Наведено результати п'ятирічних досліджень, які проведено у північному Лісостепу України, з вивчення закономірностей формування еколого-біологічної структури бобово-злакових травостоїв. Розроблено технологічні прийоми підвищення їх урожайності та продуктивного довголіття за рахунок підтримки на високому рівні у рослинних угрупованнях вмісту бобових компонентів шляхом підсівання їх в дернину на 2 та 3-му роках користування травостоями. На темно-сірих опідзолених грунтах розглянуто вплив підсівання бобових трав і різних фонів добрив на видовий склад сіяних ценозів, еколого-біологічні особливості та продуктивні властивості рослинних угруповань, якість трав'яного корму, нагромадження бобовими в травостоях симбіотичного азоту та рівні компенсації ним азоту мінеральних добрив, зміну фізико-хімічних і агрохімічних показників грунту. Встановлено алелопатичний вплив бобових трав на підсіяні компоненти інших видів даної групи рослин та ідентифіковано інгібуючі фізіологічно активні речовини, до яких відносяться фенольні сполуки, у першу чергу фенолкарбонові кислоти з групи оксикоричневих кислот - кумарових і ферулових. На підставі вивчення прояву дії фізіологічно активних речовин рослинних виділень різними видами обгрунтовано найкращі пари бобових трав для заміни за повторного підсівання у часі вихідного компоненту з метою послаблення аутоінтоксикації та підвищення ефекту від підсівання бобових трав. Розглянуто економічні й енергетичні аспекти застосування розроблених технологічних прийомів поліпшення угідь за допомогою використання бобових як важливого фактора підвищення білковості кормів і залучення у біологічний кругообіг екосистем найдешевшого симбіотичного азоту.

  Скачати повний текст

Виявлено залежності формування врожаю конюшини лучної за різної густоти рослин у підпокривних посівах. Визначено величини фотосинтетичного потенціалу конюшини лучної за умов зрошення залежно від густоти посіву та доведено можливість підвищення коефіцієнта використання ФАР. Встановлено якісні показники корму залежно від умов створення агрофітоценозів. Проведено економічний та біоенергетичний аналіз, обгрунтовано доцільність застосування удосконаленої технології вирощування конюшини лучної за умов зрошення на сірих лугових грунтах правобережного Лісостепу.

  Скачати повний текст

Вперше за умов північної частини зони Степу розроблено прийоми комбінованого використання люцерни на корм та насіння, що базуються на суцільних покривних і підсіяних широкорядних посівах. Запропоновано нові співвідношення норм висіву люцерни та редьки олійної у разі покривного вирощування, а також озимих і ярих культур за умов підсіву їх у травостій люцерни. Доведено високу ефективність її вирощування в агроценозі з досліджуваними культурами. Обгрунтовано економічну доцільність застосування нових способів вирощування люцерни на корм та насіння.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично доведено можливість одержання сталих урожаїв насіння люцерни на незрошуваних землях. Розроблено ефективні заходи, спрямовані на підвищення насіннєвої продуктивності, зменшення енерговитрат на вирощування люцерни, збагачення грунту кореневими рештками культури та біологічним азотом. Встановлено кореляційні зв'язки між урожаєм насіння й основними факторами, які впливають на його формування. Розроблено екологічно безпечну ресурсозберігальну технологію удобрення люцерни на незрошуваних землях, розраховано баланс елементів живлення. Визначено ефективність позакореневого підживлення рослин азотом у фазу плодоутворення культури. Досліджено реакцію люцерни, зокрема, у формуванні кореневої системи, на способи основного обробітку грунту. Розраховано баланс гумусу та грошовий еквівалент підвищення грунтової родючості. Обгрунтовано доцільність застосування на насінниках люцерни регуляторів росту рослин з метою раціонального використання фотосинтетичної активної радіації та гідроресурсів, послаблення негативної дії несприятливих погодних умов. Визначено оптимальний строк сівби та запропоновано надійні заходи захисту люцерни від бур'янів. Проведено комплексне оцінювання сортового складу люцерни, якості урожаю надземної біомаси сортів культури, тривалості використання посівів на насіння.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного оцінювання сортозразків конюшини лучної різного еколого-географічного походження за сінокісного та пасовищного способів використання. Встановлено динаміку накогромадження й особливості формування кормової цінності зеленої маси за укосами за сінокісного та пасовищного способів використання. Виявлено кореляційні зв'язки між кормовою та насіннєвою продуктивністю й елементами їх структури. Встановлено характер успадкування господарсько-цінних ознак гібридів конюшини лучної. Проведено порівняльне оцінювання кормової та насіннєвої продуктивності виділених селекційних номерів і визначено економічну ефективність їх вирощування.

