Здійснено системний соціально-філософський аналіз історіософських ідей, відображених у книжній культурі Київської Русі, в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Визначено етапи та особливості процесу становлення філософсько-історичного мислення в давньоруському суспільстві. На прикладі розвитку основних історіософських категорій показано його специфічні особливості, прослідковано головні тенденції формування та напрямки трансформації історіософських поглядів населення даної епохи. Типологізовано історіософські ідеї, представлені категоріями "простір", "час", "сенс життя" та визначальні риси нового архетипу мислення за відмінностями їх змісту. Охарактеризовано вплив особливостей східнохристиянського православного світосприймання на зміст і структуру філософсько-історичної парадигми давньоруського суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зміни релігії у Київській Русі у період з другої половини IX до середини XIII ст. Розглянуто процес переходу українського народу від язичництва до християнства, проаналізовано причини зміни релігії та трансформацію язичницьких вірувань, уявлень і культу. Встановлено, що період зміни релігії характеризувався впровадженням слов'янського варіанта християнства, який грунтувався на кирило-мефодіївській традиції та боротьбою за утвердження самочинної церкви. Наслідком даних процесів стало формування народного християнства, яке значною мірою спиралося на етнічну язичницьку спадщину.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена виявленню і систематизації поглядів і суджень М.Грушевського відносно державного і суспільного ладу Київської Русі. Встановлено і підтверджено, що держава і право Київської Русі у викладі М.Грушевського є частинами складного процесу культурної еволюції східного слов'янства в цілому і українського народу зокрема, що процес формування держави і права східних слов'ян в ІХ-ХІV сторіччях відрізнявся повільністю і неповнотою використання всіх можливостей і потенціалу, що в сьогоднішніх умовах важливо, використовуючи досягнення науки, сформувати викладення історії Київської Русі як держави, орієнтуючись на проблеми і питання, важливі для юридичної науки і практики. Систематизація профільної для юристів інформації, наведеної як М.Грушевським, так і іншими дослідниками, продемонструвала, що в епоху існування Київської Русі як державний, так і суспільний лад Київської Русі, східного слов'янства і предтеч українського народу знаходились в стадії формування і трансформації.

  Скачати повний текст

Досліджено історію давньоруського віча та рецепцію цього явища в літописах XI - XIII ст. Проаналізовано літописні записи, які грунтуються на концепції побудови історичного наративу хронікального типу. Встановлено, що записи про віче відбивають безпосередньо факти соціального та політичного життя, містять наративні схеми. На підставі визначених нормативних моделей і системного аналізу давньоруської соціальної термінології реконструйовано соціальну природу та компетенцію віча. З'ясовано, що віче було зібранням соціальної верхівки, а склад його найчастіше ототожнювався з усією дружиною князя. Визначено основні напрямки його діяльності. Розкрито характерні риси уявлень про віче, які у своїй більшості були складовою частиною уявлень про князя.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історичні зв'язки літопису "Слово о полку Ігоревім" з Новгород-Сіверщиною, літературні та культурні традиції регіону, мову видатної літературної пам'ятки. Уперше досліджено топонімічні паралелі до лексики "Слова о полку Ігоревім", що існують в даному регіоні. Виконано цілісний історіографічний аналіз перекладів, переспівів, досліджень, літературних ремінісценцій "Слова", створених літераторами Новгород-Сіверщини. На підставі аналізу характерних особливостей мови регіону та існуючих на її території топонімів зроблено висновок про новгород-сіверське походження "Слова о полку Ігоревім" і його автора, про значний внесок літераторів до вивчення та популяризації даної пам'ятки.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення автентичних джерел досліджено уявлення мислителів Київської Русі про духовно-символічні основи буття. Здійснено зіставлення філософських ідей досліджуваного періоду з українськими національними та загальнолюдськими поглядами на духовні цінності. Висвітлено ідеї духовного зростання ("обоження") у контексті символізму духовної культури Київської Русі X - першої третини XIII ст. Символіку Давньої Русі розглянуто як елемент комунікативно-діалогічного простору культури, спосіб подальшого єднання поколінь. З використаням феноменологічного підходу щодо явища "національного" зроблено припущення про наявність сталих самоочевидностей української нації, які репрезентують себе у символіці "софійного" періоду української філософської думки.

