Проаналізовано політику партійно-радянської влади щодо вищої школи у період хрущовської "відлиги". З'ясовано суть лібералізації суспільного життя, її вплив на розвиток вищої школи та реформування вищих навчальних закладів республіки. Визначено кількісний та якісний склад науково-педагогічних кадрів вищої школи України, розкрито особливості їх підготовки за умов децентралізації управління вузами. Виявлено особливості формування складу студентів вузів, простежено їх національне та соціальне походження. Досліджено вплив лібералізації суспільних процесів на проведення навчального процесу, проаналізовано підходи партійних і громадських організацій до виховання студентства. Значну увагу приділено матеріально-технічному забезпеченню вищої школи республіки, її фінансуванню, житлово-побутовим умовам студентів. Прослідковано міжнародні зв'язки вищих навчальних закладів республіки з вузами інших країн світу, а також встановлено їх характер і результативність.

  Скачати повний текст

На підставі широкого кола джерел досліджено передумови формування та процес становлення М. Бажана як громадсько-політичного та наукового діяча. Висвітлено внесок М. Бажана у формування та роботу радянського партійного пропагандистського сектора на окупованих німецькими загарбниками територіях України у період ВВВ. Проаналізовано участь М. Бажана у відбудові культури й освіти в УРСР у повоєнні часи під час перебування на посаді заступника Голови РНК УРСР з питань культури й освіти. Досліджено діяльність у часи хрущовської "відлиги" та визначено його роль у розвитку української енциклопедистики.

  Скачати повний текст

Вперше зроблено спробу комплексного дослідження змін у культурно-духовному житті українського села в період хрущовської "відлиги". Проаналізовано основні форми та методи діяльності культурно-просвітницьких закладів у сільській місцевості 1953 - 1964 рр., вивчено принципи роботи сільських бібліотек, становлення кіномережі на селі в зазначений період. Виявлено позитивні та негативні боки розвитку сільської освіти у середині 1950 - початку 1960-х рр. Досліджено зміни, які відбулися у соціально-побутовій сфері українського села. Розкрито налагодження системи ремонтних майстерень, будівництва житла, покращання благоустрою селян. З'ясовано особливості церковно-релігійного життя українського села в період "відлиги", висвітлено роль державного фактора у формуванні нових традицій, звичаїв і свят на селі. Вперше в загальноісторичному дискурсі проаналізовано вплив періоду хрущовської "відлиги" на формування талановитих особистостей за умов українського села.

  Скачати повний текст

Висвітлено культурне життя Рівненщини у 1950 - 1960 рр. Проаналізовано стан вивчення проблеми, використано значну кількість наукових та архівних джерел, частину з яких введено до наукового обігу вперше. Досліджено особливості та тенденції культурного життя області, проаналізовано стан і характерні риси театрального, музичного й образотворчого мистецтва, своєрідність їх функціонування за умов розвитку культури регіону у першій половині XX ст. і в період "хрущовської відлиги", виявлено кращих представників інтелігенції області та визначено їх внесок у розвиток культурного життя Рівненщини. Доведено, що ідеологічне потепління у 1950 - 1960 рр. у ставленні керівництва Радянського Союзу до розвитку культурного середовища республік сприяє сплеску народної творчості на західноукраїнських землях, зокрема, на території Рівненщини. Висвітлено найбільш поширені форми залучення населення до самодіяльної творчості - фестивалі, конкурси, огляди, виставки до різних ювілейних дат.

  Скачати повний текст

Досліджено національно-партіотичний зміст культурно-мистецької творчості українських митців шістдесятників-дисидентів. На основі зарубіжної, української історіографії узагальнено історико-теоретичні аспекти, історико-правові засади американського та європейського націотворчого процесу, які сформувалися на основі міжнародних прав і свобод. Проаналізовано умови внутрішнього розвитку в Україні в часи "хрущовської відлиги", які сприяли формуванню національно-патріотичного, культурного руху опору, учасники якого боролися за вільний культурний, демократичний розвиток нації у складі СРСР. Доведено, що провідну роль у цьому процесі відіграла культурно-мистецька еліта, яка своєю громадсько-політичною, культурно-мистецькою діяльністю підносила самобутню національну культуру. На контретних прикладах розкрито національно-психологічні, культурно-етнічні, народно-побутові особливості українського народу, які склалися протягом його історії, визначено роль патріотичної культурно-мистецької спадщини 1960 - 1980-х рр. в утвердженні української нації та державності.

