Скачати повний текст

Наведено теоретичні та експериментальні дані стосовно ідентифікації генотипів за допомогою ДНК-маркерів, зокрема SSR-локусів геному соняшнику (Helianthus annuus L.). За допомогою маркерів для мікросателітних локусів геном соняшнику визначено особливості алельного складу для кожного генотипу, а також для кожного центру створення цієї культури в Україні. На підставі даних SSRP-аналізу здійснено диференціювання досліджених генотипів, установлено наявність унікальних алелів, виявлено генетичні взамовідносини між досліджуваними генотипами соняшнику, запропоновано тест-систему для визначення типовості та гібридності селекційних форм, а також створено ідентифікаційні формули інбредних ліній і гібридів соняшнику.

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження за комплексом селекційних ознак нових самозапилених ліній кукурудзи, створених на базі вихідного матеріалу, одержаного від схрещування елітних середньопізніх і ранньостиглих ліній різних генетичних плазм (Ланкастер, Айодент, Рейд (BSSS), Лакауне). Підтверджено перспективність використання такого вихідного матеріалу для селекції ранньостиглих і середньоранніх самозапилених ліній кукурудзи. Визначено характер розщеплення за різними господарсько-цінними ознаками самозапилених сімей другого циклу селекції. Експериментально встановлено можливість одержання більш скоростиглих аналогів ліній плазми Ланкастер у послідовних генераціях самозапилення. Наведено оцінку адаптивної здатності та стабільності нових гібридів за комплексом показників.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше для ряду нових перспективних і раніше створених сортів м'яти вітчизняної селекції (Сімферопольська 200, Заграва, Українська перцева, Двохукісна, Прилуцька 6) виявлено особливості морфогенетичних реакцій в культурі вегетативних органів in vitro та розроблено біотехнологічні прийоми клонального мікророзмноження на базі культури ізольованих меристем, листкових і стеблових експлантів. Виявлено залежність типу мікророзмноження від генотипу, сезонності відбору, типу та розміру експланта, а також складу живильного середовища. Експериментально показано, що протягом одного циклу вирощування культури на первинному живильному середовищі можливе одержання повноцінних рослин-регенерантів м'яти з ізольованих меристем шляхом індукції множинного пагоноутворення та ризогенезу in vitro. Розроблено спосіб прямої регенерації рослин в культурі листкових експлантів м'яти. Встановлено, що під час культивування in vitro стеблових експлантів реалізація морфогенезу та регенерація рослин відбувається непрямим шляхом, а саме через утворення первинного калюсу. Оптимізовано умови одержання калюсних культур з експлантів вегетативних органів. Вивчено морфологічні та цитологічні особливості калюсних культур, показано високий рівень гетерогенності калюсних клітин за морфологією і вмістом ДНК в інтерфазних ядрах.

  Скачати повний текст

Вперше на клітинному та організмовому рівнях рослин з різним генотипом виявлено можливість індукції радіоадаптивної відповіді (РАВ) внаслідок впливу на насіння, що перебуває у стані спокою, адаптивною (окремо та сумісно мм-радіохвилями та гамма-радіацією) та тестовою (гамма-радіацією) дозами опромінення. Встановлено важливе значення рівня синхронізації першого мітозу під час проростання опроміненого насіння як показника стимуляції мітотичної активності за прояву РАВ. Виявлено зберігання прояву РАВ у поколіннях опроміненого насіння за комплексом показників (проліферацією клітин, ростовими реакціями, рівнем хромосомного мутагенезу, урожайністю).

  Скачати повний текст

Наведено результати експериментальних досліджень, на підставі яких показано доцільність виконання певних етапів селекційного процесу за умов Карпат, зокрема стосовно підвищення результативності гібридизації. З'ясовано, що у регіоні є можливим отримання ягід і насіння за всіх комбінацій бекросування міжвидових гібридів (у дозі Полісся вдалими були лише 87,5 %), збільшити кількість насіння у перерахунку на бутон в 1,48 разів (на висоті 650 м над рівнем моря) та у 1,38 разів за умов схрещування на висоті 1 330 м н.р.м. Зазначено, що щорічні епіфітотії фітофторозу (у зоні Полісся лише 5 разів за 10 років), рання поява хвороби (перша - друга декада липня, у фазу бутонізації - початку квітування картоплі), наявність високо агресивних і вірулентних рас гриба (у регіоні уражуються навіть високостійкі сорти) та сприятливого для розвитку хвороб метеорологічного комплексу дозволяє вважати зону Карпат особливо сприятливою для оцінки стійксті проти хвороби. Установлено високу кореляційну залежність (r = +0,94 - +0,97) між методами випробування та місця виконання досліджень (висота 650 м і 1 330 м н.р.м.). Виділено п'ять бекросів складних міжвидових гібридів, які не мали ознак ураження фітофторозом. На підставі виявленого показника стійкості та високого середньо популяційного балу резистентності матеріалу від тестсхрещування міжвидових гібридів зроблено висновок стосовно їх значного генетичного потенціалу (вище, ніж у кращого сорту-стандарту Воловецька - 6,3 бала). Виявлено значну селекційну цінність міжвидових гібридів за основними господарськими ознаками та високий адаптивний потенціал певних гібридів конкуренто-екологічного випробування за агрономічними властивостями.

