Дисертаційна робота є самостійним дослідженням, у якому поданий авторський погляд на роль та місце козацького здобичництва в діяльності українського козацтва XVІ–XVIІІ ст., здійснено комплексне дослідження проблематики козацького здобичництва. У роботі: проаналізовано стан наукової розробки теми та виокремити мало досліджені й дискусійні питання; особлива увага звернена на вплив Великого Степового Кордону України на формування козацького здобичництва; визначена роль прикордонної адміністрації у формуванні здобичництва; проаналізовано ставлення влади Речі Посполитої до здобичницького промислу козаків; охарактеризовано економічні аспекти здобичництва; досліджено обґрунтування змісту козацького здобичництва та його зміни; визначені етапи трансформації козацького здобичництва; продемонстровані моделі здобичництва в середовищі запорозьких та реєстрових козаків; проаналізовані відображення здобичництва українського козацтва в міжнародних угодах; визначені особливості географії козацького здобичництва; з'ясована структура козацької здобичі; розкриті правові аспекти здобичництва в межах запорозького козацтва. У роботі вперше введено до наукового обігу документальні джерела з архівосховищ України, Польщі, Росії, перекладені автором дисертації франкомовні джерела, зокрема фрагменти з роботи Шарля де Пейссонеля «Історичні та географічні спостереження за варварами, які мешкають на берегах Дунаю та Чорного моря» та новини з періодичного видання «Amsterdam» 1708–1709 рр.^UThe dissertation is an independent study, which presents the author's view on the role and place of Cossack prey in the activities of the Ukrainian Cossacks of the XVI-XVIII centuries, a comprehensive study of the problems of Cossack prey. In this work: the state of scientific development of the topic is analyzed and the little-researched and debatable issues are singled out; special attention is paid to the influence of the Great Steppe Frontier of Ukraine on the formation of Cossack prey; the role of the border administration in the formation of prey is determined; the attitude of the Polish-Lithuanian Commonwealth authorities to the prey fishing of the Cossacks was analyzed; the economic aspects of extraction are characterized; the substantiation of the content of the Cossack prey and its change is investigated; identified stages of transformation of Cossack prey; models of prey among the Zaporozhian and registered Cossacks are demonstrated; the reflections of the prey of the Ukrainian Cossacks in international agreements are analyzed; identified features of the geography of Cossack mining; the structure of Cossack prey is clarified; revealed the legal aspects of mining within the Zaporozhian Cossacks. For the first time, documentary sources from the archives of Ukraine, Poland and Russia were translated into scientific circulation periodical «Amsterdam» 1708-1709.

Дисертацію присвячено теоретичному і методологічному вивченню специфіки текстів жанру “надзвичайні новини” в сучасному європейському медіадискурсі.В основу дослідження покладено загальне припущення про можливість дослідження змін у мовах на матеріалі сучасного європейського медіадискурсу.Об’єктом дослідження визначено сучасний європейський медіадискурс.Предметом дослідження постала специфіка новинних текстів жанру “надзвичайні новини” в сучасному європейському медіадискурсі.Мета дослідження полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні специфіки текстів жанру “надзвичайні новини” у сучасному європейському медіадискурсі.До основних завдань дослідження належать:1) обгрунтувати теоретико-методологічні основи дослідження проблеми медіатекстів у сучасному європейському медіапросторі;2) охарактеризувати та класифікувати медіатексти “надзвичайні новини” ;3) проаналізувати вибір цифрових інструментів дослідження текстів жанру “надзвичайні новини” у сучасному європейському медіадискурсі;4) дослідити особливості застосування текстів жанру “надзвичайні новини” у сучасному європейському медіадискурсі;5) здійснити порівняльний аналіз особливостей застосування текстів жанру “надзвичайні новини” у французькому, англійському, українському медіадискурсах.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: розроблено тематично-змістову класифікацію новин (текстів) жанру “надзвичайні новини” французького Інтернет-видання «Le Parisien», англійського Інтернет-видання «BBC News», українського Інтернет-видання «Газета по-українськи»; визначено лінгвальні особливості новин жанру “надзвичайні новини” сучасного європейського медіадискурсу» (критерії аналізу медіатекстів); створено комплекс методів корпусно-цифрового дослідження медіатекстів; теоретично обґрунтовано та апробовано відібрані матеріали на основі розробленої тематичної класифікації новин жанру “надзвичайні новини” із застосуванням корпусних інструментів «Sketch Engine», «Voyant Tools» за дистрибутивно-статистичним методом;розширено та доповнено уявлення про методи та інструменти дослідження медіатекстів; узагальнено класифікацію сучасних європейських медіатекстів, уточнено характерні риси медіатексту і текстів жанру “надзвичайні новини” , композиційно-структурний рівень медіатекстів;набули подальшого розвитку й узагальнення знання про особливості вивчення текстів жанру “надзвичайні новини” сучасного європейського медіадискурсу на тематичному, структурному, лінгвальному рівнях.^UThe thesis aims at the theoretical and methodological study of the specificity in texts of the “Breaking News” genre in modern European media discourse.The research is based on the general assumption that it is possible to study changes in languages on the material of modern European media discourse.The object of the study was determined as modern European media discourse.The subject of the research was the specificity of the news texts of the genre “Breaking News“ in the modern European media discourse.The aim of the study was to provide a theoretical and methodological substantiation and empirical study of the specificity in the texts of the genre “Breaking News” in the modern European media discourse.The main objectives of the study include:1) to substantiate the theoretical and methodological foundations for researching the problem of media texts in contemporary European media space;2) to characterize and classify the media texts of the genre “Breaking News”;3) to analyze the choice of digital research tools for the texts of the “Breaking News” genre in modern European media discourse;4) to study the peculiarities of the application of “Breaking News”genre texts in modern European media discourse;5) to carry out a comparative analysis of the peculiarities concerning the use of the texts of the genre “Breaking News” in French, English and Ukrainian media discourse.The scientific novelty of the study is that for the first time: a thematic and content classification of news (texts) of the genre “Breaking News” of the French online publication «Le Parisien», the English online publication «BBC News», and the Ukrainian online publication «Gazeta po-Ukrainsky» was developed; the linguistic features of the news of the genre «Emergency News» of the modern European media discourse are determined (criteria for analyzing media texts); a set of methods of corpus-digital research into media texts of the “Breaking News“ genre was developed and tested; the selected materials were theoretically substantiated and tested on the basis of the developed thematic classification of news in the genre of “Breaking News“ using the corpus tools «Sketch Engine» and «Voyant Tools» according to the distributional and statistical method; the idea of methods and tools for researching media texts of the genre of “Breaking News“ is expanded and supplemented; the classification of modern European mediatexts in the genre of “Breaking News” is generalized, the characteristic features of mediatexts, texts of the genre of “Breaking News”, were clarified, the compositional and structural levels of mediatexts of the genre of “Breaking News“ of the selected news texts are characterized;the knowledge about the peculiarities of studying the texts of the genre “Breaking News” in the contemporary European media discourse at the thematic, structural, and linguistic levels was further developed and generalized.

Проаналізовано набір комунікативних механізмів формування образу іноземної країни. Зазначено, що поряд з "традиційними" механізмами, що діють у процесі навчання, під час виконання службових обов'язків, спілкування з родичами та друзями, відвідування іноземної країни, перегляду новин, читання художньої та науково-пізнавальної літератури, з'являються нові практики цілеспрямованого конструювання образів органами державної влади. Висвітлено особливості комунікативних механізмів формування образів сусідніх країн в уявленні українських студентів, змістові характеристики даних образів і фактори, що впливають на їх формування.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено представленню лексичної структури в тексті онлайн-наративу про погодні новини та встановленню відмітних особливостей її синтагматичної й парадигматичної організації у формуванні семантичної, структурної й оповідної незвичності нового жанрового текстотипу. Семантичний простір онлайн-наративу про погодні новини окреслений з огляду на його бінарну сутність, що полягає в лексичній структурі оповідей про погодні новини та реалізується на рівні змісту, і смисловій єдності тексту загалом. Досліджено лексичну структуру оналайн-наративу про погодні новини з огляду на семантичну належність до сфери погоди відповідно до ієрархії синтагматичних і парадигматичних лексичних об'єднань. Представлено модель номінативної сфери „ПОГОДА”, що виявляється в ядерно-периферійній організації її конституентів, компоненти якої демонструють зв'язки домінантності та/або диференціації: гіперо-гіпонімії, синонімії, антонімії.Ключові слова: семантичний простір, онлайн-наратив про погодні новини, лексична структура, сполучуваність, парадигмат^UThe thesis focuses on a presentation of the lexical structure of the weather news stories and the analysis of its syntagmatic and paradigmatic organization in the formation of the semantic, structural and narrative peculiarity of the new genre in British quality and mass press. The genre and structural features of weather news stories correlate with nominative content and determine the selection of relevant lexical resources in online narrative. The stratification of lexical units, representing the semantics of weather, is carried out according to the semantic, thematic and associative direction (lexical-semantic, lexical-thematic, and lexical-associative groups respectively). Using the method of field modeling, the thesis presents a model of the nominative sphere „WEATHER”, the systemic organization of lexical units of which is traced in its hierarchical structure. Key words: semantic space, online narrative, weather news story, lexical structure, combinability, paradigmatic relations, syntagmatic relations, nominative sphere „WEATHER”.

