Встановлено особливості розвитку хвороб пародонта в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які зазнали впливу високих доз іонізуючого випромінювання, у віддалені терміни та залежно від наявності в них протезних конструкцій. Показано морфологічні особливості слизової оболонки, виявлено різницю перебігу процесів вільнорадикального окиснення ліпідів у ротовій рідині ліквідаторів, які не користуються незмінними протезами. Описано зміни, що відбуваються в кристалі гідроксиапатиту твердих тканин зуба та кістки. Оцінено патологічні процеси, що відбуваються в ротовій порожнині на фоні загальносоматичної патології у хворих, які зазнали радіаційного опромінення.

  Скачати повний текст

Встановлено, що під випливом гострого рентгенівського опромінення у діапазоні доз 10 - 100 сГр різко зростає рівень кислотності базальної шлункової секреції у щурів. У разі опромінення у дозі 10 сГр виявлено адаптаційно-компенсаторну реакцію секреторного апарату шлунка, яка проявлялася у зменшенні кислотності шлункової секреції, стимульованої пентагастрином. Рентгенівське опромінення щурів у дозі 10 сГр не викликало структурно-морфологічних змін у слизовій оболонці шлунка, проте стимулювало в ній процеси пероксидного окиснення ліпідів. Вперше показано, що криві, які описують взаємозв'язок між дозою та ефектом для базальної та стимульованої пентагастрином секреції соляної кислоти, мають нелінійний характер з наявністю дозонезалежної ділянки - "плато" кривої. З'ясовано, що збільшення дози опромінення сприяє розвитку в організмі тварин дезадаптаційних процесів, які проявлялися підвищенням кислотності шлункового соку, стимульованого пентагастрином, та появою структурно-геморагічних уражень у слизовій оболонці, ступінь вираження яких пропорційний дозі опромінення. Зазначено, що відновлення нормального секреторного процесу у шлунку після фракційного опромінення загальною дозою 40 сГр відбувалося у більш пізні терміни, ніж після гострого опромінення еквівалентною дозою. Встановлено, що комбінована дія рентгенівського опромінення у дозах 10 - 40 сГр та стресу збільшує ураженість слизової оболонки шлунка у порівнянні з групою щурів, що були піддані ізольованій дії стресу.

  Скачати повний текст

На підставі результатів експериментального дослідження з використанням тетрахлорметану, атофану та тетрацикліну визначено, що розмелені плоди розторопші плямистої в дозі 25 мг/кг зменшують явища цитолізу, концентрацію ТБК-активних продуктів, холестерину та нормалізують рівень відновленого глутатіону, причому, більш активно, ніж фармпрепарат порівняння, що може бути пов'язано з більш широким хімічним складом розмелених плодів розторопші плямистої. Встановлено, що вживання її розмелених плодів в дозі 25 мг/кг на тлі поєднаної дії іонізуючого опромінення та ксенобіотику гальмує процеси пероксидації та відновлює рівень каталази в старих щурів, а також сприяє гіпохолестеринемічній дії в старих та молодих тварин. За результатами дослідження вуглеводного обміну визначено, що розмелені плоди розторопші плямистої в дозі 150 мг/кг зменшують рівень цукру в крові за умов навантаження глюкозою, експериментального цукрового діабету I типу, спричиненого алоксаном та цукрового діабету II типу, викликаного дексаметазоном.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне клініко-епідеміологічне дослідження щодо визначення ролі іонізуючого випромінювання у формуванні захворюваності, поширеності та особливостей перебігу хронічного гепатиту в осіб чоловічої статі різних категорій спостереження, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС: в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС 1986 - 1987 рр.; в УЛНА на ЧАЕС 1986 - 1987 рр., евакуйованих з зони відчуження, які продовжили роботу вахтовим методом; в евакуйованих з м.Прип'ять; у мешканців 3-ї та 4-ї зон радіоактивного забруднення. Вперше визначено дозозалежне підвищення захворюваності на хронічний гепатит в УЛНА 1986 - 1987 рр. та УЛНА, евакуйованих протягом перших п'яти років після аварії (1986 - 1991 рр.), які зазнали опромінення у діапазоні доз від 50-ти до 500 сЗв та понад 500 сЗв. Встановлено вплив на формування патологічного процесу в гепатобіліарній системі не лише традиційних чинників, а й іонізуючого випромінювання у дозі 40 сЗв і більше, що обумовлює високий ризик захворюваності на хронічний гепатит (RR = 13,1840; 95 % довірчий інтервал 8,58 - 20,288). Вперше визначено залежність формування захворюваності та перебігу хронічного гепатиту від величини одержаної дози опромінення, віку постраждалих та етіологічного чинника. Протягом перших п'яти років після аварії найвищий рівень захворюваності на хронічний гепатит виявлено у наймолодшій віковій групі УЛНА (до 20-ти років у період опромінення).

