Визначено її соціоморальний статус як "діючої моральності", вагомого чинника соціальної практики, засобу духовно-практичного освоєння соціуму й орієнтації в ньому. З'ясовано, що у структурі моральних нормативів регулювання поведінки бізнесменів домінуючою цінністю є соціальна відповідальність. Проаналізовано генезу теоретичних уявлень щодо співвідношення прибуткової, моральної та соціальної систем мотивування бізнес-діяльності, яка у сучасній підприємницькій етиці формулюється як необхідність синтезу економічної доцільності та соціоморальної дієвості. Розроблено періодизацію становлення соціально-філософського й етичного знання про моральні чинники бізнес-культури, наведено характеристику трьох основних етапів становлення етики бізнесу (кінець 1950-х - початок 1980-х рр., 1980-ті - початок 1990-х рр., 1990-ті - 2000 рр.). Зроблено експлікацію основних понять моральної теорії до бізнес етики, виявлено своєрідність прояву таких ціннісних гіпернорм, як "свобода", "вибір", "гідність" у контексті соціоекономічної практики різних категорій (шести груп) підприємців, яка полягає в опосередкуванні та конкретизуванні даних понять у формулах "здоровий прагматизм", "справедлива нерівність" (Дж. Ролс), "обопільна згода щодо вигідних зв'язків". З'ясовано, що у поліфункціональних призначеннях етики бізнесу (ціннісно-орієнтуючій, нормативно-регулювальній, організаційно-управляючій функціях) центральне місце традиційно посідає забезпечення практичного інтересу ділової людини. Розкрито праксеологічну та соціально-меліористську можливості бізнес-культури. Виявлено, що морально-відповідальна поведінка бізнесменів дедалі більше враховує загально-суспільні потреби узгодження виробничих, комерційних, споживацьких і суспільних інтересів, а також обов'язковість забезпечення "соціального блага" та здійснення "соціальної анімації", утворення у соціумі атмосфери ділового партнерства та співробітництва. Доведено необхідність запровадження соціоморальної педагогіки як особливого розділу систем освіти бізнесменів, орієнтованої на вимоги етичного та соціального менеджменту, формування культури "малоконфліктної" поведінки, етичної профілактики рецидивів "професійної деформації".

  Скачати повний текст

У дисертаційному дослідженні наводиться теоретичне узагальнення, а також вирішуються прикладні питання щодо поглиблення методичних положень та розроблення практичних рекомендацій з приводу формування, використання та удосконалення організаційно-економічного механізму (ОЕМ) багаторівневого регулювання фундаментальних наукових досліджень (ФНД) у процесі функціонування економіки знань.У роботі наводиться визначення ФНД як первинних експериментальних або теоретичних розвідок у сфері отримання нових знань про основоположні властивості явищ та спостережуваних фактів, що здійснюються без конкретної мети прикладного застосування і розцінюються як чисте суспільне благо. ОЕМ регулювання ФНД визначено у якості структурованої системи засобів розпорядно-індикативного впливу на суб'єктів управління, діяльність яких зосереджено на евристичних аспектах когнітивної мобільності з метою сприяння процесам системної об'єктивації базових структур природи, суспільства та мислення, вербалізації концептуальних компонентів, циклічного оновлення предметного контенту галузевих підсистем знань, сприяння процесу творення об'єктивних уявлень про дійсність, формування абстрактних образів реальності за дотримання динамічно поновлюваних ціннісних критеріїв раціональності результатів дослідницьких програм. Висловлено та доведено гіпотезу, що зміст регулювання ФНД має бути підпорядковано меті підвищення рівня та якості задоволення життєвих потреб соціуму у процесі надання і споживання суспільних благ засобами адекватного відображення об'єктивної картини універсуму, організування на цій основі практико-перетворювальної діяльності з формування максимально можливого рівня добробуту, нарощування соціального і наукового капіталу інноваційно орієнтованих екосистем постіндустріальної економіки.Досліджено та конкретизовано зміст основних форм регулювання ФНД. Доведено, що національні моделі регулювання ФНД детермінуються особливостями науково-технічної політики держави, рамками прийнятих моделей формування наукового та соціального капіталу соціоцентричних професійних соціальних мереж публічної сфери національної економіки. Доводиться теза, що ефективне сприяння комплексу змістовних дій щодо реалізації пошукових досліджень може бути забезпечено за рахунок використання специфічного інструментарію засадничих принципів регулювання ФНД на егоцентричному (персональному), груповому та публічному рівнях секторального менеджменту. Очікуваним наслідком результативного багаторівневого регулювання процесу є продукування невичерпних позакон'юнктурних суспільних благ у вигляді концептуальних результатів ФНД, що відповідає класифікаційним ознакам найвищого ступеня наукової новизни.Формулюється мета реалізації ОЕМР ФНД на індивідуальному рівні, яка полягає у активізації та ефективному використанні засобів внутрішнього самоорганізування суб'єктів дослідницької діяльності та мобілізації інтуїтивних ресурсів абдуктивної діяльності, інших пов'язаних дослідницьких компетенцій агентів когнітивної активності, що спрямовані на примноження сукупності фонових знань. Використання ОЕМР ФНД на інтерперсональному рівні має сприяти колективу дослідників формально/неформально взаємодіяти між собою з метою досягнення загальних цілей когнітивної діяльності та усвідомлювати свою приналежність до даної сукупності. Метою використання ОЕМР ФНД на публічному рівні є використання владних компетенцій щодо формування базових компетентностей суб'єктів ФНД у сфері продукування фундаментальних наукових знань (ФНЗ), а також створення умов для самостійного обрання суб'єктами регулювання напрямів та варіантів здійснення ФНД, які формуються у процесі динамічного оновлення її ціннісної концепції, досягнення нових порогових значень та відновлення рівноважного стану.