Проаналізовано феномени інформаційного суспільства та глобалізації. Наведено хронологію глобалізації мас-медіа. Розглянуто відображення міжнародних подій у новинному дискурсі ЗМІ та визначено причини та наслідки викривлення подій у новинах. Описано функціональні та системні особливості міжнародних ЗМІ. Розроблено рекомендації суб'єктам зовнішньої політики щодо дипломатичної діяльності у контексті глобалізованого інформаційного простору. Проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку системи масової комунікації в Україні.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню сентимент­аналізу інформаційного супроводу війни в Україні в англомовному дискурсі. Матеріалом дослідження послугували англомовні медіатексти електронних новинних видань на тему війни в Україні. Для аналізу було використано англомовні тексти ЗМІ: Buzzfeed, New York Post, Washington Post, Atlantic, Breitbart, Fox, Reuters, опубліковані англійською мовою протягом 2019 – 2023 років. Загальна вибірка новинних текстів становила понад 1000 новин із різних джерел, акредитованих Thomson Reuters. Дисертація розкриває проблематику емоційної тональності та лексикостилістичної специфіки новин в англомовних електронних виданнях. Задля описання емоційних особливостей медіатекстів дослідження фокусується на засобах вираження емоційності, що виконують функцію сентиментів, а також модифікаторів емоцій. Для пояснення виникнення та аналізу тонального простору медіатекстів залучено поняття емоційного резонансу, що розглядається як чинник, який зумовлює загальний їхній тон.Наукова новизна дослідження полягає у спробі послідовного, системного вивчення інформаційного супроводу війни в Україні в англомовному дискурсі за допомогою сентимент­аналізу. Запропоновано комбіновану методику дослідження тональності англомовних медіатекстів, яка полягає у поєднанні сентимент­аналізу із інтерпретаційним методом. В роботі вперше описаноемоційне наповнення англомовних медіатекстів крізь призму війни в Україні, проаналізовано зв’язок медіатекстів із провідними емоціями, з’ясовано основні маркери емоційності та вербальні засоби їхнього вираження. Емоційне забарвлення текстів може бути пов'язане з політичними або ідеологічними переконаннями авторів, а також з національною приналежністю або культурними різницями між автором та аудиторією.^UThe dissertation is dedicated to the study of sentiment analysis of the information coverage of the war in Ukraine in English­language discourse. The research material consisted of English­language media texts from electronic news outlets on the topic of the war in Ukraine. The analysis utilized English­language texts from media sources such as Buzzfeed, New York Post, Washington Post, Atlantic, Breitbart, Fox, and Reuters, published in English from 2019 to 2023. The overall sample of news texts comprised over 1000 news articles from various sources accredited by Thomson Reuters.The dissertation explores the issues of emotional tone and lexical­stylistic specificity in news from English­language electronic publications. To describe the emotional features of media texts, the study focuses on the means of expressing emotion that serve the function of sentiments, as well as modifiers of emotions. The concept of emotional resonance is employed to explain the emergence and analysis of the tonal space of media texts, considering it as a factor that influences their overall tone.The scientific novelty of the research lies in the attempt to systematically study the information coverage of the war in Ukraine in English­language discourse through sentiment analysis. A combined methodology for studying the tonality of Englishlanguage media texts is proposed, which involves combining sentiment analysis with an interpretative method. The research, for the first time, describes the emotional content of English­language media texts through the prism of the war in Ukraine, analyzes the connection between media texts and prominent emotions, and identifies the main markers of emotionality and verbal means of expression. The emotional coloring of texts may be associated with the political or ideological beliefs of the authors, as well as with national affiliation or cultural differences between the author and the audience.

У дисертації здійснено різноаспектне дослідження тижневика «The Economist» (Лондон, Велика Британія, 1843–), щільно інтегрованого в український інформаційний простір від початку незалежності України. Проаналізовано український та закордонний досвід вивчення пресової журналістики загалом і «The Economist-а» зокрема. Досліджено та визначено історико-функціональні особливості, основні тенденції розвитку тижневика, охарактеризовано специфіку функціонування на сучасному етапі. Здійснено тематико-типологічний аналіз видання як журналу новин, з'ясовано проблемно-тематичні особливості контенту, охарактеризовано його друковані й мережеві додатки. Особливу увагу звернено на форми присутності тижневика в українському інформаційному просторі. Виявлено та охарактеризовано найбільш резонансні для українського соціуму публікації «The Economist-а», присвячені українським реаліям. Проаналізовано особливості висвітлення української проблематики (суспільна, політична, економічна, культурна), простежено характер сприйняття й розуміння цього контенту в українському масмедійному середовищі. Визначено тематичну стратифікацію публікацій тижневика в українських друкованих масмедіа, а також систематизовано різновиди запозичень журналістів з його матеріалів (цитування, покликання, повнотекстові та фрагментарні передруки)^UThe thesis is devoted to a study of «The Economist» weekly (London, Great Britain, 1843–) which became widely integrated into the Ukrainian information space after Ukraine got the independence. The works of Ukrainian and foreign researchers on press journalism and particularly, «The Economist» have been analyzed. The main historical aspects and functions, the main tendencies in the weekly's development were researched and determined, especially today's activity. The thematic and typological analysis of the publication as a news magazine was carried out, the problems and thematic characteristics of its content were outlined, especially of its printed and digital versions. Particular attention was paid to the forms of the weekly's presence in Ukrainian information space. Articles covering news from Ukraine, which occurred to be the most resonant for the Ukrainian society were revealed and characterized. The main approaches in covering the Ukrainian social, political, economic and cultural issues are analyzed, as well as the perception and understanding of this content in the Ukrainian mass media environment was traced. Weekly's publications in Ukrainian printed mass media were divided after subject and thematic principles, as well as the way which Ukrainian media and journalists use The Economist's content (citations, full-text and fragmentary reprints).The practical value of the work lies in the introduction into scientific circulation in Ukraine of English-language works of foreign researchers on the history and practical aspects of the world, and particularly the British journalism of the 19th – early 21th centuries; identified and characterized the most resonant for Ukrainian society publications from «The Economist» on Ukraine (more than 819 articles), which allowed to analyze the features of coverage of Ukrainian issues (social, political, economic, cultural) by «The Economist» specific foreign press releases, and thus trace the way of understanding of this content in the Ukrainian mass media environment. The specifics of the use of materials of the British weekly by Ukrainian journalists, which consists in citing, quoting, full-text and fragmentary reprints from «The Economist», which contributes to the objectivity of the issues covered and strengthens the arguments of Ukrainian publications. The work shows the differences in typological approaches in referring publications to certain types of edition.The research will contribute to the improving of information, analytical and professional skills of journalists, to the development of a certain algorithm in the work of the mass media. The proposed basic model of studying the press in historical, functional and typological aspects can be used in historical-bibliographical and press studies of the history of modern journalism; in the educational process as materials for training courses for training specialists in journalism

Визначено етапи та тенденції розвитку друкованих і аудіовізуальних засобів масової інформації (ЗМІ), проблеми та перспективи процесу глобалізації мас-медійних потоків за умов переходу від однієї політичної системи суспільства до іншої. Розроблено модель виробництва новин аудіовізуальними ЗМІ на підставі порівняльного аналізу досвіду міжнародних і українських систем мас-медіа, а також практичне застосування моделі даного виробництва та принципів західної журналістики провідними телерадіоканалами українського інформаційного простору. Запропоновано тезу, що за умов глобальних трансформацій тенденції розвитку міжнародної журналістики і негативні наслідки глобалізації призводять до об'єднання міжнародних інформаційних систем у межах міжнародного інформаційного простору з метою досягнення спільних глобальних цілей і завдань, які людство має розв'язати.

