Досліджено англомовні запозичення в українській правничій термінології, їх роль у розвитку терміносистеми права. На основі структурно-типологічного підходу та принципу системності мови висвітлено особливості освоєння та функціонування англомовних термінів-запозичень на всіх системних рівнях української мови - фонологічному, граматичному, словотвірному та лексико-семантичному. Встановлено, що англіцизми зазнають формальних змін - у графічному відтворенні, фонемному складі, морфемній структурі та граматичній формі, а також функціональні зміни на рівні словотворення та семантики. Відзначено, що англомовні правничі терміни, в основному, пристосувалися до системи української мови, проте певна частина запозичень залишається не повністю освоєною. Виявлено фонетичні, морфологічні та семантичні варіанти запозичених з англійської мови термінів та визначено шляхи їх подолання. Запропоновано практичні рекомендації щодо освоєння англомовних запозичень відповідно до норм української мови. Проаналізовано причини запозичення англіцизмів та розглянуто проблеми їх уніфікації в українській правничій термінології.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі аналізу оригінальної та перекладної художньо-белетристичної та науково-публіцистичної літератури проведено повне системне дослідження фонографічної структури чужомовних власних назв (англійських і німецьких особових імен, прізвищ та географічних назв), а також їх асиміляції українською мовою в рамках загальної теорії перекладу та лексичного запозичення. Виявлено та докладно проаналізовано графічні відповідники фонемного складу англійських онімів, графемні сполучення німецьких назв, а також варіанти їх української передачі. Запропоновано два проекти передачі англійських і німецьких власних назв графічними засобами української мови, які передбачають правопис усіх проаналізованих варіантів.

  Скачати повний текст

Досліджено акустичні характеристики стоматологічних протезних матеріалів та їх вплив на мовлення хворих з повними знімними зубними протезами на верхню щелепу та суцільнолитими мостоподібними протезами у фронтальній ділянці верхньої щелепи. Встановлено, що повна відсутність зубів на верхній щелепі більше порушує потужність звуків у порівнянні з дефектом зубного ряду у її фронтальній ділянці. Доведено, що використання "Поліпропілену" та кобальто-хромового сплаву як базисних матеріалів сприяє відновленню найбільшої кількості порушених звуків у день накладання. Виявлено, що застосування хромо-нікелевого сплаву як матеріалу для виготовлення суцільнолитого мостоподібного протезу у день фіксації протезу відновлює потужність 11 % та частоту 25 % звуків з числа порушених фонем. Доведено, що базисні протезні матеріали мають коефіцієнт звукопоглинання близький до 1.0, який в акрилових пластмас зменшується на частоті більше 1 000 Гц. Встановлено, що коефіцієнт звукопоглинання кобальто-хромого сплаву найбільший і майже не залежить від частоти падаючих звукових хвиль.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено особливості динаміки фонетичної структури слова у загальноамериканській нормі вимови, зумовлені її варіюванням на сучасному етапі та змінами у нормативній оцінці варіантів фонетичної структури слова, що відбуваються з часом. Виявлено та обгрунтовано інвентар фонем, акцентних типів і структур, які беруть участь у варіюванні, в аспекті загальноамериканської вимови, а також подано його лінгвістичну інтерпретацію. Визначено сукупність мовних чинників, які впливають на динамічні процеси у фонетичній структурі слова у загальноамериканській вимові. Розглянуто особливості кодифікаційних процесів у сучасній загальноамериканській вимовній нормі та проаналізовано тенденції, які характеризують динаміку фонемної й акцентної структур.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сполучуваність приголосних фонем в українській мові. З'ясовано причини виникнення нових груп приголосних, встановлено інвентар консонантних сполук, що виступають у різних позиціях слова на різних часових зрізах, виявлено частотність кожної консонантної групи. Встановлено закономірності сполучуваності приголосних фонем в українській мові, а також чинники, що накладають певні обмеження на сполучуваність окремих консонантних одиниць. Розкрито особливості реалізації консонантних структур у мовленні. З'ясовано, що характер консонантних груп, що виступають у початковій, інтервокальній і кінцевій позиції слова, значною мірою залежить від його морфемної структури і обумовлений властивою українській мові загальною тенденцією до милозвучності. Проведено розмежування типових дистрибутивних структур, наявних в словах, що формують центр лексичної системи української мови, і нетипових, характерних для новозапозичених загальних і власних назв та рідковживаних лексем. Проаналізовано дистрибуцію приголосних фонем за допомогою методу впорядкованих пар. Визначено множину фонем, здатних розташовуватися після конкретної фонеми або передувати їй. Сполучуваність приголосних фонем у початкових, інтервокальних і кінцевих структурах відображено в окремих таблицях. Надано алфавітний перелік розглянутих дистрибутивних структур.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз вокалічних структур (ВС) однокореневих слів на матеріалі давньоверхньонімецьких, середньоверхньонімецьких і ранньонововерхньонімецьких текстів, що дозволило визначити кількісні параметри, що характеризують реалізацію ВС у текстах. Показано тенденції розвитку системи вокалізму в німецькій мові. Розглянуто дію гармонії голосних у давньоверхньонімецькій мові. Визначено причини появи умлаутних фонем, яких розглянуто як наслідки "відхилення" від зазначеної тенденції у розвитку системи. Запропоновано тезу, що нові голосні фонеми з'явилися в результаті дії гармонії звуків та фонетичного посилення кореневої морфеми. Виявлено процеси перетворення тенденції гармонії голосних в голосну парадигму у словах ранньонововерхньонімецької та сучасної німецьких мовах. Доведено, що фонетичні процеси у слові відбувалися під впливом морфологічного фактора, зокрема внаслідок деморфологізації кінця слова.