Доводиться, що менеджмент групової діяльності як елемент ОЕМР ФНД здійснюється з метою всебічного сприяння процесам підвищення рівня системності науково-дослідницьких програм. Ключовою проблемою розвитку сучасних ФНД визнано потребу принципового визначення науковців щодо оцінювання перспектив подальшого розвитку науки за магістральними напрямами засобами публічного вимірювання рівня раціональності фундаментальних наукових теорій. Комплексний вплив ФНД на розвиток постіндустріальної економіки описано із залученням моделі функціонування національної інноваційної системи, яка охоплює інституціональних агентів сфери науки, освіти, реального сектору економіки, органів державного управління. Основними засобами фінансового забезпечення ФНД визнано програмне та контрактове фінансування, гранти, бюджетне фінансування (повне утримання наукових організацій).^UThe dissertation study provides theoretical generalization, as well as addressed applied issues regarding the deepening of methodological provisions and the development of practical recommendations on the formation, use and improvement of the organizational and economic mechanism (OEM) of multilevel regulation of fundamental scientific research (FSR) in the process of functioning of the knowledge economy.The paper provides the definition of the FSR as primary experimental or theoretical intelligence in the field of obtaining new knowledge about the fundamental properties of phenomena and observed facts carried out without a specific purpose of applied application and regarded as pure public good. The OEM of regulation FSR is defined as a structured system of means of management and indicative influence on management entities whose activities focus on heuristic aspects of cognitive mobility in order to promote the processes of systemic objectification of basic structures of nature, society and thinking, verbalization of conceptual components, cyclical renewal of subject content of sectoral subsystems of knowledge, promoting the process of creating objectives reality, formation of abstract images of reality for observance of dynamically renewable value criteria of rationality of research program results. The hypothesis has been expressed and proved that the content of the FSR regulation should be subordinated to the goal of improving the level and quality of satisfaction of the life needs of society in the process of providing and consuming public goods by means of adequate displaying of an objective picture of the university, organizing on this basis the practice-transformative activity on the formation of the maximum possible level of well-being, increasing social and scientific capital of innovatively oriented ecosystems of the post-industrial economy.The content of the main forms of FSR regulation has been studied and classified. It is proved that the national models of regulation of the FSR are determined by the peculiarities of scientific and technical policy of the state, the framework of adopted models of formation of scientific and social capital of sociocentric professional social networks of the public sphere of the national economy. The thesis is that effective promotion of a set of meaningful actions for the implementation of search studies can be ensured through the use of specific tools for the basic principles of FSR regulation at the egocentric (personal), group and public levels of sectoral management. The expected consequence of effective multilevel regulation of the process is the production of inexhaustible non-legal social benefits in the form of conceptual results of the FSR, which corresponds to the classification features of the highest degree of scientific novelty.The purpose of implementation of the OEM of regulation FSR is formulated at the individual level, which consists in the activation and effective use of means of internal self-organization of research entities and mobilization of intuitive resources of abstract activities, other related research competencies of agents of cognitive activity, which are aimed at increasing the set of background knowledge. The use of the OEMR FSR at the interpersonal level should contribute to a team of researchers formally/informally interacting with each other in order to achieve common goals of cognitive activity and to realize their belonging to this set. The purpose of using the OEMR FSR at the public level is to use the power competencies to form the basic competencies of the FSR entities in the field of production of fundamental scientific knowledge (FSK), as well as to create conditions for the independent election by the subjects of regulation of directions and options for the implementation of the FSR, which are formed in the process of dynamic renewal of its value concept, achievement of new threshold values and restoration of equilibrium state.It is necessary that the management of group activity as an element of the OEM of regulation FSR is carried out in order to fully promote the processes of increasing the level of systemicity of research programs. The key problem of the development of modern FSR recognized the need for a fundamental definition of scientists to assess the prospects for further development of science in the main directions by means of public measurement of the level of rationality of fundamental scientific theories. The complex impact of the FSR on the development of the post-industrial economy is described with the involvement of the model of functioning of the national innovation system, which comprehensively covers institutional agents in the field of science, education, the real sector of the economy, public administration bodies. The main means of financial support of the FSR recognized software and contract financing, grants, budget financing (full maintenance of scientific organizations).

