У процесі дослідження виявлено нові патогенетичні особливості розвитку поєднаної гастроентерологічної патології. Вперше сформульовано типи адаптивних реакцій, які утворюють з відомими параметрами вегетативної нервової системи цілісну, взаємопов'язану систему процесів пристосувальної спрямованості, за допомогою яких визначено провідні адаптаційні механізми за різних варіантів сполученої патології. Підтверджено фізіологічну значущість типу вихідного тонусу у вегетативній нервовій системі для оцінки ролі нервової та гуморальної ланок регуляторних механізмів у перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки та хронічного гастродуоденіту, сполучених з хронічним холециститом і хронічним панкреатитом. Доведено, що відсутність регулювання функціональною пробою у третини хворих вказує на порушення рефлекторної захисної регуляції та може бути негативною прогностичною ознакою перебігу різних варіантів поєднаної патології органів травлення. Встановлено, що традиційна оцінка вегетативного забезпечення діяльності малоінформативна для визначення вегетативних зрушень та обгрунтування терапевтичної стратегії. Зроблено висновок, що питання про доцільність певної медикаментозної корекції захворювання необхідно вирішувати, зважаючи на загальні адаптаційні реакції організму.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність застосування нового вітчизняного синбіотика "Біфтоп" під час лікування кишкового дисбактеріозу та стеатогепатозу, що виникли на фоні хронічного панкреатиту (ХП) та цукрового діабету (ЦД). Запропоновано використання деяких ферментів та фруктози для визначення функціонального стану печінки за порушеної екзокринної й ендокринної функцій підшлункової залози. Вивчено інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів - антиоксидантного захисту (ПОЛ - АОЗ) і стан мікробіоценозу у хворих на ХП та ЦД. Доведено високу ефективність біфтопу у лікуванні хворих на ХП та ЦД, зокрема, виявлено швидке відновлення мікробіоценозу кишечника, покращення глікогенізації печінки, її функціональних показників, а саме: нормалізацію ферментного спектра та стабілізацію системи ПОЛ - АОЗ.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості дисбалансу гуморального антиендотоксинового імунітету у хворих на хронічний панкреатит (ХП) та його корекції з використанням пробіотиків та ентеросорбентів. Виділено два варіанти патогенезу ХП, а саме: імунокомплексний і залежний від ліпополісахаридзв'язувального білка. У всіх хворих на ХП визначено зниження мукозального антитільного потенціалу у вигляді зниження рівня секреторного антиендотокснового Ig A в слині, яке значною мірою має прояв у хворих з несприятливим перебігом ХП. Установлено, що застосування пробіотика лінекса й ентеросорбенту ентеросгелю призводить до покращання стану мукозального антиендотоксинового захисту, а саме: нормалізації рівня секреторного Ig A в слині протягом до трьох місяців після проведеного курсу лікування.

  Скачати повний текст

Вивчено поширеність випадків хронічного панкреатиту (ХП) серед хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС). Виявлено залежність перебігу захворювання від етіологічних чинників панкреатиту. Визначено стан медіаторів системи запалення, зміни показників перекисного окиснення ліпідів та активності системи антиоксидантного захисту. Досліджено порушення клітинної та гуморальної ланок імунітету у даної категорії хворих. Встановлені біохімічні зміни у хворих на панкреатит на тлі ІХС, стабільної стенокардії II функційного класу відповідали таким змінам у хворих на ізольовану ІХС, стабільну стенокардію III функційного класу, що може негативно впливати на перебіг ІХС, сприяти прогресуванню стенокардії. Доведено клініко-лабораторну ефективність запропонованих методів лікування: фамотидин, пентоксифілін, креон, пролонговані форми нітросорбіду - для хворих на ХП на тлі ІХС, додатково - прополін - у разі алкогольного ХП, фраксипарин і ноотропіл - за умов ішемічного ХП, амізон - у випадку цитомегаловірусного ХП.

