Однією з важливих проблем сучасної пульмонології є профілактика та лікування рецидивуючого бронхіту. З метою удосконалення комплексної діагностики порушень при рецидивуючому бронхіті проводилось вивчення функціонального стану кардіореспіраторної системи та вегетативної регуляції за допомогою клініко-параклінічних та неінвазивних методів дослідження. Було обстежено 122 дитини, виявлено закономірності між показниками різних ступенів вентиляційної недостатності, типами гемодинаміки та вегетативними змінами. Обгрунтовано рекомендації щодо реабілітації дітей дошкільного віку, хворих на рецидивуючий бронхіт, як в гострий, так і в міжрецидивний періоди з включенням в комплексну терапію препарату "Кверцетин".

  Скачати повний текст

Представлені результати клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження дітей із загостренням рецидивуючого бронхіту, хронічного бронхіту та вторинної хронічної пневмонії, бронхіальної астми. Досліджена активність румалонантитілоутворення при даній патології, що несуть інформацію про глибину запалення та залежність від тривалості основного захворювання, об'єму ураження та структури супутньої патології. Дезорганізація сполучної тканини утримується і в періоді клінічної ремісії. Детально представлені причинні зв'язки між дисбалансом антиокислюючих засобів трьох ліній антиоксидантної системи й активністю вільнорадикального окислення ліпідів у період загострення хронічних і рецидивуючих бронхолегеневих захворювань, а також визначений фактор антиоксидантного стану. Означена структура змін імунобіохімічного профілю бронхоальвеолярного змиву та визначені тенденції їх розвитку в залежності від ступеня ендобронхіту. Досліджувані показники гомеостазу в поєднанні з визначенням молекул середньої маси у трьох біосистемах дали можливість діагностувати стадію зворотньої декомпенсації ендотоксемії. Обгрунтовані та вдосконалені методи діагностики активності запального процесу при бронхолегеневій патології. Патогенетично обгрунтовано, апробовано та проведено оцінку ефективності використання в комплексному лікуванні ліпостабілу для корекції зрушень гомеостазу.

  Скачати повний текст

Представлені результати клінічного і параклінічного обстеження 147 дітей в міжприступному періоді бронхіальної астми. ФЗД досліджували методом комп'ютерної флоуметрії і "відкритим" методом обривання потоку. Підвищену реактивність бронхів виявляли за допомогою функціональної проби з бронхолітиком, розраховуючи коефіцієнти покращання. Встановлений позитивний вплив методів гіпобаричної гіпоксії, аерозольтерапії 3% розчином магнію сульфату, фітотерапії солодкою і лікувального масажу, які застосовувалися роздільно і в єдиному лікувальному комплексі, на клінічну картину захворювання, систему зовнішнього дихання, бронхіальну гіперреактивність і процеси адаптації.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-імунологічні особливості бронхіальної астми (БА) у дітей великого промислового центру Східної України на сучасному етапі. Доведено ефективність лікування дітей, хворих на БА, відповідно до рекомендацій Міжнародного Консенсусу з проблем діагностики та лікування БА (1992). З урахуванням індивідуальних особливостей перебігу захворювання до схеми внесено доповнення, що дозволяють підвищити ефективність лікування БА у дітей: навіть на I ступені БА тривалість лікування "Інталом" повинна складати щонайменше 3 місяці; поряд із beta 2-агоністами короткочасної дії, за наявності нічних нападів БА, слід вживати beta 2-агоністи і теофіліни пролонгованої дії вже при I ступені БА; для зменшення поліпрагмазії в лікуванні хворих на БА II-III ступеня і дифренційованого призначення beta 2-агоністів і холінолітиків слід використовувати показники вегетативного стану за модифікованою таблицею Вейна.

