Систематизовано та проаналізовано матеріали Жаботинського поселення. Вперше введено до наукового обігу докладні типолого-статистичні характеристики кераміки жаботинського етапу, що дозволило розглядати його як еталонну пам'ятку раннього залізного віку Східної Європи. Запропоновано структурну схему жаботинського етапу, яка відбиває хронологічний розподіл матеріалів і спрямованість культурних зв'язків. Виділено три горизонти на поселенні, ритм розвитку яких збігається з ритмом середньогальштатської культури Басарабь. Проведено кореляцію хронологічних систем передскіфських та ранньоскіфських горизонтів на рівні зіставлення центральноєвропейської, передньоазійської та східноазійської хронологічних систем. Запропоновано модель культурогенезу на розглянутій території наприкінці IX - VII ст. до н.е. та розглянуто особливості функціонування культурних утворень за умов перехідного періоду. Виявлено критерії інноваційності жаботинського культурного комплексу відносно чорноліського.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження історико-культурного розвитку населення межиріччя Верхнього Сірету та Серднього Дністра у X - XIV ст. Розроблено хронологічну класифікацію та розглянуто динаміку формування відкритих поселень у конкретно визначеному часі та просторі. Визначено площу та способи забудови селищ. З урахуванням даних чинників простежено демографічні зміни серед сільського населення краю протягом тривалого періоду. Запропоновано альтернативну історичній соціально-типологічну класифікацію городищ за особливостями планування оборонних споруд, розглянуто динаміку еволюції давньоруських укріплених поселень. На підставі дослідження відкритих поселень після монголо-татарської навали запропоновано нову інтерпретацію концепції заселення регіону, з'ясовано причини демографічного спаду, визначено чинники, які сприяли відродженню краю наприкінці XIV ст. Проведено дослідження розвитку військової справи та зроблено висновок, що на теренах регіону у другій половині XIV ст. з'являється вогнепальна зброя. Висвітлено еволюцію духовної культури місцевого населення, охарактеризовано стан землеробства, скотарства та сільськогосподарських промислів, наведено матеріали про розвиток торгівлі. Проаналізовано демографічну ситуацію в регіоні протягом трьох хронологічних періодів: часу входження даної територі до складу Давньоруської держави, Гацько-Волинського князівства та Молдавського воєводства.

  Скачати повний текст

Досліджено художні особливості кам'яної скульптури Півдня України скіфо-сарматського періоду. Поєднано мистецтвознавчий та історико-археологічний методи, де пріоритет надається мистецтвознавчим методам дослідження. Розглянуто еволюцію формо- та образотворення кам'яної пластики Півдня України VIII ст. до н.е. - IV ст. н.е. Проаналізовано етапи її розвитку й уточнено територіально-хронологічні межі побутування пам'яток. Виявлено композиційні принципи побудови художнього образу, та на цій базі розкрито видові особливості кам'яної пластики Півдня України скіфо-сарматського періоду. Проаналізовано скульптурний декор VIII ст. до н.е. - початку IV ст. н.е. та розкрито його символіку і художні особливості. Виявлено та проаналізовано найхарактерніші прийоми образотворення атропоморфного образу скіфо-сарматської кам'яної скульптури в контексті тогочасних уявлень та розкрито особливості композиційно-змістової побудови тамг на базі трансформації образу людини-воїна в схематичний період.

