Вивчено антропометричні, соматотипологічні та дерматологічні ознаки схильності до ураження карієсом практично здорових міських юнаків і дівчат Поділля. За результатами досліджень з'ясовано наявність особливостей антропометричних, соматотипологічних показників і компонентів маси тіла у практично здорових юнаків і дівчат за різних рівнів інтенсивності карієсу. Показано особливості та статеві розбіжності кореляційних зв'язків антропометричних, соматотипологічних показників і компонентів маси тіла з інтенсивністю пошкодження зубів карієсом у даних юнаків. Установлено характерні ознаки кореляційних взаємозв'язків дерматогліфічних показників з інтенсивністю пошкодження у них зубів карієсом, а також розбіжності залежно від статі, інтенсивності та напрямку зв'язків. За результатами дослідження встановлено антропогенні аспекти можливості пошкодження зубів карієсом.

  Скачати повний текст

На підставі результатів опитування 2 000 жінок фертильного віку виявлено, що розповсюдженість неплідності у Буковинському регіоні становить 14,2 %. Рівні первинної (48,6 %) та вторинної (51,4 %) неплідності у даному регіоні суттєво не відрізняються. За результатами статистичної обробки одержаних даних визначено основні чинники ризику розвитку неплідності у подружніх пар, а саме: контакт з токсичними речовинами чоловіка та жінки; ускладнення попередніх вагітностей і пологів; тривалі, болючі та нерегулярні менструації; використання малоефективних методів контрацепії (календарного, перерваного статевого акту); гірсутний синдром; хвороби, що передаються статевим шляхом, особливо хламідіоз. ПРоведено аналіз результатів повного клініко-параклінічного обстеження 150-ти неплідних шлюбних пар. У дослідженій популяції неплідність тільки у жінок виявлено в 63,4 % обстежених пар, тільки у чоловіків - у 5,3 %, у обох партнерів - у 30 %, нез'ясовано причину неплідності у 1,3 %. Установлено, що провідними етіологічними чинниками жіночої неплідності в регіоні є трубно-перитонеальний (54,9 %) й ендокринний (49,3 %), частота яких висока у порівнянні з іншими регіонами. Визначено ефективність різних методів лікування неплідності у жінок регіону, а саме: консервативних - 52,0 %, хірургічних - 38,8 %, допоміжних репродуктивних технологій - 31,3 %. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення методів профілактики та лікування неплідності на регіональному рівні.

  Скачати повний текст

Проведено ретроспективний аналіз 25-річної динаміки ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ) у жінок. Визначено вплив основних факторів на їх смертність. Установлено рівні чинників, що збільшують ризик смерті, та їх оптимальні значення. Вивчено розповсюдженість психоемоційних порушень, зокрема тривожно-депресивних станів, серед жінок та їх взаємозв'язок з традиційними факторами ризику ССЗ. Установлено несприятливі зрушення та погіршення епідеміологічних умов формування ССЗ: вірогідне збільшення поширеності факторів ризику, а саме: дисліпопротеідемії, куріння, недостатної фізичної активності; підвищення середньопопуляційних значень холестерину (ХС), холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПНЩ), коефіцієнта атерогенності (КА) і зниження рівнів холестерин протеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ). Найбільшмий внесок у рівень смертності має артеріальна гіпертензія. Серед ліпідних показників найбільший вплив на загальну та спричинену серцево-судинними захворюваннями смертність здійснює гіпертригліцеридемії.

