Уперше здійснено комплексне дослідження стану клітинно-молекулярних імунологічних механізмів, стану цитокінової регуляції та системи загального і місцевого протеолізу за поєднання ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони та бронхіальної астми (БА). Обгрунтовано показання та розроблено методику використання у комплексному лікуванні даних хворих індуктора ендогенного інтерферону - циклоферону. Досліджено клінічну ефективність застосування цього препарату під час лікування БА, поєднаної з гастродуоденальною патологією. Вивчено вплив циклоферону на клітинно-молекулярні імунні механізми запалення, цитокінову регуляцію, стан системи протеолізу.

  Скачати повний текст

Визначено вплив різноманітних (чутливих і резистентних до антибіотиків) штамів Helicobacter pylori на клінічні проявлення, морфологічні зміни, систему гемостазу у хворих на дуоденальні виразки. Показано, що резистентні до антибіотиків штами Helicobacter pylori у порівнянні з чутливими викликають більші порушення функціонального та морфологічного стану гастродуоденальної зони та системи гемостазу. Встановлено, що дана терапія з урахуванням виявлених порушень має високу ерадикаційну ефективність і здатна усувати дані порушення.

  Скачати повний текст

Вперше проведено порівняльний аналіз особливостей клінічних проявів хронічного гастриту (ХГ) з ерозіями. Досліджено морфологічні зміни слизової оболонки шлунка (СОШ) у пацієнтів з даною патологією, встановлено переважання високого ступеня запалення й активності антрального гастриту та гастриту тіла шлунка, на відміну від хворих на ХГ без ерозій. Вперше виявлено, що в осіб, хворих на ХГ з ерозіями, більш часто відбуваються мікроциркуляторні порушення, а також зафіксовано переважання високого ступеня контамінації H.pylori слизової оболонки антрального відділу шлунка у порівнянні з пацієнтами, в яких ХГ не поєднана з ерозіями. Вперше в Україні у хворих на ХГ з ерозіями проведено дослідження резистентності штамів H.pylori щодо антибактеріальних препаратів. Проаналізовано особливості кислотопродуктуючої функції шлунка у хворих на ХГ з ерозями та без них, а також з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки. Обгрунтовано раціональну схему антихелікобактерної терапії за хронічного H.pylori-асоційованого гастриту з ерозіями, до складу якої включено омепразол, кларитроміцин, амоксицилін, що забезпечують швидку регресію запальних змін у слизовій оболонці антрального відділу та тіла шлунка й епітелізацію ерозій та є найбільш ефективною щодо ерадикації H.pylori.

  Скачати повний текст

Досліджено клінічну картину гастродуоденопатій, індукованих нестероїдними протизапальними препаратами у взаємозв'язку з особливостями патогенезу за показниками прозапальної ланки цитокінового профілю, інтенсивності процесів ПОЛ - АОЗ, ступеня інвазії слизової оболонки шлунка Helicobacter pylori під впливом різних лікувальних комплексів. Зазначено, що дані зміни вірогідно співвідносяться з виразністю запального процесу в слизовій оболонці гастродуоденальної зони і ступенем персистенції Helicobacter pylori. Досліджено стан прооксидантно-антиоксидантної системи у хворих з даною патологією. Встановлено підсилення процесів перекисного окиснення ліпідів, що характеризується збільшенням вмісту в сироватці крові малонового диальдегіду та дієнових кон'югатів на тлі декомпенсації системи антиоксидантного захисту, що проявляється зниженням рівня насичення трансферину залізом і незначним підвищенням активності церулоплазміну. Вперше застосовано альтан і синглетно-кисневу терапію у хворих з гастродуоденопатіями, індукованими нестероїдними протизапальними препаратами. Доведено, що комплексне лікування сприяє корегуванню порушень прозапальної ланки цитокінового профілю, окисно-відновних процесів і покращує репаративні процеси.

