Розроблено метод тривалого зберігання мікроводоростей без використання поживних середовищ, який дозволяє зберігати їх життєздатність у збезводненому стані протягом тривалого часу. Метод передбачає переведення клітин у стан ангідробіозу, їх зберігання та реактивацію, тобто переведення в активну культуру. На підставі аналізу морфометричних і біохімічних характеристик мікроводоростей у разі переведення в ангідробіоз та реактивації визначено умови де- та регідратації клітин. Визначено умови, що забезпечують збереження мікроводоростей у стані ангідробіозу. Показано взаємозв'язок життєздатності та залишкової вологості культури. Уперше визначено його оптимум: для Spirilina platensis - 9 - 11 %, для Synecchococcus elongatus - 8 - 11 %, для Phaeodactylum tricornutum - 12 - 14 %.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості якісного складу та кількісного розвитку фітоепіфітону, структури його угруповань, а також участі у процесах біологічної самоочистки водойм Києва. Показано, що в обростаннях вищих водяних рослин різнотипних водойм мегаполісу вегетує 301 вид водоростей, представлених 326-ма внутрішньовидовими таксонами з 114-ти родів, 60-ти родин, 37-ми порядків, 16-ти класів і 9-ти відділів. Установлено, що основою видового багатства фітоепіфітону досліджених водних об'єктів становлять Bacillariophyta (36,9 %), Chlorophyta (28,2 %) і Streptophyta (16,9 %). Відзначено, що найбільше видове багатство притаманне фітоепіфітону занурених рослин (246 видів). За цього на повітряно-водних макрофітах знайдено 173 види, на рослинах з плаваючим листям - 117 видів і на вільноплаваючих рослинах - 41 вид водоростей. Чисельність і біомаса фітоепіфітону характеризується значною амплітудою коливань (в середньому 0,630 - 15,371 млн. кл/г та 0,44 і 273,03 мг/г сухої маси рослини-субстрату відповідно. У досліджених водоймах Києва, які належать переважно до beta-мезосапробної зони. Виділено одну асоціацію, дві субасоціації та два варіанти фітоепіфітону, що відрізняються за флористичним складом і умовами місцезростання. Доведено, що епіфітон бере активну участь у фотосинтетичній аерації води різнотипних водойм мегаполісу, а також акумулює важкі метали та радіонукліди, що сприяє самоочищенню досліджених водних об'єктів.

  Скачати повний текст

Проведено інвентаризацію видового складу флори Cyanophyta морської кам'янистої супраліторалі Криму. Обстежено 62 пункти, з яких 44 розташовані у межах природно-заповідного фонду (ПЗФ) і ділянок, пріоритетних для збереження біорізноманіття Криму. Виявлено 115 видів Cyanophyta, представлених 131 формою. Вперше для флори України наведено чотири види та дві форми водоростей. Для одного виду відмічено друге місцезнаходження, а 85 видів і форм водоростей - нові для супраліторальної зони Чорного й Азовського морів. Для 17-ти видів вказано друге місцезнаходження на території Криму. Проаналізовано систематичну структуру виявленого видового складу й поширення Cyanophyta в супраліторальній зоні різних гідроботанічних районів біля берегів Криму. Охрактеризовано особливості просторового (вздовж узбережжя та над рівнем моря) розподілу, а також сезонної динаміки супраліторальних Cyanophyta. Складено конспект флори Cyanophyta морської кам'янистої супраліторалі Криму та виділено комплекс провідних видів. Вперше наведено опис альгофлори супраліторальної зони 16-ти об'єктів ПЗВ, зокрема чотирьох природних заповідників.

  Скачати повний текст

Встановлено, що клітини мідьрезистентного штаму Dunaliella viridis більш стійкі до впливу високої температури, ніж клітини мідьчутливого штаму. Відзначено їх підвищену первинну стійкість і здатність швидко відновлювати рухливість і проліферативну активність у порівнянні з клітинами мідьчутливої культури. З'ясовано, що підвищена термостійкість мідьрезистентного штаму зумовлена корпоративними змінами метаболічних систем клітини, зокрема рівнем експресії геному та зміною складу білків. Встановлено вплив високої температури на збільшення вмісту РНК (особливо рРНК) у клітинах мідьрезистентного штаму. Зроблено припущення, що пристутність іонів міді індукує додаткові зміни в їх структурно-функціональних характеристиках.

