Розглянуто проблеми стосовно визначення агрономічної й агроекологічної оцінки традиційних і нових систем удобрення у восьмипільній польовій сівозміні тривалого досліду на дерново-підзолистому супіщаному грунті лівобережної частини Полісся. Вивчено ефективність вирощування пшениці озимої та жита озимого, ярого ячменю та вівса за різних систем удобрення на підставі аналізу врожайності залежно від погодних умов, що склалися впродовж вегетаційних періодів - сприятливих, перезволожених і змішаного типу (з ознаками посушливості та презволоження). Установлено, що стабілізувальним фактором за будь-яких погодних умов є комплекна система використання підстилкового гною та мінеральних добрив та внесення вторинної продукції рослинництва - соломи, сидератів або органо-мінеральних добрив, що забезпечує у сприятливі роки одержання зерна озимих зернових 60 - 70 ц/га, ярих - 40 - 50 ц/га, без застосування добрив їх урожайність знижувалася відповідно до 20 - 30 і 15 - 20 ц/га. За мов оптимізації мінерального живлення рослин прирости врожаю зерна за будь-яких погодних умов становили 14 - 23 ц/га в однокомпонентних системах удобрення (за мінеральної - близько 11, за сидеральної та органічної - 5-7 ц/га). Відзначено, що науково обгрунтоване затосування добрив економічно й енергетично вигідне.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання особливостей біології бур'янів родини берізкових за умов центрального Лісостепу та північного Степу України. Висвітлено вплив механічних знищень надземної частини рослин на їх ріст і розвиток, можливості контролювання бур'янів родини берізкових у посівах зерново-бурякової сівозміни агротехнічними та хімічними засобами. Викладено особливості росту і розвитку берізки польової за природних та агроценотичних умов, взаємний вплив рослин берізки польової та культурних рослин, запасання та використання пластичних речовин рослинами за природних умов і за їх механічних пошкоджень. Розроблено для практичного використання методи хімічного контролювання на основі вивчення дії гербіцидів та особливостей транслокації діючої речовини у підземну частину рослин.

  Скачати повний текст

Вирішено проблеми захисту посівів зерно-бурякової сівозміни та зниження рівня потенційного засмічення грунту (ПЗГ) насінням бур'янів за умов Правобережного Лісостепу України. Зазначено, що раціональне чергування посівів сівозміни з системою проведення послідовних обприскувань гербіцидами знижує рівень забур'яненості посівів гороху на 64,5 - 73,5, пшениці озимої - 77,4 - 85,9, буряків цукрових - 80,9 - 90,5, ячменю ярого - 67,7 - 76,6 %. Встановлено зниження ПЗГ (0 - 5 см) - 7,3 - 10,8 %, зокрема насіння, здатного проростати - 10,9 - 13,4 %. Проведено захист посівів від бур'янів, що забезпечило збереження урожаю культур у сівозміні на 71,4 - 80,2 % від максимального у дослідах. Зазначено, що застосування раціональної системи захисту допомогло одержати прибуток від 2 908 до 3 048 грн/га за рівня рентабельності 149 і 140 %.

  Скачати повний текст

Здійснено екотоксикологічне обгрунтування застосування пестицидів в інтегрованій системі захисту зернових колосових культур від шкідливих організмів. Розроблено методику визначення різнополярних пестицидів у рослинах і зерні. Вивчено процеси їх детоксикації за умов Лісостепу та Степу України у разі застосування окремо та з біорегуляторами. Дипольний момент і константа швидкості детоксикації можуть бути використані для екотоксикологічного скринінгу пестицидів в агроценозах. Доведено, що біорегулятор "Емістим С" не впливає на швидкість детоксикації пестицидів у рослинах озимої пшениці. За інтегральною класифікацією, відповідно 7-бальній шкалі, установлено ступінь небезпеки пестицидів сучасного асортименту, що застосовуються для захисту зернових колосових культур. З'ясовано, що показники метаболізму озимої пшениці та ярого ячменю (вміст нітратного азоту, нітратредуктазна активнсть, активність окисних ферментів) кореляційно залежать від полярності пестицидів. Показано, що близький за полярністю з емістимом С інсектицид диметоат впливає на азотний метаболізм озимої пшениці як біорегулятор. Токсикологічного впливу пестицидів на врожай та якість зерна не виявлено.

  Скачати повний текст

Вивчено процеси формування засміченості посівів зернових і олійних культур. Розроблено ефективні способи обмеження розповсюдження та зниження шкодочинності бур'янів. Установлено видову та кількісну динаміку бур'янів у сівозміні за умов проведення полицевої оранки та грунтозахисного чизельного обробітку грунту. Визначено закономірності профільної міграції насіння бур'янів в орному шарі грунту залежно від основного обробітку, а також особливості формування фітоценозу бур'янів за різної концентрації у біологічно активованому шарі грунту. Розглянуто вплив агрофізичних властивостей грунту на ступінь забур'яненості посівів і продуктивність сільськогосподарських культур. Виявлено спрямованість мікроеволюції фітоценозу бур'янів внаслідок довгострокового сільськогосподарського використання земель і традиційних технологічних засобів вирощування. Розкрито роль агротехнічних і хімічних заходів боротьби з бур'янами у підвищенні конкурентоздатності зернових і олійних культур. Розроблено регресивні моделі та параметри, що характеризують взаємозв'язок між ступенем засміченості та вологоспоживанням, виносом поживних речовин і продуктивністю кукурудзи та соняшника. Запропоновано методичну базу оцінки вологоспоживання в забур'янених агроценозах, а також прогнозу визначення біологічної ефективності гербіцидів різного спектра фітотоксичної дії стосовно складних фітоценозів бур'янів. Базуючись на науково обгрунтованих принципах функціонування засмічених агроценозів з урахуванням фітотоксичних властивостей гербіцидів рекомендовано оптимізовані регламенти та добір препаратів, що значною мірою підвищує ефективність заходів щодо запобігання втрат врожаю. Розроблено модель біоенергетичного кругообігу у посівах кукурудзи та встановлено роль елементів системи боротьби з бур'янами в акумуляції фотосинтетичної енергії агроценозами цієї культури.

  Скачати повний текст

Доведено, що для локального внесення гербіциду прімекстра у насіннєвих оболонках найбільш ефективне інкрустування насіння кукурудзи даним преператом у нормі 0,9 л/т. Виявлено, що ущільнення кукурудзи у фазі 5 - 7 листків кормовими бобами є доцільним фітоценотичним засобом пригнічення бур'янів. Визначено позитивний вплив даних екологобезпечних засобів боротьби з бур'янами на біологічну активність та поживний режим грунту. Розрахунки енергетичної та економічної ефективності вказують на раціональність застосування даних заходів у вирощуванні кукурудзи на силос.

  Скачати повний текст