Встановлено, що у хворих з діабетичною ретинопатією (ДР) на рівні судин і тканин ока розвивається хронічне запалення в результаті підвищення рівня прозапальних цитокінів залежно від стадії ДР. Процеси фібринолізу в крові та слізній рідині знижено, що сприяє порушенню функції судинного ендотелію. Визначено, що за умов in vitro ліпофлавон знижує синтез ендотеліоцитами прозапальних цитокінів і підвищує їх фібринолитічну активність. З'ясовано, що застосування модифікованого способу лікування хворих з використанням ліпофлавону знижує рівень прозапальних цитокінів в 2,5 раза, підвищує поріг електричної чутливості сітківки на 53%, підвищує активність зорового аналізатора втричі, гостроту зору на 0,2 од.

  Скачати повний текст

З'ясовано головні епідеміологічні характеристики синдрому діабетичної стопи (СДС) (захворюваність, нозологічна та анотомо-морфологічна структура вогнищ СДС, супутня патологія, гендерні характеристики) та їх вплив на наслідки конвекційного лікування. Визначено основні клінічні, нейрофізичні та патоморфологічні особливості розвитку гнійно-септичних уражень (ГСУ) за різних варіантів СДС у контексті вибору тактики його хірургічного лікування. З'ясовано структуру первинних гнійно-некротичних вогнищ у разі СДС, ступінь ураження структурних елементів стопи, розташованих у зоні первинного вогнища, анатомічні передумови та напрямки поширення ГСУ, динаміку loci morbi в післяопераційному періоді. Вперше стверджено зональність ураження тканин стопи, притаманне для СДС, феномен "неочевидних некрозів" як субстрат обов'язкової хірургічної елімінації, закономірність етапного розвитку патоморфологічних змін у разі СДС. Розроблено радикальні опорозберігальні способи хірургічного лікування прогностично несприятливих нозологічних форм СДС. Запропоновано рекомендації щодо ранньої діагностики та диференційованого хірургічного лікування СДС, проведено оцінювання їх клінічної ефективності.

  Скачати повний текст

На фоні порушення обмінних процесів у ранні терміни моделювання стрептозотоцинового цукрового діабету в дрібних артеріях і артеріолах виявлено реакції констрикторного типу, які були спрямовані на попередження гемодинамічного перевантаження гемомікроциркуляторного русла за реактивної артеріальної гіперперфузії. У віддалені терміни продовжувалося зниження пропускної здатності артерій усіх досліджуваних калібрів за рахунок гіпертонусу їх стінки з потовщенням м'язової оболонки та звуженням просвіту, що в подальшому призводить до порушення кровопостачання з розвитком дистрофічних змін у тканинах пародонта, атрофії слизової оболонки та склерозу стінок судин. Клінічно це проявлялося погіршенням гігієнічного статусу ротової порожнини. Порушення обмінних процесів під час цього супроводжується демінералізацією кісткової тканини щелеп, що підтверджено спектрофотометричним дослідженням в експерименті й ортопантомографією й ехоостеометрією в клініці. Встановлено відповідність експериментальних і клінічних даних, а також їх залежність від тривалості захворювання.

  Скачати повний текст

Вперше визначено пружні властивості тканин опорної поверхні стопи у хворих на цукровий діабет. Встановлено збільшення модуля пружності за трофічних розладів у хворих на цукровий діабет та облітеруючий атеросклероз. Виявлено пряму залежність між погіршенням трофіки стопи та наростанням величини модуля пружності. Доведено достовірність застосування модуля пружності як критерію для встановлення показань до високої ампутації нижньої кінцівки. На підставі вивчення трьох складових опорних реакцій виявлено зміни ходьби у хворих на цукровий діабет та вплив на показники опорних реакцій індивідуальних ортопедичних устілок. Встановлено характерні ознаки порушення стереотипу ходьби, вперше показано їх зв'язок з проявами соматичної нейропатії. Наведено біомеханічне обгрунтування призначення та застосування індивідуальних ортопедичних устілок хворим з синдромом діабетичної стопи. Розроблено заходи ортопедичної профілактики та лікування хворих з ускладненнями синдрому діабетичної стопи.