  Скачати повний текст

Здійснено системний аналіз розвитку загальнолінгвістичної теорії фонеми у світовій лінгвістиці та в її складовій частині - українському мовознавстві. Розглянуто теорію фонеми Яна Бодуена де Куртене, а також концепцію провідних лінгвістичних шкіл XX ст., які інтерпретували теорію фонеми у контексті досягнень лінгвістики, психології, психолінгвістики, фізики. З'ясовано внесок українських учених до розвитку загальнонаціональної теорії фонеми, виділено й охарактеризовано психологічний напрямок української фонології 1920 - 1940 рр. Установлено, що розвиток даної теорії в Україні відбувався у контексті актуальних пошуків та інтерпретацій провідних лінгвістичних шкіл. Визначено основні напрямки її розвитку та найпоширеніші підходи до визначення фонеми у світовій та українській лінгвістиці. Виділено два провідні підходи до інтерпретації теорії фонеми - психологічний і лінгвістичний. Запропоновано класифікацію концепцій, які інтерпретують цю теорію. На підставі цієї класифікації установлено, що психологічний підхід до інтерпертації теорії фонеми переважає і на першому етапі становлення, і сучасному - розвитку.

  Скачати повний текст

Уперше для вейвлет-аналізу фонем як набір знаків використано енергетичні параметри вейвлет-спектра, характерні для досліджених фонем на різних частотних діапазонах, що дозволило підвищити ефективність розпізнавання. Удосконалено методики зниження рівня шумів на базі методів межової вейвлет-обробки, що враховують широку класифікацію звуків мовлення. Запропонований підхід на етапі попередньої обробки дозволяє зменшити помилки за подальшого розпізнавання. Удосконалено методики знаходження з використанням методів вейвлет-аналізу меж вимовлених слів за рахунок застосування фонетичної класифікації, що дає змогу виділяти слова з голосового сигналу за відношення сигнал/шум менше за 20 db і наявності короткочасних високоамплітудних перешкод. Розвинуто засновані на методах частотно-часового аналізу методики сегментації слів, що реалізують виділення міжфонемних переходів незалежно від голосових даних диктора й інтенсивності мовного голосового сигналу (МГС) в результаті врахування динаміки енергетичних характеристик вейвлет-спектра. Розроблено нову інформаційну технологію, що базується на запропонованих методиках і реалізує функції попередньої обробки, сегментації МГС, класифікацію звуків мовлення та розпізнавання фонем.

