Встановлено, що у хворих з діабетичною ретинопатією (ДР) на рівні судин і тканин ока розвивається хронічне запалення в результаті підвищення рівня прозапальних цитокінів залежно від стадії ДР. Процеси фібринолізу в крові та слізній рідині знижено, що сприяє порушенню функції судинного ендотелію. Визначено, що за умов in vitro ліпофлавон знижує синтез ендотеліоцитами прозапальних цитокінів і підвищує їх фібринолитічну активність. З'ясовано, що застосування модифікованого способу лікування хворих з використанням ліпофлавону знижує рівень прозапальних цитокінів в 2,5 раза, підвищує поріг електричної чутливості сітківки на 53%, підвищує активність зорового аналізатора втричі, гостроту зору на 0,2 од.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено особливості патоморфологічної діагностики змін тканин очей хворих на туберкульоз легень за умов його епідемічного поширення в Україні. На підставі використання комплексу оглядових мікроскопічних, селективних гістохімічних, імуногістохімічних, кристалографічних методів визначено патоморфологічні зміни у вигляді токсико-алергічних і параспецифічних реакцій, а також судинно-стромальних диспротеїнозів, що сприяють розвитку безсимптомних хоріоїдитів і хоріоретинітів. Під час проведення експериментальних досліджень імуногістохімічно визначено клітини Мюллера за допомогою антитіл GFAP, KAT I, Glutamine synthetase. Встановлено, що патологічні зміни ретинальної глії органа зору тварин залежать від вікової реактивності й обгрунтовано можливість екстраполювання одержаних даних на організм людини. Виявлено, що туберкульозний хоріоїдит прогресує з віком пацієнта та призводить до виникнення хронічної увеальної глаукоми, наслідком якої є втрата зору.

  Скачати повний текст

Встановлено, що до основних патогенитичних чинників розвитку та прогресування діабетичної ретинопатії належать порушення мікрогемоциркуляції сітківки ока, імунної реактивності та активація процесів вільнорадикального окиснення ліпідів, пригнічення антиоксидантних систем захисту з розвитком синдрому капіляротрофічної недостатності, що в кінцевому результаті призводить до зниження гостроти зору, кольоросприйняття та контрастної чутливості у хворих на цукровий діабет. Показано, що включення в комплексну терапію інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту моексиприлу та препарату для системної ензимотерапії вобензиму дозволяє суттєво покращити або нормалізувати кровопостачання сітківки ока, параметри вільнорадикального окиснення ліпідів та імунної реактивності у всіх хворих з васкулярною діабетичною ретинопатією, у 92 % - з ексудативною, у 86,4 % - з геморагічною та в 50 % - з проліферативною ретинопатією, що супроводжується покращенням показників функціональної здатності зорового аналізатора.

  Скачати повний текст

Доведено, що вінборон не впливає на нормальний офтальмотонус, однак сприяє зниженню внутрішньоочного тиску за тимчасової експериментальної офтальмогіпертензії. Встановлено, що у наркотизованих собак вінборон, на відміну від еуфіліну, покращує гемодинаміку ока за умов його експериментальної ішемії: підвищуються швидкості кровотоку у бік їх нормалізації, знижується периферичний опір крові, збільшується перфузія та покращується мікроциркуляція без ознак виникнення "ефекту обкрадання". Визначено, що вінборон ослаблює розвиток периваскулярного та міжклітинного набряку, зменшує пошкоджувальний вплив ішемії на клітинні структури сітківки та зоровий нерв. Проаналізовано, що лікування вінбороном експериментальної тотальної ішемії-реперфузії ока у щурів забезпечує захист від впливу ішемії та реперфузії усіх досліджуваних структур сітківки. Зазначено, що профілактичне застосування вінборону за умов тотальної одночасової ішемії ока проявляється антиапоптозною й антинекротичною дією.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено залежність між ступенем периферичних вітреохоріоретинальних дистрофій (ПВХРД) та топографо-анатомічними особливостями ока, тобто розтягненням очного яблука в одному з квадрантів (у зовнішній половині очного дна в 39,6 %). Визначено, що коефіцієнт кореляції Крамера C = 0,22. Виявлено, що розтягнення ока в одному з квадрантів призводить до зменшення насичення кров'ю судин циліарного тіла, коефіцієнт кореляції Крамера C = 0,55. Встановлено, що дані патогенетичні фактори знижують трофіку оболонок ока та сприяють розвитку ПВХРД. Визначено, що ймовірність розвитку ПВХРД пов'язана більшою мірою з такими характеристиками, як температура циліарного тіла, базальна температура, діаметр рогівки та горизонтальний діаметр ока, що дає змогу в окремих випадках прогнозувати виникнення даної патології, використовуючи лише ці параметри. Розроблено математичну модель ймовірності розвитку ПВХРД. Запропоновано алгоритм лікувально-профілактичних заходів. Впроваджено склеропластичні операції, в поєднанні з кріоретинопексією та реваскуляризацією.