  Скачати повний текст

З'ясовано клінічні особливості, функціональні порушення, структурні зміни підшлункової залози (ПЗ) у хворих на постгастрорезекційний хронічний панкреатит (ПХП) з супутнім хронічним необструктивним бронхітом (ХНБ). Доведено, що за поєднаної патології високою є частота зовнішньосекреторної недостатності ПЗ (84,7 % випадків). За умов ПХП з супутнім ХНБ домінує гіпоферментація, а як найчастіший тип панкреатичної секреції є гіпосекреторний. У хворих з поєднаною патологією більше, ніш, ніж за половини випадків має місце зниження шлункової секреції, у третині випадків виявляють слабко виявлені передракові зміни слизової оболонки шлунка (СО). Хелікобактеріоз діагностовано у 53,8 % хворих. Проаналізовано взаємозв'язки між клінічними, функціональними та сонографічними даними у хворих з поєднаною патологією та виділено два основні варіанти патогенезу ПХП з супунім ХНБ. Доведено, що за ПХП на фоні ХНБ часто формується біліарний склад і конкремент у жовчному міхурі. Одержано дані щодо в'ялого торпідного перебігу ХНБ з супутнім ПХП. Доведено ефективність комбінації антигомотоксичних препаратів у лікуванні поєднаної патології.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджно стан пішлункової залози та парапанкреатичних судин у разі запальних захворювань підшлункової залози (ПЗ). Викладено результати обстежень 429-ти пацієнтів з запальними захворюваннями підшлункової залози та 60-ти - без даної патології. Встановлено сонографічні особливості підшлунквої залози, зокрема її структуру та швидкість руху крові парапанкреатичними судинами з урахуванням статі та віку. Визначено нормативні показники пулу крові по парапанкреатичним судинам за допомогою кольорового доплерівського картування (КДК) та імпульсного доплера (ІД). Систематизовано нормальні показники судинної гемодинаміки парапанкреатичних судин ПЗ різних вікових груп. Встановлено та систематизовано акустичні ознаки гострого та хронічного панкреатитів (ГП та ХП) у разі використання комплексного ультразвукового дослідження (УЗД), що включає традиційну ехографію, КДК, ЕДК, ІД. Науково обгрунтовано доцільність та ефективність застосування комплексного УЗД з використанням КДК, ЕДК, ІД під час розпізнавання різних форм ХП та ГП та для прогнозування перебігу захворювання.

  Скачати повний текст

На підставі результатів експериментального дослідження з використанням тетрахлорметану, атофану та тетрацикліну визначено, що розмелені плоди розторопші плямистої в дозі 25 мг/кг зменшують явища цитолізу, концентрацію ТБК-активних продуктів, холестерину та нормалізують рівень відновленого глутатіону, причому, більш активно, ніж фармпрепарат порівняння, що може бути пов'язано з більш широким хімічним складом розмелених плодів розторопші плямистої. Встановлено, що вживання її розмелених плодів в дозі 25 мг/кг на тлі поєднаної дії іонізуючого опромінення та ксенобіотику гальмує процеси пероксидації та відновлює рівень каталази в старих щурів, а також сприяє гіпохолестеринемічній дії в старих та молодих тварин. За результатами дослідження вуглеводного обміну визначено, що розмелені плоди розторопші плямистої в дозі 150 мг/кг зменшують рівень цукру в крові за умов навантаження глюкозою, експериментального цукрового діабету I типу, спричиненого алоксаном та цукрового діабету II типу, викликаного дексаметазоном.