  Скачати повний текст

Вивчено зелені водорості (відділ Chlorophyta) континентальних водойм Донецько-Приазовського Степу. Для водойм регіону наведено 541 вид (607 вн. такс.) Chlorophyta, які належать до 164-х родів, 55-ти родин, 22-х порядків і 8-ми класів. Відзначено, що підставою різноманіття Chlorophyta є класи Chlorophyceae, Zygnematophyceae, Trebouxiophyceae. Установлено зменшення видового різноманіття Chlorophyta у водоймах регіону у напрямку з півночі на південь. Відповідно до видового різноманіття зелених водоростей у регіоні виділено три територіальні одиниці: південну, центральну та північну. Представлено дані щодо різноманіття Chlorophyta Луганського природного заповідника (178 видів, 195 вн. такс.) та Українського степового природного заповідника (175 видів, 187 вн. такс.). Показано, що головним центром різноманіття зелених водоростей регіону є заплава системи р.Сіверський Донець. Обгрунтовано необхідність створення альгорезерватів в еталонних екосистемах. Установлено значну географічну диференціацію Chlorophyta різних фізико-географічних областей Донецько-Приазовського Степу. Доведено видову самостійність Tetrastrum hortobagyi Hajdu. Досліджено будову бородавчатих структур Siderocelis irregularis Hindak (Chlorellales) та Cosmarium pseudobroomei Wolle (Desmidiales. Підтверджено належність роду Tetrachlorella Korschikov до родини Oocystaceae.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності взаємодії клітин мікроводоростей за різним типом фоточутливих систем з речовинами природного та синтетичного походження - поверхнево-активними речовинами (ПАР), що у великих об'ємах попадають у водні екосистеми та внаслідок високої поверхневої активності негативно впливають на фотосинтезувальні організми. Як об'єкт дослідження використано популяції водоростей та цінні для промислового вирощування культури (представники родин Cyanophyta, Chlorophyta, Bacillariophyta, Rhodophyta), представлені активнорухливими формами та організмами фітопланктону, що пасивно зависають у воді. Досліджено зміни під впливом ПАР структури (зміни цитоплазматичних мембран, стан хлоропластів, ядер, мітохондрій, вакуолей) та фізіології клітин (інтенсивності росту та розмноження, швидкості руху, енергетичного потенціалу його здійснення, зміни об'ємів та площі поверхні поверхні внаслідок надходження води), особливості фотосинтезу, водного обміну та стійкості (динаміки вмісту хлорофілу a, потенційної фотосиснтетичної активності, зміни стану води та гідратації внітрішньоклітинних структур, процесів фотовицвітання хлорофілу у разі опромінення світлом, адаптаційного пристосування клітин до виживання за умов контакту з ПАР). Вперше розшифровано основні механізми впливу на клітини мікроводоростей 9-ти видів ПАР різної хімічної природи (катіон-, аніонактивних, неіоногенних та природних). Одержано стійкі до катіонактивних ПАР мутанти Anabaena РСС 7120 й доведено перспективу мутагенезу у виживанні організмів.

  Скачати повний текст

Вивчено морфологічні, фізіологічні та біохімічні особливості меланінвмісних грибів, виділених з приміщень 4-го блоку ЧАЕС. Виявлено особливості росту всіх досліджених штамів H. resinae, C. herbarum та C. sphaerospermum, зокрема, їх повільний вихід в стаціонарну фазу. Це дає підставу віднести їх до групи олігокарботолерантних грибів. Показано стійкість темнопігментованих грибів, виділених з приміщень об'єкту "Укриття", до тривалого голодування (200-т діб), їх здатність до росту на силікагельному середовищі за наявності слідових кількостей вуглецю. Виявлено два типи морфологічних змін у H. resinae, C. herbarum та C. sphaerospermum за умов низьких концентрацій вуглецю у поживному середовищі (0,1 г/л та менше), а саме: втрату репродуктивного апарату, утворення фрагментованого міцелію (H. resinae) редукцію спороношень (C. herbarum і C. sphaerospermum). За результатами проведених досліджень установлено, що більшість штамів H resinae, C. herbarum та C. sphaerospermum мала низьку активність гідролітичних ферментів, яка в 26 % випадків була відсутня. Лише H. resinae штами 63, 77, 76, 52 проявили високу ліполітичну активність. Установлено високу внутрішньоклітинну та низьку позаклітинну каталазну активність практично у всіх досліджених штамів мікроміцетів. Всі наведені особливості досліджених штамів H. resinae, C. herbarum та C. sphaerospermum зумовлюють їх постійне виявлення у приміщеннях об'єкту "Укриття".

