На лабораторних популяціях 18-ти видів Chlorophyta та Cyanoprocaryota виявлено особливості росту та функціонування водоростей за умови їх взаємовпливу та виділено типи біотичної взаємодії. Вперше встановлено фізіолого-біохімічні наслідки біотичного взаємовпливу водоростей, обгрунтовано висновок щодо стресорної природи цього чинника. Показано тотожність виявлених змін загальнобіологічному явищу адаптаційного синдрому клітинних систем. З'ясовано, що взаємодія водоростей викликає перебудову метаболізму та призводить до змін інтенсивності таких основних фізіологічних процесів, як фотосинтез, дихання, екскреція органічних речовин, а також ефективності ферментів, вмісту та фракційного складу ендо- й екзогенних білків, складу екзометаболітів. Вперше виявлено дегідрометилжасмонат у позаклітинних виділеннях ряду прісноводних водоростей. Показано, що біотичний взаємовплив видів призводить до змін вмісту алелопатично активних речовин - індукує утворення бензойної кислоти та посилення синтезу дигідрометилжасмонату.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено математичну модель доочистки стічних вод, які пройшли попередні етапи механічного та біологічного очищення. Запропоновано метод коректування складу стічних вод для оптимізації споживання біогенних елементів щодо потреб даних культур водяних фототрофів. Проведено порівняльну оцінку ростових та асиміляційних характеристик даних видів мікроводоростей та вищих водяних рослин (ВВР). Встановлено комплексну схему доочищення стічних вод за допомогою мікроводоростей та ВВР.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено оригінальну типізацію форм діатомових водоростей за формами пояска та поверхні стулок. Виділено й описано 15 типів панцирів діатомових, характерних для 95 % видів водоростей відділу Bacillariophyta. Розроблено алгоритми створення тримірних геометричних моделей діатомових, які мають типові форми панцирів. Проведено аналіз розподілу сумарних і середніх значень морфохарактеристик діатомових водоростей по акваторіях Севастопольської та Ласпінської бухт.

  Скачати повний текст

Вивчено морфологічні, фізіологічні та біохімічні особливості меланінвмісних грибів, виділених з приміщень 4-го блоку ЧАЕС. Виявлено особливості росту всіх досліджених штамів H. resinae, C. herbarum та C. sphaerospermum, зокрема, їх повільний вихід в стаціонарну фазу. Це дає підставу віднести їх до групи олігокарботолерантних грибів. Показано стійкість темнопігментованих грибів, виділених з приміщень об'єкту "Укриття", до тривалого голодування (200-т діб), їх здатність до росту на силікагельному середовищі за наявності слідових кількостей вуглецю. Виявлено два типи морфологічних змін у H. resinae, C. herbarum та C. sphaerospermum за умов низьких концентрацій вуглецю у поживному середовищі (0,1 г/л та менше), а саме: втрату репродуктивного апарату, утворення фрагментованого міцелію (H. resinae) редукцію спороношень (C. herbarum і C. sphaerospermum). За результатами проведених досліджень установлено, що більшість штамів H resinae, C. herbarum та C. sphaerospermum мала низьку активність гідролітичних ферментів, яка в 26 % випадків була відсутня. Лише H. resinae штами 63, 77, 76, 52 проявили високу ліполітичну активність. Установлено високу внутрішньоклітинну та низьку позаклітинну каталазну активність практично у всіх досліджених штамів мікроміцетів. Всі наведені особливості досліджених штамів H. resinae, C. herbarum та C. sphaerospermum зумовлюють їх постійне виявлення у приміщеннях об'єкту "Укриття".

  Скачати повний текст

Встановлено особливості якісного складу та кількісного розвитку фітоепіфітону, структури його угруповань, а також участі у процесах біологічної самоочистки водойм Києва. Показано, що в обростаннях вищих водяних рослин різнотипних водойм мегаполісу вегетує 301 вид водоростей, представлених 326-ма внутрішньовидовими таксонами з 114-ти родів, 60-ти родин, 37-ми порядків, 16-ти класів і 9-ти відділів. Установлено, що основою видового багатства фітоепіфітону досліджених водних об'єктів становлять Bacillariophyta (36,9 %), Chlorophyta (28,2 %) і Streptophyta (16,9 %). Відзначено, що найбільше видове багатство притаманне фітоепіфітону занурених рослин (246 видів). За цього на повітряно-водних макрофітах знайдено 173 види, на рослинах з плаваючим листям - 117 видів і на вільноплаваючих рослинах - 41 вид водоростей. Чисельність і біомаса фітоепіфітону характеризується значною амплітудою коливань (в середньому 0,630 - 15,371 млн. кл/г та 0,44 і 273,03 мг/г сухої маси рослини-субстрату відповідно. У досліджених водоймах Києва, які належать переважно до beta-мезосапробної зони. Виділено одну асоціацію, дві субасоціації та два варіанти фітоепіфітону, що відрізняються за флористичним складом і умовами місцезростання. Доведено, що епіфітон бере активну участь у фотосинтетичній аерації води різнотипних водойм мегаполісу, а також акумулює важкі метали та радіонукліди, що сприяє самоочищенню досліджених водних об'єктів.