Дисертацію присвячено обґрунтуванню впливу комунікативних технологій на ефективність публічного управління України в умовах гібридної російсько-української війни (з 2014 р.) та воєнного стану (з 2022 р.). У дисертаційному дослідженні вперше обґрунтовано визначення можливостей та перешкод з метою удосконалення комунікаційного процесу і прийняття рішень у кризових ситуаціях, установлення партнерських відносин між органами державної влади та громадянським суспільством. Розвиток комунікативних технологій надає нові можливості для публічного управління в умовах воєнного стану, забезпечуючи зручний та швидкий обмін інформацією між владою та громадськістю.У дослідженні на засадах структурного, логічного, інформаційного та діалектичного підходів наукового пізнання, з використанням загальнонаукових, спеціальних наукових і конкретно-проблемних методів, висвітлено комунікативні технології та шляхи вдосконалення комунікаційної безпеки публічного управління.Стратегічні комунікації у системі публічного управління повинні відігравати роль інструмента, який забезпечує належний рівень інформаційної підтримки, захисту національних інтересів. Вони мають забезпечувати відповідну інформаційну платформу для належної комунікації з внутрішнім та зовнішнім споживачем інформації. Однак важливо розуміти, що національні стратегічні комунікації публічного управління не мають обмежуватися лише позитивною пропагандою. Вони повинні базуватися на об’єктивності та відкритості, також формувати розуміння у громадян реальних викликів. Важливо надавати змогу громадянам критично мислити, аналізувати і самостійно формувати свою думку на основі доступної інформації, приймати рішення тощо.Проведене комплексне дослідження комунікативних технологій та їхньої ролі в публічному управлінні сприяло новому вирішенню наукового завдання – теоретико-методологічного обґрунтування концептуальних засад комунікативної діяльності в публічному адмініструванні в період воєнного стану. Окреслено основні класичні моделі комунікації та показано їх переваги в окремих кейсах публічного адміністрування в Україні під час війни.Країни Європейського Союзу мають розвинену систему комунікаційних технологій, яка застосовується для спілкування з громадянами, завдяки якій відбувається інформування про політичні рішення та послуги уряду, а також забезпечення прозорості у взаємодії між владою та громадянами. У контексті цього у дисертаційній роботі охарактеризовано досвід комунікаційної політики у сфері публічного адміністрування країн Європейського Союзу, зокрема, що стосується кризових ситуацій, та прогнозовано його використання в українських реаліях в умовах воєнного стану.У роботі підкреслено, що період воєнного стану вимагає від державних службовців високого рівня професійної підготовки та надзвичайної відповідальності за надання об’єктивної та достовірної інформації. Антикризова комунікація публічного управління повинна бути зосереджена на кількох ключових напрямах: керування сприйняттям інформації соціумом, наявність кризового зворотного зв’язку влади з населенням, співпраця з громадськими організаціями для надання допомоги тим, хто її найбільше потребує і постраждав унаслідок військових дій ворога.У дослідженні визначені шляхи активізації формату та каналів комунікації публічних управлінців з різними цільовими групами. Такий підхід вимагає поєднання традиційних та інноваційних підходів, а також урахування специфіки ситуації в умовах воєнного стану. Це сприятиме ефективній взаємодії з різними цільовими групами та підвищенню довіри до системи публічного управління, що є важливим зокрема в умовах війни.^UThe dissertation is devoted to substantiation of theoretical and methodological foundations of the influence of communicative technologies on the effectiveness of public administration in Ukraine during the hybrid Russo-Ukrainian war (since 2014) and the state of war (since 2022). This research for the first time substantiates the definition of opportunities and obstacles in order to enhance the communication process and decision-making in crisis situations, while establishing partnership relations between governmental bodies and civil society. The evolution of communicative technologies provides novel possibilities for public administration in times of war, facilitating convenient and swift exchange of information between authorities and the public.The relevance of this research is underscored by the fact that during the period when Ukraine became a subject of external aggression, a meticulous approach to strategic communication is imperative for safeguarding national interests and ensuring national security. Within the context of the modern information space, where the speed of information transmission and dissemination has gained paramount importance, the ability to adequately respond to informational threats and aggression becomes critically vital.Strategic communications in public administration should serve as tools that ensure a suitable level of informational support for national interests. They should provide an appropriate information platform for effective communication with both internal and external information consumers. However, it is important to comprehend that national strategic communications in public administration should not be limited solely to positive propaganda. They must be founded on truthfulness, objectivity, and openness, promoting an understanding of the true state of affairs and actual challenges. It is important to provide citizens with the opportunity to think critically, analyze, and independently form their opinions based on accessible information and make informed decisions.A