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено альгофлору (А) водойм, грунтів та наземних біотипів (Б) Канівського заповідника (КЗ). Конспект флори КЗ нараховує 1018 видів водоростей (1137 різновидностей) з відділів: Cyanophyta - 150 видів, Dinophyta - 7, Cryptophyta - 13, Rhaphidophyta - 1, Euglenophyta - 91, Chlorophyta - 454, Xanthophyta - 83, Chrysophyta - 15, Bacillariophyta - 205. Серед них 446 видів - нові для КЗ, 30 видів та 3 різновиди - для флори України. Проаналізовано А, виділено та розглянуто 29 альгоугруповань. Три частини А - водойм, грунтів, наземних Б, дуже специфічні, найближчі А позаводних Б. Порівняння сучасного стану альгофлори водойм з даними 50 - 60-х років довело, що в А заповідної частини Дніпра посилились риси "реофільності", в А яружних ставків зросла роль бентосних видів. На підставі грунтовоальгологічних даних визначено: сукцесійні зміни масиву КЗ протікають у напрямку розвитку грабово-кленових лісів, що вказує на неможливість відновлення грабово-дубових лісів зонального типу лише методом заповідання. Виявлено, що А грунтів КЗ найбільше схожа з А грунтів лісостепових заповідників, водойм - з водними А заповідників рівнинної частини України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі повного анатомо-морфометричного аналізу вперше проведено ревізію роду грацилярія в Чорному морі та відновлено існування двох його видів: Gracilaria verrucosa (Huds.) Papenf. і G. dura (Ag.) J.Ag. В обох видів виявлено та описано по три форми, дві з яких є неприкріпленими. Вперше простежено сезонну динаміку структурно-функціональних показників фітоценозів за наявності в них грацилярії. На основі даних розмірно-вагової структури ценопопуляцій виявлено зміну генерацій видів і форм грацилярії за природних умов. Здійснено оцінку запасів найбільших скупчень грацилярії у Чорному морі. Показано можливість і перспективність культивування , вивчено особливості її росту, продукції та формування таломів за різних експериментальних умов вирощування.

  Скачати повний текст

Здійснено оригінальну типізацію форм діатомових водоростей за формами пояска та поверхні стулок. Виділено й описано 15 типів панцирів діатомових, характерних для 95 % видів водоростей відділу Bacillariophyta. Розроблено алгоритми створення тримірних геометричних моделей діатомових, які мають типові форми панцирів. Проведено аналіз розподілу сумарних і середніх значень морфохарактеристик діатомових водоростей по акваторіях Севастопольської та Ласпінської бухт.

  Скачати повний текст

Уперше запропоновано модель росту періодичної культури мікроводоростей, яка дозволяє визначити основні характеристики росту (максимальну питому швидкість росту, максимальну продуктивність, питому швидкість дихання, дійсну потребу) та прогнозувати динаміку вмісту біохімічних компонентів клітин культур мікроводоростей у разі зміни умов культивування. Розраховано величини дійсної потреби культур D. salina, P. cruentum, S. platensis в азоті для різних початкових концентрацій нітратного азоту у середовищі. Встановлено, що зі зменшенням концентрації азоту у середовищі величина дійсної потреби також зменшується. Зроблено висновок, що величина дійсної потреби є фізіологічною нормою, яка визначає кількість субстрату, необхідну для синтезу одиниці біомаси.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню складу водоростей у грунтах широколистяних, соснових лісів, лучних степів Лівобережного Лісостепу України. Встановлено, що альгофлора регіону включає 297 видів (314 внутрішньовидових таксонів, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду), які належать до 7 відділів, 15 класів, 33 порядків, 67 родин, 122 родів. Показано, що зональними особливостями грунтової альгофлори регіону є високе видове різноманіття родин Chlamydomonadaceae, Chlorococcaceae, Pleurochloridaceae та Neochloridaceae. Основу альгофлори складають види зональних фітоценозів. Встановлено, що режим заповідності на різних ділянках степу заповідника Михайлівська цілина суттєво впливає на систематичну структуру та ценологічний склад альгофлор. Показано, що щільність переносу життєздатних діаспор водоростей повітряними потоками свідчить про необхідність виділення і аналізу активно вегетуючого (корінного) комплексу грунтової альгофлори. У складі грунтових водоростей Лівобережного Лісостепу встановлено 12 синтаксонів. Запропоновано фонові формули альгосинузій, які можуть бути використані у процесі моніторингу наземних екосистем регіону досліджень. Пропонуються оригінальні дихотомічні ключі для визначення видів Bracteacoccus та Gloeobotrys, знайдених у грунтах України.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес функціонування водоростей-макрофітів за умов забруднення морської води детергентами, з'ясовано можливості їх використання як індикаторних організмів детергентного забурднення водного середовища. Зазначено, що об'єктами дослідження є природні популяції видів водоростей, домінуючих у прибережних морських акваторіях - представники Chlorophyta (Cladophora vagabunda, Enteromorpha intestinalis) та Rhodophyta (Ceramium rubrum, Porphyra leucosticta). Встановлено, що за низької концентрації (100 мкг/л) детергенти виявляють в основному стимулювальну дію, а за умови збільшення їх концентрації (500 та 1000 мкг/л) спостерігається гостро токсична дія забруднювача. З'ясовано вплив детергентів у комплексі з іншими полютантами, наслідком якого є ефект сінергізму.

