Дисертацію присвячено комплексній агробіологічній оцінці трави Колумба (Sorghum almum Parodi). Вивчені біологічні та господарські властивості насіння, надземної та підземної частин рослини, встановлені динаміка формування листкової поверхні і продуктивність фотосинтезу посівів. Визначена врожайність та якість зеленої маси трави Колумба. Розрахована економічна ефективність вирощування цієї культури та зроблено висновок про доцільність інтродукції її у Крим.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень особливостей формування продуктивності ярого пивоварного ячменю залежно від технології вирощування, зокрема, рівня мінерального живлення, норм висіву. Установлено залежність росту та розвитку ярого ячменю від погодних факторів і обгрунтовано вплив рівня удобрення та густоти стояння рослин на морфофізіологічні особливості розвитку рослин. За умов внесення мінеральних добрив збільшується площа листкової поверхні, підвищується накопичення сухої речовини та продуктивність фотосинтезу, відбувається кращий розвиток рослин ярого пивоварного ячменю. Вивчено вплив рівня мінерального живлення на рівень продуктивності ярого пивоварного ячменю та показники якості насіння. Здійснено економічну й енергетичну оцінку елементів технології вирощування досліджених сортів даної рослини. За результатами досліджень рекомендовано застосування у виробництві покращених елементів технології її вирощування, що забезпечують продуктивність культури до 6 т/га з високими показниками якості зерна за умов Правобережного Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень щодо повного використання потенційних можливостей симбіотичної системи горох - бульбочкові бактерії. Доведено доцільність застосування для передпосівної обробки насіння гороху високоефективними екологічно безпечними регуляторами росту рослин ДГ-482, бактозолем на фоні інокуляції комплементарним штамом Rhizobium legumiosarum 263 б. Зазначено, що одночасна стимуляція макро- та мікросимбіотів позитивно впливає на ріст, розвиток рослин гороху, процеси фотосинтезу, формування та розвиток симбіотичного апарату. Встановлено, що нітрогеназна активність на дослідних варіантах більш, ніж удвічі перевищувала нітрогеназну активність на контролі. Зроблено висновок, що стимулятори росту в комплексі з бактеріями підвищують вміст відновленого азоту, а співвідношення вуглецю та азоту підтримується на рівні, оптимальному для азотфіксації.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано необхідність введення топінамбура в промислову культуру. Розроблено та реалізовано основи його селекції за умов південно-західної частини Лісостепу України. Досліджено біологічні характеристики топінамбура щодо стадійності розвитку рослин та їх репродуктивних можливостей, вегетативного саморозмноження, впливу на фізико-хімічні властивості грунту. Вивчено біометричні параметри рослин, з'ясовано кореляційно-регресійні залежності між ними. Визначено величини фотосинтетичного потенціалу та чистої продуктивності фотосинтезу за різних агротехнічних умов вирощування. З'ясовано кількісне споживання елементів живлення рослинами топінамбура з грунту та з мінеральних добрив. Встановлено біологічний еквівалент між поживною ефективністю органічних та мінеральних добрив. Виявлено особливості впливу новітніх елементів технологій вирощування, в тому числі біостимуляторів росту (івіну, потейтіну, емістиму С) та інших фізіологічно-активних речовин (хлорхолінхлориду) на ріст, розвиток та продуктивність рослин. Встановлено причини змін бульбової продуктивності топінамбура за умов зимівлі в полі, основна з яких - збільшення у бульбах вмісту води у з'язку з процесом їх омолоджування.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що систематичне застосування добрив у сівозміні сприяє покращенню поживного режиму грунту та підвищенню його родючості в результаті поліпшення якісних властивостей і збільшення вмісту гумусу шляхом підвищення кількості рухомих органічних речовин, мінерального азоту, рухомого фосфору та обмінного калію в орному та підорному шарах. Встановлено вплив добрив на зменшення рухомості цинку у грунті, про що свідчать результати польових і лабораторних досліджень. Доведено, що поліпшення поживного режиму грунту сприяє кращому розвитку рослин кукурудзи за умови внесення добрив внаслідок підвищення площі листкової поверхні, накопичення органічної речовини та посилення чистої продуктивності фотосинтезу. Встановлено високу кореляційну залежність між площею листків і врожайністю кукурудзи на зерно. На підставі рівнянь регресії визначено критичні величини площі листкової поверхні у різні фази розвитку рослин кукурудзи. Встановлено, що проведення позакореневих підживлень комплексними добривами "Кристалон особливий", "Акварін N 5" та nutribor з урахуванням етапів органогенезу кукурудзи дозволяє підвищити ефективність основного удобрення та сприяє одержанню додаткового врожаю. Виявлено найбільшу оптимальність методу дворазового позакореневого підживлення на IV та VI етапах органогенезу качана. Визначено ефективність внесення добрив в основне удобрення та позакореневе підживлення в тривалому досліді на лучно-чорноземному карбонатному грунті.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень показано, що застосування мінеральних добрив сприяє покращанню поживного режиму грунту та підвищенню його родючості, підвищуючи вміст мінерального азоту, рухомого фосфору й обмінного калію в орному та підорному шарах грунту. Покращання поживного режиму сприяє кращому розвитку рослин тритикале ярого у варіантах з внесенням добрив, підвищуючи площу листкової поверхні, накопичення органічної речовини та чисту продуктивність фотосинтезу. Установлено, що проведення позакореневих підживлень комплексними добривами "Акварин N 5", "Кристалон особливий" і "Нутрібор" з урахуванням етапів органогенезу тритикале дозволяє підвищити ефективність основного удобрення та сприяє одержанню додактового врожаю. За цього найбільш оптимальним є проведення позакореневого підживлення на IV етапі органогенезу тритикале ярого. Використання інструментального експрес-методу з застосуванням приладу N-тестер дозволяє прогнозувати у фазі виходу в трубку врожайність даної рослини та вміст білка у зерні. Визначено ефективність внесення добрив в основне удобрення та позакореневе підживлення під тритикале яре на лучно-чорноземному карбонатному грунті.