comprehensive study of communicative technologies and their role in public administration during a state of war has contributed to a novel resolution of the scientific problem – the theoretical and methodological foundation of the conceptual principles of communication activities in public administration during wartime. The main classical communication models have been outlined, demonstrating their advantages for Ukrainian public administration during times of war.The work emphasizes that the period of a state of war requires a high level of professional training and exceptional responsibility from government officials for providing objective and reliable information. Crisis communication in public administration should be directed towards several key areas: managing the perception of information by society, establishing crisis feedback between the government and the population, and collaborating with civil organizations to provide assistance to those who need it most and have been affected the most by the enemy's military actions.The proposed methodology of public administration within the context of the communicative paradigm during a state of war will allow for the use of a wide range of communication methods, techniques, and technologies to improve the modern public administration system. This applies to foreign policy since the dissertation also emphasizes lobbying as a communicative technology influencing the implementation of international policy during wartime. The effectiveness of this lobbying will determine international support for Ukraine in its war against the russian aggressor.The study traces pathways for the intensification of communication formats and channels employed by public administrators with various target groups. This will contribute to effective interactions with diverse target groups and enhance trust in public administration, which is crucial during times of warfare. The research explores avenues for intensifying the format and channels of communication employed by public administrators with various target groups. Such an approach necessitates the amalgamation of traditional and innovative approaches while considering the specifics of the situation in times of war. This will foster effective engagement with diverse target groups and enhance trust in public administration, which is crucial when a country is in a state of warfare.The main methodological principles include, first of all, the analysis of information needs and information risks. This allows you to understand what information is most important and elevant during the period of martial law (about evacuation or aid points, placement of humanitarian aid centers, as well as notices about public events, meetings, the question arises whether it is necessary to inform the general public about them, or from this announcement will not be used by the enemy to launch a missile attack).

Описано моделі функціонування феномену моральної шкоди та її компенсації у соціумі (розвитку ситуації соціальної взаємодії, що призводить до переживання моральної шкоди; формування переживання моральної шкоди; вибору варіантів поведінки, спрямованої на подолання наслідків психотравмуючої ситуації). Класифіковано варіанти поведінки у посттравматичній ситуації. Розкрито структуру уявлень на рівні масової свідомості про феномен моральної шкоди, про особу постраждалого та кривдника у ситуації заподіяння моральної шкоди. За результатами аналізу близько 1 800 рішень Європейського суду з прав людини за 1979 - 2007 рр. та українських судів різних інстанцій за 1993 - 2007 рр. охарактеризовано основні тенденції судової практики у справах щодо компенсації моральної шкоди (суб'єкти права на таку компенсацію; категорії справ, у яких вона присуджується; відмінності у підході судів різних інстанцій; компенсація моральної шкоди та відшкодування судових і супутніх витрат тощо). Запропоновано рекомендації з удосконалення правового регулювання інституту компенсації моральної шкоди в частині визнання права на таку компенсацію близьким осіб, яким було заподіяно тілесні ушкодження (каліцтво), а також спадкоємцям у порядку процесуального правонаступництва; неприпустимості обмеження осіб у праві на одержання компенсації моральної шкоди за ознакою моменту її заподіяння (до чи після набуття чинності відповідним нормативним актом, за умов призупинення його дії).

  Скачати повний текст

Проаналізовано процес адаптації хасидського руху Хабад до суспільно-політичних і соціокультурних реалій українського соціуму. З'ясовано, що як і поява всього східноєвропейського хасидизму, Хабад не був детермінований винятково соціальними умовами. Доведено, що хасидизм сформував нову парадигму духовно-практичного освоєння традиційного іудаїзму. Встановлено, що Хабад Любавич як органічна частина феномену хасидизму відрізняється збалансованим поєднанням емоційної та раціональної складових. Виявлено, що на початку третього тисячоліття Хабад Любавич стає головною силою відновлення релігійної традиції на всьому пострадянському просторі, зокрема в Україні. Встановлено, що Хабад Любавич зміг імплементувати до сучасного українського контексту механізми залучення світського єврейства до релігійного життя, актуалізувати духовну, культурну та соціальну роль релігійної громади у сучасному соціумі. Доведено, що Хабад Любавич репрезентує цінності ортодоксального іудаїзму, в якому традиціоналізм і консерватизм не трансформується в агресивний фундаменталізм і ксенофобію. Зроблено висновок, що спрямованість на активний діалог з суспільством дає можливість руху Хабад Любавич успішно конкурувати і перемагати інших представників іудаїзму в Україні.