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вдосконаленню ортопедичного стоматологічного лікування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Дана комплексна оцінка стану тканин протезного ложа у ліквідаторів аварії на ЧАЕС в залежності від терміну користування мостоподібними, частковими знімними пластинковими, бюгельними протезами. Вивчено механізм патогенезу атрофічних процесів в слизовій оболонці та альвеолярних відростках, розроблено метод патогенетичного лікування цих змін, який дав позитивні результати.

  Скачати повний текст

Дослідження присвячені визначенню впливу комбінованих протипроменевих препаратів на патологічні процеси в печінці, що виникають внаслідок радіаційного впливу (рентгенівського випромінення) та дії радіаційно-хімічного фактору (опромінення та попередники нітрозоамінів). Використання нових комбінованих препаратів, що містять силлард та каротин, токоферол, селеніт натрію, а також силлард та бемітил знижує активність процесів у печінці щурів, що індуковані опроміненням та радіаційно-хімічним чинником.

  Скачати повний текст

Визначено роль радіаційного чинника у формуванні та перебігу виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) в осіб, які зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінення, під час ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській АЕС 1986 - 1987 рр. з поглиненими дозами опромінення в діапазоні 0,1 - 99,9 сГр, мешканців четвертої зони радіоактивного забруднення з середньою поглиненою дозою 5,09 мГр. На підставі результатів проведеного клініко-епідеміологічного дослідження визначено дозозалежне підвищення захворюваності на виразкову хворобу в УЛНА 1986 - 1987 рр. Установлено, що у порівнянні з іншими чинниками вплив іонізуючого випромінення за дози 25 сГр та більше зумовлює високий ризик захворювання на виразкову хворобу (OR = 4,67,95 % CI 2,84 - 7,71). Показано залежність формування захворюваності та перебігу виразкової хвороби від величини поглиненої дози опромінення та віку постраждалих. Визначено особливості ендоскопічної картини ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони в УЛНА, що доводить своєрідність клінічного перебігу виразкової хвороби, пояснює наявність частих рецидивів, стійкість до лікування та рубцювання, схильність до ускладнень. Установлено, що в УЛНА у найближчі після аварії роки (1989 - 1991 рр.) напруга гіпоталамо-гипофіз-кортикоадреналової системи відіграла суттєву роль у патогенезі ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони. Показано залежність вмісту у крові АКТГ, кортизолу та гастрину від величин поглинених доз в УЛНА, опромінених у діапазоні 25 сГр і вище. Виявлено у них зниження рівня гастрину у віддаленому періоді після аварії (2004 - 2008 рр.) у разі ерозивно-виразкової патології шлунка та ДПК, що відбувається за умов збільшення поглинутої дози, починаючи з 25 сГр, найнижчі значення концентрації гастрину виявлено в опромінених осіб в діапазоні 50,0 - 99,9 сГр. Установлено зміни структури особистості в УЛНА з ерозивно-виразковою патологією шлунка та ДПК. За цього підвищення показників за психологічними тестами корелювало з концентрацією кортизолу в крові, а також з рівнями поглинутих доз у прямому зв'язку.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості метаболічних змін у крові, тканинах печінки та слизових оболонок шлунка та тонкої кишки, ультраструктурних змін у слизовій шлунка за умов одинарної та поєднаної дії гіпотиреозу, змодельованого введенням мерказолілу та малих доз радіації (сумарна доза 1 Гр), а також досліджено ефект застосування за цих умов олії амаранту. Спостережено активацію процесів ліпопероксидації у всіх досліджуваних середовищах за умов одинарної дії гіпотиреозу та радіації. Виявлено специфіку щодо ферментів антиоксидантного захисту (АОЗ). У всіх дослідних групах на підставі наявності вмісту молочної та піровиноградної кислот в крові зареєстровано активацію анаеробного гліколізу. Спостережено зростання в крові вмісту молекул середньої маси (МСМ) нітрит-іонів, активності гамаглутамілтранспептидази, а також мобілізацію мікросомальних монооксигеназ. Відзначено, що поєднана дія досліджуваних екстремальних чинників виявляється у зниженні ТБК-активних продуктів щодо одинарної дії досліджуваних чинників на фоні зменшення активності основних ферментів АОЗ. Ступінь прояву деструктивних процесів у слизовій шлунка є істотно вищим у порівнянні з одинарною дією цих чинників. Ефект введення амаранту щодо дослідних груп з одинарним та поєднаним впливом екстремальних чинників характеризується підвищенням активності ферментів АОЗ, загальної антиоксидантної активності, зменшенням вмісту малонового діальдегіду в досліджуваних тканинах, концентрації нітрит-іонів, МСМ, молочної та піровиноградної кислот у крові. Введення амаранту підвищує регенераторну здатність уражених клітин слизової оболонки шлунка.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано значущі етіологічні та патогенетичні чинники пептичної виразки (ПВ) дванадцятипалої кишки (ДПК) в учасників післяаварійних робіт та мешканців територій, забруднених радіонуклідами. Показано особливості змін агресивних і захисних чинників щодо слизових оболонок (СО) шлунка й ДПК у дослідженні перебігу недуги в постраждалих. Доведено невідворотність подальшого розвитку патологічних процесів у СО шлунка та ДПК, поєднаність неопластичних і прискорених інволюційних змін. Морфологічно верифіковано участь іонізуючих променів у генезі патології. Визначено діагностичні критерії, інформативні щодо осіб з "чорнобильським анамнезом", аргументовано прогностичні аспекти й скерованість лікувально-діагностичних і профілактичних заходів. Сформульовано концепцію морфогенезу ПВ ДПК у постраждалих від аварії на ЧАЕС. Створено бази патоморфологічних даних, які не мають аналогів.