  Скачати повний текст

Досліджено захисні реакції загального адаптаційного синдрому рослин і механізмів їх індукції екзогенними чинниками: посухою, фізіологічно активними речовинами, мінеральними добривами. Вивчення пристосувальних механізмів проведено на базі мультиваріантного підходу до регуляції фізіологічних функцій та комплексного аналізу трансформацій ліпід-пігментних компонентів фотосинтезуючих органів злакових культур. Виявлено залежності у ліпід-пігментному складі, які свідчать про те, що специфічними реакціями на посуху в загальному механізмі адаптаційного синдрому рослин виступили трансформації гліколіпідів і компонентів віолаксантинового циклу, зокрема, зменшення вмісту моногалактозилдіацилгліцеролу, ліноленової кислоти та віолаксантину, пов'язаних з продукуванням стресових гормонів та утворенням сигнальних інтермедіантів. За результатами проведених досліджень відібрано структурно-функціональні маркери ліпідного та пігментного комплексів фотосинтезуючих органів рослин для оцінки адаптивного потенціалу зернових за умов дії факторів посухи. Неспецифічна реакція сульфохіновозилдіацилгліцеролу, підвищення рівня насиченості його жирнокислотних залишків зумовили підтримання фотосинтетичної функції мембран хлоропластів чутливих сортів за умов посухи. Запропоновано концепцію реалізації адаптивного потенціалу фотосинтезуючих органів рослин у випадку дії стресових факторів посухи. Концепцію визначено теоретичною основою розробленої інформаційно-вимірювальної системи комплексної оцінки посухостійкості генотипів зернових культур, рекомендованої селекційним центром для практичного застосування.

