Досліджено структуру, зміст, критерії класифікації та властивості системи навчальних завдань як засобу формування вмінь пізнавальної діяльності у студентів природничих факультетів вищих педагогічних навчальних закладів. З'ясовано, що системотрвірним фактором сукупності завдань є усвідомлення діяльнісного та результативного компонентів роботи над завданнями. Уточнено різновиди пізнавальної діяльності студентів, зокрема, перцептивні, репродуктивні, творчі. Конкретизовано дії (навчальні, розумові, інтелектуальні) на засадах яких реалізуються різновиди пізнавальної діяльності та вміння, що утворюються в результаті їх виконання. Розглянуто положення щодо цілей навчання, змісту освіти, навчальних програм, комплексу фахово-базових потреб студентів природничого факультету.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретичні й організаційно-методичні основи підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності, розробку моделі процесу підготовки та експериментальної перевірки її ефективності у ВНЗ III - IV рівнів акредитації. У процесі реалізації завдань дослідження, зокрема, аналізу вітчизняного досвіду та наукової літератури з проблеми, виявлення етапів стаеовлення ідеї самоосвітньої діяльності вчителя природничих дисциплін, з'ясування сучасного стану підготовленості майбутніх учителів природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності й окреслення в ньому основних проблем, визначено основні позитивні результати та підтверджено в цілому гіпотезу дослідження. Експериметально перевірено ефективність впровадження запропонованої моделі у навчально-виховному процесі ВНЗ III - IV рівнів акредитації.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено доцільність впровадження експертних систем у навчально-пізнавальну діяльність учнів 7 - 8-х класів загальноосвітніх шкіл з предметів природничого циклу. Виявлено дидактичні умови ефективного використання експертних систем щодо формування якісних знань учнів.

  Скачати повний текст

Розроблено та обгрунтовано технологію формування пізнавальної активності учнів VII - IX класів на уроках природничо-математичного циклу у системі середньої освіти за 12-бальною шкалою, що передбачає взаємозумовлену діяльність учнів та вчителя у процесі засвоєння наукових знань з використанням модульно-пізнавального та дидактично-технологічного аспектів навчально-пізнавальної діяльності. Уточнено суть пізнавальної активності та обгрунтовано можливості використання її як показника розвитку навчального процесу за допомогою розроблених рівнів пізнавальної активності. Виділено у структурі навчання особистісний компонент й визначено його роль у процесі керування навчально-пізнавальною діяльністю учня. Визначено роль теоретичних знань та вплив педагогічних умов на формування пізнавальної активності учнів VII - IX класів у процесі реалізації природничо-математичного циклу.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні, історико-педагогічні і методичні засади організації навчання іноземних громадян у технічному вузі. Науково обгрунтовано і розроблено концепцію цілісної системи пропедевтичної підготовки формування предметних знань на підставі структурування змісту навчальних дисциплін відповідно до законів природних систем і перетворення предметно-змістовної складової в особистісно-значущий зміст навчально-пізнавальної діяльності студента-іноземця. Розроблено структуру пропедевтичної підготовки як цілісної системи, що грунтується на взаємопов'язаній діяльності викладача і студента.

  Скачати повний текст

Набуло подальшого розвитку поняття "пропедевтика природничих знань". Удосконалено підходи щодо конструювання змісту робочого зошита з природознавства з друкованою основою, доведено підвищення ефективності вивчення природознавства за умови його використання у поєднанні з підручником. Вперше здійснено періодизацію розвитку курсу "Природознавство" у системі біологічної освіти за період з 1920-х рр. до сучасності, розроблено рівні та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів V класу з даного курсу за 12-бальною шкалою, удосконалено зміст курсу.

  Скачати повний текст

Досліджено дидактичні основи побудови підручників з природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл України (1958 - 1991 рр.). Проаналізовано основні аспекти теорії підручника, різноманітні підходи до розробки дидактичних засад його створення. Обгрунтовано доцільність використання структурно-функціонального підходу як основи аналізу дидактичних засад навчальних книг природничо-математичного циклу для початкових шкіл України досліджуваного періоду. Охарактеризовано дидактичні засади побудови підручників з природознавства та математики. Визначено основні функції підручників (інформаційну, розвивальну, мотиваційну та виховну), досліжено їх взаємозв'язок та особливості реалізації у структурі навчальних книг. На підставі структурно-функціонального аналізу підручників з предметів природничо-математичного циклу досліджуваного періоду обгрунтовано можливості використання історичного досвіду в сучасній навчальній практиці.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено науково-теоретичне обгрунтування загальнопедагогічних умов гуманітаризації природничо-наукової освіти старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах. Теоретично обгрунтовано принципи проектування технології гуманітаризації природничо-наукової освіти. Уточнено роль, місце, сутність і співвідношення понять "гуманітаризації" та "гуманізації" природничо-наукової освіти в загальнодидактичній системі. Удосконалено методи та принципи гуманітаризації природничо-наукової освіти у старшій школі, виявлено провідні тенденції даного процесу у практиці загальноосвітніх навчальних закладів України. Простежено співвідношення та взаємодію природничо-наукового, технічного та гуманітарного знання, наведено характеристику відповідних методів оволодіння ними у навчанні природничих дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підготовки майбутніх учителів до навчання школярів основ безпечної поведінки. Проаналізовано учбово-методичну літературу та програми курсів "Безпека життєдільності" для вищих навчальних закладів та "Основи безпеки життєдіяльності" для загальноосвітньої школи. Визначено педагогічні умови підготовки учителів до навчання школярів основ безпечної поведінки, розроблено методику їх реалізації з використанням інтерактивних форм навчання. Встановлено критерії й охарактеризовано рівні готовності майбутнього вчителя до навчання школярів безпечної поведінки. Виявлено динаміку змін у формуванні досліджуваної професійної якості під впливом визначених педагогічних умов та особистісних характеристик майбутніх учителів.

