Вивчено вплив протонного струму на перебіг реакції гідратації пропену. Розроблено мембранно-каталітичний реактор, в якому процес гідратації здійснюється в реакційному об'ємі, утвореному двома протонопровідними мембранами на основі перфторсульфованих катіонітів (МФ-4-СК, Nafion). Показано, що шляхом зміни інтенсивності потоку протонів крізь мембранний каталізатор можна створювати та стабільно підтримувати певну гідратну структуру активних центрів. З'ясовано, що у разі оптимальних значень інтенсивності протонних струмів крізь плівки мембран питома каталітична активність останніх перевищувала відвідні дані для гранульованого каталізатора у проточному реакторі у 5 разів. З використанням одержаних експериментальних результатів і літературних відомостей щодо механізму протонного перенесення у твердих середовищах запропоновано модель транспорту протонів крізь мембрани та структуру бренседівського кислотного центру за умов перебігу реакції гідратації. Базуючись на запропонованих структурах, пояснено наявність високої протонної провідності мембран за присутності значної кількості води, дегідратуючої здатності протона та її зв'язок з каталітичною активністю мембран. Установлено ефект впливу протонного струму на підвищення активності каталізатора.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив поверхнево-активних сполук нейрогенної природи на процес рідиннофазного окиснення циклогексан (ЦГ) до циклогексанолу та циклогексанону з метою створення ефективних каталітичних систем. Визначено роль бінарних каталітичних систем і розчинів у складі основного промислового каталізатора процесу - нафтенату кобальту та поверхнево-активних сокаталізаторів нейоногенної природи. Установлено значущість умов проведення процесу (природи, концентрації каталізатора, сокаталізатора та розчинника, співвідношення між складовими каталітичної системи) стосовно основних техніко-економічних параметрів окиснення ЦГ. Визначено оптимальний склад і умови застосування аталітичних систем у процесі рідиннофазного окиснення ЦГ. Проведено фізико-хімічні дослідження з метою з'ясування ефективності створення каталітичних систем. Обгрунтовано можливість їх практичного використання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Знайдено оптимальні умови синтезу in situ та наступної модифікації гідроксидом натрію гранульованого цеоліту Y на основі Просянівського каоліну (Україна) з виходами 70 - 75 % , високою міцністю та мезопористістю гранул. Показано, що синтезовані зразки переведено у каталізатори з унікальним спектром кислотності. Експериментальні результати узагальнено у вигляді принципово нового механізму алкілування з провідною роллю первинних карбокатіонів на основі ізобутану та незначною роллю карбоній - іонів - трет - бутилу.

  Скачати повний текст

Здійснено синтез нових 2,3-дигідро-1H-1,5-бензодіазепін-2-онів з гетерильними та арильними замісниками, вивчено їх хімічні властивості у реакціях з електрофільними та нуклеофільними реагентами. Показано, що залежно від електронної природи замісника у гетероїлоцтових ефірах та о-фенілендіамінах та умов проведення реакції конденсації утворюються ефіри 3-заміщенних акрилових кислот або 4-гетерилбензодіазепінони. Встановлено утворення ізомерних 7- і 8-R-гетерилбензодіазепінонів у разі використання несиметричних о-діамінів. Вперше зроблено оцінку реакційної здатності 4-гетерил-2,3-дигідро-1H-1,5-бензодіазепін-2-онів у реакціях електрофільного заміщення: алкілування, галогенування, аміноалкілування. Відзначено інертність фуранового замісника щодо дії галогенуючого агента. Показано, що N- і S-нуклеофільні реагенти регіоселективно взаємодіють з 3-бромо-1,5-бензодіазепінонами за положенням ІІІ гетероциклу. Встановлено залежність термічної стійкості бензодіазепінонів у реакції бензімідазольного перегрупування від електронної природи замісника у положеннях ІІІ і ІV гетероциклів. Одержано дані про фармакологічну активність 4-гетерил(арил)-2,3-дигідро-1H-1,5-бензодіазепін-2-онів.

  Скачати повний текст

Показано, що реакція ізомерних амінотолуолів з озоном перебігає з високою швидкістю за аміногрупою з утворенням полімерних азосполук. Визначено, що ацилювання аміногрупи веде до зміни напряму реакції. Досліджено кінетику та схему реакцій озону з ізомерними ацетамінотолуолами в оцтовій кислоті та визначено, що озон витрачається за двома напрямами. З'ясовано, що в присутності ацетату кобальту (II) селективність окиснення ізомерних ацетамінотолуолів озоном за метильною групою дещо збільшується, але основним напрямом реакції залишається озоноліз ароматичного кільця. Вивчено кінетику основних стадій каталітичного циклу. Запропоновано схему окиснювально-відновного каталізу та знайдено оптимальні умови синтезу амінобензойних кислот. Одержані дані складають теоретичні основи процесу окиснення амінотолуолів та їх ацильованих похідних і дозволяють здійснювати цілеспрямований підбір каталізаторів та перебігу реакції.

  Скачати повний текст

Розроблено зручні методи синтезу гетероциклічних хінонімінів на основі похідних дибензо[с,е][1,2]тіазин-5,5-діоксиду, 1,8-нафтсультаму та дослідженню впливу безпосереднього зв'язку замісника, біля атома нітрогену, з хіноїдним циклом на їх реакційну здатність і величину окиснювально-відновного потенціалу. На прикладі деяких 2-амінофенілсульфоніланілідів із замісником в анілідному кільці показано можливість утворення суміші двох ізомерних продуктів циклізації за умов реакції Ульмана та Гроса. Виявлено, що включення імінного атому нітрогену в цикл змінює напрямок реакцій хінонімінів з нуклеофілами, що вказує на відсутність прямих аналогій з нециклічними структурами.

  Скачати повний текст

Запропоновано зручну методику виділення стереоізомерних екзо- й ендо-2-амінометилбіцикло[2.2.1]гептанів відновленням гідрохлоридів ненасичених аналогів, одержано та направлено для вивчення противірусної дії гідрохлоридів амінів. Порівняння реакційної здатності каркасних амінів показало, що головним фактором є стерична доступність реакційного центру - атома нітрогену аміногрупи. Досліджено епоксидування сечовин ряду норборнену. Здійснено функціоналізацію аміноспиртів за аміно- і гідроксильними групами та послідовне введення ацильних замісників до конкуруючих нуклеофільних центрів. У ході проведення фармакологічних дослідів похідних ендо-5-амінометилбіцикло[2.2.1]гепт-2-єну (гідрохлориду, фосфонамідів, аміноспиртів) виявлено вплив замісників при атомі нітрогену на силу та характер нейротропної дії препаратів.

  Скачати повний текст

Установлено основні закономірності реакції окиснювального алкоксилювання ненасичених альдегідів у спиртах за присутності селеновмісного каталізатора - селен (IV) оксиду. Запропоновано кінетичну модель реакції окиснення ненасичених альдегідів у спиртах та обчислено їх параметри. Визначено оптимальні умови (концентрацію каталізатора, температуру, співвідношення спирт / ненасичений альдегід), за яких можна досягнути максимального співвідношення естер / кислота. Запропоновано принципові технологічні схеми процесу одержання ненасичених кислот та їх естерів окисненням ненасичених альдегідів пероксидом водню.

  Скачати повний текст

Розроблено препаративні підходи до синтезу за реакцією Міхаеля ряду нових функціонально заміщених 4-циклогексанспіро-2-меркаптопіридинів, що містять у третьому положенні нітрильну, карбомоїльну або алкоксикарбонільну групи, на базі яких одержано алкілтіопіридини, тієно[2,3-b]піридини, тіазоло[3,2-a]піридини та нову гетероциклічну систему 8-аза-4-бензоїл-5-іміно-10-спіроциклогексан-3-тіабіцикло[4.3.1]декан-2,7,9-тріон. Показано, що продуктом самоконденсації циклоалкіліденціанотіоацетамідів у лужному середовищі є 1,2-дигідро-5,6-олігометиленспіроциклоалкан-2-тієно[2,3-d]піримідин-4(3H)-тіони, а конкуруючою реакцією в синтезі 4-спірозаміщених частково гідрованих піридин-2-тіонів за реакцією Міхаеля є обмін метиленовими компонентами.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив на каталітичну активність промислового каталізатора (ПК) гідрокрекінгу домішок вуглецевих полімерних матеріалів (ПМ), одержаних на основі ацетилену, карбаміду, полівінілхлориду з інжектованою протонною провідністю. Встановлено, що додавання до ПК гідрокрекінгу до 10 % ПМ зменшує температуру активації каталізатора та в 1,5 - 2,5 раза підвищує конверсію вихідної сировини. Зазначено, що доданий полімер сприяє прискоренню перенесення активного водню у вигляді протона від окисно-відновних до кислотно-основних центрів каталізатора з утворенням нових бренстедівських центрів. Доведено, що в 10 раз підвищилась активність ПК у комбінації з полімерною домішкою в потоці протонів внаслідок генерації іонів й радикалів водню у водневому середовищі. Розроблено спосіб одержання композитних мембранних каталізаторів (МК) у складі біфункціонального каталізатора і вуглецевого полімеру та визначено високу активність МК у реакціях гідрокрекінгу та гідроочистки на прикладі модельних сполук (ізопропілбензол, тіофен, фурфурол, хінолін).