  Скачати повний текст

Визначено шляхи оптимізації процесу функціонування агроценозу за рахунок стимуляції препаратами асоціативних азотфіксувальних і фосфатмобілізувальних бактерій, а також мікробіолоічними препаратами, які мають фунгіцидні властивості, що обмежує застосування техногенних засобів. Виявлено вплив факторів навколишнього середовища, хімічних засобів стимуляції агроценозу та їх біологічних налогів на динаміку формування адаптивного потенціалу сортів, зокрема, польову схожість насіння, зимо- і морозостійкість рослин, генотипну специфіку постфлорального фотосинтезу, особливості перерозподілу та надходження азоту в зерно залежно від умов вирощування. Обгрунтовано суть і генетичну природу формування продукційного потенціалу на підставі морфофізіологічного аналізу, визначенні впливу азотфіксаторів на потенційну продуктивність напівкарликових і середньорослих сортів. З'ясовано вплив загальноприйнятих агротехнічних заходів та елементів біологічної технології на формування продуктивності озимої пшениці залежно від агрометереологічних і біологічних факторів, в тому числі, динаміки водного та мікробіологічного режимів грунту та фітосанітарного стану посівів. Визначено умови формування врожайності та якості зерна різних сортів пшениці у разі застосування штамів і препаратів азотфіксувальних і фосфатмобілізувальних бактерій та біологічних препаратів для захисту рослин від хвороб у порівнянні з дією їх хімічних аналогів за роздільного та комплексного застосування, на підставі чого встановлено ряд нових, теоретичних і практичних положень і обгрунтовано доцільність переходу до технології вирощування озимої пшениці з елементами біологізації з урахуванням сортових особливостей.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості реакції хлоропластної супероксиддисмутаз (СОД) ярої пшениці на сольовий стрес залежно від рівня натрійхлоридного засолення поживного середовища та від сортової чутливості до цього стресу. Уперше досліджено вплив довготривалого сольового стресу на динаміку активностей СОД і аскорбатпероксидазою впродовж онтогенезу рослин. Виявлено особливості функціонування антиоксидантної системи хлоропластів за умов комбінованого стресу, зумовленого дією посухи та засолення грунту. Доведено, що за дії посухи на засоленому грунті має місце явище кросадаптації на рівні антиоксидантної системи хлоропластів. Показано, що активність основних антиоксидантних ферментів хлоропластів за дії сольового та водного стресів знаходиться у тісному негативному взаємозв'язку з процесом фотосинтезу.

  Скачати повний текст

Встановлено динаміку життєдіяльності дерев сосни звичайної залежно від тривалості підсочки і лісорослинних умов для Малого Полісся за лісівничо-фізіологічними (морфолого-анатомічною будовою хвої, радіальним приростом стовбура, вмістом пігментів) та електрофізіологічними (біопотенціалами, імпедансом, поляризаційною ємністю) показниками. Вивчено залежність урожайності дерев морфо-метричних показників шишок і насіння, його повнозернистості, абсолютної та господарської схожості, енергії проростання від тривалості підсочки, типів лісу та погодних умов року. Виявлено монотерпеновий профіль підсочених дерев та його реалізацію півсібсовими потомствами. На підставі вивчення пігментної хвої, інтенсивності фотосинтезу, електрофізіологічних і біометричних показників встановлено морфофізіологічні особливості росту потомств підсочених дерев. Розкрито можливості використання урожаю підсочених деревостанів у лісокультурній практиці.

