Виявлено закономірності процесу формування стійкого екологічно збалансованого стану осушуваних органогенних грунтів. Удосконалено технології вирощування багаторічних травосумішей, зокрема, визначено високопродуктивні варіанти їх складу, оптимізовано систему удобрення та способи використання меліорованих земель. Вперше визначено найбільш адаптований видовий склад травостою, який забезпечує одержання екологічно чистої продукції на забруднених радіонуклідами грунтах, позитивний баланс і максимальне збереження органічної речовини торфу і продуктивність травостою.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив сільськогосподарського використання на трансформацію органогенних грунтів, їх родючість, здатність накопичувати важкі метали та радіонукліди, екологічне становище, а також вплив структури посівних площ з різним поєднанням лучного та польового періодів і системи мінерального удобрення на продуктивність сівозмін, урожай, а також його якість. Встановлено, що для підтримки на осушуваних торфовищах позитивного балансу органічної маси, збільшення термінів його спрацювання та уповільнення вимивання поживних речовин у грунті води з одночасним забезпеченням високої продуктивності агроценозу необхідно запроваджувати травопільні сівозміни з однією просапною культурою та лучним періодом не менше 5 - 6 років. Водночас належить вносити фосфорно-калійні добрива під однорічні культури та багаторічні трави першого-другого років вирощування, а починаючи з третього, - повне мінеральне добриво у дозах, розрахованих на заплановану врожайність.

  Скачати повний текст

Проведено агромеліоративне оцінювання фосфоритів Рівненщини та Волині. Розроблено заходи щодо підвищення родючості меліоративних торфових і дерново-підзолистих грунтів. Розглянуто питання можливості використання фосфоритів як комплексного меліоранта. Запропоновано підід до комплексного агромеліоративного оцінювання фосфоритів. Розроблено методику, що грунтується на базі даних їх хімічного складу, екологічних, технологічних і економічних показниках. Запроваджено комплексне меліоративне оцінювання фосфоритів України за шкалою оцінювання їх стану від критичного (0 - 0,2) до еталонного (0,8 - 1,0). Виявлено різні рівні вмісту хімічних елементів і важких металів у фосфоритах різних родовищ. Установлено агреговані показники агромеліоративного оцінювання за хімічним складом, екологічним, технологічним і економічним станом, а також інтегровані показники кількісного та якісного оцінювання фосфоритів. Доцільність застосування зернистих фосфоритів як агромеліорантів і добрив підтверджено результатами відповідних економічних розрахунків. Відзначено щодо можливості використання результатів проведених досліджень для встановлення придатності певних меліорантів до екологічно безпечного їх застосування на грунтах, які потребують меліоративного покращання.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні засади та вдосконалено технологію вирощування садивного матеріалу модрини європейської у теплицях з застосуванням інтенсивних методів за умов Лівобережного Лісостепу України. Доведено, що завдяки розподілу насіння на фракції за розміром і щільністю збільшується енергія проростання, лабораторна схожість, а також кількість здорового насіння. Виявлено, що застосування агростимуліну, емістиму-С, триману-1, фумару, ПАБК для 18-годинного замочування насіння сприяє підвищенню його якісних показників. З'ясовано, що для вирощування сіянців модрини європейської у теплицях доцільно використовувати торф'янистий субстрат та зв'язно-піщану грунтову суміш з внесенням 1-сантиметрового шару у борозну. Установлено, що кращим матеріалом для загортання насіння та мульчування сходів є свіжа соснова тирса. Показано високу ефективність сумісного застосування агростимуліну та амофосу під час вирощування садивного матеріалу зазначеної рослини у теплицях. Визначено, що обробка коренів сіянців модрини європейської полімерною плівкотвірною композицією екзопліакриламіду з додаванням емістиму-С сприяє збільшенню приживлюваності сіянців і темпів росту культур у висоту та за діаметром у перші три роки вирощування.

  Скачати повний текст

Досліджено вміст важких металів (ВМ)- Pl, Cu, Zn, Fe у грунті виноградників і виноградних насадженнях, розташованих поблизу автошляхів. Вивчено вплив ВМ на ріст і розвиток виноградної рослини, а також проведено пошук матеріалів для зниження їх негативного впливу. Встановлено, що за умов антропогенного забруднення ВМ їх вміст у грунті й органах виноградної рослини не перевищує встановлені норми гранично припустимих концентрацій (ГПК). З'ясовано, що за умов штучного забруднення грунту ВМ у дозі 5 ГПК їх вміст у вегетативних органах значно вище норми, проте в гронах винограду не перевищує ГПК. Показано, що за таких умов пригнічується ріст і розвиток рослин. Вперше експериментально досліджено, обгрунтовано та встановлено можливість використання цеоліту та торфу для знаження негативного впливу ВМ у процесі вирощування саджанців винограду за умов Північного Причорномор'я.

  Скачати повний текст

Визначено вплив агротехнічних заходів на біохімічний склад врожаю. Встановлено, що найбільш доцільним за економічної й енергетичної оцінок є запровадження на торфових грунтах кормових сівозмін з коротким польовим періодом, який включає одну однорічну та проміжну культури.

  Скачати повний текст

Викладені результати шестирічних досліджень впливу доз фосфорних, калійних добрив, сапонітів, цеолітів і глини та їх співвідношення на продуктивність, якість та зниження накопичення радіоцезію зеленою масою кукурудзи на торфово-болотних грунтах Полісся України. Дослідженнями встановлено, що на радіоактивно забруднених торфово-болотних грунтах позитивний вплив на продуктивність кукурудзи має внесення фосфорних і калійних добрив у співвідношенні Р120-180 К240-300 з найменьшими походженнями радіоцезію в кукурудзи. Застосування меліорантів разом з фосфорними та калійними добривами зменьшують накопичення радіоцезію в зеленій масі кукурудзи в 2-5 разів і позитивно впливають на урожайність.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано технологію структурування староорних осушуваних торфовищ. Створено органо-мінеральний грунт й одержано високоякісний корм багаторічних трав за умов їх тривалого вирощування на одному місці та використання потенціальної родючості органогенних грунтів. Доведено, що структурування органогенного горизонту підстилаючою породою забезпечує значне покращання водно-фізичних властивостей, поживного режиму та зменшення мінералізації органічної маси новоствореного органо-мінерального грунту.

  Скачати повний текст

Визначено геологічні умови формування землистого бурого вугілля на підставі вивчення його речовинного складу, органічних і мінеральних компонентів, досліджено палеогеографічні умови торфонакопичення. Землисте буре вугілля виділене в окремий тип (різновид) слабовуглефікованого бурого вугілля за речовинним складом, структурою та щільністю. З'ясовано, що поширення землистого типу вугілля у відкладах юрського, палеогенового та неогенового віків свідчить про подібність палеогеографічних умов торфонакопичення у межах Українського щита протягом мезо-кайнозою. Встановлено, що генезис різних типів слабовуглефікованого бурого вугілля Дніпробасу залежить від фаціальних умов у торфовищах (торфогенному шарі) у період торфонакопичення. Виявлено, що зміна типів вугілля у розрізі та на площі відповідає зміні геодинамічних і гідрологічних умов у період торфонакопичення, характерних для кожного родовища. Розроблено класифікацію для бурого вугілля Дніпробасу на базі мікропетрографічного дослідження. За співвідношенням структурних і безструктурних мікрокомпонентів виділено такі його типи: телінітовий, колінітовий, телініто-колінітовий і колініто-телінітовий. Вперше в Україні на підставі результатів рентгеноскопічного дослідження визначено мінерал шаллантит у землистому типі бурого вугілля (розріз Протопопівський), що свідчить про імовірність розвитку гідротермальних процесів на початковій стадії вуглефікації.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності формування високопродуктивних агрофітоценозів з багаторічних культур. Проведено комплексні дослідження та встановлено екологічно безпечні дози мінеральних добрив, які підвищують урожайність фітоценозів, покращують якість продукції та не забруднюють навколишнього середовища. Встановлено, що найбільш доцільно на осушуваних органогенних грунтах Лісостепу використовувати у складі сумішок конюшину гібридну, сильфію пронизанолисту, щавель гібридний кормовий у смугових посівах з багаторічними злаковими травами. Зроблено екологічну, енергетичну і економічну оцінку технологій вирощування сумішок багаторічних культур різного складу. З метою оптимізації агроекологічного стану торфовищ та отримання високоякісної продукції науково обгрунтованою є відмова від внесення азотних добрив та зменшення доз фосфорних добрив до 30 кг.

  Скачати повний текст

Проведено еколого-географічний аналіз болотних геокомплексів Волинської області. З'ясовано їх сучасний екологічний стан і закономірності просторового розподілу. Досліджено просторово-часову динаміку та наведено оцінку природних ресурсів болотних геокомплексів регіону. Обгрунтовано напрямки раціонального використання, планування, моніторингу та організації ефективної охорони ландшатів. На підставі результатів комплексних географічних досліджень та аналізу багаторічних даних охарактеризовано сучасний стан, особливості динаміки та закономірності трансформації болотних геокомплексів за умов антропогенного впливу, здійснено їх кількісну та якісну оцінку. Створено Довідник боліт, заболочених ділянок та торфовищ, укладено серію тематичних карт. Виявлено внутрішньотипову та просторову диференціацію боліт та явище повторного заболочування. Науково обгрунтовано пропозиції щодо раціонального використання, збереження, реабілітації та охорони болотних ландшафтів.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності зміни еколого-меліоративного стану перезволожених грунтів Лівобережного Лісостепу. Встановлено, що в результаті нестабільного функціонування меліоративної системи відбулося погіршення водного режиму органогенних грунтів. Виявлено, що внаслідок тривалого переосушення торфової товщі вміст солей досягає 0,74 %, а порушення водного режиму призводить до зміни фізичних і водно-фізичних властивостей грунту, зокрема ущільнився верхній горизонт, збільшився вміст твердої фази та погіршилися водні властивості. На підставі результатів дослідження дернових грунтів солонцево-осолоділого комплексу за умов западинного мікрорельєфу встановлено деякі особливості властивостей, пов'язані з їх генезисом. Показано позитивний вплив комплексної меліорації (хімічної та гідротехнічної) чорноземно-лучних грунтів на покращення їх агрохімічних і фізико-хімічних властивостей. Виявлено, що внесення фосфогіпсу та органо-мінеральних добрив сприяє відновленню вмісту гумусу. Показано, що внаслідок погіршання експлуатаційного стану дренажної мережі у цих грунтах простежується реставрація засолення та відновлення лужності грунтового розчину.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання енергетичної оцінки ефективності аграрного природокористування на осушених торфових землях Західного Полісся України. Проведено енергетичну оцінку витрат, пов'язаних з аграрним використанням торфових грунтів і визначено енергетичну ефективність їх використання. Запропоновано методичні підходи щодо визначення ефективності аграрного використання торфових грунтів з використанням енергетичних показників та висвітлено шляхи зниження енергетичних витрат під час аграрного використання цих грунтів. Спрогнозовано рівень енергетичних витрат і енергоємності первинної сільськогосподарської продукції на торфових грунтах залежно від рівня урожайності агропромислових культур. Розроблено енергетичну модель аграрного природокористування на торфових грунтах, яка включає вхідну енергію антропогенної діяльності, енергію Сонця, грунту та вихідну енергію у вигляді енергетичного потенціалу первинної сільськогосподарської продукції.

  Скачати повний текст

В роботі представлені результати досліджень по удосконаленню кормових сівозмін з коротким (до 2-х років) польовим періодом, який включає лише одну просапну культуру. У довготривалому досліді на староорних торфових грунтах вивчали водний і поживний режими грунту, вплив структури посівних площ на мінералізацію, динаміку чисельності шкідників та бур'янів. За період досліджень проведена оцінка кормових сівозмін за збором сухих речовин, кормових одиниць та перетравного протеїну. Визначена їх грунтозахисна здатність. Встановлено, що найбільш доцільним за економічної, екологічної та енергетичної оцінки є запровадження на торфових грунтах кормових сівозмін з коротким польовим періодом, який включає одну просапну культуру - кормові буряки та максимальне насичення посівами проміжних.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему прогнозування деформацій основ споруджень зі слабких водонасичених фільтраційно-анізотропних грунтів. Наведено рівняння нелінійної теорії консолідації таких грунтів за різних умов деформування: одновимірних, плоских, просторових, вісесиметричних. Коефіцієнт консолідації представлений ступеневою функцією. У кінцево-різницевій формі запропоновано рішення задач у розглянутій постановці для слабких водонасичених фільтраційно-анізотропних грунтів. Розроблено алгоритми рішення задач ущільнення за одновимірних, плоских, просторових, вісесиметричних умов деформування основ територій і масивів відвалів зі слабких водонасичених грунтів з урахуванням фільтраційної анізотропії шляхом побудови явних кінцево-різницевих схем. Коефіцієнт консолідації змінюється у часі та за координатами ущільнювального шару з урахуванням фільтраційної анізотропії, що підтверджується фізичним змістом процесу консолідації та даними експериментальних досліджень. Проведено числовий експеримент, за його результатами побудовано графіки. Зроблено висновок про відмінність процесу деформування слабких водонасичених фільтраційно-анізотропних основ від теоретичних рішень для досить слабких водонасичених грунтів (мулів, торфів). З'ясовано, що на початковому етапі ущільнення вібувається більш інтенсивно у порівнянні з нормативним методом розрахунку, а на кінцевому - більш повільно, що краще узгоджується з експериментальними даними.