  Скачати повний текст

Вперше поглиблене комплексне дослідження коагуляційної й антикоагуляційної ланок системи зсідання крові у пацієнтів на цукровий діабет (ЦД) II типу середнього віку, яке дозволяє встановити особливості гемостазіологічних змін, які проявляються підвищенням прокоагулятивної активності ендотеліально - тромбоцитарної ланки гемостазу та реєструються вже на функціональній стадії діабетичних ангіопатій. Тромбоцитарний й ендотеліальний компоненти системи зсідання плазми крові порушуються раніше та в більшій мірі, ніж коагуляційний, і залежать від тривалості ЦД II типу. Особливостями змін антикоагуляційної ланки гемостазу є її компенсаторне напруження на початкових стадіях діабетичних ангіопатій та поступове виснаження її активності із зростанням важкості судинних ускладнень ЦД. Вперше проведено математичний аналіз важливості параметрів системи гомеостазу у формуванні рівня альбумінурії як показника генералізованої ендотеліальної дисфункції та виявлено, що найбільший вплив на рівень альбумінурії чинять показники системи зсідання крові. Вперше визначено, що тривалий регулярний прийом протягом 6-ти місяців антитромбоцитарних препаратів (ацетилсаліцилова кислота, клопідогрель) сприяє покращанню стану ендотелію за ЦД II типу за закріплення антитромбоцитарного ефекту даних препаратів.

  Скачати повний текст

Наведено характерні скарги, особливості анамнезу та клінічну характеристику пацієнтів із цукровим діабетом І типу залежно від тривалості захворювання. Визначено чинники ризику формування серцево-судинних ускладнень за цукрового діабету І типу в дітей. Встановлено наявність змін у ліпідному спектрі залежно від тривалості цукрового діабету. Вивчено доклінічну діагностику діабетичної кардіоміопатії в дітей. Встановлено, що в дітей із тривалістю захворювання підвищується імовірність розвитку артеріальної гіпертензії, що пов'язано з системною перебудовою взаємозв'язків показників добового моніторингу артеріального тиску та посиленням функціонального напруження системи добового біоритму показників артеріального тиску. Науково обгрунтовано та запропоновано спосіб встановлення ризику розвитку серцево-судинних ускладнень в дітей, хворих на цукровий діабет І типу.

  Скачати повний текст

Наведено результати експериментального обгрунтування дисбіотичних аспектів патогенезу цукрового діабету (ЦД). Вперше доведено виникнення дисбіозу за цукрового навантаження, моделювання ЦД 1 і 2 типів. За допомогою біохімічних і гістологічних методів встановлено розвиток діабетичної ретинопатії за експериментального дисбіозу та за введення кишкового ендотоксину. Вивчено захисну роль печінки в розвитку діабету та дисбіозу та показано лікувально-профілактичну дію гепатопротекторів за діабету. Обгрунтовано застосування регуляторів мікробіоценозу - пребіотиків для профілактики та лікування діабетичної ретинопатії. Вперше встановлено пребіотичні властивості поліфенольних сполук. Показано здатність даних препаратів запобігати розвитку судинних ускладнень діабетичної ретинопатії. Розроблено рекомендації із застосування біофлаваноїдів і пребіотиків у комплексному лікуванні хворих на діабетичну ретинопатію. Запропоновано методи відтворення дисбіозу й його оцінювання за допомогою оригінального ферментативного методу.