  Скачати повний текст

Розроблено наукові засади та селекційні програми з виведення нових сортів персика з темночервоним листям і нових сортів з червоною м'якоттю. Удосконалено та доповнено внутрішньовидову класифікацію персика звичайного. Розкрито концепцію біологічного ефекту червоних пігментів у листках червонолистих форм персика й участі антоціанів у фотосинтезі та нагромадженні органічних сполук. Введено в культуру якісно нові червонолисті та червоном'ясі форми персика. Висвітлено основні технологічні заходи щодо вирощування персика та нектарина в зоні Українських Карпат.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий напрям вирішення наукової задачі захисту посівів цукрових буряків, суттю якого є встановлення біологічних особливостей основних видів бур'янів в агрофітоценозі та закономірностей формування продуктивності даних буряків залежно від технологічних прийомів контролювання забур'янення за умов центрального Лісостепу України. Головним фактором, що визначає ступінь забур'янення посівів, є надходження енергії ФАР до поверхні грунту. За умов зниження рівня освітлення на 97,3 % від повного забезпечення світлом кількість бур'янів становила лише 4,8 % від максимальної. Найбільш чутливими до зниження рівня інтесивності енергетичного забезпечення є види Aarathus retroflexux L., Chenopodium album L., Solanum nigrum L. Нова система захисту посівів цукрових буряків від бур'янів, що враховує довготривале порушення у них процесів фотосинтезу, дозволяє у 2 рази та більше знизити витрати гербіцидів. У видів Gallinsoga parviflora Cav., Chenopodium album L. за умов внесення на посівах генетично модифікованих гібридів цукрових буряків гербіциду "Раундап-біо" за норм 2,0; 1,0; 0,5; 0,25; 0,125 л/га серед рослин, що вижили та дали потомство, виявлено стійкі мутанти з гіпоанеуплоїдним, гексаплоїдним і пентаплоїдним станом геному. Продуктивність посівів цукрових буряків з використанням нової системи захисту від бур'янів становила 103,3 - 104,8 %. Рентабельність її застосування гербіцидів перевищувала традиційні на 14,9 - 19,2 %.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено біолого-екологічні основи створення зелених насаджень за умов урбогенного і техногенного середовища. Проаналізовано екологічну ситуацію, видовий склад і сучасний стан зелених насаджень в містах України. Вивчено особливості реакції деревних рослин на дію факторів забруднення середовища в районах розміщення промислових підприємств. Теоретично обгрунтовано фенолого-кліматичний принцип добору рослин для посадки в техногенному середовищі. Рекомендовано новий стумулятор росту коренів препарат 1619, 4-гідрокси-2-гідразино-6-метилпіримідин (А.с. СССР 1568292). Доведено перспективність дубово-гледичієвих культур з посадкою сіянців чи висівом жолудів дуба чистими рядами з шириною міжрядь 2,5 м і проведенням своєчасного захисного лісівничого догляду за дубом. Обгрунтовано нові методичні підходи щодо формування приміського лісу у південному регіоні України з орієнтацією на переважно рекреаційно-оздоровче їх використання. За вмістом свинцю у фотосинтезувальних органах деревних і кущових порід у вуличних насадженнях вперше встановлено високий рівень забруднення міського середовища Києва вихлопними газами автомобільного транспорту. Розроблено, затверджено в Держбуді України і районовано за грунтово-кліматичнами зонами України новий асортимент дерев і кущів для проведення озеленення території. Запропоновано концепцію формування зелених насаджень міст за сучасних умов.

  Скачати повний текст

Установлено, що за умов ефективної взаємодії макро- та мікросимбіотиків існує прямий взаємозв'язок між азотфіксацією кореневих бульбочок сої та лектиновою активністю виділених з них білків, що доводить важливу роль гемаглютинувальних білків у функціонуванні симбіотичного апарата. За неефективного симбіозу незначному рівні азотфіксації відповідає низька або така, що знижується в онтогенезі, лектинова активність у больбочках. Уперше показано, що зміна показників інтенсивності фотосинтезу за умов різного забезпечення рослин сої мінеральним і біологічним азотом супроводжується зміною гемаглютинувальної активності білків у листках. З'ясовано, що ефективна робота симбіотичного апарата більшою мірою стимулює інтенсивність фотосинтезу листків сої, ніж внесення в субстрат вирощування рослин повної норми мінерального азоту. На підставі одержаних даних доведено наявність не лише трофічних, але й регуляторних властивостей взаємозв'язків між азотфіксацією та фотосинтезом. Виявлено, що інкубація бульбочокових бактерій з гомологічним лектином позитивно впливає на симбіотичні властивості активного штаму Bradyrhizobium japonnicum 634б, а також фізіологічний стан рослини-хазяїна і, навпаки, виявляє супресорну дію на симбіотичні системи, утворені за участі неактивного штаму ризобій B. japonicum 604б. Уперше показано, що стимулювальний вплив рослинного лектину на симбіотичні властивості ризобій і ефективність симбіозу обмежується кількістю мінерального азоту у середовищі вирощування рослин.