  Скачати повний текст

У дітей з рецидивуючим бронхітом та бронхіальною астмою в періоді ремісії захворювання виявлена висока частота порушень серцево-судинної системи. Дана характеристика клініко-функціонального стану серцево-судинної системи в спокої та при навантажувальних пробах. Розроблено клініко-інструментальні критерії та диференційно-діагностичні таблиці для визначення рівнів адаптаційних можливостей серцево-судинної системи в дітей з рецидивуючим бронхітом та бронхіальною астмою. Запропонований вдосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на профілактику формування серцево-судинних порушень та вивчена їх ефективність на тлі базисної терапії основного захворювання у даного контингенту хворих.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей патогенезу, перебігу і лікування бронхіальної астми у дітей пубертатного віку. Визначені причини, що призводять до зміни перебігу цього захворювання в період статевого дозрівання, показані відмінності клініки у хлопчиків і дівчаток, зумовлені особливостями їх гормонального статусу у пубертаті. Запропоновано спосіб індивідуального прогнозування розвитку важкої форми бронхіальної астми у дітей цієї вікової групи. Розроблено програми лікування та навчання в "астма-школі", які дозволяють ефективно контролювати перебіг бронхіальної астми і значно поліпшують якість життя підлітків.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню ефективності лікувального мікроклімату модифікованих палат алерговідділення (дрібнодисперсний іонізований аерозоль натрію хлориду з постійною фільтрацією повітря). Доведено, що 10 годиний режим перебування дітей, хворих на БА, в умовах лікувального мікроклімату протягом 15 днів, здатний поліпшувати як безпосередні, так і віддалені результати терапії: бронхіальна прохідність відновлюється на 10 день, добові її біоритми - на 5 день, нормалізується мікробіоценоз слизових верхніх дихальних шляхів, розвивається толерантність до фізичного навантаження, у 72,7% хворих тривалість ремісії більш ніж 6 міс. В палатах забруднення продуктами життєдіяльності кліщів побутового пилу зменшується до слідових концентрацій (0,05 мг/г основи).

  Скачати повний текст

Розроблено диференційно-діагностичні критерії формування рецидивуючого, хронічного бронхітів і бронхіальної астми у дітей на підставі обстеження 177 хворих віком від 3 до 15 років з клінічними ознаками рецидивуючого бронхолегеневого процесу. Визначено особливості показників лізосомально-катіонних білків, мієлопероксидази нейтрофілів у обстежених груп хворих, які вплинули на перебіг запального процесу. Встановлено особливості адаптаційних процесів в організмі на підставі вмісту гормонів - трийодтироніну, тироксину та кортизолу у взаємозв'язку з клінічними проявами та показниками імунної системи у дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт (РБ), хронічний бронхіт (ХБ) та бронхіальну астму (БА). На підставі отриманих результатів розроблено основні напрямки лікувально-профілактичних заходів у хворих на РБ, ХБ та БА для запобігання прогресуванню хвороби.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження загальноклінічних, імунологічних показників та інструментальних методів дослідження 144 дітей, хворих на гострий стенозувальний ларинготрахеобронхіт (ГСЛТБ). Наведено порівняльну оцінку клінічних симптомів та показників у 69 дітей, яким проводилось комплексне лікування ГСЛТБ із застосуванням запропонованого методу внутрішньотканинного фонофорезу лікарських речовин (кортекостероїдів та антибіотиків), а також у 75 дітей з ГСЛТБ, яким проводилось традиційне лікування вказаного захворювання. Катамнез простежено протягом 3 років. Переваги запропонованого методу внутрішньотканинного фонофорезу лікарських речовин для лікування дітей з ГСЛТБ підтверджено в експерименті на лабораторних тваринах (пацюки породи Wistar). Результати лікування дітей з ГСЛТБ із застосуванням внутрішньотканинного фонофорезу виявились статистично задовільними: не спостерігалось переходу запального процесу з компенсованої стадії в декомпенсовану, скоротилась тривалість стенозу та інтубації гортані, завдяки чому не виникла необхідність виконання трахеостомії, зменшилась можливість виникнення ускладнень і поява рецидивів вказаного захворювання, скоротились строки лікування хворих на ГСЛТБ.