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано систему автоматизації керування процесом аерозольного нанокаталізу для утилізації відходів хлорорганічного синтезу з застосуванням сучасних програмно-технічних засобів для підвищення ефективності процесу утилізації широкого спектру хлорорганічних відходів хімічного виробництва та збільшення виходу продуктів для подальшого синтезу. Розроблено математичну модель процесу та проведено його декомпозицію на підсистеми. Запропоновано структуру та методи реалізації дворівневої системи автоматизації керування процесом. Встановлено методи компенсації збурень та координації контурів керування. Визначено програмне забезпечення системи автоматизації та систему відображення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що в системі озон-толуол-оцтова кислота озон реагує з ароматичним кільцем і метильною групою. Доведено, що в процесі озонування толуолу в середовищі оцтової кислоти за присутності металів змінної валентності та їх сумішей зі сполуками брому основним напрямком реакції є оксидація метильної групи. Запропоновано механізм оксидаційно-відновного каталізу, який задовольняє отриманим експериментальним даним. З'ясовано роль озону, сполук металів змінної валентності та сполук брому в реакції оксидації озоновмісними газами. Оксидація толуолу озоном у рідкій фазі перебігає за складним механізмом, відповідно до якого переважно руйнується ароматичне кільце. Досліджено кінетику оксидації толуолу озоном у розчині оцтової кислоти в присутності металів змінної валентності та бромідів. Показано, що за умов каталізу в значній мірі запобігається електрофільна реакція озону з ароматичним кільцем, і помітним стає селективна оксидація толуолу по метильній групі.

  Скачати повний текст

Запропоновано ефективні каталізатори для процесів окиснювального амонолізу ізобутилового спирту, окиснення ізомасляного альдегіду до ізомасляної кислоти, окиснювального дегідрування метилізобутирату до метилметакрилату. Вдосконалено вже існуючі каталітичні контакти окиснення ізобутилового спирту до метакролеїну й окиснення метакролеїну до метакрилової кислоти. Визначено вплив оксидного каталізатора окиснювального амонолізу ізобутилового спирту на його каталітичну активність і селективність, встановлено фазовий склад оптимального каталізатора та визначено його активну фазу. На підставі досліджень кінетичних закономірностей процесу окиснювального амонолізу ізобутилового спирту створено його кінетичну модель, згідно з якою визначено оптимальні умови здійснення процесу. Розроблено основи технології одержання метакрилонітрилу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено концентрацію модифікатора (W, (Co)) щодо срібла, яка знижує швидкість його необоротної дезактивації за рахунок уповільнення процесу спікання. Встановлено взаємозв'язок між каталітичною активністю та значенням позірної енергії активації процесу відновлення срібла та металів-модифікаторів з їх амінокомплексів розплавом карбаміду. Запропоновано використання продуктів переробки збіднених фосфоритів України для виготовлення алюмосилікатного носія (АСН) з високим значенням силікатного модуля, який визначає активність модифікованого срібного каталізатора. Розроблено технологічну схему приготування каталізатора Ag-Co/АСН, проведено його промислові випробування й одержано формальдегід, що відповідає сертифікату якості.

  Скачати повний текст

Визначено вплив солей перфторованих оксисульфокислот (СПСК) та бінарних каталітичних систем на основі нафтенату кобальту та СПСК на кінетику накопичення та склад продуктів окиснення циклогексану. Показано, що їх застосування спричиняє зростання швидкості окиснення та зміну співвідношень між продуктами реакцій. Установлено закономірності каталітичної дії перфторсполук залежно від умов проведення процесу, концентрації та молекулярної маси самих перфторсполук. Створено бінарну каталітичну систему: нафтенат кобальту - хромоксан, яка дає змогу інтенсифікувати процес окиснення циклогексану та збільшити селективність утворення цільових продуктів. З'ясовано закономірності її каталітичної дії та оптимальні умови проведення процесу за присутності цієї системи. Визначено вплив краун-ефірів (КЕ) та полігліколів на кінетичні закономірності, склад продуктів гомогенно-каталітичного рідиннофазного окиснення циклогексану молекулярним киснем, а також залежність ефективності дії цих сполук від їх будови, природи солі металу змінної валентності та співвідношення концентрацій нафтенату кобальту і краун-ефіру (полігліколю). Установлено вплив складних каталітичних систем на основі солей металів змінної валентності і КЕ або СПСК на склад продуктів і швидкість рідиннофазного окиснення метилбензолів, а також закономірності перебігу процесу окиснення толуолу та n-ксилолу залежно від складу та співвідношення компонентів каталітичної системи. Виявлено роль каталітичних систем [стеарат кобальту - КЕ], [нафтенат кобальту - хромосан] на розклад гідропероксиду циклогексилу (ГПЦГ). Розраховано псевдомономолекулярну константу розкладу ГПЦГ, а також константу рівноваги комплексу [каталізатор - ГПЦГ] і константу швидкості його розкладу. Показано, що вплив досліджених домішок на розклад ГПЦГ та його взаємозв'язок з впливом на окиснення ЦГ залежать від природи домішки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст