На фоні порушення обмінних процесів у ранні терміни моделювання стрептозотоцинового цукрового діабету в дрібних артеріях і артеріолах виявлено реакції констрикторного типу, які були спрямовані на попередження гемодинамічного перевантаження гемомікроциркуляторного русла за реактивної артеріальної гіперперфузії. У віддалені терміни продовжувалося зниження пропускної здатності артерій усіх досліджуваних калібрів за рахунок гіпертонусу їх стінки з потовщенням м'язової оболонки та звуженням просвіту, що в подальшому призводить до порушення кровопостачання з розвитком дистрофічних змін у тканинах пародонта, атрофії слизової оболонки та склерозу стінок судин. Клінічно це проявлялося погіршенням гігієнічного статусу ротової порожнини. Порушення обмінних процесів під час цього супроводжується демінералізацією кісткової тканини щелеп, що підтверджено спектрофотометричним дослідженням в експерименті й ортопантомографією й ехоостеометрією в клініці. Встановлено відповідність експериментальних і клінічних даних, а також їх залежність від тривалості захворювання.

  Скачати повний текст

З'ясовано головні епідеміологічні характеристики синдрому діабетичної стопи (СДС) (захворюваність, нозологічна та анотомо-морфологічна структура вогнищ СДС, супутня патологія, гендерні характеристики) та їх вплив на наслідки конвекційного лікування. Визначено основні клінічні, нейрофізичні та патоморфологічні особливості розвитку гнійно-септичних уражень (ГСУ) за різних варіантів СДС у контексті вибору тактики його хірургічного лікування. З'ясовано структуру первинних гнійно-некротичних вогнищ у разі СДС, ступінь ураження структурних елементів стопи, розташованих у зоні первинного вогнища, анатомічні передумови та напрямки поширення ГСУ, динаміку loci morbi в післяопераційному періоді. Вперше стверджено зональність ураження тканин стопи, притаманне для СДС, феномен "неочевидних некрозів" як субстрат обов'язкової хірургічної елімінації, закономірність етапного розвитку патоморфологічних змін у разі СДС. Розроблено радикальні опорозберігальні способи хірургічного лікування прогностично несприятливих нозологічних форм СДС. Запропоновано рекомендації щодо ранньої діагностики та диференційованого хірургічного лікування СДС, проведено оцінювання їх клінічної ефективності.

  Скачати повний текст

Вперше поглиблене комплексне дослідження коагуляційної й антикоагуляційної ланок системи зсідання крові у пацієнтів на цукровий діабет (ЦД) II типу середнього віку, яке дозволяє встановити особливості гемостазіологічних змін, які проявляються підвищенням прокоагулятивної активності ендотеліально - тромбоцитарної ланки гемостазу та реєструються вже на функціональній стадії діабетичних ангіопатій. Тромбоцитарний й ендотеліальний компоненти системи зсідання плазми крові порушуються раніше та в більшій мірі, ніж коагуляційний, і залежать від тривалості ЦД II типу. Особливостями змін антикоагуляційної ланки гемостазу є її компенсаторне напруження на початкових стадіях діабетичних ангіопатій та поступове виснаження її активності із зростанням важкості судинних ускладнень ЦД. Вперше проведено математичний аналіз важливості параметрів системи гомеостазу у формуванні рівня альбумінурії як показника генералізованої ендотеліальної дисфункції та виявлено, що найбільший вплив на рівень альбумінурії чинять показники системи зсідання крові. Вперше визначено, що тривалий регулярний прийом протягом 6-ти місяців антитромбоцитарних препаратів (ацетилсаліцилова кислота, клопідогрель) сприяє покращанню стану ендотелію за ЦД II типу за закріплення антитромбоцитарного ефекту даних препаратів.

  Скачати повний текст

Наведено результати експериментального обгрунтування дисбіотичних аспектів патогенезу цукрового діабету (ЦД). Вперше доведено виникнення дисбіозу за цукрового навантаження, моделювання ЦД 1 і 2 типів. За допомогою біохімічних і гістологічних методів встановлено розвиток діабетичної ретинопатії за експериментального дисбіозу та за введення кишкового ендотоксину. Вивчено захисну роль печінки в розвитку діабету та дисбіозу та показано лікувально-профілактичну дію гепатопротекторів за діабету. Обгрунтовано застосування регуляторів мікробіоценозу - пребіотиків для профілактики та лікування діабетичної ретинопатії. Вперше встановлено пребіотичні властивості поліфенольних сполук. Показано здатність даних препаратів запобігати розвитку судинних ускладнень діабетичної ретинопатії. Розроблено рекомендації із застосування біофлаваноїдів і пребіотиків у комплексному лікуванні хворих на діабетичну ретинопатію. Запропоновано методи відтворення дисбіозу й його оцінювання за допомогою оригінального ферментативного методу.