  Скачати повний текст

Проведено історико-науковий аналіз змін у структурі Харківського політехнічного інституту (ХПІ) та визначено їх вплив на розвиток форм і напрямків наукових досліджень. Відображено, як науково-дослідна робота (НДР) задовольняла потреби промислового виробництва, сприяла удосконаленню системи підготовки інженерних і наукових кадрів. Підтверджено, що НДР значною мірою забезпечувалась поєднанням зусиль учених ХПІ та академічних установ України. Висвітлено співробітництво, що реалізовувалось в проблемних і галузевих лабораторіях та в філіях кафедр ХПІ на підприємствах. Зазначено, що до виконання НДР залучались студенти, певна частина їх робіт втілювалась у реальних дипломних проектах. Розкрито передумови зародження колективних форм НДР у ХПІ, зокрема наукових шкіл. Встановлено маловідомі імена авторів новинок, проведено порівняльний аналіз їх досягнень з закордонними аналогами. Висвітлено напрямки та результати міжнародного співробітництва ХПІ з партнерами з закордонних країн.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена моделюванню поведінки агентів ринку криптовалют. У роботі проаналізовано концепції інформатизації економіки і суспільства, запропоновано використання терміну «криптоекономіка» для позначення галузі, що формується навколо криптовалют, розподілених реєстрів та стійких методів шифрування. Розглянуто основні елементи криптоекономіки, включаючи публічний реєстр, блокчейн, алгоритми консенсусу, розумні контракти, електронні гроші, криптовалюти та нові види залучення коштів. Було визначено ряд питань, що наразі недостатньо досліджені. Одним з таких питань є визначення витрат електроенергії на майнінг криптовалют. Прийняття майнерами економічних рішень щодо вибору обладнання впливає на такі глобальні характеристики мережі, як середня швидкість і вартість транзакцій, хешрейт і пов'язані з цим витрати електроенергії та відповідний вуглецевий слід. Іншим недостатньо дослідженим питанням є вплив інформації з соціальних мереж та суб'єктивних суджень на прийняття рішень економічними агентами про купівлю чи продаж криптовалюти, про доцільність майнінгу за заданих умов, про доцільність інвестування в проєкти. У роботі були поставлені та вирішені такі завдання: проаналізовано концепції інформаційної економіки; виявлено зв'язок цих концепцій з криптоекономікою; досліджено інформаційні джерела, що можуть бути використані для моделювання поведінки агентів ринку криптовалют; розроблено модель енергоспоживання мережею майнерів біткоіна; оцінено екологічний вплив майнінгу на довкілля; встановлено рівень рефлексії. 3 трейдерів та експертів галузі криптовалют за допомогою «гри на відгадування»; виявлено типи поведінки трейдерів криптовалют на основі показників прибутковості їх біржової торгівлі та рівня рефлексії; удосконалено комплекс моделей прогнозування часового ряду ціни біткоіна за рахунок використання фактуальної та концептуальної інформації з соціальних мереж і новин. Ключові слова: моделювання поведінки, криптовалюти, біткоін, майнінг, трейдинг, експериментальна економіка, поведінкові фінанси, споживання електроенергії біткоіном, вуглецевий слід майнінгу, нейронні мережі, обробка природної мови, гра на відгадування, кластеризація.^UThe thesis is focused on the cryptocurrency market agents' behaviour modelling. The concepts of economy and society informatisation are considered in the research. The term “cryptoeconomy” is used for designating the emerging industry related to cryptocurrencies, distributed ledger technology, and strong cryptography. The main components of cryptoeconomy, including the public ledger, blockchain, consensus algorithms, smart contracts, digital money, and cryptocurrencies are considered. Several understudied research questions were identified. One of the questions is the estimation of mining electricity consumption. Miners' equipment selection decisions affect global network characteristics such as average transaction speed and fee, hashrate and associated electricity consumption, and the corresponding carbon footprint. Another insufficiently researched issue is the influence of information from social networks and subjective judgments on the decision-making of economic agents on the buying or selling of cryptocurrency, the expediency of mining under given conditions, the feasibility of investing in projects. The following tasks were solved in the thesis: the concepts of information economy were analyzed; the relationship between these concepts and cryptoeconomy was identified; the information sources that can be used to model the behaviour of cryptocurrency market agents were explored; the model of bitcoin mining electricity consumption was developed; the environmental impact of mining was evaluated; rationality of cryptocurrency experts and traders was studied by the means of “Guessing Game”; based on information obtained from the orders database and traders' answers in the Guessing Game, behavioural patterns were identified; the model of bitcoin time series was improved by taking into the account factual and conceptual internet content. Keywords: behaviour modelling, cryptocurrency, bitcoin, mining, trading, experimental economics, behaviour finance, bitcoin electricity consumption, mining carbon footprint, neural networks, natural language processing, guessing game, clustering.

Дисертаційна робота присвячена комплексному теоретико-прикладному дослідженню політичного діалогу як на рівні політологічної рефлексії, так і в межах найбільш актуального для нього проблемного поля і завдань консолідації українського суспільства. Проаналізовано феномен політичного діалогу як засіб єднання суспільства, як соціально-політична категорія й чинник політичної взаємодії, його ціннісна основа та механізм формування. Обґрунтовано феномен політичного діалогу як певної універсалії політичної культури суспільства, що являє собою цілісну структуру, у якій символічно і нерозчленовано згорнуті, з одного боку, ситуативні смисли комунікативної взаємодії, а з іншого, сенси і диспозиції світолюдської цілісності, що дозволило його розуміти не лише як певний комунікативний режим у царині політики, а більш глибоко –– як імператив розв’язання нагальних політичних проблем у суспільстві й у міждержавних взаємодіях. Розглянуто особливості формування політичного діалогу в рамках основних положень політичної науки, розширено межі дослідження процесу його формування та класифікації, проведено теоретико-методологічний аналіз діалогових форм політичної консолідації. Акцентується увага на побудові діалогу між владою і громадянським суспільством, оскільки цей вид діалогу виступає чинником демократизації суспільства, що впливає на консолідацію суспільства і репутацію держави на міжнародній арені. Визначено кореляцію і досліджено діалектичний взаємозв’язок політичного діалогу із рівнем політичної культури і свідомості як політичної еліти, так і громадян, національним характером і усталеними традиціями. Аналізується вплив національної ідентичності на процес формування політичного діалогу. Охарактеризовано політичні субкультури екстериторіального характеру (національно-демократична, національно-радикальна, українських росіян та інерційна комуно-більшовицька) та регіональні національні ідентичності в Україні. Показано що з урахуванням їх характерних рис, РФ вдається до підбору і застосування маніпулятивних політичних технологій з метою створення конфліктів в українському суспільстві. Підкреслено важливість розвитку політичного діалогу з українцями, які проживають на тимчасово окупованих територіях, з метою консолідації суспільства і розвитку національної ідентичності. Запропоновано механізми консолідації різних соціальних груп та залучення їх до участі у процесах державотворення України, спільного протистояння агресору, зокрема, за допомогою спеціально створених онлайн-платформ, каналів у соціальних мережах тощо. Показано, що політичний діалог в українському суспільстві опосередкований як конструктивними, так і деструктивними детермінантами. Систематизовано суб’єктивні та об’єктивні підвалини формування політичного діалогу. Обґрунтовано підходи до класифікації політичного діалогу на основі його особливостей, масштабів реалізації, реальної політичної ситуації та учасниками політико-комунікативної взаємодії. Проаналізовано своєрідні форми політичного діалогу, які виникли під впливом нових інформаційно-комунікативних технологій та демократизації відносин. Розкрито потенціал громадської дипломатії, громадського лобіювання та електронної демократії як форм політичного діалогу між правлячою елітою і громадянами, які сприяють розвитку довіри між правлячою елітою і громадянами. Акцентовано увагу на тому, що в умовах воєнного конфлікту між Російською Федерацією і Україною значне місце займає інформаційно- психологічне протиборство. Систематизовано головні компоненти інформаційної війни, які представляється необхідним враховувати для розробки системи протидії (мінімізації) впливу на масову свідомість українців. Виявлено, принципові відмінності у базових ціннісно-світоглядних орієнтаціях та національному характері між українцями і росіянами, які стали конфліктогенним чинником як на рівні міжособистісної, міжгрупової так і міждержавної взаємодії. Здійснено моніторинг новин російських державних ЗМІ та російських сайтів, які поширюють дезінформацію про Україну, та зʼясовано причини використання таких прийомів. Змодельовано теоретично можливі сценарії майбутнього політичного діалогу між Україною і Російською Федерацією за конкретних нових умов. Акцентовано увагу на виконанні вимог України щодо звільнення окупованих території, усуненні різних наслідків війни, відновленні та компенсації за зруйновані об’єкти інфраструктури, знешкодження відходів війни Російською Федерацією. Підкреслено, що майбутній політичний діалог між Україною і Російською Федерації ускладнюється значними втратами людського капіталу Україною, що закарбувалось в історичній пам’яті українців та всього цивілізованого світу.^UThe dissertation is devoted to a comprehensive theoretical and applied study of political dialogue both at the level of political science reflection and within the framework of the most relevant problem field and the tasks of consolidating Ukrainian society. The thesis analyses the phenomenon of political dialogue as a means of uniting society, as a socio-political category and a factor of political interaction. The author substantiates the phenomenon of political dialogue as a certain universal of the political culture of society, which is an integral structure in which, on the one hand, the situational meanings of communicative interaction are symbolically and indivisibly rolled up, and on the other hand, the meanings and dispositions of the worldʼs integrity, which allowed it to be understood not only as a certain communicative regime in the field of politics, but more deeply as an imperative to solve urgent political problems in society and in interstate relations. The work considers the peculiarities of the formation of political dialogue within the framework of the basic concepts of political science, expands the scope of the study of the process of its formation and classification, and conducts a theoretical and methodological analysis of dialogue forms of political consolidation. The author focuses on building a dialogue between the government and civil society, since this type of dialogue is a factor in the democratisation of society, which affects the consolidation of society and the reputation of the state in the international arena. The correlation and dialectical relationship of political dialogue and the level of political culture and consciousness of both the political elite and citizens, national character and established traditions are determined and studied. The importance of taking into account the influence of national identity on the process of forming a political dialogue is emphasized. The author describes political subcultures of extraterritorial nature (national- democratic, national-radical, Ukrainian Russians and inertial communist- bolshevik) and regional national identities in Ukraine. It is shown that, taking into account their characteristics, the Russian Federation resorts to the selection and use of manipulative political technologies in order to create conflicts in Ukrainian society. The importance of developing a political dialogue with Ukrainians living on the temporarily occupied territories in order to consolidate society and develop national identity is emphasised. The author suggests mechanisms for consolidating different social groups and involving them in the processes of state-building in Ukraine and jointly confronting the aggressor, in particular, through specially created online platforms, social media channels, etc. It is shown that political dialogue in Ukrainian society is mediated by both constructive and destructive determinants. The author systematises the subjective and objective foundations of political dialogue formation. Approaches to the classification of political dialogue are substantiated on the basis of its features, the scale of implementation, the actual political situation and the participants in political and communicative interaction. The author analyses the peculiar forms of political dialogue that have emerged under the influence of new information and communication technologies and democratisation of relations. The author points out that in the context of the military conflict between the Russian Federation and Ukraine, information and psychological confrontation play a significant role. The author systematises the main components of information warfare that should be taken into account in order to develop a system of counteracting (minimising) the impact on the mass consciousness of Ukrainians. The study reveals fundamental differences in the basic value and worldview orientations and national character between Ukrainians and Russians, which have become a conflictogenic factor at the level of interpersonal, intergroup and interstate interaction. The author has monitored the news of Russian state media and Russian websites that spread disinformation about Ukraine and identifies the reasons for the use of such techniques. Theoretically possible scenarios of future political dialogue between Ukraine and the Russian Federation on radically new conditions are modelled. The author focuses on the fulfilment of Ukraineʼs demands for the liberation of the occupied territories, elimination of various consequences of the war, restoration and compensation for destroyed infrastructure, and neutralization of war wastes by the Russian Federation. It is emphasised that the future political dialogue between Ukraine and the Russian Federation is complicated by significant losses of human capital in Ukraine, which is imprinted in the historical memory of Ukrainians and the entire civilized world.