  Скачати повний текст

Вперше теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано модель цілісної неперервної природничо-наукової освіти для початкової, основної, старшої школи. Обгрунтовано концепцію цілісної природничо-наукової освіти 1 - 12-х класів. Створено методичну систему та навчально-методичний супровід втілення в навчальний процес цілісності знань про природу. Розроблено систему навчальних програм, підручників, посібників для учнів і вчителів до освітніх галузей "Людина і світ", "Природознавство". Розкрито зміст і структуру понять "цілісність знань про природу", "образ світу", "образ природи", "природничо-наукова картина світу", "онтодидактичний стрижень освітньої галузі", "ядро природничо-наукових знань". Узагальнено педагогічні умови формування цілісності знань про природу. Визначено критерії, показники та рівні сформованості в учнів цілісності знань про природу. Розроблено педагогічні засади формування готовності вчителів початкової школи та предметів природничого циклу у післядипломній освіті, а також їх підготовки до викладання цілісності змісту освітньої галузі в навчальному процесі.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто цілісну картину розвитку шкільної природничої освіти в Правобережній Україні у другій половині XIX - на початку XX ст. Визначено основні етапи, охарактеризовано соціально-економічні, політичні, культурно-педагогічні чинники, які зумовлювали особливості її функціонування. Проаналізовано структуру та зміст шкільних природознавчих предметів, розвиток форм, методів і засобів навчання природознавства у контексті розвитку національної школи. Уточнено понятійно-категоріальний апарат, зокрема, поняття "шкільна природнича освіта", сутність методів і форм навчання природознавства у даний період. Вдосконалено сутнісні характеристики педагогічного досвіду навчання природничих предметів і шляхи його поширення на з'їздах і конференціях вчителів, нарадах, що знайшло відображення в архівних матеріалах і на сторінках педагогічної преси, особливості викладання природознавства в різних типах шкіл того часу. Введено нові та маловідомі документи та публікації у періодичних виданнях, які розширюють межі сучасних знань про шкільну природознавчу освіту другої половини XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Визначено сутність диференціації навчання, її види, особливості надання педагогічної підтримки за умов групової роботи. Уточнено дефініції "педагогічна підтримка", "дозована педагогічна підтримка", "адекватна педагогічна підтримка". Науково обгрунтовано сутність і способи організації диференційованої педагогічної підтримки, конкретизовано види допомоги та прийоми надання адекватної педагогічної підтримки. Уточнено критерії для визначення об'єктивної динаміки сформованості реальних навчальних можливостей школярів. Вперше розроблено й експериментально перевірено варіативну технологію надання педагогічної підтримки з метою диференціації навчання в процесі групової форми його організації (підтримка вчителем, лідерами навчальних мікрогруп, надання алгоритмів самодопомоги). З'ясовано вплив реалізації педагогічної підтримки на якісні показники в навчанні школярів. Виявлено умови ефективності застосування розробленої технології.

  Скачати повний текст

Розглянуто науково-технічну творчість як складник підготовки майбутнього вчителя природничо-математичного профілю. Розроблено та теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено інтегровану технологію підготовки майбутнього вчителя до технічного конструювання, яка передбачає репродуктивну діяльність, елементи контекстного навчання з розробкою навчальноконструкторського проекту, внутрішньогрупову диференціацію за різними програмами та за бажанням студентів, збагачення навчання додатковою організацією творчої діяльності в позанавчальний час. Виявлено умови, які забезпечують ефективність інтегрованої технології, уточнено критерії та показники готовності студентів до технічного конструювання. Подальшого розвитку набули дефініції "технічне конструювання", "готовність до технічного конструювання".

  Скачати повний текст

Виявлено причини, що ускладнюють формування стохастичних уявлень в учнів I - VI класів у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін. Обгрунтовано технологію цього формування, яка базується на системі дидактичних розвивальних вправ як засобі управління процесом формування стохастичних уявлень у даних учнів та педагогічної майстерності вчителя, використанні новітніх інформаційних технологій у процесі формування зазначених уявлень. Визначено критерії та рівні їх сформованості в учнів.

  Скачати повний текст

Розкрито суть технології реалізації педагогічних умов формування природничих знань дієво практичного характеру, яка полягає в організації навчального процесу на основі: організації чуттєвого сприймання навчального матеріалу відповідно до вікових особливостей і можливостей дітей молодшого шкільного віку; здійсненні керівництва процесом формування природничих знань дієво практичного характеру з використанням алгоритмів розумової діяльності, що передбачає зростання рівня самостійності й активності учнів; цілеспрямованого використання системи пізнавальних завдань як засобу формування в учнів даних знань; реалізації міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків у процесі їх формування.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання організації диференціації навчання у процесі поглибленого вивчення предметів природничо-математичного циклу (на прикладі математики, фізики та інформатики у класах з поглибленим вивченням математики й фізики). Диференціацію навчання в спеціалізованих класах розглянуто як дидактичну систему, до основ побудов якої покладено модульний принцип. Науково обгрунтовано, теоретично розроблено й апробовано всі модулі дидактичної системи (Систему Діагностики реальних навчальних можливостей учня, педагогічну технологію більш ранньої спеціалізації (організацію пропедевтичного курсу), педагогічну технологію організації мобільних груп, програму "Фізмат-дует", Систему Індивідуального Контролю, Систему Індивідуальних Завдань), визначено їх ефективність і надійність. Обгрунтовано можливість диференціації навчання, сформульовано цілі та визначено умови для її проведення у спеціалізованих класах.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування системи оцінно-ціннісних знань студентів вищих навчальних закладів у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін. Розкрито сутність поняття "оцінно-ціннісні знання". Доведено, що оцінно-ціннісні знання впливають на формування в сучасної молоді картини існуючої реальності й адекватного ставлення до навколишнього світу лише за умови їх об'єднання у єдину систему. Встановлено критерії сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів (мотиваційний, когнітивний, особистісно-діяльнісний). Розроблено й експериментально перевірено технологію формування системи оцінно-ціннісних знань майбутніх фахівців у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості та умови стимулювання прогресивного розвитку природничих і технічних наук у дореволюційному Харкові та у перше десятиліття існуванння Радянської України. Висвітлено особистий внесок учених університету, а також ветеринарного, технологічного та сільськогосподарського інститутів у розвиток європейської науки, зокрема у галузях фізики, хімії, біології, математики, медицини, ветеринарії, машинобудування. Визначено роль і місце професійних здобутків вітчизняних учених у контексті становлення європейської науки. Визначено чинники, що сприяли покращанню умов підготовки спеціалістів та активізації наукової роботи прикладного характеру та соціальної спрямованості. Проаналізовано діяльність наукових товариств як об'єктивний процес інтелектуального збагачення учених, підвищення їх загальної та професійної культури. Виявлено особливості управління вищою освітою, специфіку організації наукової роботи та основні принципи підготовки молодих учених у дореволюційний та радянський періоди. Здійснено більш повний у порівнянні з попередніми дослідженнями історіографічний аналіз робіт учених Харкова у XIX - на початку XX ст. у галузі природничих і технічних наук. До наукового обігу вперше введено маловідомі архівні документи та висвітлено нові факти діяльності та впливу наукових товариств на соціальне та культурне життя міста.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін. На підставі освітньо-філософського, психологічного, соціокультурологічного, інформаційно-технологічного та дидактичного підходів обгрунтовано педагогічні умови розвитку даної якості й уточнено сутність базових понять дослідження. Визначено критерії, показники та рівні сформованості інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін, проаналізовано її стан. Теоретично обгрунтовано структурно-функціональну модель і навчально-методичний комплекс щодо забезпечення формування інформційної компетентності студентів у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої структурно-функціональної моделі формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості організації навчально-виховної роботи у профільному природничо-науковому ліцеї та висвітлено її вплив на формування творчої особистості учня. На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито сутність поняття "готовність ліцеїста до організації та проведення науково-дослідницької діяльності", визначено його зміст, рівні, критерії та показники. Теоретично обгрунтовано зміст ліцейної освіти, орієнтований на специфіку академічного рівня навчання, що знайшло відображення у відповідній структурі робочого навчального плану ліцею. Здійснено відбір форм і методів навчання, які направляють діяльність ліцеїстів на процесуальні аспекти змісту освіти з одночасним формуванням у них особистісної та соціальної спрямованості на професію дослідника в галузі природничих наук. Експериментальним шляхом встановлено наявний рівень творчих можливостей учнів природничо-наукового ліцею. Експериментально доведено результативність впливу системи роботи педагогічного колективу щодо формування творчої особистості ліцеїста на рівень готовності його до організації та проведення науково-дослідницької діяльності.

  Скачати повний текст