  Скачати повний текст

Уперше запропоновано модель росту періодичної культури мікроводоростей, яка дозволяє визначити основні характеристики росту (максимальну питому швидкість росту, максимальну продуктивність, питому швидкість дихання, дійсну потребу) та прогнозувати динаміку вмісту біохімічних компонентів клітин культур мікроводоростей у разі зміни умов культивування. Розраховано величини дійсної потреби культур D. salina, P. cruentum, S. platensis в азоті для різних початкових концентрацій нітратного азоту у середовищі. Встановлено, що зі зменшенням концентрації азоту у середовищі величина дійсної потреби також зменшується. Зроблено висновок, що величина дійсної потреби є фізіологічною нормою, яка визначає кількість субстрату, необхідну для синтезу одиниці біомаси.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості азотного й енергетичного обміну у представників прісноводних водоростей (Cyanophyta, Chlorophyta, Bacillariophyta) у нормі та за дії іонів цинку та свинцю у концентраціях, які відповідають 1,2 та 5 ГДК, проаналізовано їх комплексну фізіолого-біохімічну відповідь на вплив даних металів. Встановлено, що у досліджених видів водоростей ферментні системи енергетичного обміну (сукцинатдегідрогеназа та цитохромоксидаза) більш чутливі до впливу підвищених концентрацій цинку та свинцю, ніж ферменти азотного обміну (глутаматдегідрогеназа та глутамінсинтетаза, яка виявилася визначальною в асиміляції амонійного азоту). Доведено, що цинк зумовлює менший негативний вплив на водорості, ніж свинець, даний ефект підтверджено змінами інтенсивності функціональних систем клітин та їх фізіологічним станом. Встановлено, що найбільш чутливими до дії іонів цинку та свинцю є представники зелених водоростей, найстійкішими - діатомових, синьозелені займають проміжне положення.

  Скачати повний текст

Вивчено видовий склад діатомових водоростей озер Шацького національного природного парку (ШНПП) й оцінено їх стан з використанням методики діатомових індексів. Установлено, що систематичний список діатомових водоростей озер ШНПП нараховує 282 види, представлені 298-ма внутрішньовидовими таксонами (враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду). З них 29 уперше наведено для флори України, 217 видів виявилися новими для території парку. Визначено, що за значенням діатомових індексів органічне забруднення (сапробність) більшості озер (18-ти) ШНПП у період 2004 - 2006 рр. можна охарактеризувати як відсутнє або слабке та середнє або сильне в озерах Довге, Линовець, Кругле. Евтрофування Шацьких озер можна охарактеризувати як слабке до середного (16) та лише в озері Озерце відсутнє до слабкого та середнє або сильне в озерах Довге, Линовець, Кругле. З'ясовано, що у порівнянні з сапробіологічною оцінкою стану Шацьких озер, одержаною у 1992 р., рівень органічного забруднення у великих озерах не підвищився. За результатами порівняльного оцінювання якості вод в озерах Озерце та Чорне Мале у період 1989 - 2006 рр. виявилося, що ці озера відповідають вимогам, що висуваються до референтних водних об'єктів Водною рамковою директивою WFD-2000. Наголошено на доцільності проведення комплексних поглиблених досліджень цих озер.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено метод тривалого зберігання мікроводоростей без використання поживних середовищ, який дозволяє зберігати їх життєздатність у збезводненому стані протягом тривалого часу. Метод передбачає переведення клітин у стан ангідробіозу, їх зберігання та реактивацію, тобто переведення в активну культуру. На підставі аналізу морфометричних і біохімічних характеристик мікроводоростей у разі переведення в ангідробіоз та реактивації визначено умови де- та регідратації клітин. Визначено умови, що забезпечують збереження мікроводоростей у стані ангідробіозу. Показано взаємозв'язок життєздатності та залишкової вологості культури. Уперше визначено його оптимум: для Spirilina platensis - 9 - 11 %, для Synecchococcus elongatus - 8 - 11 %, для Phaeodactylum tricornutum - 12 - 14 %.