Актуальність теми зумовлена контроверзійною та парадоксальною ситуацією, за якої, з одного боку, відбувається та відтворюється масове розповсюдження мобільних електронних пристроїв для переважної більшості населення, а з іншого боку – падіння можливостей та здатностей формальних власників контролювати та усвідомлювати вплив пристроїв на себе до кінця та повністю. На гносеологічному ж рівні виникає протиріччя, за якого на рівні дискурсу та повсякденних практик людей мобільні електронні пристрої проявляють нові якості, тоді як соціологія не висунула досі підходу до визначення, вимірювання, дослідження, квантифікації та кваліфікації цих якостей.У першому розділі тексту дисертації здійснено розробку понятійно-категоріального апарату дослідження суб'єктності речей.Індивідуальна соціальна випрацювана суб'єктність інтерпртується як властивість соціалізованого актора, яка проявляється у здійсненні ним соціального акту, що виражає взаємообумовленість «Я»-ідентичності й історично обумовленої «Ми»-ідентичності цього актора та усвідомлення ним власної об'єктності (а отже, і меж соціальної суб'єктності – її обумовленості соціальними обставинами). Соціальна фабрикована суб'єктність – це властивість соціального актора, яка проявляється у здійсненні ним соціального акту, що виражає домінування «Я»-ідентичності над «Ми»-ідентичністю, і що споживається через демонстрацію зовнішніх індикаторів «Я»-ідентичності та «Ми»-ідентичності актора. У якості уточнення цих категорій дано визначення таким поняттям, як соціальний акт носія випрацюваної суб'єктності та акт фабрикованої суб'єктності.Визначено природу та механізми виробництва індивідуальної соціальної суб'єктності (людини) та соціальної суб'єктності інститутів й речей (у тому числі мобільних електронних пристроїв).У другому та третьому розділах тексту дисертації досліджено, кориговано та верифіковано підходи до вивчення речей як частини соціального світу, зокрема, звужено межі соціальної суб'єктності речей, що не мала чітких кордонів у розробках Б. Латура, М. Каллона, Дж. Ло, К. Кнорр Цетіни та В. Вахштайна.Зокрема, важливим актором, що продукує такі дискурси, виступають сучасні медіа. Дискурс-аналіз заголовків новинних видань показав, що з 80 новинних заголовків, у яких згадувалися електронні пристрої або програмне забезпечення, 22 містили повідомлення з індикаторами фабрикації суб'єктностіТакож було емпірично уточнено перелік інструментів фабрикації соціальної суб'єктності речей. Дискурс-аналіз інтернет-жартів дозволив вийти на такі інструменти, як антропоморфізація, емпатія, сексуалізація, визнання домінування (над людиною).Здійснено соціологізацію концепції «запускання явленості» речей М. Хайдеггера. При цьому її синтезовано з концепцією актантів Б. Латура.З вищенаведеного була сконструйована та верифікована гіпотеза «екзогабітусу», вибудована на базі поняття «габітусу» П. Бурдьє.У другому та третьому розділах також автор звертається до, верифікуваючи та інструменталізуючи:- теорії соціальних практик П. Бурдьє, В. Волкова, О. Хархордіна.- поняття «об'єктуалізації» К. Кнорр Цетіни. Уточнено, що феномен об'єктуалізації є наслідком реіфікації відносно соціальних інститутів та речей.- теорії реіфікації Дьйордя Лукача. Уточнено, що феномен реіфікації споріднений з описаними нами процесами фабрикації та окупації суб'єктності, є наслідком цих процесів.- теорії інституціоналізації П. Бергера та Т. Лукмана. Проаналізована спорідненість процесів інституціоналізації з процесами фабрикації та окупації суб'єктності.- методології метатеоретичного дослідження соціологічних категорій. У ході аналізу досліджень суб'єктності враховується соціально-історичний контекст розвитку різних поглядів на феномен суб'єктності.- теорії макдональдизації Джона Рітцера, у імплікаціях якої було виявлено та концептуалізовано процеси трансформації макдональдизації в уберизацію та амазонізацію.Процес уберизації розглянуто в рамках трьох кейс-стаді, які продемонстрували, що уберизація є важливим контекстом такої фабрикації суб'єктності людей, за якої фабрикована суб'єктність підміняє випрацювану суб'єктність.^UThe urgency of the topic is due to the controversial and paradoxical situation in which, on the one hand, there is a mass distribution of mobile electronic devices for the vast majority of the population, and on the other hand - the decline of capabilities and ability of formal owners to control and understand. At the epistemological level, there is a contradiction in which at the level of human discourse and everyday practices, mobile electronic devices show new qualities, while sociology has not yet put forward an approach to defining, measuring, researching, quantifying and qualifying these qualities.In the first section of the dissertation text the conceptual and categorical apparatus of research of subjectivity of things is developed.Individual socially developed subjectivity is interpreted as a property of a socialized actor, which is manifested in the implementation of a social act, which expresses the interdependence of "I" -identity and historically determined "We"-identity of this actor and his awareness of his own objectivity (and hence boundaries of social subjectivity - its conditionality by social circumstances). Socially fabricated subjectivity is a property of a social actor, which is manifested in the implementation of his social act, which expresses the dominance of "I"-identity over "We"-identity, and consumed through the demonstration of external indicators of "I"-identity and "We"-identity of the actor. As a clarification of these categories, the definition of such concepts as the social act of the bearer of the developed subjectivity and the act of fabricated subjectivity is given.The nature and mechanisms of production of individual social subjectivity (human) and social subjectivity of institutions and things (including mobile electronic devices) are determined.The second and third chapters of the dissertation text explore, correct and verify approaches to the study of things as part of the social world, in particular, narrow the boundaries of social subjectivity of things that had no clear boundaries in the works of B. Latour, M. Callon, J. Lo, K. Knorr Cetina and W. Wachstein.In particular, modern media are an important actor in producing such discourses. Discourse analysis of news headlines showed that of the 80 news headlines that mentioned electronic devices or software, 22 contained messages with indicators of fabrication of subjectivity.The list of tools for fabricating the social subjectivity of things has also been empirically refined. Discourse analysis of Internet jokes allowed to reach such tools as anthropomorphization, empathy, sexualization, recognition of dominance (over man).Sociologization of the concept of "triggering the appearance" of things M. Heidegger. It was synthesized with the concept of B. Latour's actants.From the above, the hypothesis of "exohabitus" was constructed and verified, built on the basis of the concept of "habitus" by P. Bourdieu.In the second and third chapters, the authour also refers to, verifying and instrumentalizing:- theories of social practices of P. Bourdieu, V. Volkov, O. Kharkhardin.- the concept of "objectification" by K. Knorr Cetina. It is clarified that the phenomenon of objectification is a consequence of ratification in relation to social institutions and things.- György Lukacs' theories of reification. It is clarified that the phenomenon of reification is related to the processes of fabrication and occupation of subjectivity described by us, and is a consequence of these processes.- theories of institutionalization of P. Berger and T. Lukman. The affinity of institutionalization processes with the processes of fabrication and occupation of subjectivity is analyzed.- methodologies of metatheoretical research of sociological categories. The analysis of subjectivity studies takes into account the socio-historical context of the development of different views on the phenomenon of subjectivity.- John Ritzer's theory of McDonaldization, in the implications of which the processes of transformation of McDonaldization into uberization and amazonization were identified and conceptualized.The process of uberization is considered in the framework of three case studies, which demonstrated that uberization is an important context of such fabrication of human subjectivity, in which fabricated subjectivity replaces the developed subjectivity.