  Скачати повний текст

У ході комплексного обстеження пацієнтів з гострим калькульозним пієлонефритом (ГКП) і цукровим діабетом (ЦД) шляхом проведення комп'ютерної інтервалокардіометрії визначено стан вегетативної нервової системи (ВНС). У післяопераційному періоді таким хворим призначалась нейропротекторна терапія, яка дозволила покращити стан ВНС. Доведено можливість використання комп'ютерної кардіометрії з діагностичною та прогностичною метою. Під час проведення експериментальних досліджень на щурах вивчено патоморфологічні зміни нирок за гострого пієлонефрита та штучного (стрептозотоцинового) ЦД. Об'єктивно доведено гальмівну дію нейропротекторної терапії на розвиток запальних процесів нирок.

  Скачати повний текст

Встановлено клінічні особливості перебігу хронічного пієлонефриту (ПН), поєднаного з цукровим діабетом (ЦД) II типу, які характеризуються атиповим больовим синдромом, інтоксикаційним синдромом низького ступеня активності, дизурічними розладами з переважанням ніктурії та полакіурії, мінімальними функціональними змінами з боку нирок і тенденцією до декомпенсації та субкомпенсації ЦД. Вперше визначено особливості змін рівня цитокінів, концентрації метаболітів NO, активності процесів окиснювальної модифікації білків і ферментної ланки антиоксидантного захисту, порушень з боку гуморальної ланки імунітету. Патогенетично обгрунтовано доцільність включення до комплексної терапії хворих з загостренням хронічного ПН, поєднаного з ЦД II типу, комбінованого фітозасобу канефрону H і метаболічно активного препарату тіотриазоліну та до медичної реабілітації хворих - канефрону H.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання оптимізації періопераційної діагностики міокардіальних ушкоджень у пацієнтів з безбольовим перебігом ішемічної хвороби серця (ІХС) і високим ризиком серцево-судинних (СС) ускладнень з метою підвищення безпеки та зниження летальності під час планових оперативних втручань з приводу гнійно-некротичних ускладнень діабетичної стопи. Впровадження дослідження рівня серцевого тропоніну I дозволило виявити у 26,5 % пацієнтів безбольовий перебіг ІХС з міокардіальним ушкодженням, що вказує на вірогідність розвитку періопераційних СС ускладнень. Одержано дані про особливості змін центральної гемодинаміки та варіабельності ритму серця, які вказують на перевагу гуморально-метаболічних механізмів регуляції кровообігу, його високу енергозатратність і зниження функціональних резервів діяльності функціонування СС системи у таких хворих. Зазначено, що застосування удосконаленої кардіотропної інфузійно-метаболічної терапії забезпечує інтраопераційну стабільність гемодинаміки, дозволяє зменшити дози інфузійних розчинів і кардіовазотоників для підтримки нормодинамії та нормотензії на тлі субарахноїдальної анестезії у хворих з гнійно-некротичними ускладненнями діабетичної стопи.

  Скачати повний текст

Виявлено, що катаракта не супроводжується збільшенням у крові досліджуваних цитокінів, а між рівнем цитокінів у волозі передньої камери та крові пацієнтів хворих на діабетичну ретинопатію (ДРП) знайдено сильний позитивний кореляційний зв'язок. У хворих на цуровий діабет (ЦД) з різним ступенем важкості та стадією ДРП рівень цитокінів достовірно не відрізнявся, та склав для прозапальних цитокінів ІЛ-1 1,4 пг/мл, ІЛ-6 8,2 пг/мл і протизапальних цитокінів ІЛ-4 2,9 пг/мл, ІЛ-10 52,8 пг/мл. У крові хворих без прогресування ДРП (без та з ЛКС) рівень ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-10 та ІЛ-1 в динаміці практично не змінився відносно первинних даних. У пацієнтів з прогресуванням ДРП (у групах з та без ЛКС) первинний рівень досліджуваних цитокінів в крові був статистично достовірно вище таких значень у осіб без прогресування захворювання. Виявлено, що після панретинальної лазерної коагуляції сітківки (ЛКС) відбувається підвищення рівнів ІЛ на 3-й день спостереження в середньому в 2,3 раза або на 127 %, з наступною нормалізацією рівнів ІЛ-4, ІЛ-10 та ІЛ-1 на 30-й день, тоді як ІЛ-6 залишається підвищеним в 1,4 раза або на 34 %.