  Скачати повний текст

Андрусишин В. Й. Політична культура сучасного українського суспільства: культурологічний аналіз. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата культурології за спеціальністю 26.00.01 – теорія та історія культури. – Міністерство освіти і науки України, Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, 2024.У дисертації осмислено ментально-аксіологічні та національно-психологічні засади політичної культури українського суспільства, динаміку та особливості її трансформації. Розглянуто та систематизовано теоретико-методологічні засади дослідження політичної культури українського суспільства як складного та багатоаспектного феномена. Опрацьовано та систематизовано джерельну базу дослідження, з’ясовано потенціал традицій і родинних цінностей як середовища формування та збереження української політичної культури, досліджено її міфосимволічний вимір, розглянуто деструктивний вплив комуно-радянського тоталітаризму та його проєкту «homo sovieticus» на зміст політичної культури українців, проаналізовано політичний гумор та сатиру як джерела інформації про культурні стереотипи українців, розкрито особливості та динаміку розгортання «пострадянського синдрому» у сучасній політичній культурі України, виявлено тенденції змін та нові виклики в межах політичної культури сучасного українського соціуму в умовах російсько-української війни (2014–2023 рр.).Ключові слова: українське суспільство, політична культура, політичні цінності, політична міфосимволіка, політичний гумор, пострадянський синдром, homo sovieticus.^UQualification scientific paper as a manuscript.A thesis for the scholarly degree of the Candidate in Cultural Studies (PhD), specialty 26.00.01 – Theory and History of Culture. Kyiv National University of Culture and Arts, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2024.The dissertation is devoted to the consideration of the mental-axiological and national-psychological foundations of the political culture of Ukrainian society, the dynamics and peculiarities of its transformation at the present stage. It is determined that the search for answers to the question of the vital mechanisms of the transition of Ukrainian society to a new quality draws the attention of theoretical and practical scientists to political values and national-psychological aspects of Ukrainian political culture, since its axiological foundations and their transformation in times of crisis remain an under-researched topic in political science and cultural studies.It is emphasized that the political culture of Ukrainian society, like any other, is formed and developed in close connection with the centuries-old values and traditions of Ukrainians, which are the inner core of the people’s culture and which determine the stereotypes of political behavior and are converted into sociocodes. Particular attention is focused on family traditions and values, since it is the family as a socio-cultural microenvironment that makes the functioning of the entire social structure possible, and the axiological system generated by it influences the way each member of society operates and behaves, especially since patterns of political participation, the main features of political behavior and mentality are laid down in the family.It is stated that the axiological basis in the form of a value consensus in society is of great cultural significance: it is formed and transmitted in time and space, “re-historicized” in everyday life and objectified in the forms of signaling and symbolization. This is how political myths emerge as archetypal constructions that preserve social experience, the imperatives of the spiritual and moral dimension of political processes in the collective memory, as a basic cultural and political form that contains and transmits the historical experience of the people, the semantic core that either corresponds to the nation-building social model and therefore represents it, or does not (“political pseudo-myth” or a culturally different/alien mythological narrative as a threat to authentic cultural traditions, national history and memory).The potential of political mythosymbolism through the prism of cultural analysis is identified and revealed, which made it possible to look at it as a tool for creating a political identity and manifestation of Ukraine’s civilizational choice. At the turn of the XX-XXI centuries, especially after the declaration of independence, the relevance of political myths in Ukraine increased.

Обгрунтовано теоретичні положення про сукупність соціально-психологічних рис сільського вчителя, висвітлено проблематику процесу формування громадської думки на селі в контексті впливу педагога та інших категорій і персонажів сільського населення. Визначено соціально-психологічний статус вчителя в проблемному полі сільського соціуму, розкрито лідерський потенціал на основі виявлення психосемантичної структури соціально значущих рис, що актуалізуються в процесі виконання громадських функцій. Показано ступінь впливу педагога на перебіг громадської думки як представника провідної категорії сільського соціуму. Проведено порівняльний аналіз образу сільського вчителя як лідера громадської думки в уявленнях односельчан, рефлексивну оцінку та самооцінку.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження етнополітичних процесів, які є в АР Крим у контексті теорій міжетнічних комунікацій, визначено специфіку міжетнічних комунікацій народів регіону в політичному та соціокультурному аспектах. Визначено параметри, форми та фактори міжетнічних комунікацій, що спостерігаються в республіці. Обгрунтовано положення про те, що репатріація депортованих народів Криму є специфічним макросоціальним суперечливим процесом, що має свої суб'єкти, особливості, динаміку. Розкрито розуміння національного руху кримських татар як соціокультурного феномену, з властивим йому комплексом ознак: обгрунтовано значення національного руху як основи формування сучасної етнічної еліти. Уточнено взаємозв'язок макрополітичних і макросоціальних процесів з внутрішньоетнічними та внутрішньогруповими; специфічність етнічних інститутів з притаманними їм технологіями участі та мобілізації своїх етнічних груп. Систематизовано підходи та версії інтегративних моделей, запропонованих кримському соціуму політичними й етнічними елітами.