  Скачати повний текст

Вивчено віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання на стан жовчовивідної системи у постраждалих осіб та встановлено рівні оптимізації діагностики захворювань жовчного міхура та жовчовивідних протоків. За даними комплексного медичного дослідження поглибленно досліджено перебіг хронічного холециститу та хронічного холецистохолангіту. Встановлено, що дана паталогія у постраждалих унаслідок на ЧАЕС має прихований перебіг, без виражених проявів запального процесу, з переважанням скарг щодо астеноневротичного синдрому. Виявлено, що у процесі проведення ультрасонографічного обстеження оранів черевної порожнини частіше виявляється холестероз жовчного міхура. Доведено переважання дискінезій жовчного міхура за гіпотонічним типом у поєднанні з гіпертонусом сфінктера Одді, виявлені більш виражені відхилення показників ліпідного складу жовчі мають значення для формування груп ризику. Зазначено, що у практику охорони здоров'я впроваджено схему застосування фебіхолу та легалону у лікуванні постраждалих.

  Скачати повний текст

Подана до захисту дисертація, а також 10 наукових публікацій, в яких відображені результати комплексного клініко-імунологічного дослідження, що базувалось на порівняльному аналізі динаміки основних стадій природної цитотоксичності у взаємозв'язку з показниками імунітету у 155 пацієнтів, що страждають на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (ВХДК). Встановлено, що фаза клініко-морфологічної маніфестації ВХДК супроводжується різноспрямованими змінами в механізмах природної цитотоксичності, які відбивають активацію початкового етапу цитотоксичного процесу, високий літичний потенціал поодиноких природних кілерних клітин у хворих опозитної групи та ознаки гіперактивного стану природних кілерних клітин у ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. Виявлено діагностична і прогностична значимість показників природної цитотоксичності для оцінки тривалості захворювання, розмірів виразкового дефекту, перебігу репаративного процесу. Визначено атиповість динаміки природної цитотоксичності та негативні тенденції в системних змінах імунітету, що свідчать про можливість приєднання імунопатологічного компоненту до патогенезу ВХДК у ліквідаторів Чорнобильської аварії. Результати роботи знайшли практичне застосування при імунологічному моніторингу пріоритетних категорій осіб і формуванні груп ризику за ознаками недостатності природної цитотоксичності у віддаленому поаварійному періоді.

  Скачати повний текст

На підставі проведених досліджень зроблено висновок, що за спільної дії іонізуючої радіації та стресу в пульпі зуба відбуваються порушення функцій одонтобластів, розвивається склероз пульпи. Встановлено, що вищезазначені чинники призводять до порушення транспорту мінеральних речовин до твердих тканин. Клінічне обстеження осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, виявило у порожнині рота умови, що знижують карієсорезистентність твердих тканин зубів. Проведений біохімічний аналіз крові та сечі довів перевагу процесів резорбування мінералізованих тканин (кісткової та твердих тканин зуба). Зазначено, що порушення мінерального обігу у ліквідаторів розвиваються остеопоротичним і остеосклеротичним шляхами. Ретроспективний аналіз показників пацієнтів довів, що протягом 1990 - 2000 рр. у них відбувалося продовження та посилення процесів руйнування зубів і демінералізації кісткової тканини. Рекомендовано для виявлення порушень Ca - P обігу використовувати комплекс діагностичних заходів, який полягає у дослідженні крові та сечі щодо вмісту кальцію, неорганічного фосфату й оксипроліну сечі, вимірюванні щільності кісткової тканини методом радіовізіографії. У разі знайдення порушень функцій одонтобластів запропоновано призначати препарати остеотропної дії ("Кверцетин", "Магне-B 6", "Біокальцевіт").

