Досліджено захисні реакції загального адаптаційного синдрому рослин і механізмів їх індукції екзогенними чинниками: посухою, фізіологічно активними речовинами, мінеральними добривами. Вивчення пристосувальних механізмів проведено на базі мультиваріантного підходу до регуляції фізіологічних функцій та комплексного аналізу трансформацій ліпід-пігментних компонентів фотосинтезуючих органів злакових культур. Виявлено залежності у ліпід-пігментному складі, які свідчать про те, що специфічними реакціями на посуху в загальному механізмі адаптаційного синдрому рослин виступили трансформації гліколіпідів і компонентів віолаксантинового циклу, зокрема, зменшення вмісту моногалактозилдіацилгліцеролу, ліноленової кислоти та віолаксантину, пов'язаних з продукуванням стресових гормонів та утворенням сигнальних інтермедіантів. За результатами проведених досліджень відібрано структурно-функціональні маркери ліпідного та пігментного комплексів фотосинтезуючих органів рослин для оцінки адаптивного потенціалу зернових за умов дії факторів посухи. Неспецифічна реакція сульфохіновозилдіацилгліцеролу, підвищення рівня насиченості його жирнокислотних залишків зумовили підтримання фотосинтетичної функції мембран хлоропластів чутливих сортів за умов посухи. Запропоновано концепцію реалізації адаптивного потенціалу фотосинтезуючих органів рослин у випадку дії стресових факторів посухи. Концепцію визначено теоретичною основою розробленої інформаційно-вимірювальної системи комплексної оцінки посухостійкості генотипів зернових культур, рекомендованої селекційним центром для практичного застосування.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню вкладу аккумуляційно-денудаційних факторів середовища до формування різноманіття рослинності Криму. Виявлено та охарактеризовано три моделі організування рослинних угруповань Південного Криму: C-S модель (ліса класів Querco-Fagetea і Erico-Pinetea) та аккумуляційно-денудаційні варіанти G-B моделі (гірські степи середньоземноморського типу, клас Thero-Brachypodietea) і абіотичної S-моделі (класи Onosmo polyphyllae-Ptilostemonetea, Thlaspietea rotundifoli і Festuco-Puccinellietea), дві останні моделі виявляються новими. Проаналізована екологія основних ценозоутворюючих видів за методами градієнтного аналізу і виявлені закономірності зміни флористичного складу (фітосоціологічний спектр, спектр життєвих форм, проективне покриття трав'яного ярусу та кількість видів) упродовж ведучих градієнтів екотопічних факторів (висота над рівнем моря, експозиція нахилу, крутизна нахилу, щебнистість поверхні). Розроблені рекомендації щодо раціонального природокористування з обліком різного вкладу аккумуляційно-денудаційних факторів середовища в формуванні рослинного складу.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень алелопатичної дії едифікаторів злакових фітоценозів - м'якої та твердої пшениці і тритикале. Показано, що алелопатична активність кореневих виділень едифікаторів злакових фітоценозів обумовлена нуклеїновими кислотами, вітамінами, органічними кислотами, амінокислотами, гіберелінами, ауксинами, ліпідами, фенольними з'єднаннями та іншими сполуками. Установлено, що поглинальна здатність грунту забезпечує акумуляцію алелопатично активних речовин та їх накопичення в кореневовмісному прошарку, які є компонентами культурального середовища для поодиноких рослин інших видів. Зазначено, що адаптація цих рослин досягається шляхом модифікаційної та генетичної мінливості. Визначено, що генетична мінливість материнського організму внаслідок дії алелопатично активних речових призводить до підвищення схрещуваності різних видів пшениці, пшениці та жита і пояснює причини виникнення спонтанних віддалених гібридів різних видів злаків. Алелопатично активні речовини, діючи на материнську рослину, підвищують життєздатність і продуктивність гібридів першого покоління. Наведено методику допосівної обробки насіння екзометаболітами проростаючого насіння (екстрактом) озимої та ярої пшениці та їх вплив на ріст, розвиток, урожайність зерна та його якість.

