Дисертацію присвячено системному вивченню мікротопонімії Підгір'я (Надвірнянського району Івано-Франківської області). У роботі використано понад 1000 назв мікрооб'єктів, більшість з яких зібрано автором і введено в науковий обіг уперше. Мікротопонімія регіону вивчається з огляду на лексико-семантичне значення основ та специфіку словотвірно-структурної організації, що дозволяє виявити особливості базової лексики в топонімотворчому процесі і простежити основні мотиви пропріальної номінації в мікротопонімії.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному аналізу гідронімікону басейну Стрию. Гідроніми досліджено з огляду на лексико-семантичне значення основ, виявлено джерела формування назв та особливості базової лексики в топонімотворчому процесі. Встановлено основні принципи, за якими здійснювались іменування мікротопонімів та мікрогідронімів.

  Скачати повний текст

Виконано комплексний аналіз літературної ономастики всіх поетичних творів Ліни Костенко до збірки "Вибране" (1989 р.) включно, з'ясовано специфічні особливості їх ономастичного простору. Ужиток онімів різниться залежно від етапів творчості поетеси та жанру і тематики твору. З часом кількості уживаних власних назв збільшуються, а їх художні функції урізноманітнюються, зростає онімічна глобальність, посилюється конотативне, експресивне наповнення онімів - до переростання їх у конотоніми, змінюється співвідношення онімічних розрядів. Уживаність антропонімії дещо знижується за рахунок підвищення впливовості топонімії та теонімії, а також астронімії. Вимогливий добір онімів та включення їх у належні контексти робить власні назви одним з найважливіших компонентів твору й дійовим художнім засобом.

  Скачати повний текст

Проаналізовано географічні та соціальні умови формування місцевих природно-топонімічних комплексів. Значну увагу приділено новому напряму дослідження, який дозволяє використовувати географічні назви як інформативне джерело щодо змін ландшафтів від їх первинного стану до сучасного, антропогенного, змінного. Виявлені географічні закономірності топонімії забезпечують правильне розкриття етимології багатьох волинських найменувань, що є внеском географії у справу збереження та вивчення пам'яток матеріальної та духовної культури українського народу.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання фонетико-морфологічних, словотвірних і семантико-стилістичних особливостей арготичної лексики у друкованих творах засобів масової інформації. Доведено, що лексику арго можна вважати особливою лексичною підсистемою розмовної мови, яка характеризується тенденцією до проникнення у нормативне вживання завдяки своїм фонетико-морфологічним і семантичним особливостям. Проведено систематизацію фонетичних процесів у арготичній лексиці, яка дозволила виявити фонетичні зміни, що стали регулярними та спричинили подвійне написання арготизму. Визначено слабкі тенденції вимови, які не можуть бути зафіксованими в орфографії арготизмів. Проведено частотний аналіз арготичних скорочень, який засвідчив, що домінуючою в арго є тенденція до скорочення слова. Дослідження семантичних процесів арготичному словнику дозволило охарактеризувати процес синонімічного заміщення, який структурно представлено системою синонімічних матриць. З'ясовано, що в мові преси топоніми й антропоніми виступають як лексичні одиниці, здатні виконувати різноманітні стилістичні функції. Їх функціонування на сторінках газет вносить у текст енциклопедичну, соціальну, емоційно-оцінну інформацію, за допомогою якої здійснюється мовленнєвий вплив на читача. Зроблено висновок про те, що використання арготизмів для реалізації різноманітних стилістичних функцій пов'язане з тенденцією до експресивності газетних текстів. Узагальнено соціально-когнітивні передумови узуалізації арготичних систем у нормативній французькій мові.

  Скачати повний текст

Розглянуто імплікацію як особливий спосіб передачі інформації, яка не отримує прямої вербалізації, але індикується експліцитними вербальним та невербальними елементами - маркерами. Імпліцитною є оцінна й асоціативна інформація. Імплікація є дискурсивно обумовленою. У дискурсі англомовної комерційної реклами імплікацію простежено на дискурсивному, лексичному, граматичному та невербальному рівнях. Індикаторами імпліцитної інформації є дискурсивний, лексичні, граматичні та невербальні маркери. Вирішальну роль у декодуванні імпліцитної інформації належить когнітивному змісту дискурсу. Імпліцитними елементами, які маркуються вербальними та невербальними засобами реклами, є складові когнітивної моделі, оцінний компонент, прагматичне значення слова та тексту. Мовна реалізація когнітивної моделі може бути повною та неповною, що відображається в її трьох варіантах. До лексичних маркерів імпліцитної інформації належать топонімічна, темпоральна лексика, засоби вираження категорії компаративності, частки, інтертекстуальний компонент, до граматичних - непрямі способи передачі ілокутивної сили спонукання, а до невербальних маркерів - пікторальні, параграфічні маркери та колір.