  Скачати повний текст

Вивчено видовий склад діатомових водоростей озер Шацького національного природного парку (ШНПП) й оцінено їх стан з використанням методики діатомових індексів. Установлено, що систематичний список діатомових водоростей озер ШНПП нараховує 282 види, представлені 298-ма внутрішньовидовими таксонами (враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду). З них 29 уперше наведено для флори України, 217 видів виявилися новими для території парку. Визначено, що за значенням діатомових індексів органічне забруднення (сапробність) більшості озер (18-ти) ШНПП у період 2004 - 2006 рр. можна охарактеризувати як відсутнє або слабке та середнє або сильне в озерах Довге, Линовець, Кругле. Евтрофування Шацьких озер можна охарактеризувати як слабке до середного (16) та лише в озері Озерце відсутнє до слабкого та середнє або сильне в озерах Довге, Линовець, Кругле. З'ясовано, що у порівнянні з сапробіологічною оцінкою стану Шацьких озер, одержаною у 1992 р., рівень органічного забруднення у великих озерах не підвищився. За результатами порівняльного оцінювання якості вод в озерах Озерце та Чорне Мале у період 1989 - 2006 рр. виявилося, що ці озера відповідають вимогам, що висуваються до референтних водних об'єктів Водною рамковою директивою WFD-2000. Наголошено на доцільності проведення комплексних поглиблених досліджень цих озер.

  Скачати повний текст

Розроблено установку площинного аерліфтного фотобіореактора закритого типу, яка дозволяє інтенсифікувати процеси біосинтезу спіруліни. Визначено основні технологічні параметри культивування в розробленому фотобіореакторі: освітленість, температуру, коефіцієнт періодичності, концентрацію компонентів поживного середовища. Проведено математичне моделювання та оптимізацію технологічного процесу культивування спіруліни у площинному фотобіореакторі. Встановлено оптимальні концентрації іонів йоду та кобальту, а також їх співвідношення, які дозволяють інтенсифікувати процес біосинтезу спіруліни, підвищити її йодакумулювальну здатність. Розроблено й апробовано апаратурно-технологічну схему одержання йодованої біомаси спіруліни.

  Скачати повний текст

На лабораторних популяціях 18-ти видів Chlorophyta та Cyanoprocaryota виявлено особливості росту та функціонування водоростей за умови їх взаємовпливу та виділено типи біотичної взаємодії. Вперше встановлено фізіолого-біохімічні наслідки біотичного взаємовпливу водоростей, обгрунтовано висновок щодо стресорної природи цього чинника. Показано тотожність виявлених змін загальнобіологічному явищу адаптаційного синдрому клітинних систем. З'ясовано, що взаємодія водоростей викликає перебудову метаболізму та призводить до змін інтенсивності таких основних фізіологічних процесів, як фотосинтез, дихання, екскреція органічних речовин, а також ефективності ферментів, вмісту та фракційного складу ендо- й екзогенних білків, складу екзометаболітів. Вперше виявлено дегідрометилжасмонат у позаклітинних виділеннях ряду прісноводних водоростей. Показано, що біотичний взаємовплив видів призводить до змін вмісту алелопатично активних речовин - індукує утворення бензойної кислоти та посилення синтезу дигідрометилжасмонату.

  Скачати повний текст

Здійснено критичне узагальнення літературних і оригінальних даних щодо видової різноманітності водоростей водойм Ірану. Зазначено, що у водоймах країни відомо 1 304 види, представлені 1 559-ма внутрішньовидовими таксонами, з урахуванням номенклатурного типу виду. За результатами дослідження виявлено 1 213 видів (1 443 вн. такс.); 812 видів (979 вн. такс.), які є новими для даної країни. Проаналізовано систематичну структуру альгофлори країни. Одержані значення родового коефіцієнта (4,9) свідчать про багатство вивченої альгофлори, значною мірою представленої діатомовими, зеленими та синьозеленими водоростями. Визначено особливості їх розподілу у флористичних зонах і в різнотипних водоймах Ірану, оцінено значення кожної зони та певного типу водойм у формуванні загальної видової різноманітності альгофлори країни. Зроблено висновок, що специфіку альгофлори природно-рослинних зон Ірану визначають особливості кожної зони, щільність населення, наявність великих міст з розвинутою промисловістю, напрямок господарської діяльності населення регіону. Виявлено, що у досліджених водоймах зберігаються закономірності розподілу видової різноманітності водоростей, обумовлені типологічними особливостями водойм, їх морфометричними характеристиками, формою й інтенсивністю господарського використання. Проведено екологічний, географічний і сапробіологічний аналізи водоростей водойм Ірану.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст