Обгрунтовано доцільність управління сільськими міграціями з урахуванням мотивів поведінки населення. Наведено модель системи формування міграційних намірів особи за дії зовнішніх міграційних факторів, опосередкованих факторами особистості. Створено модель механізму регулювання міграційних процесів сільського населення, яка грунтується на політиці пасивного регулювання, передбачає адміністративне втручання, короткотермінове регулювання рухомості, управління суспільним розвитком і збалансування факторів зовнішнього середовища. Для реалізації політики пасивного управління міграціями запропоновано проведення запобіжних дій, що може призвести до розбалансування механізму міграційної поведінки, що здійснюється на загальнодержавному та регіональному рівнях. Відзначено, що адміністративне втручання доцільне виключно за надзвичайних ситуацій. Зауважено, що управління суспільним розвитком відбувається шляхом навчання та виховання, а також сприяє підвищенню керованості поведінки та рухомості сільського населення. Зазначено, що збалансування факторів зовнішнього середовища необхідно проводити для досягнення мети регулювання з використанням заходів для створення робочих місць, розвитку малого підприємництва та самозайнятості, організації ринків нерухомості, комунального обслуговування, розвитку та соціального забезпечення. Короткотермінове регулювання рухомості здійснюється для підвищення ефективності регуляторної політики шляхом інформаційного забезпечення та з супроводженням переміщення. Впровадження запропонованого механізму забезпечує досягнення основної мети міграційної політики - перетворення хаотичних переміщень сільського населення у керований міграційний процес.

  Скачати повний текст

Визначено сутність трудового потенціалу, проблеми його формування та розвитку. З використанням комплексного підходу здійснено характеристику та оцінку трудового потенціалу. Проведено демометричне дослідження трудового потенціалу Східного Поділля та Центрального Придніпров'я, визначено умови та чинники його відтворення в регіоні та їх взаємозв'язки. Обгрунтовано необхідність розробки та реалізації заходів демографічної політики з урахуванням специфіки демографічної кризи взагалі та на перехідному до ринку етапі зокрема. Проаналізовно динаміку та домінуючі тенденції розвитку ринку праці Східного Поділля та Центрального Придніпров'я. Виділено проблемні локальні ринки праці регіону та розроблено заходи щодо підвищення ефективності їх функціонування та реалізації політики зайнятості. Основні результати наукового дослідження впроваджено у практичну економічну діяльність.