  Скачати повний текст

Сучасне становище української незалежної держави, здійснення її соціальної політики передбачає поєднання діяльності державних інституцій та громадськості у наданні допомоги дітям, їх матеріально-побутовому та соціокультурному забезпеченні. З огляду на це доцільним є вивчення особливостей створення та організації діяльності державних комісій, які співпрацювали з громадськими комітетами, радами, товариствами, що ставили за мету надання допомоги дітям, розв'язували освітні, соціальні та культурні проблеми дитинства у 1920– 1930-х рр. Метою радянської держави та цих організацій стало об'єднання зусиль органів влади та соціуму в боротьбі з дитячою злочинністю, безпритульністю та бездоглядністю, поліпшення побутових умов дитячих закладів, харчування та медичного обслуговування неповнолітніх. Вивчення позитивного досвіду здійснення радянською державою соціальної політики, заходів з організації допомоги дітям, створення інституції, що стояли на захисті дитячого населення, розв'язання проблем дитячої безпритульності і бездоглядності, соціального сирітства сприятиме забезпеченню комплексного підходу до вирішення сучасних соціальних та освітньо-культурних проблем неповнолітніх з боку державних інституцій, закладів освіти, вчителів, соціальних працівників, батьків, громадських організацій. Це допоможе посиленню співпраці держави і громадськості у питаннях соціокультурного забезпечення дітей, налагодженню взаємодії органів виконавчої влади із закладами освіти, охорони здоров'я, сім'ями з питань допомоги дітям, сприятиме усвідомленню дорослими цінності дитинства та материнства. Звернення до наукової розробки проблеми історії створення та діяльності державних комісій допомоги дітям, боротьби з дитячою безпритульністю сприятиме отриманню більш об'єктивних знань про особливості організації, методи, загальні та регіональні проблеми формування і діяльності установ, що займаються вирішення означеної наукової проблеми, та допомагатиме в генерації нових ідей. Практична значимість дисертації полягає в тому, що сформульовані й обґрунтовані в ній теоретичні положення, узагальнення і висновки дозволяють розширити наукові уявлення про організаційно-правові засади створення та діяльності державних комісій допомоги дітям в УСРР/УРСР 1920– 1930-х рр. Матеріали і результати дослідження можуть бути використані в курсах історичних дисциплін, вбудованих в логіку освітніх програм закладів вищої освіти, скласти основу спецкурсу для студентів, які проявляють інтерес до проблеми державної соціальної політики у питаннях охорони дитинства, створення державних комісій з надання державної допомоги дітям, становлення і розвитку дитячих будинків, профілактики девіантної поведінки неповнолітніх. Висновки дисертації можуть використовуватися в системі органів державного управління. Матеріали дисертаційного дослідження можуть надати допомогу в теоретичному і практичному вирішенні багатьох сучасних проблем організації та функціонування державних організацій, комісій, комітетів, благодійницьких фондів, соціальних установ для дітей і підлітків, центрів допомоги дітям, соціально-реабілітаційних центрів для неповнолітніх, дитячих будинків. Дисертаційне дослідження виконано із застосуванням широкої джерельної бази. Встановлено, що в реальній політиці, здійснюваній радянською владою, соціальна політика не мала першочергового значення. Ставка на економічну ефективність не завжди поєднувалася із соціальною захищеністю населення, особливо дітей. Складна ситуація, що склалася в досліджуваний період стосовно підростаючого покоління, вимагала організації відповідних структур та прийняття заходів практичного характеру. В УСРР питаннями захисту дитинства займалися багато відомств, але в основному Наркомати освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, створені Всеукраїнська комісія в справах неповнолітніх, Центральна комісія допомоги дітям при ВУЦВК та товариство «Друзі дітей». Система заходів із захисту дитинства в досліджуваний період на практиці полягала у наданні дітям місця для проживання, забезпечення харчуванням, а потім – у вихованні, навчанні і соціалізації безпритульних дітей, правовому захисті неповнолітніх правопорушників, частково – в наданні допомоги дітям з неповних сімей та найбідніших верств населення. У роботі розглянуто діяльність державних комісій з організації допомоги дітям, попередження подальшого зростання рівня дитячої безпритульності і злочинності, з поліпшення життєвих умов неповнолітніх, охорони дитинства. У представленому дослідженні з'ясовано труднощі та суперечності процесу створення системи соціального захисту дітей, організації діяльності державних комісій допомоги дітям, формування громадських організацій та фондів, покликаних надавати практичну допомогу дітям як в державі в цілому, так і на місцях. Проаналізовано діяльність різноманітних вітчизняних та зарубіжних громадських організацій з надання допомоги дитячому населенню України.