  Скачати повний текст

Здійснено порівняльний аналіз типологій історичного розвитку ранньодержавних владних інститутів руського полюддя та скандинавської вейцли й інституту данництва у процесах соціо- та політогенезу. Процеси виникнення, утвердження, розвитку, контекстуальної трансформації даних інститутів співвіднесено з послідовними типами соціально-політичних систем за переходу від родоплемінного до феодального суспільства у Східній та Північній Європі. Збалансоване поєднання прагматичних аспектів і соціально-політичних ритуалів у поліфункціональних комплексах систем полюддя і вейцли визначило ключову роль даних інститутів у формуванні історичних прототипів системи оподатковування, механізмах реалізації влади, легітимізації її інститутів. Порівняльний аналіз інститутів полюддя та вейцли, умов та особливостей виникнення і функціонування руських погостів і скандинавських хусабю дозволяє констатувати типологічну близькість історичного розвитку давньоскандинавського та руського регіонів, паралельність і синхронність процесів соціального та політичного розвитку на Русі й у скандинавських країнах протягом раннього та класичного середньовіччя.

  Скачати повний текст

На основі аналізу автентичних джерел визначено зміст, ідеали, категорії та імперативи дружинної етики Київської Русі, шо є важливим для розуміння ідейного контексту, у якому зароджувалася філософсько-етична думка давньоруського періоду. Здійснено спробу дати її визначення, досліджено взаємодію кількох відмінних ідеалів дружинної етики ("воїнства Христового", "ідеального князя" та мирського), проведено розмітку фундаментальних етичних категорій (доблесть, честь, слава), розглянуто їх зміст та еволюцію. Описано зв'язок розуміння імперативу у Київській Русі з уявленнями про сакралізовані межі у географічному просторі та часі, здійснено дослідження тексту "Повчання" Володимира Мономаха як зрілого кодексу імперативів давньоруської дружинної етики, установлено її можливі зв'язки з візантійською та античною спадщиною.

  Скачати повний текст

Проаналізовано взаємини населення Південної Русі та Степу в контексті політичних, економічних, торговельних зв'язків і проблему взаємодії осілих і кочових культур. Встановлено, що кочові народи запозичували доробки осілих народів (ОН); технічна та технологічна відсталість ремесел кочовиків не вплинула на рівень розвитку мистецтва й торгівлі з ОН; торгові взаємини сприяли поширенню між номадами християнства; особливо значні взаємовпливи у військовій сфері, передусім, озброєнні. Доведено, що взаємини з кочовиками залежали, насамперед, від рівня суспільного та політичного розвитку номадів; військові протистояння межували з мирними періодами в контексті сприяння династичної політики давньоруських князів.

  Скачати повний текст

Досліджено військово-політичну, адміністративно-господарську та духовно-культурну діяльність князів, бояр і педставників вищого духовенства Переяславля Руського в контексті з позиції їх впливу на суспільно-політичне життя Русі другої половини ХІ - середини ХІІІ ст. Вперше проаналізовано життєдіяльності всієї еліти Переяславля Руського та висвітлено її роль в історії Русі. На основі аналізу масиву літописних, агіографічних, археологічних, сфрагістичних та топонімічних джерел з'ясовано місце переяславської еліти в суспільно-політичному житті Русі, а також вплив Переяславля Руського на формування становлення представників цієї еліти та на їх подальшу долю.

  Скачати повний текст

Проведено джерелознавчий аналіз повідомлень арабських писемних документів про територію та населення України язичницької доби її середньовічної історії. Виявлено, що у творах арабських учених зазначеного періоду відображено такі етноісторичні процеси початкового етапу формування українського етносу: протистояння предків українців, осілих землеробів, кочовим угорським і тюркським етнічним спільнотам, що тимчасово перебували у степах Південної України; етнічна консолідація слов'ян середнього Подніпров'я та Прикарпаття за умов формування Київської держави; поширення на слов'янські етнічні спільності, що ввійшли до складу Київської держави, загальної назви "руси" як означення їх державного підданства.