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню питань взаємозв'язку змін вмісту мікроелементів крові з іншими біохімічними показниками у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, умовно "здорових" та хворих на гострий вірусний гепатит В (ГВГВ) та хронічний персистуючий гепатит (ХПГ). В результаті досліджень встановлено різницю у вмісті мікроелементів, середньомолекулярних пептидів, стану процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), активності ферментів антиоксидантного захисту, зв'язуючої функції альбуміну сироватки у ліквідаторів, що не мали клінічно маніфестної гепатобіліарної патології, у порівнянні із донорами. Зміни вивчених біохімічних показників у ліквідаторів, хворих на ГВГВ та ХПГ, були більш різкими, лікування не призводило до їх нормалізації. Виявлено кореляційні залежності між залізом, міддю, марганцем та цинком із показниками процесів ПОЛ, активністю ферментів антиоксидантного захисту та синдрому ендогенної інтоксикації у ліквідаторів, хворих на ГВГВ та ХПГ. Продемонстровано значення дисмікроелементемії у ліквідаторів, хворих на ГВГВ та ХПГ, як фактора, що сприяє незавершеності гепатобіліарної патології.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження стану тіол-дисульфідної системи (ТДС) у тканинах печінки та сироватці крові виводку опромінених перед спарюванням у дозі 0,75 Гр та 1,0 Гр щурів. Визначено динаміку зрушень концентрації білкових та небілкових сульфгідрильних та дисульфідних груп. Розглянуто проблему статевої диференціації функції печінки. Виявлено статеву відмінність ТДС самців та самок на різних етапах онтогенезу в інтактних тварин та нащадків опромінених щурів. Досліджено, що фенотипічний прояв радіаційноіндукованих ушкоджень геному більш виражений у самців. Зростання дози та тривалості опромінення попередників вплинуло на зрушення ТДС тканин печінки та сироватки крові їх нащадків.

  Скачати повний текст

З використанням структурного, ультраструктурного, гістохімічного та морфометричного аналізу біоптатів слизової оболонки шлунка (СОШ) встановлено, що розвиток патологічного процесу у разі хронічного хелікобактерного гастриту (ХХГ) значною мірою залежить від того, в якому віці організм зазнав дії "чорнобильських чинників". Виявлено, що структурні перебудови в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) різного віку, хворих на ХХГ, не ідентичні в різних вікових групах УЛНА, а також у коректних нозологічних вікових групах порівняння. Обговорено прогностичне значення виявлених порушень регенерації (взаємовідношень проліферації, диференціації, елімінації) щодо канцерогенезу. Статистично виявлено слабкий непрямий кореляційний зв'язок між віком УЛНА та ступенем інфільтрації мононуклеарами власної пластинки СОШ антрального відділу та активністю хронічного запалення у разі ХХГ у тому ж відділі. Зазначено, що такий кореляційний зв'язок є між віком УЛНА та ступенем активності ХХГ у фундальному відділі, а також між віком УЛНА та ступенем обсіменніння СОШ антрального відділу.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи оптимізації амбулаторної хірургічної санації хворих, що зазнали дії іонізуючого випромінювання, з урахуванням особливостей порушень регенерації. Виявлено, що незалежно від доз і режимів у віддалені після опромінення строки у слизовій оболонці порожнини рота відбуваються порушення окиснювально-антиоксидантного гомеостазу. Встановлено, що характерною особливістю дії малих доз іонізуючого випромінення є стійке зниження антиоксидантного захисту. Виявлено, що порушення в системі окиснювально-антиоксидантного гомеостазу в опромінених пацієнтів не коригуються стандартними методами лікування. Встановлено, що провідним чинником морфологічних порушень слизової оболонки порожнини рота є дистрофічний характер змін, які поєднуються з пригніченням місцевих імунних реакцій. На підставі вивчення багатофакторних порушень репарації обгрунтовано доцільність застосування препарату політропної дії "Мазь тіотриазоліну 2 %" для лікування опромінених амбулаторних хворих після хірургічних втручань з метою стимуляції репаративних процесів. Клінічну ефективність мазі підтверджено нормалізацією біохімічних маркерів ушкодження - продуктів перекисного окиснення ліпідів і підвищенням активності антирадикального захисту.

  Скачати повний текст