  Скачати повний текст

Запропоновано вирізняти у процесі накопичення і вдосконалення історичних знань про перетворення в українській економіці у 1953 - 1964 рр. чотири періоди. Висвітлено досягнення вітчизняних і зарубіжних науковців у пізнанні трансформацій в аграрній і промисловій сферах країни. Показано неповноту наукового з'ясування феномену хрущовських реформ у зв'язку з переважно вузькою у радянський час їх інтерпретацією, а також через дефіцит досліджень, присвячених окремим питанням новацій у народному господарстві.

  Скачати повний текст

Розглянуто музичне просвітництво як вид культурної діяльності. Досліджено особливості розвитку української музичної культури наприкінці XIX - у першій половині XX ст. На прикладі Дніпропетровського регіону проаналізовано досвід музичного просвітництва в контексті естетичного виховання 1950 - 1970-х рр., а також його організаційні засади в контексті ідеологічної доктрини "культура належить масам". Вивчено форми та засоби здійснення музично-просвітницької політики на Дніпропетровщині у період "хрущовської відлиги", зокрема, діяльність середніх і середніх спеціальних закладів музичної освіти, театрів, обласної філармонії, сільських клубів, будинків культури, парків культури та відпочинку. Розглянуто напрямки та зміст музично-просвітницької діяльності мистецьких і культурно-просвітницьких закладів області 1960 - 1970-х рр., виявлено її основні риси та наслідки. Наведено пропозиції щодо вдосконалення сучасної вітчизняної системи музичного просвітництва.

  Скачати повний текст

Розглянуто концептуальні підходи щодо вивчення особливостей церковного життя за умов "відлиги". Виділено основні періоди у релігійній політиці радянської влади у 1953 - 1964 рр. З'ясовано фактори, що зумовили зміни у ній. Досліджено нормативно-правову базу, на підставі якої здійснювалися відносини між церковними структурами та місцевими органами влади. Висвітлено форми та методи втручання держави в духовне життя населення. З урахуванням специфіки різних віросповідань проаналізовано особливості реакції та способи адаптації віруючих і священнослужителів до політичного курсу влади у релігійній сфері. З'ясовано вплив особливостей розвитку західноукраїнського регіону на характер еволюції конфесійних процесів за умов хрущовської "відлиги".

  Скачати повний текст

Досліджуються проблеми діяльності наукових установ України у часи хрущовської "відлиги", їх матеріально-технічне та фінансове забезпечення, структура наукових кадрів, співробітництво науковців України із їх зарубіжними колегами.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено рівень і якість життя сільського населення України в роки хрущовської "відлиги". Проаналізовано динаміку кількісних і якісних змін у складі сільського населення в хрущовські роки. Розглянуто сукупні доходи та витрати селянської родини, її купівельну спроможність. Показано соціально-побутові умови життя на селі, визначено недоліки соціально-побутового обслуговування. Виявлено специфіку соціального захисту сільських трудівників. Проаналізовано передумови та прояви соціальних девіацій у сільському середовищі.