  Скачати повний текст

Вивчено методи діагностики та розроблено нові диференційовані підходи до лікування хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) і цукровий діабет (ЦД) з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) і метаболічним синдромом (МС). Установлено, що у таких хворих відбувається розвиток ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ), гіперінсулінемії, артеріальної гіпертензії та ожиріння. Установлено наявність надмірного цитокіногенезу внаслідок прогресування ХСН у хворих з ЦД і ХСН з МС, а також у хворих з ІХС. У пацієнтів з ХСН і МС визначено 2 типи геометрії міокарда ЛШ, а саме: ексцентричну гіпертрофію (64,5 %), яка найчастіше наявна у разі III функціонального класу (ФК) ХСН; концентричну гіпертрофію (35,5 %) - у разі II ФК у жінок (83 %), у чоловіків - тільки у 20 %. З'ясовано, що гіперінсулінемія впливає на структурно-функціональний стан міокарда та розвиток дисфункції систоли ЛШ, підвищення рівня АТ, формування гіпертрофії та дилатації. За умов ХСН II і III ФК у хворих з ЦД і ХСН і МС виявлено більш суттєве збільшення порожнини та маси міокарда ЛШ, зменшення товщини його стінки з систолічною дисфункцією ЛШ. За цього сприятливі зміни кардіогемодинаміки, нормалізація цитокіногенезу, вуглеводного та ліпідного обмінів відбувалися у разі застосування комбінованої терапії інгібіторами АПФ, пентоксифілліном ретардом, симвастатином, триметазидином на фоні базисної терапії ХСН. За результатами дослідження виявлено відновлення гемодинамічного ремоделюання міокарда ЛШ завдяки ефективній терапії, що сприяє підвищенню толерантності до фізичних навантажень та покращанню перебігу ХСН.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано морфофункціональні зміни у серці та структурних компонентах його провідної системи у випадку розладів ритму та провідності, зумовлених цукровим діабетом. Встановлено, що частота серцевих аритмій у випадку цукрового діабету I типу становить 76,0 - 91,0 % у клініці та - 30,7 % в експерименті. У 81,8 % померлих хворих на цукровий діабет I типу з шлуночковими розладами ритму та провідності наявне ремоделювання периферичних відділів провідної системи серця, а також оточуючих тканин. Залежності розвитку передсердних розладів ритму від морфологічних змін синусно-передсердного вузла та оточуючих його тканин не виявлено. Доведено, що у тварин з екпериментальним цукровим діабетом та порушеннями серцевого ритму й провідності у клітинах синусно-передсердного вузла та у спеціалізованих кардіоміоцитах лівого шлуночка знижена активність сукцинатдегідрогенази та збільшений вміст глікогену, а у правому передсерді та лівому шлуночку спостерігається найменш густа сітка адренергічних волокон з наявністю окремих ділянок інтенсивнішої специфічної люмінесценції катехоламінів. У випадку розладів ритму й провідності, зумовлених цукровим діабетом, виявлено рестриктивний тип діастолічної дисфункції, ексцентричну гіпертрофію міокарда та зниження адаптаційних резервів гемодинаміки. Відзначено мозаїчність ультраструктурних змін в окремих спеціалізованих кардіоміоцитах лівого шлуночка, а саме: чергування інтактних і деструктивно змінених волокон, що є однією з причин виникнення активних вогнищ ектопічного аритмогенезу.

  Скачати повний текст

Вивчено розповсюдженість факторів кардіоваскулярного ризику, запропоновано алгоритм обстеження осіб з надлишковою масою тіла й ефективність комплексного лікування у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) на фоні метаболічного синдрому (МС) та за їх поєднання з цукровим діабетом (ЦД) ІІ типу. Доведено, що застосування нових дієтичних режимів у поєднанні з підвищенням фізичної активності позитивно впливає на індекс маси тіла й об'єм талії, метаболічні параметри та рівень артеріального тиску. Зазначено, що призначення антигомотоксичної терапії у складі комплексного лікування у хворих на АГ і МС у поєднанні з ЦД ІІ типу призводить до достовірного покращання стану ліпідного, вуглеводного та пуринового обмінів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що виникнення некротично-запального ураження стопи (НЗУС) збільшується з віком хворого та тривалістю цукрового діабету (ЦД), який починається як хвороба обміну речовин, а завершується як судинне захворювання. Клініко-інструментальне обстеження стану кровопостачання нижньої кінцівки (НК)підтвердило дистальний тип і поширений характер ураження артерій НК. Підтверджено залежність частоти остеоартропатичних змін та ступеня кальцинозу артерій стопи від стану кровопостачання НК, віку хворих, тривалості декомпенсації та типу ЦД. Визначено, що НЗУС виявляється у формах: незагоєна операційної рани; поверхневого некрозу, виразки; глибокої виразки з поширенням на сухожилля, кістки; абсцесу, флегмони; гангрени. Проведено хірургічні втручання: некректомію, ампутацію, екзартикуляцію пальців; променеву резекцію; розкриття абсцесів, флегмон; ампутацію на рівні стопи, гомілки стегна. Проаналізовано показники глікемії, що надало можливість визначити оптимальні критерії інсулінотерапії у хворих на ЦД II типу, ускладнений НЗУС, які дали змогу скоротити термін перебування пацієнтів у стаціонарі; уникнути летальних випадків після ампутації на рівні гомілки або стегна, у більшості випадків зберегти опороздатність стопи, що сприяло покращанню результатів комплексного хірургічного лікування цієї категорії хворих.