  Скачати повний текст

Визначено поширеність вірусу гепатиту С (HCV) на популяційному рівні серед практично здорових людей - донорів крові, проведено генотипування циркулюючих в Україні вірусів гепатиту С. Зроблено грунтовну сероепідеміологічну оцінку поширення HCV в осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС). Відзначено, що в групі учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС HCV інфікованість асоційована з розвитком хронічного гепатиту та зі збільшенням частоти захворювань щитовидної залози, гематологічної патології (лімфаденопатії, тромбоцитопенії, геморагічні васкуліти), хронічних запальних процесів, підвищенням частоти гострого інфаркту міокарда, порушеннями ліпідного обміну. Досліджено збільшення ризику розвитку віддалених онкологічних наслідків опромінення за умов персистенції вірусів гепатиту С. Визначено високий рівень сероконверсії в групі учасників ЛНА (7,12 %), особливо реконвалесцентів гострої променевої хвороби (17,56 %). Викладено питання про посилення заходів з профілактики HCV-інфікування.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру етіологічних типів, гендерні та вікові характеристики цукрового діабету (ЦД), вивчено його поширеність, тенденції розвитку, фактори ризику нефатальних подій і рівень смертності серед хворих з даною патологією в Україні. Виявлено, що відносний ризик захворіти на ЦД 1-го типу (ЦД1) у дорослому віці більший для чоловіків, а ризик розвитку ЦД 2-го (ЦД2) більший для жінок. Вперше показано територіальну гетерогенність ЦД1. Встановлено позитивний зв'язок між поширеністю ЦД1 і персистенцією антитіл до глутамат-декарбоксилази, добовою дозою інсуліну, поширеністю проліферативної ретинопатії, сліпоти, ризиками незадовільного контролю глікованого гемоглобіну, артеріальної гіпертензіїї та діабетзалежної смерті. На підставі ретроспективного оцінювання захворюванності на ЦД1 серед дорослого населення України протягом 1995 - 2004 рр. зафіксовано її зменшення. Виявлено значний ризик смерті серед жінок, хворих на ЦД1 у віці 15 - 34 р. у порівнянні з жінками загальної популяції, який набагато перевищує відповідне співвідношення у чоловіків. Встановлено, що поширеність нефатальнго інсульту, яка у чоловіків з ЦД2, що лікуються перероральним препаратом, що знижує глюкозу крові (ПЗГ) або дієтою більша, ніж у жінок, але однаково підвищується у чоловіків і жінок за умов лікування інсуліном. З'ясовано, що загальна та серцево-судинна смертність вищі у осіб, які лікувалися глібенкламідом, ніж у тих, що приймали гліклазид. Встановлено, що ризик загальної смертності у разі лікування будь-якими (крім глібенкламіду) похідними сульфанілсечовини не відрізняється від ризику у разі лікування метформіном.

  Скачати повний текст

Наведено результати довгострокового когортного епідеміологічного дослідження розвитку непухлинних хвороб щитовидної залози в учасників ліквіації аварії (УЛНА) на ЧАЕС 1986 - 1987 рр. На підставі відомостей, одержаних завдяки проведенню дескриптивного епідеміологічного аналізу встановлено певні закономірності розвитку захворюваності з урахуванням віку на момент обстеження й опоромінення, терміну умов ризику УЛНА та дози зовнішнього опромінення всього тіла в діапазоні "малих" значень (0 - 1 Гр). За результатами аналітичного епідеміологічного дослідження проведено кількісне оцінювання дозо-залежних факторів, зокрема, розраховано відносні й атрибутивні ризики, ексцеси відносного й абсолютного ризиків. Обгрунтовано та запропоновано моделі оцінювання та прогнозу ризиків розвитку непухлинної тероїдної патології за 20-річний період після аварії. Розроблено профілактичні заходи щодо вдосконалення й оптимізації медичного контролю та диспансерного нагляду за станом здоров'я УЛНА.