  Скачати повний текст

Уперше експериментально доведено можливість штучного ураження деяких грунтових зелених водоростей вірусами вищих рослин. Установлено, що у клітинах водоростей, виділених з грунтів природних ценозів, детектуються антигени фітовірусів. Обгрунтовано й експериментально перевірено гіпотезу щодо шляхів проникнення фітовірусів у клітини грунтових водоростей залежно від їх вікового та морфологічного стану. Під час дослідження ультраструктури клітин Bracteacoccus minor з контрольних ліній виявлено спосіб поділу внутрішніх хлоропластів, розроблено схему класифікації вікових станів Bracteacoccus minor на ультратонковму рівні, виявлено й описано комплекси асоційованих органел. Доведено, що методи імуноферментного аналізу, поверхневого плазмонного резонансу та полімеразної ланцюгової реакції можуть бути використані для детекції вірусів вищих рослин (або їх антигенів) у клітинах грунтових водоростей.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено зелені водорості (відділ Chlorophyta) континентальних водойм Донецько-Приазовського Степу. Для водойм регіону наведено 541 вид (607 вн. такс.) Chlorophyta, які належать до 164-х родів, 55-ти родин, 22-х порядків і 8-ми класів. Відзначено, що підставою різноманіття Chlorophyta є класи Chlorophyceae, Zygnematophyceae, Trebouxiophyceae. Установлено зменшення видового різноманіття Chlorophyta у водоймах регіону у напрямку з півночі на південь. Відповідно до видового різноманіття зелених водоростей у регіоні виділено три територіальні одиниці: південну, центральну та північну. Представлено дані щодо різноманіття Chlorophyta Луганського природного заповідника (178 видів, 195 вн. такс.) та Українського степового природного заповідника (175 видів, 187 вн. такс.). Показано, що головним центром різноманіття зелених водоростей регіону є заплава системи р.Сіверський Донець. Обгрунтовано необхідність створення альгорезерватів в еталонних екосистемах. Установлено значну географічну диференціацію Chlorophyta різних фізико-географічних областей Донецько-Приазовського Степу. Доведено видову самостійність Tetrastrum hortobagyi Hajdu. Досліджено будову бородавчатих структур Siderocelis irregularis Hindak (Chlorellales) та Cosmarium pseudobroomei Wolle (Desmidiales. Підтверджено належність роду Tetrachlorella Korschikov до родини Oocystaceae.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження альгофлори водойм Дніпровсько-Орільського природного заповідника (ДОПЗ). Складено конспект флори водоростей ДОПЗ, що нараховує 693 види (771 внутрішньовидовий таксон) з відділів Cyanophyta - 120 (124), Euglenophyta - 90 (113), Chrysophyta - 19 (23), Xanthophyta - 42, Bacillariophyta - 171 (194), Dinophyta - 7 (10), Cryptophyta - 4, Chlorophyta - 240 (261). За результатами оригінальних досліджень виявлено 670 видів (745 вн. такс.), вперше для території заповідника вказано 587 видів (662 вн. такс.), а для степової зони України - 26 видів, для України - 3 види і 1 рід. Встановлено, що рідкісними для флори степової зони України є 15 видів, для флори України - 15, для світової флори - 2. Проаналізовано систематичну структуру виявленого альгорізноманіття. Встановлено, що його розподіл за різними типами водойм є нерівномірним та обумовлений морфометричними показниками водойм, ступенем їх проточності, затіненості та заростання вищою водною рослинністю. Найбільше альгорізноманіття виявлено у заплавних водоймах зі сповільненим водообміном з руслом Дніпра. Проведено аналіз сезонної динаміки розвитку водоростей, а також екологічний аналіз дослідженої альгофлори. Показано, що альгофлора водойм ДОПЗ проявляє найбільшу подібність з такою Канівського природного заповідника, меншою мірою - Дунайського біосферного заповідника.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено інвентаризацію видового складу флори Cyanophyta морської кам'янистої супраліторалі Криму. Обстежено 62 пункти, з яких 44 розташовані у межах природно-заповідного фонду (ПЗФ) і ділянок, пріоритетних для збереження біорізноманіття Криму. Виявлено 115 видів Cyanophyta, представлених 131 формою. Вперше для флори України наведено чотири види та дві форми водоростей. Для одного виду відмічено друге місцезнаходження, а 85 видів і форм водоростей - нові для супраліторальної зони Чорного й Азовського морів. Для 17-ти видів вказано друге місцезнаходження на території Криму. Проаналізовано систематичну структуру виявленого видового складу й поширення Cyanophyta в супраліторальній зоні різних гідроботанічних районів біля берегів Криму. Охрактеризовано особливості просторового (вздовж узбережжя та над рівнем моря) розподілу, а також сезонної динаміки супраліторальних Cyanophyta. Складено конспект флори Cyanophyta морської кам'янистої супраліторалі Криму та виділено комплекс провідних видів. Вперше наведено опис альгофлори супраліторальної зони 16-ти об'єктів ПЗВ, зокрема чотирьох природних заповідників.

  Скачати повний текст

На підставі повного анатомо-морфометричного аналізу вперше проведено ревізію роду грацилярія в Чорному морі та відновлено існування двох його видів: Gracilaria verrucosa (Huds.) Papenf. і G. dura (Ag.) J.Ag. В обох видів виявлено та описано по три форми, дві з яких є неприкріпленими. Вперше простежено сезонну динаміку структурно-функціональних показників фітоценозів за наявності в них грацилярії. На основі даних розмірно-вагової структури ценопопуляцій виявлено зміну генерацій видів і форм грацилярії за природних умов. Здійснено оцінку запасів найбільших скупчень грацилярії у Чорному морі. Показано можливість і перспективність культивування , вивчено особливості її росту, продукції та формування таломів за різних експериментальних умов вирощування.

  Скачати повний текст