  Скачати повний текст

Досліжено питання підвищення ефективності діагностики та лікування хронічного гастриту на тлі дуоденогастрального рефлюксу (ДГР) за наявності Helicobacter pylory. Установлено особливості клінічного перебігу, ендоскопічної та морфологічної картини слизової оболонки шлунка (СОШ), кислотопродукувальної функції шлунка, зрушень показників гуморальної ланки імунітету, місцевого захисту та цитокінового профілю крові у хворих на хронічний гастрит на тлі ДГР залежно від асоціації з Helicobacter pylory, ступеня вираженості ДГР і запально-атрофічних процесів у СОШ. Обгрунтовано доцільність включення альтану до комплексного лікування хворих на хронічний гастрит на фоні ДГР шляхом позитивного впливу на функціональний стан шлунка, показники імунного статусу, що сприяло регресії клініко-ендоскопічних проявів захворювання.

  Скачати повний текст

Розроблено потрійну ерадикаційну схему для лікування пацієнтів з Hp-залежними захворюваннями гастродуоденальної зони, що складається з нітазолу, амоксіциліну та омепразолу. Доведено клінічну ефективність запропонованого комплексного методу ерадикації в хворих на пептичні виразки дванадцятипалої кишки та хронічні активні гастрити, асоційовані з Hp. За результатами порівняльного дослідження виявлено переваги в антимікробній ефективності модифікованої потрійної антихелікобактерної схеми поряд зі стандартною. Розроблено новий спосіб експрес-діагностики хелікобактерної інфекції безпосередньо в ендоскопічному кабінеті, що полягає в поєднанні оригінальної методики забарвлення Hp в цитологічному препараті з запропонованим уреазним тестом. Встановлено високу чутливість клінічних штамів Hp до фторхінолонів, рифампіцину та антибактеріальних препаратів, які застосовуються переважно для парентерального лікування (парентеральні фторхінолони, цефалоспорини), у порівнянні з тими, що призначаються перорально.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено стан системи перекисного окиснення ліпідів і функціонування системи антиоксидантного захисту, виявлено їх взаємозв'язок з іншими ланками клітинного метаболізму (апоптотичними білами Bax і Bcl-2, протеїнкіназою A, протеїнкіназою C). Установлено компенсаторне підвищення активності супероксиддисмутази та каталази, яке не впливає на процеси ліпопероксидації, що призводить до нагромадження ТБК-активних продуктів, дієнових кон'югатів і шиффових основ протягом всіх етапів розвитку експериментальної патології. Показано, що резервна потужність глутатіонової антиоксидантної системи в парієтальних клітинах є достатньою для забезпечення адаптивної відповіді у гострий період захворювання за рахунок підвищення внутрішньоклітинного пулу відновленого глутатіону, та є недостатньою для того, щоб у період виявлених атрофічних змін слизової оболонки шлунка (СОШ) запобігти його зниженню у динаміці розвитку хронічного атрофічного гастриту (ХАГ) щурів. Зміни у функціонуванні глутатіонової ланки антиоксидантного захисту в гематоцитах спрямовані на підтримання компенсаторо-адаптивних реакцій за умов розвитку ХАГ. Зростання активності протеїнкіназ A та C свідчить про посилення секреції парієтальними клітинами соляної кислоти, яка є додатковим патогенетичним фактором у період гострих запальних процесів СОШ. Показано переважання вмісту проапоптичного білка Bax у порівнянні з антиапоптичним Bcl-2 за одночасного виснаження глутатіонової ланки антиоксидантного захисту та гнаростання атрофічних змін СОШ. Одержані результати свідчать про суттєві порушення функціонування систем перекисного окиснення ліпідів й антиоксидантного захисту та залучення їх до процесів розвитку ХАГ у щурів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено терапевтичну ефективність препаратів перстачу прямостоячого (ПП) в комплексному лікуванні хворих на хронічний гастродуоденіт у поєднанні з хронічним некаменевим холециститом. За результатами "гострих" фармакологічних досліджень і під час курсового застосування встановлено сприятливу дію препаратів ПП на шлункове кислотоутворення та моторику жовчного міхура. Визначено позитивний вплив курсового лікування препаратами ПП на систему жовчовиділення, функціонально-морфологічний стан слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки (ДПК). Доведено м'які антихелікобактерні властивості та антиоксидантну дію ПП. За умов норми in vitro на моделі еритроцита встановлено мембраностабілізувальні властивості настоянки ПП. У ході експериментального ерозивно-виразкового ураження гастродуоденальної зони у щурів показано позитивний вплив настоянки ПП на про- й антиоксидантну системи, морфологічні зміни слизової оболонки шлунка та ДПК.