  Скачати повний текст

З використанням методів поліметрії, ультрасонографії з використанням для дослідження ферментів, бікарбонатів у режимі фазного моніторингу установлено структурно-секреторні взаємозв'язки між станом підшлункової залози та фазною тонічною функціональною активністю дванадцятипалої кишки у міжтравний період у здорових людей і хворих на хронічний панкреатит (ХП). З урахуванням фазної дуоденальної моторики в міжтравний період запропоновано застосовувати оптимальний метод фазного дослідження ферментів у дуоденальному вмісті. Уперше показано вплив циклоферону та тіотриазоліну на гастродуоденальні дискінезії, фазну моторику, pH шлунка, pH ДНК у хворих на ХП за одноразового та курсового призначення. Розглянуто взаємозв'язки між фазними гастродуоденальними дискінезіями, внутрішньпорожнинним тиском, pH та перекисним окисненням ліпідів. Показано дію квамателу як антиоксиданту з метою лікування даних хворих під час загострення. Одержано дані стосовно оптимальних термінів застосування комплексної антихелікобактерної терапії у хворих на ХП у випадку сполучення ХП з ерозивно-виразковими ураженнями гастродуоденальної зони.

  Скачати повний текст

Досліджено основні патогенетичні ланки розвитку L-аргінін-індукованого гострого експериментального панкреатиту (ГЕП) з метою розробки нових методів діагностики та профілактики гострого панкреатиту (ГП). Показано, що зростання концентрації фактора некрозу пухлини альфа у крові щурів з L-аргінін-індукованим ГЕП є раннім показником, який можна використовувати для ранньої діагностики панкреатиту за клінічних умов. Виявлено, що блокування синтезу окису азоту завдяки застосуванню NG-нітро-L-аргініну дозозалежно нормалізує показники функціональної системи протеолізу й активність ферментів підшлункової залози (ПЗ) у крові, а також нівелює макро- та мікроскопічні зміни у тканинах ПЗ. Відзначено, що одержані дані є експериментальним обгрунтуванням можливого клінічного застосування інгібіторів синтезу окису азоту з метою профілактики ГП, а застосування вільної та ліпосомальної форм даларгіну є ефективним за всіма параметрами, які тестувалися, що є обгрунтуванням доцільності вживання даларгіну з профілактичною метою за ГП. Установлено, що профілактична дія даларгіну тривала впродовж 30 хв., а його ліпосомальної форми - 72 год., до відтворення L-аргінін-індукованого ГЕП. За результатами дослідження з'ясовано, що застосування вільної та ліпосомальної форм даларгіну з лікувальною метою у разі L-аргінін-індукованого ГЕП також сприяє нормалізації макро- та мікроскопічних змін у тканинах ПЗ. За цього ефективність ліпосомальної форми даларгіну у 1,5 рази була більш високою щодо вільної форми пептиду. Зроблено висновок щодо доцільності використання даного препарату у комплексі профілактичних і лікувальних заходів у разі ГП за клінічних умов.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив нового методу екстракорпоральної гемокорекції з застосуванням магнітокерованого сорбенту на різні рівні гомеостатичних систем у хворих з синдромом ендогенної інтоксикації, обумовленим паталогією гепатопанкреатодуоденальної зони. В результаті застосування запропонованого методу екстракорпоральної гемокорекції в усіх хворих основної групи виявлено ознаки покращення метаболічного гомеостазу, рівноваги між антирадикальними та прорадикальними продуктами, що підтверджується достовірним зниженням токсичних форм кисню. Зазначено, що даний факт є основною патогенетичною відмінністю даного методу від комплексної традиційної інтенсивної терапії, проведеної у хворих групи порівняння. Встановлено, що характерною рисою розробленого методу з застосуванням магнітокерованого сорбенту є те, що даний метод є альтернативним не за детоксикаційним ефектом, а за системною неспецифічною біологічною модуляцією.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльне дослідження сучасних прямих та непрямих методів інструментальної та функціональної діагностики захворювань підшлункової залози (ПЗ). Вперше вивчено чутливість та специфічність фекальної еластази 1 (ФЕ 1) у випадку захворювань ПЗ, встановлено діагностичну цінність даного методу у визначенні латентних та субклінічних форм хронічного панкреатиту (ХП) та зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози (ЗСНПЗ), а також її ступеня та характеру. Встановлено частоту первинної ЗСНПЗ у разі різних захворювань ПЗ незапального генезу та за цукрового діабету. Досліджено можливість контролювати ефективність терапії хворих на ХП за допомогою запропонованого методу. Встановлено високу діагностичну цінність ФЕ 1 у розмежуванні хронічного больового абдомінального та діарейного синдромів.