  Скачати повний текст

Наведено результати експериментального обгрунтування дисбіотичних аспектів патогенезу цукрового діабету (ЦД). Вперше доведено виникнення дисбіозу за цукрового навантаження, моделювання ЦД 1 і 2 типів. За допомогою біохімічних і гістологічних методів встановлено розвиток діабетичної ретинопатії за експериментального дисбіозу та за введення кишкового ендотоксину. Вивчено захисну роль печінки в розвитку діабету та дисбіозу та показано лікувально-профілактичну дію гепатопротекторів за діабету. Обгрунтовано застосування регуляторів мікробіоценозу - пребіотиків для профілактики та лікування діабетичної ретинопатії. Вперше встановлено пребіотичні властивості поліфенольних сполук. Показано здатність даних препаратів запобігати розвитку судинних ускладнень діабетичної ретинопатії. Розроблено рекомендації із застосування біофлаваноїдів і пребіотиків у комплексному лікуванні хворих на діабетичну ретинопатію. Запропоновано методи відтворення дисбіозу й його оцінювання за допомогою оригінального ферментативного методу.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру сітківки та зорового нерва на метіоніновій і гіповітамінозно-метіоніновій моделях гіпергомоцистеїнемії у щурів. Встановлено, що гіпергомоцистеїнемія обумовлює дегенерацію фотосенсорних нейронів, зменшення кількості гангліонарних нейронів, гіперхромію амакринових нейронів з їх відростками, активацію гліальних елементів сітківки та зорового нерва та порушення мієлінізації його нервових волокон. Вперше в експерименті досліджено тромбогенні ефекти гіпергомоцистеїнемії в судинах зорового нерва та сітківки. Встановлено, що пристосувально-компенсаторним явищем у сітківці за гіпергомоцистеїнемії є гіпертрофія уцілілих гангліонарних нейронів. Доведено, що гіпогомоцистеїнемічна активність та здатність нормалізувати порушення, індуковані гіпергомоцистеїнемією в сітківці та зоровому нерві, вищі у вітамінно-мікроелементного комплексу, ніж у бетаїну.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування хворих на класичні субфовеолярні неоваскулярні мембрани завдяки диференційному застосуванню транспупілярної термотерапії та її комбінації з хірургічною ексцизією. Показано, що ступінь тяжкості патологічного процесу сітчастої оболонки макулярної ділянки залежить від товщини субфовеолярної мембрани. Установлено, що транспупілярна термотерапія зумовлює зменшення товщини субфовеолярної неоваскулярної мембрани на 40 %. Запропоновано новий метод поетапного лікування, який передбачає застосування транспупілярної термотерапії незалежно від ступеня тяжкості патологічного процесу сітчастої оболонки макулярної ділянки на першому етапі та хірурічної ексцизії на другому етапі в пацієнтів за тяжкого ступеня патологічного процесу, ефективність якого за структурно-функціональними показниками становить 78 %. Установлено відсутність новоутворених судин у субфовеолярній неоваскулярній мембрані після транспупілярної термотерапії.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності діагностики вікової макулярної дегенерації (ВМД) шляхом дослідження очного дна хворих світлом довгохвильового спектру в діапазоні 600 - 1 100 нм на основі одержання нових наукових даних про те, що діагностично значимим для ранньої діагностики ВМД є візуалізація структур очного дна в даному спектральному діапазоні. Розроблено новий спосіб ранньої діагностики сухої форми ВМД і методику морфометричного оцінювання зображень структур очного дна. Встановлено, що спектральні властивості структур очного дна обумовлюють різні зображення очного дна в даних трьох спектральних областях довгохвильового спектру. Розроблено спосіб, який дозволяє неінвазивно та за умов природної ширини зіниці візуалізувати ранні прояви ВМД і може застосовуватись як самостійний скринінговий метод та в комплексному дослідженні хворих з застосуванням інших інструментальних методів дослідження.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність застосування нових методів дослідження зорових функцій і очного дна (аутоскотометрії, метаморфометрії, кольорового тесту, модифікованої автокампіграфії, динамічної та скануючої офтальмоскопії) для підвищення ефективності ранньої діагностики центральної серозної хоріоретинопатії (ЦСХ). За допомогою клінічних неінвазивних методів дослідження встановлено, що ознаками відшарування пігментного та нейроепітелію у разі ЦСХ є: позитивна транзиторна скотома, метаморфопсії за типом конкав-феномена, мікропсія, тривалість фотострес-тесту більш ніж 4,8 хв., симптом дископодібної або сегментарної інтраіллюмінації, симптом осередковаого помутніння та гіпорефлексії сітківки, крайовий дуговий рефлекс. Розроблено алгоритм ранньої діагностики ЦСХ, що складається з наступних етапів: анамнестичного, функціонального, офтальмоскопічного та флюоресцентно-ангіографічного. Запропоновано клінічну класифікацію ЦСХ, що містить різновиди форм за перебігом (гостру, хронічну, рецидив), стадіями (початкову, розвинену, регресуючу, наслідок), локалізацією патологічного процесу (центральну, парацентральну), розташуванням "точки протікання" (фовеолярну, фовеальну, парафовеальну, парамакулярну) за ФАГ та атипові форми.