Дисертація присвячена розв’язанню актуального науково-технічного завдання розроблення методів та засобів інтелектуалізації інформаційно-вимірювальних систем з мультисенсорною конфігурацією Обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету дослідження та науково-технічні завдання, необхідні для її досягнення, показано зв’язок дослідження з науковими програмами та темами, наведено наукову новизну отриманих результатів, їх практичну цінність та особистий внесок здобувача, надано інформацію про апробацію результатів роботи.Представлено аналіз літературних джерел щодо сучасних підходів із застосування методів та засобів інтелектуалізації інформаційно-вимірювальних систем з мультисенсорною конфігурацією, а саме їх структури, архітектурних рішень та серверного програмного забезпечення. Також розглядається архітектури мультисенсорного злиття даних є одним із ключових завдань при проектуванні мультисенсорної системи. Аналіз показав, що поява систем з великою кількістю датчиків, наприклад Інтернет речей, може ввести новинку в цю добре вивчену тему. У розділі розглядаємо три аспекти архітектури MSDF: класифікацію, оптимальний вибір та стандартизовану презентацію.Запропоновано засоби обробки інформації в досліджуваних системах, результат виконання яких є оцінюванням стану досліджень. Також приведена розумна архітектура моніторингу фізичних об’єктів, особливості статистичної обробки результатів вимірювання, методи перевірки сигналів в інформаційно-вимірювальних системах. Розглянуто основні співвідношення для згладжування гістограм по Пірсону.Представлено результати дослідження щодо вдосконалення методу динамічного пошук помилок в інформаційно-вимірювальній системі, вдосконалення методу очищення мережевих даних в бездротовому датчику, на базі технології штучного інтелекту в інформаційно-вимірювально системі. Побудована експертна інформаційно-вимірювальної системи реального часу на базі технології SCADA для контролю роботи промислових об’єктів. Представлено результати дослідження методу очищення даних управління талантами в бездротових сенсорних мережах на основі технології інтелекту. Проаналізовано конкретні форми застосування бездротових сенсорних мереж. Представлено характеристики структури бездротових сенсорних мереж та пропонують технологію очищення даних на основі моделі кластеризації. Запропоновано алгоритм видалення запису реплікації на основі кластерів та перевірено точність методів очищення даних. Крім цього викладено теорію динамічного аналізу пошкоджень промислових протоколів інтернету та визначення необхідних даних динамічного мультимодального зв’язку датчика і запропоновано метод нечітких тестів у поєднанні з динамічними мультимодальними передачі даних. Представлено результати перевірки методу тестування інформаційно промислових протоколів.Представлено оптимізований метод довіри на основі туману, для запобігання втручання третіх сторін при встановлені довірчих відносин між постачальниками сенсорних та хмарних послуг у мультисенсорних системах. Довіра щодо поведінки між вузлами встановлена на рівні бездротових сенсорних мереж, а довіра даних вузлів і об’єктів – у шар туману. Завдяки детальнішому аналізу даних у шарі туману стає можливим відстежувати стан довіри всієї мережі, виявляти атаки на дані та відновлювати вузли неправильної оцінки. В такий спосіб шар туману може бути побудований як надійна третя сторона. Отриманий результат засвідчує, що запропонований нами механізм довіри має певні переваги щодо зменшення споживання енергії, забезпечення довірчого стану граничних вузлів і мережі, а також виявлення деяких прихованих атак на дані та відновлення вузлів з неправильною оцінкою.^UThe dissertation is devoted to solving the current scientific and technical task of developing methods and means of intellectualizing information and measurement systems with a multi-sensor configuration.Substantiates the relevance of the topic of the dissertation research, formulates the purpose of the study and the scientific and technical tasks necessary for its achievement, shows the connection of the survey with scientific programs and topics, provides the scientific novelty of the obtained results, their practical value and the personal contribution of the recipient, provides information about approval of work results.Analyzes literary sources regarding modern approaches to applying methods and means of intellectualization of information and measurement systems with a multi-sensor configuration, namely their structure, architectural solutions, and server software. Also considered is the architecture of multisensory data fusion, which is one of the critical tasks in designing a multisensory system. The analysis showed that the emergence of systems with many sensors, such as the Internet of Things, could introduce novelty into this well-studied topic. This section considers three aspects of the MSDF architecture: classification, optimal selection, and standardized presentation.It presents the offered information processing tools in the researched systems, the result of which is an assessment of the state of the research. The intelligent architecture of monitoring physical objects, features of statistical processing of measurement results, methods of checking signals in information, and measurement systems are also presented. The fundamental relations for Pearson smoothing of histograms are considered.Presents the research results on improving the method of dynamic error detection in the information and measurement system, improving the technique of cleaning network data in the wireless sensor based on artificial intelligence technology in the information and measurement system. An expert real-time information and measurement system based on SCADA technology was built to control the operation of industrial facilities.Presents the research results of the data-cleaning talent management method in wireless sensor networks based on intelligence technology. Specific forms of application of wireless sensor networks are analyzed. The characteristics of the structure of wireless sensor networks are presented, and a data-cleaning technology based on the clustering model is proposed. A cluster-based replication record deletion algorithm is proposed, and the accuracy of data cleaning methods is verified. In addition, the theory of dynamic damage analysis of industrial Internet protocols and determination of the necessary data of dynamic multimodal communication of the sensor is outlined, and the method of fuzzy tests in combination with dynamic multimodal data transmission is proposed. The results of testing the process of testing information industrial protocols are presented.Presents an optimized fog-based trust method to prevent third-party interference when establishing trust relationships between sensor and cloud service providers in multi-sensor systems. Behavioral trust between nodes is established at the level of wireless sensor networks, and data trust of nodes and objects is established in the fog layer. With more detailed data analysis in the fog layer, it becomes possible to monitor the trust status of the entire network, detect data attacks, and recover from misjudged nodes. This way, the fog layer can be built as a reliable third party. The obtained result proves that our proposed trust mechanism has certain advantages in reducing energy consumption, ensuring the trust state of edge nodes and the network, detecting hidden data attacks, and recovering nodes with incorrect evaluation.

Робота присвячена з'ясуванню соціально-комунікаційних особливостей висвітлення наукових новин та інновацій в інтернет-медіа України. На основі теорії порядку денного й теорії дифузії інновацій за допомогою контент-аналізу та структурованого якісного аналізу визначено, які теми висвітлюють інтернет-видання України, як висвітлюють та як при цьому використовують сучасні можливості зворотного зв'язку. Дослідження проведено на матеріалі сімох найбільш відвідуваних новинних інтернет-медіа України: «Корреспондент.net» «Obozrevatel», «Сьогодні», «Телеканал 24», «ТСН.ua», «Українська правда», «Цензор.НЕТ», з 1 січня 2014 р. – до 31 грудня 2018 р. Встановлено, що новинні медіа приділяють мало уваги темі наукових новин та інновацій (0,1% матеріалів). У фокусі висвітлення – медицина, історія та психологія. Інтерес медіа зосереджений на науково-практичних здобутках; досягненнях США та країн Західної Європи. Близько 91% матеріалів запозичені, переважно із західних та російських джерел, часто з помилками, скороченнями. Значна частина тем порушена з метою розважити, а не сприяти всебічному інформуванню про науку. Третина публікацій мають заголовки, які цілком або частково не відповідають змісту основного тексту. Висвітлення чинників дифузії інновацій (за Е. Роджерсом) забезпечено на невисокому рівні. Найбільше реалізованим є чинник спостережності, найменше – випробовність. Лише в двох інтернет-виданнях із семи використовують можливість суспільного обговорення новин науки та інновацій у коментарях.^UThe work is devoted to the elucidation of social and communication features of covering the scientific innovations in the Internet media of Ukraine. On the basis of the agenda theory and diffusion theory of innovations with the help of content analysis and structured qualitative analysis, it is determined what topics are covered by the Ukrainian Internet publication, how they are covered and how modern feedback opportunities in Internet publications are used. The research is conducted on the material of the seven most visited Internet news media of Ukraine: «Correspondent.net», «Obozrevatel», «Today», «TV channel 24», «TSN.ua», «Ukrainska Pravda», «Censor.net» – from 1 January 2014 till December 31, 2018.About 0.1% of the total number of materials turned out to be allocated to the covering scientific news and innovations (for comparison: in the British, Danish, Spanish media – 4-7%). Medicine and health care are devoted to 42.7%, history – 10.6%, psychology – 10.6%. The topics of minimal interest were agronomy, anthropology, mathematics, meteorology, pedagogy, sociology, chemistry.Preference is given to topics related to people's daily lives, habits, basic needs – nutrition, safety (including health), sexual relations, sleep, belonging and more. It is noted that the majority (90.9%) of materials on scientific achievements are unoriginal: they are submitted with reference to the source or a chain from several previous source. Only 9.1% of materials do not indicate the source of the borrowing, that is, they are submitted as original (although they may not be). The greatest influence in the formation of the agenda regarding science in the Internet media of Ukraine has Western («The Daily Mail», «BBC», «The Independent», etc.) and the Russian media («Lenta. ru», «Gazeta. ru», «RIA Novosti», etc.).Online publications in Ukraine talk mostly about the achievements of Western universities, primarily the United States (28%). The discoveries and inventions of the UK and Ukraine are devoted to 8.1% of materials.The most frequently mentioned organizations are Harvard University (4%), NASA (2.9%), University of California (2.5%), and Massachusetts Institute of Technology (2.5%). Among the Ukrainian institutes are the National Academy of Sciences of Ukraine – 1.8% and Kiev National University Shevchenko – 1.5%. References to the scientific source contain only 20.7% of the materials, the names of the authors of inventions or discoveries are indicated in 20.9%.The study also considers the headings of publications on scientific news and innovations in terms of their main functions in the online publication. Described features of using attention-grabbing techniques such as simplification, invasiveness, negativization, provocativeness; reference to the main text, numbers, and questions are in news headlines about science. The most common were links to the main text – 75.2%; invasiveness, provocation, simplification are also common. To determine the function of informing, the headings were divided into three types: fully correspond to the essence of the publication, partially correspond or do not correspond. Full compliance was observed in 69.2% of cases, partial – in 21.9%, non-compliance – 9.1. It is emphasized that the inconsistency of the headlines to the publications content (as a consequence – inaccurate information) in the case of the studying topic becomes an acute problem when it comes to innovations that people can put into practice, especially medical ones.In addition to the agenda, the study also looks at the diffusion factors (by E. Rogers) in media reports on scientific news and innovations. As for the «relative advantage» factor, it is found that most often it is not specified at all or is unclear – the total figure is 69.6%. Almost all cases where relative advantage was indicated (clearly or indistinctly) relate to practical scientific achievements.