  Скачати повний текст

Вивчено поширеність порушень ритму серця та провідності, зокрема фібриляції-тріпотіння передсердь (ФП/ТП). У порівняльному аспекті проаналізовано поширеність порушень серцевого ритму та провідності в сільській і міській популяціях, визначено статево-вікові особливості. Вивчено довготривалу динаміку поширеності порушень ритму серця та провідності серед населення України. Виявлен погіршення епідеміологічної ситуації, а саме: збільшення у 1,5 раза розповсюдженості порушень ритму серця та провідності у міській популяції та у шість разів - ФП/ТП, в сільській популяції - дворазове зростання поширеності таких порушень і триразове - ФП/ТП. Візначено негативні тенденції щодо профілю ризику хворих з ФП/ТП, а саме: зменшення віку пацієнтів з цими порушеннями серцевого ритму, зростання поширеності серед них АГ, ожиріння, гіперхолестеринемії, гіпертригліцеридемії та недостатньої фізичної активності, збільшення рівня їх асоціативності. Встановлено, що для пацієнтів з цими порушеннями ритму серця більш характерні ремоделювання лівого шлуночка у вигляді ексцентричної гіпертрофії. Виявлено, що під час лікування пацієнтів з різними формами ФП/ТП за амбулаторних умов переважає тактика утримання синусового ритму (СР), однак у більшої частини хворих (60,6 %) за умов медикаментозного відновлення СР використовується препарат прокаїнамід, не рекомендований до застосування за амбулаторних умов. Установлено недостатність застосування засобів антикоагулянтної терапії з метою профілактики тромбоемболічних ускладнень.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне клініко-епідеміологічне дослідження щодо визначення ролі іонізуючого випромінювання у формуванні захворюваності, поширеності та особливостей перебігу хронічного гепатиту в осіб чоловічої статі різних категорій спостереження, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС: в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС 1986 - 1987 рр.; в УЛНА на ЧАЕС 1986 - 1987 рр., евакуйованих з зони відчуження, які продовжили роботу вахтовим методом; в евакуйованих з м.Прип'ять; у мешканців 3-ї та 4-ї зон радіоактивного забруднення. Вперше визначено дозозалежне підвищення захворюваності на хронічний гепатит в УЛНА 1986 - 1987 рр. та УЛНА, евакуйованих протягом перших п'яти років після аварії (1986 - 1991 рр.), які зазнали опромінення у діапазоні доз від 50-ти до 500 сЗв та понад 500 сЗв. Встановлено вплив на формування патологічного процесу в гепатобіліарній системі не лише традиційних чинників, а й іонізуючого випромінювання у дозі 40 сЗв і більше, що обумовлює високий ризик захворюваності на хронічний гепатит (RR = 13,1840; 95 % довірчий інтервал 8,58 - 20,288). Вперше визначено залежність формування захворюваності та перебігу хронічного гепатиту від величини одержаної дози опромінення, віку постраждалих та етіологічного чинника. Протягом перших п'яти років після аварії найвищий рівень захворюваності на хронічний гепатит виявлено у наймолодшій віковій групі УЛНА (до 20-ти років у період опромінення).

  Скачати повний текст

Досліджено клініко-епідеміологічні особливості поєднаної черепно-мозкової травми (ПЧМТ). На підставі клініко-епідеміологічного аналізу установлено розповсюдженість ПЧМТ, визначено її структуру та динаміку в 1994 - 2004 рр. Вивчено структуру ускладнень і летальних наслідків за ПЧМТ. З'ясовано роль певних ушкоджень у різні строки післятравматичного періоду. На підставі багатофакторного аналізу летальних наслідків визначено фактори ризику та розроблено регресійні моделі, які дозволяють визначити тяжкість стану потерпілих і вірогідність таких наслідків. Обгрунтовано шляхи оптимізації надання спеціалізованої медичної допомоги потерпілим з ПЧМТ, реалізація яких дозволила знизити летальність за ПЧМТ з 1994 по 2004 рр. з 25,7 % до 16 %, зокрема у разі ЧМТ тяжкого ступеня у складі поєднаних ушкоджень - з 84,4 % до 45 %.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості впливу екзо- й ендогенних чинників ризику формування онкогінекологічної патології у різні вікові періоди. Обгрунтовано шляхи оптимізації методів профілактики та раннього виявлення злоякісних новоутворень тіла матки й яєчників. Розроблено функціонально-організаційну модель системи профілактики онкогінекологічних захворювань.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасні клінічні риси сифілісу та гонореї. Treponema pallidum виявлено у нервовій та судинній тканинах за допомогою електронної мікроскопії. У хворих на гонорею виділено гонококи, які мають капсулу, стійкі до антибіотиків широкого спектра дії та виробляють beta-лактамазу. Встановлено особливості епідемічного процесу венеричних хвороб у різних районах Криму. Особливу увагу приділено закономірностям поширення сифілісу та гонореї у 1990-х рр. на регіональному рівні. Створено математичну модель, що дозволяє з точністю 85 - 95 % прогнозувати захворюваність. Розроблено метод визначення економічного збитку на 1 випадок венеричного захворювання. Запропоновано програму боротьби з венеричними захворюваннями в окремо взятому регіоні.