  Скачати повний текст

За результатами комплексного дослідження 120-ти хворих на жирову дистрофію печінки та цукровий діабет (ЦД) II типу, в тому числі 70 - за поєднаного їх перебігу, доведено надмірну металопротеїназну активність, якій сприяє експресія прозапальних цитокінів - інтерлейкіну-1 beta та фактора некрозу пухлин-alpha, причому зростання активності як прометалопротеїнази-1, так і тканинного інгібітора металопротеїназ (ТІМП)-1 свідчить про наявність дефіциту компенсації з боку ендогенного інгібітора металопротеїнази. Поєднана активність проматриксинх металопротеїназ та ТІМП-1 є фактором, який посилює процеси деградації колагену інтерстиція печінки та забезпечує внесок у руйнування екстрацелюлярного матриксу з наступним розвитком фіброзу. Доведено ефективність запропонованого лікування з урахуванням надмірної металопротеїназної активності.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання підвищення ефективності лікування хворих на непроліферативну діабетичну ретинопатію (ДР). Обстежено 197 хворих (394 ока) з двобічною ДР віком від 24-х до 85-ти років. Досліджено стан місцевого (сльози) та системного (сироватки крові) імунного статусу залежно від стадії ДР. Проаналізовано клінічну ефективність додаткового призначення до базисної терапії комбінації ліпофлавону й імунофану у хворих на початкову непроліферативну ДР. Розглянуто вплив ліпофлавону й імунофану на показники місцевого та системного імунітету, цитокіновий профіль сироватки крові та сльози у хворих на ДР. На підставі одержаних результатів розроблено критерії прогнозування перебігу ДР та обгрунтовано ефективність нового способу лікування ДР.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості клінічного перебігу хронічної серцевої недостатності, яка супроводжується цукровим діабетом ІІ типу, вплив цукрового діабету на ендотеліальну дісфункцію, гемодинамічні показники. Виявлено особливості дії препарату магнія оротату на функціональний стан ендотелію, рівень артеріального тиску, на вуглеводний та ліпідний обміни. На підставі цього розроблено новий засіб лікування хронічної серцевої недостатності з застосуванням магнію оротату на додачу до стандартної терапії. Доведено переваги застосування препарату магнію оротату, визначено функціональні стани, які потребують призначення цього препарату.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості взаємозв'язку цитокінового, вуглеводного та ліпідного обмінів у хворих на ішемічну хворобу серця з супутнім цукровим діабетом (ЦД) ІІ типу. Вперше доведено суттєвий внесок активації імунозапального цитокінового ланцюга (за показниками фактора некрозу пухлин alpha та інтерлейкіну-6) до розвитку концентричного й ексцентричного ремоделювання міокарда, зниження фракції викиду. Визначено значний вплив гіпергомоцистеїнемії у порушенні системи згортання крові та виразність гіпертрофії міокарда лівого шлуночка у хворих на ішемічну хворобу серця з ЦД ІІ типу. Встановлено особливості позитивного впливу комбінації бенфотіаміну з піридоксином у комплексному лікуванні сполученої патології ішемічної хвороби серця з ЦД ІІ типу.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано перспективність включення регуляторних нейропептидів до складу мультифакторної антидіабетичної терапії з метою запобігання та гальмування прогресуючого погіршення функціональної активності панкреатичних бета-клітин у разі цукрового діабету (ЦД) ІІ типу, а також для досягнення більш стійкої метаболічної компенсації за меншої дози інсуліну у разі ЦД І типу. Доведено, що сумісне введення окситоцину з інсуліном гальмує морфологічні та метаболічні прояви абсолютної інсулінової недостатності, що характеризується збільшенням кількості функціонуючих beta-клітин і нормалізацією співвідношення інсулін/глюкагон у панкреатичних острівцях, зниженням глюкотоксичності, підвищенням толерантності до глюкози та чутливості тканин до дії інсуліну, покращенням ліпідного обміну й оксидативного статусу у діабетичних тварин. Виявлені фармакологічні ефекти окситоцину є експериментальним обгрунтуванням для його клінічних досліджень як потенційного препарату для збереження ендокринної функції підшлункової залози, а також нормалізації метаболічних процесів, що асоційовані з інсуліновою недостатністю, за умов ЦД.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено особливості патогенезу, клінічного перебігу та лікування виразкової хвороби у поєднанні з цукровим діабетом на підставі клініко-експериментальних досліджень. Визначено підсилення деполімеризації протективних білків слизу, протеїназно-інгібіторний дисбаланс на фоні вираженої метаболічної інтоксикації. Доведено позитивний вплив комбінації пантопразолу та ребаміпіду на провідні патогенетичні механізми виразкоутворення. У хворих на виразкову хворобу, яка асоційована з Helicobacter pylori (НР), у поєднанні з ЦД 2-го типу встановлено максимальний ступінь метаболічних і гістоморфологічних змін у слизовому бар'єрі гастродуоденальної зони, що супроводжуються підвищенням активності процесів вільно-радикального окиснення, ендотоксемії, дисбалансом цитокінового профілю, морфофунціональкими розладами. Комбінація ребаміпіду й антигелікобактерної терапії дозволяє підвищити відсоток ерадикації та клініко-ендоскопічної ремісії у НР-позитивних хворих на виразкову хворобу (ВХ) із супутнім цукровим діабетом 2-го типу. Доведено ефективність призначення актовегіну на фоні пантопразолу у НР-негативних пацієнтів із виразковою хворобою у поєднанні з цукровим діабетом 2-го типу.