Досліджено повідомлення про стихійні лиха на україномовних та англомовних інтернет-сайтах як мовленнєвий жанр в межах новинного дискурсу та порівняння подібних рис і розбіжностей у їх формуванні в англо- й україномовній лінгвокультурах. Проаналізовано структуру даних повідомлень у межах функціонально-комунікативного та фреймового підходів до мовленнєвих жанрів. Виокремлено особливості мовного втілення мовленнєвого жанру "повідомлення про стихійні лиха" на інтернет-сайтах українською й англійською мовами. Виявлено розбіжності у творенні повідомлень про стихійні лиха українською й англійською мовами, що зумовлено відмінностями обох лінгвокультур. Визначено, що англомовним сайтам характерне більш емоційне подання негативних новин, що відповідає поп-культурі, а україномовні - на противагу ЗМІ відкритих демократичних суспільств, не звикли урізноманітнювати повідомлення коментарями різних сторін-учасників подій.

  Скачати повний текст

У дисертації комплексно досліджено теоретичні та практичні проблеми функціонування освітньої журналістики в Україні, а також окреслено жанрові, видові особливості контенту на освітню тематику, вивчено й удосконалено наукові підходи до визначення складників професійної компетентності освітнього журналіста, запропоновано моделі освітнього торнадо, мультимедійної редакції освітнього ЗМІ, модель впливу побічних чинників на низьке висвітлення питань освіти засобами масової інформації; здійснено контент-аналіз обраних освітніх ЗМІ; проведено експертне опитування серед журналістів і редакторів освітніх ЗМІ, а також опитування вчителів щодо функціонування новинних інтернет-ресурсів освітньої тематики.Результат контент-аналізу показав, що серед 3352 проаналізованих публікацій обраних ЗМІ («Освіта.ua», «Педпреса», «НУШ», «Освіторія») 81% становлять замітки. Брак аналітичних жанрів особливо відчутний стосовно тем дошкільної, інклюзивної та професійно-технічної освіти. Більшість матеріалів «Педпреси» (83%), а також значна частина «Освіти.ua» (63%) є запозиченим або доповненим матеріалом, отриманим із сайтів МОНУ, УЦОЯО чи інших джерел. Отже, можна говорити про дефіцит аналітичного контенту освітньої тематики в аналізованих ЗМІ. Це підтверджують також результати експертного опитування. Рівень освітньої журналістики в Україні за шкалою від «1» (низький) до «10» (високий) експерти (21 журналіст та редактор ЗМІ освітньої тематики) в середньому оцінили на «5» балів. Із твердженням, що в Україні недостатньо авторського аналітичного контенту на теми освіти, за шкалою від «1» (цілком вдосталь) до «10» (критично мало) респонденти в середньому погодилися на «7,5» бала. Результати всеукраїнського опитування вчителів, яких ми, спираючись на думку експертів (журналістів і редакторів), а також дані, включені до КС МОНУ, характеризуємо як ключових споживачів освітнього контенту, показують, що задоволеність респондентів висвітленням тематики освіти вузькоспеціалізованими ЗМІ («Освіта.ua», «Освіторія», «НУШ», «Педпреса», інші) є вищою ніж щодо широкоспеціалізованих ЗМІ. На 8,08 бала з 10 можливих вчителі оцінюють необхідність створення нових ресурсів (зокрема, сайтів), що публікуватимуть інформаційно-аналітичний контент на теми освіти.Аналіз (в межах контент-аналізу) за категоріями ключових понять та актуальних питань галузі освіти, що були розроблені за співпраці експертів і з використанням даних МОНУ, виявив низький рівень висвітлення певних галузей освіти, зокрема професійно-технічної, а також сфер науки і андрагогіки. Критично низький рівень інформування про «відтік мізків», матеріальне забезпечення науковців, розвиток науково-інноваційних парків, міжнародний досвід і трансфер технологій, наступність між дошкільною та початковою освітою, інклюзію в ДНЗ, досягнення учнів на міжнародних змаганнях.Отже, дослідження жанрових, тематичних і функціональних аспектів створення контенту на теми освіти актуальне. Водночас існує низка теоретичних і практичних аспектів, що зумовлюють наукову проблему: Низький, на думку експертів, запит авдиторії на якісну, інновативну освітню журналістику, дефіцит аналітичного та низький рівень авторського контенту на теми освіти в аналізованих спеціалізованих виданнях (як зазначено вище), а також відсутність балансу під час висвітлення різних галузей освіти деформують зміст освітньої журналістики та створюють потребу трансформації жанрово-змістового наповнення освітніх ЗМІ України. Відсутність напрацювань щодо складників професійної компетентності освітнього журналіста не дає змоги ґрунтовно вивчити цифрові інструменти, якими має оперувати освітній журналіст, виявити, які знання та вміння важливі для автора контенту освітньої тематики. Дихотомія понять освітньої та педагогічної журналістики призводить до виникнення квазіжанрових деформацій і спричиняє теоретичну плутанину в підходах українських науковців щодо вивчення жанрових і тематичних особливостей освітньої журналістики. Дотичним аспектом є слабка присутність аналізованих ЗМІ в медіаквінтеті (десктопна версія, мобільна версія, мобільний застосунок, версія для планшета, пристосування для використання у «розумних годинниках»), що є необхідною складовою цифрової еволюції сучасних інтернет-ЗМІ. У період динамічних суспільних змін, спричинених пандемією COVID-19, освітньо-медійне партнерство виходить на новий рівень співпраці, і це потребує розширення такої взаємодії з використанням підходів едьютейнменту.^UThe dissertation comprehensively researches theoretical and practical problems of educational journalism functioning in Ukraine, and also identifies genre and specific features of content on educational topics, studies and improves scientific approaches to the definition of key competencies of a journalist writing on education topics.The result of quantitative content analysis showed that among 3352 analyzed publications of the selected media ("Osvita.ua", "Pedpresa", "NUS", "Osvitoria") 81% were notes. The low number of analytical genres is especially noticeable with regard to the topics of preschool, inclusive and vocational education. Most of the materials of "Pedpresa" (83%) and "Osvita.ua" (63%) are borrowed or supplemented by the materials from the sites of the Ministry of Education of Ukraine, the Center for evaluating the quality of education or other sources. Consequently, we can talk about the lack of analytical content on educational topics in the analyzed media. The above theses are also confirmed by the results of the expert survey. On the scale from "1" (low) to "10" (high), the experts (21 journalists and editors of educational media) gave the average point rating of "5" for the level of educational journalism in Ukraine. On the scale from "1" (quite enough) to "10" (critically insufficient) respondents agreed with the statement that Ukraine does not have enough analytical content on education topics on the average "7.5" points. Results of national survey of teachers who are key consumers of the educational content show that satisfaction of respondents with coverage of subjects of education in narrowly specialized mass media ("Osvita.ua", "Pedpresa", "NUS", "Osvitoria", others) is higher than concerning widely specialized mass media. At 8.08 points out of a possible 10 teachers assess the need to create new resources (sites, platforms) for the publication of information and analytical content on education topics.The analysis (within the content analysis) by categories of key concepts and topical issues of the education sector, developed in cooperation with experts and using data from the MES, revealed a low level of coverage of certain sectors of education, in particular vocational and technical education, as well as the areas of science and andragogy. Critically low level of information on "brain drain", development of science and innovation parks, multinational experience and technology transfer, continuity between pre-school and primary education, inclusion in pre-school educational institutions, achievement of students in international competitions.There are several practical and theoretical problems related to the topic of our PhD thesis: Low, according to experts, audience requests for high-quality, innovative educational journalism. Lack of analytical and insignificant level of author's content on educational topics in the specialized publications studied (see numbers above), as well as the lack of balance in coverage of various branches of education, deform the educational journalism context and create the need to transform the genre and content of the Ukrainian educational media. The lack of research on the competencies of an educational journalist does not allow to fully explore the digital tools, which an educational journalist should operate and the key abilities, which are important for the author of the educational content. Dichotomy of educational and pedagogical journalism concepts leads to quasi- genre deformations and causes theoretical confusion in the approaches of Ukrainian scientists to the study of genre and thematic features of educational journalism. A tangential aspect is the weak presence of the analyzed media in the media quintet (desktop version, mobile version, mobile application, tablet version, adaptations for use in "smart watches"), which is a necessary component of the digital evolution of modern Internet media. At a time of alternating societal changes brought about by the COVID-19 pandemic, educational-media partnerships are reaching a new level of collaboration, an expansion of such collaboration using edutainment approaches is required.

