Обгрунтовано необхідність комплексного підходу до вивчення стану та функціонування лісових екосистем за умов аеротехногенного забруднення. Визначено рівень техногенного навантаження на ліси, підтверджено їх санітарно-гігієнічну функцію, що виявляється в осадженні сосновими насадженнями вагомої частини забруднювачів. Показано значну акумуляційну здатність лісових підстилок щодо полютантів. Установлено негативні наслідки промислового забруднення лісових грунтів (дернових опідзолених на давньо-алювіальному піску), що відбилися на погіршанні стану та зниженні радіального приросту соснових деревостанів. Розроблено якісно-кількісну систему діагностичних показників аеротехногенного забруднення структурних компонентів лісових екосистем та запропоновано заходи для підтримання сталого розвитку лісів і підвищення їх продуктивності.

  Скачати повний текст

Оцінено життєвий стан, межі довговічності, адаптивні морфогенетичні реакції сосни P. sylvestris, P. strobus, P. nigra на умови в міському середовищі. Визначено сприятливість міських екотопів для зростання сосни. На рівні асиміляційної та генеративної підсистем вивчено морфометричні та морфологічні показники, тривалість життя хвої, охвоєність пагонів та дефоліацію, кількість і якість насіння, виживання насіннєвих зачатків та ембріонів, схожість і якість пилку. У радіаційно забруднених екотопах вивчено порушення органо- та гістогенезу, описано характерні порушення розвитку вегетативних пагонів, виявлено та описано 8 резервних шляхів брунькоутворення. Вивчено порушення внутрішньої організації хвої. Запропоновано для біоіндикаційних досліджень більше десяти параметрів, які охоплюють різні рівні біологічної організації P. sylvestris від клітинного до організменного. Досліджено вплив біотичних факторів на життєдіяльність видів роду Pinus L. за міських умов.

  Скачати повний текст

Досліджено ритм сезонного розвитку рослин, особливості насіннєношення, вивчено мінливість структурних ознак шишок і насіння, визначено посівні якості насіння. Вивчено стійкість модрин проти несприятливих чинників навколишнього середовища, відмічено значну світлолюбність модрин, посухостійкість, газо- та димостійкість, вітровитривалість, розроблено ефективні прийоми розмноження. Проведено оцінку декоративних якостей модрин, розроблено прийоми використання їх в озелененні.