  Скачати повний текст

Досліджено ефективність ліпосомальних форм сандостатину та даларгіну за умов гострого експериментального панкреатиту (ГЕП) у щурів. Це супроводжується інтенсифікацією процесів ПОЛ і пригніченням антирадикального захисту в тканині підшлункової залози та печінки. Висунуто гіпотезу, що це є можливими патогенетичними механізмами формування ГЕП. Вперше визначено, що вживання щурами з ГЕП ліпосомальних форм сандостатину та даларгіну (50 мкг/кг, внутрішньочеревинно) сприяло розвитку виразної фармакотерапевтичної дії, про що свідчить нормалізація досліджуваних показників. На підставі проведених досліджень зроблено висновок, що нівелювання зазначених зрушень за умов ГЕП свідчить про необхідність прологовувати термін дії сандостатину та даларгінув к ровоносному руслі з метою реалізації їх захисної дії, що досягалося залученням даних препаратів до ліпосомальної оболонки. Визначено, що захисна дія сандостатину та доларгіну реалізується завдяки їх переважному накопиченню у тканині пішлункової залози й антиоксидантним ефектам як ліпосом, так і пептидів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність включення в комплексну терапію її фільтраційної методики еферентної терапії. Запропоновано для екстракорпоральної детоксикації вдосконалений варіант інтермітувальної гемодіафільтрації. Досліджено її вплив на основі показники гомеостазу у хворих даної категорії. Встановлено, що застосування інтермітувальної гемодіафільтрації в комплексному лікуванні хворих з гострим некротичним панкреатитом зменшує тяжкість їх стану, ступінь мультиорганної дисфункції та статистично значимо збільшує виживання. Підтверджено безпечний профіль процедур даної методики. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо режиму, показань і протипоказань, строків проведення інтермітувальної гемодіафільтрації.

  Скачати повний текст

Досліджено питання покращання лікування гострого панкреатиту. На підставі клінічного та лабораторного обстежень 152 хворих на гострий панкреатит виявлено зміни у системі регуляції агрегатного стану крові, які характеризуються хронометричною гіпо- або гіпоперкоагуляцією. Додаткове включення до комплексної консервативної терапії гострого панкреатиту ентеросорбенту "Ентеросгель" і лазерного опромінення крові та підшлункової залози супроводжується покращанням самопочуття, суттєвим зменшенням інтоксикації організму, нормалізацією агрегатного стану крові, скороченням термінів лікування. Визначено позитивну динаміку змін характеру коагуляційного гемостазу та фібринолітичної активності плазми крові у хворих на гострий панкреатит після застосування лазерного випромінювання та ентеросгелю у консервативній терапії гострого панкреатиту. Обгрунтовано та розроблено метод комплексного консервативного лікування гострого панкреатиту з застосуванням лазероентеросорбції залежно від агрегатного стану крові. Запропонована методика лікування гострого панкреатиту є безпечною для хворих і не викликає ускладнень.

  Скачати повний текст

Розроблено нові підходи до інтенсивної терапії хворих з ускладненим перебігом некротичного панкреатиту для поліпшення результатів їх лікування. Наведено результати ретроспективного та проспективного аналізу перебігу захворювання, а також ефективності проведеної терапії у 108 хворих на некротичний панкреатит. Вперше у клінічній практиці доведено можливість та оцінено ефективність застосування раннього ентерального харчування у комплексному лікуванні хворих на інфікований некроз підшлункової залози, перебіг якого ускладнився розвитком локалізованого та дифузного перитоніту, абсцесів та флегмони заочеревинної порожнини. Виявлено тенденцію до зниження загальної частоти розвитку післяопераційних ускладнень. Доведено, що для об'єктивної оцінки тяжкості стану хворих на некротичний панкреатит поряд з клінічними, лабораторними та інструментальними методами дослідження доцільно використовувати прогностичну шкалу APACHE ІІ, яка дозволяє оцінити тяжкість стану йефективність проведеної терапії. Досліджено високу сорбційну активність неорганічної мінеральної сполуки - сапоніту щодо багатьох патогенних мікроорганізмів та оцінено ефективність його застосування у водному середовищі та в організмі теплокровних тварин. Комплексне лікування хворих з ускладненим перебігом некротичного панкреатиту, яке включало активну хірургічну тактику, антибактеріальну терапію, раннє ентеральне харчування та інші методи інтенсивної терапії, дозволило знизити загальну летальність для даної категорії хворих до 25,3 %.