  Скачати повний текст

Установлено, що цукровий діабет (ЦД) негативно впливає на перебіг інфаркту міокарда (ІМ) внаслідок дії певних патогенетичних механізмів, що є складовими частинами загального процесу порушення реагування організму на дію пошкоджувального фактора. Серед цих механізмів суттєву роль відіграють пошкодження білкових структур внаслідок постсинтетичної модифікації, спричиненої глікозуванням та окиснювальним пошкодженням, що призводить до зміни структурно-функціональних характеристик білків; порушення нормального загоювання інфаркту та репаративних процесів у міокарді в результаті системної зміни характеру реакції на пошкодження у вигляді хронічної активації систем, що буруть участь у реалізації відповіді організму (імунної відповіді, запалення та загоювання пошкодженої тканини) та їх неспроможності до адекватної за терміном та інтенсивністю реакції на розвиток ІМ; збільшення частоти апоптоза кардіоміцитів у періінфарктній зоні та у міокарді, віддаленому від зони інфаркту, яке зумовлено ліпотоксичним пошкодженням та призводить до вираженої та пролонгованої експансії інфаркту, а також до неспроможності інфарктованого міокарда до компенсаторного підвищення функціональної активності. Установлено оптимальні комбінації цих препаратів та режими їх введення таким хворим.

  Скачати повний текст

Визначено високу частоту ДАНС - специфічного ускладнення ЦД. Зроблено висновок, що для хворих на ЦД з ДАНС характерним є порушення показників варіабельності серцевого ритму (ВСР). Спостережено взаємозв'язок між видовженням показників QТс і присутністю клінічних стадій ДАНС у разі II типу ЦД. На підставі отриманих даних можна рекомендувати визначення у хворих ЦД I та II типу показників ВСР з метою ранньої діагностики ДАНС. Висунуто тезу про те, що активація вільнорадикального стресу, процеси перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) відіграють значну роль у розвитку ЦД.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано перспективність включення регуляторних нейропептидів до складу мультифакторної антидіабетичної терапії з метою запобігання та гальмування прогресуючого погіршення функціональної активності панкреатичних бета-клітин у разі цукрового діабету (ЦД) ІІ типу, а також для досягнення більш стійкої метаболічної компенсації за меншої дози інсуліну у разі ЦД І типу. Доведено, що сумісне введення окситоцину з інсуліном гальмує морфологічні та метаболічні прояви абсолютної інсулінової недостатності, що характеризується збільшенням кількості функціонуючих beta-клітин і нормалізацією співвідношення інсулін/глюкагон у панкреатичних острівцях, зниженням глюкотоксичності, підвищенням толерантності до глюкози та чутливості тканин до дії інсуліну, покращенням ліпідного обміну й оксидативного статусу у діабетичних тварин. Виявлені фармакологічні ефекти окситоцину є експериментальним обгрунтуванням для його клінічних досліджень як потенційного препарату для збереження ендокринної функції підшлункової залози, а також нормалізації метаболічних процесів, що асоційовані з інсуліновою недостатністю, за умов ЦД.

  Скачати повний текст

Вивчено взаємозв'язки між порушеннями обміну, системи гомеостазу, функціонування серця та виникненням цукрового діабету (ЦД) II типу та серцево-судинних хвороб (ССХ) у разі метаболічного синдрому (МС). Обстежено 180 пацієнтів з абдомінальним ожирінням і МС, а також 1 271 особу молодого віку. Деталізовано патогенетичні взаємозв'язки між ознаками МС. Виявлено асоціації між ними й ехокардіографічними параметрами, прозапальним і протромботичним станом. Виділено клініко-лабораторні ознаки інсулінорезистентності, які є предикторами розвитку ЦД II типу. Визначено ознаки ризику розвитку ССХ у пацієнтів з МС. Обгрунтовано клінічну неоднорідність групи таких пацієнтів. Виявлено значну частоту факторів ризику виникнення МС, ЦД і ССХ в осіб молодого віку. На підставі результатів досліджень з'ясовано особливості перебігу та прогресування МС, а також запропоновано кмплекс обстежень для діагностування МС і асоційованих з ним розладів.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження змін фільтраційно-екскреторної функції нирок, ниркової гемодинаміки, які проявляються як різнонаправлені зміни хвилинного об'єму клубочкової фільтрації, часу максимального накопичення, часу напіввиведення радіофармпрепарату, зменшення швидкості ниркового кровоплину і відносної ємності нирок у хворих з доклінічними стадіями діабетичної нефропатії. На тлі медикаментозних проб з інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту - каптоприлом, нестероїдним протизапальним препаратом - індометацином, вивчено характер змін парціальних функцій і гемодинамічних показників нирок на ранніх стадіях розвитку діабетичної нефропатії у хворих на I тип цукрового діабету. Показано, що для більшості таких хворих з ознаками початкової нефропатії характерним є перекручення адекватної реакції на індометацин, що проявляється у подальшому зростанні швидкості клубочкової фільтрації, причому ці зрушення розвиваються на ранніх стадіях нефропатії. Встановлено, що зміни параметрів ниркової гемодинаміки у відповідь на введення каптоприлу залежать від стадії діабетичної нефропатії і можуть відображати реактивність гломерулярної гемодинаміки. Охарактеризовано стан гуморального імунітету, виявлено особливості продукції імуноглобулінів різних класів, антитіл до базальних мембран клубочків нирок у хворих з різноманітними, в тому числі доклінічними, стадіми діабетичної нефропатії. В результаті проведених досліджень поглиблено уявлення про патофізіологічні механізми формування різних стадій ураження нирок у хворих на ІЗЦД. Розроблено підходи до діагностики ранніх стадій діабетичної нефропатії.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання підвищення ефективності лікування хворих на непроліферативну діабетичну ретинопатію (ДР). Обстежено 197 хворих (394 ока) з двобічною ДР віком від 24-х до 85-ти років. Досліджено стан місцевого (сльози) та системного (сироватки крові) імунного статусу залежно від стадії ДР. Проаналізовано клінічну ефективність додаткового призначення до базисної терапії комбінації ліпофлавону й імунофану у хворих на початкову непроліферативну ДР. Розглянуто вплив ліпофлавону й імунофану на показники місцевого та системного імунітету, цитокіновий профіль сироватки крові та сльози у хворих на ДР. На підставі одержаних результатів розроблено критерії прогнозування перебігу ДР та обгрунтовано ефективність нового способу лікування ДР.