  Скачати повний текст

Уперше вивчено розповсюдженість гастродуоденальної патології у льотного складу Збройних сил України. Науково обгрунтовано показники для встановлення діагнозу функціональної диспепсії у льотного складу. Здійснено комплексне співставлення клінічного перебігу захворювання з морфологічним станом слизової оболонки шлунка, спричиненим інфекцією Helicobacter pylori (HP). Вивчено морфогенез у випадку HP-асоційованого запалення слизової оболонки шлунка. Проведено комплексне дослідження взаємозв'язків та співставлення моторно-евакуаторної, секреторної функції з контамінацією HP та рівнем інтестинальних гормонів у льотного складу. Установлено переконливий зв'язок ступеня контамінації слизової оболонки та рівня інтестинальних гормонів. З'ясовано, що інфекція є одним з провідних етіологічних чинників у розвитку функціональної диспепсії у пілотів. Поглиблено уявлення про моторно-евакуаторні порушення шлунків у разі функціональної диспепсії, апробовано методику визначення порушень евакуації з використанням ультразвукового методу дослідження. Визначено критерії для діагностики, лікування та реабілітації різних варіантів функціональної диспепсії у льотного складу, а також ефективність застосування медикаментозних і немедикаментозних засобів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у хворих на ревматоїдний артрит (РА) на фоні лікування нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) є характерним формування запально-дистрофічних і ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки (СО) шлунка та дванадцятипалої кишки. Показано, що ці ураження протікають атипово з ослабленням маніфестності клінічних проявів та є резистентними до лікування. На їх перебіг суттєво впливає інвазія пілоричних хелікобактерій (НР), які у даних пацієнтів здебільшого володіють підвищеними токсигенними властивостями за рахунок індукції синтезу антитіл до НР, з'єднаних з IgG, та наявністю в геномі бактерії ланок, відповідальних за продукцію CagA та VacA. Обгрунтовано підходи до лікування ГДП, обумовлених вживанням НПЗП залежно від стану кислотоутворювальної функції шлунка та наявності НР. За НР-позитивних форм ГДП запропоновано використовувати "потрійну" антихелікобактерну терапію в поєднанні з блоківниками кислотності (фамотідин, омепразол, ланзапрозол), НР-негативних форм - протизапальну та цитопротекторну терапію (колоїдний субцитрат вісмуту, вентер).

  Скачати повний текст

Оцінено взаємозв'язок морфологічних порушень слизової оболонки шлунка з активацією вільнорадикальних процесів та їх вплив на прогресування хронічного атрофічного гастриту та пептичної виразки шлунка на підставі результатів лікування та обстеження 138-ми пацієнтів, з них 51 - хворих на хронічний атрофічний гастрит, 57 - пептичну виразку шлунка, 20 здорових осіб і 10 - хворих на рак шлунка. Виявлено та систематизовано характерні морфологічні зміни слизової оболонки шлунка (СОШ) зазначених захворювань. Установлено порушення балансу оксидантно-антиоксидантної системи за рівнем вмісту церулоплазміну у біоптатах СОШ, концентрацією церулоплазміну, активністю малонового діальдегіду й орнітиндекарбоксилази у сироватці крові за вмістом ехіноцитів у периферичній крові.