Розроблено теоретико-методичні засади та практичні підходи щодо вдосконалення формування й ефективного використання інноваційного потенціалу економічних систем. Запропоновано теоретичні засади оцінки рівня інноваційності на підставі визначення доступності наявних у науково-технічному сегменті інноваційного потенціалу новинок, яких потребують споживачі. Доповнено методичні підходи до оцінювання величини інноваційного потенціалу з урахуванням обмежень загального характеру, економічних обмежень і формальної методології. Обгрунтовано основні теоретичні підходи щодо врахування впливу факторів на інноваційну діяльність і підходи до визначення інноваційного потенціалу економічних систем.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено комплексне дослідження Брекзиту в європейському медійному дискурсі, історичних та політичних передумов цього процесу, характеру висвітлення в медійному просторі Великої Британії, країн-учасниць Європейського Союзу, США та Канади, його вплив на геополітичну ситуацію в Європі та світі. Проаналізовано теоретико-концептуальні засади інтеграційних/дезінтеграційних процесів середини ХХ століття в Європі. Автором розглянуто найвідоміші концептуальні підходи європейської інтеграції, окреслено їх теоретичне обґрунтування, загальний розвиток, відмінності, порівняльне співвідношення та практичне застосування. Автором охарактеризовано закономірності формування британського особливого підходу до процесу інтеграції в Європейське Співтовариство. Оцінено вплив євроскептичної позиції британських політичних партій та урядів на позиціонування Сполученого Королівства в Європі, відтак і відповідне ставлення до розширення меж інтеграції ЄС не тільки в економічному, а й політичному напрямку. Основний акцент у роботі зроблено на дослідженні медійного дискурсу, спричиненого виходом Сполученого Королівства зі складу ЄС. Дослідження цієї тематики, в силу своєї новизни, тільки набирає обертів. Автором здійснено комплексний аналіз британського, європейського, канадського, американського медіа простору, що дало змогу показати, яким чином провідні медіа світу транслювали цей історичний етап, та як цей процес впливав на громадську думку. З’ясовано, що особливо важливу роль у розповсюдженні євроскептичних настроїв серед населення Великобританії відіграли медіа та ЗМІ. Автором опрацьовано матеріали провідних британських періодичних та таблоїдних видань. Дані дослідження показують, що Брекзит став прикладом майстерної маніпуляції фактами і цифрами, ефективного продукування і поширення «вірусної інформації» за допомогою ЗМІ, які в епоху цифрових комунікаційних технологій стали особливо результативним інструментом для впливу на громадську думку та політичні настрої. Доведено, що успіх кампанії «Leave» значною мірою став результатом того, що більша частина громадськості вже була євроскептично налаштована за допомогою медіа ще задовго до початку кампанії про вихід Великобританії з ЄС. Про-Брекзит кампанія змогла вибудувати свою стратегію навколо заздалегідь встановлених, болючих та актуальних для британців тем суверенітету та імміграції. Такий підхід став ключем до перемоги, оскільки їхні аргументи сприймалися громадськістю виключно позитивно. Автором охарактеризовано, як відбувалося переосмислення Брекзит у громадській думці британців. Проаналізовано дані соціологічних опитувань провідних аналітичних дослідницьких центрів, серед яких YouGov, British Election Study, British Social Attitudes Survey, Deltapoll, Kantar, NatCen Social Research, Savanta ComRes, Opinium. Проаналізовано процес Брекзит у медійному дискурсі провідних європейських ЗМК. Встановлено, що та частина європейських ЗМІ, які зайняли чітку позицію щодо Brexit, менше 10% позитивно відгукувались про Brexit, на відміну від 74% тих представників європейського сегменту медіа, що були проти та активно критикували це рішення. Автором оцінено вплив Брекзиту на позицію союзників щодо нової ролі Великої Британії в Європі (на прикладі США та Канади). Охарактеризовано англо-американські «особливі відносини» в розрізі нової реальності. Встановлено, що переговори про Брекзит неабияк стурбували американський уряд та керівництво держави, які відверто були проти виходу Великобританії зі складу ЄС, вважаючи цей крок необдуманим та хибним. Проаналізовано матеріали американського новинного видання CNN. Встановлено, що переважна більшість матеріалів аналітичного характеру на цьому новинному каналі присвячені висвітленню критики офіційного Лондона, прем’єр-міністра Б. Джонсона та його уряду через складну економічну ситуацію, що виникла після підписання нової торгової угоди з ЄС. Водночас дослідження канадського медіапростіру, позиції політичного істеблішменту та громадськості стосовно виходу Великої Британії зі складу ЄС показало, що Канада зацікавлена в тісному партнерстві, як з Сполученим Королівством, так і з Євросоюзом після Brexit. Розглянуто проблему Брекзиту крізь призму українського євроінтеграційного курсу. Варто сказати, що методи та стратегія британської моделі співпраці в євроінтеграційному спрямуванні держави не є еталоном для використання Україною, оскільки Великобританія боролася за вихід з ЄС на рівних правах, а Україна спрямувала свій зовнішньополітичний курс на досягнення рівноправного членства.^UThe dissertation includes a comprehensive study of Brexit in the European media discourse, the historical and political preconditions of this process, the nature of coverage in the media space of Great Britain, the member states of the European Union, the United States and Canada, and its impact on the geopolitical situation in Europe and the world. The theoretical and conceptual foundations of the integration/disintegration processes of the middle of the 20th century in Europe are analyzed. The author considered the most famous conceptual approaches of European integration, and outlined their theoretical justification, general development, differences, comparative relationship and practical application. The author characterized the regularities of the formation of the British special approach to the process of integration into the European Community. The influence of the Eurosceptic position of British political parties and governments on the positioning of the United Kingdom in Europe and therefore the corresponding attitude towards expanding the borders of EU integration not only in the economic but also in the political direction was assessed. The main emphasis of the work is on the study of the media discourse caused by the exit of the United Kingdom from the EU. The study of this topic, due to its novelty, is only gaining momentum. The author carried out a comprehensive analysis of the British, European, Canadian, and American media space, which made it possible to show how the world's leading media broadcast this historical stage, and how this process influenced public opinion. It was found that the media played a particularly important role in the spread of Eurosceptic sentiments among the population of Great Britain. The author processed the materials of the leading British periodicals and tabloids. Research data show that Brexit has become an example of masterful manipulation of facts and figures, effective production and distribution of «viral information» with the help of mass media, which in the era of digital communication technologies have become a particularly effective tool for influencing public opinion and political attitudes. It has been proven that the success of the “Leave campaign” was largely a result of the fact that much of the public was already Eurosceptic through the media long before the Brexit campaign began. The pro-Brexit campaign was able to build its strategy around pre-established, painful and relevant topics of sovereignty and immigration for the British. This approach became the key to victory, as their arguments were perceived by the public in an extremely positive way.The author described how Brexit was reinterpreted in British public opinion. Data from sociological surveys of leading analytical research centres, including YouGov, British Election Study, British Social Attitudes Survey, Deltapoll, Kantar, NatCen Social Research, Savanta ComRes, and Opinium, were analyzed. The Brexit process in the media discourse of the leading European mass media also was analyzed. It was established that less than 10% of the European media that took a clear position on Brexit spoke positively about Brexit. In contrast, 74% of those representatives of the European media segment were against and actively criticized this decision. The author assessed the impact of Brexit on the position of allies regarding the new role of Great Britain in Europe (using the example of the USA and Canada). The Anglo-American “special relationship” is characterized in terms of the new reality. It has been established that the negotiations on Brexit were of great concern to the American government and the state leadership, who were openly against the withdrawal of Great Britain from the EU considering this step reckless and wrong. The materials of the American news outlet CNN were analyzed. It has been established that the vast majority of analytical materials on this news channel are devoted to covering criticism of official London, Prime Minister B. Johnson and his government due to the difficult economic situation that arose after the signing of a new trade agreement with the EU.At the same time a study of the Canadian media space, the position of the political establishment and the public regarding the withdrawal of Great Britain from the EU showed that Canada is interested in a close partnership with both the United Kingdom and the European Union after Brexit. The problem of Brexit is considered through the prism of the Ukrainian European integration course. It is worth saying that the methods and strategy of the British model of cooperation in the direction of European integration of the state are not a standard for use by Ukraine. Since Great Britain fought for exit from the EU on equal rights, Ukraine directed its foreign policy course to achieve equal membership.