  Скачати повний текст

Визначено, що резистентність пухлин до цитостатичної терапії асоціюється з розміром пухлини, ступенем диференціювання, експресією рецепторів естрогенів (ER). Обгрунтовано необхідність комплексної оцінки клінічного ефекту неоад'ювантної поліхіміотерапії (НПХТ), про що свідчить неповна відповідність клінічної регресії пухлини за критеріями RECIST і ступенем лікувального патоморфозу. Доведено доцільність інтраопераційного визначення чистоти країв резекції тканини молочної залози у хворих на місцево поширений рак молочної залози (МПРМЗ) після НПХТ для вибору оперативного втручання. Встановлено варіабельність експресії ER і прогестерону (PR), білка Her-2/neu у межах клінічно чутливих і резистентних варіантів раку. Виявлено, що 3-річна безрецидивна виживаність хворих з клінічно резистентним і чутливим варіантом залежить від молекулярного типу пухлини. Обгрунтовано доцільність визначення чутливих і резистентних варіантів МПРМЗ та їх молекулярного типу для оцінки індивідуального прогнозу та корекції лікування після операції, що в свою чергу буде сприяти збільшенню тривалості життя хворих на МПРМЗ.

  Скачати повний текст

Проведено медико-статистичний моніторинг і визначено фактори ризику захворюваності на глаукому. Розглянуто питання організаційного забезпечення (ОЗ) раннього виявлення первинної глаукоми (ПГ) за допомогою скринінгу населення та осіб з високим ризиком виникнення глаукоми, ОЗ хворих на ПГ своєчасною, доступною, високоефективною й якісною діагностикою, лікуванням і медико-соціальною реабілітацією. Наведено наукове обгрунтування та розроблено заходи первинної та вторинної профілактики ПГ. Проведено оцінювання медичної, соціальної та економічної ефективності даної організаційної системи. Подано наукове обгрунтування якісно нової системи організації офтальмологічної допомоги населенню України - Національної стратегії боротьби з первинною глаукомою.

  Скачати повний текст

На підставі ретроспективного аналізу медичних карт моряків Укррічфлоту за період 1994 - 2007 рр. визначено стоматологічну захворюваність (поширеність карієсу та генералізованого пародонтиту (ГП)) і вперше встановлено її залежність від їх віку, стажу роботи, а також професійної належності. Під час профоглядів моряків напередодні виходу в рейс виявлено високу потребу у лікуванні захворювань пародонту й обгрунтовано необхідність розгляду пародонтального статусу в поєднанні зі стоматологічним статусом у цілому та застосування комплексного підхіду до санації порожнини рота. Вперше встановлено, що пародонтальний статус моряків залежить від їх професійної належності, зокрема, виявлено, що за однакової величини втрати епітеліального прикріплення, зареєстрованої у моряків командного складу, машинного відділення та палубної команди, ступінь тяжкості ГП є найбільш вираженим у моряків комскладу. Вперше у моряків з патологією пародонту виявлено гіперестезію твердих тканинних зубів (ГТТЗ), поширеність та інтенсивність якої також професійно обумовлені. Обгрунтовано необхідність розробки нових, адаптованих до умов навігації підходів до профілактики даних захворювань. Вперше встановлено, що на дію різних виробничих факторів ризику за умов навігації організм моряків відповідає двома альтернатиивними варіантами компенсаторних метаболічних зрушень, які відображають розвиток у тканинах і рідинах організму біохімічних ознак метаболічного ацидозу або метаболічного алкалозу. Вперше у процесі розробки наукової концепції інтегральної системи профілактики стоматологічної патології враховано всі основні механізми розвитку хронічного катарального гінгівіту (ХКГ), ГП, ГТТЗ і карієсу, визначені на підставі дослідження змін кислотно-лужного гомеостазу й окиснювально-відновлювальних властивостей ротової рідини. Вперше патогенетично обгрунтовано новий підхід до профілактики основних стоматологічних захворювань у моряків у період навігації, заснований на системному та місцевому використанні інтегральних коректорів кислотно-лужного гомеостазу, що забезпечує досягнення пролонгованої (до 12-ти місяців) стабілізації перебігу ХКГ, ГП і ГТТЗ, а також суттєво знижує інтенсивність карієсу.