  Скачати повний текст

Розроблено підходи до патогенетичного лікування гіпергомоцистеїнемії, базуючись на результатах вивчення ерадикації гелікобактерної інфекції хворих на хронічний атрофічний гастрит, асоційований з Helicobacter pylori на фоні атеросклерозу. З'ясовано, що перебіг H. pylori-асоційованого хронічного атрофічного гастриту на тлі найбільш розповсюдженої форми атеросклерозу - ішемічної хвороби серця - характеризується взаємообтяжливим впливом. Завдяки проведенню таким хворим антигелікобактерної терапії, яка передбачає використання рабепразолу, амоксіциліну, кларітроміцину, колоїдного субцитрату вісмуту одержано ерадикацію H. pylori у 86,9 % хворих. Виявлено, що запропонована терапія позитивно впливала на клінічну картину захворювання, у віддаленому періоді (через рік після закінчення курсу лікування) зменшувала запалення і атрофічні зміни слизової оболонки шлунка (СОШ). З'ясовано, що ця терапія сприяє позитивним змінам морфологічних показників СОШ і знижує рівень гомоцистеїну крові, що доводить про відновлення функціональної активності СОШ.

  Скачати повний текст

Вперше виявлено ефективність кверцетину щодо попередження та лікування у щурів петехій, ерозій та виразок, що виникають під час застосування диклофенаку натрію. Встановлено лікувальний вплив диклофенаку натрію, кверцетину та їх комбінації на показники перекисного окиснення ліпідів в еритроцитах та печінці кролів, а також нормалізуючий вплив цих медикаментів на активність метаболічних процесів сполучної тканини в експерименті в сироватці крові кролів і хворих на остеоартроз. На основі клініко-експериментальних досліджень доведено ефективність, безпечність та доцільність застосування комбінованої фармакотерапії остеоартрозу з використанням кверцетину та диклофенаку натрію.

  Скачати повний текст

Уперше у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (ВХДПК) та хронічний гастрит (ХГ), асоційованих з Helicobacter pylori (Hp) за наявності гіпертонічної хвороби (ГХ) у слизовій оболонці (СО) шлунка визначено морфологічні та мікроциркуляторні зміни, стан NO-системи і рівень сечовини, а також кореляційні взаємозв'язки між ними. За гастродуоденальної патології виявлено ремоделювання мікросудин, а саме: збільшення концентрації колагену IV типу в їх базальних мембранах, ступінь вираженості якого зростала за поєднання ВХДПК і ГХ. Установлено, що незалежно від наявності ГХ у разі захворювань гастродуоденальної зони (ГДЗ) у СО шлунка концентрація стабільних метаболітів NO і сечовини значно перевищує ці показники у здорових осіб. Виявлено кореляційні взаємозв'язки показників нітриту та нітрату з гістологічними ознаками запалення, активності за умов хелікобактерної контамінації СО шлунка. Уперше визначено розходження значень сечовини в антральному відділі та тілі шлунка, які залежали від ступеня Hp-обсіменіння. Визначено пріоритет застосування антихелібактерної терапії у комбінації з ділтіаземом у порівнянні з атенололом під час лікування ВХДПК і ХГ, асоційованих з Hp, у хворих на ГХ шляхом вивчення клінічних і гемодинамічних показників, морфологічного стану СО шлунка, активності NO-системи та рівня сечовини. Обгрунтовано необхідність врахування гістологічних показників СО шлунка та рівня сечовини як маркерів оцінки ефективності антихелікобактерної та антигіпертензивної терапії під час лікування зазначеного контингенту хворих.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності методів діагностики та лікування хворих на хронічний гастрит типу B (ХГВ) у поєднанні з залізодефіцитною анемією (ЗДА), досліджено спільні ланки патогенезу захворювань. Обстежено 104 хворих на ХГВ у поєднанні з ЗДА. Показано, що у разі поєднання даних патологій спостерігається нашарування клінічних проявів захворювань, що є наслідком взаємодії патогенетичних ланок. Встановлено, що у хворих з ХГВ та ЗДА має місце зниження рівня аскорбінової кислоти (АК) у шлунковому соку у порівнянні з хворими на ізольований ХГВ та ЗДА. Виявлено кореляційну залежність між рівнем АК у шлунковому соку та виразністю змін в показниках обміну заліза, що залежать від ступеня контамінації слизової оболонки шлунка (СОШ) H.pylori, рівня pH шлункового середовища та ступеня атрофії СОШ. Доведено доцільність використання у комплексному лікуванні хворих на ХГВ у поєднанні з ЗДА залізовмісних препаратів, що додатково містять АК, зокрема, тардеферона. Запропоновано хворим з поєднаним перебігом ХГВ та ЗДА проводити еридикаційну терапію у разі виявлення зниженого рівня АК у шлунковому соку для підвищення ефективності лікування дефіциту заліза та запобігання можливим рецидивам захворювання.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи удосконалення якості та підвищення ефектиності лікування хворих на хронічний гіпертрофічний фарингіт (ХГФ), поєднаний з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). Встановлено, що у хворих з даними патологіями порушення клініко-лабораторних показників мають більш виражений характер, ніж у пацієнтів з ізольованою формою ХГФ, що свідчить про потенціюючий вплив ГЕРХ на перебіг запольного процесу у ротоглотці. На підстві вивчення суб'єктивних та об'єктивних даних, показників цитоморфологічних та імунологічних досліджень та математичного аналізу імунної відповіді у динаміці лікування зроблено висновок про ефективність комбінованої терапії пацієнтів з ХГФ, поєднаної з ГЕРХ. Наведено рекомендації щодо застосування комбінованого методу для лікування оторинолорингологічної та гастроентерологічної патології у хворих на ХГФ і ГЕРХ.