  Скачати повний текст

Наведено визначення поняття "соціокультурний інститут гостинності", виявлено його відмінності від гостинності як соціального явища. Розкрито співвідношення гостинності та туризму як відносно нового виду історичної практики. Розкрито суть понять "сфера гостинності" та "культура гостинності". Розглянуто передісторію формування сфери гостинності на Миколаївщині у дорадянський період. Виявлено специфіку відродження цієї сфери у міжвоєнний період. З використанням широкої джерельної бази, зокрема, архівних документів Державного архіву Миколаївської області та друкованих матеріалів, досліджено процес інституалізації гостинності у повоєнні роки, період хрущовської "відлиги", період укріплення командно-адміністративної системи Радянського Союзу, визначено особливості розвитку соціокультурного інституту гостинності у кожний з цих періодів. Запропоновано періодизацію процесу інституалізації гостинності у контексті історичної практики туризму на Миколаївщині.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню творчості заслуженого художника України, лауреата Державної премії ім. Т. Г. Шевченка Григорія Івановича Синиці (1908–1996), який своєю багаторічною діяльністю зробив великий внесок в розвиток національної культури. Визначний художник-монументаліст Г. Синиця – учень школи М. Бойчука початку 1930-х років, в епоху хрущовської «відлиги» започаткував новий національний колористичний напрямок в монументальному живописі. Вивчення творчої діяльності митця є необхідним для цілісного розуміння шляхів розвитку українського мистецтва в його національному спрямуванні.Метою наукової роботи є виявлення художньої та стильової специфіки творів монументального живопису Григорія Синиці в його концепції національного за формою і змістом мистецтва в умовах розвитку української радянської культури 1960–1980-х років. Вивчення першоджерел довело, що звернення мистецтвознавців до творчості Г. Синиці мали вибірковий чи суто фактологічний характер. Необхідність вивчення багатогранної творчої діяльності бойчукіста, шістдесятника Г. Синиці визначили комплексний мистецтвознавчий, теоретичний, історико-культурний підхід дослідження. У дослідженні виявлено основні чинники, що вплинули на формування творчої особистості Г. Синиці: виховання у дитбудинках, художнє навчання у імпресіоніста С. Данишевського, неоімпресіоніста М. Гершенфельда, у бойчукістів М. Рокицького та І. Падалки в КХІ у 1920–1930-х роках обумовили критичне ставлення митця до тематичної і мистецької обмеженості методу соціалістичного реалізму. На основі дослідження творів художника виявлено певну еволюцію у становленні його новаторського творчого стилю на кінець 1950-х років, для якого характерні: максимальна виразність колориту, побудованого на взаємовпливі контрастних кольорів, співвіднесеність узагальнених форм із ритмом та динамікою, монументальність художнього образу. Розкрито визначну роль Г. Синиці в процесах мистецького оновлення української культури в роки хрущовської «відлиги»: його діяльність по популяризації творчості народних художників, спрямування молодих художників київського Клубу «Сучасник» до створення сучасного монументального живопису на засадах народного мистецтва. На основі нововиявленого автором рукопису теоретичної праці Г. Синиці «Колорит в образотворчому мистецтві. Відповідь тоновикам» висвітлено засади теорії колористичного живопису, яку він вважав фундаментом створення національної живописної школи. Практичне утілення теорії відбулось у створенні ансамблю мозаїк для школи № 5 та мозаїчного панно «Жінка-Птах» в ювелірній крамниці Донецька художниками-шістдесятниками під керівництвом Г. Синиці у 1965–1966-х роках. У дослідженні розкрито етапи роботи над мозаїками, проаналізовано художньо-стильові, образні, тематичні особливості творів. Визначено, що мозаїки: «Космос», «Вогонь», «Земля», «Повітря» «Життя», «Надра», «Сонце», «Вода», «Прометеї» відтворили на основі образо- і формотворчості народного мистецтва розуміння Всесвіту як гармонії людини і природи. Зазначено, що мозаїки, завдяки єдиній образно-стильовій концепції авторів проєкту, створили цілісний просторово-живописний образ архітектурного комплексу школи, яка стала прикладом гармонійного синтезу мистецтв. Доведено започаткування донецькими мозаїками нового національного напрямку в монументальному живописі України, який гідно продовжили у своїй творчості А. Горська, В. Зарецький, Г. Зубченко, Г. Марченко, Г. Пришедько, Л. Тоцький, М. Шкарапута. Висвітлено подальший розвиток колористичного живопису у творчості Г. Синиці у нових формах, техніках, видах. Розкрито художньо-стильові, образні, тематичні й технологічні особливості монументальних творів у авторській техніці «флоромозаїка» з використанням природних матеріалів. Наголошено на спадкоємності нової декоративної техніки із засадами школи М. Бойчука. Здійснено аналіз знайдених автором і уведених до наукового обігу п’яти флоромозаїк, створених Г. Синицею для комбінату Криворіжсталь у 1972 році.