  Скачати повний текст

Доведено, що за невропатичній формі діабетичної стопи характер змін на капілярному рівні має зв'язок з тяжкістю некротичного процесу. Встановлено, що критеріями прогнозування перебігу ранового процесу є локалізація гнійного осередку, термін очистки ранової поверхні та поява репарації у тканинах, спектр мікрофлори та ступінь обсіменіння тканин. Розроблено алгоритм лікування хворих, спрямований на усі патогенетичні ланки захворювання. Встановлено, що комплексний підхід до лікування хворих з гнійно-некротичними змінами за синдрому діабетичної стопи зменшує кількість повторних оперативних втручань, прискорює термін загоювання, збільшує кількість хворих з загоюванням ран первинним натяжінням, зменшує кількість ампутацій кінцівки.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у хворих з діабетичною ретинопатією (ДР) на рівні судин і тканин ока розвивається хронічне запалення в результаті підвищення рівня прозапальних цитокінів залежно від стадії ДР. Процеси фібринолізу в крові та слізній рідині знижено, що сприяє порушенню функції судинного ендотелію. Визначено, що за умов in vitro ліпофлавон знижує синтез ендотеліоцитами прозапальних цитокінів і підвищує їх фібринолитічну активність. З'ясовано, що застосування модифікованого способу лікування хворих з використанням ліпофлавону знижує рівень прозапальних цитокінів в 2,5 раза, підвищує поріг електричної чутливості сітківки на 53%, підвищує активність зорового аналізатора втричі, гостроту зору на 0,2 од.

  Скачати повний текст

Вивчено розповсюдженість факторів кардіоваскулярного ризику, запропоновано алгоритм обстеження осіб з надлишковою масою тіла й ефективність комплексного лікування у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) на фоні метаболічного синдрому (МС) та за їх поєднання з цукровим діабетом (ЦД) ІІ типу. Доведено, що застосування нових дієтичних режимів у поєднанні з підвищенням фізичної активності позитивно впливає на індекс маси тіла й об'єм талії, метаболічні параметри та рівень артеріального тиску. Зазначено, що призначення антигомотоксичної терапії у складі комплексного лікування у хворих на АГ і МС у поєднанні з ЦД ІІ типу призводить до достовірного покращання стану ліпідного, вуглеводного та пуринового обмінів.

  Скачати повний текст

Наведено характерні скарги, особливості анамнезу та клінічну характеристику пацієнтів із цукровим діабетом І типу залежно від тривалості захворювання. Визначено чинники ризику формування серцево-судинних ускладнень за цукрового діабету І типу в дітей. Встановлено наявність змін у ліпідному спектрі залежно від тривалості цукрового діабету. Вивчено доклінічну діагностику діабетичної кардіоміопатії в дітей. Встановлено, що в дітей із тривалістю захворювання підвищується імовірність розвитку артеріальної гіпертензії, що пов'язано з системною перебудовою взаємозв'язків показників добового моніторингу артеріального тиску та посиленням функціонального напруження системи добового біоритму показників артеріального тиску. Науково обгрунтовано та запропоновано спосіб встановлення ризику розвитку серцево-судинних ускладнень в дітей, хворих на цукровий діабет І типу.

  Скачати повний текст

Досліджено гальмування прогресування діабетичної нефропатії (ДН) шляхом застосування сулодексиду в комплексному лікуванні. Визначено, що факторами, які прискорюють прогресування ДН, є важкий ступень артеріальної гіпертензії (АГ). Встановлено позитивний кореляційний зв'язок між величиною зниження швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) за рік і трансформувального фактора росту- , інтерлейкіном-1 (ІЛ) й інтерфероном- та негативний - між величиною зниження ШКФ за рік та ІЛ-10.

  Скачати повний текст