  Скачати повний текст

Досліджено шляхи удосконалення якості діагностики та лікування хворих на хронічний гастродуоденіт (ХГД), асоційований з H.pylori. Оцінено залежність клінічного перебігу захворювання від морфофункціональних змін слизової оболонки дванадцятипалої кишки (ДПК). Визначено стан секреторної, кислотопродукуючої функції шлунка. Проведено морфологічні та морфометричні дослідження слизової оболонки ДПК. Вивчено роль порушень з боку місцевого та системного імунітету в патогенезі ХГД. Встановлено клініко-лабораторну ефективність запропонованої комбінації препаратів-циклоферону й етонію в комплексній терапії хворих на ХГД. Доведено, що запропонований курс лікування сприяє більш швидкому поліпшенню клінічної картини захворювання, ерадикації H.pylori в 93,1 % випадків, відновленню моторно-евакуаторної функції шлунка, стабілізації дисбалансу імунологічних показників з боку місцевого та системного імунітету.

  Скачати повний текст

Уперше у мешканців Львівщини вивчено поширенність поєднання дуоденогастрального (ДГР) і гастроезофагеального (ГЕР) рефлюксів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки (ВХДК). Виявлено підвищення кількості випадків такого поєднання в останні 10 років удвічі. Установлено, що наявність ДГР і ГЕР у хворих на ВХДК не впливає на ефективність ерадикації Hp-інфекції та загоєння дуоденальних виразок за умов використання потрійної антигелікобактерної терапії (АГТ) (блокатора водневої помпи (БВП) і двох антибіотиків) та модифікованої АГТ (БВП, колоїдного вісмуту та/або урсодезоксихолевої кислоти (УДХК)), а також встановлено позитивний ефект підтримувальної терапії протягом 4-х тижнів (омепразолу з ломперидоном або омепразолу з домперидоном і УДХК) на ці показники. На підставі результатів комплексного дослідження хворих на ВХДК у поєднанні з ДГР і ГЕР вивчено особливості клініки, дані ендоскопії та кислотно-лужного стану верхніх відділів травного каналу, інфікованість слизової оболонки шлунка таких хворих Helicobacter pylori, ефективність загоєння ерозивно-виразкових уражень і ерадикації гелікобактерної інфекції за різних режимів лікування. Розроблено пріоритетний оригінальний метод одночасного виявлення ДГР і ГЕР у хворих на ВХДК, який полягає у вимірюванні pH окремо вмісту шлунка і стравоходу за допомогою pH-мікрозонда.

  Скачати повний текст