Досліджено абстрактну творчість митця, витоки якої він бачив у народному мистецтві – українському орнаменті, вибійках, писанках. Розкрито тематичні, формально-змістовні особливості абстрактних творів художника. Показано, що авторському визначенню абстракцій як «образних» сприяло введення асоціативних рядів, програмних назв, що мало на меті ліквідувати розрив між семантикою та формою для уведення абстрактних творів у широкий загал сучасного українського мистецтва. У дослідженні розглянуто здобутки митців школи колористичного живопису в контексті загального розвитку монументального мистецтва 1960–1980-х років. Визначено, що колористичний живопис як стильовий національний напрямок, здатний відтворити ідейні, моральні принципи та естетичні уподобання українського народу, став важливою складовою українського мистецтва, сприяв національній самоідентифікації культури України другої половини ХХ століття.^UThe dissertation is devoted to the research of the Honored Artist of Ukraine Hryhorii Ivanovych Synytsia (1908–1996). Prominent monumentalist artist H. Sinytsia – a student of M. Boichuk's school in the early 1930s, in the era of Khrushchev’s Thaw initiated a new national coloristic direction in monumental painting. The study of the artist's creative activity is necessary for a holistic understanding of the ways of development of Ukrainian art in its national direction.The aim of the research article is to identify the artistic and stylistic specifics of the monumental painting works by Hryhorii Synytsia in his concept of national art in form and content in the conditions of Ukrainian Soviet culture development between 1960s and 1980s.The study of primary sources proved that fine art experts and critics' references to H. Synytsia's were selective or purely factual in nature. The need to study the multifaceted creative activity of the Boychukist, Sixties artist H. Synytsia determined the complex artistic, theoretical, historical and cultural approach of the research.The research identified the main factors that influenced H. Synytsia’s personality formation: upbringing in orphanages, artistic education with the impressionist S. Danyshevskyi, neo-impressionist M. Gerschenfeld, and the Boychukists M. Rokytskyi and I. Padalka at the Kyiv Art Institute in the 1920s and 1930s led to the artist's critical attitude to the thematic and artistic limitations of the method of socialist realism.Based on the study of the artist's works, a certain evolution in the formation of his innovative creative style at the end of the 1950s is revealed, characterized by: maximum expressiveness of color, built on the mutual influence of contrasting colors, correlation of generalized forms with rhythm and dynamics, monumentality of the artistic image. The author reveals the prominent role of H. Synytsia in the processes of artistic renewal of Ukrainian culture during the Khrushchev’s Thaw: his activities to popularize the work of folk artists, the direction of young artists of the Kyiv Club Suchasnyk (Contemporary) to create contemporary monumental paintings based on folk art.Based on the newly discovered manuscript of the theoretical work by H. Synytsia Colour in the Fine Arts. The Answer to Toners, the principles of the theory of colouristic painting were highlighted, which he considered to be the foundation of the national school of painting. The practical implementation of the theory took place in the creation of an ensemble of mosaics for school No. 5 and the mosaic panel Woman-Bird in a jewellery store in Donetsk by the artists of the Sixties under the leadership of H. Synytsia in 1965–1966. The study reveals the stages of work on the mosaics, analyses the artistic, stylistic, figurative, and thematic features of the works. It is determined that the mosaics: Cosmos, Fire, Earth, Air, Life, Subsoil, Sun, Water, Prometheus created the understanding of the universe on the basis of the imagery and forms of folk art as the harmony of man and nature. It is noted that the mosaics, due to the unified figurative and stylistic concept of the project authors, created a holistic spatial and pictorial image of the school's architectural complex, which became an example of a harmonious synthesis of the arts. The further color painting development is highlighted in H. Synytsia’s work specifically in the new forms, his techniques, and art types. The artistic, stylistic, figurative, thematic and technological features of monumental works in the author's technique floromosaics using natural materials are revealed. The continuity of the new decorative technique with the principles of M. Boychuk's school is emphasised. The abstract creativity of the artist, the origins of which he saw in folk art – Ukrainian ornament, carvings, pysankas, is studied. The thematic, formal and substantive features of the artist's abstract works are revealed. It is shown that the author's definition of abstractions as imaginal was facilitated by the introduction of associative series, programmatic titles, which was intended to bridge the gap between semantics and form to introduce abstract works to the general public of modern Ukrainian art.The research examines the achievements of the artists of the school of coloristic painting in the context of the general development of monumental art in the 1960s – 1980s. It was determined that coloristic painting as a stylistic national direction, capable of reproducing ideological, moral principles and aesthetic preferences of the Ukrainian people, became an important component of Ukrainian art, contributed to the national self-identification of Ukrainian culture in the second half of the 20th century.