  Скачати повний текст

Експериментально доведено, що флебодекомпресія сприяє зменшенню набряку та розсмоктуванню крововиливів у сітківку та судинну оболонку. В клінічних дослідженнях вивчено вплив декомпресії з кріосклероаплікацією на клінічний стан та зорові функції. Вперше на підставі дослідження функціонального стану органу зору у 245-ти хворих (270 очей) з набряково-геморагічними змінами в очах встановлено залежність покращення гостроти зору від регіональної гемодинаміки. Визначено стійкість результатів лікування хворих на тромбоз ретинальних вен протягом 12 міс., а на ексудативну форму інволюційної центральної хоріоретинальної дистрофії - протягом 6 міс.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання підвищення ефективності лікування хворих на непроліферативну діабетичну ретинопатію (ДР). Обстежено 197 хворих (394 ока) з двобічною ДР віком від 24-х до 85-ти років. Досліджено стан місцевого (сльози) та системного (сироватки крові) імунного статусу залежно від стадії ДР. Проаналізовано клінічну ефективність додаткового призначення до базисної терапії комбінації ліпофлавону й імунофану у хворих на початкову непроліферативну ДР. Розглянуто вплив ліпофлавону й імунофану на показники місцевого та системного імунітету, цитокіновий профіль сироватки крові та сльози у хворих на ДР. На підставі одержаних результатів розроблено критерії прогнозування перебігу ДР та обгрунтовано ефективність нового способу лікування ДР.

  Скачати повний текст

Особливу увагу приділено характеру глаукоми з нормальним внутрішньоочним тиском та вивченню патогенетичних факторів ризику її розвитку у хворих на артеріальну гіпотензію (АГ). У клінічних дослідженнях встановлено, що порушення загального кровообігу, які характерні для АГ, призводить до дефіциту кровопостачання ока, зниження перфузійного тиску та толерантності зорового нерва, а також є патогенетичним критерієм ризику дистрофічних порушень сітківки та глаукоми з нормальним внутрішньоочним тиском. Запропоновано схеми медикаментозного лікування хворих на АГ з порушеннями сітківки та зорового нерва, що враховують зміни загального та регіонального кровообігу. Розроблено методи хірургічного лікування хворих з глаукомою нормального внутрішньоочного тиску та прогресуючої екскавації зорового нерва: транссклеральний трабекулоспазис і радіарну склеротомію.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розвитку вітреоретинальних проліферативних процесів. Доведено, що у разі проліферативної вітреоретинопатії (ПВР) та проліферативної діабетичної ретинопатії (ПДР) відбувається розвиток вторинних імунодефіцитних станів загального та місцевого імунітету неспецифічного характеру, підвищується концентрація тканинноспецифічних антитіл до тканин ока в крові. У разі ускладнених форм відшарування сітківки виявлено значне зниження кислотності в субретинальній рідині. У разі травматичного та регматогенного відшарування сітківки виявлено підвищення концентрації інтерлейкіна-1ra в субретинальній рідині, що підтверджує його роль як антипроліферативного чинника. Встановлено значне підвищення концентрації фактора росту ендотелію судин у разі ПДР у скловидному тілі, що підтверджує його роль в індукції ангіогенезу. Виявлено суттєвий дефіцит вмісту основних антиадаптогенних мікроелементів - цинку та міді в субретинальній рідині у разі відшарування сітківки. Впровадження розроблених методів дозволило підвищити ефективність операцій з приводу відшарування сітківки, ускладненого ПВР, з 79,5 % до 92,2 - 96,4 % та досягти гостроти зору 0,1 вище у 75 % пацієнтів. Відзначено, що використання вдосконалених прийомів вітреоретинальних втручань у разі ПДР, ускладненої відшаруванням сітківки, дозволило одержати стабільну гостроту зору 0,04 та вище у 75 % пацієнтів.