  Скачати повний текст

Визначено головні властивості художнього символу: матеріальна зумовленість, необмеженість класу позначених об'єктів, іконічний принцип означення, здатність до вираження особистісних смислів, структурна складність та підпорядкованість закономірностям мовної системи. Розглянуто історичний розвиток наукових уявлень про музику як мовлення та особливу мову, що поклало лінгвосеміотичний підхід у теоретичному музикознавстві ХХ ст. Розроблено універсальну модель музичної мови. Описано музичну мову, що базується на трьох організаційних рівнях - базису, норми та узусу. Проаналізовано фонемний, морфемний та синтаксичний механізми музичної мови. Музичні фонеми визначено як звукові типи, створені у музично-мовній практиці. Розглянуто методи розуміння синтаксичної побудови музичного тексту, що базуються на понятті поверхневого та глибинного синтаксису, модальності і предикативності музичного висловлення. Запропоновано нові визначення традиційних понять мотив, фраза, речення.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання розв'язання наукової задачі підвищення якості автоматичного розпізнавання слів у мовному сигналі (МС). Проаналізовано проблему побудови автоматичних систем розпізнавання мови. Наведено альтернативну схему обробки МС, що базується на багаторівневому врахуванні акустичної інформації про сигнал. Розроблено й експериментально обгрунтовано метод автоматичної сегментації МС, що враховує, поряд зі швидкістю зміни MFCC-кепстра, ступінь кепстральної гладкості ділянки сигнала. Викладено підхід до зважування мовних сегментів на основі просодичних параметрів сигнала й урахування ваг на етапі постобробки. Описано модель звукового образу фонеми на основі перетворення Карунена - Лоева. Розроблено нечітку когнітивну модель FCAS постобробки МС, що містить сітку елементарних фонетичних процесорів ознакового, фонемного та словесного рівней. Прийнято рішення щодо розпізнаного слова на основі вихідних значень процесорів. Експериментально встановлено, що запропоновані моделі й методи зменшують кількість помилок розпізнавання слів. Розроблено інформаційну технологію та програмний комплекс CogniSPEECH розпізнавання мовних команд і пошуку ключових слів у файлах. Досліджено характеристики системи, доведено доцільність її застосування у програмах голосового набору телефонних номерів, мовного керування роботом і пошуку слів у мовних файлах.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджено вплив латинської мови на мову українськомовних пам'яток к. XVI-XVII ст. На тлі загальної характеристики соціокультурної ситуації України зазначеного періоду показано важливе значення латинської мови у шкільництві, художній творчості та урядуванні України. Широке використання латинської мови зумовило значне запозичення латиномовних елементів в українськомовних текстах. Відзначено, що тематично латинськомовні елементи охоплюють різні сфери: найповніше - тематичні групи: "Людина як істота", "Душа і розум", "Людина як член суспільства", "Організація суспільства і соціальні інститути", спорадично - "Небесні тіла", "Земля", "Простір", "Причина". Структурно запозичення розподіляють на лексичні, словосполучення, речення, фрагменти текстів; графічно - збереження графіки оригіналу, або ж середньоукраїнська кирилична графіка. Формально та семантично значна частина латинізмів адаптована українською мовою. Запозичення українською мовою латинізмів здійснювалося як безпосередньо (рецепція латинськомовних текстів), так і опосередковано (через польську, чеську, німецьку, французьку, римську, італійську мови). У роботі уточнено час переймання латинських елементів українською мовою, порівняно з тим, як до цього було потрактовано у наявній науковій літературі. Розширення лексичного та морфемного складу української мови, посилення функціонального навантаження окремих фонем української мови к. XVI-XVII ст. засвідчує важливість латинськомовних впливів як фактора динаміки структури мови-реципієнта.