  Скачати повний текст

Проаналізовано весь онімічний простір усіх завершених драматичних творів Лесі Українки. Поетеса використовувала спочатку власні назви дуже ощадно і навіть уникала їх, замінюючи апелятивною номінацією, але зрештою упевнилась у могутніх виразових спроможностях онімів і з 1907 р. стала широко їх використовувати. У творах поетеси немає вигаданих онімів - вона оперує реальними власними назвами, відповідними зображуваному місцю та часові, і спирається передусім на антропонімію, топонімію та теонімію. І до того ж у неї немає онімів нейтральних: ретельний добір власних назв і майстерне введення їх у контекст наповнюють кожен онім значною інформацією та високою експресією. Це досягається за допомогою фонетики, етимології, варіативності та перегуків онімів.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні ономастичні поля, значну увагу приділено антропонімії та топонімії. Встановлено, що сучасний французький ономастикон, який пройшов довгий шлях свого розвитку, охоплює крім французьких онімів, значний алогенний прошарок, що необхідно враховувати під час адаптації французької онімної лексики. Запропновано рубрикацію для антропонімії та топонімії у французкій мові. Описано особливості французьких особових імен та варіанти їх адаптації. Вивчено лінгвальні та екстралінгвальні умови запозичення французької онімної лексики в українській та російській мовах. Подано характеристику ролі традицій в адаптації французьких онімів. Запропоновано періодизацію їх адаптації. Детально розглянуто фонетичну адаптацію та графічну реалізацію французьких онімів у сучасних українській та російській мовах: субституції в системі голосних, напівголосних, приголосних, а також передачу гемінат. Під час передачі французьких онімів засобами української або російської мов у деяких випадках виникають несправжні омоніми (проблема несправжньої омонімії). Описано морфологічну та структуру адаптацію онімних галицизмів. Особливу увагу приділено морфологічній адаптації хоронімів, ойконімів, відмінювання онімних галицизмів, родовій приналежності запозичуваних ойконімів, особливостям передачі ойконімів pluralia tantun, морфологічній адапатації оронімів, гідронімів, антропонімів. Висвітлено проблему родової приналежності запозичуваних гідронімів та антропонімів. Описано передачу демінутивної конструкції "le (la) + petit(e) + антропонім", передачу конструкції "прийменник de + ойконім", "прийменник de + хоронім", передачу антропонімів pluralia, передачу артиклів.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз шляхів утворення та видозміни німецьких фразеологічних одиниць з топонімічним компонентом з використанням лінгвокультурологічного підходу. Досліджено семантичну структуру топонімів і розкрито семантичні трансфомації, які зумовлюють зміну ідентифікуючої функції топонімів на характеризуючу. Встановлено провідну роль топонімічних компонентів передачі культурнозначущої інформації та пов'язаних з топонімом конотацій у процесі створення фразеологічних одиниць. Визначено та розкрито механізми фразеологічної деривації з урахуванням культурологічного компонента значення фразеологічних одиниць.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу джерел та літератури розглянуто історичні та суспільно-політичні умови еволюції міської топонімії Сімферополя. Досліджено всі назви вулиць міста, включаючи ті, що вийшли зі вжитку. Простежено мотиви номінацій і перейменувань з дня створення міста до сучасності. Виявлено загальні закономірності та регіональні особливості. Обгрунтовано висновок про годонім як згорнутий багатоплановий текст, про назви вулиць як пам'ятників культури, історії та мови.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історичні зв'язки літопису "Слово о полку Ігоревім" з Новгород-Сіверщиною, літературні та культурні традиції регіону, мову видатної літературної пам'ятки. Уперше досліджено топонімічні паралелі до лексики "Слова о полку Ігоревім", що існують в даному регіоні. Виконано цілісний історіографічний аналіз перекладів, переспівів, досліджень, літературних ремінісценцій "Слова", створених літераторами Новгород-Сіверщини. На підставі аналізу характерних особливостей мови регіону та існуючих на її території топонімів зроблено висновок про новгород-сіверське походження "Слова о полку Ігоревім" і його автора, про значний внесок літераторів до вивчення та популяризації даної пам'ятки.