У дисертації представлено науково-теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення проблеми медіарелігійності особистості. Медіарелігійність визначено як цілісний концепт, що є новим виміром релігійного життя особистості; форму функціонування релігійності як ціннісної орієнтації особистості, яка практикується та осмислюється у медіасередовищі. Створено інтегральну модель медіарелігійності особистості, яка представлена поєднанням дискурсивної та психосоціальної підструктур та трьома компонентами: когнітивним (інформаційно-смисловим), афективним (емоційно-мотиваційним) та конативним (поведінковим). Створено та апробовано авторський опитувальник медіарелігійності особистості, який пройшов перевірку за низкою психометричних характеристик. Проаналізовано панівні уявлення щодо провідних концептів релігійного дискурсу, психолінгвістичні маркери релігійних новин. Виявлено широкий спектр властивостей, які притаманні особистості, схильній до медіарелігійності на афективному (ціннісна сфера спрямована на збереження та допомогу іншим; домінування тривожних або депресивних емоційних станів, відчуття провини; позитивне ставлення до свого життя), когнітивному (орієнтація на майбутнє; внутрішній ресурсний потенціал для посттравматичного зростання) та поведінковому (використання адаптивних когнітивних та поведінкових стратегій; надмірна схильність до спілкування у соціальних мережах, зловживання у використанні інтернету та гаджетів) рівнях. Емпірично обґрунтовано можливості медіарелігійності як особистісного ресурсу подолання в умовах кризи.Ключові слова: медіарелігійність, релігійність, дискурс, комунікації, концепт, емоції, цінності, особистісний ресурс.^UThe thesis presents a scientific theoretical substantiation and an empirical study of personality's media religiosity problem. To conceptualize the outlined problem, the peculiarities of religious discourse, the phenomenon of mass religious communications and their influence on the personality religiosity are analyzed. Media religiosity is defined as a holistic concept, which is a new dimension of the personality religious life; a form of personal religiosity that is practiced and understood in the media environment (television, Internet, social networks, etc.).An integral model of personality media religiosity was created. This model consists of a combination of discursive and psychosocial substructures. The discursive substructure of media religiosity is based on a combination of religious and media discourses (media religious text), and the psychosocial one is represented by a set of personality properties formed as a result of a person's inclusion in religious practice in the media space. Three components are distinguished in the structure of media religiosity: cognitive (informational and semantic), affective (emotional and motivational) and conative (behavioral).In order to reduce the large amount of received empirical data and to find the most significant variables in the structure of personality media religiosity, a factor analysis was carried out. Three factors are outlined: meaning-making, subjective well-being and social support. Such results provided grounds for asserting that media religiosity can be a personal resource in overcoming stressful and traumatic life events.Empirical study of the hypothesis about media religiosity as the basis of individual resilience in the conditions of war was carried out through the narratives analysis. A tendency towards the use of positive meaningful markers by media religious personalities was revealed, namely, they less often focus on anger and pain, focus less on the past and think less about death, and turn more to religious coping (prayer, faith, etc.). We consider such results as a basis for partial confirmation of the hypothesis that media religiosity can be a personal resource for overcoming the psychological consequences of war. These results are only a first attempt to describe this relationship and require further research.Keywords: media religiosity, religiousness, discourse, communications, text, concept, emotions, values, personal resource.

Дисертаційну роботу присвячено суспільно-політичному неолексикону української інтернет-комунікації на синхронному зрізі 2014-2019 років. Виконано інтегральний аналіз семантичних, формальних і соціонормативних аспектів нових суспільно-політичних номінацій, з'ясовано особливості їх функціювання у мові інтернет-видань і соціальних мереж.Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що уперше в лінгвоукраїністиці вмотивовано необхідність аналізу суспільно-політичного неолексикону у період гібридної війни; увиразнено роль інтернет-комунікації як майданчика для апробації новотворів, неосемантів і неозапозичень; реалізовано авторський алгоритм інтегрального аналізу суспільно-політичного неолексикону, що передбачає, з одного боку, урахування семантичних, формальних і соціонормативних ознак лексичних одиниць, а з іншого - специфіки сучасної інтернет-комунікації; доведено потужне функційне навантаження негативно оцінних суспільно-політичних одиниць, що слугують індикатором поляризації українського соціуму. Практична цінність роботи полягає в тому, що зібрані матеріали слугуватимуть поповненню й укладанню лексикографічних праць, уточненню критеріїв соціонормативної оцінки новотворів і запозичень, використанню автоматичних фільтрів для ідентифікації мови ворожнечі в інтернет-комунікації.У процесі дослідження узагальнено доробок українських та зарубіжних мовознавців у сфері лексикологічних досліджень політичної комунікації, виконаних у структурній і антропологічній парадигмах. З'ясовано особливості дискурсивного, когнітивного і риторичного підходів у політичній лінгвістиці, студій тоталітарної мови й політичної метафори.Визначено зміст і категорійні ознаки поняття «суспільно-політичний неолексикон». Охарактеризовано його статус у лексико-семантичній підсистемі мови, наявність ідеологічного компонента у семантичному наповненні, стилістичну стратифікацію, сферу функціювання й актуальність позначуваних понять.Окреслено специфіку вивчення інтернет-комунікації як гетерогенного явища під впливом соціальних, комунікативних і технічних параметрів онлайн- середовища, жанру і мовної особистості користувача. Проаналізовано інтернет- видання й соціальні мережі як два види мультижанрових платформ із різними принципами передавання інформації, де виявляються суперрізноманіття і мультимодальність мови комп'ютерно опосередкованого спілкування. Каталізатором негативних соціальних процесів в інтернет-комунікації виступають гібридна агресія, політика постправди, фейкові новини й інформаційні бульбашки.Розроблено алгоритм інтегрального дослідження суспільно-політичного неолексикону української інтернет-комунікації. Розв'язано низку етичних і методологічних проблем: потребу анонімізації цитувань ілюстративного матеріалу задля захисту персональних даних інтернет-користувачів; відсіювання мовного матеріалу, продукованого ботами або тролефермами; можливість залучення платформи Ооодіе Тгепбз для вивчення лексичних інновацій та їх варіантності.Виокремлено у складі сучасного суспільно-політичного неолексикону п'ять тематичних груп: «Суспільство. Держава», «Політика», «Право»,«Економіка», «Військова справа». Вироблено багаторівневу модель семантичної стратифікації цього кластера: тематична група - тематична підгрупа - тематична мікрогрупа. З'ясовано, що у зв'язку з окупацією Криму, збройним конфліктом на Донбасі та загрозою повномасштабного воєнного вторгнення в інтернет-комунікації активізувалася лексика тематичної групи «Військова справа».Зроблено висновок, що інтегральний аналіз суспільно-політичного неолексикону дає змогу простежити реалізацію семантичних, формальних і соціонормативних ознак лексичних одиниць у сучасній інтернет-комунікації з урахуванням специфіки появи і функціювання новотворів, неосемантів і неозапозичень у суспільно-політичному контенті інтернет-видань і соціальних мереж. Семантична стратифікація, продуктивність словотворення і запозичення, а також функційне навантаження одиниць досліджуваного кластеру перебувають у тісному зв'язку з тенденціями суспільного життя, впливами нових технологій та реаліями гібридної війни.Зазначено, що узагальнення надаються до застосування у вивченні інших тематичних сегментів словникового складу, а також можуть стати підґрунтям для подальшого аналізу комунікативних практик українських користувачів соціальних мереж у контексті інформаційної агресії та гібридної війни.Ключові слова: лексикологія, стилістика, суспільно-політична лексика, неолексикон, неологізми, новотвори, неосеманти, неозапозичення, інтернет- комунікація, мова інтернет-видань, мова соціальних мереж, тематичні групи, суспільно-політичний контент, гібридна війна.^UThe dissertation is devoted to the new socio-political neolexicon in Ukrainian internet communication on the synchronous cut of 2014-2019. It conducts the integral analysis of semantic, formal and socio-normative aspects of the new socio¬political nominations, and clarifies their functioning peculiarities in the language of online media and social networks.The thesis scientific relevance is due to the first attempt in Ukrainian linguistics to provide evidence for the necessity of socio-political neolexicon permanent analysis in terms of hybrid warfare; emphasize the role of internet- communication as a platform for proper neologisms, neosemantisms, and new loanwords trial; implement the author's socio-political neolexicon integrated analysis algorithm which allows to take into account the semantic, formal, and socio¬normative features of lexical units, on the one hand, and the modern internet- communication specifics, on the other hand; prove the powerful functional load of new socio-political units with negative evaluative components that serve as an indicator of the Ukrainian society polarization. The practical value of the work is that the collected materials will serve to supplement and compile lexicographical works, clarify the criteria for socio-normative assessment of innovations and borrowings, and help to identify hate speech in internet-communication.The first chapter generalize the achievements of Ukrainian and foreign linguists in the field of political discourse lexicological research, performed in structural and anthropological paradigms. The author clarifies the peculiarities of discursive, cognitive and rhetorical approaches in political linguistics as well as totalitarian language and political metaphor studies.The content and categorical features of the concept socio-political neolexicon are determined through characteristics of its status in the language lexical-semantic subsystem, ideological component in units' semantics, stylistic stratification, functioning domain and denoted concepts relevance.The thesis outlines research specifics of internet communication being a heterogeneous phenomenon under the influence of social, communicative, and technical parameters in online environment as well as genre and user's language personality. Online media and social networks are two types of multi-genre platforms based on different principles of information transmission, however, they both reveal the language superdiversity and multimodality in computer mediated communication. Hybrid aggression, post-truth politics, fake news and information bubbles are the catalysts of negative social processes in the internet-communication.During developing integral analysis methodology for the new socio-political vocabulary in the Ukrainian internet communication, the author solves a number of ethical and methodological problems, i.e. the need to anonymize illustrative material in order to protect the internet users' personal data; screening-out of speech material produced by bots or troll farms; the possibility to use the Google Trends platform to study lexical innovations and their variation.The conclusions summarize that the integrated analysis of socio-political neolexicon allows to trace the semantic, formal and socio-normative features of lexical units in the modern Ukrainian internet communication taking into account the specifics of proper neologisms, neosemantisms, new loanwords appearance and functioning in socio-political content in online media and social networks. The trends of social life, influences of new technologies and realities of hybrid warfare are closely connected with the semantic stratification, productivity of word-formation and borrowing, and functional load of the units in the studied cluster.The generalizations are feasible for use in studies of other thematic segments in lexicon. Moreover, they can serve as a basis for further analysis of Ukrainian users' communicative practices in social networks in the context of information aggression and hybrid warfare.Key words: lexicology, stylistics, socio-political vocabulary, neolexicon, neologisms, proper neologisms, neosemantisms, new loanwords, internet- communication, language of online media, language of social networks, thematic groups, socio-political content, hybrid warfare.