  Скачати повний текст

Вивчено динаміку біосинтезу та виділення в навколишнє середовище алелопатично активних сполук (фенокарбонових кислот, флавоноїдів, амінокислот та ефірних олій) органами рослин T. erecta, T. patula, T. signata. Проведено оцінку алелопатичної та фітонцидної активності екзометаболітів даних рослин. Досліджено мікробіологічний та біохімічний склад грунту ризосфери видів Tagetes. Наведено дані стосовно перспектив використання інтродукованих видів Tagetes як фітосанітарних культур. Обгрунтовано перспективність використання видів Tagetes для оздоровлення грунту після вирощування айстр, гладіолусів і лілій, а також T. patula та T. signata - для санації приміщень. Показано перспективність вивчення ефірних олій T. patula та T. signata з метою їх застосування в практиці аромотерапії, а ефірної олії T. signata та T. lucida - для розробки фітогербіцидів. Надано рекомендації щодо збору рослинної сировини видів Tagetes.

  Скачати повний текст

Зроблено скринінг алелопатично активних сполук бур'янів і розроблено фіторегулятори з гербіцидною дією. З використанням відкритих рослин-донорів - осоту рожевого (Cirsium arvense (L) Scop.), суріпиці звичайної (Barbarea vulgaris R.Br), рутки лікарської (Furmaria officinalis L.) створено шість фіторегуляторів, які містять як діючу основу багатокомпонентну, синергетичну суміш фенольних сполук. Уперше досліджено хімічний склад цих рослин, виділено комплекс речовин ліпідної та фенольної природи, зокрема з високою рістінгібуючою активністю. Установлено, що калусна маса, одержана з коренів молодих проростків суріпиці та осоту, а також поживні середовища з-під калусів мають рістінгібуючі властивості. Теоретично обгрунтовано та підтверджено практично суттєву ефективність фіторегуляторів, які селективно інгібують проростання насіння бур'янів і практично не впливають на ріст і розвиток основних зернових культур. На базі синтетично відтвореної природної діючої речовини, виділеної з Cirsium arvense (L) Scop., розроблено препарат "Алметид", який за даними польових випробувань виявився ефективним у боротьбі з дводольними бур'янами у посівах ярого ячменю та озимої пшениці. На підставі вивчення персистентності фіторегуляторів показано, що вони практично повністю інактивуються в грунті через 25 - 30 діб: а синтетичний аналог природної сполуки алметид - через 45 діб. За результатами дослідження їх токсикологічних властивостей віднесено фіторегулятори до мало небезпечних сполук (IV клас небезпеки).

  Скачати повний текст

Проаналізовано функціонування ценопопуляцій однорічного виду Salicornia europaea L. і вивчено залежності популяційних процесів від факторів зовнішнього середовища. Виявлено ряд механізмів популяційного рівня, спрямованих на підвищення виживання виду за екстремальних умов засолених місцевиростань. Серед них механізми, що забезпечують проростання насіння в момент найбільш сприятливих погодних умов, можливість існування у популяціях декількох когорт сходів. З'ясовано, що відмирання рослин протягом життєвого циклу носить щільнісно-незалежний характер. Встановлено високий ступінь залежності морфометричних і алометричних показників від двох провідних факторів середовища - вологості грунту та ступеня загущеності ценопопуляцій. Виявлено щільну залежність процесів розвитку особин Salicornia europaea від чинників зовнішнього середовища. У разі погіршання умов рослини прискорюють перехід від однієї фенологічної фази до іншої та проходять їх більш синхронно. Тривалість фаз, як правило, залишається незмінною. Адаптаційні механізми розвитку забезпечують дозрівання насіння в однакові строки протягом сезону в різні роки і у популяціях, що перебувають за різних екотопічних умов. Виявлено дві групи параметрів генеративної сфери, які по-різному реагують на варіювання середовища. Маса насіння, відсоток насіннєфікації та репродуктивне зусилля - стабільні показники, які мало залежать від оптимальності умов середовища. Величина врожаю насіння ценопопуляції пов'язана зі щільністю рослин, які приймають участь у репродукції, та їх реальною насіннєвою продуктивністю. У межах одного рівня значень екологічних факторів відбувається стабілізація розміру урожаю насіння у ценопопуляціях різної щільності.