  Скачати повний текст

Узагальнено експериментальні дані щодо внутрішньовидової мінливості сосни звичайної, закономірностей росту та стану штучних соснових деревостанів, створених з насіння різного географічного походження за умов Західного Полісся України з метою виявлення перспективних екотипів для культивування у цьому регіоні. Наведено лісівничо-таксаційні характеристики насаджень 40-річних географічних культур сосни звичайної та розглянуто особливості вікової динаміки. За параметрами імпедансу та поляризаційної ємності оцінено життєвість дерев різних екотипів за нових умов культивування. Проаналізовано основні біометричні характеристики дерев, їх крон і окремих органів. Виявлено парні кореляційні залежності між основними таксаційними, морфологічними й анатомічними показниками, географічною довготою та широтою місць збору насіння для закладання географічних культур. Визначено райони доцільної заготівлі лісового насіння для створення лісових культур у дослідженому регіоні. Розроблено регіональні таблиці щодо росту Буцинських і Ростанських географічних лісових культур сосни звичайної.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено новий напрям управління продукційним процесом у соснових ценозах Українського Полісся шляхом оптимізації біологічних параметрів розвитку ценозу та едатопу рубками догляду. Наведено наукове обгрунтування показників рубок догляду, розроблено моделі оптимальних зріджень для різних вікових груп і класів росту соснових ценозів. Запропоновано методику контролю за дотриманням параметрів зріджень за різних видів рубок. Вперше встановлено кореляційні зв'язки деяких таксаційних показників деревостану з елементами габітусу крони дерева в онтогенезі та можливості управління її морфогенезом. Вивчено особливості генезису лісових грунтів під впливом простих і мішаних ценозів, визначено швидкість і парамтери їх евтрофізації. Обгрунтовано доцільність введення під полог соснових ценозів тіньовитривалих та швидокорослих листяних порід дерев і кущів, які, не порушуючи цілісності структури ценозу, в стислий термін строк посилюють інтенсивність біологічного кругообігу поживних речовин і ростові процеси деревостану. Обгрунтовано новий екологічний підхід щодо збереження родючості лісових грунтів. Визначено інтенсивність та якісні показники природного поновлення залежно від едафічних умов, віку та густоти деревотсану, а також біологічних особливостей порід, що поновлюються. Обгрунтовано заходи щодо відтворення та збереження видового біорізноманіття у різновікових соснових ценозах за умов різних ендотипів.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення палеоботанічних даних, сучасних ареалів, а також морфологічних і біохімічних ознак і ритмів сезонного розвитку у роді Cupressus виділено дві секції: Americana sect. nova - види, природно розповсюджені у Північній Америці, і Afrasiana sect. nova - види роду, розповсюджені у Старому Світі. Установлено, що в Україні та країнах СНД введено в культуру 15 видів і 9 різновидів Cupressus. Розроблено класифікацію культиварів і форм. Показано, що у кожного виду Cupressus є можливою поява не менше 46-ти морфологічно виражених типів культиварів. Уперше описано 27 культиварів у 5-ти видів Cupressus. На підставі результатів вивчення особливостей росту, репродуктивного розвитку розкрито закономірності внутрішньовидової мінливості, механізми, що забезпечують відновлення популяційної структури та рівня гетерозиготності популяції. Установлено, що ритми росту пагонів, проростання насіння та сезонного розвитку видів обох секцій відповідають кліматові середземного типу. З'ясовано, що висока ідивідуальна фенологічна мінливість ритмів розвитку репродуктивних органів є адаптивним пристосуванням популяційного рівня, що забезпечує щорічне формування життєздатного пилку та насіння. Завдяки порівняльному вивченню фенотипової мінливості ознак репродуктивних і вегетативних органів на прикладі C. sempervirens виявлено, що за умов інтродуції у разі масового насіннєвого розмноження протягом 20 - 25 поколінь місцевої репродукції формуються інтродукційні популяції, близькі за збалансованістю рівня поліморфізму до природних.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень з використанням комплексу біологічних, анатомо-морфологічних методів надано інтегровану оцінку регенераційної здатності цінних інтродукованих хвойних рослин за умов техногенно трансформованого регіону. Визначено вплив екзогенних та ендогенних факторів на процес коренеутворення, вивчено морфогенез придаткових коренів за умов живцювання. Доведено можливість прискореного розмноження високодекоративних видів і форм хвойних рослин та розроблено технологічні засоби інтенсифікації їх вегетативного розмноження за умов регіону.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розвинуто наукові положення стосовно потенційної та реальної продуктивності деревостанів сосни звичайної, ялини європейської, тополі та верби, а також особливостей формування їх плантаційних деревостанів за умов України. Виділено перспективні форми деревних порід для прискореного вирощування деревини. Удосконалено агротехніку та технологію створення плантацій (вирощування та використання різних видів садивного матеріалу, підготовка лісокультурної площі, обробіток грунту, удобрення, агротехнічні). Одержано математичні моделі взаємозалежностей густоти деревостанів з іншими таксаційними характеристиками. Розроблено програми формування оптимальної густоти плантацій на баланси та пиловник за слабкої та сильної інтенсивності доглядових рубань. Вивчено особливості формування та продуктивність другої (порослевої) генерації плантацій тополь на середню та грубу деревину. Запропоновано ознаки оцінки життєдіяльності дерев у разі визначення доглядових рубань (розміри крони та вологість лубу). Розроблено математичні моделі росту насаджень досліджених порід за запасом і середньою його зміною, що передбачає обгрунтування оптимальних строків головного рубання за максимальною кількістю деревини та її вартістю. Розроблено математичні залежності основних морфометричних характеристик вербового пруту від маси кущів маточної плантації та виходом стандартних живців. Обгрунтовано роль сфери плантаційного вирощування у розв'язанні екологічних проблем. Визначено економічну ефективність створення плантацій сосни з ущільнювачами.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні засади та вдосконалено технологію вирощування садивного матеріалу модрини європейської у теплицях з застосуванням інтенсивних методів за умов Лівобережного Лісостепу України. Доведено, що завдяки розподілу насіння на фракції за розміром і щільністю збільшується енергія проростання, лабораторна схожість, а також кількість здорового насіння. Виявлено, що застосування агростимуліну, емістиму-С, триману-1, фумару, ПАБК для 18-годинного замочування насіння сприяє підвищенню його якісних показників. З'ясовано, що для вирощування сіянців модрини європейської у теплицях доцільно використовувати торф'янистий субстрат та зв'язно-піщану грунтову суміш з внесенням 1-сантиметрового шару у борозну. Установлено, що кращим матеріалом для загортання насіння та мульчування сходів є свіжа соснова тирса. Показано високу ефективність сумісного застосування агростимуліну та амофосу під час вирощування садивного матеріалу зазначеної рослини у теплицях. Визначено, що обробка коренів сіянців модрини європейської полімерною плівкотвірною композицією екзопліакриламіду з додаванням емістиму-С сприяє збільшенню приживлюваності сіянців і темпів росту культур у висоту та за діаметром у перші три роки вирощування.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність вивчення внутрішньовидової мінливості лісівничо-таксаційних і цитологічних показників сосни звичайної у географічних культурах, що дозволило відібрати за комплексом ознак найперспективніші кліматипи. Розроблено методичні основи застосування цитологічних досліджень з метою виявлення та прогнозування мінливості сосни звичайної на різних біологічних рівнях та відбору кращих популяцій. Вперше проведено цитологічні дослідження пилку та насіння сосни звичайної у географічних культурах першого та другого поколінь. Висвітлено науково обгрунтовану систему показників для визначення біологічних зв'язків між дослідженими таксаційним та цитологічним рівнями. На основі системного підходу до вивчення внутрішньовидової мінливості проведено в географічних культурах селекційний відбір кращих за комплексом показників популяцій сосни звичайної. Відібрано кращі кліматипи з метою створення високопродуктивних лісових насаджень сосни звичайної.