  Скачати повний текст

Розглянуто стан генофонду населення як об'єкт картографічних досліджень і створено проблемно-орієнтований понятійно-термінологічний апарат картографування. Розроблено теоретико-методичну концепцію створення карт порушення генофонду населення з використанням системного підходу та структурно-графічного моделювання. Створено структурно-графічні моделі, що розвивають уявлення про чинники, які негативно впливають на стан генофонду населення, його загально-теоретичну поліструктурну модель як складову системи "суспільство - природа". Визначено напрями застосування цих моделей у процесі картографування стану генофонду населення. Обгрунтовано принципи та підходи до даного картуграфування, принципи та загальну методику створення карт для атласу стану генофонду населення України, його структуру, призначення, функціональні особливості, можливості використання в ньому різних форм надання інформації. Визначено вимоги до джерел відповідної інформації. Уперше в Україні розроблено та створено три групи тематичних карт порушень генофонду населення, призначених для оцінки його стану. Визначено рівні упорядкування інформаційної бази картографування стану генофонду населення на базі комп'ютерної техніки та геоінформаційних технологій і форми втілення інформації в поліграфічному й електронному вигляді.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості формування та сучасний стан демогеографічної ситуації регіону, обгрунтовано її внутрішньорегіональні відмінності, вивчено найактуальніші проблеми й обгрунтовано шляхи їх розв'язання. Проаналізовано просторові особливості сучасних демографічних втрат. Досліджено вплив історичного, природного та соціально-економічного чинників у просторовому та часовому вимірах. З'ясовано головні тенденції демографічних процесів і виявлено особливості формування сучасної демогеографічної ситуації регіону. Проведено комплексний аналіз демогеографічної ситуації та картографічно відображено її внутрішньорегіональні особливості. Здійснено комплексне районування демогеографічної ситуації пограниччя згідно з регіональними особливостями географічного положення, соціально-економічного та демогеографічного розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено демоекономічні процеси у сільській місцевості України з метою визначення соціально-економічного механізму формування кризового стану демографічної ситуації в селах України. Проаналізовано роль демоекономічних процесів у відтворенні сільського населення. Досліджено сучасний стан відтворення його життєвого та трудового потенціалів. Побудовано демоекономічні таблиці виробництва та споживання для даного населення України. Доведено, що обсяг споживання, який припадає на основні вікові групи сільського населення, є недостатнім дл нормального процесу відтворення трудового потенціалу сільського населення. Більш високі показники очікуваного виробництва та більш низький рівень очікуваного споживання сільських чоловіків у порівнянні з жінками обумовлені не тільки нижчими показниками повікової зайнятості жінок, а головним чином підвищеним рівнем смертності сільських чоловіків працездатного віку. На підставі аналізу особливостей відтворення сільського населення як інтегрального результату суспільної життєдіяльності села визначено пріоритетні напрями подолання демографічних наслідків соціально-економічної кризи у сільській місцевості України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні та прикладні проблеми трансформації соціально-економічної структури населення та її демографічних наслідків. Виявлено основні закономірності еволюції соціально-економічної структури та факторів стратифікації населення. Обгрунтовано методологічні підходи та розроблено структурно-логічну схему комплексного дослідження трансформацій соціально-економічної структури населення та їх демографічних наслідків. Соціально-економічну структуру населення досліджено в єдності її інституціонального та класово-групового виміру. Запропоновано методики виокремлення у населенні класових і мезокласових утворень, освітньо-професійних страт. Розглянуто вплив новітніх трансформацій соціально-економічної структури на перебіг демографічних процесів в Україні. Обгрунтовано основні принципи формування та напрями реалізації соціально-демографічної політики у царині соціально-класових відносин і відтворення людського потенціалу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні аспекти міжнародної трудової міграції. Встановлено закономірності розвитку міграційних процесів у Чеській Республіці. Визначено особливості міграційної ситуації в країні напередодні вступу в ЄС. Проаналізовано міграційну політику Чехії, показано її роль у вирішенні демографічних та економічних проблем держави. Здійснено порівняльне дослідження демографічної та міграційної ситуації в Чехії та Україні, виявлено їх спільні та відмінні риси. Обгрунтовано можливості застосування зарубіжного досвіду державного регулювання міграцій в Україні. Розглянуто міграційні тенденції, характерні для Чеської Республіки. Розроблено основні положення концепції міграційної політики України з урахуванням позитивних здобутків зарубіжного досвіду у сфері регулювання трудової міграції.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження інтелектуальної міграції населення, з'ясовано соціальні механізми її виникнення. Встановлено відмінності даного феномену від процесів трудової міграції. Виявлено соціальні, переважно позаекономічні, стимули, що спричиняють інтелектуальну міграцію як стале явище. Проаналізовано спектр можливих соцільних наслідків істотного відтоку "інтелектуального капіталу" з країни. Проведено дослідження процесів інтелектуальної міграції у контексті дії соціальних механізмів, які певним чином стимулюють відтворення міграційних настроїв серед інтелектуального прошарку суспільства. Доведено, що існуючі соціальні механізми інтелектуальної міграції відтворюють певні структурні чинники інституціоналізації процесів інтелектуальної міграції. Проаналізовано інтелектуальні міграційні потоки між Україною та Німеччиною та запропоновано концептуалізацію структури, динаміки та функцій соціального механізму інтелектуальної міграції. Розроблено "чотирифазну модель" соціального механізму процесів інтелектуальної міграції, яка базується на операціональному підході. На підставі вивчення базових стадій функціонування загального алгоритму відтворення соціального механізму інтелектуальної міграції визначено характерні ознаки сучасної міграційної політики України у сфері інтелектуальної міграції.