  Скачати повний текст

З використанням фізіологічних, біохімічних та молекулярно-біологічних методів проаналізовано вплив зниження активності пластидної та цитозольної ізоформ фосфоглюкомутази на фотосинтетичний метаболізм рослин картоплі. Як об'єкт дослідження використано трансгенні рослини, в яких експресія відповідних генів була пригнічена за методом антисенс-РНК. Встановлено, що зниження активності пластидної ізоформи фосфоглюкомутази катоплі призводить до зниження рівня біосинтезу крохмалю в листі, зсуву розподілу вуглецю в напрямку синтезу пластидних амінокислот та пригнічення фотосинтезу за рахунок зменшеної рецикуляції неорганічного фосфату. Визначено, що зниження активності цитозольної ізоформи зумовлює значне пригнічення росту та затримки розвитку рослин, істотного пригнічення фотосинтезу та значних змін у біосинтезі нуклеотидів та амінокислот. Вперше отримано рослини картоплі, в яких експресувалась гетерологічна фосфоглюкомутаза з Escherichia coli. Виявлено, що підвищення активності фосфоглюкомутази в цитозолі призводить до значного перерозподілу вуглецю між синтезом сахарози та крохмалю.

  Скачати повний текст

Розроблено метод оцінки агрометеорологічних умов формування продуктивності та урожайності кукурудзи за умов сучасного клімату з використанням моделі продуктивності посівів сільськогосподарських культур А.М.Польового. Модель адаптовано та модифіковано стосовно культури кукурудзи. Ідентифіковано параметри моделі для грунтово-кліматичних зон України з урахуванням біологічних особливостей сортів і гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Наведено результати чисельних експериментів з моделлю, показано значущість різних строків сівби даної культури. Виявлено вплив різного рівня вологості грунту та сонячного світла на продуктивність посівів кукурудзи. Розглянуто динаміку процесів фотосинтезу за різного вологозабезпечення. Запропоновано метод оцінки агрометеорологічних умов формування продуктивності та прогнозу середньообласного врожаю кукурудзи в Україні в останні десятиріччя XX ст. Відзначено часові зрушення у розвитку природних процесів, зміну тривалості вегетаційного періоду. Досліджено можливість розширення ареалу її вирощування на зерно різних груп стиглості у взаємозв'язку з можливою зміною клімату.

  Скачати повний текст

Досліджено фізичні та фізико-хімічні властивості темно-сірого опідзоленого грунту за умов затоплення і перезволоження. З'ясовано, що інгібування фотосинтезу за умови гіпоксичного стресу відбувається внаслідок комплексного порушення фізіологічних процесів. Запропоновано тестові параметри для визначення толерантності плодових культур до затоплення грунту. Показано зниження біологічної продуктивності та погіршення якості плодів яблуні у разі кореневої гіпоксії. Проаналізовано причини зниження зимостійкості плодових культур, що перебувають у стані постгіпоксії. Серед синтетичних регуляторів росту виявлено препарати з антигіпоксичною дією. Вперше виявлено здатність абрикоси утворювати на коренях аеренхіму у випадку затоплення їх водою.

  Скачати повний текст

Удосконалено елементи технології вирощування капусти білоголової пізньостиглої та буряка столового. Вивчено вплив співвідношень, строків і способів використання мікроелементів на чисту продуктивність фотосинтезу, зміну біометричних показників рослин, урожайність та якість продукції даних сільськогосподарських культур, встановлено придатність продукції до тривалого зберігання та промислової переробки. Доведено, що у процесі вирощування капусти білоголової із застосуванням оптимальних доз мінеральних добрив доцільно використовувати позакореневі підживлення солями молібдена та мікродобривом "Реаком" у фазу початку утворення розетки листків та у фазу початку утворення головки. Обгрунтовано необхідність у процесі вирощування буряка столового проведення підживлення солями бору та молібдену у фазу початку утворення коренеплода. Доведено, що запропоновані елементи технології дозволяють підвищити рентабельність вирощування капусти білоголової до 135 %, буряка столового - до 116 %, зменшити собівартість продукції до 0,44 грн/кг товарної капусти та 0,37 грн/кг коренеплодів буряка столового.

  Скачати повний текст

Показано, що солі важких металів по-різному впливають на швидкість поглинання кисню клітинами фотосинтезувальних сіркобактерій. Встановлено, що їх внесення у середовище знижує вміст пігментів у клітинах даних фототрофів.

  Скачати повний текст