  Скачати повний текст

Запропоновано нові методи аналізу сигналів та їх спектрів, що розглядають їх як функції багатьох змінних з невідомим порядком і складом компонент і невідомими параметрами компонент з використанням теореми А.М. Колмогорова, за якою функцію багатьох змінних можна уявити як суму, добуток і суперпозицію одновимірних функцій. Розглянуто уявлення багатовимірних функцій у базисі елементарних функцій вигляду: для параметричного уявлення спектра та частотної функції мовотворного тракту - резонансні функції другого порядку, в тому числі - функції загаяних ланок і експоненційні функції. Для непараметричного уявлення спектра - параболи другого порядку та локон Аньєзі - крива 3-го порядку. Для резонансних функцій і загаяних ланок задачу розв'язано в часовій та частотній областях. Параметри мовного тракту визначено за методами: послідовного вилучення складового сигналу - Consecutive Extraction Transform і послідовних наближень - Sequential Approximation Transform для акустичної та біомеханічної систем. Алгоритми розпізнавання реалізовано як послідовне, фонемне та сегментно-складове розпізнавання з застосуванням згладжуючих сплайнів, сплайн-ідентифікації та сплайн-синтезу. Реалізовано базовий алгоритм розпізнавання на базі екстремальних функцій, якого досліджено на словнику з 800 слів, виявлено стабільну надійність розпізнавання слів не менше 98 % на одного диктора. Відзначено, що словник еталонів, в загальному випадку, утримує одну реалізацію кожного слова.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості розвитку мовленнєвої адапатції на початковому етапі користування повними знімними зубними протезами (ПЗЗП) та розроблено спеціальні вправи для поліпшення звуковимовляння. Досліджено частоту основного тону та потужність фонем української мови за повної вторинної адентії та встановлено зменшення потужності усіх голосних і більшості приголосних звуків (61,5 %) та зміну частоти 30,8 % фонем. Виявлено, що довгострокова мовленнєва адаптація завершується через 10 днів від початку користування ПЗЗП - у період остаточної нормалізації акустичних параметрів мовлення. Показано, що взаємодія язика з повним верхнім протезом під час вимовляння язиково-зубних приголосних звуків нормалізується у перші 3 дні від початку користування ПЗЗП. Проявом динаміки електроміографічних характеристик м'язів губ є збільшення коефіцієнта активності та амплітуди біопотенціалів з їх нормалізацією через 10 днів від початку користування ПЗЗП. Обгрунтовано можливість поліпшення мовленнєвої адаптації за допомогою комплексу фізичних вправ загально-релаксуючого та артикуляційного характеру, які прискорють нормалізацію звуковимовляння, збільшують ефективність відновлення потужності звуків наприкінці адаптаційного періоду та оптимізують біоелектричні процеси в м'язах губ.

  Скачати повний текст

Розв'язано задачі моделювання та дослідження передавання голосу цифровими телекомунікаційними системами з метою автоматизації комплексного оцінювання якості каналу передавання голосової інформації. Запропоновано новий підхід до оцінювання якості цього каналу за допомогою автоматичної системи розпізнавання мови, що наближує оцінку якості голосової інформації до природної. Оцінка якості здійснюється шляхом порівняння еталонного набору розпізнаних фраз зі спотвореним набором. Удосконалено метод моделювання фонем у просторі ознак, який відрізняється структурою прихованої марківської моделі фонеми, а також виразом відстані між фонемами у фонемному просторі, що дозволяє підвищити ефективність оцінювання якості каналу та навчання системи розпізнавання мови. Запропоновано нову матричну модель якості голосової інформації, що дозволяє здійснювати кількісне оцінювання якості. Удосконалено метод навчання моделі розпізнавання, що дозволяє підвищити достовірність розпізнавання мови за умов оцінювання якості каналу. На базі запропонованих моделей і методів розроблено методичні, алгоритмічні та програмні засоби для автоматизації комплексного оцінювання якості каналу передавання голосової інформації.

  Скачати повний текст

Для моделювання процесу аналізу та класифікації голосових команд розроблено математичну модель його оптимізації у вигляді дерева класифікації. Для визначення рівня оптимізації запропоновано використовувати узагальнений функціонально-статистичний критерій, модифікований для задачі класифікації голосових команд, які можна формально описати складними синтаксичними структурами. Для моделювання процесу аналізу мовного сигналу на рівні попередньої обробки розроблено "квазічастотну" модель мовоутворення, в якій мовний тракт вважається джерелом інформаційного сигналу, передача повідомлення в якому здійснюється шляхом модуляції трьох несучих частот. Розроблено метод класифікації голосових команд і математичну модель їх синтаксичного аналізу та класифікації на граматичних марковських мережах. Відзначено, що дана модель узагальнює процеси синтаксичного аналізу формальної граматики та класифікації вхідних голосових команд, що дає можливість проводити скорочення граматичних ланцюжків у процесі класифікації без втрат в достовірності класифікації. Показано, що використання інформації про тривалість звучання окремих фонем мови у новому методі класифікації голосових команд сприяє підвищенню швидкодії процесу класифікації голосових команд. Запропоновано спосіб кодування мовних образів ранговими конфігураціями та модель нейтронної мережі, призначеної для класифікації. На підставі нових моделей і методів розроблено методичні, алгоритмічні та програмні засоби для моделювання та оптимізації систем розпізнавання мови.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та розроблено методику навчання учнів початкової школи техніки читання англійською мовою з використанням піктограм і кольорової сигналізації - засобів навчання, які забезпечують процес навчання техніки читання з перших уроків англійської мови. Відзначено, що завдяки піктограммам та кольоровій сигналізації мовні абстракції стають для молодших школярів доступними через те, що за їх використання враховуються особливості сприймання та рівень розвитку мислення учнів даної вікової групи і забезпечуються розуміння та запам'ятовування ними правил читання та безпомилкове установлення графемно-фонемних відповідностей. Запропоновано піктограми, а також визначено зручночитабельні кольори для кодування графічних символів. Наведено підсистему вправ для навчання учнів початкової школи техніки читання англійською мовою з використанням зазначених способів навчання та без них. З залученням розробленої методики створено два навчальних посібника з англійської мови для учнів початкової школи.