  Скачати повний текст

Наведено результати оцінки за умов західного Лісостепу України продуктивності бобово-злакових травостоїв, якості корму, економічної та біоенергетичної ефективності експлуатації угідь відповідно до способів сівби травосуміши, режиму використання пасовища, удобрення та інокуляції насіння злакових трав. Встановлено, що оптимізація розміщення компонентів травосуміши на площині дозволяє створити кращі умови росту і розвитку бобових трав, зменшити їх конкуренцію із злаками та підвищити продуктивність угідь. Доведено, що найбільш раціональним способом використання перерослого травостою пасовищ є його скошування у фазі виходу злаків у трубку для приготування силосу та сінажу. З'ясовано, що обробка насіння злакових трав активними штамами асоціативних азотфіксаторів у поєднанні з повним мінеральним удобренням позитивно впливає на врожайність травостою. Запропоновано у процесі створення бобово-злакових культурних пасовищ висівати багаторічні трави стрічково: два рядки злаки + один рядок бобові або врозкид. Під час загінного випасу великої рогатої худоби рекомендовано п'ятиразове сінокісно-пасовищне використання невипасених у першому циклі загонів, що дозволяє ефективно експлуатувати пасовищні угіддя без зниження якості одержаних кормів. За умов дефіциту енергетичних, фінансових ресурсів, з метою зменшення забруднення довкілля доцільно поєднувати повне мінеральне удобрення з інокуляцією насіння злакових трав, що забезпечить у перші роки використання економію 25 кг д.р. азоту на кожному гектарі пасовищ.

  Скачати повний текст

Для центрального Лісостепу України за умов природного зволоження удосконалено технологію створення різнотипних травостоїв для культурних пасовищ, яка дає змогу поєднувати мінеральний і біологічний азот, подовжувати період використання травостою в пасовищній стиглості на 10 - 15 днів. Уперше доведено позитивну роль сидератів, зокрема, гірчиці білої та люпину білого у створенні сіяних укісно-пасовищних травостоїв за наявних гідротермічних ресурсів регіону. Установлено роль лядвенцю рогатого та козлятнику східного у формуванні укісно-пасовищних травостоїв, їх продуктивності, поліпшенні якості корму та економії енерговитрат. Розроблено оптимальні режими початку випасання тварин на сіяних травостоях і надано кормову й економічну оцінку укісному й пасовищному їх використанню.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності формування кормової та насіннєвої продуктивності люцерни залежно від її біологічних особливостей та основних факторів інтенсифікації виробництва рослинницької продукції, з урахуванням яких удосконалено існуючі та розроблено нові енергозберігаючі технології вирощування люцерни на корм і насіння на зрошуваних і неполивних землях півдня України. Встановлено, що гарантоване щорічне одержання високих урожаїв культури можливе за умов використання сортів інтенсивного типу, широкорядкового способу сівби. Обгрунтовано доцільність використання для збирання врожаю насіннєвих посівів першого та другого років плодоношення. Показано необхідність вибору оптимізованого укосу, оптимізації режиму зрошення, застосування інтегрованої системи захисту посівів від шкідників, збільшення кількості диких запилювачів, проведення боротьби з бур'янами, енергозберігаючої системи удобрення та своєчасного збирання врожаю. Наведено економічну та енергетичну оцінку енергозберігаючих технологій вирощування люцерни на корм і насіння.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено питання удосконалення елементів енергоощадної технології вирощування кормових культур у зеленому конвеєрі за рахунок впровадження оптимальних систем удобрення та підбору високопродуктивних сумішок однорічних культур для весняних і післяукісних посівів. Проведено порівняння продуктивності сумішок, розглянуто особливості росту і розвитку їх компонентів у ланках зеленого конвеєра за умов застосування різних добрив. Досліджено вплив добрив на біохімічний склад та поживність кормів із сумісних посівів. Надано енергетичну та економічну оцінку вирощуванню сумішок однорічних культур. Наведено пропозиції щодо можливості розширення періоду використання ярих ранніх сумішок у зеленому конвеєрі за рахунок висіву сумішок різного видового складу, а також можливості одержання високих урожаїв однорічних сумішок у післяукісних посівах.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання добору багаторічних і однорічних травосумішок для створення високопродуктивних пасовищних травостоїв на низинних луках Полісся України. Вивчено багаторічні різностиглі бобово-злакові травосумішки та посіви ярих і озимих зернових культур разом з хрестоцвітими ранньовесняного та пізньоосіннього строків, використаних в системі конвеєру для подовження пасовищного періоду протягом сезону з 150 - 160 до 200 - 220 днів. Проаналізовано вплив складу домішок на продуктивність та якість корму, а також на надходження рослинної маси протягом вегетаційного періоду. Наведено економічні та енергетичні показники їх вирощування.