  Скачати повний текст

Розглядається процес формування рослинності конічних відвалів вугільних шахт Донбасу. Методом композиційної ординації, модифікованим до умов відвалів, реконструйовано послідовність сукцесії. Її різнобічне вивчення на основі кількісних підходів дозволило виділити та вивчити флористичні та ценотичні характеристики сукцесійних стадій, динаміку просторового розподілу видів, їх об'єднання в екологічно подібні групи, міжвидові взаємовідношення. Встановлено, що рослинність відвалів розвивається у напрямі формування структур, характерних для зональної рослинності. Визначено сукцесійний статус видів, за якими виявляються тенденції розвитку угруповань. Розроблено метод вивчення, за яким визначено відносну конкурентоздатність видів у багатовидових фітоценозах. Створено базу даних для застосування отриманих результатів при рекультивації відвалів.

  Скачати повний текст

Досліджено динамічні тенденції орнітокомплексів Сколівських Бескидів (Українські Карпати) під впливом антропогенних змін у їх біогеоценотичному покриві. Проаналізовано особливості антропогенної трансформації первинних та формування вторинних орнітокомплексів регіону. Зроблено оцінку структурних та функціональних змін орнітокомпонента екосистем Сколівських Бескидів внаслідок впливу діяльності людини. Висвітлено основні риси та закономірності процесу формування орнітофауни початкових стадій створення урбосистем. Значну увагу приділено адаптації птахів трофічного, гніздового, поведінкового характеру до змінених умов існування. Встановлено основні фактори антропогенної елімінації птахів у регіоні. З метою збереження біотичної різноманітності запропоновано здійснити комплекссозологічно зорієнтованих природоохоронних заходів, зокрема, відтворення чисельності популяцій денних хижих сов та глухаря, а також інших рідкісних видів птахів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано деякі аспекти просторової організації рослинного покриву долини річки Самари. Надано екологічну характеристику степових, лучних, солонцевих і солончакових біогеоценозів. Наведено оцінку стану рослинності та грунтів. Встановлено, що одним з головних факторів, який призводить до кардинальних змін фізико-хімічних, морфологічних властивостей грунтів і продуктивності, структурної організації рослинності, є антропогенне пошкодження ландшафтів. Запропоновано схему трансформації деяких одиниць рослинності.

  Скачати повний текст

Уперше досліджено флористичну та фітоценотичну структури, виявлено й описано сингенетичну фазу угруповань перекультивованих породних відвалів та ендоекогенетичні зміни рослинності рекультивованих відвалів Червоноградського вугільного регіону. Установлено, що суксеційні перетворення рослинності обох типів відвалів відбуваються за природною схемою, характерною для Малого Полісся. Для екотипів нерекультивованих відвалів виділено деревну, деревно-мохову, деревно-різнотравну та деревно-злакову стадії розвитку рослинності; для терас рекультивованих відвалів - мохово-нечуйвітрову, злаково-різнотравну, злакову стадії; для їх заліснених схилів - деревно-мохову, деревно-мохово-лишайникову, деревно-різнотравну та деревно-злакову стадії. Теоретично обгрунтовано прогнозні рослинні асоціації обох типів відвалів та запропоновано технології створення ценозів-фітомеліорантів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено дані стосовно динаміки трав'яного покриву в рекреаційно-порушених лісових фітоценозах зеленої зони Києва за умов свіжих субору, судіброви та діброви. Встановлено, що частка руденальних і лучних видів зростає відповідно до зменшення зімкнутості деревостану. Відзначено захисну роль підліску у разі низької зімкнутості деревостану. З'ясовано, що за однакових умов найбільшою подібністю за видовим складом трав'яного покриву характеризується насадження Київського, Білодібрового лісництва, а також Пуща-Водицького. Відзначено роль видів родин злакових і осокових у водному режимі грунту. Встановлено, що найнижчі показники вологості грунту притаманні ділянкам, де частка цих видів у трав'яному покриві становить 10 - 15 % від загального проективного покриття. Виявлено, що потужність підстилки зменшується зі збільшенням рекреаційного навантаження. Подібним чином змінюються також показники вологості підстилки. На ділянках з переважанням ксероморфних видів за нижчих показників фітомаси трав'яного покриву вологість останньої менша. Проаналізовано фізико-хімічні, агрохімічні властивості грунтів і вміст елементів мінерального живлення в рослинному матеріалі на ділянках за їх різних стадій рекреаційної дегресії. За результатами проведеного аналізу виявлено незначне збільшення вмісту амонійного та нітратного азоту в грунті протягом вегетаційного сезону. Найбільшу концентрацію фосфору та калію виявлено на початку вегетаційного сезону. Відзначено збільшення вмісту азоту в підстилці та фітомасі трав'яного покриву протягом вегетаційного сезону, а також у разі покращання лісорослинних умов. З'ясовано, що концентрація калію збільшується протягом зазначеного сезону у підземній фітомасі та зменшується у надземній фітомасі трав'яного покриву. Запропоновано шляхи відновлення ділянок, порушених внаслідок рекреаційного навантаження.