  Скачати повний текст

Доведено, що за невропатичній формі діабетичної стопи характер змін на капілярному рівні має зв'язок з тяжкістю некротичного процесу. Встановлено, що критеріями прогнозування перебігу ранового процесу є локалізація гнійного осередку, термін очистки ранової поверхні та поява репарації у тканинах, спектр мікрофлори та ступінь обсіменіння тканин. Розроблено алгоритм лікування хворих, спрямований на усі патогенетичні ланки захворювання. Встановлено, що комплексний підхід до лікування хворих з гнійно-некротичними змінами за синдрому діабетичної стопи зменшує кількість повторних оперативних втручань, прискорює термін загоювання, збільшує кількість хворих з загоюванням ран первинним натяжінням, зменшує кількість ампутацій кінцівки.

  Скачати повний текст

Визначено особливості розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) у хворих на цукровий діабет 2-го типу. Обстежено 160 хворих (62 хворих на ІХС у поєднанні з цукровим діабетом та 98 хворих на ІХС без цукрового діабету). На підставі даних коронарографії встановлено особливості атеросклеротичного ураження вінцевих судин серця, ступінь розвитку коронарної колатеральної циркуляції у хворих на цукровий діабет. За даними вентрикулографії виявлено порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на діабет. Описано особливості дисліпідемій та коагуляційних властивостей крові у хворих на ангіографічно підтверджену ІХС та цукровий діабет 2-го типу. Вивчено вплив гіполіпідемічних препаратів різних класів на показники ліпідного обміну та системи гемостазу. Завдяки проведеним дослідженням поглиблено уявлення про патогенетичні механізми розвитку ішемічної хвороби серця на тлі цукрового діабету. Обгрунтовано підходи до диференційованого призначення гіполіпідемічних препаратів.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного міждисциплінарного обстеження встановлено патогенетичні фактори розвитку патологічного процесу у зоровому нерві у разі цукрового діабету. Обгрунтовано клінічну класифікацію пошкоджень зорового нерва. Виявлено стадійність розвитку хронічної оптичної нейропатії та виділено три стадії захворювання: початкову, виражену, дистрофічну. Встановлено кореляцію клініко-імунологічних і нейроспецифічних процесів у випадку діабетичної оптичної нейропатії та запропоновано алгоритм діагностики захворювання. Доведено ефективність патогенетичного лікування оптичних діабетичних нейропатій з використанням комплексу консервативних і хірургічних методів. Обгрунтовано доцільність застосування нейропротектора й антиоксиданта "Берлітіон" та внутрішньоартерільного введення лікарських препаратів як ефективних терапевтичних засобів. Встановлено позитивний вплив запропонованої системи реабілітації на підвищення якості життя хворих і зниження рівня інвалідності по зору.

  Скачати повний текст