  Скачати повний текст

Системно вивчено гідронімію Буковини (назви непротічних вод) з використанням 1500 найменувань гідрооб'єктів з огляду на лексико-семантичне значення слов. Описано апелятивну та онімну лексику, що є в основах гідронімів. Проаналізовано способи творення буковинських гідронімів, визначено продуктивність їх словотвірно-структурних типів. На підставі результатів дослідження наведено дані про особливості топонімного словотвору, доповнено відомості про гідронімійні регіональні системи, розкрито їх специфіку на загальноукраїнському топонімійному тлі.

  Скачати повний текст

На підставі залучення широкого кола вітчизняних і зарубіжних джерел досліджено процес становлення історичної області України Поділля другої половини XIV - першої половини XV ст. Виконано комплексну систематизацію історичних матеріалів (XIII - XVI ст.), значну частину з яких (зокрема, жалувані грамоти польських королів) у науковий обіг введено вперше. З'ясовано сутність терміну "Поділля" в історико-географічному та історико-етнографічному аспектах. Встановлено особливості історичних умов виникнення Поділля як окремої адміністративної, політичної та соціально-економічної одиниці, виділено основні етапи розвитку краю та досліджено процеси його розподілу та перерозподілу між різними державами. Висвітлено діяльність східноєвропейських володарів та їх васалів щодо Поділля. На підставі соціально-економічного аналізу подільського регіону запропоновано оригінальну інтерпретацію соціальної стратифікації населення краю в другій половині XVI - першій половині XV ст. Досліджено адміністративно-територіальний устрій, земельні надання в регіоні, господарство, торгівлю, гроші та грошовий обіг. Вперше виділено важливі топонімічні дані, що дозволяють встановити еволюційний розвиток мережі середньовічних і сучасних населених пунктів. Здійснено критичне осмислення деяких традиційних уявлень щодо розвитку подільських земель, уточнено дати та обставини деяких історичних подій. Розроблено періодизацію політичної історії подільського регіону. Визначено перспективи та шляхи подальшого дослідження середньовічних земель України.

  Скачати повний текст

Встановлено ідіолектні особливості текстів малих епічних жанрів З.Ленца. Проаналізовано сучасні лінгвістичні інтерпретації поняття "ідіолект". Досліджено константні й еволюційні стильові риси творчості письменника, визначено домінантні лексичні, синтаксичні та синтетичні компоненти ідіолекту З.Ленца, до яких належать: використання символів, оксюморонів, відокремлених епітетів, термінів, топонімів, макроречень та парентез, різних засобів комічного, повторів та оригінальних форм прямої й непрямої мови у вигляді монологу-звернення та поліоповідальності текстів, встановлено їх естетичну функцію. Визначено специфіку застосування окремих мовленнєвих засобів та форм висловлювання саме в ленцівських творах. Проаналізовано здатність окремих мовленнєвих елементів утворювати стильову цілісність на рівні тексту.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано велике значення вивчення топонімів, які є одним з надійних джерел фіксації мовних явищ. Досліджено історію виникнення географічних назв, динаміку їх розвитку та втрачання топонімів - назв населених пунктів у зв'язку зі змінами політичних систем. Проаналізовано 528 словникових статей та понад 1 200 їх фонетичних і морфологічних варіантів, зібраних за польових умов, винайдених на географічних і кадастрофічних картах різних історичних періодів, а також зібраних в архівах Будапешта та Берегова. Цей матеріал проаналізовано в етимологічному, словотвірному та соціолінгвістичному аспектах, а також за його функцією та мотивацією. За етимологією запропоновано розмежування власне угорських топонімів, топонімів іншомовного походження та змішану групу, до якої входять складні та складені топоніми, складові компоненти яких різного (змішаного) походження. У словотвірному аспекті розмежовано топоніми, утворені від загальних назв, а також - від власних назв. Запропоновано поділ топонімів за їх функцією та мотивацією формування за двома групами: назви об'єктів і споруд, загальні (відапелятивні) назви. З застосуванням цих методів дослідження у поєднанні з порівняльно-історичним методом уперше всебічно проаналізовано топоніми у мовленні угорців м.Берегова та його околиць.