  Скачати повний текст

Розроблено типологію та класифікацію орнаменту кераміки, одержано попередні дані щодо рецептів формувальних мас. Розглянуто динаміку розвитку бондарихинських керамічних традицій та проведено їх порівняння зі спорідненими культурними типами - студеноцьким і лебедівським. Наведено п'ятиступеневу періодизацію розвитку керамічних традицій бондарихинської культури. За даними аналізу кераміки простежено активну взаємодію бондарихинського населення з культурним оточенням - культурами західної, контактної та східної зон спільноти валикової кераміки, а також півдня Східноукраїнського Полісся. Формування традицій бондарихинського керамічного виробництва розглянуто як процес взаємодії декількох культурних компонентів, передусім, поволзького та верхньодніпровського (мар'янівського). Подібність керамічних комплексів культури та споріднених з нею типів пов'язується зі спільним компонентом їх складання, який вбачається у формуваннях доби пізньої бронзи лісової зони Волзького басейну.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено культуру та історію кімерійців, що проживали на території Північного Причорномор'я - у степах між Дунаєм і Доном. Систематизовано всі археологічні джерела, відкриті за останні 100 років, визначено вік більшості кімерійських пам'яток. Виділено три періоди кімерійської історії (перша половина IX ст. до н.е., середина IX - перша половина VIII та середина VIII - початок VII ст. до н.е.). Обгрунтовано гіпотезу про соціальну структуру кімерійського суспільства як об'єднання двох ендогамних племен з військовими вождями, релігійною та племінною верхівкою. Господарство кімерійців охарактеризовано як кочове скотарство з зимівниками на березі моря та літівниками на півночі степу. Доведено, що кімерійська культура сформувалась на базі традицій білозерського та постзрубного населення між Дніпром і Передкавказзям на початку IX ст. до н.е. Проаналізовано взаємовідносини кімерійців з населенням Українського лісостепу та Центральної Європи. Особливу увагу приділено вивченню кімерійських походів у країни Давнього Сходу. Здійснено реконструкцію подій кімерійської історії від початку IX ст. до н.е. до VII ст. до н.е.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного вивчення антропологічного матеріалу наведено загальну реконструкцію етнічної історії населення Нижнього Придніпров'я напередодні монгольської експансії та у період Золотої Орди. За результатами аналізу краніологічних серій Мамай Сурка, Благовіщенка, Кам'янка та Каїри показано змішаний антропологічний склад і наявність різних морфологічних типів. Виявлено, що формування осілого населення Нижнього Придніпров'я відбувалось на підгрунті аланського, слов'янського, болгарського, сарматського та кочового компонентів. Установлено міграції осілого та кочового населення напередодні монгольської експансії та у період Золотої Орди з різних територій - Середнього Подніпров'я, Криму, Подоння, Поволжя та Північного Кавказу. Виявлено значний морфологічний зв'язок між осілим населенням Нижнього Подніпров'я та українцями XVII - XIX ст. З'ясовано, що антропологічний тип українців, особливо східних і південних районів сформувався під впливом морфологічних типів, що репрезентують осіле населення XII - початку XV ст. Південної та Центральної України.

  Скачати повний текст

Систематизовано інформацію про всі відомі пам'ятки археології доби пізньої бронзи регіону півдня Лісостепового Подніпров'я: поселення, курганні та грунтові могильники, скарби та випадкові знахідки металевих виробів і ливарних форм. Дана територія протягом всього періоду знаходилась у контактній зоні трьох культурно-історичних спільнот: зрубної, тшинецько-комарівської та Ноа - Сабатинівки - Кослодженя, які відповідали трьом великим етнокультурним утворенням Євразії. Оскільки більшість пам'яток має полікультурний характер, запропоновано періодизацію, яка базується на виділенні трьох блоків синхронних культур: багатоваликово-ранньозрубного (XVIII і XIV ст. до н.е.), зрубно-сабатинівського (XV - XIII ст. до н.е.), білогрудівсько-білозерського (XII і X ст. до н.е.). З використанням археологічного матеріалу висвітлено еволюцію культурного комплексу населення (матеріальної культури, житлобудування, поховального обряду). З'ясовано основні напрямки зовнішньо-культурних зв'язків. Здійснено реконструкцію господарства та певних сторін духовного життя.

