Досліджено проблему діагностики й ефективного медикаментозного та хірургічного лікування автоімунного тироїдиту (АТ). Проаналізовано тенденції патоморфозу хірургічних захворювань щитовидної залози, у тому числі АТ, у Прикарпатському ендемічному зобному регіоні. Вивчено особливості гістологічної будови та мікроструктури. Висвітлено маловідомі аспекти патогенезу АТ: імунологічні, гормональні, метаболічні та медіаторні процеси у їх взаємозв'язку. За результатами дослідження сформульовано лікувальну доктрину АТ, у якій обгрунтовано необхідність полікомпонентної медикаментозної терапії. Доведено ефективність малоінвазивного та місцевого лікування. Розроблено диференційовані показання й обсяг хірургічних втручань. Сформульовано принцип і запропоновано критерії моніторингу стану тироїдного залишку в післяопераційному періоді.

  Скачати повний текст

Вивчено біохімічні механізми метаболічних порушень в обміні білків, вуглеводів, ліпідів, стану вільно-радикального окиснення ліпідів і обміну тиреоїдних гормонів за патологічних станів, взаємопов'язаних з гіперфункцією щитовидної залози (ЩЗ) в експериментальних тварин. З'ясовано механізми коригувального впливу на зазначені процеси вперше синтезованих похідних 2-оксо-4-гідроксихіноліну у порівнянні з мерказолілом. Здійснено комп'ютерне прогнозування антитиреоїдної активності у сполук з класу 2-оксо-4-гідроксихіноліну та встановлено, що значний специфічний ефект досягається за рахунок поєднання у хімічній структурі сполук двох гетеросистем - 2-оксо-4-гідроксихінолінової та бензімідазольної. За умов модельних патологій гіпертиреозу (тиротропінової, тироксинової, холодової) та досліджень на ЩЗ хворих на тиропатології доведено високу антитиреоїдну ефективність похідного 1H-2-оксо-3-(бензімідазол-2-іл)-4-гідроксиноліну з умовною назвою "Тетракон". Досліджено біохімічні механізми тиреостатичної дії тетракону, взаємопов'язані з блокуванням утворення тироїдних гормонів і гальмуванням елімінації їх з тканини ЩЗ. Установлено екстратиреоїдальні ефекти коригувального впливу тетракону на метаболізм білків, вуглеводів, ліпідів, а також процеси тканинного дихання й енергоутворення та спряжену з зазначеним протекторну дію на функціональний стан печінки у гіпертиреоїдних тварин. На етапі вивчення механізмів антиоксидантної дії доведено, що тетракон гальмує інтенсивність реакцій перекисного окиснення ліпідів та відновлює активність антиоксидних ферментів. Відсутність у тетракону побічного струмоподібного ефекту підтверджено відновленням морфоструктури ЩЗ у тварин з гіпертиреозом. Для похідних 2-оксо-4-гідроксихіноліну як перспективних тиреостатиків визначено переваги перед відомим лікарським засобом "Мерказоліл".

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вікові особливості виникнення оксидативного стресу в півкулях головного мозку щурів у разі експериментального гіпотиреозу. Встановлено, що у півкулях головного мозку щурів з експериментальним гіпотиреозом виникає стан оксидативного стресу, проявом якого є нагромадження в його мітохондріальній, мікросомальній і постмітохондріальній фракціях продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів і карбонільованих білків. З'ясовано, що формування оксидативного стресу обумовлено підвищенням інтенсивності процесів радикалоутворення в мітохондріях нервових клітин. Доведено, що прояв даного ефекту у разі гіпотиреозу більшою мірою виражений у 12-місячних тварин у порівнянні з 1,5-місячними. Встановлено, що формування експериментального гіпотиреозу у дорослих статевозрілих щурів і тварин пубертатного віку призводить до обмеження проявів прооксидантної дії інтенсивного фізичного навантаження на головний мозок. З'ясовано, що причиною виникнення даного порушення є компенсаторне підвищення ефективності функціонування систем антиоксидантного захисту мітохондрій мозку у разі гіпотиреозу.

  Скачати повний текст

Вивчено вікові особливості виникнення оксидативного стресу в печінці за експериментального гіпотиреозу в щурів пубертатного віку. Установлено, що за цих умов його формування спричинене підвищенням інтенсивності вільнорадикальних процесів у мікросомах. Після інтенсивного фізичного навантаження у печінці щурів з гіпотиреозом посилюються прояви оксидативного стресу, що має прояв у додатковому підвищенні вмісту у ній продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів. Посилення оксидативного стресу у 1,5-місячних тварин є більш вираженим, ніж у 12-місячних. Вікові розбіжності у його формуванні у печінці щурів з гіпотиреозом супроводжується характерними змінами у вмісті тиреоїдних гормонів у крові.