  Скачати повний текст

Досліджено питання вдосконалення технологічного процесу розробки торфового родовища фрезерним способом з метою зменшення втрат і підвищення якості продукції. Визначено головні чинники, які найбільшою мірою впливають на кількісні та якісні показники перебігу технологічного процесу. Установлено, що найменш досконалою операцією технологічного циклу є валкування. Запропоновано методику пошарового формування валка з чіткою вологісною стратифікацією частинок торфу у ньому. Створено механізм, який реалізує запропонований принцип пошарового валкування та визначено його головні характеристики. Розроблено рекомендації щодо впровадження інновації у дане виробництво. Результати, одержані завдяки проведеним дослідженням, можуть бути використані для поліпшення кількісних і якісних показників технологічного процесу видобування фрезерного торфу.

  Скачати повний текст

Надано комплексну оцінку грунтових процесів і встановлено закономірності впливу різних заходів сільськогосподарського використання на трансформацію, основні властивості осушуваних староорних торфовищ і показники його продуктивності за умов західного Полісся України. Проведено порівняльну еколого-енергетичну оцінку сівозмін різних типів і видів. Доведено, що на торфних грунтах доцільно впроваджувати кормові сівозміни з коротким польовим періодом і мінімальним насиченням просапних культур. Зазначено, що за високої продуктивності багаторічних трав лучний період може бути продовжено до 5 - 6-ти років і більше. Показано, що це сприяє створенню природоохоронних агроландшафтів з максимальним виходом високоякісних кормів та істотним зниженням мінералізації органічної речовини торфу.

  Скачати повний текст

На підставі клініко-функціонального дослідження встановлено, що серед осіб, які вважають себе здоровими та не мають професійного контакту з пиловими агентами, синдром гіперреактивності бронхів (СГБ) діагностується у 6,02 %. В індивідуумів, які мають професійний контакт з пиловими агентами, СГБ діагностується у 12,8 %. З'ясовано, що найбільш небезпечним віком виникнення СГБ для чоловіків є 30 - 40 років, а для жінок - 20 - 30 років. Доведено, що перенесені раніше часті інфекційні захворювання органів дихання є провідним чинником формування СГБ не залежно від наявності контакту з пилом. Обтяжений алергологічний анамнез і встановлені алергічні захворювання - друга за частотою причина, що призводить до формування СГБ. Серед осіб, які працюють за умов контакту з текстильним пилом, даний анамнез має провідне значення у формуванні СГБ. В осіб із діагностованим СГБ обтяжена спадковість щодо захворювань органів дихання встановлена у 30 - 41,4 % обстежених. Виявлено, що серед осіб, які мали контакт з алмазним пилом, СГБ діагностовано у 11,3 %, а серед тих, які працювали з торф'яним пилом, - у 16,3 %, до того ж достовірно частіше СГБ діагностовано у віці 31 - 40 років. Серед обстежених, які контактували з текстильним пилом, СГБ встановлений у 18,4 % та достовірно частіше у віці 21 - 30 років. В обстежених із діагностованим СГБ виявлено різну чутливість до ацетилхоліну та гістаміну, найчастіше даний феномен притаманний особам, які контактують з різними видами пилу. Зазначено, що підвищена чутливість до ацетилхоліну значною мірою властива пацієнтам з обтяженою спадковістю щодо хронічного бронхіту, а чутливість до гістаміну пацієнтам зі спадково ю бронхіальною астмою. Внаслідок комплексного обстеження визначено контингент пацієнтів (5,48 %) з раніше недіагностованими хронічними обструктивними захворюваннями органів дихання, бронхолітичний тест виявив, що 63,8 % цих осіб мали зворотні обструктивні зміни, 36,2 % - незворотні.

  Скачати повний текст

Робота містить результати вивчення рівнів та особливостей радіоактивного забруднення 20 ділянок торфорозробок у шести областях. Вивчено вертикальний розподіл цезію-137 за профілем грунтів. Розраховано коефіцієнт пропорційності між щільністю радіоактивного забруднення торф'яного грунту та потужністю експозиційної дози. Показана ефективність використання пересувної гаммалокаційної установки. Оцінено можливість обладнання ставкових господарств на територіях вироблених торф'яників. Розраховані дози опромінення працівників, зайнятих торфовидобуванням та торфопереробкою, виділені компоненти дози, пов'язані з аварійним опроміненням, оцінено внесок сезонної дози у річну дозу опромінення населення від проживання у навколишніх селах. Розраховано і обгрунтовано контрольний рівень вмісту радіоактивного цезію у торф'яних брикетах, призначених для комунально-побутового палива.

  Скачати повний текст