За допомогою еколого-географічного підходу проведено періодизацію ступеня урбанізації міст за останнє століття, виявлено закономірності формування негативних урбопроцесів у межах площі різних міст. За результатами польових і камеральних досліджень розраховано коефіцієнти антропогенного навантаження трьох міст Волині на основі розповсюдження та акумуляції хімічних елементів (Zr, Co, Ni, Ti, Se, La, Y, Yb, Mn, Cr, V, Cu, Ag, Sn, Pb, Be, Ga, Fe, Cd, Zn, Ba, Sr, As, Mo) в парково-вуличних насадженнях, урбоземах, водних об'єктах (1991 - 1992 рр. і 2000 - 2001 рр.). Виявлено формування метал-аномальних урбокомплексів і зон, що негативно впливають на комфортність мешканців. Установлено закономірності та інтенсивності акумулятивних тенденцій важких металів шляхом розрахунків коефіцієнтів акумуляції в межах різних частин міст. Підтверджено закономірності формування металаномальних зон на площі середнього та великого міст шляхом екологічного картографування парково-вуличних насаджень, грунтів і водних об'єктів площинного та точкового поширення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретико-методологічні закономірності формування сучасного соціально-екологічного стану великих міст. Обгрунтовано концепцію соціоприродного розвитку території великого міста, яка становить сукупність закономірностей щодо уявлення про нього як соціально-екологічну систему, що розвивається в напрямку деструктивності життєвого середовища, підвищення структурної невпорядкованості та втрати системних ознак, а також переводить систему міста до стану динамічної рівноваги із суспільним впливом, коли її елементи безпосередньо реагують на цей вплив і формують сценарій розвитку. Показано необхідність запровадження нових концептуальних підходів до проблеми "суспільство - природа" на основі соціально-екологічної теорії взаємодії суспільства та природи, теоретичних і методологічних засад конструктивної географії та запропоновано відповідні концептуальні напрацювання. Проаналізовано вплив суспільства на природу Львова протягом XX ст., розкрито його залежність від господарських чинників, а також конструктивно-географічні та соціально-екологічні особливості цього впливу.

  Скачати повний текст

Досліджено процес міжетнічної взаємодії за умов великого міста. Детально розглянуто питання міжкінетичної взаємодії та її складових, а саме: міжетнічних відносин, зв'язків, спілкування та контактів, що утворюють структуру міжетнічної взаємодії. На підставі емпіричних даних проаналізовано вплив мовної ситуації у місті на стан міжетнічної взаємодії. Значну увагу приділено питанню щодо рівня толерантності та її значення у поліетнічному середовищі. Описано моделі міжетнічної взаємодії за умов великого міста, зокрема, конфліктну модель як небажаний варіант та "компромісну" модель як таку, яка б мала задовольняти всі сторони процесу взаємодії.

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-економічний стан офіційно визнаних в Україні міських населених пунктів, як результат урбанізації під час перепису населення 1926 р. Наведено результати застосування баз даних і методів математико-статистичного аналізу масових джерел. На підставі інформаційної бази дослідження розроблено концептуальну модель даних про міста як систему для визначення складових елементів її структури, типових для міського поселення України 1920-х рр. З використанням методів кореляційного компонентного, кластерного та дискриптивного аналізів визначено п'ять латентних факторів урбанізаційних процесів 20-х рр. ХХ ст. в Україні, а також п'ять урбаністичних структур.

  Скачати повний текст

Визначено особливості соціокультурного середовища села. Розкрито суть соціальної активності сільської молоді. Висвітлено логіку побудови та функціонування моделі її соціальної активності. Виявлено наявні проблеми соціальної активності сільської молоді. Проведено комплексне соціологічне, психологічне та педагогічне дослідження. За його результатами створено модель соціокультурного середовища села, складовими якої є змістове наповнення соціокультурного середовища, соціально-педагогічні умови та соціально-результативні показники соціальної активності. Розроблено критерії (змістовий, мотиваційний, діяльнісний), показники соціальної активності (прояв інтересу, мотиву та соціальної активності). Виявлено рівні їх сформованості (високий, середній, низький) та перевірено ефективність соціально-педагогічних умов і методик щодо підвищення соціальної активності молоді у соціокультурному середовищі села.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз світового досвіду дослідження проблематики регіональної депресивності. Визначено етапи формування наукових засад вивчення депресивних територій в Україні. Узагальнено та поглиблено підходи до трактування сутності поняття "депресивна територія" в межах різних наук. Обгрунтовано змістовну сутність сільських депресивних територій як різновиду проблемних регіонів, визначено їх характерні риси й ознаки. Розкрито зміст системно-структурного, синергетичного та біхевіористичного підходів щодо дослідження депресивних територій. Проведено аналіз чинників і визначено закономірності формування сільських депресивних територій. Встановлено методику суспільно-географічного вивчення сільських депресивних територій. Розроблено підходи, принципи та заходи стимулювання розвитку сільських депресивних територій України, визначено джерела й обсяги їх фінансування.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему розвитку соціальних і демографічних процесів у містах України 1920 - 30-х рр. Проаналізовано динаміку чисельності, регіональної концентрації, демографічної структури та національного складу міського населення, його самодіяльну та економічно активну категорії, виробничо-галузеву та професійну характеристики соціально-класових груп.

  Скачати повний текст

Розглянуто соціокультурний капітал як ресурс життєдіяльності міста-супутника на прикладі міста Енергодара Запорізької області. Описано теоретичні та методологічні основи вивчення ресурсів міста з використанням теорії соціального капіталу. Запропоновано концепцію соціокультурного капіталу, який формується за умов єдності соціальних, культурних, політичних складових. Запропоновано розглядати місто у соціокультурний об'єкт, сукупний капітал якого інтегрує людський, символічний, соціальний, культурний капітали. Запропоновано тезу, що призначення соціокультурного капіталу міста - сконцентрувати й об'єднати населення на відносно невеликій території для більш ефективної економічної, культурної, політичної діяльності. Соціокультурний капітал має прояв у повсякденному житті співтовариства, у рівні та якості життя його членів, соціальна взаємодія яких є похідною від спільного місця мешкання та певних інтересів, у облаштуванні спільного середовища мешкання.

  Скачати повний текст

Запропоновано теоретичні та методологічні підходи до вивчення просторової організації сучасного постсоціалістичного міста. Систематизовано теоретичні моделі просторової організації міста, що сформувалися в світовій соціології міста. Виявлено специфіку просторової організації соціалістичного міста. Розроблено комплексний підхід до аналізу соціально-просторової структури постсоціалістичного міста, запропоновано напрямки просторової реструктуризації постсоціалістичного міста. Обгрунтовано деякі прогнози щодо подальшої зміни просторової структури постсоціалістичних міст, в тому числі міст України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні концепції сучасних модернізаційних і суспільних перетворень, з'ясовано особливості трансформаційних процесів на пострадянському просторі, стратегію та тактику аграрної реформи в Україні. Вперше запропоновано концепцію трансформації соціальної сфери українського села за умов сучасної аграрної реформи. Досліджено стан і перспективи модернізації сільського життєвого середовища, вивчено явища солідарності та нерівності у соціальній структурі села, що виникли внаслідок аграрної реформи.

  Скачати повний текст

Зазначено, що саме у містах у період 1929 - 1938 рр. поступово формувалася система всебічного впливу на особистість через школу, засоби масової інформації, мистецтво, державні та громадські організації, діяльність яких повністю контролювалась партійним і державним апаратом. Показано, що урбанізація виявилася одним із знарядь розповсюдження нової "пролетарської" культури серед усіх населених міст і прошарків українського суспільства, радянізації та русифікації населення республіки. Внаслідок цілеспрямованої державної політики природний процес урбанізації української нації було загальмовано, оскільки вона була спрямована на створення штучної етнічної спільноти - радянського народу. Висвітлено діяльність влади стосовно припинення стихійного зростання міст, що не надало позитивних результатів. Відзначено наявність проблем у комунальному господарстві та гостру житлову кризу, на подолання яких не вистачало коштів. Проаналізовано проблеми міського постачання, розглянуто створену урядом у містах у досліджуваний період систему централізованого розподілу, що базувалась на визначенні місця кожного громадянина відповідно до його значущості у справі індустріалізації в складній ієрархії та була дієвим засобом маніпулювання населенням.

  Скачати повний текст