  Скачати повний текст

Досліджено протизапальну й імунологічну активність кетотифену у випадку експериментальної бронхіальної астми та за клінічних умов у дітей, які страждають на бронхіальну астму, а також шляхи оптимізації способів його призначення. Встановлено, що кетотифен у разі тривалого застосування у тварин з модульованим хронічним алергічним бронхопневмонітом виявляє виражену протизапальну дію. Обстежено 21 здорову дитину, 101 хвору на бронхіальну астму дитину, які мешкають у Лівані (м.Сайда), а також 162 хворі дитини - мешканців Запоріжжя. Тривалість застосування кетотифену - від 6 місяців до 2 років у дозі 1,0 - 2,0 мг на день. Тривале застосування кетотифену виявляє імуномодулюючий ефект, підвищує толерантність до фізичного навантаження у дітей, хворих на бронхіальну астму, не впливає на концентрацію уваги та процеси зосередженості. Застосування кетотифену відповідно до запропонованої схеми лікування бронхіальної астми є ефективним для 88,9 % хворих в Запоріжжя та дозволяє знизити утричі дозу бронхолітичних засобів, дозу системних глюкокортикоїдів, поліпшити перебіг хвороби, продовжити ремісію та підвищити ефективність специфічної гіпосенсибілізації.

  Скачати повний текст

Вивчено діагностичні критерії рецидивного та хронічного бронхітів у дітей на базі системного аналізу клітинного та гуморального імунітету. Досліджено фізичні властивості та цитобронхологічні особливості бронхоальвеолярної рідини. Розроблено схеми прогнозування та профілактики рецидивів і хронізації бронхолегеневих захворювань у дітей.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему лікування бронхіальної астми у дітей зі застосуванням сучасних інгаляційних глюкокортикостероїдів (ІГКС). Не виявлено клінічних і лабораторних ознак негативної системної активності ІГКС у разі застосування низьких і середніх терапевтичних доз протягом 3 міс. Визнано новий препарат "Флютиказону пропіонат" ефективним для дітей раннього віку та хворих з тяжким перебігом бронхіальної астми. На базі отриманих результатів розроблено диференційовану методику застосування ІГКС у базисній терапії бронхіальної астми залежно від віку та тяжкості перебігу захворювання.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості змін інтерферонотвірної системи організму (ІСО) дітей молодшого шкільного віку з гострою та рецидивною патологією в різні фази запального процесу, визначено два типи реагування цієї системи. Встановлено, що в 14,3 % дітей, хворих на гострі та рецидивні бронхолегеневі захворювання, ІСО проявляє свою функціональну торпідність, це проявляється у відсутності її адекватного реагування на інфекційно-запальний процес. Визначено, що на функціонування ІСО впливають окремі медико-біологічні фактори та клінічні ознаки хвороби, які необхідно враховувати під час складання прогнозу змін інтерферонового статусу, зумовлених гострими захворюваннями органів дихання.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення функціонального стану зовнішнього дихання, вегетативного гомеостазу, імунологічного та психологічного статусів визначено клініко-патогенетичні особливості періоду ремісії в дітей, хворих на бронхіальну астму (БА). Науково обгрунтовано доцільність використання методів фізичного лікування та психокорекції в реабілітаційних програмах, призначених для поліпшення стану хворих дітей. Досліджено індивідуальну реакцію організму (психічний стан, імунний статус, стан вегетативної нервової системи, імунний статус) на вплив фізичних факторів у дітей, хворих на БА, з використанням методів регламентованого дихання та гідролазерного душу. Розроблено критерії диференційованого призначення методів психокорекції за системою "астма-школи", зважаючи на виявлені особливості психоемоційного реагування на хворобу. Запропоновано реабілітаційні комплекси для дітей шкільного віку з БА з використанням нових технологій відновлюваного лікування з застосуванням фізичних факторів та методів психокорекції.