  Скачати повний текст

Установлено продуктивний потенціал довговікових травостоїв (20-, 25-, 30-річних) залежно від інтенсивності удобрення та способів розподілу азоту добрив. Уперше за умов Лісостепу західного здійснено біоекоморфологічний аналіз фітоценотичної структури низинних лук за умов довготривалого інтенсивного їх використання. З використанням результатів стаціонарного досліду показано зміни видового, ботанічного складу та щільності довговікових травостоїв. Удосконалено технологічні заходи високоефективного їх використання шляхом перерозподілу різних доз (240, 180, 140 кг/га) азоту добрив протягом вегетації залежно від фаз розвитку трав і тривалості періодів відростання між наступними відчуженнями. Визначено темпи іммобілізації азоту внесених восени мінеральних добрив з використанням у наступний вегетаційний сезон, його вплив на якість і рівномірність надходження корму. Показано доцільність використання триразового підживлення травостоїв азотом з виключенням ранньовесняного для забезпечення рівномірності надходження високоякісного корму. Обгрунтовано екологічний аспект впроваджуваних технологій довготривалого використання травостоїв, які дозволяють уникнути вертикальної міграції хімічних елементів добрив, надлишкового нагромадження важких металів у грунті для збереження екологічної рівноваги екосистеми. Установлено економічну й енергетичну ефективність довготривалого використання лучних травостоїв та виявлено способи здешевлення кормової продукції.

  Скачати повний текст

Виявлено, що за умов передгірного Криму найбільш адаптивною культурою є стоколос безостий, а за умов Присивашшя - пирій видовжений. Досліджено, що строки сівби стоколосу безостого є осінніми, підзимовими, ранньовесняними, пізньовесняними, але більш кращим є підзимовий строк сівби з глибиною загортання насіння 2 см. Визначено, що азотні добрива є одним з найбільш дієвих прийомів підвищення продуктивності посівів стоколосу безостого. Встановлено, що внесення дози азоту треба коректувати з урахуванням віку посіву та вмісту азоту в грунті. Найбільш оптимальним строком скошування посівів стоколосу безостого є фаза повного викидання волоті.

  Скачати повний текст

Розглянуто технології заготівлі люцернового сіна за різної кратності обробки валка у процесі польового висушування із застосуванням нової багатоцільової кормозбиральної машини БКМ-Ф2. Визначено динаміку вологовіддачі, втрату сухих речовин від оббивання робочими органами машини та хімічний склад сіна люцерни відповідно до кратності проведення технологічних операцій з обробки валка в період висушування трави в полі, а також перетравність поживних речовин, баланс азоту у овець та продуктивність молодняку великої рогатої худоби при вирощуванні на м'ясо з використанням в раціонах сіна люцерни, заготовленого за різними технологіями. Проведено розрахунок економічної ефективності заготівлі та використання сіна люцерни в раціонах сільськогосподарських тварин. Технологія заготівлі сіна з оптимальною кратністю обробки валка базується на забезпеченні високого рівня збереження поживних речовин, зменшенні паливно-енергетичних витрат, а також сприяє підвищенню поживної цінності та продуктивної дії сіна.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості симбіотичної азотофіксації та продуктивності козлятника східного. Встановлено, що козлятник східний досить добре інфікується як специфічними бульбочковим бактеріями Rhzobium galegae, так і неспецифічними Sinorhizobium meliloti. Визначено, що передпосівна інокуляція насіння активізує процеси симбіотичної азотофіксації, фотосинтезу та дихання рослин, що призводить до підвищення насіннєвої продуктивності, урожаю надземної маси та накопичення в ній білка. Показано, що серед досліджуваних штамів бульбочкових бактерій нйкомплементарнішим є створений штам Rhizobium galegae МС-1. Визначено оптимальну концентрацію молібдену - 100 г/га, застосування якої під час вирощування козлятника в зоні Західного Лісостепу України активізує фізіолого-біохімічні процеси, підвищує його продуктивність та покращує якість урожаю. Обгрунтовано доцільність внесення у перший рік вегетації невеликих доз (30 кг/га) мінерального азоту.