  Скачати повний текст

Вивчено, обгрунтовано та сформульовано концепцію національних пріоритетів профілактики як одного з основних напрямків зменшення випадків смертності в Україні. На підставі комплексного аналізу динаміки епідеміологічних умов формування серцево-судинних захворювань (ССЗ) і результатів тривалого проспективного спостереження за чоловіками та жінками віком 40 - 59-ти років вивчено популяційні закономірності профілю ризику ССЗ, підтверджено вірогідність концепції ролі факторів ризику у розвитку передчасної смерті у чоловіків. Установлено прогностичне значення традиційних чинників у жінок, визначено їх пріоритетність для загальної та серцево-судиної смертності. Виявлено гендерні особливості впливу на тривалість життя. Побудовано модель прогнозу смерті від ССЗ, яка, завдяки високому рівню вірогідності, економічності та доступності, може використовуватися у практичній охороні здоров'я для визначення індивідуального ризику, а за умов проведення масових обстежень населення - для виділення контингентів, що вимагають першочергових лікувально-профілактичних втручань. З використанням результатів проведених досліджень і виявлених змін у поширеності та середньопопуляційних значень ФР показано доцільність і необхідність одночасного застосування стратегії високого ризику та популяційної стратегії у політиці поліпшення здоров'я та зниження смертності населення України.

  Скачати повний текст

Визначена вичерпна захворюваність мешканців сіл хворобами нервової системи, з'ясований вплив соціальних факторів патології нервової системи, встановлена потреба у неврологічній допомозі на різних рівнях та обгрунтована оптимальна вартість неврологічної допомоги на цих рівнях. Вивчення вичерпної захворюваності сільської людності хворобами нервової системи та факторів, що її зумовлюють, сприяло встановленню раціонального розподілу нервової патології за рівнями обслуговування: лікар загальної практики, районна поліклініка, стаціонар районної лікарні. Визначення оптимальної потреби в неврологічній допомозі на кожному із рівнів та встановлення її ціни дало змогу обгрунтувати можливість досягнення найвищої медичної та економічної ефективності.