  Скачати повний текст

На основі клініко-інструментальних досліджень вивчено функціональний стан серцево-судинної системи у хворих на гіпотиреоз на початку інтенсивної замісної терапії L-тироксином, яка передбачала ліквідацію дефіциту тиреоїдних гормонів в організмі протягом 3-7 днів. Встановлені особливості функціонального стану серцево-судинної системи в залежності від ступеню тиреоїдної недостатності і характеру ураження щитовидної залози. Виявлені виразні порушення центральної і внутрішньосерцевої гемодинаміки, фазової структури систоли лівого шлуночка серця при тяжкій формі тиреоїдної недостатності, спонтанному гіпотиреозі і післяопераційному гіпотиреозі після дифузного токсичного зоба. Виявлено позитивний вплив антагоніста кальцію (кордафена) на початку інтенсивної замісної терапії L-тироксином на клінічну симптоматику тиреоїдної недостатності, показники жирового обміну, гемодинаміку, скорочувальну функцію міокарда.

  Скачати повний текст

Вперше доведено ефективність використання кріоконсервованої алогенної плаценти (КАП) у разі корекції гіпотиреоїдного стану. Встановлено, що використання фрагментів кріоконсервованої ксеногенної фетальної щитовидної залози (ККФЩЗ), на відміну від введення фрагментів КАП, стимулює проліферативну активність гепатоцитів, яка підсилюється за комбінованого введення біоматеріалу. Виявлено, що введення фрагментів ККФЩЗ, у порівнянні з введенням фрагментів КАП та їх комбінованим введенням, викликає більшу антигенну стимуляцію тимуса в ранні терміни дослідження, а у відділенні - уповільнює вікову інволюцію органа. Показано, що комбіноване введення фрагментів КАП і ККФЩЗ сприяє подовженню збереження ксеногенного ко-трансплантата в організмі реципієнта.

  Скачати повний текст

На підставі клініко-лабораторних і функціональних методів дослідження здійснено порівняльний аналіз різних методів контрацепції у жінок з тиреоїдною патологією. На підставі комбінованого використання гормональних і внутрішньоматкових контрацептивів на фоні імунокорекції запропоновано методики попередження непланової вагітності у жінок з тиреотоксикозом і гіпотиреозом з метою зниження виникнення непланової вагітності, поліпшення їх соматичного та репродуктивного стану здоров'я.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного обстеження хворих на аутоімунний тиреоїдит (АІТ), карциному щитовидної залози (ЩЗ) у поєднанні з АІТ та пацієнтів з карциномою ЩЗ з імуноклітинною інфільтрацією пухлини. Виявлено додаткові патоморфологічні, морфометричні та імуноморфометричні критерії диференціальної діагностики карцином ЩЗ у поєданні з АІТ, карцином з імуноклітинною інфільтрацією пухлини та АІТ з виразною атипією фолікулярного епітелію. Проведено оцінку інформативності різних методів морфологічної діагностики трьохетапного обстеження хворих. Обгрунтовано вірогідну концепцію особливостей протипухлинного захисту за наявності карцином ЩЗ, що пояснює "більш сприятливий перебіг" і прогноз карцином ЩЗ у поєднанні з АІТ. Розроблено алгоритм трьохетапної клініко-патоморфологічної діагностики карциноми ЩЗ у поєднанні з АІТ й обгрунтовано практичні рекомендації щодо його застосування.

  Скачати повний текст

Оптимізовано діагностування та хірургічне лікування хворих на вузловий зоб з супутнім автоімунним тиреоїдитом залежно від функціональної активності щитовидної залози (ЩЗ) та стадії автоімунного процесу в тиреоїдній тканині. За результатами проведених обстежень 127-ми пацієнтів з вузловим зобом з супутнім автоімунним тиреоїдитом у 43-х (33,9 %) хворих діагностовано стадію лімфоїдної інфільтрації автоімунного тиреоїдиту, у 42-х (33,1 %) - змішану стадію автоімунного тиреоїдиту, у 42-х (33,1 %) хворих - автоімунний тиреоїдит у стадії склерозу. На підставі результатів аналізу одержаних даних виявлено залежність функціонального стану ЩЗ від стадії автоімунного тиреоїдиту. Рекомендовано хворим з поєднаною патологією виконувати радикальне хірургічне втручання, а саме: тиреоїдектомію, граничносубтотальну резекцію ЩЗ. За результатами порівняння показників якості життя хворих на вузловий зоб з супутнім автоімунним тиреоїдитом залежно від функціональної активності ЩЗ і пацієнтів контрольної групи виявлено, що її порушення негативно впливає на різні аспекти якості життя пацієнтів з тиреоїдною патологією.