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України (07 Історичні науки). - виконано у Національній науковій сільськогосподарській бібліотеці НААН України, захист відбувся у ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». – Переяслав-Хмельницький, 2023У дисертації на основі аналізу широкого кола джерел з урахуванням наявних теоретичних наукових розробок проаналізовано чинники, що вплинули на формування складу населення України в 1950 – першій половині 1960-х років. Такі фактори поділяються на три групи: соціально-економічні, соціально-політичні та пов'язані з впливом міжнародних відносин.Дослідження показало, що загострення протиріч між економічною політикою влади та її оцінкою населення, зростання свободи думки, невдоволення репресивною політикою влади, недовіри до неї, зростання прихованої, а часом і відкритої опору тоталітарному режиму були важливими чинниками десталінізації СРСР.Одним із проявів ставлення громадян України до економічної політики стало поширення розкрадання народного майна. Якщо крадіжки у громадян сприймалися вкрай негативно, то розкрадання державного майна розглядалося як один із засобів покращення власного матеріального добробуту. Фактично нав'язаний владою пріоритет національних цінностей вступив у протиріччя з системою цінностей, яка формувалася в процесі побутового спілкування.Найбільшого поширення антирадянські настрої набули через прорахунки у здійсненні економічної політики. Негативно було сприйнято збільшення податків і платежів на користь держави. Особливо негативною була підписка на державні позики, яка зазвичай була примусовою. Антирадянські рухи найчастіше виражалися в поширенні листівок чи звернень відповідного змісту, сутичках, суперечках з владою. При цьому позитивно було сприйнято розширення асортименту товарів народного споживання та предметів першої необхідності, що передусім передбачалося для міського населення.Водночас не варто вважати, що поширення критичних настроїв серед пересічних громадян перетворило більшість із них на опонентів чинного режиму. Попри невдоволення певними діями влади, більшість критично мислячих людей говорили лише про модернізацію існуючої системи, а не про її демонтаж. Критика на вищому рівні дій окремих партійних діячів сприймалася як дозвіл на критику місцевого керівництва. Був зафіксований сплеск критики місцевого партійно-радянського керівництва у зв'язку з арештом Л. Берії та критикою культу особи. Критичні зауваження стосувалися конкретних проявів у роботі чиновників. Найчастіше засуджувалося жорстоке адміністрування, побиття підлеглих, пияцтво. У випадках, коли такі дії місцевих керівників набували регулярного характеру або супроводжувалися жорстокістю до підлеглих, громадяни зверталися до вищих органів влади з проханням покарати винних. У найбільш резонансних випадках такі звернення закінчувалися переведенням чиновників на іншу роботу.В українському суспільстві сформувалося чітке уявлення про можливість використання права на звернення у власних інтересах з метою отримання певних переваг. Таким чином. вони зводили рахунки та забезпечували собі кар’єрний ріст. Для окремих осіб регулярні звернення до вищих інстанцій навіть стали одним із елементів стилю життя.Дослідженням встановлено, що визначальними чинниками міжнародних відносин, які вплинули на формування складу населення України, були сталінська підготовка до розв’язання Третьої світової війни, а також численні загострення відносин СРСР із західними країнами в період хрущовської «відлиги».Для формування сприятливих правлячій верхівці політичних настроїв населення УРСР використовувалися різноманітні пропагандистські засоби та методи державного примусу. Переможне завершення Другої світової війни мало великий вплив на формування радянської ідентичності. Загальноприйняті цінності радянського суспільства, зокрема праця на державних підприємствах, пріоритет суспільної праці над сімейними цінностями, краще сприймалися на сході України, а приватновласницька ідеологія та пріоритет приватної ініціативи в економічній діяльності продовжували переважати на заході України. . Пріоритет колективу над індивідуальністю забезпечив відродження особистості. Постійні репресії, арешти, чистки призвели до знецінення людського життя, частково до емоційного відчуження. Руйнування національних традицій, звичаїв і цінностей спричинили цинізм і зростання злочинності.^UThe dissertation on gaining a scientific degree of the candidate of historical sciences on a speciality 07.00.01 – history of Ukraine (07 Historical sciences). - performed at the National scientific agricultural library of National academy of agrarian sciences of Ukrain, the defense took place at the State Higher Educational Institution «Pereyaslav-Khmelnytsky Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University». – Pereyaslav-Khmelnytsky, 2023In the dissertation on the basis of the analysis of a wide range of sources taking into account the existing theoretical scientific developments the factors which have influenced the disposition formation of the population of Ukraine in 1950 - the first half of 1960 are analyzed. Such factors are divided into three groups: socio-economic, socio-political, and related to the influence of international relations.The study found that the escalation of contradictions between the economic policy of the government and its assessment of the population, the growth of the freedom of thought, dissatisfaction with the repressive policy of the government, distrust of it, the growth of covert and sometimes open resistance to the totalitarian regime were important factors in the de-Stalinization of the USSR.One of the expressions of the attitude of Ukrainian citizens to economic policy was the spread of theft of public property. If theft from citizens was perceived extremely negatively, then the theft of state property was seen as one of the means to improve their own material well-being. In fact, the priority of national values imposed by the authorities came into conflict with the system of values that were formed in the process of domestic communication.The most widespread anti-Soviet sentiment was due to miscalculations in the implementation of economic policy. The increase in taxes and payments in favour of the state was perceived negatively. Subscription to government loans, which was usually enforced, was in particular negative. Anti-Soviet movements were most often expressed in the distribution of leaflets or appeals of appropriate content, clashes, and disputes with the authorities. At the same time, the expansion of the range of consumer goods and basic necessities was positively perceived, which was primarily provided for the urban population.At the same time, it should not be assumed that the spread of critical sentiment among ordinary citizens has turned most of them into opponents of the current regime. Despite dissatisfaction with certain actions of the authorities, most critical thinking people talked only about the modernization of the existing system, not about its dismantling. Criticism at the highest level of the actions of individual party figures was perceived as permission to criticize the local leadership. A surge of criticism of the local party and Soviet leadership was recorded in connection with the arrest of L. Beria and criticism of the cult of personality. Critical remarks concerned specific manifestations in the work of officials. Cruel administration, the beating of subordinates, and drunkenness were most often condemned. In cases where such actions of local leaders were made regular or accompanied by cruelty to subordinates, citizens appealed to higher authorities to punish the perpetrators. In the most high-profile cases, such appeals resulted in officials being transferred to other jobs.Ukrainian society has formed a clear idea of the possibility of using the right to appeal in their own interests in order to obtain certain benefits. In this way, they settled accounts and ensured career growth. Regular appeals to higher authorities even became one of the elements of their style of life for individuals.The study found that the determining factors of international relations, which influenced the formation of the population disposition of Ukraine, were Stalin's preparations for the outbreak of World War III, as well as numerous aggravations of Soviet relations with Western countries during Khrushchev's "thaw".Various propaganda means and methods of state coercion were used to form the political sentiments of the population of the USSR favourable to the ruling elite. The victorious end of World War II had a great influence on the formation of Soviet identity. The generally accepted values of Soviet society, including work in state-owned enterprises, the priority of social work over family values, were better perceived in eastern Ukraine, and private ideology and the priority of private initiative in economic activity continued to prevail in western Ukraine. The priority of the team over individuality ensured the rebirth of the individual. Constant repression, arrests, purges have led to the devaluation of human life, in part resulting in emotional alienation. The destruction of national traditions, customs and values have caused cynicism and rising crime.