^UThe current situation of the independent Ukrainian state and the implementation of its social policy involve cooperation of the state institutions and the public in providing assistance to children, their everyday material and social cultural support.Thus, the research of the peculiarities of the creation and functioning of the state commissions which cooperated with public committees, councils, societies and were designed to help children, solve educational, social and cultural problems of childhood in the 1920s and 1930s seems to be expedient. The aim of these organizations and the Soviet state was to consolidate the efforts of the authorities and the society in the fight against juvenile delinquency, homelessness and neglect, to improve the living conditions of children's institutions, food supply and medical care for minors. Researches of the best practices in the sphere of the implementation of the social policy by the Soviet state, its measures to organize assistance to children, the establishment of institutions to protect children, solving problems of child homelessness and neglect, social orphanhood will contribute to a comprehensive approach in solving current social and educational problems of minors by the state, educational institutions, teachers, social workers, parents, public organizations. They will also help in strengthening cooperation between the state and the public on issues of social and cultural support of children, establishing cooperation between the executive authorities and educational, health care institutions, families in child care matters, promoting awareness of the values of childhood and motherhood. The appeal to the topic is quite motivated as it will help in obtaining more objective knowledge about the organization and methods, general and regional problems of formation and activities of institutions dealing with children's aid, fight against child's homelessness and neglect and in generating new ideas. The practical significance of the obtained results consists of the theoretical principles, systematized data and conclusions which are formulated and substantiated in the work. They allow to expand scientific ideas about organizational and legal bases of creation and activities of the state commissions of the children's aid in the Ukr.SSR / USSR of the 1920–1930 s. Conceptual issues and results of the research can be used in the courses of historical disciplines, built into the logics of educational programs of the higher education institutions. They can form the basis for a special course for students who are interested in the problem of state social policy in child protection, creation of state commissions of state assistance to children, formation and development of orphanages, prevention from minors' deviant behaviour . The conclusions of the thesis can be used in the system of public administration. The research materials can complement the theoretical and practical solution of different acute problems of establishment and functioning of state organizations, commissions, committees, charity funds, social institutions for children and adolescents, child care centers, social rehabilitation centers for minors, orphanages. The research was conducted using a wide source base.. The research identified the causes of deterioration of children's living conditions, child homelessness and crime; the degree of influence of political, social and economic factors on the development of these negative phenomena was determined; the growing role of social, economic and psychological preconditions in deteriorating children's life, their homelessness and crime was clarified. The authors found out that the creation of the whole complex of state bodies, public organizations, which should provide active and effective assistance to children, to eliminate their homelessness began soon after the Soviet power had been established in Ukraine.

Дисертація присвячена розгляду правових, соціокультурних тамайнових аспектів тестаментарних практик мешканців міст Волині на підставіактів останньої волі та інших джерел кінця XVI–XVIІ ст. Тестаменти людейранньомодерного часу – розпорядження, спрямовані на порятунок душі іпоховання тіла, щодо розподілу майна між спадкоємцями, сплати боргів та ін.– носії цінної і різнобічної інформації для дослідження багатьох аспектівфункціонування суспільства. Крім матеріалів соціально-економічного харак-теру, вони містять інформацію з генеалогії, демографії, релігійності, історіїповсякдення, можуть зацікавити дослідників історії культури, історії права,просопографії, дипломатики та палеографії.У роботі вперше системно висвітлено здобутки зарубіжної та україн-ської історіографії з теми дослідження, виявлено та введено в обіг значниймасив неопублікованих документальних джерел з історії міського соціумуВолині з фондів кількох архівів – України, Польщі і частково Білорусі.Докладно проаналізовано правові та повсякденні практики укладаннятестаментів у волинському міському соціумі. Висвітлено особливості родинних зв’язків у межах міського соціуму, емоційну складову стосунків міжчленами родини, пов’язані з цим питання успадкування майна й опіки.Розглянуто окремі аспекти релігійної свідомості волинських містян і їхнєставлення до смерті. Доведено, що тестаменти – важливі джерела длядослідження релігійної культури волинських городян, які намагалися належ-ним чином попрощатися із земним життям. Вони відписували певні (інодічималі) суми грошей або заповідали частину майна церквам/костелам,монастирям, шпиталям, робили милосердні вчинки, що мало сприятипорятунку душі помираючої особи, переймалися тим, аби спадкоємцівиконали їхні останні розпорядження.Всебічно висвітлено матеріальний світ заповідачів. Тестаменти волин-ських городян дають можливість дослідити обсяг та різновид майна іприблизно окреслити майновий стан заповідачів, їхню господарчу діяльність.