  Скачати повний текст

Встановлено, що спадковість правових традицій східних слов'ян починається з VI ст., коли стабільні норми звичаєвого права у формі "Закону Руського" були головним регулятором суспільних відносин до часу прийняття першого правового акту конституційного характеру. Наголошено, що правові норми звичаєвих елементів були кодифіковані у збірнику законів "Руська Правда", завдяки чому збереглися протягом наступних століть. Розроблено оригінальну концепцію про виявлення права у східних слов'ян до масової появи на їх землях норманів, висвітлено еволюцію від звичаю до кодифікованих правових норм.

  Скачати повний текст

Встановлено комплексне бачення окремого історичного періоду, пов'язаного з перебуванням значного масиву українських земель у складі Великого князівства Литовського. Виявлено та досліджено спільне й особливе в різних аспектах розвитку українських земель і розглянуто ті проекти литовської та руської політичної еліти, які в той час існували. Вперше зроблено спробу комплексно дослідено стосунки номадів з осілим населенням українських земель Степу в контексті політичних, економічних, торгових, культурних взаємин.

  Скачати повний текст

На підставі проведеного аналізу текстових джерел народної та офіційної субкультур визначено суттєві характеристики процесу формування суспільної свідомості Київської Русі. Проаналізовано процес діалогу культур та його результати відповідно до різних сенсових площин текстів як один з головних показників її розвинутості. Зазначено, що суспільна свідомість проявляє себе в ході міжкультурного діалогу у наявності розвинутого процесу диференціації предмету культурного контакту за характером та мірою його спроможності чинити деструктивний вплив на функціонування реціпієнтної культури. Зроблено висновк, що трансформація свідомості як наслідок міжкультурних контактів включає інноваційний та традиційний моменти, сполучення яких демострує зрілість суспільної свідомості. Знайдено загальний категоріальний код соціокультури Київської Русі.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження політико-адміністративного ладу Київської Русі IX - початку XII ст. Проведено аналіз великих територіальних одиниць на рівні термінів і конкретних утворень. Сформовано системно структуровану ієрархію малих територіальних одиниць та визначено, якою мірою певна одиниця була задіяна у політико-адміністративній системі держави. Підраховано загальну кількість згадок кожного міста у писемних джерелах, кількість згадувань у певний період часу, що дозволило визначити відносний рівень значимості кожного града та ступінь прояву його активності (зокрема політичної). Доведено залежність більшості градів Русі від міста-града та сформовано структуру волостей як політичних утворень. Створено цілісну структурно-функціональну модель органів політико-адміністративного управління у Київській Русі, у межах якої відділено органи цього управління від інших, неадміністративних, структур. Виділено рівні та типи руського посадництва та показано, як його диференціація вплинула на внутрішню політичну стійкість держави. Доведено, що у X ст. поряд зі старцями градськими існували старійшини города як окрема категорія осіб з владними повноваженнями.