  Скачати повний текст

За умов південно-західного Лісостепу України вперше встановлено залежність росту, розвитку та формування продуктивності гречки від впливу зеленого удобрення, біопрепаратів та гербіциду. Виявлено сортові особливості гречки у формуванні фотосинтетичних параметрів посівів залежно від технологічних прийомів. Встановлено зв'язки між рівнем урожайності та різними чинниками, які впливають на продукційний процес. Удосконалено елементи технології вирощування зерна гречки за рахунок використання зеленого удобрення, біопрепаратів і внесення гербіциду Фюзілад Форте 150 ЕС.

  Скачати повний текст

На південному сході України створено колекцію видів роду Echinacea. Вивчено онтогенез, виявлено біологічні особливості таких видів як Echinacea purpurea (L.) Moench, Echinacea pallida (Nutt.) Nutt., Echinacea angustifolia DC. Встановлено строки та тривалість їх вікових станів під час інтродукції у регіон. Вперше вивчено особливості біології цвітіння та плодоношення у трьох видів роду Echinacea за умов південного сходу України, що дозволяє прогнозувати строки дозрівання насіння, насіннєву продуктивність та успішність інтродукції рослин. Вивчено міжвидову та внутрішньовидову мінливість вегетативних та генеративних органів видів роду Echinacea. Вперше проведено порівняння зразків рослин виду E. purpurea, що зростають у різних регіонах України та в США. Вивчено особливості вирощування E. purpurea у складі рослинних угруповань. Вперше вивчено елементний склад та його зміну у процесі онтогенезу E. purpurea. Доведено можливість використання видів роду Echinacea як кормових рослин, вирощених за природно-кліматичних умов південного сходу України.

  Скачати повний текст

Наведено результати історико-наукового аналізу процесу становлення та розвитку льонарства як напряму вітчизняної аграрної науки та галузі сільськогосподарського виробництва в світовому контексті. Розкрито значення льоновиробництва для економіки України на різних етапах історичного розвитку. Висвітлено процес формування мережі дослідних осередків у галузі вирощування та первинної переробки льону-довгунцю в Україні. Проаналізовано особистий внесок провідних вчених Л.П.Левченко, Т.С.Аніськової, В.М.Євмінова, В.П.Динника, В.Б.Ковальова, І.П.Карпця, М.І.Андрушківа у розвиток селекції, насінництва, удосконалення первинної переробки льоносировини.

  Скачати повний текст

Впроваджено способи основного та передпосівного обробітку грунту автоморфних і гідроморфних грунтів, систему внесення мінеральних добрив під час вирощування льону-довгунцю. Досліджено вплив довготривалого безполицевого основного та комбінованого передпосівного обробітку грунту, строків і доз внесення мінеральних добрив на водно-фізичні властивості грунту, родючість, забур'яненість посівів, добову періодичність росту, фотосинтетичний потенціал і вуглеводний обмін льону-довгунцю.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми підвищення зимостійкості й урожайності озимої м'якої та твердої пшениць. На підставі вивчення резльтатів багаторічних комплексних еспериментальних досліджень розроблено наукові засади оптимізації технології вирощування озимої пшениці. Виявлено особливості впливу її основних елементів, зокрема, строків сівби, попередників, доз і співвідношень мінеральних добрив, норм висіву насіння та глибини його загортання, застосування пестицидів і кріопротекторів на рівень стійкості озимої пшениці до низьких температур. Розроблено нові підходи щодо оптимізації строків сівби залежно від погодних умов і попередників досліджуваної сільськогосподарської культури. Виявлено онтогенетичні особливості у формуванні продуктивного потенціалу озимої пшениці залежно від агроекологічних умов.

  Скачати повний текст

Досліджено агробіологічні основи формування врожаю озимої пшениці за умов західного Лісостепу України, розроблено ресурсоощадну технологію її вирощування, що забезпечує 60 - 80 ц/га зерна високої якості. Встановлено кращі попередники, особливості обробітку грунту, придатність сортів для ресурсоощадної технології, оптимальні норми мінеральних добрив, строки і норми внесення азоту, спосіб сівби, площу живлення рослин, глибину загортання насіння, строки і норми висіву та внесення туру. Виявлено оптимальні параметри та закономірність формування елементів структури врожаю озимої пшениці під впливом агротехнічних заходів (польової схожості, перезимівлі, загального виживання, густоти рослин і продуктивного стеблостою, коефіцієнта кущіння, довжини колоса, числа колосків і зерен у колосі, маси зерна з колоса), встановлено взаємозв'язок між ними та шляхи регулювання їх параметрів за допомогою розробленої технології. Досліджено вплив агрозаходів на урожайність, якість зерна, елементи структури врожаю. Наведено порівняльну характеристику інтенсивної та ресурсоощадної технологій, економічну й енергетичну оцінку окремих агрозаходів і ресурсоощадної технології.

