Створено науково обгрунтовану методику диференційованого лікування переломів дистального діаметаепіфіза гомілки на основі врахування характеру і типу перелома, його кінематики, стану шкіряних покровів і м'яких тканин в зоні пошкодження. Розроблені і біомеханічно обгрунтовані нові ефективні способи оперативного лікування переломів дистального діаметаепіфіза гомілки. Виявлено закономірності і динаміку клініко-рентгенологічних змін в опорно-руховому апараті хворих, які мали деякі анатомічні відхилення від норми після перенесених дистальних діаметаепіфізарних переломів гомілки. Представлено картину змін периферійного кровообігу у хворих з наслідками "низьких" переломів гомілки і взаємозв'язок їх з компенсаторно-пристосувальними реакціями з боку опорно-рухового апарату.

  Скачати повний текст

Вивчено залежність клініко-рентгенологічних проявів остеоартрозу (ОА) колінного суглоба від віку. Встановлено, що вплив фактора надлишкової маси тіла на розвиток ОА колінного суглоба у жінок має вікові особливості. Запропоновано тест для визначення функціонального стану медіальної головки чотириголового м'яза стегна. З'ясовано, що м'язові порушення при ОА колінного суглоба зумовлені формуванням міофасціальних тригерних точок у періартикулярній зоні і на відстані від колінного суглоба та визначено їх роль у патогенезі больового синдрому при ОА колінного суглоба. Комбіноване місцеве застосування препаратів ніфлумінової кислоти - мазі "Ніфлуріл" або геля "Ніфлужель" та мікрохвильової терапії підвищують ефективність лікування, стабілізують показники регіонарного кровообігу, знижують вираженість больового синдрому, покращують функціональні можливості суглоба, суттєво збільшують тривалість безбольового періоду у пацієнтів старших вікових груп з ОА колінного суглоба.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням підвищення якості лікування зламів шийки стегна за допомогою операції ендопротезування. В дисертації рентгенологічним, морфологічним та денситометричним методами встановлено зміни кісткової тканини, характерні для остеопорозу у 59% осіб віком 65 років і більше у випадках зламів шийки стегна. На цій підставі визначені диференційовані показання до ендопротезування з урахуванням віку, ступеня остеопорозу, форми проксимального відділу стегна та активності пацієнта. Доведено необхідність застосування кісткового цементу в разі однополюсного протезування за наявності остеопорозу. Удосконалені окремі елементи техніки однополюсного ендопротезування. Запропоновано комплексну методику поопераційного лікування. Вперше опрацьовано й застосовано спосіб профілактики поопераційного набряку у випадках ендопротезування шляхом використання поєднаної дії препаратів системної ензимотерапії короткої та пролонгованої дії - Флогензима і Вобензима. Основні результати праці знайшли практичне застосування у клініках під час ендопротезування у випадках зламів шийки стегна. Клінічні дослідження проведено на 107 пацієнтах, рентгенологічні - на рентгенограмах 66 пацієнтів, денситометричні - на 20 пацієнтах і морфологічні - на 28 препаратах.

  Скачати повний текст

Представлені результати експериментальних досліджень та аналіз результатів лікування хворих з переломами шийки стегнової кістки. В експерименті на препаратах проксимального відділу стегнової кістки, взятих із трупів, вивчені їх анатомічні особливості. Встановлено наявність каналу шийки стегнової кістки, що проходить під малим вертлюгом та має овальну форму з приплющенням спереду. Сконструйовано пристрій для компресійного остеосинтезу переломів шийки стегна. Вивчено травматичність фіксаторів, які застосовувались при остеосинтезі переломів шийки стегна. Розроблено малотравматичну методику лікування переломів шийки стегнової кістки, яка створює оптимальні умови для остеорепарації, дозволяє отримати добрі та задовільні результати у 87,1% пацієнтів та скорочує термін консолідації.

  Скачати повний текст

Отримано та проаналізовано результати лікування хворих із хронічною передньомедіальною нестабільністю колінного суглоба. В експерименті на 20 препаратах колінного суглоба трупів дорослих людей вивчено довжину і тривкість на розрив сухожилля напівсухожильного м'яза, тривкість на розрив передньої хрестоподібної зв'язки. На підставі отриманих результатів удосконалено технологію пластики передньої хрестоподібної і великогомілкової зв'язок колінного суглоба. Клінічні дослідження включали 164 історії хвороби, протоколи електрофізіологічних і біохімічних досліджень хворих, розподілених на групи в залежності від методу лікування. Удосконалено схему діагностики, що узагальнила положення класифікації передньомедіальної нестабільності за анатомо-функціональним принципом, положення Міжнародного комітету документації по колінному суглобу (IKDC-форма) та електрофізіологічні і біохімічні критерії. Ця схема дозволила об'єктивізувати ступінь нестабільності до операції і результати лікування. Позитивні результати лікування отримано в 95,45% постраждалих.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено підвищенню ефективності діагностики розривів менісків і зв'язок колінного суглоба за допомогою ультранизькопільної магніто-резонансної томографії (0,04 Тс). На підставі обстеження 30 осіб контрольної групи запропоновано власний протокол магніто-резонансної томографії (МРТ) дослідження колінного суглоба, вивчено його МРТ анатомію. Складено схему рідинних накопичень у нормальному суглобі. Після обстеження 201 пацієнта з травмою колінного суглоба визначено та запропоновано пряму та непрямі МРТ ознаки ушкодження менісків. Визначено інформативність ультранизькопільної магнітно-резонансної томографії у випадку ушкодження менісків і зв'язок колінного суглоба. Запропоновано ступені посттравматичного випоту. Проаналізовано фактори, що впливають на його виразність. Розроблено науково обгрунтований алгоритм використання магніто-резонансної томографії у комплексному обстеженні хворих з травмами менісків і зв'язок колінного суглоба.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання оптимізації діагностики, у тому числі інструментальної, та лікування підшкірних розривів ахіллова сухожилка. На підставі морфологічних досліджень вперше повною мірою доведено, що підшкірні розриви ахіллова сухожилка виникають на тлі дегенеративно-дистрофічних змін. Спонтанного відновлення ахіллова сухожилка не виявлено у жодного хворого. Відзначено, що єдиний патогенетично обгрунтований спосіб лікування - оперативний. Удосконалено клінічні та рентгеноконтрастні способи діагностики підшкірних розривів ахіллова сухожилка та розроблено нові симптоми. Вперше у вітчизняній літературі доведено доцільність і високу інформативність магнінорезонансної томографії (МРТ) в діагностиці розривів ахіллова сухожилка. Описано нові візуальні симптоми МРТ-грами. Одночасно встановлено, що КТ не має переваги перед рентгеноконтрастним дослідженням. На підставі даних морфологічних і МРТ досліджень розроблено диференційовані показання до вибору техніки оперативного втручання залежно від строку після травми, характеру та ступеня змін кінців розірваного сухожилка та дефекту між ними. Удосконалено техніку оперативного втручання за рахунок способів аутопластики великих дефектів і блокувального шва; лікувальну програму профілактики післяопераційного набряку та запалення за рахунок поєднаного застосування ензимів короткої та пролонгованої дії. Внаслідок проведеного дослідження у віддалені строки одержано 77,7 % добрих і 20,3 % задовільних результатів. Незадовільний результат виявлено у одного хворого після грубого порушення післяопераційного режиму.