  Скачати повний текст

Зроблено порівняльний аналіз інтенсивності вільнорадикального окиснення ліпідів, активності протиоксидантних систем у співвідношенні з морфофункціональними властивостями еритроцитів у випадках хронічного панкреатиту відповідно до форми захворювання, наявності супутньої виразкової хвороби та віку хворих. Доведено, що включення тіотриазоліну та блокатора гістамінових рецепторів фамотидину (Квамателу) у лікувальний комплекс хворих на хронічний панкреатит сприяє покращанню перебігу захворювання, нормалізації структурно-функціональних властивостей еритроцитів, інгібує неконтрольовану пероксидацію ліпідів та активує глутадіонову ланку протиоксидантного захисту.

  Скачати повний текст

Визначено клініко-генетичні особливості ураження підшлункової залози у разі окремих спадкових метаболічних порушень. Виявлено широкий спектр спадкової патології, що супроводжується виявами панкреатичної екзокринної недостатності та симптомами панкреатиту. Досліджено фенотипові особливості хворих, зокрема, виявлено ознаки дисплазії сполучної тканини й окремі малі аномалії розвитку. Показано спадкову обумовленість ураження підшлункової залози у родинах пробандів. На підставі досліження стану амінокислотного й енергетичного обміну у пробандів з екзокринною недостатністю підшлункової залози та панкреатитом зафіксовано зміни, які свідчать про наявність первинної мітохондріальної дисфункції у 22-х (32,4 %) хворих, вторинної - у 12-ти (17,7 %). Розроблено алгоритми діагностики різних форм спадкової патології, асоційованих з розвитком панкреатичної недостатності та панкреатиту.

  Скачати повний текст

Досліджено функціональний стан підшлункової залози (ПЗ), зміни калікреїн-кінінової системи (ККС) та вміст простагландинів у крові внаслідок псевдотуморозної форми хронічного панкреатиту (ПТФХП). Наведено нові дані про патогенетичне значення дисбалансу простагландинів крові за умов хронічного рецидивуючого панкреатиту. Вперше доведено наявність закономірних зв'язків між клінічними проявами, функціональними порушеннями ПЗ, змінами ККС та вмістом простагландинів у крові за різних форм хронічного панкреатиту (ХП). Проаналізовано вплив варіантів лазеротерапії (ЛТ) на клінічні прояви, лабораторні показники стану ПЗ, ККС та вміст простагландинів у крові хворих на рецидивуючу та ПТФХП. Розроблено диференційовану тактику лікування захворювання із включенням ЛТ.

  Скачати повний текст

Серед хворих інфікованість Helicobacter pylori виявлено в 86,5 % випадків. У пацієнтів виражено клінічні прояви, функціональні і структурні зміни підшлункової залози. Доведено, що Helicobacter pylori сприяє прогресуванню фібріозу і зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози. У хворих на хронічний панкреатит розвинуто ерозивно-виразкові зміни слизової гастродуоденальної зони, підвищено шлункову секрецію. У разі алкогольного панкреатиту виявлено кишкову метаплазію слизової шлунка. Розроблено схему антихелікобактерної терапії. Доведено, що дана схема сприяє зменшенню клінічних проявів захворювання, поліпшенню функціонального стану залози, зменшенню сонографічних симптомів панкреатиту. Здійснено порівняння даного методу лікування із загальновизнаним.

  Скачати повний текст