  Скачати повний текст

Вивчено властивості неспецифічної бронхіальної гіперчутливості, поглиблено уявлення про її природу. Обгрунтовано доцільність використання в терапії бронхіальної астми у дітей засобів, спрямованих на відновлення порушеного функціонального стану бронхіальних рецепторів. За результатами тестів з ацетилхоліном та гістаміном визначено, що у хворих на бронхіальну астму та рецидивний бронхіт бронхіальна гіперчутливість має зворотний та постійний компоненти. Відносно постійного рівня її вираженість може не тільки фазово зростати, а і зменшуватись. Показано, що стан бронхіальної гіперчутливості спостерігається у більшості хворих на бронхіальну астму, але притаманний і частині респіраторно асимптомних новонароджених та дітей шкільного віку. Не виявлено прямої залежності базальних рівнів бронхіальної гіперчутливості від функціонального стану системи імунітету, особливостей секреції кортизолу та гормонів щитовидної залози, а також від особливостей біоелектричної активності неспецифічних структур головного мозку. Доведено, що стан бронхіальної гіперчутливості може поліпшуватися не тільки у разі використання протизапальних засобів, а й завдяки досягненню ефекту тахіфілаксії, викликаного тренуваннями бронхіальних рецепторів ендогенними біологічно активними подразниками.

  Скачати повний текст

З'ясовано об'єктивні критерії важкості патологічного процесу бронхіальної астми (БА) у дітей у разі алергічного запалення. На підставі аналізу стану системи пероксидної оксидації ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту в периферичній крові у різні періоди захворювання встановлено, що у дітей спостерігалося кілька видів дисбалансу, які корелювали з важкістю та перебігом БА. Зокрема, пригнічення активності антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази), зростання концентрації продуктів ПОЛ (гідропероксидів, кетодієнових кон'югатів, кон'югатів тіобарбітурової кислоти) асоційовано з погіршенням перебігу хвороби, посиленням вентиляційних та гемодинамічних розладів у легенях і навпаки. Отримано дані про послаблення симптомів захворювання, дихальних розладів, зменшення частоти вживання бронхолітичних препаратів під впливом кромоглікату натрію, що відбувалось паралельно до нормалізації вмісту продуктів ПОЛ та активності антиоксидантних ферментів, які підтверджують роль процесів ПОЛ у патогенезі БА в дітей. Запропоновано використовувати відповідні показники для оцінки ступеня важкості БА в дітей та прогнозувати ефективність застосування кромоглікату натрію, зважаючи на конкретні форми дисбалансу у вільнорадикальних процесах.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання оцінки стану дитини, хворої на бронхіальну астму в період загострення, з урахуванням розвитку легеневих і позалегеневих порушень. Вивчено стан кардіореспіраторної функціональної системи, що саморегулюється, за інтегральними показниками діяльності її ланок. Розроблено спосіб оцінки функціонального стану кардіореспіраторної системи (КРС) за інтегральними показниками діяльності її ланок. Встановлено, що оцінка функціонального стану КРС за інтегральними показниками діяльності її ланок відображає компенсаційно-пристосувальні реакції різного рівня до умов мінливого середовища. Інтегральним показником діяльності КРС є дихальний коефіцієнт, який відбиває досягнення кінцевого корисного результату діяльності системи - рівня споживання кисню та адекватного виведення метаболітів. Виділено симетричну та асиметричну компенсацію (субкомпенсацію), асиметричну (респіраторну, гемодинамічну, метаболічну, тканинну) та симетричну (тотальну) декомпенсацію роботи системи. У періоді загострення бронхіальної астми у дітей компенсаційний процес у відповідь на порушення вентиляційної функції легень забезпечується всіма ланками КРС. Встановлено респіраторний, респіраторно-гемодинамічний з метаболічним компонентом і без нього, респіраторно-тканинний з метаболічним компонентом і без нього, а також тотальний типи декомпенсації системи. Визначено, що у період загострення бронхіальної астми у дітей порушуються кореляційні відносини між елементами кардіореспіраторної системи. Повне зникнення прямої кореляції є несприятливою прогностичною ознакою. Запропоновано алгоритм оцінки функціонального стану КРС і алгоритм терапевтичної корекції порушень функціонального стану КРС у період загострення бронхіальної астми у дітей. Основні результати впроваджено у клінічну практику для визначення патологічних змін, режимів компенсації та призначення індивідуалізованої терапевтичної корекції з відновленням дезінтегрованої діяльності складових системи і запобіганням розвитку позалегеневих порушень.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення впливу фуросеміду, застосованого у вигляді інгаляцій, на функціональний стан бронхів у хворих на бронхіальну астму (БА) дітей у різні періоди перебігу захворювання. Встановлено, що фуросемід у разі його інгаляційного введення здатний запобігати виникненню бронхообструктивних реакцій, які є наслідком дії бронхоконстриктивних подразників у дітей, хворих на БА. Доведено, що інгаляційне застосування фуросеміду безпечно для дітей з бронхіальною астмою. Розроблено та впроваджено в клінічну практику оптимальні методики інгаляційного застосування фуросеміду як профілактичного та бронхолітичного засобу у дітей, хворих на БА.