  Скачати повний текст

Проведено біомеханічні дослідження 60 анатомічних препаратів кісток таза, проаналізовано наслідки лікування 300 потерпілих із нестабільними ушкодженнями тазового кільця. Експериментально та практично доведено переваги застосування для позаосередкового остеосинтезу таза і анатомічно обгрунтовано його параметри. Обгрунтовано концепцію окремо керованого стрижня. Отримані в експерименті біомеханічні дані дозволили розробити механо-математичну модель тазу, теоретично обгрунтувати зв'язок конструктивних схем монтажу апаратів зовнішньої фіксації від ступеня порушення стабільності тазового кільця. На базі розрахункових методів за даними різних видів клініко-рентгенологічного обстеження розроблено діагностичний алгоритм і вироблено критерії кількісної оцінки порушення стабільності тазового кільця, що дозволило зв'язати їх з вибором принципів і методів позаосередкового остеосинтезу.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив рухомості відламків на процес регенерації у разі діафізарного перелому кісток гомілки, фіксованих апаратом зовнішньої фіксації. Експериментально досліджено величину, напрям та характер переміщення відламків діафізу на моделі гомілки, закріплених апаратом зовнішньої фіксації. Запропоновано новий підвид стабільно-функціонального остеосинтезу - пружно-стійкий остеосинтез. Виявлено, що його використання призводить до утворення більш фізіологічної періостальної мозолі. Розроблено методику лікування хворих із діафізарними переломами кісток гомілки методом пружно-стійкого остеосинтезу, що включає принципову схему вкручення стрижнів, особливості репозиції перелому, режим дозованого навантаження та ведення хворих у післяопераційному періоді. Методика грунтується на використанні стрижневого апарату зовнішньої фіксації, розробленого в Харківському Науково-дослідному інституті ортопедії та травматології ім. М.І.Ситенка.

  Скачати повний текст

Експериментально доведено ефективність застосування пелоїдотерапії у ранній санаторно-курортній реабілітації хворих після стабільно-функціонального остеосинтезу (СФО) переломів кісток. Досліджено морфологічні особливості регенерації кістково-хрящового дефекту кістки за наявності металоімплантатів у тварин внаслідок впливу пелоїдотерапії. Визначено, що застосування грязьових аплікацій у гострому періоді травми не викликає патологічних змін у кістці, а стимулює білок-синтезувальні процеси та загальнобіологічний потенціал тканини, що спричиняє швидший, на вищому рівні перебіг генерації. На підставі отриманих клініко-функціональних даних доведено, що у разі застосування пелоїдотерапії в хворих з переломами достатньо швидко після СФО поліпшуються результати відновлювального лікування, істотно знижується частота розвитку посттравматичного остеоартрозу. Зазначено, що рання санаторна реабілітація хворих за умов грязьового курорту після СФО переломів сприяє поліпшенню як найближчих, так і віддалених наслідків з вірогідним скороченням періоду тимчасової непрацездатності та значним зменшенням випадків її стійкої втрати.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання покращання результатів оперативного лікування хворих з внутрішньосуглобовими переломами проксимального кінця великогомілкової кістки. Отримано значення дотичних напруг шляхом визначення зусиль екстракції гвинтів, які дозволяють розрахувати зусилля, що забезпечують стабільне з'єднання. Біомеханічно обгрунтовано способи остеосинтезу відламків у разі розколювальних переломів виростків великогомілкової кістки залежно від площі відламка, а також способи остеосинтезу у разі компресійних переломів виростків великогомілкової кістки з локальною, тотальною компресією та поєднанням компресії та розколювання. На підставі даних морфологічних та біомеханічних досліджень встановлено доцільність застосування КЕРГАПу для пластики кісткових дефектів у епіметафізі у випадку компресійних переломів.

  Скачати повний текст

Наведено результати спостережень за 145 хворими. Порівняльно-анатомічне дослідження здійснено на 100 трупах. Наведено оригінальну клініко-рентгенологічну класифікацію переломів надколінків. Запропоновано лікувально-функціональний ортопедичний апарат, універсальну пластину для остеосинтезу, пристрій та універсальні репонуючі щипці для закритої репозиції та компресії уламків надколінка. Експериментальне дослідження здійснено на 42 біоманекенах (трупах) з метою вивчення механогенезу переломів і апробації пристрою та пластини. Розроблено нові методи оперативного лікування надколінка, а також спеціальні медичні інструменти, тобто: операції поєднання двошарового черезкісткового шва та подвійного кисетного шва у разі поперечних і поздовжніх переломів надколінка; закритого позавогнищевого стабільного остеосинтезу великофрагментарних переломів надколінка за допомогою пристрою запропонованої конструкції, а у випадку уламчатих переломів надколінка - з використанням універсальної металевої пластини; у післяопераційному періоді хворим літнього віку, у яких перелом надколінка поєднувався з переломом верхньої кінцівки, що виключає іммобілізацію і розробку рухів з дозованим навантаженням здійснено за допомогою лікувально-функціонального ортопедичного апарату. Це дозволило підвищити ефективність лікування переломів надколінків і отримати хороші результати у 83 % випадків.

  Скачати повний текст

Досліджено питання тактики лікування хворих із множинними переломами довгих кісток нижніх кінцівок із затосуванням блокувального інтрамедулярного метало-полімерного остеосинтезу як самостійного методу лікування, так і у поєднанні його з іншими консервативними й оперативними методами лікування. Запропоновано методику динамічного варіанта блокувального інтрамедулярного метало-полімерного остеосинтезу з осьовою нестабільністю відламків і реабілітаційного лікування у післяопераційному періоді. Встановлено особливості метаболізму колагену мінерального обміну та лужної фосфатази у хворих з множинними переломами довгих кісток нижніх кінцівок. Вперше визначено рентгенологічну динаміку репаративної регенерації кісткової тканини у разі застосування блокувального інтрамедулярного метало-полімерного остеосинтезу, виконаного на двох і трьох сегментах, та у поєднанні з іншими методами лікування.

  Скачати повний текст

Розроблено новий напрямок у вивченні патомеханіки нестабільності таза. Для визначення ролі зв'язок крижово-клубових суглобів у збереженні стабільності таза запропоновано оригінальний спосіб їх експериментального дослідження та пристрій для його здійснення. На підставі отриманих експериментальних даних розроблено математичну модель і концепцію нестабільності таза. З використанням методу кінцевих елементів створено тривимірну модель таза, засновану на комп'ютерній обробці даних ЯМР-томографії. На основі концепції нестабільності таза, даних експериментальних, клінічних, рентгенологічних та ЯМР-томографічних досліджень розроблено алгоритм діагностики та лікування ушкоджень крижово-клубових суглобів. Застосування комбінації позаосередкового та заглибного остеосинтезу дозволило оптимізувати лікування вертикально нестабільних і поліфрагментарних ушкоджень крижово-клубових суглобів. Тактика лікування деструктивно-дистрофічних, запальних та пухлинних уражень крижово-клубових суглобів визначалась формою порушень біомеханіки поясу нижніх кінцівок. З застосуванням математичної моделі таза для диференціації підходів до відновлення стабільності таза обгрунтовано систему радикально-зберігаючих і реконструктивних операцій для лікування захворювань крижово-клубових суглобів.

  Скачати повний текст

На підставі комплексних досліджень, проведених на 36 собаках і 12 хворих, запропоновано спосіб стабілізації та компресії аутотрансплантата на живільній ніжці під час ампутації (реампутації) гомілки за Біром на рівні діафіза гомілкових кісток спицями з упорними площадками в апараті для зовнішнього черезкісткового остеосинтезу. Експериментально визначено ренгенологічні особливості перебудови кісткового аутотрансплантата та формування регенерату у ході кістковопластичної ампутації за Біром за умов різної стабільності його фіксації. Вивчено особливості розвитку кісткового регенерату, проаналізовано характер його іннервації за умов різної стабільності та компресії аутотрансплантата на живільній ніжці до обпилів гомілкових кісток.

  Скачати повний текст

Розроблено та вивчено засоби зовнішньої фіксації для лікування високих, низких, навколосуглобних і переломів зі значними пошкодженнями м'яих тканин. Запропоновано унілатеральну конструкцію різноплощинної фіксації стрижнів для здійснення закритої репозиції відламків, незалежно від характеру та локалізації перелому, а також для забезпечення можливості використання різноманітних варіантів її монтажу з урахуванням характеру та розповсюдженості ушкоджень м'яких тканин. На підставі стендово-біомеханічного дослідження вивчено фіксаційні можливості апарата та реалізовано на практиці оптимальні варіанти його компонування залежно від даної клінічної ситуації. На підставі методу черезкісткового остеосинтезу з використанням комбінації гладких і різьбових стрижнів розроблено методики лікування хворих із переломами кісток гомілки та післяопераційного догляду за хворими, режим дозованого навантаження.