З огляду на аграрний характер більшості містечок тогочасної Волині, земля танерухомість становили для городян найбільшу матеріальну цінність і надійневкладення капіталів. Аналіз рухомих речей міщанської еліти засвідчує їїпрагнення наслідувати привабливі форми життя місцевої шляхти. Тестаментита інвентарі майна містять інформацію про повсякденну культуру різних групжителів тогочасних міст, їхні життєві стандарти та пріоритети.^UThe dissertation focuses on legal, sociocultural and property aspects oftestamentary practices of Volhynian urban dwellers based on wills and other sourcesfrom the late 16th – 17th cent. Early modern testaments – documents that containinstructions regarding the funeral, salvation of the soul, division of inheritance, debtrepayment and more – are valuable and multifaceted sources for exploring variousaspects of the functioning of society. Aside from social and economic data, theyshine the light on genealogy, demographics, religious beliefs and the history of thequotidian that can be of interest to scholars of cultural anthropology, legal history,prosopography, diplomatics and paleography. The dissertation focuses on legal, sociocultural and property aspects oftestamentary practices of Volhynian urban dwellers based on wills and other sourcesfrom the late 16th – 17th cent. Early modern testaments – documents that containinstructions regarding the funeral, salvation of the soul, division of inheritance, debtrepayment and more – are valuable and multifaceted sources for exploring variousaspects of the functioning of society. Aside from social and economic data, theyshine the light on genealogy, demographics, religious beliefs and the history of thequotidian that can be of interest to scholars of cultural anthropology, legal history,prosopography, diplomatics and paleography. the will went into legal effect, and copied them to the records.Last wills of Volhynian towns residents provide materials for certaindemographic calculations, in some cases allowing to establish the number of familymembers, children and marriages, child mortality, etc. These sources reflect thebroad panorama of familial relations with all their problems and emotions.Testaments document complicated configurations for dividing up the inheritanceamong heirs, and conflicts that could arise in the process. That said, the majority oftestaments reveal the ideal image of family life. They were usually drawn up tominimize the risk of conflicts, and, as a rule, did fulfill that function.The dissertation also addresses certain religious beliefs and perceptions ofdeath among Volhynian town dwellers. I demonstrate that testaments are importantsources for studying the religious culture of Volhynian town dwellers, for whom theslogan of memento mori and the science of ars bene moriendi were an ineluctablepart of daily life. Remembering these precepts, testators attempted to bid farewell to their mortal life as one should. They left certain sums of money, often quiteconsiderable, or some of their property to Orthodox or Catholic churches,monasteries, hospitals and charitable causes to ensure their salvation. Urbandwellers wanted their inheritors to fulfill their instructions regarding funeraryceremonies and memorial services.The dissertation provides a comprehensive description of testators’ materialenvironment. Testaments of Volhynian town dwellers shed light on the quantity andvariety of their property, allowing for approximate evaluations of testators’economic status and activities. The analysis of personal property of urban elitesdemonstrates that they tried to emulate the attractive lifestyle of local aristocracy.Clothing can be seen as a sign of social status, and the clothes of urban dwellersfollowed the aristocratic fashion. This detail demonstrates that aristocratic culturehad a strong influence on the values and lifestyle in towns of the Polish-LithuanianCommonwealth, including Ukrainian territory. Testaments and descriptions ofproperty contain detailed information about the quotidian culture of various groupsof urban dwellers, their living standards and priorities, and in some sources of income and expenditures that reveal cultural preferences

Вперше проаналізовано філософську концепцію подолання відчуження людини від суспільства у творчості М.О.Бердяєва - засновника персоналізму та екзистенціалізму. Показано, що основними шляхами подолання відчуження людини від суспільства є особистісна реалізація та духовне вдосконалення особистості. Проаналізовано концепцію нової релігійної свідомості М.О.Бердяєва як принципової основи оновленої форми існування суспільства, що має велике значення на сучасному етапі становлення української національної ідеї. Проведено дослідження синтези екзистенціалізму та персоналізму у вченні М.О.Бердяєва про Боголюдину. Доведено, що дана теорія може позитивно впливати на розвиток самосвідомості сучасного українського соціуму та бути засобом подолання зовнішніх і внутрішніх суспільних проблем. Розкрито сутність бердяєвської концепції свободи як основного принципу сутнісної ознаки людської особистості, яка реалізується в ідеї первинності особистісного начала по відношенню до соціально-комунікаційного у людському бутті та обумовлює формування нових духовних потреб, ціннісних орієнтацій та очікувань особистості. Вперше бердяєвську концепцію творчості як шляху подолання відчуження людини від суспільства використано в процесі дослідження сучасного стану соціальних інститутів за умов глобальних релігійних і політичних криз та духовної синтези, спрямованої на їх подолання.

  Скачати повний текст