  Скачати повний текст

Проведено рандомізоване, кластерне дослідження йодного забезпеченя дітей і жінок репродуктивного віку в Західному регіоні України та визначено наявність легкого та помірного ступеня йодного дефіциту у цьому регіоні. За результатами йодурії встановлено, що 47,2 % обстежених жінок і 32,5 % дітей відчували йодний дефіцит. Споживання йодованої солі населенням становило 55,0 - 65,0 %, причому тільки 27 % проб солі відповідали ДОСТу. Групова й індивідуальна практика мала низький рівень. На підставі даних ультразвукового дослідження виявлено тривалу ретроспективну тяжку нестачу йоду на території Львівщини, що призвело до розвитку зоба у 40,8 % обстежених. Найбільшу частоту випадків зоба спостережено у дітей з гірської місцевості - 66,1 % і дітей, які мешали на селі - 55,4 %. Транзисторна гіпертиреотропонемія внаслідок йодної недостатності призвела до порушень у фізичному розвитку 16,8 % немовлят. Кількість дітей з дисгаромнійним фізичним розвитком вірогідно більша у кластерах з недостатнім йодним забезпеченням. Збільшення об'єму щитовидної залози більше, ніж на 50 % від норми, зумовлює збільшення кількості дітей з крайніми формами різко дисгармонійного розвитку. За умов йодного дефіциту без проведення йодної профілактики універсальний показник коефіцієнт інтелекту в дітей становив 91,4 - 97,0 балів, за цього у дітей, які мешкають у місті, він вищий. За результатами порівняння рівнів йодування солі та значень йодурії в жінок Західного регїону України доведено, що рівень йодування харчової солі від 15 до 30 чнм є найоптимальнішим, який забезпечує запобігання ризику екстремальних значен йодурії у населення та цілком забезпечує потреби організму в йоді.

  Скачати повний текст

Удосконалено систему виявлення, реєстрації й обліку професійної захворюваності в Україні. Покращано медичне обслуговування працюючих на підставі визначення закономірностей формування професійної патології. Досліджено динаміку їх захворюваності на професійну патологію та інвалідності осіб працездатного віку в Україні залежно від типу галузей промисловості, умов праці, віку, статі, стажу роботи за шкідливих умов. Вивчено особливості якості медичних оглядів залежно від типу підприємств, рівня діагностування, використання лабораторних, інструментальних і функціональних досліджень. Наведено дані експертизи лікарями щодо гігієни праці та профпатологами якості медичних оглядів. Оцінено стан виявлення професійних захворювань, їх обліку та реєстрації на прикладі типових об'єктів промисловості та сільського господарства. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо вдосконалення обліку професійних захворювань і медичного обслуговування працюючих.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено методику комплексного інтраопераційного цитологічного методу дослідження для виявлення нових інформативних параметрів прогнозу пухлинного росту з метою підвищення точності оцінювання локо-регіонарного розповсюдження раку молочної залози (РМЗ). Розглянуто можливість індивідуалізації обсягу хірургічного втручання у кожної конкретної хворої, уточнено показання до проведення додаткового лікування, здійснено диференційований підхід до динамічного спостереження хворих. Установлено, що локо-регіонарна дисемінація пухлинних клітин, виявлена за допомогою цитологічного методу дослідження, є негативним фактором прогнозу перебігу РМЗ.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему стосовно зниження частоти порушень репродуктивного здоров'я у жінок фертильного віку (ФВ), мешканок сільськогосподарського регіону з природним йододефіцитом на базі розробленого комплексу організаційних, лікувальних і профілактичних заходів. Проведено клініко-епідеміологічні обстеження цих жінок і встановлено частоту захворювань щитовидної залози (ЩЗ) і порушень репродуктивного здоров'я, а саме: хронічних запальних захворювань статевих органів, порушення менструального циклу, безплідності та невиношування вагітності. Установлено особливості мікробіоценозу урогенітальних органів, психоемоційного стану. З'ясовано етіологічну роль соціально-економічних і екзогенних факторів, зокрема природного йододефіциту та сільськогосподарської праці, у виникненні порушень репродуктивного здоров'я. Проаналізовано їх частоту та структуру за наявності факторів ризику. Досліджено патогенез виникнення порушень репродуктивного здоров'я шляхом лабораторного аналізу, що дозволило розглядати цей процес як результат порушень гормонального гомеостазу, спричиненого захворюванням ЩЗ. На підставі аналізу клініко-параклінічних даних з урахуванням прогнозу факторів ризику порушень репродуктивного здоров'я розроблено математичні моделі й алгоритми їх прогнозування, а також впроваджено патогенетично обгрунтовані схеми лікування, що дозволило знизити частоту ускладнень репродуктивного здоров'я у 2,7 раза.

  Скачати повний текст