  Скачати повний текст

Узагальнено матеріали з нижнього та середнього палеоліту України (приблизно 1 млн. - 30 тис. років тому) і проаналізовано ключові проблеми дослідження даного періоду в системі людина - довкілля. Визначено геохронологічні межі нижнього та середнього палеоліту на території країни, розроблено його археологічну періодизацію. Проаналізовано дані абсолютної хронології та динаміки навколишнього середовища. Встановлено закономірності доступності ресурсів життєзабезпечення залежно від глобальних і сезонних кліматичних ритмів. Наведено характеристику джерел з нижнього та середнього палеоліту. Критично проаналізовано гіпотези, що пояснюють варіабельність середнього палеоліту. Обгрунтовано пульсуючу ареальну модель заселення території країни. Доведено принципову подібність універсальних характеристик суспільства традиційних мисливців-збирачів і неандертальців на території України. Наведено узагальнену характеристику способу життя первісного населення. Визначено особливості переходу від середнього до верхнього палеоліту. Основні положення наукового дослідження рекомендовано використовувати під час написання загальних праць з первісної історії України та Східної Європи.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено особливості становлення дохристиянського релігійного світогляду населення Херсонеса у контексті тенденцій розвитку античної релігії та встановлено можливі причини їх походження. Релігію античного Херсонеса розглянуто у соціальному вимірі. Встановлено, що наявність характерних особливостей в релігійному світогляді населення античного Херсонеса є наслідком своєрідного історичного розвитку дорійського античного центру. Виявлено домінуючу роль у період античності культу верховної богині Партенос з войовничими та заступницькими рисами. З'ясовано, що лише у даному полісі вшановували епонімне божество Херсонас, важливе для обстоювання автономного походження міста. Встановлено, що Партенос була покровителькою общини, а в перших ст. н.е. існування її культу зафіксовано і в деяких домашніх святилищах. Доведено, що усі інші полісні культи мали другорядне значення в релігійній свідомості населення. Виділено пам'ятки, які свідчать про вшанування Геракла, Діоніса у релігійних об'єднаннях, менших, ніж члени громадянської общини з сім'ями. Виявлено, що значно ширшим було коло богів, яких вшановували в родинах. З'ясовано, що окремі найбільш властиві для Херсонеса типи вівтарів, теракотових зображень з поховань і жител, що тиражувалися протягом століть, позначають традиційність релігійних уявлень, пов'язаних зі ставленням до предків-покровителів і уявленнями про потойбічне життя. Зроблено висновок, що в античному Херсонесі існував незначний, вищий соціальний прошарок, готовий до сприйняття нових культів і містерій. Доведено, що містеріальні та традиційні уявлення про потойбічне життя виявлялися у різноманітності поховального культу.

  Скачати повний текст

Узагальнено архітектурний, археологічний і епіграфічний матеріал, що стосується печерної християнської архітектури Верхнього та Середнього Дністра. Створено класифікацію та типологію приміщень, петрогліфів і графіті. З'ясовано місце цієї категорії пам'яток в історичному процесі регіону. На підставі результатів порівняльного аналізу з печерними монастирями Балкан, Молдови, Середнього Подніпров'я та Криму визначено час появи об'єктів - XI ст. З урахуванням з'ясованих особливостей планування приміщень та наскельних зображень простежено вплив болгарського чернецтва на місцеву традицію печерництва. Ідеологічною платформою мешканців монастирів була течія ісіхазму. З кінця XVI ст. на дослідженій території з'явились унікальні греко-католицькі пам'ятки, пов'язані з культом Св. Онуфрія. Комплекс виявлених артефактів свідчить про неперервність і спадковість дослідженого явища, включно до його поступового зникнення наприкінці XVIII ст.

  Скачати повний текст

Подано історію археологічних досліджень київських поховань. уточнено історичну топографію стародавнього Києва в аспекті місцеположення поховальних пам'яток X - XIII ст. Визначено місце прихрамових могильників у загальноміській системі давньоруської доби. Створено каталог київських давньоруських поховань, на базі якого розроблено типологію поховальних споруд населення Києва. Виокремлено основні категорії супроводжувального інвентарю. Спостережено континуїтет у поховальній традиції киян протягом всієї давньоруської доби.