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-демографічний розвиток України та її регіонів у другій половині XX - на початку XXI ст. на підставі вивчення широкого кола джерел, зокрема, підсумків Всесоюзних (1959 - 1989 рр.) та Всеукраїнського (2001 р.) переписів населення. Здійснено комплексний аналіз соціально-демографічної, соціально-просторової та соціально-економічної структури народонаселення України. Досліджено процес демографічного старіння, вплив урбанізації та міграції на демографічну структуру населення. Вивчено соціально-класовий склад населення, професійно-галузеву зайнятість, безробіття.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуально-методологічні засади дослідження соціальних детермінант національної безпеки України. Обгрунтовано стратегію державної політики запобігання демографічним і соціальним загрозам національній безпеці України. Як базові соціальні детермінанти національної безпеки визначено: власність, рівень соціальної диференціації суспільства, конкуренцію та конфлікт у формі боротьби індивідів і стан суспільства, яке задовольняло би їх потреби. Показано, що соціальні детермінанти національної безпеки перебувають одночасно у двох функціональних станах: як об'єкта та суб'єкта впливу. Запропоновано нові методологічні підходи до оцінювання стану захищеності національних інтересів України у контексті їх детермінації соціальними факторами. Розроблено наукові засади оцінювання ризиків соціальної стабільності українського суспільства, які грунтуються на порогових значеннях соціальних індикаторів і враховують суб'єктивні чинники його розвитку. Виявлено, що найбільш вигомим демографічним фактором трансформації чисельності населення України є смертність, у найближчій перспективі посилюватиметься роль народжуваності та міграційного руху. На основі побудованої моделі базових соціальних індикаторів безпечного суспільного розвитку запропоновано методичні підходи до визначення їх порогових значень. Доведено, що актуальними загрозами національній безпеці, що детермінуються соціальними факторами, є порушення рівноваги на вітчизняному ринку праці, зростання безробіття (структурного, застійного, прихованого), надмірне розшарування населення за рівнем доходів, демограічна криза, тінізація соціально-економічних відносин та корупція у суспільстві, криміналізація соціуму внаслідок недосконалості механізмів суспільного розподілу. Обгрунтовано стратегічні напрями вдосконалення державної політики забезпечення національної безпеки України, засновані на управлінні її соціальними детермінантами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні засади організації зайнятості за умов адаптації економіки регіону до ринкових відносин. Обгрунтовано інституційні засади розвитку трудової зайнятості у трансформаційній економіці. Розроблено методичні підходи до аналізу трудового потенціалу за умов становлення ринку праці за видами економічної діяльності. Проаналізовано особливості використання соціально-трудового потенціалу за умов поглиблення ринкових реформ. Досліджено процес трансформації зайнятості населення за видами економічної діяльності, розкрито вплив безробіття та міграційних процесів на використання трудового потенціалу у регіонах Карпат України та природноекономічних зонах Закарпаття. На підставі визначення стратегічних цілей та орієнтирів розроблено прогнозні сценарії зростання виробництва регіонального валового продукту за рахунок додаткового залучення мігрантів, які працюють у зарубіжжі, що сприяє розширенню трудового потенціалу регіону.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні питання розробки та впровадження фінансового механізму реалізації демографічної політики в Україні. Розкрито значення фінансової підтримки розвитку демографічного потенціалу нації з метою забезпечення економічної безпеки країни. Проаналізовано чинну практику бюджетних і фіскальних методів фінансового забезпечення демографічної політики, зокрема державні програми щодо демографічного розвитку країни, пільгове оподаткування багатодітних громадян, молодіжне житлове кредитування та державна грошова допомога особам з дітьми, обгрунтовано пропозиції щодо їх удосконалення. Окреслено перспективи покращання демографічної ситуації шляхом впровадження зарубіжного досвіду реалізації демографічної політики. Розроблено економетричні моделі прогнозування кількісного складу населення країни та кількості осіб, що одержать державну допомогу.

  Скачати повний текст

Досліджено наукові засади державного впливу на зовнішню міграцію робочої сили як важливу складову соціально-економічного розвитку України. Зроблено оцінювання державного регулювання даної сфери за сучасних умов, зокрема, визначено зміст понять "міграція робочої сили", "трудова міграція", "механізм державного регулювання зовнішньої міграції робочої сили". Розкрито сутність процесу зовнішньої міграції робочої сили як об'єкта державного регулювання, розглянуто основні управлінські функції - планування, прогнозування, організації, координації та контролю. Досліджено механізми державного регулювання міграційних процесів. Визначено мету та завдання органів державного управління у даній сфері. Уточнено структуру комплексного механізму регулювання зовнішньої міграції, місце та роль органів влади, міжнародних неурядових організацій, науково-дослідних установ у вивченні причин і прогнозуванні наслідків територіального перерозподілу трудових ресурсів. Узагальнено досвід державних органів, громадських і міжнародних неурядових організацій з питань регулювання процесів міграції робочої сили в Україні та за кордоном, запропоновано форми та засоби координації їх дій і поглиблення співробітництва. Проаналізовано законодавчу базу державної міграційної політики, визначено тенденції та шляхи удосконалення механізмів державного регулювання зовнішньої міграції, сформульовано практичні рекомендації щодо його організаційно-адміністративного забезпечення.

  Скачати повний текст

Проведено етногеографічне дослідження болгар Українського Придунав'я, найбільшої частини даної етнонаціональної групи країни. Обгрунтовано теоретико-методологічні принципи суспільно-географічного дослідження етнонаціональних груп, розселених у поліетнічному регіоні. Розроблено концепцію територіальних етногеографічних систем (ТЕГС). Виділено таксономічні рівні й етнонаціональні типи ТЕГС. Визначено місце та роль болгар у процесі заселення й освоєння території межиріччя Дунаю та Дністра. Проаналізовано основні види життєдіяльності болгар - відтворювальну, господарську та суспільно-політичну. Акцентовано увагу на трансформації життєдіяльності болгар Українського Придунав'я у 1990-х рр. - початку XXI ст. Визначено основні напрямки оптимізації територіальної організації життєдіяльності населення з метою забезпечення стійкого розвитку ТЕГС різних рівнів.

  Скачати повний текст

На підставі результатів проведеного популяційно-генетичного дослідження розроблено методологію психогенетичного аналізу. Одержано характеристики розподілу ознак, їх успадковуваності й асоціації з демографічними та біологічними показниками. Показано, що абсолютна ефективність збору психогенеалогічної інформації становить 23 %, ефективність збору психометричного матеріалу становить 15 - 84 %. Більш високу відносну ефективність збору матеріалу відзначено в жінок (67 %) у порівнянні з чоловіками (33 %). Проведено популяційний аналіз 122-х ознак поведінки, що відносяться до груп когнітивних (загального інтелекту IQ), особистісних (темпераменту, агресивності, комутативних/організаторських здібностей, клінічно значущих характеристик, мотиваційної поведінки), нейропсихологічних ознак (кількісних і якісних характеристик сну та сновидінь) і переваг (шлюбних, портретних, харчових і професійних). Розподіл більшості з них не відповідає закону Гауса, а характеризується позитивними та негативними асиметрією та ексцесом. Для кількісних ознак розраховано повні статистики, що містять 13 загальнозначущих статистик. Коефіцієнти кореляції за поведінковими ознаками (0,12 - 0,56) у більшості випадків мають більш високі значення у сибсових парах у порівнянні з парами батько - нащадок. За 25-ма поведінковими ознаками у населення існує позитивна шлюбна асортативність (коефіцієнти кореляції в діапазоні 0,26 - 0,52). Для 59-ти ознак поведінки виведено рівняння регресії. Коефіцієнти успадковуваності 70-ти поведінкових ознак варіюють у межах 24 - 100 %, 13 кількісних поведінкових ознак за результатами генетичного аналізу віднесено до емерджентних. На 15 поведінкових ознак впливає вік матері, а вплив віку батька виявлено для 25-ти ознак. Маркери в ранньому онтогенезі виявилися неефективними для використання як прогнозу особливостей поведінки. З'ясовано, що найбільш інформативними є наявність шкідливих звичок, тривалість сну і коло захоплень. Виявлені асоціації можуть використовуватися для вибіркового підбору контингенту зі специфічними поведінковими особливостями у лікувальних установах.

  Скачати повний текст

Систематизовано існуючі погляди щодо питання класифікації міграцій населення та факторів їх здійснення. Запропоновано оновлену класифікацію міграцій населення та факторів їх розвитку з урахуванням сучасних тенденцій, схему механізму формування рішення особи про міграцію чи відмову від неї. Визначено основні етапи суспільно-географічного дослідження міграцій населення. Обгрунтовано та введено поняття переселенської активності населення та запропоновано методику розрахунку індексів переселенської активності. Проведено порівняльний аналіз рівнів соціально-економічного розвитку регіонів України. Здійснено багатоаспектний аналіз особливостей розвитку міжрегіональних; міждержавних міграцій населення регіонів України у 2000 - 2007 рр. Визначено перспективи розвитку процесів таких міграцій в регіонах України у 2008 - 2017 рр. Досліджено сучасний стан формування міграційної політики України та виявлено основні проблеми на шляху її становлення. Сформульовано рекомендації щодо оптимізації міграційної ситуації в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування, розвитку та функціонування людського капіталу сільської місцевості за умов трансформації вітчизняної економіки. Розроблено новий методологічний підхід до визначення інтегральної бальної оцінки людського капіталу сільської місцевості, у якому враховано його основні активи, що дає можливість визначити їх комплексний вплив на добробут сільського населення. Удосконалено науково-прикладні засади нарощення людського капіталу великотоварних аграрних підприємств шляхом створення амортизаційного фонду з обов'язковим законодавчим закріпленням відрахувань для оновлення й якісного удосконалення функціонуючого людського капіталу. Обгрунтовано основні стратегічні напрями активізації людського капіталу в сільській місцевості з огляду на зростання його ролі як основного ендогенного ресурсу сталого сільського розвитку.

  Скачати повний текст