  Скачати повний текст

Розроблено агробіологічні параметри окремого та комплексного застосування різних видів, норм та способів унесення біопрепаратів під харчові підвиди кукурудзи, визначено напрямки захисту посівів від бур'янів за умов використання біопрепаратів на різних грунтах. Встановлено, що впровадження цих елементів технології у виробництво забезпечує врожайність високоякісної харчової кукурудзи на рівні 45 - 60 ц/га качанів без обгорток цукрової, 14 - 20 ц/га зерна розлусної та 20 - 32 ц/га - кременистої кукурудзи, знижує собівартість продукції та зберігає високу родючість грунту.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням формування високопродуктивних посівів сортів крупноплідного соняшнику з великою масою насіння (понад 110 - 120 г) для умов південного Степу України. Відображено залежність продуктивності і показників якості насіння сортів крупноплідного соняшнику від способів основного обробітку грунту, строків посіву і густоти стояння рослин в умовах Запорізької області. Встановлено, що найбільш ефективно вирощувати сорти крупноплідного соняшнику Запорізький кондитерський та Донський крупноплідний по оранці (25-27 см) при ранньому і рекомендованому строках посіву з густотою стояння 25-35 тис. шт. рослин на 1 га.

  Скачати повний текст

Розроблено та здійснено оптимізацію агроприйомів технологій вирощування соняшнику, рицини, сафлору. Обгрунтовано агробіологічні особливості розвитку рослин олійних культур залежно від погодних умов вегетаційних періодів. Установлено залежність формування продуктивності та врожайності агроценозів даних рослин від впливу застосування агроприйомів технологічного циклу, а саме: обробітку грунту, строків і способів сівби, густоти стояння рослин, прийомів догляду за посівами. Варіювання й оптимізація агроприйомів дозволяє одержувати врожайність олійних культур за протиерозійного, мінімального обробітку грунту на рівні оранки та формувати врожайність гібридів і сортів на рівні 71 - 94 % від їх генетичного потенціалу. Установлено, що під впливом агротехнічних умов вирощування рівень врожайності визначається зміною співвідношення генеративних і вегетативних органів рослин, водним режимом грунту, реакцією гібридів і сортів на умови вирощування. На підставі даних, одержаних завдяки проведеним дослідам, доведено можливість безгербіцидного вирощування соняшнику, рицину, сафлору та зниження рівня використання енергоресурсів.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано умови формування насіння гречки з високими посівними та врожайними властивостями шляхом підбору кращих попередників, системи застосування добрив, оптимальних строків і способів сівби, збирання та зберігання. За ознакою модифікаційної мінливості насіння встановлено його господарську довговічність. На підставі узагальненого показника якості насіння створено моделі управління його посівними властивостями та прогнозування їх змін. Встановлено кореляційні зв'язки між врожайністю та господарсько цінними ознаками, що визначають посівні якості та врожайні властивості насіння.

  Скачати повний текст

За умов Степу України визначено оптимальні терміни збирання методом прямого комбайнування сортів гороху з вусатим типом листка. Досліджено вплив різних термінів їх збирання, десикацію та післядію цих заходів на урожайність, втрати та якість насіння. Вивчено динаміку визрівання насіння сортів гороху з вусатим типом листка. Проведено виробничу перевірку оптимальних термінів прямого комбайнування гороху за умов Луганщини.

  Скачати повний текст

Досліджено можливості застосування мікробних препаратів і мікроелементів на посівах сої та встановлено важливу екологічну роль даних засобів у формуванні сталих агроекосистем. Підтверджено здатність біоагентів біопрепаратів адаптуватися до несприятливих умов навколишнього середовища (за pH грунту дослідної ділянки - 5,0 - 5,5). Обгрунтовано можливість їх використання як альтернативної заміни мінеральних добрив і здатність щодо симбіотичної взаємодії з рослинами сої та позитивно впливати на формування високопродуктивних симбіотичних систем за наявності спонтанної інокуляції грунтових популяцій бульбочкових бактерій за умов північної частини Лісостепу України. Показано, що поєднане застосування ризобофіту та альбобактерину підвищує сумарну кількість зафіксованого протягом вегетації сої молекулярного азоту атмосфери з 66 до 47 кг/га, сприяє збільшенню надземної фітомаси рослин на 49 %, площі листової поверхні на 21 %, урожайності зерна на 8 - 11 %, а вмісту протеїну в ньому на 1,7 - 3,3 %. Виявлено позитивний вплив позакореневого внесення мікроелементів на підвищення урожайності зерна, більш вірогідний приріст якої відбувся у разі застосування біопрепаратів. Мікробні препарати комплексної дії рекомендовано використовувати для створення екологічно безпечних технологій вирощування сої.

  Скачати повний текст