  Скачати повний текст

Вперше зібрано та систематизовано інформацію про всі прикраси доби пізньої бронзи, що походять з України, розроблено їх типологію. Зібрано інформацію про всі закриті комплекси, в яких були знайдені прикраси, здійснено спробу відтворення елементів костюмного комплексу давнього населення на підставі вивчення взаємосполучення та розміщення прикрас у похованнях. Розглянуто костюмний комплекс населення різних регіонів України у різні періоди доби пізньої бронзи. Виокремлено етнографічні особливості різних культурних утворень. Простежено взаємозв'язок між регіонами на підставі особливостей вбрання. Проведено вивчення у похованнях різних категорій прикрас та їх взаємосполучення. Виділено два головні масиви використання різних категорій прикрас під час проведення поховального обряду: Західний ("Правобережний") та Східний ("Лівобережний").

  Скачати повний текст

Охарактеризовано археологічні пам'ятки сіверськодонецького Лісостепу скіфської доби. Здійснено історіографічний огляд основних проблем вивчення регіону. Співвіднесено основні типи пам'яток, що дозволило з'ясувати спосіб життя сіверськодонецького населення. На підставі результатів кореляційного аналізу типів речей виокремлено п'ять періодів еволюції матеріальної культури. Виділено три основні періоди в етнокультурній історії сіверськодонецького племені. Місцеве населення скіфського часу не було автохтонним, а з'явилася у цому регіоні наприкінці VII - початку VI ст. до н.е. Основні арехологічні характеристики дозволяють зробити припущення, що вихідними районами міграції могли бути басейн Ворскли та Правобережний Лісостеп. Проаналізовано військову справу та визначено її ефективність. За результатами дослідження зроблено висновок, що зникнення сіверськодонецьких пам'яток скіфської доби на початку III ст. до н.е. було відображенням єдиного для Північного Причорномор'я процесу, причини якого є дискусійними. Одержано повну та системну характеристику сіверськодонецького населення скіфської доби.

  Скачати повний текст

Досліджено певні аспекти матеріальної та духовної культури й історії українського народу, зокрема, козацтва. Надано підстави для визначення періодів у хронологічних межах функціонування пам'яток доби пізнього середньовіччя - ранньомодерного часу. Вперше здійснено критичний та логічний аналіз виробів гутного скляного виробництва України й імпорту XVII - XVIII ст. із залученням масових джерел з культурних шарів пам'яток козацької доби лівобережжя та Слобожанщини. Узагальнено дані щодо наявних колекцій. Здійснено класифікацію виробів, запропоновано критерії їх датування. Обгрунтовано концепцію місцевого виробництва та визначено його специфіку. Розглянуто соціальне середовище ймовірних споживачів і замовників, простежено залежність українського склоробства від загальних тенденцій європейської та східної моди.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження понад 2 000 поховань та 115-ти поселень катакомбної та абашевської спільнот. Доведено, що на етапі закінчення доби середньої бронзи еволюційний розвиток пізньокатакомбної культурно-історичної області, зазнавши змін внаслідок зовнішнього абашевського впливу, перейшов до фінальної стадії та продукував витоки посткатакомбних утворень. Встановлено, що датою перших контактів місцевих пізньокатакомбних племен з мігруючим доно-волзьким абашевським населенням розвинутого етапу є XXII ст. до н.е., після яких відбувалися культурно-історичні процеси у межах фінальнокатакомбних (бабинських), пізньоабашевських і фінальноабашевських формувань.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного вивчення джерел подано загальну реконструкцію історико-культурного розвитку трипільського населення Нижнього Поросся. Визначено окремий локально-хронологічний варіант "західнотрипільської культури" (ЗТК), який належить до канівської групи пам'яток. Установлено територіальні, хронологічні, генетичні співвідношення між канівською групою та сусідними локалними варіантами СТК (коломийщинська група) і ЗТК (томашівська група). Проаналізовано різні категорії інвентарю та виділено комплекси зі специфічними особливостями, об'єднані в типи пам'яток. Картографування останніх надає можливість розглянути шляхи розселення носіїв ЗТК у Середній Наддніпрянщині. Вивчено окремі напрями діяльності господарств, що мають спільні риси з економікою населення СТК Київського Подніпров'я. Це зумовлено схожими природно-ландшафтними умовами. Розглянуто певні питання духовної культури, зокрема нові дані стосовно "обряду полишення поселень".

  Скачати повний текст