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні особливості розподілу важких металів в урбосистемах м. Дніпродзержинськ. Вивчено особливості компонентів урбосистем різного функціонального призначення, а саме: властивостей грунтів, особливостей формування рослинного покриву. Досліджено вміст важких металів у поверхневому шарі грунтів міста та їх внутрішньопрофільний розподіл. Визначено вплив властивостей грунтів на просторову неоднорідність вмісту в них важких металів. Оцінено рівні забруднення грунтів урбосистем важкими металами з використанням різних методичних підходів. Визначено склад і структуру геохімічних аномалій у грунтах, а також джерела їх виникнення. Визначено буферну здатність грунтів стосовно забруднень їх важкими металами. Оцінено рівні забруднення рослин видів Taraxacum officinale і Pon angustifolia важкими металами. Визначено особливості процесу розподілу металів у системі "грунт - рослина". Досліджено можливість використання рослин виду Taraxacum officinale як індикаторів забруднення грунтів важкими металами і толерантність рослин виду Pon angustifolia щодо забруднення грунтів цими полютантами. Проведено класифікацію грунтів і урбосистем м. Дніпроджержинськ за рівнем забруднення їх компонентів важкими металами та за буферною здатністю грунтів.

  Скачати повний текст

Досліджено екологічний стан Бурштинської урбоекосистеми з використанням методів екологічного діагностування, біотестування та біоіндикації. Встановлено неоднорідність напруги екологічних факторів у межах різнофункціональних екотопів за всіма застосованими критеріями. Показано просторову гетерогенність забруднення важкими металами грунтів міста та листкового опаду деревних рослин. Виявлено видоспецифічні особливості металоакумулювальної здатності фотоіндикаторів. Установлено зростання токсико-мутагенного фону території за показниками цитотоксичності, кластогенності та гаметоцидності факторів. Досліджено зміни біохімічних і морфометричних параметрів деревних рослин-індикаторів під впливом урботеногенних стресорів. Виділено найбільш інформативні тест-ознаки на кожному рівні біоіндикаційних досліжень. Визначено ступінь кореляційно-регресійних залежностей між цитогенетичними, біохімічними та морфологічним показниками біоіндикаторів і рівнем металонавантаження. Нааведено комплексну інтегральну оцінку екологічного стану різнофункціональних зон Бурштинської урбоекосистеми. Рекомендовано деревні види для формування еколого-ефективних культур фітоценозів і видів, найбільш придатних для активного та пасивного моніторингу урбанізованих і техногенно змінених територій.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено динаміку життєдіяльності дерев сосни звичайної залежно від тривалості підсочки і лісорослинних умов для Малого Полісся за лісівничо-фізіологічними (морфолого-анатомічною будовою хвої, радіальним приростом стовбура, вмістом пігментів) та електрофізіологічними (біопотенціалами, імпедансом, поляризаційною ємністю) показниками. Вивчено залежність урожайності дерев морфо-метричних показників шишок і насіння, його повнозернистості, абсолютної та господарської схожості, енергії проростання від тривалості підсочки, типів лісу та погодних умов року. Виявлено монотерпеновий профіль підсочених дерев та його реалізацію півсібсовими потомствами. На підставі вивчення пігментної хвої, інтенсивності фотосинтезу, електрофізіологічних і біометричних показників встановлено морфофізіологічні особливості росту потомств підсочених дерев. Розкрито можливості використання урожаю підсочених деревостанів у лісокультурній практиці.