  Скачати повний текст

Розглянуто географічні та соціальні умови формування географо-топонімічних систем Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся. Наведено класифікацію українських топонімів, відмінну від семантичної та структурної класифікацій. Викладено методику комплексного аналізу топонімів, що базується на врахуванні критеріїв виникнення назв, їх діахронічному вивченні. Запропоновано нові етимології цілого ряду назв найдавніших поселень Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся, висвітлено стратиграфію основних словотвірних типів регіону епохи давнього, старого та новоукраїнського періодів. Наведено оцінку продуктивності певних структурних моделей у різні століття, розкрито тенденції та причини її змін.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний стан побутування топонімічної прози Західного Полісся в синхронічному аспекті та її співвідношення з етнографічними, геологічними та біологічними даними. Уточнено критерії змістового наповнення поняття "народна топонімічна проза" та диференціації її жанрових одиниць. Встановлено тематичний склад досліджуваних оповідань та проведено розмежування топонімічного переказу та легенди з топонімічною тематикою. Визначено основні мотиви, притаманні топонімічній прозі Західного Полісся та рівень їх кореляції з науковими даними. З'ясовано детермінованість фольклорних мотивів історичними, соціальними, географічними чинниками, що вплинули на формування топонімічної прози різної тематики. Встановлено специфіку локалізації певних видів базових мотивів у різних районах західнополіського регіону. За допомогою методу картографування визначено мікроареали поширення основних типів домінантних мотивів топонімічної прози Західного Полісся.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз адаптації англійських власних імен у сучасній російській мові. На підставі вивчення всіх класів запозичених онімів у мові періодичних видань розглянуто основні напрямки їх фонетичної, морфологічної та структурної адаптації. Проведено порівняльне дослідження функціонування в російській мові англійської онімної лексики у XVIII - XIX ст. та другій половині XX - початку XXI ст. Розглянуто процеси морфологічної адаптації основних класів англійської онімної лексики. Встановлено, що введення в граматичну систему мови-реципієнта англійських онімів супроводжується їх співвіднесенням з категоріями роду, числа та відмінка. Досліджено структурну адаптацію запозичених онімів. Виявлено переважний фонетичний характер модифікації їх структурних елементів. Зазначено відсутність явища взаємозаміни під час передачі словотворчих формантів російською мовою. Розглянуто особливості атрибутивних відношень у системі англійської топонімії, реалізованих шляхом описових моделей. Досліджено здатність англійських запозичень вступати в синтаксичні відношення у складі російського речення. Особливу увагу приділено проблемі адаптації ірландських і шотландських прізвищ з компонентом Мак- та апострофом. Обгрунтовано доцільність перекладу англійських онімів російською мовою та збереження їх оригінального вигляду.

  Скачати повний текст

Досліджено північнонімецькі топоніми слов'янського походження. Розглянуто значення власної назви, її особливості як білатерального знаку, номінаційний аспект пропріальної лексики, шляхи творення топонімів. Значну увагу приділено процесу становлення, формування та розвитку регіональної топонімічної системи та роль у цих процесах топонімів слов'янського походження. З'ясовано слов'янсько-германську мовну взаємодію та її вплив на розвиток топосистеми. Визначено шляхи проникнення до топонімії топонімів слов'янського походження. Побудовано та проаналізовано структурно-словотвірні і номінативно-семантичні моделі номінації цих топонімів, вивчено аспект зміни їх семантики. Реконструйовано архетипи топонімів слов'янського походження.

  Скачати повний текст

Визначено та охарактеризовано основні етапи розвитку історичної топонімії Криму. Уперше висвітлено основні тенденції розвитку топонімічної системи кримськотатарської мови у контексті розселення, міграцій, господарської діяльності населення півострова. Досліджено питання щодо відродження цієї системи. Доведено відсутність у кримській історичній топонімії індоарійських реліктів, постульованих О.Трубачовим. Уперше всю кримську топонімію розглянуто в історичній динаміці та семантико-топологічному аспекті. Проаналізовано лексичний склад, семантичну базу, словотвірну структуру тюркської топонімії Криму у її повному обсязі. Зроблено спробу дослідити закономірності утворення й розвитку топонімії як релігійної топонімічної системи з використанням відповідних матеріалів щодо Криму. Запропоновано ряд етимологій кримських топонімів, регіональних термінів та етнонімів з залученням екстралінгвістичних даних та генетичних і семантичних паралелей з різних мов і регіонів. З використанням топонімічного матеріалу вивчено етногенез кримськотатарського народу, а також на підставі даних топонімії виявлено етногенетичні зв'язки кримських татар з іншими етносами. За результатами вивчення ойконімії з'ясовано схему еволюції тимчасових поселень татар-кочовиків у постійні селища. До наукового обігу введено значний топонімічний матеріал. Укладено картосхему кадиликів й каймакамств у Кримському ханстві.

  Скачати повний текст