  Скачати повний текст

Вивчено клони плюсових дерев сосни та їх потомств за біометричними, фенологічними, репродуктивними характеристиками. Визначено коефіцієнти успадкування основних ростових і репродуктивних ознак. Досліджено морфологічні, анатомічні, цитологічні особливості хвої, пилкових зерен, шишок і насіння клонів та їх сібсових потомств. Наведено порівняльний аналіз росту та репродукції сібсових родин на різних ділянках культур. Доведено можливість ранньої діагностики росту сосни за наявністю вторинного приросту пагонів і типом його прояву, а також можливість ідентифікації і відбору для схрещувань дерева за наявністю аномальних пилкових зерен, інтенсивністю та особливостями росту пилкових трубок, біометричними та якісними показниками шишок і насіння.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень внутрішньовидової мінливості сосни звичайної та дуба звичайного в географічних культурах Сумського Полісся та північного Лівобережного Лісостепу України. Досліджено ступінь успадкування ознак географічних походжень у I - III поколіннях. Досліджено мінливість ознак сосни звичайної у географічних культурах III покоління та дуба звичайного II покоління. Кориговано положення щодо районованого переміщення насіннєвого матеріалу. Рекомендовано перспективні регіони заготівлі насіння для вирощування стійких, продуктивних та високоякісних насаджень за умов Сумського Полісся та Лівобережного Лісостепу.

  Скачати повний текст

Вивчено зміни у грунті під впливом інтенсивної агротехніки, що застосовувались під час створення та вирощування культур сосни в Ізюмському пристеповому бору (Харківська область, межа північного степу та лісостепу). Досліджено культури за різної густоти садіння, строків та інтенсивності доглядових рубань у молодняка. З'ясовано, що після розкорчування зрубів, суцільної оранки та механізованого догляду менше руйнується грунт та скоріше відбувається його відновлення за умов вузькорядного садження культур з міжряддям 1,5 м, ніж за широкорядного - 2,5 - 3 м. Ріст і запас деревини в культурах віком до 20-ти років є кращими у разі широких рядів вирощування. Установлено, що у культурах з густотою садіння від 1,3 до 10 тис./га показники росту середніх дерев збільшуються зі зменшенням густоти. На підставі досліджень рубань у соснових молодняках зроблено висновки щодо можливості під час проведення освітлень застосовувати механічне (неселективне) вирубування.

  Скачати повний текст

Уточнено наукові уявлення про продуктивність деревостанів сосни звичайної Київського Полісся, визначено їх селекційну цінність як генетичних резерватів для збереження та відтворення природного потенціалу лісових насаджень. Підтверджено доцільність і перспективність застосування методів популяційної та плюсової селекції для відновлення насаджень сосни звичайної у регіоні досліджень. Вперше для півдня Київського Полісся вивчено популяційну мінливість сосни звичайної за анатомо-морфологічними показниками хвої. Встановлено зв'язок між морфометричними характеристиками плюсових дерев сосни та їх потомства та господарськими ознаками. Виділено перспективні для інтенсивного лісовирощування форми сосни звичайної. Удосконалено технологію вирощування селекційно поліпшеного садивного матеріалу сосни звичайної та створюваних з нього насаджень з використанням нових стимуляторів росту, мікродобрив і суперабсорбентів. Визначено економічну ефективність створення лісових культур сосни у Київському Поліссі з використанням селекційно-поліпшеного садивного матеріалу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено зв'язки індексів приросту з обсягом викидів (у Поліссі - сильні, у Степу - середні) і кліматичними показниками (слабкі та середні в обох зонах). Отримано регресійні моделі залежності індексів санітарного стану від відстані до джерел забруднення. Встановлено, що вплив забруднення, в основному, посилює чутливість сосни до кліматичних факторів. Апробовано методику дендрохронологічних досліджень, придатну для екологічного моніторингу II рівня. Результати досліджень доцільно використовувати для діагностики стану лісових екосистем під впливом забруднення, створення прогностичних моделей динаміки радіального приросту.

  Скачати повний текст

Метою роботи є встановлення нормативів та проведення оцінки загальних запасів фітомаси та допонованого вуглецю в штучних насадженнях сосни українського Полісся з використанням бази даних ВО "Укрдержліспроект", яка містить основні таксаційні характеристики для кожного лісового виділу. На її базі розроблено таблиці росту модальних культур сосни, а також динаміки фітомаси та депонованого вуглецю в модальних штучних насадженнях сосни даного регіону. На підставі окремих дослідних даних тимчасових пробних площ уточнено математичні моделі для оцінки запасів фітомаси в окремому насадженні культур сосни. Ці моделі характеризують різні фракції деревного ярусу та підпологової рослинності. З використанням бази даних, наданої ВО "Укрдержліспроект", проведено розрахунки загальних запасів фітомаси та вуглецю за фракціями для всього фонду штучних соснових насаджень Полісся України.

  Скачати повний текст