  Скачати повний текст

Проведено системний аналіз чинників, які мають значення у розвитку бронхіальної астми в дітей з атопічним дерматитом, за результатами математичного моделювання розроблено таблицю диференційованого прогнозування розвитку дермато-респіраторного синдрому (ДРС). Вивчено вікові особливості етіологічної еволюції сенсибілізації, стану імунної та вегетативної систем у дітей з ДРС, а також ефективність застосування циклоферону в дітей з атопічним дерматитом в дітей з груп ризику. Встановлено, що за умов застосування препарату зменшується кількість випадків гострої респіраторної вірусної інфекції, збільшується термін міжрецидивних проміжків, прискорюється трансформація шкірного процесу. За результатами вивчення імунного статусу виявлено зміни показників, що проявляється збільшенням кількості CD3+, CD4+, CD8+, CD16+ клітин, фагоцитуючих нейтрофілів, зменшенням експресії CD23+ клітин, зниженням рівня імуноголобуліну E та інтерлейкіну-4 в сироватці крові. Патогенетично обгрунтовано та розроблено комплексну систему диспансерного спостереження дітей з атопічним дерматитом з використанням привентивного реабілітаційного комплексу призначень, який включає гіпоалергенний побут, індивідуальну гіпоалергенну дієту, загальнооздоровчі заходи, диференційовану імунокоригувальну терапію. Розроблено критерії для включення цикроферону в комплексну лікувально-профілактичну програму для дітей з атопічним дерматитом.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у разі загострення бронхіальної астми (БА) має місце колонізація бронхолегеневої системи різноманітними мікроорганізмами, що є підставою для виникнення вторинного інфекційного процесу, який ускладнює перебіг БА у 41,9 % обстежених дітей та потребує призначення антибактеріальної терапії. Вперше вивчено та проаналізовано мікробіологічний і клітинний склад бронхіального вмісту під час загострення БА різного ступеня тяжкості у дітей. Визначено клініко-параклінічні особливості респіраторної інфекції, яка викликана Chlamydia spp. і Mycoplasma pneumoniae на фоні БА. Доведено, що за умов різної тяжкості БА у бронхіальному вмісті переважають різні мікроорганізми, у разі легкого та середнього перебігах - пневмокок, гемофільна паличка, B.catarrhalis. Для тяжкого перебігу БА характерне підвищення питомої ваги грамнегативної флори (ентеробактерій та синьогнійної палички). На підставі серологічного обстеження у певного відсотка дітей виявлено "атипові" патогени - Chlamydia spp., Mycoplasma pneumoniae - за умов легкого перебігу у 6,7 % випадках, у разі середньоважкого перебігу - у 42,9 %, а внаслідок тяжкого перебігу - у 23,6 % спостережень.

  Скачати повний текст