  Скачати повний текст

Досліджено німецькі приголосні фонеми у сучасному спонтанному мовленні у структурному та функціональному аспектах, висвітлено особливості реалізації німецьких приголосних за умов сильної та слабкої позицій у мовному потоці. Виокремлено модифікаційні процеси сегментних одиниць та встановлено ступінь вияву стабільності чи варіативності їх диференційних ознак у спонтанному мовленні. Доведено, що функціонування приголосних фонем у спонтанному мовленні характеризується нестабільністю вияву диференційних ознак "спосіб творення" та "участь голосових зв'язок" приголосних фонем в результаті зникнення придиховості та часткового одзвінчення глухих напружених зімкнених і щілинних, спірантизації та оглушення дзвінких ненапружених проривних, вокалізації та елізії сонорних звуків. Дзвінка фрикативна фонема /r/, бічна /1/, сонорна /n/, а також глуха зімкнена /t/ у контексті вияву диференційних ознак зазнають послаблення, вокалізації чи елізії. Алофонам сонорної фонеми /n/ у ненаголошенму складі "-en" притаманний високий ступінь варіювання.

  Скачати повний текст

Досліджено вільне фонемне варіювання (ВФВ) дифтонгів у кодифікованих вимовних нормах британського та американського варіантів сучасної англійської мови. Систематизовано інвентар ВФВ дифтонгів, якому надано лінгвістичну інтерпретацію. Встановлено зв'язок ВФВ дифтонгів у фонемних структурах слів з іншими його характеристиками (складовою, акцентною, морфемною), а також довжиною слова у фонемах, етимологією. Доведено, що характерні особливості ВФВ дифтонгів залежать від дії цих чинників, які сприяють або обмежують варіювання у фонемних структурах слів. Виявлено спільні та відмінні риси процесу ВФВ дифтонгів у британському та американському варіантах. Визначено сучасні тенденції у фонемному варіюванні дифтонгів, зокрема, монофтонгізацію, звуження позицій вживання британських дифтонгів.

  Скачати повний текст

Розкрито роль слухового сприймання у формуванні пізнавальної та мовленнєвої діяльності дітей з порушенням слуху. Проаналізовано існуючий підхід до розвитку слухового сприймання у спеціальних школах для цих дітей. Визначено, що основною причиною його малої ефективності є недостатня наукова обгрунтованість змісту та технологій розвитку й використання залишків слуху, врахування філогенетичних й онтогенетичних закономірностей формування механізму слухання й говоріння в дітей. На підставі аналізу цих даних та визначення теоретичних засад науково обгрунтовано, розроблено та апробовано акустико-лінгвістичний підхід, що здійснюється на початковому етапі навчання дітей з порушенням слуху, який передбачає оволодіння механізмом слухового сприймання образів слухових одиниць мовлення з одночасним і послідовним формуванням артикуляційних образів фонем як еквівалентних до слухових. Розглянуто механізм слухового сприймання як здатність людини диференційовано сприймати акустичні ознаки, їх функціональні зв'язки, властиві немовленнєвим звуковим подразникам та одиницям мовлення різних рівнів. Зазначено, що акустико-лінгвістичний підхід реалізує "прямий шлях" розвитку й використання наявних у дитини залишків слуху з обов'язковим забезпеченням комфортного звукопідсилення. Визначено зміст, технології, засоби впровадження акустико-лінгвістичного підходу до практики оптимізації слухового сприйняття.

  Скачати повний текст