  Скачати повний текст

Багаторічні дослідження (1965-1998 рр.) закономірності формування урожаю люцерни переконливо свідчать, що стабільне, гарантоване підвищення кормової продуктивності, в наступні роки використання травостою, можливо тільки за агроекологічних умов, які забезпечують ріст і розвиток за ярим типом, коли рослини в рік посіву досягають фази цвітіння. За ярого типу розвиток в рік посіву, на другий і третій роки люцерна формує максимально можливі урожаї, повністю використовуючи біокліматичний потенціал лісостепової зони України. Ярий тип розвитку забезпечується безпокривними весняними посівами із застосуванням ефективних гербіцидів, літніми безпокривними посівами, проведеними до третьої декади липня, а також сумісними посівами з ярими капустяними і ранніми зерновими при нормах висіву останніх 1,0 і 2,0 млн/га схожих насінин. Ланки сівозмін з безпокривними і сумісними посівами люцерни забезпечують збільшення збору кормових одиниць на 32,4-40,6% порівняно з ланкою сівозміни ячмінь на зерно-люцерна-люцерна.

  Скачати повний текст

Вивчено структуру й особливості функціонування популяцій кормових бобових трав на природних заплавних луках р.Псел на Сумщині (Лісостепова зона України) за умов господарського користування. У межах справжніх лук виділено контрольні ділянки, градієнт пасквальної дигресії розподілено за 5-ма ступенями, фенісиціальної - за 4-ма. Оптимальні умови для росту та формоутворення особин були наявні на контрольних ділянках, де антропогенний вплив відсутній. Ненормоване пасовищне та сінокісне користування заплавними луками призводить до погіршення умов для продукційного процесу групи досліджених бобових рослин, відбувається зниження розмірних параметрів рослин і їх особини стають дрібнішими. Випасання є жорсткішим фактором. Репродуктивне зусилля за пасовищним і сінокісним градієнтами підвищується. Для заплавних бобових трав характерне прискорення проходження фенофаз на пасовищах і сінокосах. На контрольних ділянках вікові спектри досліджених бобових трав повночленні або рідше неповночленні, нормальні. Пасовищне та сінокісне користування луками здійснює на вікові показники подібний вплив, а саме: вони трансформуються зі збільшенням частки особин старшого генеративного та постгенеративного станів. Віталітетні спектри популяцій на контрольних ділянках відрізнялися переважанням у популяціях особин вищого та середнього класів віталітету за незначної частки особин класу "c". Антропогенні навантаження призводять до зниження індексу якості популяції (Q) та зміни їх категорії з процвітаючих до депресивних або рідше - до рівноважних. Структурний і функціональний гомеостаз - головний механізм стрес-стійкості бобових трав за паскваальним та фенісиціальним градієнтами. Висока здатність до мінливості та пластичності бобових лучних трав є основою їх адаптації до пасовищного та сінокісного використання лучних фітоценозів.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення особливостей росту, розвитку та формування фотосинтетичної, симбіотичної, індивідуальної та зернової продуктивності бобів кормових залежно від впливу способу сівби, густоти рослин і доз азотних добрив, здійснено біоенергетичну оцінку, а також проаналізовано технологію у аспекті її конкурентоспроможності. На підставі одержаного узагальненого матеріалу рекомендовано використовувати у виробництві найбільш економічно вигідну та конкурентоспроможну модель технології вирощування бобів кормових на зерно за умов правобережного Лісостепу України, яка забезпечує формування врожайності зерна на рівні 3,36 т/га, вміст сирого протеїну в зерні 30,5 % та його вихід 1,03 т/га.

  Скачати повний текст