  Скачати повний текст

Розроблено новий концептуально-методологічний підхід до проблеми суглобового болю, що виникає за умов взаємодії інтраатрикулярних факторів патогенезу захворювань суглобів з екстраартикулярними. Доведено доречність зведення в єдиний кульшово-поперековий синдром (КПС) різних нозологічних форм і патогенетичних ситуацій, що відбуваються через кульшовий та поперековий біль та дисфункції. На підставі клінічних, лабораторних досліджень визначено метаболічні, рефлекторно-алгічні та біомеханічні особливості КПС. Виявлено роль інтра-, екстраартикулярних і вертебральних чинників у генезі КПС та його клінічних маніфестаціях, на підставі взаємодії яких виділено патогенетичні механізми його розвитку. Створено та вдосконалено методики клінічної, лабораторної та інструментальної діагностики. Запропоновано комплексну систему діагностики структурно-функціональних порушень у разі КПС.

  Скачати повний текст

Досліджено вперше виявлені особливості судинної структури різних відділів таранної кістки та інволютивні зміни її васкуляризації в процесі старіння організму. Виявлено, що в різних відділах щільність судин на одиницю площі різна: найбільш висока щільність характерна для блоку таранної кістки, середня - для голівки, найменша - для шийки. На підставі результатів аналізу характеру та тяжкості пошкоджень таранної кістки розроблено диференційну тактику консервативного та хірургічного лікування хворих з переломами, переломо-вивихами таранної кістки, підтаранними вивихами стопи та суміжними пошкодженнями.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано переваги диференційного лікування переломів п'яткових кісток. Удосконалено класифікацію цих пошкоджень з метою вибору оптимальної тактики лікування. Розроблено методику лікування переломів п'яткових кісток без зміщення уламків за допомогою функціональної гіпсової пов'язки, запропоновано пристрій зовнішньої фіксації для черезкісткового остеосинтезу переломів зі зміщенням для забезпечення повної репозиції уламків та їх стабільної фіксації до консолідації. Встановлено необхідність медикаментозної корекції мінеральної щільності кісткової тканини в комплексному лікуванні переломів цієї локалізації, розроблено пристрій ренгенологічної діагностики остеопорозу для підвищення її об'єктивності. Досліджено віддалені наслідки переломів п'яткових кісток, доведено ефективність запропонованих методик лікування в клінічній практиці.

  Скачати повний текст

Уперше з використанням методу кореляційного аналізу обгрунтовано взаємозв'язок між особливостями перебігу остеоартрозу колінного суглоба (ОАКС) та даними рентгенографії, біохімічних досліджень, артроскопії, лазерної кореляційної спектроскопії (ЛКС), магнітнорезонансної терапії (МРТ), що дало змогу удосконалити методи діагностування, розробити прогностичні критерії та обгрунтувати діагностичний алгоритм у випадку ОАКС. Установлено особливості порушень метаболізму сполучної тканини зазначених хворих - підвищення активності колагенази в сироватці крові та збільшення вмісту глікозаміногліканів. Уперше визначено можливості ЛКС у діагностуванні вираженості дегенеративно-дистрофічних (деструктивних) змін у разі ОАКС. У випадку збільшення тяжкості ОАКС виявлено перерозподіл часток плазми крові, зміни в центральній частині спектра. Доведено, що збільшення в плазмі крові кількості часток з середнім модальним числом 40,6 нм, є прогностичною ознакою прогресування деструктивних змін за умов ОАКС. Установлено взаємозв'язок між даними МРТ і артроскопії колінного суглоба (КС) у разі остеоартрозу - з'ясовано та обгрунтовано вірогідність МРТ-досліджень на підставі вивчення артроскопічної картини за ураження КС. Уперше запропоновано поєднане використання прогностичних коефіцієнтів, які відповідають діапазону діагностичних результатів, що дає змогу оцінити прогностичну цінність методів діагностування зазначеного захворювання. Завдяки використанню вірогідного аналізу диференційовано інформативність окремих діагностичних критеріїв. Розроблено та впроваджено в клініці ендопротезування КС за дефекта кісткової тканини виростків стегнової та великогомілкової кісток, який передбачає тотальне ендопротезування та використання первинного імплантата та аутопластики задньої хрестоподібної зв'язки.

  Скачати повний текст