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення ефективності діагностики дифузного токсичного зоба, його рецидиву. Удосконалено контроль за ефективністю лікування хворих на дифузний токсичний зоб. Розроблено нову схему прогнозування важкого перебігу хвороби з використанням еходоплерографічних показників і методику виявлення за допомогою кольорової еходоплерографії хворих зі схильністю до рецидиву дифузного токсичного зоба. Встановлено, що кольорова еходоплерографія може використовуватися в комплексній неінвазивній діагностиці дифузного токсичного зоба. Доведено, що швидкість кровотоку в щитовидній залозі прямо пропорційна вмісту тиреоїдних гормонів, індекси опору - зворотно пропорційні вмісту тиреотропіну в плазмі крові. На підставі наявності високих показників прогностичного коефіцієнта (в межах від +20 до +100) збільшено дозу тиреостатиків і тривалість антитиреоїдної терапії.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі діагностики і раціонального хірургічного лікування вогнищевої патології щитовидної залози (ВПЩЗ) - вузлового зобу, пухлин, кіст, тиреоїдитів. Для розробки зазначених питань було проаналізовано динаміку відповідних епідеміологічних показників в Україні та м.Києві, визначено тенденції патоморфозу та досліджені маловідомі аспекти патогенезу ВПЩЗ. Створено схему діагностично-лікувального алгоритму, акцент в якій ставиться на вчасному клініко-фізикальному обстеженні, тонкоголковій аспіраційній біопсії та динамічному ультразвуковому дослідженні. Запропоновано індивідуалізований підхід до визначення лікувальної тактики при ВПЩЗ, який грунтується на зваженні визначених критеріїв прогнозу ефективності супресивної терапії, несприятливого перебігу, малігнізації. Розроблена технологія лікування ВПЩЗ, що включає консервативну терапію, нові малоінвазивні хірургічні методи та удосконалену методику хірургічної операції, дозволяє зменшити ризик операційних ускладнень, досягти лікувального ефекту простішим і безпечнішим шляхом, усунути необхідність хірургічного втручання у 40% хворих.

  Скачати повний текст

Доведено необхідність обстеження хворого з тироїдитом стосовно ураження печінки. Відзначено, що автоімунний тироїдит є позапечінковим проявом хронічного вірусного гепатиту (ХВГ) C. Показано, що мінімальні клінічні ознаки ураження печінки у 90 % обстежених асоціюються з морфологічними змінами. Зауважено, що підвищений рівень ХС-ЛВГ виявлено у хворих без ознак фіброзу. Установлено, що прогностично несприятливими для перебігу уражень печінки різної етіології є гіпоХС, низький рівень ХС-ЛВГ й альбуміну.

  Скачати повний текст

За умов експериментального гіпотиреозу (ГТ) вперше досліджено функціональний стан різних ділянок рефлекторних дуг спинного мозку (СМ). Вперше проаналізовано функціональні порушення різних ділянок сегментарних рефлекторних дуг СМ, до яких призводить знижений рівень тиреоїдних гормонів в організмі щурів. Уточнено ефекти фармакологічної корекції невропатичних наслідків ГТ за допомогою комплексного препарату вітамінів групи В - нейробіону.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості впливу експериментального гіпертиреозу (ГТ) на біоелектричну активність компонентів рухових спінальних рефлекторних дуг. На білих щурах створено модель ГТ. Показано, що за умов ГТ зменшується поріг збудження та хронаксія литкового м'язу, порушується ефективність нервово-м'язової передачі, зменшується збудливість вентральних корінців (ВК) спинного мозку (СМ) за показником порога, збільшується за хронаксією. Зростає потенціал дії (ПД) ВК, з'являється високоамплітудний компонент ПД. За умов ГТ більш ніж двократно підвищується амплітуда всіх компонентів потенціалу дорсальної поверхні СМ у разі збільшення їх порогів і зменшення хронаксії. Внаслідок ГТ рефлекторні відповіді мотонейронних пулів зростають та одразу за моносинаптичним розрядом виникають підвищені за своєю амплітудою компоненти. Висунуто гіпотезу можливості ефаптичного збудження під час ГТ.