  Скачати повний текст

Розглянуто стійкість видів, показники продуктивності деревостанів і структури фітоценозів. Описано особливості розподілу ефектів деградації у структурі лісової екосистеми залежно від її характеристики, віддаленості від міста та промислової зони, взаємовпливу структурно-функціональних компонентів екосистеми. Узагальнено результати щодо розвитку рослинності регіону залежно від структури й інтенсивності впливу негативних чинників. Виділено просторові зони за ступенем антропогенної порушеності лісових насаджень та розроблено асортимент деревних порід для озеленення та лісовідновлення за умов забруднення атмосфери. Запропоновано напрями та методи удосконалення фітоіндикації аерозабруднення довкілля, підвищення стійкості лісових екосистем і збереження їх біорізноманіття.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено алелопатії у комплексі взаємодій між рослинами на засолених територіях. З'ясовано, що багаторічні види галофітної рослинності Криму Artemisia santonica L., Halocnemum strobilaceum (Pall.) M.Bieb, Limonium gmelinii (Wild.) O. Kuntze мають велику алелопатичну активність, динаміка якої змінюється протягом вегетаційного періоду, а також в онтогенезі в цілому. Визначено, що алелопатичний потенціал однорічних видів галофітних угруповань Salicornia europaea L., Suaeda prostrata Pall., зумовлений активністю виділень насіння, що проростає, а також водорозчинними виділеннями віргінільних і генеративних особин. Зазначено, що напруженість і просторова структура фітогенних полів Artemisia santonica L., Halocnemum strobilaceum (Pall.) M.Bieb., Limonium gmelinii (Willd.) O.Kuntze змінюються протягом онтогенезу. Відзначено, що морфомеричні параметри (висота, маса, діаметр стебла в області гіпокотилю, ступінь галуження), репродуктивне зусилля рослин-акцепторів Salicornia europaea L., Suaeda prostrata Pall., Pertrosimonia oppositifolia (Pall.) Litv. збільшуються з градієнтом віддаленості від рослин-донорів алелопатичних речовин Artemisia santonica L., Halocnemum strobilaceum (Pall.) M.Bieb., Limonium gmelinii (Willd.) O.Kuntze. Виявлено, що за дії алелопатичного чинника у розчині-акцепторі Salicornia europaea L. відбуваються суттєві зміни на гістологічному рівні, а саме: інтенсивна лігніфікація й суберинізація провідних і механічних тканин, значне накопичення пектинових речовин, фенольних сполук. Зроблено висновок, що алелопатична активність виділень зумовлена наявністю амінів, алкалоїдів, поліфенольних сполук, фенолкарбонових кислот, дубильних речовин, флавоноїдів.

  Скачати повний текст

Досліджено реакції рослинних і тваринних організмів на дію екологічних чинників - змінного магнітного поля, змінного електричного струменя та механічних коливань. Показано, що механічні коливання впливають на фізичні властивості грунту (лесіваж, електричні властивості). Встановлено неоднозначну та нелінійну залежність ростових показників рослинних біосистем від частот (1 - 100 Гц) досліджуваних чинників, які впливають на стійкість рослинних організмів до інших абіотичних чинників. В експериментах на тваринах показано неоднозначну залежність від частоти діючого чинника виживання, поведінки, вмісту іонів у тканинах мозку, функціональної активності ізольованих клітин крові, процесів регенерації органів та тканин. На підставі результатів досліджень з використанням експериментальної моделі встановлено, що на субклітинному, молекулярному рівні в механізмах взаємодії змінних магнітних полів та біосистем важливу роль відіграють генеровані в біосистемі електричні струмені.

  Скачати повний текст