  Скачати повний текст

Досліджено історіографію стосунків Візантії та кочівників Північного Причорномор'я X - XI ст. На базі широкого кола джерел розлянуто основні періоди й етапи вивчення цієї проблеми. Доведено, що зміна джерельної бази щодо даного вивчення суттєво вплинула на стан її розробки. Писемні джерела до середини XX ст. були основними для дослідження, починаючи з 1960-х рр. такої ролі набули ареологічні, німізматичні та інші матеріальні джерела. Стан зазначеного вивчення залежав від тенденцій національних історіографій країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи. Дослідження частою мірою мали риси орієнталістичного дискурсу, а саме: роль кочівників в історичних подіях або замовчувалася, або висвітлювалася як негативна. Поступ світової візантивістики в цілому збігався з досягненням у вивченні проблем. Дослідження вчених з країн Південо-Східної Європи суттєво впливали на висновки представників відомих візантійських центрів. Визначено пропозиції щодо подальшої наукової розробки проблеми, а саме: необхідність узагальнення результатів археологічних досліджень пам'яток кочівників на території країн басейну Дунаю, ширшого залучення східних і латиноамериканських писемних джерел, даних палеоантропології.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження усних джерел "Повісті временних літ" (ПВЛ) з застосуванням соціально-культурного підходу щодо феномену фольклору як історичного джерела. Здійснено спробу виокремлення ряду ступенів мотивації використання народної творчості у ранньому літописанні. Вперше запропоновано функціонально-соціологічну методику аналізу фольклору для дослідження усних джерел ПВЛ. Особливу увагу приділено виявленню та типологізації фольклорних історичних творів літопису (місцевим легендам, родовим та історичним переказам, дружинним пісням, прославлянням, промовам, прислів'ям, приповідкам), а також визначенню специфіки передачі історичної дійсності у контексті фольклорного історизму та світоглядного надбання літописця. Розглянуто трансформацію усних джерел у літературну історичну традицію, що обумовило багатомірність співіснування у ПВЛ традиційних фольклорних форм та літературних жанрів, використаних літописцем для побудови ідеологічної концепції історії давньоруської державності.

  Скачати повний текст

Вперше в історичній та українознавчій науці здійснено комплексне міждисциплінарне дослідження "хозарської проблеми" у передісторії й історії Русі, істотно розширено її тематичну структуру, здійснено аналіз методологічних підходів до її розв'язання. На підставі залучення усього комплексу історичних джерел простежено витоки русько-хозарських взаємин, виокремлено кілька рівнів хозарської "присутності" в історії Русі. Визначено місце "хозарської археології" у структурі русько-хозарських і слов'яно-хозарських взаємин. Досліджено "руський слід" в історії Північного Кавказу та Прикаспію. З'ясовано, що традиційне уявлення про роль і місце хозарів у вітчизняній історії потребує суттєвих коректив, а історія хозарів тісно переплетена з подіями, що з ними зазвичай пов'язують постання та початкові етапи історії Руської держави.

  Скачати повний текст

Доведено, що в системі східних і західних світоглядних парадигм українському народу більш притаманні світо- і життєзаперечення та інтровертизм. Обгрунтовано положення, що на Русі з давнини панувало апофатичне богослов'я, пріоритетність ідеї про непізнаваність бога й різке розмежування небесного і земного, божественного і мирського. В духовності увагу акцентовано, передусім, на її моральній та естетико-художній складових.

  Скачати повний текст

Досліджено процес історичного розвитку давньоруськоо населення на території межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра в XI - першій половині XIII ст. Охарактеризовано етнічну ситуацію в регіоні у другій половині I тисячоліття н.е. Висвітлено процес включення цієї території до складу Київської держави. Доведено, що у цей період на зазначеній території мешкало давньоруське населення. Проаналізовано основні компоненти його матеріальної культури. На території регіону відзначено літописні населені пункти, а саме: Василів, Онут, Кучелмін, Плав, Прут. Визначено їх соціально-економічний статус. Вивчено розвиток землеробства, скотарства, ремесел, промислів і торгівельних зв'язків у місцевих мешканців, визначено їх спільні риси й особливості у порівнянні з іншими територіями давньої Русі - України. Досліджено питання щодо християнізації місцевого населення. Охарактеризовано поховальний обряд і встановлено походження окремих ритуалів. Наведено характеристику христянських культових споруд. Значну увагу приділено християнській культовій символіці, відзначено існування язичницьких амулетів та оберегів. Охарактеризовано поширення писемності й освіченості у населення регіону. Відзначено, що середньовічне населення зазначених земель мало слов'янське походження, а матеріальне й духовна культура має аналогії серед давньоруських (давньоукраїнських) старожитностей земель Русі - України.

  Скачати повний текст