  Скачати повний текст

Вперше науково обгрунтовано можливість і доцільність використання мембраностаблізатора антралю й імунокоректора ербісолу з метою лікування хворих на просту (непроліферативну) діабетичну ретинопатію. Встановлено, що використання антралю у комплексному лікуванні зазначених хворих, нормалізує показники системного та місцевого імунітету за рахунок зниження концентрації циркулюючих імунних комплексів, рівня аутоімунних реакцій до антигенів ока, підвищення активності захисних факторів сльози - лізоциму та секреторного імуноглобуліну А. Доведено вплив антралю та ербісолу у комплексному лікуванні хворих на просту діабетичну ретинопатію на вираженість синдрому метаболічної інтоксикації за рахунок зменшення рівня середніх молекул у сироватці крові, на показники вільнорадикального окиснення ліпідів,зі зниженням рівня проміжних і кінцевих продуктів ПОЛ на тлі нормалізації активності ферментів антиоксидантного захисту. У разі включення мембраностабілізатора антралю та імунокоректора ербісолу до комплексного лікування хворих на просту діабетичну ретинопатію виявлено синергізм комбінованого застосування даних препаратів у вигляді сумації ефектів, що впливають на функціональні показники зорового аналізатора.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування хворих на сенільну макулярну дегенерацію шляхом модифікації "реваскуляризуючого" втручання з застосуванням комбінованого біотрансплантату, складовою якого є <$Eroman Tutoplast symbol л> "Fascia temporalis" на фоні медикаментозної терапії. На другий тиждень після проведення запропонованого втручання, за результатами морфологічного дослідження виявлено функціонально та структурно повноцінні наново утворені судини капілярного типу. Модифіковане "реваскуляризуюче" втручання з застосуванням даного комбінованого біотрансплантату сприяє вірогідному поліпшенню клініко-функціональних і гемодинамічних показників. Запропоновано ефективний спосіб комплексного лікування хворих на "суху" форму сенільної макулярної дегенерації, що забезпечує стабілізацію патологічного процесу та дозволяє підвищити зорові функції у 78 % пацієнтів з початковою стадією та у 48 % - з розвиненою стадією захворювання протягом дванадцяти місяців.

  Скачати повний текст

За допомогою математичного моделювання обгрунтовано методи селективного впливу випромінювання на тканини очного дна. Розроблено метод мікрофлюоресцентної ангіоскопії, що дозволяє вибирати параметри випромінення індивідуально в процесі лікування. З метою отримання інформації під час операції розроблено комп'ютерну імідж-систему. На основі результатів клінічних досліджень обгрунтовано та впроваджено в практику транспуппілярну термотерапію субретинальних неоваскулярних мембран, фотодинамічну терапію субретинальної неоваскуляризації, лікування ретинопатії недоношених дітей, центральних хоріоретинітів, діабетичної ретинопатії та макулопатії, премакулярних крововиливів, центральних постконтузійних розривів хоріоідеї.

  Скачати повний текст

Вивчено результати застосування методу внутрішньовенного лазерного опромінення крові (ВЛОК) у лікуванні хворих на діабетичну ангіопатію (ДАП) сітківки та на діабетичну ретинопатію (ДРП). Проведено дослідження зору, стану ліпідного обміну та імунологічної реактивності організму 161 хворого (322 ока) на інсулінозалежний цукровий діабет (ІЗЦД). Встановлено, що застосування ВЛОК у комплексній терапії даних хворих, у порівнянні з загальноприйнятим лікуванням, підвищує його ефективність за показниками гостроти зору в цілому з 65,8 % до 85,4 % випадків, а відносно відновлення її до норми - з 9,6 % до 28,3 % випадків. Встановлено, що частота відновлення гостроти зору до норми у випадку ДАП під впливом ВЛОК наступає у 54,4 % хворих, а під впливом загальноприйнятого лікування - лише у 18,4 %. На підставі всебічного комплексного дослідження ліпідного обміну, імунологічного стану з'ясовано патогенетичні механізми одержаного підвищення ефективності лікування із застосуванням ВЛОК. Вперше патогенетично обгрунтовано застосування ВЛОК у лікуванні хворих не лише за наявності ДРП, але й на доклінічній стадії розвитку (ангіопатії) для запобігання розвитку ДРП. Відзначено стійкість результатів лікування протягом 6 - 12 - 24 місяців.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру захворюваності пацієнтів з діабетичним ураженням органа зору та наведено систему диференційованої діагностики непроліферативної діабетичної ретинопатії (ДРП) (підвищення рівня вітреальної флюоресценції на 5-й хв. більше 0,8 нг/мл, а на 30-й хв. більше 3,4 нг/мл свідчить про наявність у хворого цукровим діабетом початкової непроліферативної стадії ДРП, за сукупності віку 46 р. та більше, стажу діабету 7 років та площі неврального обідка 1,43 кв.мм та менше можна припустити з вірогідністю 84% наявність ДРП за відсутності офтальмоскопічних ознак). Розроблено тактику лікування діабетичного макулярного набряку, що дозволило на 10 % підвищити ефективність лікування таких хворих.

  Скачати повний текст