  Скачати повний текст

Встановлено, що параметрами ендоекологічного стану порожнини рота є фізико-хімічні властивості ротової рідини. Вивчено клініко-фізіологічні показники стану слизової оболонки рота. Доведено, що за умов впливу малих доз радіації на фоні гіпотиреозу відбуваються зміни вказаних параметрів ендоекологічного стану порожнини рота в осіб, що мають гіпофункцію щитоподібної залози і постійно проживають на Рівненщині та Житомирщині. Виявлено роль процесів апоптозу (за електронно-мікроскопічними ознаками) та порушення балансу між перекисним окисненням ліпідів і антиоксидантним захистом у змінах, що відбуваються в слизовій оболонці рота за умов окремої та бінарної дії малих доз радіації та гіпофункції щитоподібної залози. Відзначено, що санаторно-курортні фактори, головним з яких є слабомінералізована вода "Нафтуся", нормалізують фізико-хімічні параметри ротової рідини, не впливають на стан слизової оболонки порожнини рота. Наведено оцінку впливу олії з насіння амаранту на регенеративні процеси в слизовій оболонці рота.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Показано, що помірний гіпертиреоз і тиреотоксикоз супроводжуються зменшенням величин оптимального для переднього великогомілкового м'яза навантаження і максимальної роботи, яка має більш виражений характер у тиреотоксикозних тварин. Зниження силових характеристик м'яза у тварин з підвищеним тиреоїдним статусом, а також поглибленням гіпертиреозу спостережено тільки у діапазоні середніх і великих навантажень. За умов використання оптимального навантаження зниження м'язової роботи у процесі розвитку гіпертиреозу було пропорційним зменшенню маси м'яза, а у діапазоні великих навантажень - перевищувало його. Помірний гіпертиреоз не впливав на середній рівень загальної стомлюваності м'яза, а прогресування гіпертиреоїдного стану супроводжувалося збільшенням цього параметра за умов роботи м'яза з великими навантаженнями. Тиреотоксикоз призводив до істотного підвищення м'язової стомлюваності. Період стійкої працездатності м'яза у тварин з підвищеним тиреоїдним статусом за всіх навантажень виявився істотно скороченим. За цього набагато більшою мірою - у тиреотоксикозних тварин. Гіпертиреоїдні стани супроводжувалися підвищенням ступеня функціональної гетерогенності м'яза, об'єктивним проявом якої слугувало збільшення частоти немонотонного характеру розвитку стомлення, тривалості "впрацьовування" та приросту амплітуди м'язових скорочень у процесі "впрацьовування", відзначене у дослідних щурів за умов використання малих навантажень.

  Скачати повний текст

В експериментах in situ виявлено закомірності у характері впливу різних моделей експериментального гіпертиреозу (від легкого ступеня виразності до важкої форми тиреотоксикозу) на головні параметри енергетики ізометричного скорочення скелетного м'яза білих щурів у разі розвитку стомлення та за умов адренергічної стимуляції. Показано, що за умов in situ у разі експериментального гіпертиреозу легкого ступеня виразності м'яз набуває високої функції здібності. За цього поліпшуються мобільні та силові показники його енергетики, зменшується латентний період скорочення та час розвитку максимальної напруги, зростає величина ізометричної напруги та збільшується швидкість її розвитку. Встановлено, що за умов in situ температурна вартість скоротливого акту збільшується у разі збільшення ступеня виразності експериментального гіпертиреозу. Показано, що за умов in situ у разі розвитку втоми температурна вартість скорочення м'яза зростає незалежно від тиреоїдного статусу та типу ізометричного скорочення. Виявлено beta-адреностимулювальний ефект ізопропілнорадреналіну на параметри енергетики м'язового скорочення. Цей ефект спостережено тільки у тварин еутиреоїдної групи в щурів з легким ступенем експериментального гіпертиреозу. Обгрунтовано положення про модулювальну дію різних доз трийодтироніну на функціональну характеристику скелетного м'яза за умов in situ, зокрема, у разі розвитку стомлення та стимуляції катехоламінами.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності санаторно-курортного лікування у разі захворювань щитовидної залози (ЩЗ) шляхом застосування санаторно-терапевтичних комплексів, які включають клімато-, дієто-, бальнео- та високотонову біорезонансну терапію. З'ясовано етіопатогенетичні чинники, які призводять до розвитку патології ЩЗ у мешканців Одещини. Розроблено підходи до санаторно-курортного лікування пацієнтів з цією патологією. Встановлено, що застосування розробленого комплексу зумовлює покращання суб'єктивного й об'єктивного стану хворих, позитивно впливає на показники вегетативного гомеостазу, сприяє покращанню загально-біологічних можливостей організму, нормалізації гомеостазу мікроелементів, зменшенню розмірів ЩЗ, покращанню її структури та функції. Відзначено, що застосування високотонової біорезонансної терапії за умов комплексного санаторно-курортного лікування у разі захворювань ЩЗ забезпечило одержання добрих безпосередніх результатів у 85,7 % жінок і збереження добрих віддалених - у 77,4 % протягом року.

  Скачати повний текст